Сти́сливість — фізична величина, що характеризує відносну зміну об'єму речовини (газу, рідини або твердого тіла) під тиском. Значною стисливістю характеризуються газоподібні тіла, меншою — рідини, найменшою — тверді тіла.
Вимірюється в обернених Паскалях.
Опис
Стисливість пов'язана зі зміною внутрішніх сил у речовині при зміні її об'єму. Стисливість пов'язана з кінетикою молекул, з відштовхуванням електронних оболонок атомів, зі зміною енергії коливань атомів (ядер) при значному зменшенні об'єму й тепловими збудженнями електронів при нагріванні. Стисливість описується модулем об'ємного стискання.
Зміна об'єму речовини залежить від умов, в яких проходить стискання. Якщо речовину стискати швидко, обмін теплом з навколишнім середовищем не встигає відбутися й речовина нагрівається. При повільному стисканні, коли речовина встигає віддати тепло навколишньому середовищу, температура залишається сталою. Тому розрізняють адіабатичну стисливість
і ізотермічну стисливість
- ,
де V — об'єм, P — тиск, S — ентропія, T — температура.
Адіабатична стисливість завжди менша від ізотермічної. Справедливе співвідношення
- ,
де — теплоємність при сталому об'ємі, — теплоємність при сталому тиску. Різниця між адіабатичною й ізотермічною стисливостями суттєва для газів. Для твердих тіл та рідин вона незначна.
Обернена до стисливості величина називається модулем всебічного стиску.
Ідеальний газ
Для ідеального газу ізотермічна стисливість
- ,
а адіабатична стисливість
- .
Коефіцієнт надстисливості
Див. основну статтю: Коефіцієнт стисливості газу
Відхилення даного газу від ідеального і характеризується коефіцієнтом надстисливості. Для опису рівнянь стану реальних газів в рівняння ідеального газу вводиться один коефіцієнт z, який враховує відхилення даного газу від ідеального і називається коефіцієнтом надстисливості, а саме модифіковане рівняння називають узагальненим газовим законом:
- p = zρRT
де:
- p — абсолютний тиск,
- T — абсолютна температура,
- R — універсальна газова стала,
- ρ — густина частинок, тобто кількість частинок в одиниці об'єму
- z — коефіцієнт надстисливості.
Див. також
Джерела
- Федорченко А.М. (1993). Теоретична фізика. Квантова механіка, термодинаміка і статистична фізика. Т.2. Київ: Вища школа.
- Ландау Л.Д., Лившиц Е.М. (1976). Теоретическая физика. т. V. Статистическая физика. Часть 1. Москва: Наука.
- Світлий Ю. Г., Білецький В. С. Гідравлічний транспорт (монографія). — Донецьк: Східний видавничий дім, Донецьке відділення НТШ, «Редакція гірничої енциклопедії», 2009. — 436 с.
- Мала гірнича енциклопедія : у 3 т. / за ред. В. С. Білецького. — Д. : Східний видавничий дім, 2013. — Т. 3 : С — Я. — 644 с.
Це незавершена стаття з фізики. Ви можете проєкту, виправивши або дописавши її. |
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Sti slivist fizichna velichina sho harakterizuye vidnosnu zminu ob yemu rechovini gazu ridini abo tverdogo tila pid tiskom Znachnoyu stislivistyu harakterizuyutsya gazopodibni tila menshoyu ridini najmenshoyu tverdi tila Vimiryuyetsya v obernenih Paskalyah OpisStislivist pov yazana zi zminoyu vnutrishnih sil u rechovini pri zmini yiyi ob yemu Stislivist pov yazana z kinetikoyu molekul z vidshtovhuvannyam elektronnih obolonok atomiv zi zminoyu energiyi kolivan atomiv yader pri znachnomu zmenshenni ob yemu j teplovimi zbudzhennyami elektroniv pri nagrivanni Stislivist opisuyetsya modulem ob yemnogo stiskannya Zmina ob yemu rechovini zalezhit vid umov v yakih prohodit stiskannya Yaksho rechovinu stiskati shvidko obmin teplom z navkolishnim seredovishem ne vstigaye vidbutisya j rechovina nagrivayetsya Pri povilnomu stiskanni koli rechovina vstigaye viddati teplo navkolishnomu seredovishu temperatura zalishayetsya staloyu Tomu rozriznyayut adiabatichnu stislivist b S 1 V V P S displaystyle beta S frac 1 V left frac partial V partial P right S i izotermichnu stislivist b T 1 V V P T displaystyle beta T frac 1 V left frac partial V partial P right T de V ob yem P tisk S entropiya T temperatura Adiabatichna stislivist zavzhdi mensha vid izotermichnoyi Spravedlive spivvidnoshennya b S C V C P b T displaystyle beta S frac C V C P beta T de C V displaystyle C V teployemnist pri stalomu ob yemi C P displaystyle C P teployemnist pri stalomu tisku Riznicya mizh adiabatichnoyu j izotermichnoyu stislivostyami suttyeva dlya gaziv Dlya tverdih til ta ridin vona neznachna Obernena do stislivosti velichina nazivayetsya modulem vsebichnogo stisku Idealnij gazDlya idealnogo gazu izotermichna stislivist b T 1 V V P T 1 P displaystyle beta T frac 1 V left frac partial V partial P right T frac 1 P a adiabatichna stislivist b S 1 V V P S 3 5 P displaystyle beta S frac 1 V left frac partial V partial P right S frac 3 5P Koeficiyent nadstislivostiDiv osnovnu stattyu Koeficiyent stislivosti gazu Zalezhnist koeficiyentiv nadstislivosti prirodnih gaziv vid tisku Vidhilennya danogo gazu vid idealnogo i harakterizuyetsya koeficiyentom nadstislivosti Dlya opisu rivnyan stanu realnih gaziv v rivnyannya idealnogo gazu vvoditsya odin koeficiyent z yakij vrahovuye vidhilennya danogo gazu vid idealnogo i nazivayetsya koeficiyentom nadstislivosti a same modifikovane rivnyannya nazivayut uzagalnenim gazovim zakonom p zrRT dd dd dd dd dd dd dd dd dd dd dd dd dd dd dd dd de p absolyutnij tisk T absolyutna temperatura R universalna gazova stala r gustina chastinok tobto kilkist chastinok v odinici ob yemu z koeficiyent nadstislivosti Div takozhStislivist girskih porid Stislivist vodiDzherelaFedorchenko A M 1993 Teoretichna fizika Kvantova mehanika termodinamika i statistichna fizika T 2 Kiyiv Visha shkola Landau L D Livshic E M 1976 Teoreticheskaya fizika t V Statisticheskaya fizika Chast 1 Moskva Nauka Svitlij Yu G Bileckij V S Gidravlichnij transport monografiya Doneck Shidnij vidavnichij dim Donecke viddilennya NTSh Redakciya girnichoyi enciklopediyi 2009 436 s ISBN 978 966 317 038 1 Mala girnicha enciklopediya u 3 t za red V S Bileckogo D Shidnij vidavnichij dim 2013 T 3 S Ya 644 s Ce nezavershena stattya z fiziki Vi mozhete dopomogti proyektu vipravivshi abo dopisavshi yiyi