Azərbaycanca AzərbaycancaБеларускі БеларускіDansk DanskDeutsch DeutschEspañola EspañolaFrançais FrançaisIndonesia IndonesiaItaliana Italiana日本語 日本語Қазақ ҚазақLietuvos LietuvosNederlands NederlandsPortuguês PortuguêsРусский Русскийසිංහල සිංහලแบบไทย แบบไทยTürkçe TürkçeУкраїнська Українська中國人 中國人United State United StateAfrikaans Afrikaans
Підтримка
www.wikidata.uk-ua.nina.az

Кі лькість в Арістотелівській логіці друга з 10 категорій класів розрядів які спрощують процес розумового визначення буд

Кількість

Кількість

Кі́лькість — в Арістотелівській логіці друга з 10 категорій (класів, розрядів, які спрощують процес розумового визначення будь-якої речі), побічна обставина матеріальних речей, за допомогою якої вони поширюються в просторі, вимірюються якоюсь математичною нормою і здатні бути поділеними на окремі частини.

Приклади кількості

Кількість відповідає на запитання «Скільки (цього є там)?», наприклад: один, два, три, декілька, четвертина, фунт.

Кількість квадратів, кубів.

В математиці і фізиці

Кожна сукупність предметів є певною множиною. Якщо вона скінченна, то її можна порахувати. Будь-який рахунок складається в повтореному складанні одиниці. Наприклад, число «40» є кількісною характеристикою будь-якої множини з 40 предметів, чи будуть це люди або дерева. Отже, числа і величини виявляються формальною, зовнішньою, за Гегелем, «байдужою» стороною якісних відносин. Є речі великі і маленькі, довгі і короткі, є рухи швидкі і повільні, є ступінь розвитку висока і низька тощо Все це можна виміряти за допомогою певного еталона: метра, секунди і так далі.

З метою встановлення кількісної визначеності предмета порівнюються складові його елементи — просторові розміри, швидкість зміни, ступінь розвитку — з певним еталоном як одиницею рахунку і вимірювання. Чим складніше явище, тим важче його піддавати вивченню за допомогою кількісних методів (наприклад, явища в сфері моральності, політики, естетичного сприйняття світу тощо); в цих випадках вдаються до різного роду шкал.

Процес пізнання реального світу як історично, так і логічно відбувається таким чином, що пізнання якості передує пізнання кількісних відносин. Наука рухається від якісних оцінок і описів явищ до встановлення кількісних закономірностей.

Кількість перебуває в єдності з якісною визначеністю явищ, речей, процесів; це єдність становить їх міру. Зміна кількісної визначеності речей до певної межі не торкається їх якості. За цими межами кількісні зміни супроводжуються зміною якості.

Див. також

Джерела

  • Mary Michael Spangler. Logic. An Aristotelean Approach. Revised Edition. (Логіка. Арістотельський підхід. Переглянуте видання). Ленгем, Меріленд: Університетська Друкарня Америки, 1986, 1993.
  • Aristotle, Logic (Organon): Categories, in Great Books of the Western World, V.1. ed. by Adler, M.J., Encyclopaedia Britannica, Inc., Chicago (1990)
  • Aristotle, Physical Treatises: Physics, in Great Books of the Western World, V.1, ed. by Adler, M.J., Encyclopaedia Britannica, Inc., Chicago (1990)
  • Aristotle, Metaphysics, in Great Books of the Western World, V.1, ed. by Adler, M.J., Encyclopaedia Britannica, Inc., Chicago (1990)
  • Hölder, O. (1901). Die Axiome der Quantität und die Lehre vom Mass. Berichte über die Verhandlungen der Königlich Sachsischen Gesellschaft der Wissenschaften zu Leipzig, Mathematische-Physicke Klasse, 53, 1-64.
  • Klein, J. (1968). Greek Mathematical Thought and the Origin of Algebra. Cambridge. Mass: MIT Press.
  • Laycock, H. (2006). Words without Objects: Oxford, Clarendon Press [ 27 вересня 2007 у Wayback Machine.]
  • Michell, J. (1993). The origins of the representational theory of measurement: Helmholtz, Hölder, and Russell. Studies in History and Philosophy of Science, 24, 185—206.
  • Michell, J. (1999). Measurement in Psychology. Cambridge: Cambridge University Press.
  • Michell, J. & Ernst, C. (1996). The axioms of quantity and the theory of measurement: translated from Part I of Otto Hölder's German text «Die Axiome der Quantität und die Lehre vom Mass». Journal of Mathematical Psychology, 40, 235—252.
  • Newton, I. (1728/1967). Universal Arithmetic: Or, a Treatise of Arithmetical Composition and Resolution. In D.T. Whiteside (Ed.), The mathematical Works of Isaac Newton, Vol. 2 (pp. 3-134). New York: Johnson Reprint Corp.
  • Wallis, J. Mathesis universalis (as quoted in Klein, 1968).

Посилання

Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет

Ki lkist v Aristotelivskij logici druga z 10 kategorij klasiv rozryadiv yaki sproshuyut proces rozumovogo viznachennya bud yakoyi rechi pobichna obstavina materialnih rechej za dopomogoyu yakoyi voni poshiryuyutsya v prostori vimiryuyutsya yakoyus matematichnoyu normoyu i zdatni buti podilenimi na okremi chastini Prikladi kilkostiKilkist vidpovidaye na zapitannya Skilki cogo ye tam napriklad odin dva tri dekilka chetvertina funt Kilkist kvadrativ kubiv V matematici i fiziciKozhna sukupnist predmetiv ye pevnoyu mnozhinoyu Yaksho vona skinchenna to yiyi mozhna porahuvati Bud yakij rahunok skladayetsya v povtorenomu skladanni odinici Napriklad chislo 40 ye kilkisnoyu harakteristikoyu bud yakoyi mnozhini z 40 predmetiv chi budut ce lyudi abo dereva Otzhe chisla i velichini viyavlyayutsya formalnoyu zovnishnoyu za Gegelem bajduzhoyu storonoyu yakisnih vidnosin Ye rechi veliki i malenki dovgi i korotki ye ruhi shvidki i povilni ye stupin rozvitku visoka i nizka tosho Vse ce mozhna vimiryati za dopomogoyu pevnogo etalona metra sekundi i tak dali Z metoyu vstanovlennya kilkisnoyi viznachenosti predmeta porivnyuyutsya skladovi jogo elementi prostorovi rozmiri shvidkist zmini stupin rozvitku z pevnim etalonom yak odiniceyu rahunku i vimiryuvannya Chim skladnishe yavishe tim vazhche jogo piddavati vivchennyu za dopomogoyu kilkisnih metodiv napriklad yavisha v sferi moralnosti politiki estetichnogo sprijnyattya svitu tosho v cih vipadkah vdayutsya do riznogo rodu shkal Proces piznannya realnogo svitu yak istorichno tak i logichno vidbuvayetsya takim chinom sho piznannya yakosti pereduye piznannya kilkisnih vidnosin Nauka ruhayetsya vid yakisnih ocinok i opisiv yavish do vstanovlennya kilkisnih zakonomirnostej Kilkist perebuvaye v yednosti z yakisnoyu viznachenistyu yavish rechej procesiv ce yednist stanovit yih miru Zmina kilkisnoyi viznachenosti rechej do pevnoyi mezhi ne torkayetsya yih yakosti Za cimi mezhami kilkisni zmini suprovodzhuyutsya zminoyu yakosti Div takozhKategoriyi Aristotel Aristotelivska logikaDzherelaMary Michael Spangler Logic An Aristotelean Approach Revised Edition Logika Aristotelskij pidhid Pereglyanute vidannya Lengem Merilend Universitetska Drukarnya Ameriki 1986 1993 Aristotle Logic Organon Categories in Great Books of the Western World V 1 ed by Adler M J Encyclopaedia Britannica Inc Chicago 1990 Aristotle Physical Treatises Physics in Great Books of the Western World V 1 ed by Adler M J Encyclopaedia Britannica Inc Chicago 1990 Aristotle Metaphysics in Great Books of the Western World V 1 ed by Adler M J Encyclopaedia Britannica Inc Chicago 1990 Holder O 1901 Die Axiome der Quantitat und die Lehre vom Mass Berichte uber die Verhandlungen der Koniglich Sachsischen Gesellschaft der Wissenschaften zu Leipzig Mathematische Physicke Klasse 53 1 64 Klein J 1968 Greek Mathematical Thought and the Origin of Algebra Cambridge Mass MIT Press Laycock H 2006 Words without Objects Oxford Clarendon Press 27 veresnya 2007 u Wayback Machine Michell J 1993 The origins of the representational theory of measurement Helmholtz Holder and Russell Studies in History and Philosophy of Science 24 185 206 Michell J 1999 Measurement in Psychology Cambridge Cambridge University Press Michell J amp Ernst C 1996 The axioms of quantity and the theory of measurement translated from Part I of Otto Holder s German text Die Axiome der Quantitat und die Lehre vom Mass Journal of Mathematical Psychology 40 235 252 Newton I 1728 1967 Universal Arithmetic Or a Treatise of Arithmetical Composition and Resolution In D T Whiteside Ed The mathematical Works of Isaac Newton Vol 2 pp 3 134 New York Johnson Reprint Corp Wallis J Mathesis universalis as quoted in Klein 1968 PosilannyaKilkist 15 veresnya 2020 u Wayback Machine Ukrayinska mala enciklopediya 16 kn u 8 t prof Ye Onackij Nakladom Administraturi UAPC v Argentini Buenos Ajres 1959 T 3 kn V Literi K Kom S 641 1000 ekz

Дата публікації:
Топ