Azərbaycanca
Беларускі
Dansk
Deutsch
Española
Français
Indonesia
Italiana
日本語
Қазақ
Lietuvos
Nederlands
Português
Русский
සිංහල
แบบไทย
Türkçe
Українська
中國人
United State
Afrikaans
Список позначень у фізиці включає позначення понять у фізиці з шкільного та університетського курсів. Також включені і загальні математичні поняття та операції для того, щоби уможливити повне прочитання фізичних формул.
Для позначень фізичних величин та понять у фізиці використовуються літери латинської та грецької абеток, а також кілька спеціальних символів та діактричних знаків. Оскільки кількість фізичних величин більша за кількість літер в латинській та грецькій абетках, одні й ті самі літери використовуються для позначенні різних величин. Для деяких фізичних величин прийнято декілька позначень (наприклад для енергії, швидкості, довжини та інших) для того, щоби запобігти плутанині з іншими величинами в даному розділі фізики.
Позначення фізичних величин міжнародно стандартизовані нормою ISO 80000 Міжнародної Організації зі Стандартизації.
Шрифт
В друкованому тексті математичні позначення, що використовують латиницю, прийнято писати курсивом. Назви функцій, а також цифри та грецькі літери залишають прямими. Літери також можуть бути записані різними шрифтами для того, щоби розрізняти природу величин або математичних операцій. Зокрема прийнято позначати жирним шрифтом векторні величини, а тензорні величини — рубленим шрифтом. Іноді також для позначення використовується готичний шрифт. Інтенсивні величини зазвичай позначаються малими, а екстенсивні — великими літерами.
Позначення одиниць вимірювання, які утворені від прізвищ науковців (наприклад, Ом, Дж, Вт та інші) пишуться з великої літери, а всі решта — з малої.
Латинська
Через історичні причини, багато з позначень, що використовують латинські літери, походять від першої літери слова для позначення поняття іноземною мовою (здебільшого латинською, англійською, французькою та німецькою). Коли такий зв'язок відомий, це позначено в дужках. При цьому, жирним шрифтом виділена літера, від якої ймовірно походить символ для фізичної величини. Систематична етимологія позначень фізичних величин є мало дослідженою, в цій статті використано версії походження позначень Володимира Бобильова.
Серед латинських літер для позначень фізичних величин практично не вживається літера 
, особливо як мала літера ймовірно через свою схожість у написанні з нулем для запобігання непорозумінням. Часто для позначення змістовно пов'язаних величин використовуються сусідні літери абетки, наприклад декартові координати x, y, z, квантові числа j, k, l, m, n, одиничні вектори i, j, k.
Позначення з кількома літерами
Для позначення деяких понять іноді використовують декілька літер або і окремі слова чи абревіатури. Так, стала величина у формулі позначається часто як const. Диференціал позначається малою літерою d перед назвою величини, наприклад dx.
Латинські назви математичних функцій та операцій, які часто використовуються у фізиці:
| Символ | Значення |
|---|---|
| curl | ротор в англомовній літературі |
| div | дивергенція |
| grad | градієнт |
| lim | границя |
| rect | прямокутна функція |
| rot | ротор |
| sgn, sign | signum-функція |
| sinc | функція sinc |
Грецька абетка
В багатьох випадках позначення грецькими літерами має фонетичне походження коли для величини вибирається грецька літера, яка звучить схоже на першу літеру в назві величини не грецькою мовою.
Великі грецькі літери, які у написанні схожі на латинські літери (
) дуже рідко використовуються.
Кирилиця
Кириличні літери зараз дуже рідко використовуються для позначення фізичних величин, хоча раніше частково застосовувалися у російськомовній науковій традиції. Одним прикладом використання кириличної літери в сучасній міжнародній науковій літературі є позначення літерою Ж. Гребінець Дірака іноді позначають літерою Ш через візуальну схожість графіка функції на форму літери.
Спеціальні символи
| Символ | Значення |
|---|---|
 | оператор Гамільтона |
 | дивергенція |
 | ротор |
 | даламбертіан |
 | векторний добуток |
 | тензорний добуток |
 | часткова похідна |
 | зведена стала Планка |
| ! | факторіал |
 | |
 | зовнішній добуток |
 | інтеграл від a до b |
 | |
| Ø | діаметр |
Дужки
В зазначається одна або декілька змінних, від яких залежить фізична величина. Наприклад, f(x, y) означає що величина f є функцією x та y.
| Символ | Значення |
|---|---|
 | векторний добуток, комутатор між двома операторами, |
 | скалярний добуток |
 ,  | бра-кет нотація, середня величина |
 | дужки Пуассона |
 | модуль |
 | норма |
Діактричні знаки
Діактричні знаки додаються до фізичної величини для позначення її певної відмінності. Нижче діактричні знаки додані для прикладу до літери x.
| Символ | Значення |
|---|---|
 | перша похідна по часу в нотації Ньютона |
 | друга похідна по часу в нотації Ньютона |
 | перша похідна |
 | друга похідна |
 | векторна величина |
 | векторна величина в текстах з обмеженими типографічними можливостями (напр. на друкарській машинці) |
 | середня величина, античастинка, комплексно спряжене |
 | оператор |
 | підкреслює відмінність величини від попередньо вжитої |
 | оператор народження |
 | ермітово спряжений оператор |
| Å | ангстрем |
Нижні та верхні індекси
Позначення фізичних величин часто мають нижній, верхній, або обидва індекси. Зазвичай нижній індекс позначає характерну ознаку величини, наприклад її порядковий номер, тип, проєкцію тощо. Верхній індекс позначає степінь окрім випадків коли величина є тензором.
Графічні позначення
Для наочного позначення фізичних процесів та математичних операцій використовуються графічні позначення такі як Фейнманівські діаграми, спінові мережі та графічні позначення Пенроуза.
Див. також
Примітки
- . Архів оригіналу за 22 листопада 2008. Процитовано 5 листопада 2010.
- Бобылёв В. Н. Краткий этимологический словарь научно-технических терминов. Издательство: Логос — 2004.
- Позначення походить з трактату Джеймса Максвелла James Clark Maxwell, A Treatise on Electricity and Magnetism Clarendon, Oxford, 1904. Теоретик електромагнетизму називав величини в своїх рівняннях за абеткою: A, B, C, D, E, F, G, H. В цій послідовності A було векторним потенціалом, С — струмом, B — вектором магнітної індукції, D — вектором електричної індукції, а H — напруженістю магнітного поля. Детальне пояснення за посиланням [ 24 березня 2012 у Wayback Machine.] а також у Mark P. Silverman, Waves and Grains, p. 205—206, Princeton University Press, New Jersey, 1998.
- . Архів оригіналу за 9 серпня 2019. Процитовано 13 січня 2011.
- M. Planck: «Zur Theorie des Gesetzes der Energieverteilung im Normalspektrum», Verhandlungen der Deutschen physikalischen Gesellschaft 2(1900) Nr. 17, S. 237—245, Berlin (vorgetragen am 14. Dezember 1900)
- Уявня одиниця позначається як j в електротехніці для того, щоби не плутати її з позначенням струму i.
- Можливо, що літера S вживається для позначення як перша літера імені Саді Карно, якого Рудольф Клаузіус, перший хто вжив позначення, вважав найважливішим дослідником теорії теплоти. Див.: Clausius, Rudolf (1850). On the Motive Power of Heat, and on the Laws which can be deduced from it for the Theory of Heat. Poggendorff's Annalen der Physick, LXXIX (Dover Reprint). .
- За Клаузіусом це об’єднані «теплота та внутрішня робота». Див. Бобылёв В. Н. Краткий этимологический словарь научно-технических терминов. Издательство: Логос - 2004. С. 87.
- Від літери v (velocitas), яка історична пов'язана з літерою u.
Джерела
- Яворский Б. М. Справочник по физике для инженеров и студентов вузов. М.: ОНИКС — 2006. .
- Бобылёв В. Н. Краткий этимологический словарь научно-технических терминов. Издательство: Логос — 2004. .
- Физическая энциклопедия: [в 5 т.]/ Гл. ред. А. М. Прохоров, редкол.: Д. М. Алексеев [и др.]. — М., Сов. энцикл.1988 — Большая Российская энциклопедия 1998. — .
Посилання
- The Names and Symbols of Physics, Nicholas Hoar, IQP, WPI, March 5, 2009 [ 24 березня 2012 у Wayback Machine.]
- Правила написання та друкування символів величин, назв і позначень одиниць [ 25 серпня 2007 у Wayback Machine.]
- (англ.)
- Quantities, Units and Symbols in Physical Chemistry, 2nd edition [ 15 лютого 2010 у Wayback Machine.] (англ.)
- ISO TC12 standards [ 22 листопада 2008 у Wayback Machine.] (англ.)
- Обозначения физических величин[недоступне посилання з травня 2019] (рос.)
- Происхождение научно-технических терминов [ 16 липня 2020 у Wayback Machine.] (рос.)
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Spisok poznachen u fizici vklyuchaye poznachennya ponyat u fizici z shkilnogo ta universitetskogo kursiv Takozh vklyucheni i zagalni matematichni ponyattya ta operaciyi dlya togo shobi umozhliviti povne prochitannya fizichnih formul Formula Ejnshtejna na hmarochosi Tajbej 101 Dlya poznachen fizichnih velichin ta ponyat u fizici vikoristovuyutsya literi latinskoyi ta greckoyi abetok a takozh kilka specialnih simvoliv ta diaktrichnih znakiv Oskilki kilkist fizichnih velichin bilsha za kilkist liter v latinskij ta greckij abetkah odni j ti sami literi vikoristovuyutsya dlya poznachenni riznih velichin Dlya deyakih fizichnih velichin prijnyato dekilka poznachen napriklad dlya energiyi shvidkosti dovzhini ta inshih dlya togo shobi zapobigti plutanini z inshimi velichinami v danomu rozdili fiziki Poznachennya fizichnih velichin mizhnarodno standartizovani normoyu ISO 80000 Mizhnarodnoyi Organizaciyi zi Standartizaciyi ShriftV drukovanomu teksti matematichni poznachennya sho vikoristovuyut latinicyu prijnyato pisati kursivom Nazvi funkcij a takozh cifri ta grecki literi zalishayut pryamimi Literi takozh mozhut buti zapisani riznimi shriftami dlya togo shobi rozriznyati prirodu velichin abo matematichnih operacij Zokrema prijnyato poznachati zhirnim shriftom vektorni velichini a tenzorni velichini rublenim shriftom Inodi takozh dlya poznachennya vikoristovuyetsya gotichnij shrift Intensivni velichini zazvichaj poznachayutsya malimi a ekstensivni velikimi literami Poznachennya odinic vimiryuvannya yaki utvoreni vid prizvish naukovciv napriklad Om Dzh Vt ta inshi pishutsya z velikoyi literi a vsi reshta z maloyi LatinskaCherez istorichni prichini bagato z poznachen sho vikoristovuyut latinski literi pohodyat vid pershoyi literi slova dlya poznachennya ponyattya inozemnoyu movoyu zdebilshogo latinskoyu anglijskoyu francuzkoyu ta nimeckoyu Koli takij zv yazok vidomij ce poznacheno v duzhkah Pri comu zhirnim shriftom vidilena litera vid yakoyi jmovirno pohodit simvol dlya fizichnoyi velichini Sistematichna etimologiya poznachen fizichnih velichin ye malo doslidzhenoyu v cij statti vikoristano versiyi pohodzhennya poznachen Volodimira Bobilova Sered latinskih liter dlya poznachen fizichnih velichin praktichno ne vzhivayetsya litera O displaystyle O osoblivo yak mala litera jmovirno cherez svoyu shozhist u napisanni z nulem dlya zapobigannya neporozuminnyam Chasto dlya poznachennya zmistovno pov yazanih velichin vikoristovuyutsya susidni literi abetki napriklad dekartovi koordinati x y z kvantovi chisla j k l m n odinichni vektori i j k Simvol Znachennya ta pohodzhennya A displaystyle A plosha lat area vektornij potencial robota nim Arbeit abo fr action amplituda lat amplitudo parametr virodzhennya robota vihodu nim Austrittsarbeit masove chislo a displaystyle a priskorennya lat acceleratio amplituda lat amplitudo aktivnist lat activitas koeficiyent temperaturoprovidnosti lat alignment radius Bora B displaystyle B vektor magnitnoyi indukciyi barionnij zaryad angl baryon number virialnij koeficiyent en angl Brillion function shirina interferencijnoyi smugi nim Breite yaskravist krasa angl beauty b displaystyle b vektor magnitnoyi indukciyi krasivij kvark angl beauty bottom quark ru shirina nim Breite abo angl breadth C displaystyle C yemnist angl capacitance teployemnist angl heat capacity konstanta integruvannya lat constans charivnist angl charm koeficiyenti Klebsha Gordana angl Clebsch Gordan coefficients stala Kottona Mutona angl Cotton Mouton constant krivina lat curvatura c displaystyle c shvidkist svitla lat celeritas lucis shvidkist zvuku lat celeritas soni teployemnist angl heat capacity charivnij kvark angl charm quark koncentraciya angl concentration D displaystyle D vektor elektrichnoyi indukciyi angl electric displacement field koeficiyent difuziyi angl diffusion coefficient optichna sila angl dioptric power koeficiyent prohodzhennya de plyus mezon angl D meson de nul mezon angl D meson diametr lat diametros dav gr diametros d displaystyle d vidstan lat distantia diametr lat diametros dav gr diametros diferencial lat differentia nizhnij kvark angl down quark dipolnij moment angl dipole moment tovshina nim Dicke vidnosna gustina angl density abo nim Dichte E displaystyle E energiya lat energia napruzhenist elektrichnogo polya angl electric field elektrorushijna sila angl electromotive force magnitorushijna sila osvitlenist fr eclairement lumineux modul Yunga e displaystyle e 2 71828 angl exponentia elektron lat electron grec hlektronio elementarnij elektrichnij zaryad angl elementaty electric charge F displaystyle F sila lat fortis stala Faradeya angl Faraday constant vilna energiya Gelmgolca nim freie Energie tenzor elektromagnitnogo polya magnitorushijna sila modul zsuvu f displaystyle f chastota lat frequentia funkciya lat functia letkist nim Fluchtigkeit sila lat fortis fokusna vidstan angl focal length sila oscilyatora G displaystyle G gravitacijna stala angl gravitational constant tenzor Ejnshtejna vilna energiya Gibbsa angl Gibbs free energy metrika prostoru chasu virial modul zsuvu glyuon angl gluon konstanta Fermi elektrichna providnist vaga nim Gewichtskraft g displaystyle g priskorennya vilnogo padinnya angl gravitational acceleration glyuon angl gluon mnozhnik Lande graviton angl graviton H displaystyle H napruzhenist magnitnogo polya ekvivalentna doza entalpiya angl heat contents abo vid greckoyi literi eta H en8alpos gamiltonian angl Hamiltonian angl Hankel function funkciya Gevisajda angl Heaviside step function bozon Giggsa angl Higgs boson ekspoziciya polinomi Ermita angl Hermite polynomials h displaystyle h visota nim Hohe abo angl height stala Planka nim Hilfsgrosse spiralnist angl helicity glibina I displaystyle I sila strumu fr intensite de courant intensivnist zvuku lat intensiō intensivnist svitla lat intensiō sila svitla moment inerciyi lat inertia vektor namagnichenosti izospin angl isospin i displaystyle i uyavna odinicya lat imaginarius odinichnij vektor J displaystyle J gustina strumu moment impulsu funkciya Besselya moment inerciyi sila svitla J ps mezon j displaystyle j uyavna odinicya gustina strumu odinichnij vektor K displaystyle K kaoni angl kaons modul vsebichnogo stisku stala Dzhozefsona k displaystyle k koeficiyent nim Koeffizient stala Bolcmana teploprovidnist hvilove chislo odinichnij vektor L displaystyle L moment impulsu induktivnist funkciya Lagranzha angl Lagrangian angl Langevin function chislo Lorenca angl Lorenz number riven zvukovogo tisku polinomi Lagerra angl Laguerre polynomials orbitalne kvantove chislo yaskravist angl luminance leptonnij zaryad angl lepton number l displaystyle l dovzhina angl length dovzhina vilnogo probigu angl length orbitalne kvantove chislo M displaystyle M moment sili angl moment of force vektor namagnichenosti angl magnetization obertalnij moment chislo Maha vzayemna induktivnist magnitne kvantove chislo molyarna masa m displaystyle m masa lat massa magnitne kvantove chislo angl magnetic quantum number magnitnij moment angl magnetic moment efektivna masa lat massa defekt masi lat massa masa Planka lat massa N displaystyle N kilkist lat numerus stala Avogadro lat numerus lat numerus potuzhnist koncentraciya kilkist rechovini n displaystyle n pokaznik zalomlennya kilkist rechovini odinichnij vektor nejtron angl neutron kilkist lat numerus osnovne kvantove chislo lat numerus chastota obertannya koncentraciya pokaznik politropi Stala Loshmidta lat numerus O displaystyle O pochatok koordinat lat origo P displaystyle P potuzhnist lat potentia tisk lat pressio polinomi Lezhandra vaga lat pondus sila tyazhinnya lat pondus jmovirnist lat probabilitas polyarizovnist lat probabilitas 4 impuls p displaystyle p impuls lat petere proton angl proton dipolnij moment tisk Q displaystyle Q elektrichnij zaryad angl quantity of electricity kilkist teploti angl quantity of heat dobrotnist angl quality factor angl quadrupole moment q displaystyle q elektrichnij zaryad angl quantity of electricity uzagalnena koordinata kilkist teploti angl quantity of heat dobrotnist angl quality factor R displaystyle R elektrichnij opir angl resistance gazova stala fr rapport stala Ridberga angl Rydberg constant stala fon Klitcinga koeficiyent vidbittya angl reflection coefficient angl resistance rozdilna zdatnist angl resolution svitimist vidstan r displaystyle r radius lat radius radius vektor lat radius radialna polyarna koordinata lat radius pitoma teplota plavlennya lat refractiō vidstan S displaystyle S plosha poverhni angl surface area entropiya diya spin angl spin spinove kvantove chislo angl spin quantum number divnist angl strangeness matricya rozsiyannya angl scattering matrix operator evolyuciyi vektor Pojntinga s displaystyle s peremishennya ital spostamento abo angl space divnij kvark angl strange quark shlyah prostorovo chasovij interval angl spacetime interval optichna dovzhina shlyahu T displaystyle T temperatura lat temperatura period lat tempus kinetichna energiya kritichna temperatura term period napivrozpadu slabkij izospin t displaystyle t chas lat tempus pravdivij kvark angl true top quark pravdivist angl topness truth plankivskij chas U displaystyle U napruga vnutrishnya energiya lat unio potencijna energiya potencial Lennard Dzhonsa potencial Morze 4 shvidkist u displaystyle u verhnij kvark angl up quark shvidkist ruhlivist grupova shvidkist V displaystyle V ob yem lat volumen napruga angl voltage potencijna energiya angl Verdet constant v displaystyle v shvidkist lat velōcitas fazova shvidkist lat velōcitas pitomij ob yem W displaystyle W mehanichna robota angl work robota vihodu W bozon energiya potuzhnist w displaystyle w shvidkist gustina energiyi priskorennya X displaystyle X reaktivnij opir angl X charge x displaystyle x zminna peremishennya dekartova koordinata molyarna koncentraciya vidstan Y displaystyle Y giperzaryad sferichni funkciyi slabkij giperzaryad y displaystyle y dekartova koordinata Z displaystyle Z impedans Z bozon atomnij nomer abo zaryadove chislo yadra nim Ordnungszahl statistichna suma nim Zustandssumme valentnist povnij opir hvilovij opir vakuumu z displaystyle z dekartova koordinata Poznachennya z kilkoma literami Dlya poznachennya deyakih ponyat inodi vikoristovuyut dekilka liter abo i okremi slova chi abreviaturi Tak stala velichina u formuli poznachayetsya chasto yak const Diferencial poznachayetsya maloyu literoyu d pered nazvoyu velichini napriklad dx Latinski nazvi matematichnih funkcij ta operacij yaki chasto vikoristovuyutsya u fizici Simvol Znachennya curl rotor v anglomovnij literaturi div divergenciya grad gradiyent lim granicya rect pryamokutna funkciya rot rotor sgn sign signum funkciya sinc funkciya sincGrecka abetkaDokladnishe Grecka abetka V bagatoh vipadkah poznachennya greckimi literami maye fonetichne pohodzhennya koli dlya velichini vibirayetsya grecka litera yaka zvuchit shozhe na pershu literu v nazvi velichini ne greckoyu movoyu Veliki grecki literi yaki u napisanni shozhi na latinski literi A B E Z H I K M N O P T Y X displaystyle mathrm A mathrm B mathrm E mathrm Z mathrm H mathrm I mathrm K mathrm M mathrm N mathrm O mathrm P mathrm T Upsilon mathrm X duzhe ridko vikoristovuyutsya Simvol Znachennya a displaystyle alpha koeficiyent teplovogo rozshirennya alfa chastinki kut lat angulus stala tonkoyi strukturi kutove priskorennya lat acceleratio matrici Diraka polyarizovnist koeficiyent teploviddachi koeficiyent disociaciyi pitoma termoelektrorushijna sila kut Maha koeficiyent poglinannya naturalnij pokaznik poglinannya svitla b displaystyle beta kut beta chastinki shvidkist chastinki podilena na shvidkist svitla matrici Diraka izotermichna stislivist adiabatichna stislivist kutove priskorennya G displaystyle Gamma gamma funkciya simvoli Kristofelya fazovij prostir cirkulyaciya shvidkosti stala zatuhannya g displaystyle gamma kut faktor Lorenca foton gamma promeni pitoma vaga matrici Pauli giromagnitne spivvidnoshennya matrici Diraka D displaystyle Delta zmina velichini napr D x displaystyle Delta x operator Laplasa dispersiya fluktuaciya kvantovij defekt d displaystyle delta nevelike peremishennya delta funkciya Diraka delta Kronekera e displaystyle varepsilon elektrichna stala kutove priskorennya odinichnij antisimetrichnij tenzor energiya molyarnij koeficiyent poglinannya z displaystyle zeta Dzeta funkciya Rimana h displaystyle eta koeficiyent korisnoyi diyi angl efficiency dinamichnij koeficiyent v yazkosti metrichnij tenzor Minkovskogo koeficiyent vnutrishnogo tertya v yazkist eta nul mezon 8 displaystyle Theta lat temperatura tochka Kyuri termodinamichna temperatura lat temperatura moment inerciyi funkciya Gevisajda 8 displaystyle theta kut do osi X v ploshini XY v sferichnij ta cilindrichnij sistemah koordinat lat temperatura temperatura Debaya lat temperatura kut Vajnberga k displaystyle kappa koeficiyent ekstinkciyi pokaznik adiabati zhorstkist pri kruchenni L displaystyle Lambda kosmologichna stala barion lyambda giperon lyambda plyus giperon l displaystyle lambda dovzhina hvili angl wavelength pitoma teplota plavlennya linijna gustina angl linear density serednya dovzhina vilnogo probigu komptonivska dovzhina hvili matrici Gell Mana m displaystyle mu koeficiyent tertya v yazkist vidnosna lat moratorius magnitna proniknist magnitna stala himichnij potencial magneton Bora myuon zvedena masa molyarna masa koeficiyent Puassona yadernij magneton angl magneton n displaystyle nu chastota nejtrino kinematichnij koeficiyent v yazkosti lat viscosus stehiometrichnij koeficiyent angl number chislo moliv larmorova chastota 3 displaystyle Xi velikij kanonichnij ansambl ksi nul giperon ksi minus giperon 3 displaystyle xi dovzhina kogerentnosti P displaystyle Pi dobutok koeficiyent Peltye vektor Pojntinga p displaystyle pi 3 14159 pi zv yazok pi plyus mezon pi nul mezon r displaystyle rho pitomij opir gustina gustina zaryadu radius v polyarnij sistemi koordinat sferichnij ta cilindrichnij sistemah koordinat matricya gustini gustina jmovirnosti S displaystyle Sigma operator sumuvannya s displaystyle sigma elektroprovidnist napruzhennya stala Stefana Bolcmana poverhneva gustina angl surface density poperechnij pereriz reakciyi sigma zv yazok poverhnevij natyag angl stress tovshina matrici Pauli t displaystyle tau chas zhittya lat tau lepton interval chasu chas zhittya period koeficiyent Tomsona chas kogerentnosti matrici Pauli tangencijnij vektor Y displaystyle Upsilon F displaystyle Phi magnitnij potik angl flow robota vihodu v yaz disipativna funkciya Releya vilna energiya Gibbsa optichna sila svitlovij potik angl flow kvant magnitnogo potoku angl flow ϕ displaystyle phi kut elektrostatichnij potencial faza hvilova funkciya kut optichna sila X displaystyle mathrm X X bozon x displaystyle chi temperaturoprovidnist dielektrichna sprijnyatlivist PS displaystyle Psi hvilova funkciya ps displaystyle psi hvilova funkciya funkciya strumenyu W displaystyle Omega om tilesnij kut kilkist mozhlivih staniv statistichnoyi sistemi omega minus giperon molekulyarna refrakciya ciklichna chastota w displaystyle omega kutova chastota mezon tilesnij kut KirilicyaKirilichni literi zaraz duzhe ridko vikoristovuyutsya dlya poznachennya fizichnih velichin hocha ranishe chastkovo zastosovuvalisya u rosijskomovnij naukovij tradiciyi Odnim prikladom vikoristannya kirilichnoyi literi v suchasnij mizhnarodnij naukovij literaturi ye poznachennya literoyu Zh Grebinec Diraka inodi poznachayut literoyu Sh cherez vizualnu shozhist grafika funkciyi na formu literi Specialni simvoliSimvol Znachennya displaystyle nabla operator Gamiltona displaystyle nabla cdot divergenciya displaystyle nabla times rotor displaystyle square dalambertian displaystyle times vektornij dobutok displaystyle otimes tenzornij dobutok displaystyle partial chastkova pohidna ℏ displaystyle hbar zvedena stala Planka faktorial A displaystyle A displaystyle wedge zovnishnij dobutok a b displaystyle int a b integral vid a do b C displaystyle oint C O diametrDuzhkiV zaznachayetsya odna abo dekilka zminnih vid yakih zalezhit fizichna velichina Napriklad f x y oznachaye sho velichina f ye funkciyeyu x ta y Simvol Znachennya u v displaystyle mathbf u mathbf v vektornij dobutok komutator mizh dvoma operatorami u v displaystyle mathbf u mathbf v skalyarnij dobutok n A m displaystyle langle n hat A m rangle u displaystyle langle u rangle bra ket notaciya serednya velichina u v displaystyle u v duzhki Puassona u displaystyle u modul u displaystyle u normaDiaktrichni znakiDiaktrichni znaki dodayutsya do fizichnoyi velichini dlya poznachennya yiyi pevnoyi vidminnosti Nizhche diaktrichni znaki dodani dlya prikladu do literi x Simvol Znachennya x displaystyle dot x persha pohidna po chasu v notaciyi Nyutona x displaystyle ddot x druga pohidna po chasu v notaciyi Nyutona x displaystyle x prime persha pohidna x displaystyle x prime prime druga pohidna x displaystyle vec x vektorna velichina x displaystyle underline x vektorna velichina v tekstah z obmezhenimi tipografichnimi mozhlivostyami napr na drukarskij mashinci x displaystyle bar x serednya velichina antichastinka kompleksno spryazhene x displaystyle hat x operator x displaystyle tilde x pidkreslyuye vidminnist velichini vid poperedno vzhitoyi x displaystyle hat x dagger operator narodzhennya x displaystyle hat x ermitovo spryazhenij operator A angstremNizhni ta verhni indeksiPoznachennya fizichnih velichin chasto mayut nizhnij verhnij abo obidva indeksi Zazvichaj nizhnij indeks poznachaye harakternu oznaku velichini napriklad yiyi poryadkovij nomer tip proyekciyu tosho Verhnij indeks poznachaye stepin okrim vipadkiv koli velichina ye tenzorom Grafichni poznachennyaFejnmanivska diagrama narodzhennya elektron pozitronnoyi pari Dlya naochnogo poznachennya fizichnih procesiv ta matematichnih operacij vikoristovuyutsya grafichni poznachennya taki yak Fejnmanivski diagrami spinovi merezhi ta grafichni poznachennya Penrouza Div takozhFizichni konstanti Bazovi ponyattya fiziki Tablicya matematichnih simvoliv Notaciya bra ket Notaciya Ejnshtejna Notaciya Nyutona en Primitki Arhiv originalu za 22 listopada 2008 Procitovano 5 listopada 2010 Bobylyov V N Kratkij etimologicheskij slovar nauchno tehnicheskih terminov Izdatelstvo Logos 2004 Poznachennya pohodit z traktatu Dzhejmsa Maksvella James Clark Maxwell A Treatise on Electricity and Magnetism Clarendon Oxford 1904 Teoretik elektromagnetizmu nazivav velichini v svoyih rivnyannyah za abetkoyu A B C D E F G H V cij poslidovnosti A bulo vektornim potencialom S strumom B vektorom magnitnoyi indukciyi D vektorom elektrichnoyi indukciyi a H napruzhenistyu magnitnogo polya Detalne poyasnennya za posilannyam 24 bereznya 2012 u Wayback Machine a takozh u Mark P Silverman Waves and Grains p 205 206 Princeton University Press New Jersey 1998 Arhiv originalu za 9 serpnya 2019 Procitovano 13 sichnya 2011 M Planck Zur Theorie des Gesetzes der Energieverteilung im Normalspektrum Verhandlungen der Deutschen physikalischen Gesellschaft 2 1900 Nr 17 S 237 245 Berlin vorgetragen am 14 Dezember 1900 Uyavnya odinicya poznachayetsya yak j v elektrotehnici dlya togo shobi ne plutati yiyi z poznachennyam strumu i Mozhlivo sho litera S vzhivayetsya dlya poznachennya yak persha litera imeni Sadi Karno yakogo Rudolf Klauzius pershij hto vzhiv poznachennya vvazhav najvazhlivishim doslidnikom teoriyi teploti Div Clausius Rudolf 1850 On the Motive Power of Heat and on the Laws which can be deduced from it for the Theory of Heat Poggendorff s Annalen der Physick LXXIX Dover Reprint ISBN 0 486 59065 8 Za Klauziusom ce ob yednani teplota ta vnutrishnya robota Div Bobylyov V N Kratkij etimologicheskij slovar nauchno tehnicheskih terminov Izdatelstvo Logos 2004 S 87 Vid literi v velocitas yaka istorichna pov yazana z literoyu u DzherelaYavorskij B M Spravochnik po fizike dlya inzhenerov i studentov vuzov M ONIKS 2006 ISBN 5 488 00330 4 Bobylyov V N Kratkij etimologicheskij slovar nauchno tehnicheskih terminov Izdatelstvo Logos 2004 ISBN 5 94010 211 5 Fizicheskaya enciklopediya v 5 t Gl red A M Prohorov redkol D M Alekseev i dr M Sov encikl 1988 Bolshaya Rossijskaya enciklopediya 1998 ISBN 5 85270 034 7 Posilannya u sestrinskih Vikiproyektah Portal Fizika The Names and Symbols of Physics Nicholas Hoar IQP WPI March 5 2009 24 bereznya 2012 u Wayback Machine Pravila napisannya ta drukuvannya simvoliv velichin nazv i poznachen odinic 25 serpnya 2007 u Wayback Machine angl Quantities Units and Symbols in Physical Chemistry 2nd edition 15 lyutogo 2010 u Wayback Machine angl ISO TC12 standards 22 listopada 2008 u Wayback Machine angl Oboznacheniya fizicheskih velichin nedostupne posilannya z travnya 2019 ros Proishozhdenie nauchno tehnicheskih terminov 16 lipnya 2020 u Wayback Machine ros