Azərbaycanca
Беларускі
Dansk
Deutsch
Española
Français
Indonesia
Italiana
日本語
Қазақ
Lietuvos
Nederlands
Português
Русский
සිංහල
แบบไทย
Türkçe
Українська
中國人
United State
Afrikaans
Кодське князівство — хантська держава на Півночі Західного Сибіру у XV—XVII століттях. Стало союзником Московії у боротьбі з Пелимським князівством та її союзниками. Керувалося династією Алачєвими.
| Кодське князівство | ||||
| ||||
 | ||||
| Столиця | Нангакар | |||
| Мови | хантська | |||
| Релігії | Шаманізм Православ'я | |||
| Форма правління | монархія | |||
| Князь | ||||
| Історія | ||||
| - Засноване | 1400-ті | |||
| - Захоплене Московським царством | 1643 | |||
Історія
Про заснування та початок діяльності цього князівства не достатньо відомостей. Сформувалася на початку XV століття. У зону впливу кодських князів входили ханти, що мешкали по берегах річки Ваху, також кілька дрібних князівств — Вас-Пукол, Кол-Пукол, Емдирське. Із самого початку знаходилося у конфлікті з Пелимським, Кондинським та Табаринськими князівствами. Водночас було союзником інших хантських князівств — , та Білогорського. Втім кодські князі визнавали зверхність над собою Тюменського ханства. Проте це не виключало конфлікт з Пелимом та Кондою. На півночі об'єктами їх набігів були поселення і кочовища тундрової самояді (ненців), на півдні та заході вони спустошували території Сосьвінського та Кондинського князівств.
У 1483 році великий князь Московський Іван III, скориставшись перемогою під час стояння на річці Угрі 1480 року проти Великої орди, послав військо на чолі із Федором Курбським та Іваном Салтиковим-Травіним для підкорення Югри. Кондське князівство після нетривалого спротиву визнало владу Московії — князь Молдан та два його сини потрапили у полон, а його родич князь Питкей вимушений був їхати до Москви. Іван III став зватися князем Кодським. Але ця залежність виявилася номінальною. У 1484—1485 роках кодський князь разом з пелимськими та кондинськими мансі виступив проти великого князівства Пермського, Вимь та інші земель великого князівства Московського.
У 1499 році проти югорських князівств, зокрема Кодського великий князь Іван III спрямував війська, які завдали Молдану важкої поразки. В результаті останній знову визнав владу Московії. Втім після відходу у 1500 році московитів залежність Кондського князівства скінчилася, хоча торговельні стосунки не припинялися. Протягом наступник десятиріч Кода збільшувало міць, проте економічно та політично поступалося Пелимському князівству. Зрештою визнало над собою владу Сибірського ханства.
Після перемог Єрмака у 1583 році кодський князь Алачей (від нього походить назва династії) вирішив скористатися цією ситуацією. Алач зачекав поразки Дем'янського, Цингальського та Білогорського князівств, після чого уклав військовий союз з козаками Єрмака.
Пізніше, союзний договір було підтверджено вже офіційними представниками царської влади і в подальшому ратифіковано. Зважаючи на прояв доброї волі і вагомості Кодського князівства, між ним і Москвою склалися особливі відносини васалітету. Ясачная повинність для людей князя замінялася службою. Піддані князя зобов'язувалися брати участь з московськими у військових походах. Враховуючи войовничість кодських хантів, подібна повинність для них не була особливо обтяжливою, тим більш, що у війні ханти бачили чи не єдиний спосіб існування. Зі своїх 13 містечок кодський князь міг виставити до 300 добірних, загартованих в боях вояків.
Крім військових дій, кодичі мали брати участь у щорічних походах за сіллю до Ямиш-озера, нести вартову службу, виконувати обов'язки гінців. За потреби їх залучали до будівництва міст і острогів, виготовленню дрібних суден. Натомість царська скарбниця виділяла хлібний пай для кодських вояків, а князі отримували грошові оклади. Крім того, вони мали свою частку здобичі в результаті ведення війни і могли розраховувати на частину полонених, що перетворювалися на рабів. У разі ж необхідності кодські ханти могли безпосередньо безпосередньо звертатися до царя.
Вже у 1583 році задля підтвердження договору князю Алачею передано землі Белогорського князівства. Тоді Алачей дав дозвіл звести у своїй столиці християнський храм Животворящої Трійці, де вів службу священик. Першою хрестилася дружина Алачея під іменем Анастасія. Проте ханти неохоче приймали християнську віру. У 1584 році війська Кодського князівства брали участь у війні проти Пелимського та Кондинського князівств. Втім у 1585 році на деякий час Алачей перейшов на бік хана Кучума, брав участь у вирішальній битві проти Єрмака Тимофійовича, панцир якого Кучум подарував Алачею. Проте вже у 1486 році кодичі знову перейшли на бік Московії. З 1586 року стали знову ходити походами проти Пелимського князівства. У 1591 році кодські вояки відзначилися у вдалому поході проти Рябої орди.
У 1593 році загони Конди на чолі із князем , син померлого Алача, разом з московитами на чолі із воєводою Петром Горчаковим з Березового містечка рушили проти Обдорського князівства, де кодичі захопили велику здобич. Того ж року московсько-кодські війська рушили проти Пелим та Конди. Першими вдарили кодські воїни князя Ічігея, що йшли в авангарді. Багаторічна ворожнеча з кондинцями надала атакам особливо запеклий характер. Мансі були вщент розгромлені. У полон потрапив сам князь Агай і всі члени його родини. Кодичі ж настільки увійшли в азарт, що ще протягом 6 років періодично грабували Кондинське князівство, поки, нарешті, московський цар не наклав заборону на подібні дії. У 1594 році кодські війська сприяли підкореню Московії Пелимського князівства.
За ці звитяги кодські князі Ічігей його двоюрідний брат отримали багату здобич, бранців, а також від царя — Васпукольскую область в Березівському повіті і Колпукольску область в Тобольському повіті.
У 1594 році Ічігей з вояками приєднався до загонів московського воєводи князя Федора Барятинського, який отримав наказав царя Федора I спорудити фортецю Сургут на землях Бардакова князівства. У цій війні проти князя Бардака кодичі сприяли перемозі московитів, а потім брали участь у зведені укріплень Сургута.
У 1598 році кодські вояки на чолі із князем Ічігеєм брали участь у війні Московії проти Рябої орди, під час якої остання була розгромлена. У 1602 році кодичі звитяжили у битві проти князя Кічігея, князя Малої Рябої орди. В результаті цих перемог кодські ханти захопили Сургутське Приоб'є.
У 1604 році його загін залучали до будівництва Томська у володіннях еуштинського князька Тояна, у 1607 році — для придушення повстання колишнього обдорського князя Василя Обдорського, у 1617 році — завоювання тунгусов і будівництва Маковського острогу, у 1619 році — до походу на Єнісей і зведення Єнісейського острогу. У 1620 році їм було наказано організувати упіймання засланців, які намагалися втекти до Московії через Уральські гори. Останній раз кодичі брали участь у військовій експедиції на Нижню Тунгуску у 1627—1630 роках. Далі хантів використовували як конвой.
У 1605 році московити приєднали до Сургутського повіту одну з волостей Кодського князівства. Ця територія колись входила до складу Білогорського князівства і була подарована князя Алачу. Натомість Ічігей Алачєв за участь у війні з Рябій Ордою отримав Ваховську волость, а дещо пізніше — волость Олену на Вимі.
Після смерті Ічігея у 1607 році кодським князем став його двоюрідний брат Онжа Юр'єв. Проте удова Ічігея — — 1608 року домоглася передачі влади своєму синові, що був хрещений під ім'ям . Проте фактичной правителькою була його мати. У 1609 році вона влаштувалася заколот з метою повалення залежності від Московії, де на той час тривав так званий Смутний час. Пуртеєва вступає в зносини з вчорашніми ворогами, кондинський мансі, Обдорським князем Мемруком, закликає до повстання білогірських та сосвінських хантів. Проте змову було викрито. Анна зуміла випровдатися, її було заслано до Москви, а незабаром повернуто на батьківщину.
Поступово, у зв'язку з внутрішніми конфліктами, в Кодському князівстві виник розбрат, коли у 1636—1637 виник конфлікт між княжою родиною та військовою знатю. 1643 року князівство припинило своє існування. Останнього його князя було викликано до Москви, де той залишився, отримвавши дворянським титулом. В результаті приєднання Кондинського князівства до Московії осататочно підкорено Югру.
У 1661 році деякі кодські знатні люди вступили в союз з казимськими ханти з метою знищення московськими військовикій. Втім ця змова не вдалася, а її очільників було схоплено та страчено.
Географія
Розташовувалася уздовж обох берегів річки Обі, в її середній течії — від Березова на півночі і до гирла річки Ендирь на півдні. Кодські землі географічно розташовані в не дуже добрих кліматичних умовах — заболочені тайгові урмани, що тягнуться вздовж лівого берега Обі, які переходять на північ взагалі в малопридатні для проживання болотисті лісотундрові зарості. Трохи кращим для проживання в кодських кордонах був правий берег Обі — вищий, майже без боліт і тому всі містечка розташовувалися на ньому. Чисельність населення цього князівства трохи перевищувала 5 тис. осіб. Під владою кодських князів перебували землі, яка майже повністю відповідає території Октябрського району Ханти-Мансійського автономного округу.
Міста та структура
Відомо значною кількістю містечок (оус) — Наргакар (Кодське містечко), Нізанське, Кармиш-Юган, Шоркар, Кілдясан, Чемашев, Нарікор, Вежакор, Вонжакор, Каримкар, Великий та Малий Атлими. Вони стояли дуже виграшно — в центрі югорських земель, на головній дорозі Західного Сибіру — Обі, по якій відбувалося сполучення з півночі на південь — від ненців до сибірських татар, і з заходу на схід — від в'ятичів та новгородців в глиб Сибіру. У кожному такому містечку правили свої князі, які перебували в свою чергу у васальній залежності від «великого князя», що мав своєю резиденцією Кодскій містечко чи Нангакар, що стояв на протоці Нягань.
Головою Кодського князівства був володар з династії Алачєвих. Нангакар був здавна резиденцією цього князівського роду. Це містечко представляв собою класичну давньофеодальну садибу-фортецю. Тут також знаходився головний арсенал князівства, де зберігалися до часу важкі військові обладунки, якими князь постачав своє ополчення з початком військових походів. У столиці розташовувалася скарбниця, де зберігалися коштовності династії — численний срібний посуд, шкурки соболів, чорнобурки та червоних лисиць, білок, інші дорогі по тим часам вироби. Тут мешкав головний шаман князівства, який опікувався великою кумирнею з ідолом.
Кодський князь був очільником війська (сюди входило чоловіче населення та загони залежних князьків), верховним суддею, головним зберегателем його моральних підвалин — головним хранителем святинь своєї держави.
Побут та традиції
Мешкали кодські ханти в укріплених містечках та незміцнених поселеннях, неподалік від міст. Останні фактично були сезонними промисловими стійбищами кількох родин. Кожне таке поселення було цілком самостійним господарським колективом із закінченим циклом виробництва. Більша частина Кодського князівства проживала в цих неукріплених поселеннях. Містечка були військово-оборонними, адміністративно-політичними, торговельними і культовими центрами держави.
Стани та податі
Кодське населення поділяються на чотири головні стани — княжий рід, служиві, ясачні, раби. Значна частина населення Кодського князівства платила князю обов'язкову подать — ясак. Це були досить безправні нащадки більш слабких сусідніх володінь, де правили князі Алачєви. Ясак сплачувався у вигляді обов'язкових поставок соболиних і білячих шкурок. Крім того, ясачні ханти мали вирушати на княжий промисел, для чого князь видавав їм необхідний інвентар. Серед ясачного населення були й такі, хто через бідність не міг платити регулярну данину. Такі потрапляли в кабалу до князя і були зайняті на сезонних роботах по садибі і в княжому господарстві. За переписом 1631 року в князівстві налічувалося близько 80 рабів-чоловіків.
Економіка
Господарська діяльність визначалася місцем їх проживання. Тому головним після воєн джерелом доходу князя, знаті, була доходи під продажу риби. Ясачне населення та раби займалися риболовлею, обробкою риби, яку через посередників продавали до Сибірського ханства, потім Московії. Другим за значимістю мирним заняттям кодських хантів займав звіриний промисел. З часом мисливці стали приносити з лісу лисенят, соболя і ростили їх в клітках. Так у них успішно розвинулося промислове звірівництво. Важливим доводом на користь розвитку цього промислу було те, що вирощені таким чином звірі мали більш якісне хутро. Також полювали на водоплавучу дичину, займалися збирання ягід.
Головним ремеслом вважалося мистецтво обробки риб'ячих шкір, особливо з осетрів та стерляді. Не менш вміло обробляли звірині шкури, обережно зскрібаючи кістяними скребницями. Було розвинене і специфічне північне ткацтво. Основною сировиною була кропива. Кропив'яні сорочки да риб'ячі хутра шили собі переважно в незаможних родинах. Князі і дружинники мали можливість придбати або награбувати одяг і взуття зі справжнього хутра та з шовків й дорогих суконь. Вони не лише прикрашалися самі, але і своїх дружин.
Джерела
- http://lyntmuz.narod.ru/Reports/Ugra/Ugra17.html#* [ 2 Липня 2015 у Wayback Machine.]
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Kodske knyazivstvo hantska derzhava na Pivnochi Zahidnogo Sibiru u XV XVII stolittyah Stalo soyuznikom Moskoviyi u borotbi z Pelimskim knyazivstvom ta yiyi soyuznikami Keruvalosya dinastiyeyu Alachyevimi Kodske knyazivstvo 1400 ti 1643 Kodske knyazivstvo istorichni kordoni na kartiKodske knyazivstvo sered yugorskih derzhav XVI st Stolicya Nangakar Movi hantska Religiyi Shamanizm Pravoslav ya Forma pravlinnya monarhiya Knyaz Istoriya Zasnovane 1400 ti Zahoplene Moskovskim carstvom 1643IstoriyaPro zasnuvannya ta pochatok diyalnosti cogo knyazivstva ne dostatno vidomostej Sformuvalasya na pochatku XV stolittya U zonu vplivu kodskih knyaziv vhodili hanti sho meshkali po beregah richki Vahu takozh kilka dribnih knyazivstv Vas Pukol Kol Pukol Emdirske Iz samogo pochatku znahodilosya u konflikti z Pelimskim Kondinskim ta Tabarinskimi knyazivstvami Vodnochas bulo soyuznikom inshih hantskih knyazivstv ta Bilogorskogo Vtim kodski knyazi viznavali zverhnist nad soboyu Tyumenskogo hanstva Prote ce ne viklyuchalo konflikt z Pelimom ta Kondoyu Na pivnochi ob yektami yih nabigiv buli poselennya i kochovisha tundrovoyi samoyadi nenciv na pivdni ta zahodi voni spustoshuvali teritoriyi Sosvinskogo ta Kondinskogo knyazivstv U 1483 roci velikij knyaz Moskovskij Ivan III skoristavshis peremogoyu pid chas stoyannya na richci Ugri 1480 roku proti Velikoyi ordi poslav vijsko na choli iz Fedorom Kurbskim ta Ivanom Saltikovim Travinim dlya pidkorennya Yugri Kondske knyazivstvo pislya netrivalogo sprotivu viznalo vladu Moskoviyi knyaz Moldan ta dva jogo sini potrapili u polon a jogo rodich knyaz Pitkej vimushenij buv yihati do Moskvi Ivan III stav zvatisya knyazem Kodskim Ale cya zalezhnist viyavilasya nominalnoyu U 1484 1485 rokah kodskij knyaz razom z pelimskimi ta kondinskimi mansi vistupiv proti velikogo knyazivstva Permskogo Vim ta inshi zemel velikogo knyazivstva Moskovskogo U 1499 roci proti yugorskih knyazivstv zokrema Kodskogo velikij knyaz Ivan III spryamuvav vijska yaki zavdali Moldanu vazhkoyi porazki V rezultati ostannij znovu viznav vladu Moskoviyi Vtim pislya vidhodu u 1500 roci moskovitiv zalezhnist Kondskogo knyazivstva skinchilasya hocha torgovelni stosunki ne pripinyalisya Protyagom nastupnik desyatirich Koda zbilshuvalo mic prote ekonomichno ta politichno postupalosya Pelimskomu knyazivstvu Zreshtoyu viznalo nad soboyu vladu Sibirskogo hanstva Pislya peremog Yermaka u 1583 roci kodskij knyaz Alachej vid nogo pohodit nazva dinastiyi virishiv skoristatisya ciyeyu situaciyeyu Alach zachekav porazki Dem yanskogo Cingalskogo ta Bilogorskogo knyazivstv pislya chogo uklav vijskovij soyuz z kozakami Yermaka Piznishe soyuznij dogovir bulo pidtverdzheno vzhe oficijnimi predstavnikami carskoyi vladi i v podalshomu ratifikovano Zvazhayuchi na proyav dobroyi voli i vagomosti Kodskogo knyazivstva mizh nim i Moskvoyu sklalisya osoblivi vidnosini vasalitetu Yasachnaya povinnist dlya lyudej knyazya zaminyalasya sluzhboyu Piddani knyazya zobov yazuvalisya brati uchast z moskovskimi u vijskovih pohodah Vrahovuyuchi vojovnichist kodskih hantiv podibna povinnist dlya nih ne bula osoblivo obtyazhlivoyu tim bilsh sho u vijni hanti bachili chi ne yedinij sposib isnuvannya Zi svoyih 13 mistechok kodskij knyaz mig vistaviti do 300 dobirnih zagartovanih v boyah voyakiv Krim vijskovih dij kodichi mali brati uchast u shorichnih pohodah za sillyu do Yamish ozera nesti vartovu sluzhbu vikonuvati obov yazki ginciv Za potrebi yih zaluchali do budivnictva mist i ostrogiv vigotovlennyu dribnih suden Natomist carska skarbnicya vidilyala hlibnij paj dlya kodskih voyakiv a knyazi otrimuvali groshovi okladi Krim togo voni mali svoyu chastku zdobichi v rezultati vedennya vijni i mogli rozrahovuvati na chastinu polonenih sho peretvoryuvalisya na rabiv U razi zh neobhidnosti kodski hanti mogli bezposeredno bezposeredno zvertatisya do carya Vzhe u 1583 roci zadlya pidtverdzhennya dogovoru knyazyu Alacheyu peredano zemli Belogorskogo knyazivstva Todi Alachej dav dozvil zvesti u svoyij stolici hristiyanskij hram Zhivotvoryashoyi Trijci de viv sluzhbu svyashenik Pershoyu hrestilasya druzhina Alacheya pid imenem Anastasiya Prote hanti neohoche prijmali hristiyansku viru U 1584 roci vijska Kodskogo knyazivstva brali uchast u vijni proti Pelimskogo ta Kondinskogo knyazivstv Vtim u 1585 roci na deyakij chas Alachej perejshov na bik hana Kuchuma brav uchast u virishalnij bitvi proti Yermaka Timofijovicha pancir yakogo Kuchum podaruvav Alacheyu Prote vzhe u 1486 roci kodichi znovu perejshli na bik Moskoviyi Z 1586 roku stali znovu hoditi pohodami proti Pelimskogo knyazivstva U 1591 roci kodski voyaki vidznachilisya u vdalomu pohodi proti Ryaboyi ordi U 1593 roci zagoni Kondi na choli iz knyazem sin pomerlogo Alacha razom z moskovitami na choli iz voyevodoyu Petrom Gorchakovim z Berezovogo mistechka rushili proti Obdorskogo knyazivstva de kodichi zahopili veliku zdobich Togo zh roku moskovsko kodski vijska rushili proti Pelim ta Kondi Pershimi vdarili kodski voyini knyazya Ichigeya sho jshli v avangardi Bagatorichna vorozhnecha z kondincyami nadala atakam osoblivo zapeklij harakter Mansi buli vshent rozgromleni U polon potrapiv sam knyaz Agaj i vsi chleni jogo rodini Kodichi zh nastilki uvijshli v azart sho she protyagom 6 rokiv periodichno grabuvali Kondinske knyazivstvo poki nareshti moskovskij car ne naklav zaboronu na podibni diyi U 1594 roci kodski vijska spriyali pidkorenyu Moskoviyi Pelimskogo knyazivstva Za ci zvityagi kodski knyazi Ichigej jogo dvoyuridnij brat otrimali bagatu zdobich branciv a takozh vid carya Vaspukolskuyu oblast v Berezivskomu poviti i Kolpukolsku oblast v Tobolskomu poviti U 1594 roci Ichigej z voyakami priyednavsya do zagoniv moskovskogo voyevodi knyazya Fedora Baryatinskogo yakij otrimav nakazav carya Fedora I sporuditi fortecyu Surgut na zemlyah Bardakova knyazivstva U cij vijni proti knyazya Bardaka kodichi spriyali peremozi moskovitiv a potim brali uchast u zvedeni ukriplen Surguta U 1598 roci kodski voyaki na choli iz knyazem Ichigeyem brali uchast u vijni Moskoviyi proti Ryaboyi ordi pid chas yakoyi ostannya bula rozgromlena U 1602 roci kodichi zvityazhili u bitvi proti knyazya Kichigeya knyazya Maloyi Ryaboyi ordi V rezultati cih peremog kodski hanti zahopili Surgutske Priob ye U 1604 roci jogo zagin zaluchali do budivnictva Tomska u volodinnyah eushtinskogo knyazka Toyana u 1607 roci dlya pridushennya povstannya kolishnogo obdorskogo knyazya Vasilya Obdorskogo u 1617 roci zavoyuvannya tungusov i budivnictva Makovskogo ostrogu u 1619 roci do pohodu na Yenisej i zvedennya Yenisejskogo ostrogu U 1620 roci yim bulo nakazano organizuvati upijmannya zaslanciv yaki namagalisya vtekti do Moskoviyi cherez Uralski gori Ostannij raz kodichi brali uchast u vijskovij ekspediciyi na Nizhnyu Tungusku u 1627 1630 rokah Dali hantiv vikoristovuvali yak konvoj U 1605 roci moskoviti priyednali do Surgutskogo povitu odnu z volostej Kodskogo knyazivstva Cya teritoriya kolis vhodila do skladu Bilogorskogo knyazivstva i bula podarovana knyazya Alachu Natomist Ichigej Alachyev za uchast u vijni z Ryabij Ordoyu otrimav Vahovsku volost a desho piznishe volost Olenu na Vimi Pislya smerti Ichigeya u 1607 roci kodskim knyazem stav jogo dvoyuridnij brat Onzha Yur yev Prote udova Ichigeya 1608 roku domoglasya peredachi vladi svoyemu sinovi sho buv hreshenij pid im yam Prote faktichnoj pravitelkoyu bula jogo mati U 1609 roci vona vlashtuvalasya zakolot z metoyu povalennya zalezhnosti vid Moskoviyi de na toj chas trivav tak zvanij Smutnij chas Purteyeva vstupaye v znosini z vchorashnimi vorogami kondinskij mansi Obdorskim knyazem Memrukom zaklikaye do povstannya bilogirskih ta sosvinskih hantiv Prote zmovu bulo vikrito Anna zumila viprovdatisya yiyi bulo zaslano do Moskvi a nezabarom povernuto na batkivshinu Postupovo u zv yazku z vnutrishnimi konfliktami v Kodskomu knyazivstvi vinik rozbrat koli u 1636 1637 vinik konflikt mizh knyazhoyu rodinoyu ta vijskovoyu znatyu 1643 roku knyazivstvo pripinilo svoye isnuvannya Ostannogo jogo knyazya bulo viklikano do Moskvi de toj zalishivsya otrimvavshi dvoryanskim titulom V rezultati priyednannya Kondinskogo knyazivstva do Moskoviyi osatatochno pidkoreno Yugru U 1661 roci deyaki kodski znatni lyudi vstupili v soyuz z kazimskimi hanti z metoyu znishennya moskovskimi vijskovikij Vtim cya zmova ne vdalasya a yiyi ochilnikiv bulo shopleno ta stracheno GeografiyaRoztashovuvalasya uzdovzh oboh beregiv richki Obi v yiyi serednij techiyi vid Berezova na pivnochi i do girla richki Endir na pivdni Kodski zemli geografichno roztashovani v ne duzhe dobrih klimatichnih umovah zabolocheni tajgovi urmani sho tyagnutsya vzdovzh livogo berega Obi yaki perehodyat na pivnich vzagali v malopridatni dlya prozhivannya bolotisti lisotundrovi zarosti Trohi krashim dlya prozhivannya v kodskih kordonah buv pravij bereg Obi vishij majzhe bez bolit i tomu vsi mistechka roztashovuvalisya na nomu Chiselnist naselennya cogo knyazivstva trohi perevishuvala 5 tis osib Pid vladoyu kodskih knyaziv perebuvali zemli yaka majzhe povnistyu vidpovidaye teritoriyi Oktyabrskogo rajonu Hanti Mansijskogo avtonomnogo okrugu Mista ta strukturaVidomo znachnoyu kilkistyu mistechok ous Nargakar Kodske mistechko Nizanske Karmish Yugan Shorkar Kildyasan Chemashev Narikor Vezhakor Vonzhakor Karimkar Velikij ta Malij Atlimi Voni stoyali duzhe vigrashno v centri yugorskih zemel na golovnij dorozi Zahidnogo Sibiru Obi po yakij vidbuvalosya spoluchennya z pivnochi na pivden vid nenciv do sibirskih tatar i z zahodu na shid vid v yatichiv ta novgorodciv v glib Sibiru U kozhnomu takomu mistechku pravili svoyi knyazi yaki perebuvali v svoyu chergu u vasalnij zalezhnosti vid velikogo knyazya sho mav svoyeyu rezidenciyeyu Kodskij mistechko chi Nangakar sho stoyav na protoci Nyagan Golovoyu Kodskogo knyazivstva buv volodar z dinastiyi Alachyevih Nangakar buv zdavna rezidenciyeyu cogo knyazivskogo rodu Ce mistechko predstavlyav soboyu klasichnu davnofeodalnu sadibu fortecyu Tut takozh znahodivsya golovnij arsenal knyazivstva de zberigalisya do chasu vazhki vijskovi obladunki yakimi knyaz postachav svoye opolchennya z pochatkom vijskovih pohodiv U stolici roztashovuvalasya skarbnicya de zberigalisya koshtovnosti dinastiyi chislennij sribnij posud shkurki soboliv chornoburki ta chervonih lisic bilok inshi dorogi po tim chasam virobi Tut meshkav golovnij shaman knyazivstva yakij opikuvavsya velikoyu kumirneyu z idolom Kodskij knyaz buv ochilnikom vijska syudi vhodilo choloviche naselennya ta zagoni zalezhnih knyazkiv verhovnim suddeyu golovnim zberegatelem jogo moralnih pidvalin golovnim hranitelem svyatin svoyeyi derzhavi Pobut ta tradiciyiMeshkali kodski hanti v ukriplenih mistechkah ta nezmicnenih poselennyah nepodalik vid mist Ostanni faktichno buli sezonnimi promislovimi stijbishami kilkoh rodin Kozhne take poselennya bulo cilkom samostijnim gospodarskim kolektivom iz zakinchenim ciklom virobnictva Bilsha chastina Kodskogo knyazivstva prozhivala v cih neukriplenih poselennyah Mistechka buli vijskovo oboronnimi administrativno politichnimi torgovelnimi i kultovimi centrami derzhavi Stani ta podatiKodske naselennya podilyayutsya na chotiri golovni stani knyazhij rid sluzhivi yasachni rabi Znachna chastina naselennya Kodskogo knyazivstva platila knyazyu obov yazkovu podat yasak Ce buli dosit bezpravni nashadki bilsh slabkih susidnih volodin de pravili knyazi Alachyevi Yasak splachuvavsya u viglyadi obov yazkovih postavok sobolinih i bilyachih shkurok Krim togo yasachni hanti mali virushati na knyazhij promisel dlya chogo knyaz vidavav yim neobhidnij inventar Sered yasachnogo naselennya buli j taki hto cherez bidnist ne mig platiti regulyarnu daninu Taki potraplyali v kabalu do knyazya i buli zajnyati na sezonnih robotah po sadibi i v knyazhomu gospodarstvi Za perepisom 1631 roku v knyazivstvi nalichuvalosya blizko 80 rabiv cholovikiv EkonomikaGospodarska diyalnist viznachalasya miscem yih prozhivannya Tomu golovnim pislya voyen dzherelom dohodu knyazya znati bula dohodi pid prodazhu ribi Yasachne naselennya ta rabi zajmalisya ribolovleyu obrobkoyu ribi yaku cherez poserednikiv prodavali do Sibirskogo hanstva potim Moskoviyi Drugim za znachimistyu mirnim zanyattyam kodskih hantiv zajmav zvirinij promisel Z chasom mislivci stali prinositi z lisu lisenyat sobolya i rostili yih v klitkah Tak u nih uspishno rozvinulosya promislove zvirivnictvo Vazhlivim dovodom na korist rozvitku cogo promislu bulo te sho virosheni takim chinom zviri mali bilsh yakisne hutro Takozh polyuvali na vodoplavuchu dichinu zajmalisya zbirannya yagid Golovnim remeslom vvazhalosya mistectvo obrobki rib yachih shkir osoblivo z osetriv ta sterlyadi Ne mensh vmilo obroblyali zvirini shkuri oberezhno zskribayuchi kistyanimi skrebnicyami Bulo rozvinene i specifichne pivnichne tkactvo Osnovnoyu sirovinoyu bula kropiva Kropiv yani sorochki da rib yachi hutra shili sobi perevazhno v nezamozhnih rodinah Knyazi i druzhinniki mali mozhlivist pridbati abo nagrabuvati odyag i vzuttya zi spravzhnogo hutra ta z shovkiv j dorogih sukon Voni ne lishe prikrashalisya sami ale i svoyih druzhin Dzherelahttp lyntmuz narod ru Reports Ugra Ugra17 html 2 Lipnya 2015 u Wayback Machine