Azərbaycanca
Беларускі
Dansk
Deutsch
Española
Français
Indonesia
Italiana
日本語
Қазақ
Lietuvos
Nederlands
Português
Русский
සිංහල
แบบไทย
Türkçe
Українська
中國人
United State
Afrikaans
Галицько-Мерське князівство, або Галицьке князівство — удільне князівство на північному сході Русі зі столицею у місті Галич-Мерський, що на березі Галицького озера.
| Галицко-Мерьское княжество Галицько-Мерське князівство | ||||
| Удільне князівство | ||||
| ||||
|
| ||||
 | ||||
| Столиця | Галич-Мерський | |||
| Мови | Руська | |||
| Релігії | Православ'я | |||
| Форма правління | монархія | |||
| Історія | ||||
| - Засновано | 1247 | |||
| - Ліквідовано | 1450 | |||
Історія
У 1247 році великий князь Володимирський виділив своїми племінникам, синам великого князя , князівства в уділи. Одному з них, Костянтину, дісталося Галицько-Дмитрівське князівство. До складу володінь князівства, що займало відносно невелику територію, входили басейн Галицького озера з центром у Галичі-Мерському, що до цього належав Володимирському великому князівству, і місто Дмитрів з волостями, які спочатку входили до складу Переяславського (Заліського) князівства.
При онуках Костянтина в 30-х роках XIV століття князівство розпалося на 2 частини. Власне Галицьке князівство дісталося , а Дмитрівське князівство — .
Близько 1363 року великий князь Дмитро Донський, який розглядав Галич як «купівлю» Івана І Калити, зігнав онука Федора, князя Дмитра Івановича, і послав в князівство своїх намісників, фактично приєднавши його до московських володінь.
По заповіту Дмитра Донського 1389 року Галицьке князівство було знову виділено і дісталося разом з містами Звенигород і Руза його синові Юрію Дмитровичу. Але після того, як в 1450 році програвши битву Дмитро Шемяка утік до Новгорода, Василь Темний остаточно покінчив з незалежністю Галицького князівства, приєднавши його землі до Москви.
Пізніше московські правителі ще кілька разів давали Галич в кормління своїм синам.
Правителі
- 1247 — 1255: ;
- 1255 — 1280: ;
- 1280 — 1310: Василь Костянтинович;
- 1310 — 1335: ;
- 1335 — 1360: Іван Федорович;
- 1360 — 1363: (Борисович);
- 1363 — 1389: у складі Московського великого князівства;
- 1389 — 1433: Юрій Дмитрович;
- 1433 — 1450: Дмитро Юрійович Шемяка.
Див. також
Джерела
- Коган В. М. История дома Рюриковичей. — СПб.: Бельведер, 1993. — 278 с. — 30 000 экз. —
- Коган В. М., Домбровский-Шалагин В. И. Князь Рюрик и его потомки: Историко-генеалогический свод. — СПб.: «Паритет», 2004. — 688 с. — 3000 экз. —
- Славянская энциклопедия. Киевская Русь — Московия: в 2 т. / Автор-составитель В. В. Богуславский. — М.: ОЛМА-ПРЕСС, 2001. — Т. 1. — 784 с. — 5000 экз. —
- Кучкин В. А. Формирование государственной территории Северо-Восточной Руси в X—XIV вв / Ответственный редактор академик Б. А. Рыбаков. — М.: Наука, 1984. — 353 с. — 3 700 экз.
- История родов русского дворянства: В 2 кн. / авт.-сост. П. Н. Петров. — М.: Современник; Лексика, 1991. — Т. 1. — С. 258—259. — 50 000 экз. —
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Galicko Merske knyazivstvo abo Galicke knyazivstvo udilne knyazivstvo na pivnichnomu shodi Rusi zi stoliceyu u misti Galich Merskij sho na berezi Galickogo ozera Galicko Merskoe knyazhestvo Galicko Merske knyazivstvo Udilne knyazivstvo 1247 1450 Galicke knyazivstvo istorichni kordoni na kartiGalicke knyazivstvo na mapi zagarban Moskvi Stolicya Galich Merskij Movi Ruska Religiyi Pravoslav ya Forma pravlinnya monarhiya Istoriya Zasnovano 1247 Likvidovano 1450Ne plutati z Galickim knyazivstvom knyazivstvom yake bulo na teritoriyi suchasnoyi Ukrayini IstoriyaU 1247 roci velikij knyaz Volodimirskij vidiliv svoyimi pleminnikam sinam velikogo knyazya knyazivstva v udili Odnomu z nih Kostyantinu distalosya Galicko Dmitrivske knyazivstvo Do skladu volodin knyazivstva sho zajmalo vidnosno neveliku teritoriyu vhodili basejn Galickogo ozera z centrom u Galichi Merskomu sho do cogo nalezhav Volodimirskomu velikomu knyazivstvu i misto Dmitriv z volostyami yaki spochatku vhodili do skladu Pereyaslavskogo Zaliskogo knyazivstva Pri onukah Kostyantina v 30 h rokah XIV stolittya knyazivstvo rozpalosya na 2 chastini Vlasne Galicke knyazivstvo distalosya a Dmitrivske knyazivstvo Blizko 1363 roku velikij knyaz Dmitro Donskij yakij rozglyadav Galich yak kupivlyu Ivana I Kaliti zignav onuka Fedora knyazya Dmitra Ivanovicha i poslav v knyazivstvo svoyih namisnikiv faktichno priyednavshi jogo do moskovskih volodin Po zapovitu Dmitra Donskogo 1389 roku Galicke knyazivstvo bulo znovu vidileno i distalosya razom z mistami Zvenigorod i Ruza jogo sinovi Yuriyu Dmitrovichu Ale pislya togo yak v 1450 roci progravshi bitvu Dmitro Shemyaka utik do Novgoroda Vasil Temnij ostatochno pokinchiv z nezalezhnistyu Galickogo knyazivstva priyednavshi jogo zemli do Moskvi Piznishe moskovski praviteli she kilka raziv davali Galich v kormlinnya svoyim sinam Praviteli1247 1255 1255 1280 1280 1310 Vasil Kostyantinovich 1310 1335 1335 1360 Ivan Fedorovich 1360 1363 Borisovich 1363 1389 u skladi Moskovskogo velikogo knyazivstva 1389 1433 Yurij Dmitrovich 1433 1450 Dmitro Yurijovich Shemyaka Div takozhMeryaDzherelaKogan V M Istoriya doma Ryurikovichej SPb Belveder 1993 278 s 30 000 ekz ISBN 5 87461 001 4 Kogan V M Dombrovskij Shalagin V I Knyaz Ryurik i ego potomki Istoriko genealogicheskij svod SPb Paritet 2004 688 s 3000 ekz ISBN 5 93437 149 5 Slavyanskaya enciklopediya Kievskaya Rus Moskoviya v 2 t Avtor sostavitel V V Boguslavskij M OLMA PRESS 2001 T 1 784 s 5000 ekz ISBN 5 224 02249 5 Kuchkin V A Formirovanie gosudarstvennoj territorii Severo Vostochnoj Rusi v X XIV vv Otvetstvennyj redaktor akademik B A Rybakov M Nauka 1984 353 s 3 700 ekz Istoriya rodov russkogo dvoryanstva V 2 kn avt sost P N Petrov M Sovremennik Leksika 1991 T 1 S 258 259 50 000 ekz ISBN 5 270 01513 7