Вя́тська земля́ — історична область, державне утворення в басейні середньої та верхньої течій Вятки та , на території сучасної Росії.
Вятська земля сформувалась в XIII–XIV століттях в результаті об'єднання та волостей, які були утворені вихідцями із Новгородської республіки, Ростово-Суздальського князівства та південно-руських земель за участі вятських (північних) удмуртів. Центром Вятської землі було місто Вятка (Хлинов).
Область вперше згадується під такою назвою приблизно 1412 року в енциклопедії єгипетського автора [ru]. У джерелах фігурує як вічева республіка. Вища виконавча влада здійснювалась виборними на віче посадами. Деякі автори вважали Вятську землю великокнязівським уділом. Але залежність від Суздальсько-Нижньогородського, Галицького та Московського князівств була формальною, скоріше за все вона була союзом. Короткий час (1468—1478 роки), після походів хана , країна була данницею Казанського ханства. Більша за все вона мала союзні відносини з Арським князівством, частина жителів якого (удмурти, бесерм'яни і татари) в XV–XVI століттях мігрували до Вятської землі на територію сформованого на Чепці автономного . З 1489 року після походу військ Івана III область була включена до складу Московської держави. Вятська влада була переселена у Підмосков'я, арські князі були повернені. Вони розділили Вятську землю на намісництва з центрами в містах Хлинов, Котельнич, Орлов, Слободський, а також , яке не було містом, але було резиденцією арських князів.
На 1558 рік Вятська земля відновлює колишні кордони, центри намісництв стають волосними «пригородами» . 1588 року особливий статус Карино ліквідовується, а басейн Чепци входить до складу та Хлиновського повіту. В XVI—XVII століттях Вятською землею керували приказні люди, яких посилали з Москви (воєводи, піддячі), влада яких була обмежена городовими прикажчиками, яких назначав цар з ряду «найкращих» вятчан, та виборними суддями, земськими старостами та . В 1610 році було введене військове управління — воєвода, під'яччий, служиві люди. В першій половині XVII століття Хлинов, Котельнич та Орлов формально утворили один воєводський округ, а Слободський та Шестаков — інший. В другій половині XVII століття їх знову об'єднали. До 1710 року Вятська земля зберігає автономію, потім включається до складу Сибірської губернії. В 1719 році область ліквідовується як єдине ціле та разом з та повітами утворює Вятську провінцію Сибірської, а з 1727 року — Казанської губернії. В 1780 році провінція входить до складу Вятського намісництва, а в 1797—1927 роках — Вятської губернії.
Див. також
Джерела
- Луппов П. Н. Исторический очерк Вятского края // Вятский край. Вятка, 1929;
- Очерки истории Кировской области. Киров, 1972;
- Макаров Л. Д. Славяно-русское заселение бассейна р. Вятки и исторические судьбы удмуртов Вятской земли в XII—XVI веках // Материалы по истории Удмуртии (с древнейших времён и до сер. XIX в.). Ижевск, 1995.
- Удмуртская республика : энциклопедия / гл. ред. В. В. Туганаев. — Ижевск : Удмуртия, 2000. — 800 с. — 20 000 экз. — .
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Vya tska zemlya istorichna oblast derzhavne utvorennya v basejni serednoyi ta verhnoyi techij Vyatki ta na teritoriyi suchasnoyi Rosiyi Ruski zemli u 1389 roci ros Vyatska zemlya sformuvalas v XIII XIV stolittyah v rezultati ob yednannya ta volostej yaki buli utvoreni vihidcyami iz Novgorodskoyi respubliki Rostovo Suzdalskogo knyazivstva ta pivdenno ruskih zemel za uchasti vyatskih pivnichnih udmurtiv Centrom Vyatskoyi zemli bulo misto Vyatka Hlinov Oblast vpershe zgaduyetsya pid takoyu nazvoyu priblizno 1412 roku v enciklopediyi yegipetskogo avtora ru U dzherelah figuruye yak vicheva respublika Visha vikonavcha vlada zdijsnyuvalas vibornimi na viche posadami Deyaki avtori vvazhali Vyatsku zemlyu velikoknyazivskim udilom Ale zalezhnist vid Suzdalsko Nizhnogorodskogo Galickogo ta Moskovskogo knyazivstv bula formalnoyu skorishe za vse vona bula soyuzom Korotkij chas 1468 1478 roki pislya pohodiv hana krayina bula danniceyu Kazanskogo hanstva Bilsha za vse vona mala soyuzni vidnosini z Arskim knyazivstvom chastina zhiteliv yakogo udmurti beserm yani i tatari v XV XVI stolittyah migruvali do Vyatskoyi zemli na teritoriyu sformovanogo na Chepci avtonomnogo Z 1489 roku pislya pohodu vijsk Ivana III oblast bula vklyuchena do skladu Moskovskoyi derzhavi Vyatska vlada bula pereselena u Pidmoskov ya arski knyazi buli poverneni Voni rozdilili Vyatsku zemlyu na namisnictva z centrami v mistah Hlinov Kotelnich Orlov Slobodskij a takozh yake ne bulo mistom ale bulo rezidenciyeyu arskih knyaziv Na 1558 rik Vyatska zemlya vidnovlyuye kolishni kordoni centri namisnictv stayut volosnimi prigorodami 1588 roku osoblivij status Karino likvidovuyetsya a basejn Chepci vhodit do skladu ta Hlinovskogo povitu V XVI XVII stolittyah Vyatskoyu zemleyu keruvali prikazni lyudi yakih posilali z Moskvi voyevodi piddyachi vlada yakih bula obmezhena gorodovimi prikazhchikami yakih naznachav car z ryadu najkrashih vyatchan ta vibornimi suddyami zemskimi starostami ta V 1610 roci bulo vvedene vijskove upravlinnya voyevoda pid yachchij sluzhivi lyudi V pershij polovini XVII stolittya Hlinov Kotelnich ta Orlov formalno utvorili odin voyevodskij okrug a Slobodskij ta Shestakov inshij V drugij polovini XVII stolittya yih znovu ob yednali Do 1710 roku Vyatska zemlya zberigaye avtonomiyu potim vklyuchayetsya do skladu Sibirskoyi guberniyi V 1719 roci oblast likvidovuyetsya yak yedine cile ta razom z ta povitami utvoryuye Vyatsku provinciyu Sibirskoyi a z 1727 roku Kazanskoyi guberniyi V 1780 roci provinciya vhodit do skladu Vyatskogo namisnictva a v 1797 1927 rokah Vyatskoyi guberniyi Div takozh ru Vyatske namisnictvo Vyatska provinciya Vyatska guberniya Vyatska vichova respublikaDzherelaLuppov P N Istoricheskij ocherk Vyatskogo kraya Vyatskij kraj Vyatka 1929 Ocherki istorii Kirovskoj oblasti Kirov 1972 Makarov L D Slavyano russkoe zaselenie bassejna r Vyatki i istoricheskie sudby udmurtov Vyatskoj zemli v XII XVI vekah Materialy po istorii Udmurtii s drevnejshih vremyon i do ser XIX v Izhevsk 1995 Udmurtskaya respublika enciklopediya gl red V V Tuganaev Izhevsk Udmurtiya 2000 800 s 20 000 ekz ISBN 5 7659 0732 6