Анадир (річка)

Ана́дир (чук. Йъаайваам, юкагир. Онандырь, рос. Анадырь) — річка у Чукотському автономному окрузі Росії. Довжина 1 145 км, площа басейну 191 тисяча км². Бере початок в центральній частині Анадирського плоскогір'я, де протікає у вузькій долині і має гірський характер. Тече по Анадирській низовині серед малонаселеної тундрової та лісотундрової місцевості. У верхній течії долина вузька, в середній і нижній течії річка має рівнинний характер, місцями не має оформленої долини, розбивається на кілька рукавів і впадає в затоку Анадирської затоки Берингового моря. У гирлі ширина до 7 км. Від гирла до селища (570 км) судноплавна для невеликих суден. Середні витрати 1 680 м³/с.

Анадир
65°30′46″ пн. ш. 173°16′21″ сх. д. / 65.51277777780555311° пн. ш. 173.27250000002777597° сх. д. / 65.51277777780555311; 173.27250000002777597
Витік	Анадирське плоскогір'я
Гирло	Анадирська затока (Берингове море)
Басейн	Берингове море→Тихий океан
Країни:	Росія
Прирічкові країни:	Росія
Регіон	Чукотський автономний округ
Довжина	1 150 км
Площа басейну:	191 тисяча км²
Середньорічний стік	993 м³/с (за 254 км від гирла)  1 680 м³/с (в гирлі)
Притоки:	, , (праві) , , (ліві)
Медіафайли у Вікісховищі

У Вікіпедії є статті про інші значення цього терміна: Анадир.

Головні притоки: справа — , , ; зліва — , , . Живлення снігове і дощове. Льодостав з середини жовтня до травня — початку червня.

У басейні Анадиря понад 23,5 тисяч озер загальною площею 3 231 км²; видобуток вугілля. В нижній течії — рибальство.

У 1648 Семен Дежньов досяг гирла Анадиру і заклав зимовище, згодом Анадирській острог. У 18 столітті Анадир описав .

Примітки

1. Дані по водотоку річки Анадир на сайті R-Arcticnet: пункт Сніжне (за 254 км від гирла) (англ.)

Література

• Географический энциклопедический словарь. Москва. «Советская энциклопедия». 1989. стор. 28(рос.)
• Річка Анадир // Большая советская энциклопедия : в 30 т. / главн. ред. А. М. Прохоров. — 3-е изд. — М. : «Советская энциклопедия», 1969—1978. (рос.)
• Українська радянська енциклопедія : у 12 т. / гол. ред. М. П. Бажан ; редкол.: О. К. Антонов та ін. — 2-ге вид. — К. : Головна редакція УРЕ, 1974–1985.
• Государственный водный реестр РФ: Река Анадырь [ 1 лютого 2014 у Wayback Machine.] Процитовано: 2013-07-18 (рос.)