Azərbaycanca
Беларускі
Dansk
Deutsch
Española
Français
Indonesia
Italiana
日本語
Қазақ
Lietuvos
Nederlands
Português
Русский
සිංහල
แบบไทย
Türkçe
Українська
中國人
United State
Afrikaans
Обдорське князівство — північнохантиське політичне об'єднання у гирлі річки Об. Була сусідом ненецьких племен та Ляпинського князівства. Тривалий час боролася проти загарбань з боку Новгородської республіки та Московської держави. Емблемою (тотемом) цього князівства була лисиця.
| Обдорське князівство | ||||
| ||||
|
Герб | ||||
 | ||||
| Столиця | Пулноват-Вош | |||
| Мови | хантська | |||
| Релігії | Шаманізм Православ'я | |||
| Форма правління | монархія | |||
| Історія | ||||
| - Засноване | кін. XIV ст. | |||
| - Захоплене Московським царством | 1609 | |||
Історія
Період незалежності
Столицею князівства було містечко Пулноват-вош. Поступово воно перейшло від родинного об'єднання до протодержави. Консолідація хантів та їх союзників, ненців, була зумовлена небезпекою з боку Новгородської республіки. Перший відомий конфлікт відбувся в 1364 році, коли новгородські воєводи Олександр Абакумович і Степан Ляпа проникли до низин Обі. Вже напочатку XV століття Обдорське князівство все більше нагадувало державу. При цьому воно зуміло зберегти власну незалежність, для зміцнення якої обдорські володарі укладали союз з Ляпинським князівством. У цей період основним ворогом обдорських хантів було агресивне Кодське князівство. Обдорське князівство постійно страждало від набігів кодичів.
У 1470-х роках формально визнало владу Тюменського ханства. У 1480-х роках Обдорське князівство допомагало іншим Югорським князівствам боротися проти зазіхань Великого князівства Московського. Лише в 1500 році обдорські князі визнали над собою зверхність Московії. Цьому факту московити придавали велике значення, про що свідчить внесення титулу князя Обдорського до переліку титулів великого князя Московського Івана III.
У 1563 році Обдорське князівство для захисту від набігів Кодського князівства визнало свою залежність від Кучума, володаря Сибірського ханства. Після поразки останнього від загонів Єрмака, залежність обдорців від сибірських татар зникла. Надалі обдорські князі намагалися не втручатися у війни з московитами. У 1585 році підтвердила залежність від Московського царства.
У 1593 році зазнало поразки від московсько-кодських загонів. В результаті на місці містечка Сумгут-ваш воєводою М.Траханіотовим було засновано Березівський остріг. Ханти та мансі, що залежали перш від м. Вимі, були приписані до нового містечка. З Березова був зроблений похід службових людей і кодських хантів в пониззя Обі, під обдорське місто Вой-кара, звідки були приведені в Березов кілька бранців. У 1595 році на місці столиці Пулноват-вош московити заснували Обдорський остріг (майбутній Обдорськ) — з мови комі значить Приобський. З цього моменту Обдорське князівство територіально належало Березовському повіту та підкорялося тамтешньому воєводі.
У 1600 році обдорський князь Василь організував засідку проти мангазейської експедиції князя Мирона Шаховського, яку було успішно побито. В результаті обдорці знову стали фактичними хазяями на своїх землях.
У 1601 році московський цар Борис I офіційно визнав володарем всієї Обдоріі до берегів Льодовитого океану , поставивши йому в обов'язок в Оборських містечках і волостях ясашних людей відати, і державця ясак збирати. Тоді ж , син князя Василя, отримав царську жалувану грамоту, яка затверджувала його князівська гідність і спадкоємність у правах батька. У 1605 році Мамрук повстав проти влади Москви, але зазнав поразки. У 1606 році Василь та його син Мамрук отримали від московського царя Василя IV грамоти із підтвердженням їх статусу. Проте у 1607 році Василь Обдорський разом з ляпинськими, сургутськими хантами, пелимськими мансі брав участь у змові проти московитів. Із загоном у 2 тис. вояків взяв в облогу Березов, але завдяки підтримці кодського князя Онжи Юр'єва повстання було придушено, а Василя Обдорського разом з ляпинським князем Шатров Лугуєвим страчено у Березові. Проте титул Обдорських князів зберіг син Василя — Мамрук.
У 1609 році князь Мамрук з обдорськими та ненецькими загонами в союзі з кодською регентшею Анною Пуртеєвою, за підтримки кондинських, Сургутских хантів та тобольських татар намагався повалити владу Московії в Югорських землях, проте марно. З цього моменту остаточно стало залежним від Московії.
Під владою Москви
Обдорські князі, які вимушені прийняти хрещення з метою збереження особистої влади, залишалися вірними «вірі батьків». Самоїдські (ненецькі) походи проти «невірних» (московитів), очолювані обдорськими князями, відбулися по всьому Березовському повіту. Під захист князя в Княжі юрти стікалися ханти та ненці, що не побажали прийняти хрещення. Обдорське князівство стало оплотом поганської віри. Вже тоді чітко окреслилася грань, що розділила північних хантів на «поган» (північну групу) і «християн» (південну групу).
У 1631 році обдорський князь Мамрук підюжував ненців атакувати московитську колонію Мангазею, чим зумів завдати московитам значний збиток. Лише втручання значних сил московитів та їх союзників поклала край таким нападам. Надалі сини Мамрука — Молік та Єрмак постійно організовували напади на московських купців, збирачів ясака, остроги.
У 1662–1663 роках була зроблена спроба організації великого виступу проти московитів. До коаліції були залучені практично всі волості Березовського повіту що колись були самостійними князівствами. Своєю столицею обдорський князь збирався зробити Березов. Проте змову було викрито, а Єрмака повішено у Березові. Це була остання спроба скинути московське панування.
У 1679 році обдорський князь отримав право від царя Федора III звертатися напряму до Москви в обхід Тобольського воєводи. Після нього князем стає син Гинди — , що став засновником роду Тайшиних.
На початку XVIII ст., коли на всій іншій території Приоб'я вже розгорталася боротьба за «істинну віру» (християнізація), в Обдоріі ще повною мірою не завершилося військове підпорядкування тубільців, особливо кочових тундрових ненців. Північні ханти та ненці сприйняли християнізацію як новий виток війни — для них «епоха Лещинського» (українця Філофея Лещинського, митрополита Сибірського та Тобольського) стало продовження «епохи Єрмака».
З середини XVIII ст. Обдорське князівство поступово ставало опорою Москви у поширенні адміністративного впливу Російської імперії серед кочових північних хантів та ненців. Політика управління ненцями за посередництвом обдорських князів Тайшиних протягом декількох століть виявлялася найефективнішим методом управління «немирних», «злодійських» ненців. У 1730-х роках обдорські князі остаточно перейшли на бік Москви, вступивши у конфлікт з ненцями, з якими боролися до 1760-х років. В цей час обдорські князі є владою лише над власними володіннями та були лише символом збереження старовинних традицій. Тоді ж Російська імперія остаточно опанувала ці землі. Надалі княжий рід зберігав лише титул князя, який кожен новий спадкоємець повинен був отримувати на його підтвердження грамоту від російського імператора. Останнім був Іван Матвійович Тайшин, що помер за часи володарювання імператора Миколи I.
Географія
Центр Обдорського князівства розташовувався в гирлі Обі. На заході його кордони досягали Полярного Уралу, на півночі доходили до півострова Ямал, на сході — до Надима. На півдні межувало з Ляпинським князівством. Це теперішня територія Шуришкарського та Приуральського районів Ямало-Ненецького автономного округа.
Вірування
Тривалий час обдорські князі, знать, вояки та ясачні люди наслідували поганську віру у вигляду шаманізму або анімізму. Перший з обдорських князів, хрещений 1600 року у Москві в царювання Бориса Годунова, отримав ім'я Василь. Тобольському єпархіальному цивільному начальству було наказано влаштувати в Обдорську храм, який зведено в 1602 році в ім'я Св. Василія святителя Кесарії Каппадокійського.
Проте нащадки Василя Обдорського — від Мамрука до Тайши залишалися поганами. При цьому всіляко протидіяли поширенню християнства на своїх та ненецьких землях. Ще у 1718 році князь Тайша Гиндін відправляв каральні загони проти хрещених хантів. Лише сини останнього перейшли у християнства. Саме з 1730-1740-х років відбувається справжня християнізація цього населення.
Економіка
Основу господарства складало полювання та риболовля (річкова та морська). Мали риболовну флотилію (з простіших суден), щоб виходи у море. Ясак залежних народів сплачувався обдорським князям у вигляді цінного хутра тварин (лисиця, соболь). Через посередників торгували хутром, шкірами та рибою з Сибірським ханством та Новгородською республікою, згодом великим князівством Московським. Водночас активно торгували з північно-західними та північно-східними ненцями. Торгівля та зберігання ясака відбувалася у містечках Пулноват-ваш (Носовий), Войкар (Ночний), Уркар (Білий), з яких Пулноват-ваш (або Пулін-авут-вош) як столиця князівства був місцем зберігання скарбниці, а Войкар був відомим як центр торгівлі з ненецькими племенами.
Князі, визнані Москвою
- Василь (1601–1607)
- Мамрук Васильович (1606-після 1631)
- Молік Мамруков ()1630-1640-ві)
- Єрмак Мамруков (1650-ті—1663)
- Гинда Моліков (1663—1670-ті)
- Тучабалда (?)
- Тайша Гиндін (1710-ті)
- Матвій Тайшин (1767-?)
- Яків Матвійович Тайшин
- Матвій Якович Тайшин
- Іван Матвійович Тайшин (?-1854)
Джерела
- «Журавлиные люди» и государевы слуги: [О военных столкновениях рус. властей с местным населением в ходе освоения Сибири] / Шашков А. // Родина. — 2002. — N 3. — С. 42-45: ил. . — ISSN 0235-7089
- Cultural Interactions of Northern Khanty and Samoyed // Unity and Diversity in Arctic Societies. Finland, 1995. P. 43.
- Абрамов Н. А. 1957. Об остяцких князьях // ТГВ. № 24. С. 217–222.
- Бахрушин С. В. 1955. Остяцкие и вогульские княжества в XVI–XVII вв. // Бахрушин С. В. Научные труды. М.: Изд-во Академии Наук СССР. Т. III. Ч. 2. С. 86-152.
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Obdorske knyazivstvo pivnichnohantiske politichne ob yednannya u girli richki Ob Bula susidom neneckih plemen ta Lyapinskogo knyazivstva Trivalij chas borolasya proti zagarban z boku Novgorodskoyi respubliki ta Moskovskoyi derzhavi Emblemoyu totemom cogo knyazivstva bula lisicya Obdorske knyazivstvokin XIV st 1609GerbObdorske knyazivstvo istorichni kordoni na kartiObdorske knyazivstvo u XVI st Stolicya Pulnovat VoshMovi hantskaReligiyi Shamanizm Pravoslav yaForma pravlinnya monarhiyaIstoriya Zasnovane kin XIV st Zahoplene Moskovskim carstvom 1609IstoriyaPeriod nezalezhnosti Stoliceyu knyazivstva bulo mistechko Pulnovat vosh Postupovo vono perejshlo vid rodinnogo ob yednannya do protoderzhavi Konsolidaciya hantiv ta yih soyuznikiv nenciv bula zumovlena nebezpekoyu z boku Novgorodskoyi respubliki Pershij vidomij konflikt vidbuvsya v 1364 roci koli novgorodski voyevodi Oleksandr Abakumovich i Stepan Lyapa pronikli do nizin Obi Vzhe napochatku XV stolittya Obdorske knyazivstvo vse bilshe nagaduvalo derzhavu Pri comu vono zumilo zberegti vlasnu nezalezhnist dlya zmicnennya yakoyi obdorski volodari ukladali soyuz z Lyapinskim knyazivstvom U cej period osnovnim vorogom obdorskih hantiv bulo agresivne Kodske knyazivstvo Obdorske knyazivstvo postijno strazhdalo vid nabigiv kodichiv U 1470 h rokah formalno viznalo vladu Tyumenskogo hanstva U 1480 h rokah Obdorske knyazivstvo dopomagalo inshim Yugorskim knyazivstvam borotisya proti zazihan Velikogo knyazivstva Moskovskogo Lishe v 1500 roci obdorski knyazi viznali nad soboyu zverhnist Moskoviyi Comu faktu moskoviti pridavali velike znachennya pro sho svidchit vnesennya titulu knyazya Obdorskogo do pereliku tituliv velikogo knyazya Moskovskogo Ivana III U 1563 roci Obdorske knyazivstvo dlya zahistu vid nabigiv Kodskogo knyazivstva viznalo svoyu zalezhnist vid Kuchuma volodarya Sibirskogo hanstva Pislya porazki ostannogo vid zagoniv Yermaka zalezhnist obdorciv vid sibirskih tatar znikla Nadali obdorski knyazi namagalisya ne vtruchatisya u vijni z moskovitami U 1585 roci pidtverdila zalezhnist vid Moskovskogo carstva U 1593 roci zaznalo porazki vid moskovsko kodskih zagoniv V rezultati na misci mistechka Sumgut vash voyevodoyu M Trahaniotovim bulo zasnovano Berezivskij ostrig Hanti ta mansi sho zalezhali persh vid m Vimi buli pripisani do novogo mistechka Z Berezova buv zroblenij pohid sluzhbovih lyudej i kodskih hantiv v ponizzya Obi pid obdorske misto Voj kara zvidki buli privedeni v Berezov kilka branciv U 1595 roci na misci stolici Pulnovat vosh moskoviti zasnuvali Obdorskij ostrig majbutnij Obdorsk z movi komi znachit Priobskij Z cogo momentu Obdorske knyazivstvo teritorialno nalezhalo Berezovskomu povitu ta pidkoryalosya tamteshnomu voyevodi U 1600 roci obdorskij knyaz Vasil organizuvav zasidku proti mangazejskoyi ekspediciyi knyazya Mirona Shahovskogo yaku bulo uspishno pobito V rezultati obdorci znovu stali faktichnimi hazyayami na svoyih zemlyah U 1601 roci moskovskij car Boris I oficijno viznav volodarem vsiyeyi Obdorii do beregiv Lodovitogo okeanu postavivshi jomu v obov yazok v Oborskih mistechkah i volostyah yasashnih lyudej vidati i derzhavcya yasak zbirati Todi zh sin knyazya Vasilya otrimav carsku zhaluvanu gramotu yaka zatverdzhuvala jogo knyazivska gidnist i spadkoyemnist u pravah batka U 1605 roci Mamruk povstav proti vladi Moskvi ale zaznav porazki U 1606 roci Vasil ta jogo sin Mamruk otrimali vid moskovskogo carya Vasilya IV gramoti iz pidtverdzhennyam yih statusu Prote u 1607 roci Vasil Obdorskij razom z lyapinskimi surgutskimi hantami pelimskimi mansi brav uchast u zmovi proti moskovitiv Iz zagonom u 2 tis voyakiv vzyav v oblogu Berezov ale zavdyaki pidtrimci kodskogo knyazya Onzhi Yur yeva povstannya bulo pridusheno a Vasilya Obdorskogo razom z lyapinskim knyazem Shatrov Luguyevim stracheno u Berezovi Prote titul Obdorskih knyaziv zberig sin Vasilya Mamruk U 1609 roci knyaz Mamruk z obdorskimi ta neneckimi zagonami v soyuzi z kodskoyu regentsheyu Annoyu Purteyevoyu za pidtrimki kondinskih Surgutskih hantiv ta tobolskih tatar namagavsya povaliti vladu Moskoviyi v Yugorskih zemlyah prote marno Z cogo momentu ostatochno stalo zalezhnim vid Moskoviyi Pid vladoyu Moskvi Obdorski knyazi yaki vimusheni prijnyati hreshennya z metoyu zberezhennya osobistoyi vladi zalishalisya virnimi viri batkiv Samoyidski nenecki pohodi proti nevirnih moskovitiv ocholyuvani obdorskimi knyazyami vidbulisya po vsomu Berezovskomu povitu Pid zahist knyazya v Knyazhi yurti stikalisya hanti ta nenci sho ne pobazhali prijnyati hreshennya Obdorske knyazivstvo stalo oplotom poganskoyi viri Vzhe todi chitko okreslilasya gran sho rozdilila pivnichnih hantiv na pogan pivnichnu grupu i hristiyan pivdennu grupu U 1631 roci obdorskij knyaz Mamruk pidyuzhuvav nenciv atakuvati moskovitsku koloniyu Mangazeyu chim zumiv zavdati moskovitam znachnij zbitok Lishe vtruchannya znachnih sil moskovitiv ta yih soyuznikiv poklala kraj takim napadam Nadali sini Mamruka Molik ta Yermak postijno organizovuvali napadi na moskovskih kupciv zbirachiv yasaka ostrogi U 1662 1663 rokah bula zroblena sproba organizaciyi velikogo vistupu proti moskovitiv Do koaliciyi buli zalucheni praktichno vsi volosti Berezovskogo povitu sho kolis buli samostijnimi knyazivstvami Svoyeyu stoliceyu obdorskij knyaz zbiravsya zrobiti Berezov Prote zmovu bulo vikrito a Yermaka povisheno u Berezovi Ce bula ostannya sproba skinuti moskovske panuvannya U 1679 roci obdorskij knyaz otrimav pravo vid carya Fedora III zvertatisya napryamu do Moskvi v obhid Tobolskogo voyevodi Pislya nogo knyazem staye sin Gindi sho stav zasnovnikom rodu Tajshinih Na pochatku XVIII st koli na vsij inshij teritoriyi Priob ya vzhe rozgortalasya borotba za istinnu viru hristiyanizaciya v Obdorii she povnoyu miroyu ne zavershilosya vijskove pidporyadkuvannya tubilciv osoblivo kochovih tundrovih nenciv Pivnichni hanti ta nenci sprijnyali hristiyanizaciyu yak novij vitok vijni dlya nih epoha Leshinskogo ukrayincya Filofeya Leshinskogo mitropolita Sibirskogo ta Tobolskogo stalo prodovzhennya epohi Yermaka Z seredini XVIII st Obdorske knyazivstvo postupovo stavalo oporoyu Moskvi u poshirenni administrativnogo vplivu Rosijskoyi imperiyi sered kochovih pivnichnih hantiv ta nenciv Politika upravlinnya nencyami za poserednictvom obdorskih knyaziv Tajshinih protyagom dekilkoh stolit viyavlyalasya najefektivnishim metodom upravlinnya nemirnih zlodijskih nenciv U 1730 h rokah obdorski knyazi ostatochno perejshli na bik Moskvi vstupivshi u konflikt z nencyami z yakimi borolisya do 1760 h rokiv V cej chas obdorski knyazi ye vladoyu lishe nad vlasnimi volodinnyami ta buli lishe simvolom zberezhennya starovinnih tradicij Todi zh Rosijska imperiya ostatochno opanuvala ci zemli Nadali knyazhij rid zberigav lishe titul knyazya yakij kozhen novij spadkoyemec povinen buv otrimuvati na jogo pidtverdzhennya gramotu vid rosijskogo imperatora Ostannim buv Ivan Matvijovich Tajshin sho pomer za chasi volodaryuvannya imperatora Mikoli I GeografiyaCentr Obdorskogo knyazivstva roztashovuvavsya v girli Obi Na zahodi jogo kordoni dosyagali Polyarnogo Uralu na pivnochi dohodili do pivostrova Yamal na shodi do Nadima Na pivdni mezhuvalo z Lyapinskim knyazivstvom Ce teperishnya teritoriya Shurishkarskogo ta Priuralskogo rajoniv Yamalo Neneckogo avtonomnogo okruga ViruvannyaTrivalij chas obdorski knyazi znat voyaki ta yasachni lyudi nasliduvali pogansku viru u viglyadu shamanizmu abo animizmu Pershij z obdorskih knyaziv hreshenij 1600 roku u Moskvi v caryuvannya Borisa Godunova otrimav im ya Vasil Tobolskomu yeparhialnomu civilnomu nachalstvu bulo nakazano vlashtuvati v Obdorsku hram yakij zvedeno v 1602 roci v im ya Sv Vasiliya svyatitelya Kesariyi Kappadokijskogo Prote nashadki Vasilya Obdorskogo vid Mamruka do Tajshi zalishalisya poganami Pri comu vsilyako protidiyali poshirennyu hristiyanstva na svoyih ta neneckih zemlyah She u 1718 roci knyaz Tajsha Gindin vidpravlyav karalni zagoni proti hreshenih hantiv Lishe sini ostannogo perejshli u hristiyanstva Same z 1730 1740 h rokiv vidbuvayetsya spravzhnya hristiyanizaciya cogo naselennya EkonomikaOsnovu gospodarstva skladalo polyuvannya ta ribolovlya richkova ta morska Mali ribolovnu flotiliyu z prostishih suden shob vihodi u more Yasak zalezhnih narodiv splachuvavsya obdorskim knyazyam u viglyadi cinnogo hutra tvarin lisicya sobol Cherez poserednikiv torguvali hutrom shkirami ta riboyu z Sibirskim hanstvom ta Novgorodskoyu respublikoyu zgodom velikim knyazivstvom Moskovskim Vodnochas aktivno torguvali z pivnichno zahidnimi ta pivnichno shidnimi nencyami Torgivlya ta zberigannya yasaka vidbuvalasya u mistechkah Pulnovat vash Nosovij Vojkar Nochnij Urkar Bilij z yakih Pulnovat vash abo Pulin avut vosh yak stolicya knyazivstva buv miscem zberigannya skarbnici a Vojkar buv vidomim yak centr torgivli z neneckimi plemenami Knyazi viznani MoskvoyuVasil 1601 1607 Mamruk Vasilovich 1606 pislya 1631 Molik Mamrukov 1630 1640 vi Yermak Mamrukov 1650 ti 1663 Ginda Molikov 1663 1670 ti Tuchabalda Tajsha Gindin 1710 ti Matvij Tajshin 1767 Yakiv Matvijovich Tajshin Matvij Yakovich Tajshin Ivan Matvijovich Tajshin 1854 Dzherela Zhuravlinye lyudi i gosudarevy slugi O voennyh stolknoveniyah rus vlastej s mestnym naseleniem v hode osvoeniya Sibiri Shashkov A Rodina 2002 N 3 S 42 45 il ISSN 0235 7089 Cultural Interactions of Northern Khanty and Samoyed Unity and Diversity in Arctic Societies Finland 1995 P 43 Abramov N A 1957 Ob ostyackih knyazyah TGV 24 S 217 222 Bahrushin S V 1955 Ostyackie i vogulskie knyazhestva v XVI XVII vv Bahrushin S V Nauchnye trudy M Izd vo Akademii Nauk SSSR T III Ch 2 S 86 152