Azərbaycanca AzərbaycancaБеларускі БеларускіDansk DanskDeutsch DeutschEspañola EspañolaFrançais FrançaisIndonesia IndonesiaItaliana Italiana日本語 日本語Қазақ ҚазақLietuvos LietuvosNederlands NederlandsPortuguês PortuguêsРусский Русскийසිංහල සිංහලแบบไทย แบบไทยTürkçe TürkçeУкраїнська Українська中國人 中國人United State United StateAfrikaans Afrikaans
Підтримка
www.wikidata.uk-ua.nina.az

Росі йсько чуко тські ві йни 1641 1778 серія війн у XVII XVIII століттях між московсько російськими завойовниками та їхн

Російсько-чукотські війни (1641—1778)

Російсько-чукотські війни (1641—1778)

Росі́йсько-чуко́тські ві́йни (1641—1778) — серія війн у XVII—XVIII століттях між московсько-російськими завойовниками та їхніми союзниками з одного боку й чукчами з іншого.

image
Завоювання Сибіру
image
Збір ясака.
[ru]

Перші сутички

Прагнення Московського царства підкорити нові сибірські землі зустріло опір тубільного населення.

Перша сутичка між чукчами і московськими людьми відбулась 1641 року. Тубільці в районі Колими напали на урядових збирачів ясака (натуральної податі).

Росія постійно нарощувала свою військову присутність у тих краях. 1648 року на Чукотці з'явились козаки під проводом отамана Семена Дежньова. 1649 року Дежньов у верхній течії Анадира заснував зимовище, на місці якого 1652 року звели Анадирський острог (у районі нинішнього села [ru]Анадирського району Чукотського автономного округу). Вони продовжували збирати ясак із підкорених народів.

Водночас будь-які спроби змусити чукчів платити данину виявились марними. Цей народ, на відміну від інших племен Крайньої Півночі, чинив найбільший опір російській колонізації.

image
Мапа Чукотки (1773), на якій показаний шлях експедиції Дежньова 1648 р.

Каральні експедиції

Характерні ознаки

Усі походи на Чукотку в 1730-1740-х роках мали суто каральний характер. Росіяни проявляли невиправдану жорстокість щодо чукчів. Підкорювачі Сибіру постійно проявляли підступ. Так сотник Василь Шипіцин покликав на переговори 12 чукотських старійшин і всіх убив.

А Дмитро Павлуцький так свідчив про свій похід 1731 року:

«9 травня дійшли до першої юрти чукчів, сидячих близько того моря, в якій чукчів побили… Угледіли від того місця неподалік… одну юрту і чукчів, що були в ній, побили… І дійшли до їхнього чукотського острожку… і в тому острозі було юрт до восьми, які розорили і спалили».

Анадирські козаки також підтверджували крайню жорстокість Павлуцького: «Чукчів, не закликаючи в підданство, побив до смерті». Часто чукчі чинили самогубство всією сім'єю, не бажаючи підкорятися посланцям «білого царя».

Павлуцький діяв виключно за допомогою придушення і залякування. Після такого досвіду стосунків з росіянами довіра до них була підірвана на довгі роки.

У результаті цієї війни цілі народності були в буквальному сенсі слова стерті з лиця землі.

Похід проти чукчів 1702 року

Докладніше: Похід проти чукчів 1702 року

У квітні — червні 1702 року російські козаки і союзні їм юкагіри і коряки на чолі з Олексієм Чудіновим здійснили рейд проти чукчів з метою підкорити тубільців. Московити завдали чукчам значні втрати, але серйозних стратегічних успіхів не досягли і під натиском противника були змушені відступити із заселених чукчами територій.

image
Озброєний чукча. Малюнок Лоґґіна Хоріса, 1816

Битва на річці Егач

1727 р. Сенат Російської імперії і Верховна таємна рада ухвалили рішення про підпорядкування російській владі народів крайнього північного сходу Сибіру, Камчатки і Чукотки. На Охотське узбережжя вислали військову експедицію. Так звана Анадирська партія налічувала 400 вояків і козаків, кілька моряків і кораблебудівників, озброєних артилерією, боєприпасами, будівельними та морськими інструментами. Очолили її капітан Тобольського драгунського полку Дмитро Павлуцький і козачий голова якутського гарнізону [ru]. Проте між завойовниками стався розбрат і військо розділилось на два загони.

1729 Шестаков із загоном, що складався з козаків і ясачних якутів, тунгусів і коряків відправився в Охотськ, а звідти до Тауйського острогу. Він прагнув підкорити немирних коряків, що мешкали в північній частині Охотського узбережжя, а потім сухим шляхом рушити до Анадира.

14 березня 1730 на річці Егач (Шестаковка) сталась [ru] між російським військом і чукотськими загонами. Росіяни були вщент розбиті двома тисячами чукчів. У бою загинули 10 козаків і 18 їхніх союзників, решта розбіглась. Сам Шестаков був важко поранений стрілою в горло і зрештою убитий.

image
Чукотський каяк, мал.1880

Битва на річці Орловій

Спочатку Сенат закликав підкоряти тубільців мирним шляхом й умовляти їх «у підданство добровільно і ласкою», але завойовники застосували силу. Чукчі відповіли їм тим же. І хоча тубільці мали примітивну зброю (стріли і списи), вони досягли значних успіхів у війні з озброєним мушкетами і шаблями противником.

Дізнавшись про війну, Сенат 1742 року видав указ: «на тих немирних чукчів військовою озброєною рукою наступати, викорінити зовсім». Тих, хто здався, наказувалося «з їхніх осель вивести і надалі для безпеки розпорошити в Якутському відомстві у різних острогах і місцях».

У 1744–1746 роках Дмитро Павлуцький, півищений до чина майора, з командою в 400—650 солдатів, козаків і ясачних юкагірів і коряків здійснив три походи на Чукотський півострів. Чукчі у цих битвах зазнали серйозних втрат. Проте після поразок тубільці перейшли до партизанських дій.

14 березня 1747 року в [ru] поблизу Анадира чукчі розгромили вщент загін Павлуцького. З російської сторони в битві загинули сам майор, 40 козаків і 11 коряків. До того ж чукчі захопили оленів Анадирського гарнізону, зброю, боєприпаси та спорядження, зокрема одну гармату і прапор. Цей розгром справив приголомшливе враження на російську владу. Сенат і Сибірський приказ спішно ухвалили рішення про перекидання в Анадир додаткових військ.

image
Чукотка на мапі «Новий опис Азії» (1610)

Продовження протистояння

Російсько-чукотська війна тривала майже 150 років. На початковому етапі чукчі навіть здобули в ній перемогу. Поразка російських військ вселила страх у завойовників, в одному з документів йшлось: «Негайно вселити всьому російському населенню Нижньо-Колимської частини, щоб вони аж ніяк нічим не дратували чукчів, під страхом, в іншому випадку, відповідальності по суду військовому».

1763 року новий комендант Анадира підполковник Фрідріх Пленіснер, ознайомившись зі станом справ, запропонував сибірському губернатору Федору Соймонову зовсім ліквідувати Анадирську партію, оскільки витрати на її утримання в 50 разів перевищували доходи. Водночас чукчів у підданство не навернули, а чукотсько-коряцько-юкагірські зіткнення не припинились.

Сенат погодився з цією пропозицією. 1765 року з Анадиру евакуювали військо і цивільне населення, а 1771 року зруйнували фортечні укріплення. Це означало фактичну поразку Росії у війні. Чукчі поступово проникнули на Анадир, відтіснивши звідти коряків і юкагірів.

Проте поява біля берегів Чукотки англійських і французьких експедицій викликала стурбованість росіян. 1776 року Катерина II наказала докласти всіх зусиль для підкорення чукчів. Цього разу цей проект вдалось реалізувати не силою, а підкупом. У березні 1778 року був підписаний договір про прийняття чукчами російського підданства.

Водночас чукчі звільнялися від ясака на 10 років і зберігали незалежність у внутрішніх справах. До кінця XIX ст. чукчі у порівнянні з іншими народами мали більш привілейоване становище й значну автономію.

Чукчів остаточно підкорили після Громадянської війни в Росії.

Разом з росіянами до чукчів через коряків, чуванців і юкагірів прийшли заразні хвороби, наприклад сифіліс, який по-чукотськи зветься «чуванською або російською хворобою».

Образ московитського завойовника в чукотській міфології

Жорстокість росіян чукчами сприймається як абсолютно невмотивована. У фольклорі так описують російських завойовників: «Одяг весь залізний, вуса як у моржів, очі круглі залізні, списи завдовжки до ліктя і поводяться задирливо — викликають на бій». Жодних раціональних пояснень причини конфлікту чукчі не мають.

Головним лиходієм і збірним образом росіян чукотського фольклору став Якунін, одним з головних прототипів якого був майор Дмитро Павлуцький. Якунін (Павлуцький) — лихий ворог із «кресальним луком» (кремінною рушницею), який жорстоко вбиває чоловіків і жінок, розрубуючи їх сокирою. Він відправив до царя двадцять возів шапок убитих.

Вихваляючись перед царем, Якунін розповідає:

«Більше їх немає, всіх винищили. Багато стад пограбували. Наші неждано напали, перемогли, всіх перерізали, тільки начальника живим взяли мучити».

Існує безліч казок і легенд про боротьбу чукчів з Якуніним і його загибель. В одній казці його поранили стрілою в око, а потім добили, в іншій він гине у герці з чукотським богатирем Нанкачгатом.

Чукчі повідомляли, що вони відтяли майору голову і зберегли її як реліквію. Жителі Нижньоколимська вірили, що тіло Павлуцького розрізали на шматки, які висушили й зберігали в стійбищах. Однак насправді Павлуцького поховали в Якутську.

Примітки

  1. . Архів оригіналу за 13 січня 2007. Процитовано 29 березня 2015.
  2. В. Г. Богораз-Тан Краткий путеводитель по выставке «Чукотское общество» [ 17 жовтня 2015 у Wayback Machine.]. Ленинград, Издательство Академии наук СССР, 1934
  3. . Архів оригіналу за 2 квітня 2015. Процитовано 28 березня 2015.
  4. Зуев А. С. Русская политика в отношении аборигенов крайнего Северо-Востока Сибири (XVIII в.) [ 2 квітня 2015 у Wayback Machine.] Вестник НГУ. Серия: История, филология. Т. 1. Вып. 3: История / Новосиб. гос. ун-т. Новосибирск, 2002. C. 14-24.
  5. Колониальная политика царизма на Камчатке и Чукотке в XVIII веке. Сб. арх. мат. под ред. Я. П. Аль-кора и А. К. Дрезено. Л. : Изд-во Ин-та народов Севера ЦИК СССР, 1935. стр. 169—174
  6. Вдовин И. С. Очерки история и этнографии чукчей М.; Л.: «Наука» 403с. 1965. стр. 123

Посилання

  • Попробуй завоюй // Чукчи жестоко убивали русских и выиграли войну. Но проиграли водке и сифилису [ 9 лютого 2018 у Wayback Machine.] (рос.)
  • Куточок русофоба. Російсько-чукотські війни (відео)

Джерела

  • Зуев А. С. Поход Д. И. Павлуцкого на Чукотку в 1731 г. [ 2 квітня 2015 у Wayback Machine.]
  • Зуев А. С. Начало деятельности Анадырской партии и русско-корякские отношения в 1730-х годах [ 2 квітня 2015 у Wayback Machine.]

Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет

Rosi jsko chuko tski vi jni 1641 1778 seriya vijn u XVII XVIII stolittyah mizh moskovsko rosijskimi zavojovnikami ta yihnimi soyuznikami z odnogo boku j chukchami z inshogo Zavoyuvannya SibiruZbir yasaka ru Pershi sutichkiPragnennya Moskovskogo carstva pidkoriti novi sibirski zemli zustrilo opir tubilnogo naselennya Persha sutichka mizh chukchami i moskovskimi lyudmi vidbulas 1641 roku Tubilci v rajoni Kolimi napali na uryadovih zbirachiv yasaka naturalnoyi podati Rosiya postijno naroshuvala svoyu vijskovu prisutnist u tih krayah 1648 roku na Chukotci z yavilis kozaki pid provodom otamana Semena Dezhnova 1649 roku Dezhnov u verhnij techiyi Anadira zasnuvav zimovishe na misci yakogo 1652 roku zveli Anadirskij ostrog u rajoni ninishnogo sela ru Anadirskogo rajonu Chukotskogo avtonomnogo okrugu Voni prodovzhuvali zbirati yasak iz pidkorenih narodiv Vodnochas bud yaki sprobi zmusiti chukchiv platiti daninu viyavilis marnimi Cej narod na vidminu vid inshih plemen Krajnoyi Pivnochi chiniv najbilshij opir rosijskij kolonizaciyi Mapa Chukotki 1773 na yakij pokazanij shlyah ekspediciyi Dezhnova 1648 r Karalni ekspediciyiHarakterni oznaki Usi pohodi na Chukotku v 1730 1740 h rokah mali suto karalnij harakter Rosiyani proyavlyali nevipravdanu zhorstokist shodo chukchiv Pidkoryuvachi Sibiru postijno proyavlyali pidstup Tak sotnik Vasil Shipicin poklikav na peregovori 12 chukotskih starijshin i vsih ubiv A Dmitro Pavluckij tak svidchiv pro svij pohid 1731 roku 9 travnya dijshli do pershoyi yurti chukchiv sidyachih blizko togo morya v yakij chukchiv pobili Ugledili vid togo miscya nepodalik odnu yurtu i chukchiv sho buli v nij pobili I dijshli do yihnogo chukotskogo ostrozhku i v tomu ostrozi bulo yurt do vosmi yaki rozorili i spalili Anadirski kozaki takozh pidtverdzhuvali krajnyu zhorstokist Pavluckogo Chukchiv ne zaklikayuchi v piddanstvo pobiv do smerti Chasto chukchi chinili samogubstvo vsiyeyu sim yeyu ne bazhayuchi pidkoryatisya poslancyam bilogo carya Pavluckij diyav viklyuchno za dopomogoyu pridushennya i zalyakuvannya Pislya takogo dosvidu stosunkiv z rosiyanami dovira do nih bula pidirvana na dovgi roki U rezultati ciyeyi vijni cili narodnosti buli v bukvalnomu sensi slova sterti z licya zemli Pohid proti chukchiv 1702 roku Dokladnishe Pohid proti chukchiv 1702 roku U kvitni chervni 1702 roku rosijski kozaki i soyuzni yim yukagiri i koryaki na choli z Oleksiyem Chudinovim zdijsnili rejd proti chukchiv z metoyu pidkoriti tubilciv Moskoviti zavdali chukcham znachni vtrati ale serjoznih strategichnih uspihiv ne dosyagli i pid natiskom protivnika buli zmusheni vidstupiti iz zaselenih chukchami teritorij Ozbroyenij chukcha Malyunok Loggina Horisa 1816Bitva na richci Egach 1727 r Senat Rosijskoyi imperiyi i Verhovna tayemna rada uhvalili rishennya pro pidporyadkuvannya rosijskij vladi narodiv krajnogo pivnichnogo shodu Sibiru Kamchatki i Chukotki Na Ohotske uzberezhzhya vislali vijskovu ekspediciyu Tak zvana Anadirska partiya nalichuvala 400 voyakiv i kozakiv kilka moryakiv i korablebudivnikiv ozbroyenih artileriyeyu boyepripasami budivelnimi ta morskimi instrumentami Ocholili yiyi kapitan Tobolskogo dragunskogo polku Dmitro Pavluckij i kozachij golova yakutskogo garnizonu ru Prote mizh zavojovnikami stavsya rozbrat i vijsko rozdililos na dva zagoni 1729 Shestakov iz zagonom sho skladavsya z kozakiv i yasachnih yakutiv tungusiv i koryakiv vidpravivsya v Ohotsk a zvidti do Taujskogo ostrogu Vin pragnuv pidkoriti nemirnih koryakiv sho meshkali v pivnichnij chastini Ohotskogo uzberezhzhya a potim suhim shlyahom rushiti do Anadira 14 bereznya 1730 na richci Egach Shestakovka stalas ru mizh rosijskim vijskom i chukotskimi zagonami Rosiyani buli vshent rozbiti dvoma tisyachami chukchiv U boyu zaginuli 10 kozakiv i 18 yihnih soyuznikiv reshta rozbiglas Sam Shestakov buv vazhko poranenij striloyu v gorlo i zreshtoyu ubitij Chukotskij kayak mal 1880Bitva na richci Orlovij Spochatku Senat zaklikav pidkoryati tubilciv mirnim shlyahom j umovlyati yih u piddanstvo dobrovilno i laskoyu ale zavojovniki zastosuvali silu Chukchi vidpovili yim tim zhe I hocha tubilci mali primitivnu zbroyu strili i spisi voni dosyagli znachnih uspihiv u vijni z ozbroyenim mushketami i shablyami protivnikom Diznavshis pro vijnu Senat 1742 roku vidav ukaz na tih nemirnih chukchiv vijskovoyu ozbroyenoyu rukoyu nastupati vikoriniti zovsim Tih hto zdavsya nakazuvalosya z yihnih osel vivesti i nadali dlya bezpeki rozporoshiti v Yakutskomu vidomstvi u riznih ostrogah i miscyah U 1744 1746 rokah Dmitro Pavluckij pivishenij do china majora z komandoyu v 400 650 soldativ kozakiv i yasachnih yukagiriv i koryakiv zdijsniv tri pohodi na Chukotskij pivostriv Chukchi u cih bitvah zaznali serjoznih vtrat Prote pislya porazok tubilci perejshli do partizanskih dij 14 bereznya 1747 roku v ru poblizu Anadira chukchi rozgromili vshent zagin Pavluckogo Z rosijskoyi storoni v bitvi zaginuli sam major 40 kozakiv i 11 koryakiv Do togo zh chukchi zahopili oleniv Anadirskogo garnizonu zbroyu boyepripasi ta sporyadzhennya zokrema odnu garmatu i prapor Cej rozgrom spraviv prigolomshlive vrazhennya na rosijsku vladu Senat i Sibirskij prikaz spishno uhvalili rishennya pro perekidannya v Anadir dodatkovih vijsk Chukotka na mapi Novij opis Aziyi 1610 Prodovzhennya protistoyannyaRosijsko chukotska vijna trivala majzhe 150 rokiv Na pochatkovomu etapi chukchi navit zdobuli v nij peremogu Porazka rosijskih vijsk vselila strah u zavojovnikiv v odnomu z dokumentiv jshlos Negajno vseliti vsomu rosijskomu naselennyu Nizhno Kolimskoyi chastini shob voni azh niyak nichim ne dratuvali chukchiv pid strahom v inshomu vipadku vidpovidalnosti po sudu vijskovomu 1763 roku novij komendant Anadira pidpolkovnik Fridrih Plenisner oznajomivshis zi stanom sprav zaproponuvav sibirskomu gubernatoru Fedoru Sojmonovu zovsim likviduvati Anadirsku partiyu oskilki vitrati na yiyi utrimannya v 50 raziv perevishuvali dohodi Vodnochas chukchiv u piddanstvo ne navernuli a chukotsko koryacko yukagirski zitknennya ne pripinilis Senat pogodivsya z ciyeyu propoziciyeyu 1765 roku z Anadiru evakuyuvali vijsko i civilne naselennya a 1771 roku zrujnuvali fortechni ukriplennya Ce oznachalo faktichnu porazku Rosiyi u vijni Chukchi postupovo proniknuli na Anadir vidtisnivshi zvidti koryakiv i yukagiriv Prote poyava bilya beregiv Chukotki anglijskih i francuzkih ekspedicij viklikala sturbovanist rosiyan 1776 roku Katerina II nakazala doklasti vsih zusil dlya pidkorennya chukchiv Cogo razu cej proekt vdalos realizuvati ne siloyu a pidkupom U berezni 1778 roku buv pidpisanij dogovir pro prijnyattya chukchami rosijskogo piddanstva Vodnochas chukchi zvilnyalisya vid yasaka na 10 rokiv i zberigali nezalezhnist u vnutrishnih spravah Do kincya XIX st chukchi u porivnyanni z inshimi narodami mali bilsh privilejovane stanovishe j znachnu avtonomiyu Chukchiv ostatochno pidkorili pislya Gromadyanskoyi vijni v Rosiyi Razom z rosiyanami do chukchiv cherez koryakiv chuvanciv i yukagiriv prijshli zarazni hvorobi napriklad sifilis yakij po chukotski zvetsya chuvanskoyu abo rosijskoyu hvoroboyu Obraz moskovitskogo zavojovnika v chukotskij mifologiyiZhorstokist rosiyan chukchami sprijmayetsya yak absolyutno nevmotivovana U folklori tak opisuyut rosijskih zavojovnikiv Odyag ves zaliznij vusa yak u morzhiv ochi krugli zalizni spisi zavdovzhki do liktya i povodyatsya zadirlivo viklikayut na bij Zhodnih racionalnih poyasnen prichini konfliktu chukchi ne mayut Golovnim lihodiyem i zbirnim obrazom rosiyan chukotskogo folkloru stav Yakunin odnim z golovnih prototipiv yakogo buv major Dmitro Pavluckij Yakunin Pavluckij lihij vorog iz kresalnim lukom kreminnoyu rushniceyu yakij zhorstoko vbivaye cholovikiv i zhinok rozrubuyuchi yih sokiroyu Vin vidpraviv do carya dvadcyat voziv shapok ubitih Vihvalyayuchis pered carem Yakunin rozpovidaye Bilshe yih nemaye vsih vinishili Bagato stad pograbuvali Nashi nezhdano napali peremogli vsih pererizali tilki nachalnika zhivim vzyali muchiti Isnuye bezlich kazok i legend pro borotbu chukchiv z Yakuninim i jogo zagibel V odnij kazci jogo poranili striloyu v oko a potim dobili v inshij vin gine u gerci z chukotskim bogatirem Nankachgatom Chukchi povidomlyali sho voni vidtyali majoru golovu i zberegli yiyi yak relikviyu Zhiteli Nizhnokolimska virili sho tilo Pavluckogo rozrizali na shmatki yaki visushili j zberigali v stijbishah Odnak naspravdi Pavluckogo pohovali v Yakutsku Primitki Arhiv originalu za 13 sichnya 2007 Procitovano 29 bereznya 2015 V G Bogoraz Tan Kratkij putevoditel po vystavke Chukotskoe obshestvo 17 zhovtnya 2015 u Wayback Machine Leningrad Izdatelstvo Akademii nauk SSSR 1934 Arhiv originalu za 2 kvitnya 2015 Procitovano 28 bereznya 2015 Zuev A S Russkaya politika v otnoshenii aborigenov krajnego Severo Vostoka Sibiri XVIII v 2 kvitnya 2015 u Wayback Machine Vestnik NGU Seriya Istoriya filologiya T 1 Vyp 3 Istoriya Novosib gos un t Novosibirsk 2002 C 14 24 Kolonialnaya politika carizma na Kamchatke i Chukotke v XVIII veke Sb arh mat pod red Ya P Al kora i A K Drezeno L Izd vo In ta narodov Severa CIK SSSR 1935 str 169 174 Vdovin I S Ocherki istoriya i etnografii chukchej M L Nauka 403s 1965 str 123PosilannyaPoprobuj zavoyuj Chukchi zhestoko ubivali russkih i vyigrali vojnu No proigrali vodke i sifilisu 9 lyutogo 2018 u Wayback Machine ros Kutochok rusofoba Rosijsko chukotski vijni video DzherelaZuev A S Pohod D I Pavluckogo na Chukotku v 1731 g 2 kvitnya 2015 u Wayback Machine Zuev A S Nachalo deyatelnosti Anadyrskoj partii i russko koryakskie otnosheniya v 1730 h godah 2 kvitnya 2015 u Wayback Machine

Дата публікації:
Топ