Уді́л або удільне князівство — адміністративно-територіальна одиниця Давньої Русі, яка виникла внаслідок поділу її земель між членами правлячої династії Рюриковичів.
Територія удільного князівства являла собою окреме регіональне володіння під управлінням князя. Удільні князівства поступово ставали фактично незалежними, часто вели між собою війни. Окрім того, початково утворені таким чином князівства (такі як Галицько-Волинське, Чернігівське та ін.) в подальшому ділилися на ще дрібніші, що відображало загальну тенденцію феодального роздроблення тих часів.
В Західній Європі подібні утворення, що постали внаслідок поділу володінь між спадкоємцями, називалися німецьким терміном [en] (від Teil «частина» та Herzogtum «герцогство»).
Історія удільних князівств
Удільні князівства утворилися внаслідок розпаду Київської держави.
Початково виділення уділів членам князівської династії було в чомусь подібним до західноєвропейської практики апанажів, коли території передавалися в управління тимчасово й почергово (можливо на основі спеціально передбаченої системи ротацій, названої російськими істориками «лествичне право», але фактичне існування такої системи не є доведеним). Однак з часом, володіння цими територіями ставало спадковим у відповідній гілці династії.
Удільні князівства являли собою майже самостійні держави на зразок західноєвропейських королівств або герцогств. Кожен удільний князь мав власний адміністративний апарат, монету, військо, судові установи тощо. З часом відбувалось подальше роздрібнення уділів, завдяки чому зростала їхня кількість, а їх розміри зменшувалися. В удільний період складається характерна для феодалізму система сюзеренно-васальних відносин. Удільні князі знаходилися у васальній залежності від великого князя, однак ця залежність часто була лише номінальною.
Перші уділи з'явилися в середині XI ст. після смерті Ярослава Мудрого. Землі Київської Русі були поділені між його синами, чим фактично покладено початок існуванню Київської, Чернігівської і Переяславської земель як окремих уділів. У 1080-х роках князі-ізгої Ростиславичі захопили галицькі землі й утворили ряд удільних князівств. З'їзд князів у Любечі 1097 року, маючи на меті припинення княжих міжусобиць, узаконив поділ на уділи та їхній спадковий характер («Кожен хай держить отчину свою!»), тим самим юридично закріпив політичне роздрібнення Русі. Процес поділу єдиної держави на удільні князівства був призупинений у часи правління Володимира Мономаха (1113—1125) і його сина Мстислава Володимировича (1125—1132), однак, після смерті останнього відокремлення земель від Києва набуло невідворотного характеру.
Політична роздрібненість руських земель призвела до частих міжусобних війн між удільними князівствами і ослаблення Київської Русі. Одночасно з процесом роздрібнення в XII—XIII ст. на українських землях проявилася і тенденція до об'єднання, внаслідок якої виникла Галицько-Волинська держава. Ці об'єднавчі тенденції були перервані монгольською навалою, після чого встановлена залежність руських князів від Золотої Орди, правляча верхівка якої сприяла збереженню удільної системи.
У XIV ст. нещодавно об'єднана Литва поступово почала приєднувати руські уділи, часто замінюючи представників місцевої династії Рюриковичів на Гедиміновичів. Станом на сер. 1360-х всі колишні уділи майбутніх українських теренів увійшли до складу Литви або Польщі (Галичина, частково Поділля і Волинь).
У першій половині XV ст. уділи були ліквідовані на галицьких землях, що входили до складу Польщі, у другій половині XV ст. — на більшій частині українських земель, що входила до складу Великого князівства Литовського. У 1471 році було ліквідовано останнє українське удільне князівство — Київське.
На теренах сучасної Росії удільні князівства фактично теж зникли у XV ст. і станом на 1480 рік залишилися три великих державних утворення: Велике князівство Тверське, Велике князівство Московське і Велике князівство Рязанське, які невдовзі були об'єднані під владою Москви. Втім, формально останнє удільне князівство у Московському царстві — Углицьке (фактично на той час вже було намісництвом) — було ліквідовано лише в 1591 році після смерті Дмитра, сина Івана Грозного.
Див. також
Література
- Енциклопедія українознавства : Словникова частина : [в 11 т.] / Наукове товариство імені Шевченка ; гол. ред. проф., д-р Володимир Кубійович. — Париж — Нью-Йорк : Молоде життя, 1955—1995. — .
Посилання
- Уділ // Юридична енциклопедія : [у 6 т.] / ред. кол.: Ю. С. Шемшученко (відп. ред.) [та ін.]. — К. : Українська енциклопедія ім. М. П. Бажана, 2004. — Т. 6 : Т — Я. — 768 с. — .
- Удільні князівства // Юридична енциклопедія : [у 6 т.] / ред. кол.: Ю. С. Шемшученко (відп. ред.) [та ін.]. — К. : Українська енциклопедія ім. М. П. Бажана, 2004. — Т. 6 : Т — Я. — 768 с. — .
- Уділ // Українська мала енциклопедія : 16 кн. : у 8 т. / проф. Є. Онацький. — Накладом Адміністратури УАПЦ в Аргентині. — Буенос-Айрес, 1966. — Т. 8, кн. XV : Літери Ст — Уц. — С. 1947. — 1000 екз.
Це незавершена стаття з історії. Ви можете проєкту, виправивши або дописавши її. |
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Udi l abo udilne knyazivstvo administrativno teritorialna odinicya Davnoyi Rusi yaka vinikla vnaslidok podilu yiyi zemel mizh chlenami pravlyachoyi dinastiyi Ryurikovichiv Teritoriya udilnogo knyazivstva yavlyala soboyu okreme regionalne volodinnya pid upravlinnyam knyazya Udilni knyazivstva postupovo stavali faktichno nezalezhnimi chasto veli mizh soboyu vijni Okrim togo pochatkovo utvoreni takim chinom knyazivstva taki yak Galicko Volinske Chernigivske ta in v podalshomu dililisya na she dribnishi sho vidobrazhalo zagalnu tendenciyu feodalnogo rozdroblennya tih chasiv V Zahidnij Yevropi podibni utvorennya sho postali vnaslidok podilu volodin mizh spadkoyemcyami nazivalisya nimeckim terminom en vid Teil chastina ta Herzogtum gercogstvo Istoriya udilnih knyazivstvUdilni knyazivstva utvorilisya vnaslidok rozpadu Kiyivskoyi derzhavi Pochatkovo vidilennya udiliv chlenam knyazivskoyi dinastiyi bulo v chomus podibnim do zahidnoyevropejskoyi praktiki apanazhiv koli teritoriyi peredavalisya v upravlinnya timchasovo j pochergovo mozhlivo na osnovi specialno peredbachenoyi sistemi rotacij nazvanoyi rosijskimi istorikami lestvichne pravo ale faktichne isnuvannya takoyi sistemi ne ye dovedenim Odnak z chasom volodinnya cimi teritoriyami stavalo spadkovim u vidpovidnij gilci dinastiyi Udilni knyazivstva yavlyali soboyu majzhe samostijni derzhavi na zrazok zahidnoyevropejskih korolivstv abo gercogstv Kozhen udilnij knyaz mav vlasnij administrativnij aparat monetu vijsko sudovi ustanovi tosho Z chasom vidbuvalos podalshe rozdribnennya udiliv zavdyaki chomu zrostala yihnya kilkist a yih rozmiri zmenshuvalisya V udilnij period skladayetsya harakterna dlya feodalizmu sistema syuzerenno vasalnih vidnosin Udilni knyazi znahodilisya u vasalnij zalezhnosti vid velikogo knyazya odnak cya zalezhnist chasto bula lishe nominalnoyu Pershi udili z yavilisya v seredini XI st pislya smerti Yaroslava Mudrogo Zemli Kiyivskoyi Rusi buli podileni mizh jogo sinami chim faktichno pokladeno pochatok isnuvannyu Kiyivskoyi Chernigivskoyi i Pereyaslavskoyi zemel yak okremih udiliv U 1080 h rokah knyazi izgoyi Rostislavichi zahopili galicki zemli j utvorili ryad udilnih knyazivstv Z yizd knyaziv u Lyubechi 1097 roku mayuchi na meti pripinennya knyazhih mizhusobic uzakoniv podil na udili ta yihnij spadkovij harakter Kozhen haj derzhit otchinu svoyu tim samim yuridichno zakripiv politichne rozdribnennya Rusi Proces podilu yedinoyi derzhavi na udilni knyazivstva buv prizupinenij u chasi pravlinnya Volodimira Monomaha 1113 1125 i jogo sina Mstislava Volodimirovicha 1125 1132 odnak pislya smerti ostannogo vidokremlennya zemel vid Kiyeva nabulo nevidvorotnogo harakteru Politichna rozdribnenist ruskih zemel prizvela do chastih mizhusobnih vijn mizh udilnimi knyazivstvami i oslablennya Kiyivskoyi Rusi Odnochasno z procesom rozdribnennya v XII XIII st na ukrayinskih zemlyah proyavilasya i tendenciya do ob yednannya vnaslidok yakoyi vinikla Galicko Volinska derzhava Ci ob yednavchi tendenciyi buli perervani mongolskoyu navaloyu pislya chogo vstanovlena zalezhnist ruskih knyaziv vid Zolotoyi Ordi pravlyacha verhivka yakoyi spriyala zberezhennyu udilnoyi sistemi U XIV st neshodavno ob yednana Litva postupovo pochala priyednuvati ruski udili chasto zaminyuyuchi predstavnikiv miscevoyi dinastiyi Ryurikovichiv na Gediminovichiv Stanom na ser 1360 h vsi kolishni udili majbutnih ukrayinskih tereniv uvijshli do skladu Litvi abo Polshi Galichina chastkovo Podillya i Volin U pershij polovini XV st udili buli likvidovani na galickih zemlyah sho vhodili do skladu Polshi u drugij polovini XV st na bilshij chastini ukrayinskih zemel sho vhodila do skladu Velikogo knyazivstva Litovskogo U 1471 roci bulo likvidovano ostannye ukrayinske udilne knyazivstvo Kiyivske Na terenah suchasnoyi Rosiyi udilni knyazivstva faktichno tezh znikli u XV st i stanom na 1480 rik zalishilisya tri velikih derzhavnih utvorennya Velike knyazivstvo Tverske Velike knyazivstvo Moskovske i Velike knyazivstvo Ryazanske yaki nevdovzi buli ob yednani pid vladoyu Moskvi Vtim formalno ostannye udilne knyazivstvo u Moskovskomu carstvi Uglicke faktichno na toj chas vzhe bulo namisnictvom bulo likvidovano lishe v 1591 roci pislya smerti Dmitra sina Ivana Groznogo Div takozhVotchina Knyazivstvo Apanazh KormlinnyaLiteraturaEnciklopediya ukrayinoznavstva Slovnikova chastina v 11 t Naukove tovaristvo imeni Shevchenka gol red prof d r Volodimir Kubijovich Parizh Nyu Jork Molode zhittya 1955 1995 ISBN 5 7707 4049 3 PosilannyaUdil Yuridichna enciklopediya u 6 t red kol Yu S Shemshuchenko vidp red ta in K Ukrayinska enciklopediya im M P Bazhana 2004 T 6 T Ya 768 s ISBN 966 7492 06 0 Udilni knyazivstva Yuridichna enciklopediya u 6 t red kol Yu S Shemshuchenko vidp red ta in K Ukrayinska enciklopediya im M P Bazhana 2004 T 6 T Ya 768 s ISBN 966 7492 06 0 Udil Ukrayinska mala enciklopediya 16 kn u 8 t prof Ye Onackij Nakladom Administraturi UAPC v Argentini Buenos Ajres 1966 T 8 kn XV Literi St Uc S 1947 1000 ekz Ce nezavershena stattya z istoriyi Vi mozhete dopomogti proyektu vipravivshi abo dopisavshi yiyi