Культу́ра Близько́го і Сере́днього Схо́ду у Середньові́ччі
Захід і Схід у світовій культурній традиції
Інтерес до Сходу в європейців завжди був великим. Древні греки захоплювалися єгипетською цивілізацією. Древні римляни говорили: «Ex Oriente lux» — «Зі Сходу — світло». Зацікавлене ставлення до Сходу збереглося в Європі і в ранньому Середньовіччі, а згодом посилилося в період хрестових походів. У Новий час колоніальні завоювання португальців, голландців, англійців і французів у Азії, розгром турків у 1683 р. під Віднем зумовили політичне й економічне домінування Заходу і в той же час пробудили суспільну думку Європи. Діячі епохи Просвітництва поклали початок серйозному вивченню «Східної проблеми». Сформувалася ціла наука — орієнталістика, або сходознавство. Орієнталістика або сходознавство виникло у XVI—XVII столітті, а сформувалося у XVIII—XIX столітті.
У XVII — XIX столітті в європейських країнах навіть склалася своєрідна мода «на все східне». Свідчення тому — поява переказів на європейські мови «Корану» і «Тисячі і однієї ночі», «Перські листи» Монтеск'є та історичні драми Вольтера. Похід Наполеона на Єгипет сприяв появі в європейській літературі цілого напряму, названого екзотизмом. У його рамках виник ліричний цикл великого Й. В. Ґете «Західно-східний диван». «Східні вірші» В. Гюґо утвердили у Франції романтичну поезію. Без східних поем — «Гяур», «Лара», «Корсар» — був би неповним творчий доробок Дж. Г. Байрона. В. А. Жуковський своїм зверненням до перського та індійського епосу (повість у віршах «Рустем і Зохраб», поема «Наля і Даяманті») укріпив романтичну поезію в Росії. В Україні до теми Сходу зверталося ряд видатних поетів та письменників: Іван Франко (численні переклади староарабських поезій, казок), Агатангел Кримський (поетична збірка в трьох частинах «Пальмове гілля», цикл «Бейрутські оповідання») збагатили українську літературу східними мотивами.
І все-таки в XIX ст. переважаючою в Європі була думка, сформульована знаменитим автором «Книги джунглів» англійським поетом Редьярдом Кіплінгом: «Захід є Захід, Схід є Схід, і разом їм не зійтися». Життя спростувало цей постулат. У наш час народи Сходу домоглися політичної незалежності від західних «цивілізаторів», а ряд держав — і великих економічних успіхів. Їх тисячолітня культурна спадщина вливається в океан загальнолюдської культури великою повноводною рікою. У цьому потоці — могутні струмені того джерела, яке пробилося на поверхню з глибин Арабського халіфату, що охоплював в VII — X століття територію від Піренеїв на Заході до Середньої Азії і Північної Індії на Сході.
Середньовічна культура Близького і Середнього Сходу зародилася і виросла на тому ж інтелектуальному ґрунті, що й культура європейських народів. Ґрунт цей був рясно удобрений попередніми цивілізаціями Стародавнього Єгипту, Месопотамії, Східного Середземномор'я і греко-римською античністю. Національне сім'я молодих народів, занесене на цей ґрунт вітрами історії і бурями соціальних потрясінь, дало рясні сходи і дивні плоди. Багато з них досі живлять наш інтелект і надають невимовну естетичну насолоду своїм специфічним смаком і ароматом. Але якщо в Європі квіти її цивілізації запилювалися ідеалами християнства, то на Сході таку роль відігравав іслам — наймолодша з світових релігій.
Пророк Мухаммад і його вчення
Історія виникнення
Іслам виник і склався у спекотних напівпустелях і зелених оазах Аравійського півострова, заселеного кочовими й осідлими . Це трапилося в двадцяті роки VII століття — зовсім недавно, за історичними мірками. Пророка Мухаммада відділяють від Ісуса Христа цілих шістсот років, а від Будди і зовсім дванадцять століть.
Мухаммад, що арабською означає «той, кого хвалять» (в європейській транскрипції — Мохаммед, Мухамед, Магомед), народився в 570 р. в місті Мекка. Біля 610 р. він отримав від Аллаха (арабською — Бог Одкровення), яке і став проповідувати серед мекканців і кочовиків рідного племені. Мекка в той час була великим перевалочним пунктом на старовинному караванному торговому шляху з Індії і Візантії в Африку та Європу. Вона ж була і значним релігійним центром, в ній жили язичники, буддисти, юдеї і християни. Правда, більшість аравитян до проповіді Мухаммада воліла поклонятися виключно «своїм» ідолам — родоплемінним богам, серед яких були небесні світила, джерела, дерева, скелі і навіть камені. Зокрема шанувався метеорит, що й донині зберігається як святиня в головному святилищі ісламу — в храмі Кааба.
Спочатку в проповіді Мухаммада не було нічого принципово нового в порівнянні з віровченнями юдеїв і християн. Основне положення — відкинути старих богів та ідолів і визнати тільки одного — єдиного бога Аллаха та бути безумовно покірним його волі (іслам у перекладі з арабської — покірність, присвячення себе Богу). На практиці це означало повне підкорення всіх правовірних (арабською «муслім», звідси і друга назва ісламу — мусульманство) новому пророку. Це положення закріплювалося формулою: «Немає Бога, крім Аллаха, і Мухаммад — пророк його».
Проповідь Мухаммада відкидала старі родоплемінні вірування і в цьому значенні була революційною. Природно, це не могло сподобатися старій мекканскій знаті, яка побоювалася, крім іншого, втратити паломників до Кааби і пов'язані з цим прибутки. Мухаммаду і його прихильникам довелося втікати в сусіднє місто Ясріб, пізніше перейменоване на Медіну («місто пророка»). Це переселення (хіджра) здійснилося у 622 р., і ця дата стала початком мусульманського літочислення. Тут пророку поталанило більше: на його бік незабаром перейшли кочові племена, і на 630 р. його владу визнала практично вся Аравія. З мекканською знаттю був досягнутий компроміс: та визнала нове віровчення, а Мухаммад оголосив Каабу головним святилищем ісламу, паломництво до якого (хадж) обов'язкове для кожного мусульманина хоч би раз у житті.
Догматика та обрядовість
З моменту свого виникнення іслам був тісно пов'язаний з арабською державою, яка зароджувалася. У перших своїх проповідях Мухаммад, як і інші пророки, сповіщав близькість Страшного суду й обіцяв праведникам рай з тінистими садами і прохолодними джерелами (вікова мрія мешканця пустелі), а грішникам-ідолопоклонникам — геєну вогненну, жахливішу від розжарених пісків. Однак у подальшому Мухаммад все частіше звертався до більш насущних, земних турбот. Аллах продовжував посилати пророку все нові знамення, а той з його слів роз'яснював правовірним, як їм потрібно шанувати самого пророка, як їм поводитися з іновірцями, ділити військову здобич і успадковане майно, одружуватися і розлучатися….
Іслам закріплював і освячував приватну власність, розділення мусульманської общини (умми) і всього суспільства на багатих і бідних. «Ми, — йдться в Корані, — роздаємо життєві блага в цьому дольному житті, звеличуємо одних над іншими так, що одні… тримають інших підвладними собі невільниками». Освячуючи безумовну покору нижчих вищим і бідних багатим, іслам заохочував заняття торгівлею, але засуджував лихварство, утверджував неподільну владу чоловіка над жінкою, забороняв азартну гру, свинину й алкоголь. Як і інші релігії, він проголошував певні етичні заповіді: не убий, не кради, не обдури, будь чесним тощо Щоправда, стосувалися ці заповіді тільки «своїх», правовірних, на ідолопоклонників та іновірців вони не поширювалися: на них чекав «джихад» — священна війна за віру.
Мусульмани вірили, що крім всемогутнього Аллаха існують ще ангели і джини, які, як і люди, повністю перебувають під владою Аллаха і виконують, в кінцевому підсумку, його волю. Існує божественне зумовлення — доля, фатум, бо Аллах заздалегідь визначив кожній людині її долю. Він призначив одних людей до праведного життя на Землі і майбутнього райського блаженства, тоді як інших — до беззаконня в тлінному світі і потойбічних мук. Проте в Корані, як і в Біблії, бог багато разів іменується милостивим, всепрощаючим. Найважливіша ж якість Аллаха є його нескінченна могутність і велич.
Обрядовість ісламу зводиться в основному до: обов'язкової п'ятикратної молитви у встановлені години; обов'язкового обмивання перед молитвою і після якого-небудь забруднення; податку (закят) на користь бідних, а фактично на користь держави; щорічного посту (ураза) протягом всього місяця рамазану; вже згадуваного паломництва в Мекку. Правила ці аж ніяк не важкі, але навіть з них допускаються винятки. Наприклад, хворий може не поститись в рамазан, а відпоститись таку ж кількість днів після видужування тощо.
Ранній іслам не визнавав посередництва між Богом і людиною і тому не створив організації типу християнської церкви. Община-умма, що формувалася спочатку навколо Мухаммада, складалася переважно з родичів, але доступ у неї був відкритий для всіх, хто приймав іслам і визнавав Мухаммада духовним і світським вождем. Тим самим в руйнувалися родові і племінні зв'язки, на зміну яким приходив розподіл його на правовірних і невірних, а всередині самої умми розподіл ішов вже за класовою ознакою — на багатих і бідних, повелителів і підданих… Главою мусульман вважався імам — буквально «людина, що стоїть попереду», який керував колективною молитвою. Оскільки Мухаммад і його перші спадкоємці-халіфи (заступники) самі керували молитвою й одночасно очолювали общину і державу, то імам став сприйматися всіма мусульманами як носій і , і . Іслам згодом розпався на ряд течій, головними з яких стали сунніти, шиїти і хариджити. Спочатку вони відрізнялися один від одного швидше політичними мотивами, а пізніше стали відрізнятися і догматичними канонами.
Таким чином, у свідомості мусульман з самого початку злилися воєдино віросповідальні і морально-правові настанови, релігія і політика, духовна і світська влада.
Причини швидкого поширення ісламу
Один з основоположних приписів раннього ісламу — обов'язок кожного мусульманина і общини загалом вести священну війну за віру — джихад (газават); порівняй хрестові походи середньовіччя. Протягом восьми місяців на рік (чотири, що залишилися, вважалися «заборонними») належало воювати з ідолопоклонниками і багатобожниками, підкоряти або винищувати невірних, захоплювати їх майно. У цьомудогматі яскраво виявилися фанатизм і нетерпимість до іновірців, властивий ранньому ісламу. Прихильники інших релігій — невірні (гяури) повинні були підкоритися ісламу, в іншому випадку вони підлягали знищенню.
Звичайно, протягом століть цей догмат мусульманства зазнавав істотних змін. У наш час багато ісламських богословів і політиків трактують його як суто мирний заклик до поширення ісламу словом, як заклик до морального вдосконалення особистості. Правда, догмат про джихад дожив до нас не тільки в такому трактуванні, але і в найпримітивнішому його розумінні: досить пригадати Боснію, Чеченію, Косово або афганських талібів.
У ранньому середньовіччі гасло джихаду найкраще відповідало інтересам арабської кочової знаті, освячувало захоплення нею чужих земель. Воно заохочувало на розбій і рядових «борців за віру», обіцяючи в нагороду здобич тим, хто залишався живим і ласки райських гурій загиблим.
Вже за перших наступників Мухаммада, — халіфів Абу-Бекрі, Омарі, Османі і Алі (632 — 661) — були захоплені Сирія, Іран, Єгипет. Завоювання продовжувалося при халіфах з роду Омеядів (661 — 750). Їм підкорилися нові великі землі: — Азербайджан, Закавказзя, Середня Азія, Афганістан, вся Північ Африки та Іспанія. Склалася величезна держава, яка європейцями пізніше була названа Арабським Халіфатом. У середині VIII ст. на хвилі народного невдоволення до влади прийшла династія Аббасидів (750 — 1258), столицею яких став Багдад. Халіфат Аббасидів проіснував до монгольського нашестя.
Оцінюючи загалом етику, обрядовість і догматику раннього ісламу як історико-культурний феномен, ми без великих зусиль виявляємо, що у цієї релігії багато загального з юдейсько-християнським світоглядом. Однак ідеологія ісламу простіша, а тому зрозуміліша для широкої маси наставляємих «на шлях істинний».
Важливим був і соціальний чинник. Селянин і городянин, дрібний феодал або правитель великої імперської провінції, які прийняли іслам, на певний термін звільнялися від десятків податків і сотень поборів на користь свого колишнього повелителя. На перших порах завойовані і новонавернені сплачували тільки один особливий вигляд податку — закят.
Протягом багатьох сторіч в сутичках ісламу і християнства іслам майже завжди виходив переможцем. Ще в ранньому середньовіччі він витіснив християнство з Сирії, Малої Азії, Єгипту, Північної Африки та Іспанії. Багато пізніше були ісламізовані деякі народи Кавказу, а на Балканах — окремі групи болгар, македонців, боснійців і албанців, які були колись християнами. Масового ж навернення мусульман в християнство історія не знає.
Внаслідок перемог арабської шаблі і купецької проповіді синдбадів-мореплавців іслам прокотився по всій Передній Азії і Південному Середземномор'ю подібно степовій пожежі в липневу спеку. У VIII — IX столітті іслам став пануючою релігією у всіх землях Арабського халіфату — від Іспанії на заході до Середньої Азії на сході. У XI — XIII столітті він значно поширився у Північній Індії, в XIV — XVI ст. — в Індокитаї, проникнув у Золоту Орду, до народів Поволжя і Причорномор'я, а потім на Північний Кавказ і в Західний Сибір. Внаслідок цього на найширших просторах виник історичний феномен, сукупно названий . Цей термін звучить дуже загально. Напевно, можна говорити про загальну арабо-мусульманську культуру на ранній стадії її історичного розвитку. У період же з X до середини XIII століття поряд з арабською складаються інші в ісламській ідеологічній оболонці: , , , та інші.
Культура Арабського халіфату VII—X ст.
Культура Арабського халіфату VII — XIII століть являла собою складне поєднання власне арабо-мусульманської культури і культур завойованих арабами народів — арамейців (Сирія), греків, персів (Іран), коптів (Єгипет), берберів (Туніс) і навіть вестготів (Іспанія). Вирішальним внеском арабів у цей сплав стала релігія ісламу — філософія та ідеологія того часу, а також класична арабська мова, яка стала мовою релігії, держави, науки і мистецтва.
Арабська культура халіфату пройшла декілька етапів свого розвитку.
Рання літературна традиція
У доісламський період головним досягненням арабської культури вважається блискуча усна . Їй в історії поталанило, на відміну, скажімо, від , до якої візантійські священики поставилися несхвально. Мусульманська культура сприйняла доісламську арабську переважно усну поезію як свою. Пізніше, у VIII — IX століттях, вона була записана зі слів професійних декламаторів-рапсодів (арабською «раві»), як у свій час древні греки через декілька сторіч після Гомера записали і відредагували «Іліаду» та «Одіссею».
Найвідомішими зі збірників староарабської поезії є три: («Нанизані») — вірші семи прославлених бедуїнських поетів VI — VII століть (, , , Антари, , і Амр ібн Кульсума), «Хамаса» («Доблесть») — про військові подвиги, і величезна антологія «Кітаб аль-агані» — «Книга пісень». З сюжетів «Книги пісень» найбільш знаменита, напевно, розповідь про трагічну любов юного поета до дівчини на ім'я Лейла. Цей цикл віршів традиційно приписується Кайсу ібн-аль-Мулавваху, який отримав прізвисько (дослівно — «збожеволілий від кохання»). Розлучений ворогами і злим фатумом зі своєю коханою, одержимий любовною пристрастю, юнак віддаляється від людей в пустелю, де спілкується тільки з дикими звірами і, зрештою, вмирає з ім'ям коханої на вустах. До наших днів легенда про трагічну любов Лейли і Маджнуна залишається улюбленим сюжетом всіх східних літератур, які перебувають у зоні арабо-мусульманського культурного впливу. Він так само популярний на Сході, як в Європі історії Трістана та Ізольди або Ромео і Джульєтти.
Староарабська поезія була однією з основ арабської літературної мови, яка склалася у VII — VIII столітті. Іншою основою став Коран (арабською «аль-куран» — «те, що читають») — священна книга мусульман і одночасно видатний пам'ятник арабської і світової культури.
Згідно з мусульманською традицією, Коран був повідомлений Мухаммаду самим Аллахом, а вже посланець-пророк переказував його божественні сури (назва розділів Корану) єдиновірцям усно. Деякі слухачі тут же записували висловлювання і прозріння пророка. Сам Мухаммад нічого не писав, очевидно, він був неписьменним. Через вісімнадцять років після смерті пророка записи його висловлювань зібрали воєдино. Цей звід і склав священну книгу мусульман.
Коран — твір переважно поетичний, що складається з віршів і римованої, ритмічної прози. «…Численні етичні істини викладені в Корані сильною і поетичною мовою», — відзначав О. С. Пушкін у нотатках до своїх «Подражаний Корану». Ось один з багатих поетичних переказів першої сури Корану «Отверзаючої двері до досточтимого читання», яку повинен знати (обов'язково арабською) кожний правовірний мусульманин:
Хвала Аллаху, Господу світів,
Бо Милостив і Милосерден Він,
Дня Судного Він Цар один!
Перед тобою ми стаємо на коліна
Допоможи, благаємо, Єдиний:
«Веди нас шляхом Ти прямим,
Що Ти обрав для тих,
Хто милістю Твоєю обдарован,
Але не тих, на кого гнів Твій впав,
І хто в невір'ї заблукав».
Культура періоду Аббасидів
Арабська культура колосальним чином вплинула на підкорені мусульманами країни і народи, але був і зворотний вплив. Особливо це виявилось на другому етапі розвитку середньовічної арабо-мусульманської культури, після падіння Омеядів і приходу до влади в халіфаті династії Аббасидів.
Знайомство завойовників з культурою народів Східного Середземномор'я і Персії (Ірану) змінили спосіб життя і навіть зовнішній вигляд арабської аристократії, її інтереси і художні смаки. Центр культурного життя перемістився з кочовищ у резиденції халіфів та емірів. Художні засоби і прийоми поезії збагатилися, в них відчувається більше фантазії, поетичні образи стають живішими і витонченішими.
Разом з тим, зміна соціальної позиції поета перетворює його з гордого сина пустелі, вільного воїна-співця, в придворного поета, який служить за плату. Проте і серед них були надзвичайно талановиті люди. Найбільш відомий в IX столітті , автор релігійно-аскетичних поем. Тоді ж уславився любовною лірикою , який увійшов у політичну історію під прізвиськом . Але навіть високе становище спадкоємця престолу аж ніяк не позбавляло його необхідності писати панегірики (панегірик — твір хвалебного змісту).
У перенесенні столиці халіфату за нової династії з Дамаску у Багдад позначилося зростання впливу місцевої, насамперед перської за походженням, аристократії, яка почала відтісняти арабську . Вихідці з іранських сімей, які блискуче опанували арабську, висуваються в цей період на перший план і в поезії. З них особливої уваги заслуговує лірик Абу Нувас (756 — †813) — незалежний, глузливий і щирий. У численних усних переказах він виступає як вільнодумець, гострослів і хитрун. Дехто схильний бачити в ньому прообраз самого Ходжі Насреддіна. Вірші його про радощі і тлінність буття, про любовні втіхи і дружні застілля поклали початок багатовіковій поетичній традиції, яка була продовжена в персомовних віршах Омара Хаяма і Хафіза.
Своє завершення арабська середньовічна лірика знайшла у творчості сліпого Абу-ль-Ала аль-Мааррі (973 — †1057). Поет-філософ, він розмірковував про добро і зло, про таємницю життя і смерті. Людина універсальної за тим часом освіченості і найсуворіших моральних правил, який не пішов прислужуватися жодному із земних владик, він часом доходив до заперечення всесильності і мудрості самого Аллаха, за що й отримав прізвисько «зиндик» (єретик).
З безлічі філософських віршів, літературних і наукових творів аль-Мааррі виділяється його «Послання про прощення», яке послужило одним з прообразів і джерел безсмертної «Божественної комедії» Данте. «Послання про прощення» — не тільки дотепна пародія на мусульманські уявлення про потойбічне життя, але й тонке висміювання земної дійсності, придворних уподобань і звичаїв. Сліпий поет духовним поглядом прозрів і соціальну трагедію народу в той смутний час, і загальну кризу мусульманської середньовічної свідомості.
В аббасидський період досягла свого розквіту й . У ній заслуговують уваги любовно-пригодницькі побутові новели, розповіді та анекдоти (так звані маками). Варто згадати ще один жанр прози того часу — . З тих, що дійшли до наших днів, найбільш відомий . Його герой, бедуїнський поет-воїн, з нікчемного раба стає знаменитим полководцем, який очолює війська арабів проти армій Ірану і Візантії. Однак після всіх походів і пригод Антар незмінно повертається в рідне становище, до своєї коханої, возз'єднатися з якою йому заважають зла доля і численні вороги та суперники. Але Антар, подібно героям епосів інших народів, зрештою, долає всі перешкоди.
Між X і XV століттях на Близькому Сході склався збірник народних казок «Тисяча і одна ніч», який згодом став всесвітньо відомим. Поряд з арабами в нього зробили свій внесок всі народи, що волею історії опинилися в складі халіфату. Блискучий знавець фольклору О. М. Горький одного разу зауважив: «Серед пам'ятників усної народної творчості «Казки Шахразади» є пам'яткою найбільш монументальною. Ці казки з вражаючою досконалістю виражають прагнення трудового народу віддатися чарівності солодких вимислів, вільній грі словом, виражають буйну силу квітучої фантазії народів Сходу — арабів, персів, індусів…» Перший переклад цих казок на французьку мову на початку XVIII століття, який складався з 12 об'ємистих томів, буквально приголомшив Європу. Згадки про ці казки можна зустріти у Жуковського і Пушкіна, Толстого і Ґете, Діккенса і Гоффмана. Перші українські переклади «Тисячі і однієї ночі» вперше вийшли друком у 1905 р. і за участю І. Франка — в 1912—1913 рр. Нині казки «Тисячі і однієї ночі» входять у першу десятку найбільш поширених перекладних видань. Вони живуть і в наукових академічних виданнях, і в незліченних переказах для дітей, обробках для сцени і кіно, мультфільмах.
Образотворче мистецтво та архітектура
Як і література, образотворче мистецтво арабо-мусульманського світу несе в собі відбиток ісламу. На відміну від християнства, іслам не припускав навіть думки про можливість зовнішньої схожості Аллаха з людиною або будь-якою іншою земною істотою. Вважалося, що зображати людину або тварину — прямий шлях до ідолопоклонства. У Корані прямо говориться, що вирізати ідоли і вирізьблювати образ людини — справа диявола. У переказах про життя пророка Мухаммада стверджується, що лихо чекає на того, хто посміє зобразити живу істоту.
У зв'язку з цими уявленнями, на відміну від Європи, не зображення і не скульптура, а слово, зокрема художньо оформлене у вигляді напису або графічного символу, стало головним носієм релігійної ідеї ісламу. Живопис в халіфаті, як і в інших мусульманських країнах, не набрав розвитку, але зате орнаментальний розпис стін, порталів , рослинний орнамент килимів, виробів художнього ремесла досягли незвичайної досконалості. Ці орнаменти, як правило, поєднувалися зі стилізованими узорними написами — цитатами з Корану. Такі написи, які поєднувалися з геометричними, зірчастими і рослинними орнаментами, отримали в Європі назву арабесок. В ісламському світі дуже високо цінувалося мистецтво каліграфії, в якому араби досягли вражаючої майстерності і досконалості. У цьому з ними можуть порівнятися хіба що китайські та японські майстри. У пізньому середньовіччі з'явилася і книжкова мініатюра, але не стільки в арабському, скільки в та .
На відміну від живопису, будівельна справа та архітектура в халіфаті досягли дуже високого рівня. Араби створили нові, до того часу невідомі типи будівель: мечеті (храми), мінарети (вежі для заклику мусульман до молитви), медресе (богословські школи різного рівня) та інші споруди. Вони ж удосконалили вже відомі типи палаців і житлових будівель, караван-сараїв.
Спочатку араби в завойованих країнах обмежувалися лише перебудовою християнських і зороастрійських храмів у будинки молитви, а в рідних напівпустелях як і раніше обмежувалися позначкою на піску місця моління () і напряму (кібла) до Мекки і Кааби. Займаючи древні міста Палестини і Сирії, перші правителі халіфату пристосовували до своїх потреб , керуючись при цьому принципом однієї з розповідей про діяння пророка: «Найбільш некорисна річ, що пожирає багатство віруючого, — будівництво». Від цього твердження віє древньою звичкою кочовика довго не затримуватися на одному місці. Тому в VII — VIII ст. будівлі зводилися арабами досить рідко.
Зі зростанням і зміцненням держави становище стало змінюватися. Вже в 687 — 691 рр. на місці зруйнованого римлянами храму біблійного царя Соломона була побудована знаменита мечеть Куббат ас-Сахра («Купол скелі»). За переказами, одного разу на вершину цієї голої скелі ангели принесли Мухаммада, і він ступив на неї своєю ногою. Побудована в формі восьмигранника, увінчана куполом (звідси і її назва), прикрашена мозаїками і мармуровими колонами, вона досі вражає уяву і правовірних, і «гяурів». Разом з сусідньою мечеттю аль-Акса мечеть Куббат ас-Сахра увійшла в третій культовий комплекс мусульман (перший — храм Кааба в Мецці, другий — могила пророка Мухаммада в Медіні).
Ще одна прославлена споруда, «Велика мечеть», споруджена в 705 −715 рр. в столиці — Дамаску. Вона була перебудована з християнської базиліки Іоанна Хрестителя, в свою чергу спорудженої на місці римського храму Юпітера, основою якому послужив фундамент капища арамейського бога Хаддада. «Велика мечеть», щедро прикрашена інкрустаціями з мармуру, мозаїкою і позолотою капітелей її древніх колон, приголомшувала сучасників.
До IX століття належить будівництво грандіозної мечеті в Самаррі — улюбленому місці літнього відпочинку халіфів. На жаль, до нашого часу від неї зберігся тільки унікальний мінарет висотою 50 метрів у вигляді зрізаного конуса, із зовнішніми спіральними сходами, які ведуть на культовий майданчик. Мінарети, нарівні з куполами, — типова ознака мусульманської архітектури. Це високі і стрункі вежі, що стояли поруч з мечеттю, з яких спеціальні служителі — муедзини — виголошували заклик до молитви. У західній частині халіфату мінарети будували чотирикутної форми, в східній — звичайно круглоствольні. Мінарет аль-Мальвія, побудований на зразок біблійного вавилонського стовпа, був одним з небагатьох винятків.
Наука
У період Халіфату величезних успіхів досягла . Відхід від традиційного кочового способу життя і завоювання цивілізованих країн вели до засвоєння арабами передової наукової думки народів Передньої Азії і Єгипту. Сприяло цьому і те, що іслам, відрізняючись в цьому від християнства, ставився до знань як до однієї з ознак всемогутності Аллаха, як до необхідної умови розуміння і поширення істинної віри (мистецтво також вважалося одним з видів знання).
Арабська традиція набагато повніше середньовічної європейської зберегла досягнення античної науки. Центрами науки того часу були Басра, Куфа, Багдад, Александрія. Халіф створив у Багдаді цілий «Будинок науки» — свого роду поєднання академії, бібліотеки, обсерваторії і колегій перекладачів. Сирійці-християни в ранній період халіфату зробили багато перекладів з грецької і сирійської (арамейської) мов на арабську. Тоді ж було виконано велику кількість перекладів на арабську мову різноманітних перських творів.
Через посередництво персів у халіфаті стали відомі досягнення індійської науки в галузі математики й астрономії, в тому числі й праці знаменитого Аріабхати (V століття). Базуючись на математичних досягненнях індійців, араби в 827 р. виміряли дугу меридіана і визначили розміри земної кулі. Їм же належить введення в математику тригонометричних функцій, розробка прийомів вирішення алгебраїчних рівнянь 1-го і 2-го ступенів.
Арабська наука того часу може особливо пишатися успіхами своєї теоретичної і практичної медицини. В її основу лягли праці Гіппократа і Галена. Особливого розвитку набула офтальмологія і пов'язані з нею досягнення оптики; араби робили навіть операції по видаленню катаракти. Відомим їм був і кесарів розтин.
Особливу популярність в галузі медицини отримали тоді (†925) і знаменитий Ібн Сіна (980 — †1037), якого європейці називають Авіценною. Ібн Сіна виклав свої філософські (теоретичні) знання в галузі в «Книзі зцілення» і прославився у всьому світі своїм «Каноном лікарської науки». За цією книгою вивчали медицину мало не всі європейські лікарі починаючи з XI і до кінця XVII століття.
Багато арабських вчених були енциклопедистами, які з успіхом займалися різними науками. Ібн Сіна був не тільки світилом медицини, але й філософом, поетом, хіміком. Знаменитий ал-Біруні (973 — †1050) був істориком, математиком, астрономом, географом і фізиком. Математиком, астрономом і географом був ал-Хорезмі (787 — †850).
З художньою образністю світ арабської вченості змальовується в одному з епізодів «Тисячі і однієї ночі». «О Таваддуд, які науки ти добре знаєш?» — спитав халіф. І дівчина відповідала: «О повелитель, я знаю граматику, поезію, законознавство, тлумачення Корану і лексику, і знайома з музикою і наукою про спадщину, і лічбою, і діленням, і землемірством, і оповідями перших людей… Я вивчала науки точні, і геометрію, і філософію, і лікування, і логіку, і риторику, і висловлення, і запам'ятала багато що з богослов'я. Я була прихильна до поезії і грала на лютні, дізналася, де на ній місця звуків, і знаю, як ударяти у струни, щоб були вони в русі або в спокої… Кажучи стисло, я дійшла до того, що знають лише люди, які утвердилися в науці».
Культура Ірану X—XV ст.
Середньовічна арабська культура справила безпосередній вплив на сусідні народи, особливо ті, які входили до складу халіфату. Щодо цього заслуговує особливої уваги культура Персії (Ірану) X — XV ст.
Прикладне мистецтво
У ці сторіччя Іран пережив безліч руйнівних набігів і навал. Але це не могло перешкодити значному економічному зростанню — розвитку сільського господарства, зростанню міст і торгівлі. Завдяки створенню великих зрошувальних систем стали збирати по декілька врожаїв на рік. У Хорасані, головній провінції країни, вирощували до 100 сортів винограду, розширили посіви цукрової тростини, оливи, олійних, пряних та ін. рослин, з'явилися цитрусові. Процвітало ремесло, а з ним і торгівля — внутрішня і заморська. Вивозилися парча і золоте шиття, лляні, шовкові і бавовняні тканини, шерстяні і шовкові килими, полив'яний фаянсовий посуд, зброя і шкіряні вироби. Парфумерія — квіткові олії, парфуми й есенції з махрової троянди, фіалки, нарциса, апельсинових і фінікових квітів — вивозилася морем навіть у Китай. Найбільшими містами Ірану того часу були Шираз, Ісфахан, Рей і Нішапур. В останньому мешкало понад 200 тисяч чоловік. Балх, Газні і Кабул були головними центрами караванної торгівлі з Індією. Найважливішими портами Перської затоки були Сіраф і Ормуз, звідки іранські товари йшли в Басру, порти Аравії, Індії і Китаю. ЧерезКаспійське море перси торгували з Хорезмом, країнами Закавказзя, з хозарами і Руссю.
Іран завжди славився своїм керамічним мистецтвом, головними центрами якого були в час, що розглядається, Рей і Кашан. Тут виробляли фаянсові вироби з різьбленими орнаментами і декоративними написами. Поряд з ними масово вироблялися глеки, чаші, блюда, вази тощо з поливною глазур'ю. Вони часто розписувалися або по сирій глині (підглазурний розпис), або вже по полив'яній поверхні (надглазурний розпис). Вищим досягненням іранської кераміки став відомий з XII ст. надглазурний розпис люстром по білуватій або зеленуватій олов'яній глазурі.
— винахід середньовічної іранської алхімії — барвистий золотистий склад з металевим відблиском різних кольорів, що одержується внаслідок складного і тривалого випалення в двох печах. До складу люстра входили мідь, срібло, золото, миш'яковистий пісок та інші компоненти. Пізніше люстр, незважаючи на його дорожнечу, став застосовуватися навіть при виробництві архітектурної кераміки. Ці різних форм використовували для облицювання фасадів культових і цивільних будівель. Для такого облицювання виготовлялися також кахлі з рельєфними висловами з Корану.
З прикладних мистецтв високої майстерності досяг в Ірані розпис тканин і оздоблення їх узорними вишивками з золотих і срібних ниток. Виготовлялися також орнаментовані металеві посудини, багато прикрашена зброя. Відрізнялися високими якостями й інші твори художнього ремесла — бронзові вироби з інкрустаціями з золота і срібла, шовкові і шерстяні килими різних типів, які дивували винятковою красою.
Література
У цей же час в іранських землях, паралельно з матеріальним виробництвом, процвітали науки, література і мистецтво. Освічені верстви населення, сприйнявши іслам і тимчасово навіть мову арабів, зуміли зберегти багато самобутніх рис древньої іранської традиції. Поети і вчені стали згадувати і прославляти старовину, закликали відродити минулу велич Ірану. Цей культурно-ідейний рух злився в IX — X ст. з могутніми антиарабськими і антифеодальними народними повстаннями. На їх гребені в Середній Азії і Східному Ірані (Хорасані) до влади прийшла династія Саманідів, яка вела свій родовід від древніх Сасанідів.
Саманідські монархи стали культивувати при дворі рідну мову фарсі (парсі), протиставляючи її арабській. Вона спиралася на писемну традицію Сасанідів (III — VII століття) і відрізнялася від простонародної мови основної маси населення. Її стали називати дарі, тобто палацова. У X — XV столітті вона стала загальною літературною мовою для всіх народів Ірану. На ній написана поема «Шах-наме» — найбільший витвір класики перської, таджицької літератури Абу-л-Касима Фірдоусі (934 — †1025). Ця книга по праву увійшла в скарбницю світової культури. На основі давньоіранського поетичного епосу і наукових праць Фірдоусі в поетичній формі виклав історію Ірану і Середньої Азії з найдавніших часів аж до арабського нашестя. «Шах-наме» просякнута пафосом героїки і патріотизму, любов'ю до батьківщини і глибокою ненавистю до арабських і тюркських поневолювачів, ліричності їй додають численні любовні епізоди. Поема прославляє іранське лицарство — дехкан. У ній з симпатією намальовано образ вождя народного повстання — Маздака. Написана прекрасною літературною мовою, вона на цілі сторіччя стала зразком для поетичних переспівів. Сам же Фірдоусі багато років провів у немилості, вимушений був тікати і цілих двадцять років провести в убогості, переховуючись від людей султана. «Правовірне» суннітське духовенство навіть відмовилося поховати його за мусульманським обрядом, звинувачуючи великого поета в єресі і прославлянні «нечестивих героїв».
З «Шах-наму» почався справжній вибух іраномовної поезії, яка отримала визнання у всьому світі. Великим поетом XI ст. був тонкий лірик і майстер пейзажу Фаррухі, син раба. Фахр ад-дін Гургані прославився в той же час любовною поемою «Віс і Рамін».
Поет-філософ Омар Хаям (1048 — †1123) — людина універсальної освіченості та енциклопедичних знань. Він був астрономом і співавтором найточнішого в той час календаря. Філософ і математик, Омар Хаям дав виклад рішень алгебраїчних рівнянь до 3-го ступеня включно і відкрив біном, який декілька сторіч після нього знов вивів Ньютон. Але найбільше прославили Хаяма — рубаї, які пройняті життєрадісністю, пафосом вільної особистості й антиклерикальним вільнодумством. Співак радощів життя, кохання і вина, Омар Хаям відомий відтоді у всьому світі. Його рубаї перекладені (і багато разів!) на всі європейські і скільки-небудь значні східні мови, надають незбагненну насолоду всім знайомим з поезією.
У Ширазі з'явився на світ і провів молоді роки геніальний перський поет Абу Абдаллах Мушріфаддін ібн Мусліхаддін Сааді Ширазі, відомий нам як Сааді (між 1203 і 1210—†1292). Сааді прожив довге і бурхливе життя, понад 100 років. Першу половину життя мандрував — то воїном, то в одягу дервіша, побував в полоні у індусів в Гуджараті і у хрестоносців в Сирії, трохи не загинув, але повернувся-таки додому. Там він, маючи життєвий досвід, написав більшість своїх творів: декілька збірників любовної лірики — газелей (вид ліричного вірша), елегію на взяття і розорення Багдада монгольським Хулагу-ханом, інші твори. Але найбільш відомими в його творчості залишаються дві книги — книги про те, як треба жити. Це і «Гулістан» — відповідно, «Плодовий сад» і «Сад троянд». Сааді став відомим в Європі раніше за інших східних поетів. На Русі перші його переклади з'явилися вже на початку XVII ст. Сучасною українською мовою твори Сааді вперше з'явилися в перекладі А. Кримського (1871—†1942).
Однією з найбільших заслуг Сааді перед світовою культурою є те, що він першим висунув художню концепцію гуманізму. Він задовго до європейців — Мірандоли, фон Гуттена і Рабле — вжив термін «гуманізм» («адаміят», тобто людяність).
Одним з видатних перських поетів світової слави був на прізвисько Гафіз або Гафез, бл. 1325 — 1389 чи 1390. Слово «гафіз» означало людину, здатну напам'ять відтворити весь Коран. Таким в молодості і був поет, чиє ім'я було витіснене псевдонімом і стало називною — народний поет, співець. Вірші Хафіза відрізняються незвичайна майстерністю форми і глибиною змісту. Краса і любов, свобода почуття, радість життя, страждання нерозділеного кохання, викриття лицемірства офіційної моралі — ось теми його газелей. Чарівна одна з легенд про нього. Одного разу у вірші він пообіцяв віддати коханій і Бухару, і Самарканд за один привітний погляд. Оскаженілий Тамерлан (Тімур) наказав схопити поета. Одягнутий в дранті, той з'явився перед володарем. «Так як ти додумався, божевільний, дарувати мої міста?» — запитав тиран. «Леле, повелитель, саме так я і дійшов до такого стану», — показав Хафіз на своє лахміття. Дотепна відповідь врятувала йому життя.
Нарівні з літературою в Ірані розвивалося образотворче мистецтво, хоч через вплив ісламу його розвиток був ускладненим, так само, як і в Аравії. Для новими і характерними стали багатогранні вежі-мавзолеї правителів і святих. Такий, наприклад, початку XI століття Серед пам'ятників архітектури, які збереглися, переважають культові споруди — мечеті, медресе. Поряд з арабським типом мечеті став поширюватися і власне іранський — квадратна будівля з круглим або еліпсоподібним куполом над нею. Починаючи з XII століття ці купольні мечеті стали поєднуватися з квадратними дворами, навколо яких йшли відкриті галереї з чотирма високими порталами і глибокими нішами. Фасади та інтер'єри прикрашалися не тільки полив'яними фаянсовими плитками і плитками з неполив'яної глини з різьбленим орнаментом, але і різьбленими орнаментами по штуку (штучному мармуру).
У XIII—XV століттях вже скрізь поширилося прикрашення стін, порталів, куполів мечетей, мавзолеїв, палаців кольоровими плитками, люстровими і рельєфними кахлями, мозаїками (мавзолей , в Тебризі). На жаль, монгольське нашестя, грабіжницькі походи Тамерлана, невблаганний час мало що залишили від численних замків, палаців. Але пам'ять про них збереглася в писемних джерелах і, отже, в пам'яті людства до наших днів.
За своїм значенням для сучасної культури країн Близького і Середнього Сходу середньовіччя — основоположний період. Саме з виникнення і поширення ісламу, арабського завоювання оформилися багато сучасних культурних структур.
Якщо порівнювати середньовічну європейську культуру і культуру Близького і Середнього Сходу, то можна побачити і спільні риси. Мусульманство, як і християнство, — релігія, яка в середньовіччі була стрижнем не тільки культури. На Сході спостерігалося переплетення ще тісніше, ніж в Європі, можна навіть сказати, єдність релігії, політики, моралі, літератури, мистецтва. При такій ролі релігії як в Європі, так і на Сході відмінності у віросповіданнях привели до значних відмінностей у загальному ладі культури, які внаслідок політичних причин стали сприйматися як антагоністичні (непримиренні). І тільки в наші часи спостерігається їх примирення.
Література
- Маркарян Э. С. Очерки истории культуры. — Ереван: Изд. АрмССР, 1968.
- Энциклопедия культур Deja Vu [ 6 жовтня 2010 у Wayback Machine.]
- Полікарпов В.С. Лекції з історії світової культури. К.: Знання, 2000. - 359 с.
- Українська і зарубіжна культура. Навчальний посібник /Під заг. ред. Заболоцької К. В. — Донецьк: «Східний видавничий дім», 2001. -с. 79-102
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Kultu ra Blizko go i Sere dnogo Sho du u Serednovi chchiZahid i Shid u svitovij kulturnij tradiciyiDokladnishe Interes do Shodu v yevropejciv zavzhdi buv velikim Drevni greki zahoplyuvalisya yegipetskoyu civilizaciyeyu Drevni rimlyani govorili Ex Oriente lux Zi Shodu svitlo Zacikavlene stavlennya do Shodu zbereglosya v Yevropi i v rannomu Serednovichchi a zgodom posililosya v period hrestovih pohodiv U Novij chas kolonialni zavoyuvannya portugalciv gollandciv anglijciv i francuziv u Aziyi rozgrom turkiv u 1683 r pid Vidnem zumovili politichne j ekonomichne dominuvannya Zahodu i v toj zhe chas probudili suspilnu dumku Yevropi Diyachi epohi Prosvitnictva poklali pochatok serjoznomu vivchennyu Shidnoyi problemi Sformuvalasya cila nauka oriyentalistika abo shodoznavstvo Oriyentalistika abo shodoznavstvo viniklo u XVI XVII stolitti a sformuvalosya u XVIII XIX stolitti U XVII XIX stolitti v yevropejskih krayinah navit sklalasya svoyeridna moda na vse shidne Svidchennya tomu poyava perekaziv na yevropejski movi Koranu i Tisyachi i odniyeyi nochi Perski listi Montesk ye ta istorichni drami Voltera Pohid Napoleona na Yegipet spriyav poyavi v yevropejskij literaturi cilogo napryamu nazvanogo ekzotizmom U jogo ramkah vinik lirichnij cikl velikogo J V Gete Zahidno shidnij divan Shidni virshi V Gyugo utverdili u Franciyi romantichnu poeziyu Bez shidnih poem Gyaur Lara Korsar buv bi nepovnim tvorchij dorobok Dzh G Bajrona V A Zhukovskij svoyim zvernennyam do perskogo ta indijskogo eposu povist u virshah Rustem i Zohrab poema Nalya i Dayamanti ukripiv romantichnu poeziyu v Rosiyi V Ukrayini do temi Shodu zvertalosya ryad vidatnih poetiv ta pismennikiv Ivan Franko chislenni perekladi staroarabskih poezij kazok Agatangel Krimskij poetichna zbirka v troh chastinah Palmove gillya cikl Bejrutski opovidannya zbagatili ukrayinsku literaturu shidnimi motivami I vse taki v XIX st perevazhayuchoyu v Yevropi bula dumka sformulovana znamenitim avtorom Knigi dzhungliv anglijskim poetom Redyardom Kiplingom Zahid ye Zahid Shid ye Shid i razom yim ne zijtisya Zhittya sprostuvalo cej postulat U nash chas narodi Shodu domoglisya politichnoyi nezalezhnosti vid zahidnih civilizatoriv a ryad derzhav i velikih ekonomichnih uspihiv Yih tisyacholitnya kulturna spadshina vlivayetsya v okean zagalnolyudskoyi kulturi velikoyu povnovodnoyu rikoyu U comu potoci mogutni strumeni togo dzherela yake probilosya na poverhnyu z glibin Arabskogo halifatu sho ohoplyuvav v VII X stolittya teritoriyu vid Pireneyiv na Zahodi do Serednoyi Aziyi i Pivnichnoyi Indiyi na Shodi Serednovichna kultura Blizkogo i Serednogo Shodu zarodilasya i virosla na tomu zh intelektualnomu grunti sho j kultura yevropejskih narodiv Grunt cej buv ryasno udobrenij poperednimi civilizaciyami Starodavnogo Yegiptu Mesopotamiyi Shidnogo Seredzemnomor ya i greko rimskoyu antichnistyu Nacionalne sim ya molodih narodiv zanesene na cej grunt vitrami istoriyi i buryami socialnih potryasin dalo ryasni shodi i divni plodi Bagato z nih dosi zhivlyat nash intelekt i nadayut nevimovnu estetichnu nasolodu svoyim specifichnim smakom i aromatom Ale yaksho v Yevropi kviti yiyi civilizaciyi zapilyuvalisya idealami hristiyanstva to na Shodi taku rol vidigravav islam najmolodsha z svitovih religij Prorok Muhammad i jogo vchennyaIstoriya viniknennya Islam vinik i sklavsya u spekotnih napivpustelyah i zelenih oazah Aravijskogo pivostrova zaselenogo kochovimi j osidlimi Ce trapilosya v dvadcyati roki VII stolittya zovsim nedavno za istorichnimi mirkami Proroka Muhammada viddilyayut vid Isusa Hrista cilih shistsot rokiv a vid Buddi i zovsim dvanadcyat stolit Muhammad sho arabskoyu oznachaye toj kogo hvalyat v yevropejskij transkripciyi Mohammed Muhamed Magomed narodivsya v 570 r v misti Mekka Bilya 610 r vin otrimav vid Allaha arabskoyu Bog Odkrovennya yake i stav propoviduvati sered mekkanciv i kochovikiv ridnogo plemeni Mekka v toj chas bula velikim perevalochnim punktom na starovinnomu karavannomu torgovomu shlyahu z Indiyi i Vizantiyi v Afriku ta Yevropu Vona zh bula i znachnim religijnim centrom v nij zhili yazichniki buddisti yudeyi i hristiyani Pravda bilshist aravityan do propovidi Muhammada volila poklonyatisya viklyuchno svoyim idolam rodopleminnim bogam sered yakih buli nebesni svitila dzherela dereva skeli i navit kameni Zokrema shanuvavsya meteorit sho j donini zberigayetsya yak svyatinya v golovnomu svyatilishi islamu v hrami Kaaba Spochatku v propovidi Muhammada ne bulo nichogo principovo novogo v porivnyanni z virovchennyami yudeyiv i hristiyan Osnovne polozhennya vidkinuti starih bogiv ta idoliv i viznati tilki odnogo yedinogo boga Allaha ta buti bezumovno pokirnim jogo voli islam u perekladi z arabskoyi pokirnist prisvyachennya sebe Bogu Na praktici ce oznachalo povne pidkorennya vsih pravovirnih arabskoyu muslim zvidsi i druga nazva islamu musulmanstvo novomu proroku Ce polozhennya zakriplyuvalosya formuloyu Nemaye Boga krim Allaha i Muhammad prorok jogo Propovid Muhammada vidkidala stari rodopleminni viruvannya i v comu znachenni bula revolyucijnoyu Prirodno ce ne moglo spodobatisya starij mekkanskij znati yaka poboyuvalasya krim inshogo vtratiti palomnikiv do Kaabi i pov yazani z cim pributki Muhammadu i jogo prihilnikam dovelosya vtikati v susidnye misto Yasrib piznishe perejmenovane na Medinu misto proroka Ce pereselennya hidzhra zdijsnilosya u 622 r i cya data stala pochatkom musulmanskogo litochislennya Tut proroku potalanilo bilshe na jogo bik nezabarom perejshli kochovi plemena i na 630 r jogo vladu viznala praktichno vsya Araviya Z mekkanskoyu znattyu buv dosyagnutij kompromis ta viznala nove virovchennya a Muhammad ogolosiv Kaabu golovnim svyatilishem islamu palomnictvo do yakogo hadzh obov yazkove dlya kozhnogo musulmanina hoch bi raz u zhitti Dogmatika ta obryadovist Z momentu svogo viniknennya islam buv tisno pov yazanij z arabskoyu derzhavoyu yaka zarodzhuvalasya U pershih svoyih propovidyah Muhammad yak i inshi proroki spovishav blizkist Strashnogo sudu j obicyav pravednikam raj z tinistimi sadami i proholodnimi dzherelami vikova mriya meshkancya pusteli a grishnikam idolopoklonnikam geyenu vognennu zhahlivishu vid rozzharenih piskiv Odnak u podalshomu Muhammad vse chastishe zvertavsya do bilsh nasushnih zemnih turbot Allah prodovzhuvav posilati proroku vse novi znamennya a toj z jogo sliv roz yasnyuvav pravovirnim yak yim potribno shanuvati samogo proroka yak yim povoditisya z inovircyami diliti vijskovu zdobich i uspadkovane majno odruzhuvatisya i rozluchatisya Islam zakriplyuvav i osvyachuvav privatnu vlasnist rozdilennya musulmanskoyi obshini ummi i vsogo suspilstva na bagatih i bidnih Mi jdtsya v Korani rozdayemo zhittyevi blaga v comu dolnomu zhitti zvelichuyemo odnih nad inshimi tak sho odni trimayut inshih pidvladnimi sobi nevilnikami Osvyachuyuchi bezumovnu pokoru nizhchih vishim i bidnih bagatim islam zaohochuvav zanyattya torgivleyu ale zasudzhuvav lihvarstvo utverdzhuvav nepodilnu vladu cholovika nad zhinkoyu zaboronyav azartnu gru svininu j alkogol Yak i inshi religiyi vin progoloshuvav pevni etichni zapovidi ne ubij ne kradi ne obduri bud chesnim tosho Shopravda stosuvalisya ci zapovidi tilki svoyih pravovirnih na idolopoklonnikiv ta inovirciv voni ne poshiryuvalisya na nih chekav dzhihad svyashenna vijna za viru Musulmani virili sho krim vsemogutnogo Allaha isnuyut she angeli i dzhini yaki yak i lyudi povnistyu perebuvayut pid vladoyu Allaha i vikonuyut v kincevomu pidsumku jogo volyu Isnuye bozhestvenne zumovlennya dolya fatum bo Allah zazdalegid viznachiv kozhnij lyudini yiyi dolyu Vin priznachiv odnih lyudej do pravednogo zhittya na Zemli i majbutnogo rajskogo blazhenstva todi yak inshih do bezzakonnya v tlinnomu sviti i potojbichnih muk Prote v Korani yak i v Bibliyi bog bagato raziv imenuyetsya milostivim vseproshayuchim Najvazhlivisha zh yakist Allaha ye jogo neskinchenna mogutnist i velich Obryadovist islamu zvoditsya v osnovnomu do obov yazkovoyi p yatikratnoyi molitvi u vstanovleni godini obov yazkovogo obmivannya pered molitvoyu i pislya yakogo nebud zabrudnennya podatku zakyat na korist bidnih a faktichno na korist derzhavi shorichnogo postu uraza protyagom vsogo misyacya ramazanu vzhe zgaduvanogo palomnictva v Mekku Pravila ci azh niyak ne vazhki ale navit z nih dopuskayutsya vinyatki Napriklad hvorij mozhe ne postitis v ramazan a vidpostitis taku zh kilkist dniv pislya viduzhuvannya tosho Rannij islam ne viznavav poserednictva mizh Bogom i lyudinoyu i tomu ne stvoriv organizaciyi tipu hristiyanskoyi cerkvi Obshina umma sho formuvalasya spochatku navkolo Muhammada skladalasya perevazhno z rodichiv ale dostup u neyi buv vidkritij dlya vsih hto prijmav islam i viznavav Muhammada duhovnim i svitskim vozhdem Tim samim v rujnuvalisya rodovi i pleminni zv yazki na zminu yakim prihodiv rozpodil jogo na pravovirnih i nevirnih a vseredini samoyi ummi rozpodil ishov vzhe za klasovoyu oznakoyu na bagatih i bidnih poveliteliv i piddanih Glavoyu musulman vvazhavsya imam bukvalno lyudina sho stoyit poperedu yakij keruvav kolektivnoyu molitvoyu Oskilki Muhammad i jogo pershi spadkoyemci halifi zastupniki sami keruvali molitvoyu j odnochasno ocholyuvali obshinu i derzhavu to imam stav sprijmatisya vsima musulmanami yak nosij i i Islam zgodom rozpavsya na ryad techij golovnimi z yakih stali sunniti shiyiti i haridzhiti Spochatku voni vidriznyalisya odin vid odnogo shvidshe politichnimi motivami a piznishe stali vidriznyatisya i dogmatichnimi kanonami Takim chinom u svidomosti musulman z samogo pochatku zlilisya voyedino virospovidalni i moralno pravovi nastanovi religiya i politika duhovna i svitska vlada Prichini shvidkogo poshirennya islamu Odin z osnovopolozhnih pripisiv rannogo islamu obov yazok kozhnogo musulmanina i obshini zagalom vesti svyashennu vijnu za viru dzhihad gazavat porivnyaj hrestovi pohodi serednovichchya Protyagom vosmi misyaciv na rik chotiri sho zalishilisya vvazhalisya zaboronnimi nalezhalo voyuvati z idolopoklonnikami i bagatobozhnikami pidkoryati abo vinishuvati nevirnih zahoplyuvati yih majno U comudogmati yaskravo viyavilisya fanatizm i neterpimist do inovirciv vlastivij rannomu islamu Prihilniki inshih religij nevirni gyauri povinni buli pidkoritisya islamu v inshomu vipadku voni pidlyagali znishennyu Zvichajno protyagom stolit cej dogmat musulmanstva zaznavav istotnih zmin U nash chas bagato islamskih bogosloviv i politikiv traktuyut jogo yak suto mirnij zaklik do poshirennya islamu slovom yak zaklik do moralnogo vdoskonalennya osobistosti Pravda dogmat pro dzhihad dozhiv do nas ne tilki v takomu traktuvanni ale i v najprimitivnishomu jogo rozuminni dosit prigadati Bosniyu Checheniyu Kosovo abo afganskih talibiv U rannomu serednovichchi gaslo dzhihadu najkrashe vidpovidalo interesam arabskoyi kochovoyi znati osvyachuvalo zahoplennya neyu chuzhih zemel Vono zaohochuvalo na rozbij i ryadovih borciv za viru obicyayuchi v nagorodu zdobich tim hto zalishavsya zhivim i laski rajskih gurij zagiblim Vzhe za pershih nastupnikiv Muhammada halifiv Abu Bekri Omari Osmani i Ali 632 661 buli zahopleni Siriya Iran Yegipet Zavoyuvannya prodovzhuvalosya pri halifah z rodu Omeyadiv 661 750 Yim pidkorilisya novi veliki zemli Azerbajdzhan Zakavkazzya Serednya Aziya Afganistan vsya Pivnich Afriki ta Ispaniya Sklalasya velichezna derzhava yaka yevropejcyami piznishe bula nazvana Arabskim Halifatom U seredini VIII st na hvili narodnogo nevdovolennya do vladi prijshla dinastiya Abbasidiv 750 1258 stoliceyu yakih stav Bagdad Halifat Abbasidiv proisnuvav do mongolskogo nashestya Ocinyuyuchi zagalom etiku obryadovist i dogmatiku rannogo islamu yak istoriko kulturnij fenomen mi bez velikih zusil viyavlyayemo sho u ciyeyi religiyi bagato zagalnogo z yudejsko hristiyanskim svitoglyadom Odnak ideologiya islamu prostisha a tomu zrozumilisha dlya shirokoyi masi nastavlyayemih na shlyah istinnij Vazhlivim buv i socialnij chinnik Selyanin i gorodyanin dribnij feodal abo pravitel velikoyi imperskoyi provinciyi yaki prijnyali islam na pevnij termin zvilnyalisya vid desyatkiv podatkiv i soten poboriv na korist svogo kolishnogo povelitelya Na pershih porah zavojovani i novonaverneni splachuvali tilki odin osoblivij viglyad podatku zakyat Protyagom bagatoh storich v sutichkah islamu i hristiyanstva islam majzhe zavzhdi vihodiv peremozhcem She v rannomu serednovichchi vin vitisniv hristiyanstvo z Siriyi Maloyi Aziyi Yegiptu Pivnichnoyi Afriki ta Ispaniyi Bagato piznishe buli islamizovani deyaki narodi Kavkazu a na Balkanah okremi grupi bolgar makedonciv bosnijciv i albanciv yaki buli kolis hristiyanami Masovogo zh navernennya musulman v hristiyanstvo istoriya ne znaye Vnaslidok peremog arabskoyi shabli i kupeckoyi propovidi sindbadiv moreplavciv islam prokotivsya po vsij Perednij Aziyi i Pivdennomu Seredzemnomor yu podibno stepovij pozhezhi v lipnevu speku U VIII IX stolitti islam stav panuyuchoyu religiyeyu u vsih zemlyah Arabskogo halifatu vid Ispaniyi na zahodi do Serednoyi Aziyi na shodi U XI XIII stolitti vin znachno poshirivsya u Pivnichnij Indiyi v XIV XVI st v Indokitayi proniknuv u Zolotu Ordu do narodiv Povolzhya i Prichornomor ya a potim na Pivnichnij Kavkaz i v Zahidnij Sibir Vnaslidok cogo na najshirshih prostorah vinik istorichnij fenomen sukupno nazvanij Cej termin zvuchit duzhe zagalno Napevno mozhna govoriti pro zagalnu arabo musulmansku kulturu na rannij stadiyi yiyi istorichnogo rozvitku U period zhe z X do seredini XIII stolittya poryad z arabskoyu skladayutsya inshi v islamskij ideologichnij obolonci ta inshi Kultura Arabskogo halifatu VII X st Kultura Arabskogo halifatu VII XIII stolit yavlyala soboyu skladne poyednannya vlasne arabo musulmanskoyi kulturi i kultur zavojovanih arabami narodiv aramejciv Siriya grekiv persiv Iran koptiv Yegipet berberiv Tunis i navit vestgotiv Ispaniya Virishalnim vneskom arabiv u cej splav stala religiya islamu filosofiya ta ideologiya togo chasu a takozh klasichna arabska mova yaka stala movoyu religiyi derzhavi nauki i mistectva Arabska kultura halifatu projshla dekilka etapiv svogo rozvitku Rannya literaturna tradiciya U doislamskij period golovnim dosyagnennyam arabskoyi kulturi vvazhayetsya bliskucha usna Yij v istoriyi potalanilo na vidminu skazhimo vid do yakoyi vizantijski svyasheniki postavilisya neshvalno Musulmanska kultura sprijnyala doislamsku arabsku perevazhno usnu poeziyu yak svoyu Piznishe u VIII IX stolittyah vona bula zapisana zi sliv profesijnih deklamatoriv rapsodiv arabskoyu ravi yak u svij chas drevni greki cherez dekilka storich pislya Gomera zapisali i vidredaguvali Iliadu ta Odisseyu Najvidomishimi zi zbirnikiv staroarabskoyi poeziyi ye tri Nanizani virshi semi proslavlenih beduyinskih poetiv VI VII stolit Antari i Amr ibn Kulsuma Hamasa Doblest pro vijskovi podvigi i velichezna antologiya Kitab al agani Kniga pisen Z syuzhetiv Knigi pisen najbilsh znamenita napevno rozpovid pro tragichnu lyubov yunogo poeta do divchini na im ya Lejla Cej cikl virshiv tradicijno pripisuyetsya Kajsu ibn al Mulavvahu yakij otrimav prizvisko doslivno zbozhevolilij vid kohannya Rozluchenij vorogami i zlim fatumom zi svoyeyu kohanoyu oderzhimij lyubovnoyu pristrastyu yunak viddalyayetsya vid lyudej v pustelyu de spilkuyetsya tilki z dikimi zvirami i zreshtoyu vmiraye z im yam kohanoyi na vustah Do nashih dniv legenda pro tragichnu lyubov Lejli i Madzhnuna zalishayetsya ulyublenim syuzhetom vsih shidnih literatur yaki perebuvayut u zoni arabo musulmanskogo kulturnogo vplivu Vin tak samo populyarnij na Shodi yak v Yevropi istoriyi Tristana ta Izoldi abo Romeo i Dzhulyetti Staroarabska poeziya bula odniyeyu z osnov arabskoyi literaturnoyi movi yaka sklalasya u VII VIII stolitti Inshoyu osnovoyu stav Koran arabskoyu al kuran te sho chitayut svyashenna kniga musulman i odnochasno vidatnij pam yatnik arabskoyi i svitovoyi kulturi Zgidno z musulmanskoyu tradiciyeyu Koran buv povidomlenij Muhammadu samim Allahom a vzhe poslanec prorok perekazuvav jogo bozhestvenni suri nazva rozdiliv Koranu yedinovircyam usno Deyaki sluhachi tut zhe zapisuvali vislovlyuvannya i prozrinnya proroka Sam Muhammad nichogo ne pisav ochevidno vin buv nepismennim Cherez visimnadcyat rokiv pislya smerti proroka zapisi jogo vislovlyuvan zibrali voyedino Cej zvid i sklav svyashennu knigu musulman Koran tvir perevazhno poetichnij sho skladayetsya z virshiv i rimovanoyi ritmichnoyi prozi Chislenni etichni istini vikladeni v Korani silnoyu i poetichnoyu movoyu vidznachav O S Pushkin u notatkah do svoyih Podrazhanij Koranu Os odin z bagatih poetichnih perekaziv pershoyi suri Koranu Otverzayuchoyi dveri do dostochtimogo chitannya yaku povinen znati obov yazkovo arabskoyu kozhnij pravovirnij musulmanin Hvala Allahu Gospodu svitiv Bo Milostiv i Miloserden Vin Dnya Sudnogo Vin Car odin Pered toboyu mi stayemo na kolina Dopomozhi blagayemo Yedinij Vedi nas shlyahom Ti pryamim Sho Ti obrav dlya tih Hto milistyu Tvoyeyu obdarovan Ale ne tih na kogo gniv Tvij vpav I hto v nevir yi zablukav Kultura periodu Abbasidiv Arabska kultura kolosalnim chinom vplinula na pidkoreni musulmanami krayini i narodi ale buv i zvorotnij vpliv Osoblivo ce viyavilos na drugomu etapi rozvitku serednovichnoyi arabo musulmanskoyi kulturi pislya padinnya Omeyadiv i prihodu do vladi v halifati dinastiyi Abbasidiv Znajomstvo zavojovnikiv z kulturoyu narodiv Shidnogo Seredzemnomor ya i Persiyi Iranu zminili sposib zhittya i navit zovnishnij viglyad arabskoyi aristokratiyi yiyi interesi i hudozhni smaki Centr kulturnogo zhittya peremistivsya z kochovish u rezidenciyi halifiv ta emiriv Hudozhni zasobi i prijomi poeziyi zbagatilisya v nih vidchuvayetsya bilshe fantaziyi poetichni obrazi stayut zhivishimi i vitonchenishimi Razom z tim zmina socialnoyi poziciyi poeta peretvoryuye jogo z gordogo sina pusteli vilnogo voyina spivcya v pridvornogo poeta yakij sluzhit za platu Prote i sered nih buli nadzvichajno talanoviti lyudi Najbilsh vidomij v IX stolitti avtor religijno asketichnih poem Todi zh uslavivsya lyubovnoyu lirikoyu yakij uvijshov u politichnu istoriyu pid prizviskom Ale navit visoke stanovishe spadkoyemcya prestolu azh niyak ne pozbavlyalo jogo neobhidnosti pisati panegiriki panegirik tvir hvalebnogo zmistu U perenesenni stolici halifatu za novoyi dinastiyi z Damasku u Bagdad poznachilosya zrostannya vplivu miscevoyi nasampered perskoyi za pohodzhennyam aristokratiyi yaka pochala vidtisnyati arabsku Vihidci z iranskih simej yaki bliskuche opanuvali arabsku visuvayutsya v cej period na pershij plan i v poeziyi Z nih osoblivoyi uvagi zaslugovuye lirik Abu Nuvas 756 813 nezalezhnij gluzlivij i shirij U chislennih usnih perekazah vin vistupaye yak vilnodumec gostrosliv i hitrun Dehto shilnij bachiti v nomu proobraz samogo Hodzhi Nasreddina Virshi jogo pro radoshi i tlinnist buttya pro lyubovni vtihi i druzhni zastillya poklali pochatok bagatovikovij poetichnij tradiciyi yaka bula prodovzhena v persomovnih virshah Omara Hayama i Hafiza Svoye zavershennya arabska serednovichna lirika znajshla u tvorchosti slipogo Abu l Ala al Maarri 973 1057 Poet filosof vin rozmirkovuvav pro dobro i zlo pro tayemnicyu zhittya i smerti Lyudina universalnoyi za tim chasom osvichenosti i najsuvorishih moralnih pravil yakij ne pishov prisluzhuvatisya zhodnomu iz zemnih vladik vin chasom dohodiv do zaperechennya vsesilnosti i mudrosti samogo Allaha za sho j otrimav prizvisko zindik yeretik Z bezlichi filosofskih virshiv literaturnih i naukovih tvoriv al Maarri vidilyayetsya jogo Poslannya pro proshennya yake posluzhilo odnim z proobraziv i dzherel bezsmertnoyi Bozhestvennoyi komediyi Dante Poslannya pro proshennya ne tilki dotepna parodiya na musulmanski uyavlennya pro potojbichne zhittya ale j tonke vismiyuvannya zemnoyi dijsnosti pridvornih upodoban i zvichayiv Slipij poet duhovnim poglyadom prozriv i socialnu tragediyu narodu v toj smutnij chas i zagalnu krizu musulmanskoyi serednovichnoyi svidomosti V abbasidskij period dosyagla svogo rozkvitu j U nij zaslugovuyut uvagi lyubovno prigodnicki pobutovi noveli rozpovidi ta anekdoti tak zvani makami Varto zgadati she odin zhanr prozi togo chasu Z tih sho dijshli do nashih dniv najbilsh vidomij Jogo geroj beduyinskij poet voyin z nikchemnogo raba staye znamenitim polkovodcem yakij ocholyuye vijska arabiv proti armij Iranu i Vizantiyi Odnak pislya vsih pohodiv i prigod Antar nezminno povertayetsya v ridne stanovishe do svoyeyi kohanoyi vozz yednatisya z yakoyu jomu zavazhayut zla dolya i chislenni vorogi ta superniki Ale Antar podibno geroyam eposiv inshih narodiv zreshtoyu dolaye vsi pereshkodi Mizh X i XV stolittyah na Blizkomu Shodi sklavsya zbirnik narodnih kazok Tisyacha i odna nich yakij zgodom stav vsesvitno vidomim Poryad z arabami v nogo zrobili svij vnesok vsi narodi sho voleyu istoriyi opinilisya v skladi halifatu Bliskuchij znavec folkloru O M Gorkij odnogo razu zauvazhiv Sered pam yatnikiv usnoyi narodnoyi tvorchosti Kazki Shahrazadi ye pam yatkoyu najbilsh monumentalnoyu Ci kazki z vrazhayuchoyu doskonalistyu virazhayut pragnennya trudovogo narodu viddatisya charivnosti solodkih vimisliv vilnij gri slovom virazhayut bujnu silu kvituchoyi fantaziyi narodiv Shodu arabiv persiv indusiv Pershij pereklad cih kazok na francuzku movu na pochatku XVIII stolittya yakij skladavsya z 12 ob yemistih tomiv bukvalno prigolomshiv Yevropu Zgadki pro ci kazki mozhna zustriti u Zhukovskogo i Pushkina Tolstogo i Gete Dikkensa i Goffmana Pershi ukrayinski perekladi Tisyachi i odniyeyi nochi vpershe vijshli drukom u 1905 r i za uchastyu I Franka v 1912 1913 rr Nini kazki Tisyachi i odniyeyi nochi vhodyat u pershu desyatku najbilsh poshirenih perekladnih vidan Voni zhivut i v naukovih akademichnih vidannyah i v nezlichennih perekazah dlya ditej obrobkah dlya sceni i kino multfilmah Obrazotvorche mistectvo ta arhitektura Yak i literatura obrazotvorche mistectvo arabo musulmanskogo svitu nese v sobi vidbitok islamu Na vidminu vid hristiyanstva islam ne pripuskav navit dumki pro mozhlivist zovnishnoyi shozhosti Allaha z lyudinoyu abo bud yakoyu inshoyu zemnoyu istotoyu Vvazhalosya sho zobrazhati lyudinu abo tvarinu pryamij shlyah do idolopoklonstva U Korani pryamo govoritsya sho virizati idoli i virizblyuvati obraz lyudini sprava diyavola U perekazah pro zhittya proroka Muhammada stverdzhuyetsya sho liho chekaye na togo hto posmiye zobraziti zhivu istotu U zv yazku z cimi uyavlennyami na vidminu vid Yevropi ne zobrazhennya i ne skulptura a slovo zokrema hudozhno oformlene u viglyadi napisu abo grafichnogo simvolu stalo golovnim nosiyem religijnoyi ideyi islamu Zhivopis v halifati yak i v inshih musulmanskih krayinah ne nabrav rozvitku ale zate ornamentalnij rozpis stin portaliv roslinnij ornament kilimiv virobiv hudozhnogo remesla dosyagli nezvichajnoyi doskonalosti Ci ornamenti yak pravilo poyednuvalisya zi stilizovanimi uzornimi napisami citatami z Koranu Taki napisi yaki poyednuvalisya z geometrichnimi zirchastimi i roslinnimi ornamentami otrimali v Yevropi nazvu arabesok V islamskomu sviti duzhe visoko cinuvalosya mistectvo kaligrafiyi v yakomu arabi dosyagli vrazhayuchoyi majsternosti i doskonalosti U comu z nimi mozhut porivnyatisya hiba sho kitajski ta yaponski majstri U piznomu serednovichchi z yavilasya i knizhkova miniatyura ale ne stilki v arabskomu skilki v ta Na vidminu vid zhivopisu budivelna sprava ta arhitektura v halifati dosyagli duzhe visokogo rivnya Arabi stvorili novi do togo chasu nevidomi tipi budivel mecheti hrami minareti vezhi dlya zakliku musulman do molitvi medrese bogoslovski shkoli riznogo rivnya ta inshi sporudi Voni zh udoskonalili vzhe vidomi tipi palaciv i zhitlovih budivel karavan sarayiv Spochatku arabi v zavojovanih krayinah obmezhuvalisya lishe perebudovoyu hristiyanskih i zoroastrijskih hramiv u budinki molitvi a v ridnih napivpustelyah yak i ranishe obmezhuvalisya poznachkoyu na pisku miscya molinnya i napryamu kibla do Mekki i Kaabi Zajmayuchi drevni mista Palestini i Siriyi pershi praviteli halifatu pristosovuvali do svoyih potreb keruyuchis pri comu principom odniyeyi z rozpovidej pro diyannya proroka Najbilsh nekorisna rich sho pozhiraye bagatstvo viruyuchogo budivnictvo Vid cogo tverdzhennya viye drevnoyu zvichkoyu kochovika dovgo ne zatrimuvatisya na odnomu misci Tomu v VII VIII st budivli zvodilisya arabami dosit ridko Zi zrostannyam i zmicnennyam derzhavi stanovishe stalo zminyuvatisya Vzhe v 687 691 rr na misci zrujnovanogo rimlyanami hramu biblijnogo carya Solomona bula pobudovana znamenita mechet Kubbat as Sahra Kupol skeli Za perekazami odnogo razu na vershinu ciyeyi goloyi skeli angeli prinesli Muhammada i vin stupiv na neyi svoyeyu nogoyu Pobudovana v formi vosmigrannika uvinchana kupolom zvidsi i yiyi nazva prikrashena mozayikami i marmurovimi kolonami vona dosi vrazhaye uyavu i pravovirnih i gyauriv Razom z susidnoyu mechettyu al Aksa mechet Kubbat as Sahra uvijshla v tretij kultovij kompleks musulman pershij hram Kaaba v Mecci drugij mogila proroka Muhammada v Medini She odna proslavlena sporuda Velika mechet sporudzhena v 705 715 rr v stolici Damasku Vona bula perebudovana z hristiyanskoyi baziliki Ioanna Hrestitelya v svoyu chergu sporudzhenoyi na misci rimskogo hramu Yupitera osnovoyu yakomu posluzhiv fundament kapisha aramejskogo boga Haddada Velika mechet shedro prikrashena inkrustaciyami z marmuru mozayikoyu i pozolotoyu kapitelej yiyi drevnih kolon prigolomshuvala suchasnikiv Do IX stolittya nalezhit budivnictvo grandioznoyi mecheti v Samarri ulyublenomu misci litnogo vidpochinku halifiv Na zhal do nashogo chasu vid neyi zberigsya tilki unikalnij minaret visotoyu 50 metriv u viglyadi zrizanogo konusa iz zovnishnimi spiralnimi shodami yaki vedut na kultovij majdanchik Minareti narivni z kupolami tipova oznaka musulmanskoyi arhitekturi Ce visoki i strunki vezhi sho stoyali poruch z mechettyu z yakih specialni sluzhiteli muedzini vigoloshuvali zaklik do molitvi U zahidnij chastini halifatu minareti buduvali chotirikutnoyi formi v shidnij zvichajno kruglostvolni Minaret al Malviya pobudovanij na zrazok biblijnogo vavilonskogo stovpa buv odnim z nebagatoh vinyatkiv Nauka U period Halifatu velicheznih uspihiv dosyagla Vidhid vid tradicijnogo kochovogo sposobu zhittya i zavoyuvannya civilizovanih krayin veli do zasvoyennya arabami peredovoyi naukovoyi dumki narodiv Perednoyi Aziyi i Yegiptu Spriyalo comu i te sho islam vidriznyayuchis v comu vid hristiyanstva stavivsya do znan yak do odniyeyi z oznak vsemogutnosti Allaha yak do neobhidnoyi umovi rozuminnya i poshirennya istinnoyi viri mistectvo takozh vvazhalosya odnim z vidiv znannya Arabska tradiciya nabagato povnishe serednovichnoyi yevropejskoyi zberegla dosyagnennya antichnoyi nauki Centrami nauki togo chasu buli Basra Kufa Bagdad Aleksandriya Halif stvoriv u Bagdadi cilij Budinok nauki svogo rodu poyednannya akademiyi biblioteki observatoriyi i kolegij perekladachiv Sirijci hristiyani v rannij period halifatu zrobili bagato perekladiv z greckoyi i sirijskoyi aramejskoyi mov na arabsku Todi zh bulo vikonano veliku kilkist perekladiv na arabsku movu riznomanitnih perskih tvoriv Cherez poserednictvo persiv u halifati stali vidomi dosyagnennya indijskoyi nauki v galuzi matematiki j astronomiyi v tomu chisli j praci znamenitogo Ariabhati V stolittya Bazuyuchis na matematichnih dosyagnennyah indijciv arabi v 827 r vimiryali dugu meridiana i viznachili rozmiri zemnoyi kuli Yim zhe nalezhit vvedennya v matematiku trigonometrichnih funkcij rozrobka prijomiv virishennya algebrayichnih rivnyan 1 go i 2 go stupeniv Arabska nauka togo chasu mozhe osoblivo pishatisya uspihami svoyeyi teoretichnoyi i praktichnoyi medicini V yiyi osnovu lyagli praci Gippokrata i Galena Osoblivogo rozvitku nabula oftalmologiya i pov yazani z neyu dosyagnennya optiki arabi robili navit operaciyi po vidalennyu katarakti Vidomim yim buv i kesariv roztin Osoblivu populyarnist v galuzi medicini otrimali todi 925 i znamenitij Ibn Sina 980 1037 yakogo yevropejci nazivayut Avicennoyu Ibn Sina viklav svoyi filosofski teoretichni znannya v galuzi v Knizi zcilennya i proslavivsya u vsomu sviti svoyim Kanonom likarskoyi nauki Za ciyeyu knigoyu vivchali medicinu malo ne vsi yevropejski likari pochinayuchi z XI i do kincya XVII stolittya Bagato arabskih vchenih buli enciklopedistami yaki z uspihom zajmalisya riznimi naukami Ibn Sina buv ne tilki svitilom medicini ale j filosofom poetom himikom Znamenitij al Biruni 973 1050 buv istorikom matematikom astronomom geografom i fizikom Matematikom astronomom i geografom buv al Horezmi 787 850 Z hudozhnoyu obraznistyu svit arabskoyi vchenosti zmalovuyetsya v odnomu z epizodiv Tisyachi i odniyeyi nochi O Tavaddud yaki nauki ti dobre znayesh spitav halif I divchina vidpovidala O povelitel ya znayu gramatiku poeziyu zakonoznavstvo tlumachennya Koranu i leksiku i znajoma z muzikoyu i naukoyu pro spadshinu i lichboyu i dilennyam i zemlemirstvom i opovidyami pershih lyudej Ya vivchala nauki tochni i geometriyu i filosofiyu i likuvannya i logiku i ritoriku i vislovlennya i zapam yatala bagato sho z bogoslov ya Ya bula prihilna do poeziyi i grala na lyutni diznalasya de na nij miscya zvukiv i znayu yak udaryati u struni shob buli voni v rusi abo v spokoyi Kazhuchi stislo ya dijshla do togo sho znayut lishe lyudi yaki utverdilisya v nauci Kultura Iranu X XV st Serednovichna arabska kultura spravila bezposerednij vpliv na susidni narodi osoblivo ti yaki vhodili do skladu halifatu Shodo cogo zaslugovuye osoblivoyi uvagi kultura Persiyi Iranu X XV st Prikladne mistectvo U ci storichchya Iran perezhiv bezlich rujnivnih nabigiv i naval Ale ce ne moglo pereshkoditi znachnomu ekonomichnomu zrostannyu rozvitku silskogo gospodarstva zrostannyu mist i torgivli Zavdyaki stvorennyu velikih zroshuvalnih sistem stali zbirati po dekilka vrozhayiv na rik U Horasani golovnij provinciyi krayini viroshuvali do 100 sortiv vinogradu rozshirili posivi cukrovoyi trostini olivi olijnih pryanih ta in roslin z yavilisya citrusovi Procvitalo remeslo a z nim i torgivlya vnutrishnya i zamorska Vivozilisya parcha i zolote shittya llyani shovkovi i bavovnyani tkanini sherstyani i shovkovi kilimi poliv yanij fayansovij posud zbroya i shkiryani virobi Parfumeriya kvitkovi oliyi parfumi j esenciyi z mahrovoyi troyandi fialki narcisa apelsinovih i finikovih kvitiv vivozilasya morem navit u Kitaj Najbilshimi mistami Iranu togo chasu buli Shiraz Isfahan Rej i Nishapur V ostannomu meshkalo ponad 200 tisyach cholovik Balh Gazni i Kabul buli golovnimi centrami karavannoyi torgivli z Indiyeyu Najvazhlivishimi portami Perskoyi zatoki buli Siraf i Ormuz zvidki iranski tovari jshli v Basru porti Araviyi Indiyi i Kitayu CherezKaspijske more persi torguvali z Horezmom krayinami Zakavkazzya z hozarami i Russyu Iran zavzhdi slavivsya svoyim keramichnim mistectvom golovnimi centrami yakogo buli v chas sho rozglyadayetsya Rej i Kashan Tut viroblyali fayansovi virobi z rizblenimi ornamentami i dekorativnimi napisami Poryad z nimi masovo viroblyalisya gleki chashi blyuda vazi tosho z polivnoyu glazur yu Voni chasto rozpisuvalisya abo po sirij glini pidglazurnij rozpis abo vzhe po poliv yanij poverhni nadglazurnij rozpis Vishim dosyagnennyam iranskoyi keramiki stav vidomij z XII st nadglazurnij rozpis lyustrom po biluvatij abo zelenuvatij olov yanij glazuri vinahid serednovichnoyi iranskoyi alhimiyi barvistij zolotistij sklad z metalevim vidbliskom riznih koloriv sho oderzhuyetsya vnaslidok skladnogo i trivalogo vipalennya v dvoh pechah Do skladu lyustra vhodili mid sriblo zoloto mish yakovistij pisok ta inshi komponenti Piznishe lyustr nezvazhayuchi na jogo dorozhnechu stav zastosovuvatisya navit pri virobnictvi arhitekturnoyi keramiki Ci riznih form vikoristovuvali dlya oblicyuvannya fasadiv kultovih i civilnih budivel Dlya takogo oblicyuvannya vigotovlyalisya takozh kahli z relyefnimi vislovami z Koranu Z prikladnih mistectv visokoyi majsternosti dosyag v Irani rozpis tkanin i ozdoblennya yih uzornimi vishivkami z zolotih i sribnih nitok Vigotovlyalisya takozh ornamentovani metalevi posudini bagato prikrashena zbroya Vidriznyalisya visokimi yakostyami j inshi tvori hudozhnogo remesla bronzovi virobi z inkrustaciyami z zolota i sribla shovkovi i sherstyani kilimi riznih tipiv yaki divuvali vinyatkovoyu krasoyu Literatura U cej zhe chas v iranskih zemlyah paralelno z materialnim virobnictvom procvitali nauki literatura i mistectvo Osvicheni verstvi naselennya sprijnyavshi islam i timchasovo navit movu arabiv zumili zberegti bagato samobutnih ris drevnoyi iranskoyi tradiciyi Poeti i vcheni stali zgaduvati i proslavlyati starovinu zaklikali vidroditi minulu velich Iranu Cej kulturno idejnij ruh zlivsya v IX X st z mogutnimi antiarabskimi i antifeodalnimi narodnimi povstannyami Na yih grebeni v Serednij Aziyi i Shidnomu Irani Horasani do vladi prijshla dinastiya Samanidiv yaka vela svij rodovid vid drevnih Sasanidiv Samanidski monarhi stali kultivuvati pri dvori ridnu movu farsi parsi protistavlyayuchi yiyi arabskij Vona spiralasya na pisemnu tradiciyu Sasanidiv III VII stolittya i vidriznyalasya vid prostonarodnoyi movi osnovnoyi masi naselennya Yiyi stali nazivati dari tobto palacova U X XV stolitti vona stala zagalnoyu literaturnoyu movoyu dlya vsih narodiv Iranu Na nij napisana poema Shah name najbilshij vitvir klasiki perskoyi tadzhickoyi literaturi Abu l Kasima Firdousi 934 1025 Cya kniga po pravu uvijshla v skarbnicyu svitovoyi kulturi Na osnovi davnoiranskogo poetichnogo eposu i naukovih prac Firdousi v poetichnij formi viklav istoriyu Iranu i Serednoyi Aziyi z najdavnishih chasiv azh do arabskogo nashestya Shah name prosyaknuta pafosom geroyiki i patriotizmu lyubov yu do batkivshini i glibokoyu nenavistyu do arabskih i tyurkskih ponevolyuvachiv lirichnosti yij dodayut chislenni lyubovni epizodi Poema proslavlyaye iranske licarstvo dehkan U nij z simpatiyeyu namalovano obraz vozhdya narodnogo povstannya Mazdaka Napisana prekrasnoyu literaturnoyu movoyu vona na cili storichchya stala zrazkom dlya poetichnih perespiviv Sam zhe Firdousi bagato rokiv proviv u nemilosti vimushenij buv tikati i cilih dvadcyat rokiv provesti v ubogosti perehovuyuchis vid lyudej sultana Pravovirne sunnitske duhovenstvo navit vidmovilosya pohovati jogo za musulmanskim obryadom zvinuvachuyuchi velikogo poeta v yeresi i proslavlyanni nechestivih geroyiv Z Shah namu pochavsya spravzhnij vibuh iranomovnoyi poeziyi yaka otrimala viznannya u vsomu sviti Velikim poetom XI st buv tonkij lirik i majster pejzazhu Farruhi sin raba Fahr ad din Gurgani proslavivsya v toj zhe chas lyubovnoyu poemoyu Vis i Ramin Poet filosof Omar Hayam 1048 1123 lyudina universalnoyi osvichenosti ta enciklopedichnih znan Vin buv astronomom i spivavtorom najtochnishogo v toj chas kalendarya Filosof i matematik Omar Hayam dav viklad rishen algebrayichnih rivnyan do 3 go stupenya vklyuchno i vidkriv binom yakij dekilka storich pislya nogo znov viviv Nyuton Ale najbilshe proslavili Hayama rubayi yaki projnyati zhittyeradisnistyu pafosom vilnoyi osobistosti j antiklerikalnim vilnodumstvom Spivak radoshiv zhittya kohannya i vina Omar Hayam vidomij vidtodi u vsomu sviti Jogo rubayi perekladeni i bagato raziv na vsi yevropejski i skilki nebud znachni shidni movi nadayut nezbagnennu nasolodu vsim znajomim z poeziyeyu U Shirazi z yavivsya na svit i proviv molodi roki genialnij perskij poet Abu Abdallah Mushrifaddin ibn Muslihaddin Saadi Shirazi vidomij nam yak Saadi mizh 1203 i 1210 1292 Saadi prozhiv dovge i burhlive zhittya ponad 100 rokiv Pershu polovinu zhittya mandruvav to voyinom to v odyagu dervisha pobuvav v poloni u indusiv v Gudzharati i u hrestonosciv v Siriyi trohi ne zaginuv ale povernuvsya taki dodomu Tam vin mayuchi zhittyevij dosvid napisav bilshist svoyih tvoriv dekilka zbirnikiv lyubovnoyi liriki gazelej vid lirichnogo virsha elegiyu na vzyattya i rozorennya Bagdada mongolskim Hulagu hanom inshi tvori Ale najbilsh vidomimi v jogo tvorchosti zalishayutsya dvi knigi knigi pro te yak treba zhiti Ce i Gulistan vidpovidno Plodovij sad i Sad troyand Saadi stav vidomim v Yevropi ranishe za inshih shidnih poetiv Na Rusi pershi jogo perekladi z yavilisya vzhe na pochatku XVII st Suchasnoyu ukrayinskoyu movoyu tvori Saadi vpershe z yavilisya v perekladi A Krimskogo 1871 1942 Odniyeyu z najbilshih zaslug Saadi pered svitovoyu kulturoyu ye te sho vin pershim visunuv hudozhnyu koncepciyu gumanizmu Vin zadovgo do yevropejciv Mirandoli fon Guttena i Rable vzhiv termin gumanizm adamiyat tobto lyudyanist Odnim z vidatnih perskih poetiv svitovoyi slavi buv na prizvisko Gafiz abo Gafez bl 1325 1389 chi 1390 Slovo gafiz oznachalo lyudinu zdatnu napam yat vidtvoriti ves Koran Takim v molodosti i buv poet chiye im ya bulo vitisnene psevdonimom i stalo nazivnoyu narodnij poet spivec Virshi Hafiza vidriznyayutsya nezvichajna majsternistyu formi i glibinoyu zmistu Krasa i lyubov svoboda pochuttya radist zhittya strazhdannya nerozdilenogo kohannya vikrittya licemirstva oficijnoyi morali os temi jogo gazelej Charivna odna z legend pro nogo Odnogo razu u virshi vin poobicyav viddati kohanij i Buharu i Samarkand za odin privitnij poglyad Oskazhenilij Tamerlan Timur nakazav shopiti poeta Odyagnutij v dranti toj z yavivsya pered volodarem Tak yak ti dodumavsya bozhevilnij daruvati moyi mista zapitav tiran Lele povelitel same tak ya i dijshov do takogo stanu pokazav Hafiz na svoye lahmittya Dotepna vidpovid vryatuvala jomu zhittya Narivni z literaturoyu v Irani rozvivalosya obrazotvorche mistectvo hoch cherez vpliv islamu jogo rozvitok buv uskladnenim tak samo yak i v Araviyi Dlya novimi i harakternimi stali bagatogranni vezhi mavzoleyi praviteliv i svyatih Takij napriklad pochatku XI stolittya Sered pam yatnikiv arhitekturi yaki zbereglisya perevazhayut kultovi sporudi mecheti medrese Poryad z arabskim tipom mecheti stav poshiryuvatisya i vlasne iranskij kvadratna budivlya z kruglim abo elipsopodibnim kupolom nad neyu Pochinayuchi z XII stolittya ci kupolni mecheti stali poyednuvatisya z kvadratnimi dvorami navkolo yakih jshli vidkriti galereyi z chotirma visokimi portalami i glibokimi nishami Fasadi ta inter yeri prikrashalisya ne tilki poliv yanimi fayansovimi plitkami i plitkami z nepoliv yanoyi glini z rizblenim ornamentom ale i rizblenimi ornamentami po shtuku shtuchnomu marmuru U XIII XV stolittyah vzhe skriz poshirilosya prikrashennya stin portaliv kupoliv mechetej mavzoleyiv palaciv kolorovimi plitkami lyustrovimi i relyefnimi kahlyami mozayikami mavzolej v Tebrizi Na zhal mongolske nashestya grabizhnicki pohodi Tamerlana nevblagannij chas malo sho zalishili vid chislennih zamkiv palaciv Ale pam yat pro nih zbereglasya v pisemnih dzherelah i otzhe v pam yati lyudstva do nashih dniv Za svoyim znachennyam dlya suchasnoyi kulturi krayin Blizkogo i Serednogo Shodu serednovichchya osnovopolozhnij period Same z viniknennya i poshirennya islamu arabskogo zavoyuvannya oformilisya bagato suchasnih kulturnih struktur Yaksho porivnyuvati serednovichnu yevropejsku kulturu i kulturu Blizkogo i Serednogo Shodu to mozhna pobachiti i spilni risi Musulmanstvo yak i hristiyanstvo religiya yaka v serednovichchi bula strizhnem ne tilki kulturi Na Shodi sposterigalosya perepletennya she tisnishe nizh v Yevropi mozhna navit skazati yednist religiyi politiki morali literaturi mistectva Pri takij roli religiyi yak v Yevropi tak i na Shodi vidminnosti u virospovidannyah priveli do znachnih vidminnostej u zagalnomu ladi kulturi yaki vnaslidok politichnih prichin stali sprijmatisya yak antagonistichni neprimirenni I tilki v nashi chasi sposterigayetsya yih primirennya LiteraturaMarkaryan E S Ocherki istorii kultury Erevan Izd ArmSSR 1968 Enciklopediya kultur Deja Vu 6 zhovtnya 2010 u Wayback Machine Polikarpov V S Lekciyi z istoriyi svitovoyi kulturi K Znannya 2000 359 s Ukrayinska i zarubizhna kultura Navchalnij posibnik Pid zag red Zabolockoyi K V Doneck Shidnij vidavnichij dim 2001 s 79 102