Аль-Хорезмі | |
---|---|
араб. أبو عبد الله محمد بن موسى الخوارزمي | |
Ім'я при народженні | араб. أبو عبد الله محمد بن موسى الخوارزمي |
Народився | 780[1][3] невідомо |
Помер | 850[1] невідомо |
Місце проживання | Багдад |
Діяльність | математик, астроном, географ, філософ, перекладач, астролог, історик |
Галузь | астрономія, математика, алгебра, d, арифметика, тригонометрія, географія і науки про Землю |
Заклад | Будинок Мудрості |
Висловлювання у Вікіцитатах Аль-Хорезмі у Вікісховищі |
аль-Хорезмі (араб. الخوارزمي, al-Khwārizmī, «Хорезмієць»; близько 780 — близько 850) — перський математик із Аббасидського халіфату. Один із провідних діячів так званої золотої доби ісламу. Географ, історик та астроном. Голова ісламської академії — Дому мудрості у Багдаді (з 820). Вперше виділив алгебру як самостійну дисципліну (термін походить від назви однієї з його праць). Його ім'я дало назву терміну алгоритм (латинізоване аль-Хорезмі).
Аль-Хорезмі вперше в арабській літературі вжив назву «Русь» у праці «Книга картин землі», написаному між 836 і 847 роками, де йдеться, зокрема, про річку Друс (Данапрос — Дніпро), яка бере початок із гори Джабал-Рус.
Ім'я
Точне ім'я математика невідоме. У джерелах зустрічається два імені:
- Абу Абдулла Мухаммад ібн Муса аль-Хорезмі (араб. ابو عبد الله محمد بن موسى الخوارزمي, Abū ʿAbdallāh Muḥammad ibn Mūsā al-Khwārizmī)
- Абу Джафар Мухаммад ібн Муса аль-Хорезмі (араб. ابو جعفر محمد بن موسی الخوارزمی, Abū Ja‘far Muḥammad ibn Mūsā al-Khwārizmī)
Коротке ім'я аль-Хорезмі є не іменем, а прізивськом — «Хорезмієць», що вказує на походження. У працях латинською мовою воно змінилося на Алгоритмі (лат. Algorithmi), від якого походить термін алгоритм.
Біографія
Відомостей про життя ученого збереглося украй мало. Ім'я аль-Хорезмі вказує на його батьківщину — середньоазійська держава Хорезм, а одне з прізвиськ ученого — аль-Маджусі — говорить про його походження із зороастрійських жерців — магів (арабський «маджус»).
При халіфові аль-Мамуні (813—833) аль-Хорезмі очолив в Багдаді бібліотеку «Будинку мудрості», свого роду Академії. При халіфові аль-Васику (842—847) аль-Хорезмі очолював експедицію до хозарів. Остання згадка про аль-Хорезмі припадає на 847 рік.
Твори
Вважається встановленим, що Аль-Хорезмі був автором 9 творів:
- Книга про індійську арифметику (або Книга про індійський рахунок);
- Коротка книга про числення алгебри і алмукабали;
- Астрономічні таблиці (зідж);
- Книга картини Землі;
- Книга про побудову астролябії;
- Книга про дії за допомогою астролябії;
- Книга про сонячний годинник;
- Трактат про визначення ери євреїв і їх свята;
- Книга історії.
З цих книг до нас дійшли тільки 7 — у вигляді текстів або самого Аль-Хорезмі або його арабських коментаторів, або в перекладах на латину.
Він написав перший порадник з арифметики, оснований на позиційному принципі. Крім того, збереглися його трактати про алгебру і про календар. Мухаммед написав відому книгу «Кітаб аль-джебр ва-ль-мукабала» — «Книга про відновлення і зіставлення» (присвячена способам розв'язку лінійних і квадратних рівнянь), від назви якої утворилося слово «алгебра». Трактат з алгебри також включає розділ з геометрії, тригонометричні таблиці і таблиці широт і довгот міст.
Математика
Твір Аль Хорезмі про арифметику зіграв надзвичайно важливу роль в історії математики. І хоча його справжній арабський текст втрачено, зміст відомий у латинському перекладі 12 ст., єдиний рукопис якого зберігається в Кембриджі. У цьому творі вперше подано систематичний виклад арифметики, заснованої на десятковій позиційній системі числення. Переклад починається словами «Dixit Algorizmi» (сказав Алгорізмі). У латинській транскрипції ім'я Аль-Хорезмі звучало як Algorizmi або Algorizmus, а оскільки твір про арифметику був дуже популярний в Європі, ім'я автора стало прозивним — середньовічні європейські математики так називали арифметику, засновану на десятковій позиційній системі числення. Пізніше так називали всяку систему обчислень за певним правилом, тепер термін «алгоритм» означає послідовність вказівок, що задає процес обчислень, що починається з довільних початкових даних і направлений на отримання результату, який повністю визначається цими початковими даними.
Книга алгебри Аль-Хорезмі (Китаб мухтасаб ал-джабр і ва-л-мукабала) складається з двох частин — теоретичної (теорія розв'язання лінійних і квадратних рівнянь, деякі питання геометрії) і практичної (застосування методів алгебри в розв'язанні господарський-побутових, торгових і юридичних завдань — ділення спадку, складання заповітів, розділ майна, різні операції, вимірювання земель, будівництво каналів). Слово ал-джабр (заповнення) означало перенесення негативного члена з однієї частини рівняння в іншу, і саме з цього терміну виникло сучасне слово «алгебра». Ал-мукабала (зіставлення) — скорочення рівних членів в обох частинах рівняння. Успадковане від східних математиків вчення про лінійні і квадратні рівняння стало основою розвитку алгебри в Європі.
Після введення натуральних чисел, аль-Хорезмі звертає основну увагу в першій частині книги на розв'язання рівнянь. Розглядаючи лінійні і квадрадні рівняння, він використовує поняття числа, кореня x та квадрату x2. У нижченаведеному прикладі використовуються сучасні позначення, щоб допомогти читачу зрозуміти основні ідеї, слід зауважити, що у своїх роботах аль-Хорезмі не використовував жодних символів, лише слова.
Латинський переклад сторінки, яка починається зі слів Діксіт алгоритми
Спочатку потрібно звести рівняння до однієї з шести нормальних форм:
- Квадрати рівні кореням (ax2 = bx).
- Квадрати рівні числу (ax2 = c).
- Корені дорівнюють числу (bx = c).
- Квадрати і корені рівні числу (ax2 + bx = c)
- Квадрати і числа, рівні кореню (ax2 + c = bx)
- Корені і числа, рівні квадрату (bx + c = ax2)
Геометрична частина трактату присвячена, переважно, вимірюванню площ і об'ємів геометричних фігур (трикутник, квадрат, ромб, паралелограм, званий ромбоїдом, коло, сегмент кола, чотирикутник з різними сторонами і кутами, паралелепіпед, круговий циліндр, призма, конус).
Астрономія та хронологія
Провідне місце серед точних наук на середньовічному Сході займала астрономія як одна з найнеобхідніших на практиці наук, без неї не можна було обійтися ні в зрошуваному землеробстві, ні в морській і в сухопутній торгівлі. До 9 ст. відносяться перші самостійні праці з астрономії на арабській мові, особливе місце серед них займали зіджі — збірки астрономічних і тригонометричних таблиць (у той час тригонометрія була частиною астрономії), за допомогою цих таблиць обчислювалися положення світил на небесній сфері, сонячні і місячні затемнення. Вони служили і для вимірювання часу. До перших зіджів належить зідж Аль-Хорезмі, який починався розділом про хронологію і календар — це було дуже важливо для практичної астрономії, оскільки різні народи в різний час користувалися різними календарями, а при спостереженнях важливе датування. Існували місячні, сонячні і місячний-сонячні календарі і початок літочислення в різних системах відносилося до довільно вибраної події. Це приводило до безлічі різних ер, у різних народів одна і та ж подія датувалася по-різному, відповідно до прийнятої у них ери. Аль-Хорезмі описував арабський місячний календар, юліанський календар — календар «румів» (римлян і візантійців). Зіставляв він і різні ери, серед них одна з якнайдавніших, таких, що існували в Індії, «залізна доба», яку Аль-Хорезмі називав «ерою потопу» з початком в 3101 до н. е. Селевкидська ера або «ера Олександра» (Селевк — один з полководців Олександра Македонського) починалася 1 жовтня 312 до н.е. Прийнята в ісламських країнах ера хіджри (переселення) починалась 16 липня 622 — день переселення Мухаммеда з Мекки до Медини. Розглядав він і християнську і іспанську ери дані і правила перекладу дат з однієї ери в іншу.
Важлива і книга Аль-Хорезмі про астролябію — основний інструмент астрономічних вимірювань того часу.
Географія
З працями з математики та астрономії були пов'язані і його твори з географії. Аль-Хорезмі вважається автором першого твору з математичної географії. Він вперше арабською мовою описав відому на той час жилу частину Землі, дав карту з координатами найважливіших населених пунктів, з морями, океанами, горами, річками. Багато в чому він спирався на грецькі твори (Географія Птолемея), але його Книга картини Землі — не просто переклад творів попередників, а оригінальна праця, що містить багато нових даних. Він організував наукові експедиції до Візантії, Хозарії, Афганістану, під його керівництвом була обчислена (дуже точно на ті часи) довжина одного градуса земного меридіана. Але головні його наукові досягнення пов'язані з математикою.
Інші роботи
Кілька арабських рукописів у Берліні, Стамбулі, Ташкенті, Каїрі та Парижі містять додатковий матеріал, що з впевненістю або з деякою ймовірністю належить аль-Хорезмі. Стамбульский рукопис містить статтю про сонячні годинники, про яку згадує Ібн аль-Надим у своїй [en] (індекс книг арабською). Інші статті, такі як про визначення напрямку до Мекки, стосуються сферичної астрономії.
Особливого інтересу заслуговують два тексти про [en] (Maʿrifat saʿat al-mashriq fī kull balad) та визначення азимуту з висоти (Maʿrifat al-samt min qibal al-irtifāʿ).
Він також написав дві книги з використання та будівництва астролябії. Крім того, у Фіхрішт згадується Кітаб ар-Рукхама («Книга про сонячний годинник») і Кітаб аль-Таріх (Книга історії), однак ці дві книги були втрачені.
Див. також
- 11156 Аль-Хорезмі — астероїд, названий на честь вченого.
- Арабські середньовічні джерела про Східну Європу
Примітки
- Brentjes S. Khwārizmī: Muḥammad ibn Mūsā al‐Khwārizmī — , 2007.
- О'Коннор Д., Робертсон Е. Abu Ja'far Muhammad ibn Musa Al-Khwarizmi — 1994.
- Deutsche Nationalbibliothek Record #118676180 // Gemeinsame Normdatei — 2012—2016.
- Толочко П. П. Київська Русь // Енциклопедія історії України : у 10 т. / редкол.: В. А. Смолій (голова) та ін. ; Інститут історії України НАН України. — К. : Наукова думка, 2007. — Т. 4 : Ка — Ком. — 528 с. : іл. — .
- Clegg 2019, p. 61
- База даних малих космічних тіл JPL: Аль-Хорезмі (англ.) .
Джерела
Вікіцитати містять висловлювання від або про: Аль-Хорезмі |
Вікісховище має мультимедійні дані за темою: Аль-Хорезмі |
- Булгаков П. Г., Розенфельд Б. А., Ахмедов А. А. Мухаммад ал-Хорезми, ок. 783 — ок. 850. М.: Наука, 1983.
- Матвиевская Г. П. Учение о числе на средневековом Ближнем и Среднем Востоке. Ташкент: Фан, 1967.
- Мухаммад ибн Муса ал-Хорезми: К 1200-летию со дня рождения. М.: 1983.
- , Сергеева Н. Д. Об астрономических трактатах ал-Хорезми. Историко-астрономические исследования, 13, 1977, с. 201—218.
- Астрономия стран Ислама. Историко-астрономические исследования, 17, 1984, с. 67-122.
- Арифметический трактат Мухаммеда бен Муса ал-Хорезми. Труды Института истории естествознания и техники, вып. 1, 1954, с. 85-127.
- Андре Дальма «Эварист Галуа, революционер и математик» [ 12 лютого 2008 у Wayback Machine.] (Послесловие редактора. — С. 94).
- Berggren, J. Lennart (1986), Episodes in the Mathematics of Medieval Islam, New York: Springer Science+Business Media,
- Boyer, Carl B. (1991). «The Arabic Hegemony». A History of Mathematics (Second Edition ed.). John Wiley & Sons, Inc.. .
- Daffa, Ali Abdullah al- (1977), The Muslim contribution to mathematics, London: Croom Helm,
- Dallal, Ahmad (1999), «Science, Medicine and Technology», in Esposito, John, The Oxford History of Islam, Oxford University Press, New York
- Kennedy, E.S. (1956), A Survey of Islamic Astronomical Tables; Transactions of the American Philosophical Society, 46, Philadelphia: American Philosophical Society
- King, David A. (1999a), «Islamic Astronomy», in Walker, Christopher, Astronomy before the telescope, British Museum Press, 143—174,
- King, David A. (2002), «A Vetustissimus Arabic Text on the Quadrans Vetus», Journal for the History of Astronomy 33: 237—255
- Struik, Dirk Jan (1987), A Concise History of Mathematics (4th ed.), Dover Publications,
- Toomer, Gerald (1990), Gillispie, Charles Coulston, ed., Al-Khwārizmī, Abu Jaʿfar Muḥammad ibn Mūsā, 7, New York: Charles Scribner's Sons,
- Clegg, Brian. Scientifica Historica: How the world's great science books chart the history of knowledge. Ivy Press, 2019.
Посилання
- Аль-Хорезмі Мугаммад бен Муса // Універсальний словник-енциклопедія. — 4-те вид. — К. : Тека, 2006.
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
opis Al Horezmiarab أبو عبد الله محمد بن موسى الخوارزمي Im ya pri narodzhenniarab أبو عبد الله محمد بن موسى الخوارزمي Narodivsya780 1 3 nevidomoPomer850 1 nevidomoMisce prozhivannyaBagdadDiyalnistmatematik astronom geograf filosof perekladach astrolog istorikGaluzastronomiya matematika algebra d arifmetika trigonometriya geografiya i nauki pro ZemlyuZakladBudinok MudrostiVislovlyuvannya u Vikicitatah Al Horezmi u Vikishovishi al Horezmi arab الخوارزمي al Khwarizmi Horezmiyec blizko 780 blizko 850 perskij matematik iz Abbasidskogo halifatu Odin iz providnih diyachiv tak zvanoyi zolotoyi dobi islamu Geograf istorik ta astronom Golova islamskoyi akademiyi Domu mudrosti u Bagdadi z 820 Vpershe vidiliv algebru yak samostijnu disciplinu termin pohodit vid nazvi odniyeyi z jogo prac Jogo im ya dalo nazvu terminu algoritm latinizovane al Horezmi Al Horezmi vpershe v arabskij literaturi vzhiv nazvu Rus u praci Kniga kartin zemli napisanomu mizh 836 i 847 rokami de jdetsya zokrema pro richku Drus Danapros Dnipro yaka bere pochatok iz gori Dzhabal Rus Im yaTochne im ya matematika nevidome U dzherelah zustrichayetsya dva imeni Abu Abdulla Muhammad ibn Musa al Horezmi arab ابو عبد الله محمد بن موسى الخوارزمي Abu ʿAbdallah Muḥammad ibn Musa al Khwarizmi Abu Dzhafar Muhammad ibn Musa al Horezmi arab ابو جعفر محمد بن موسی الخوارزمی Abu Ja far Muḥammad ibn Musa al Khwarizmi Korotke im ya al Horezmi ye ne imenem a prizivskom Horezmiyec sho vkazuye na pohodzhennya U pracyah latinskoyu movoyu vono zminilosya na Algoritmi lat Algorithmi vid yakogo pohodit termin algoritm BiografiyaVidomostej pro zhittya uchenogo zbereglosya ukraj malo Im ya al Horezmi vkazuye na jogo batkivshinu serednoazijska derzhava Horezm a odne z prizvisk uchenogo al Madzhusi govorit pro jogo pohodzhennya iz zoroastrijskih zherciv magiv arabskij madzhus Pri halifovi al Mamuni 813 833 al Horezmi ocholiv v Bagdadi biblioteku Budinku mudrosti svogo rodu Akademiyi Pri halifovi al Vasiku 842 847 al Horezmi ocholyuvav ekspediciyu do hozariv Ostannya zgadka pro al Horezmi pripadaye na 847 rik TvoriStorinka Algebri Al Horezmi Vvazhayetsya vstanovlenim sho Al Horezmi buv avtorom 9 tvoriv Kniga pro indijsku arifmetiku abo Kniga pro indijskij rahunok Korotka kniga pro chislennya algebri i almukabali Astronomichni tablici zidzh Kniga kartini Zemli Kniga pro pobudovu astrolyabiyi Kniga pro diyi za dopomogoyu astrolyabiyi Kniga pro sonyachnij godinnik Traktat pro viznachennya eri yevreyiv i yih svyata Kniga istoriyi Z cih knig do nas dijshli tilki 7 u viglyadi tekstiv abo samogo Al Horezmi abo jogo arabskih komentatoriv abo v perekladah na latinu Vin napisav pershij poradnik z arifmetiki osnovanij na pozicijnomu principi Krim togo zbereglisya jogo traktati pro algebru i pro kalendar Muhammed napisav vidomu knigu Kitab al dzhebr va l mukabala Kniga pro vidnovlennya i zistavlennya prisvyachena sposobam rozv yazku linijnih i kvadratnih rivnyan vid nazvi yakoyi utvorilosya slovo algebra Traktat z algebri takozh vklyuchaye rozdil z geometriyi trigonometrichni tablici i tablici shirot i dovgot mist Matematika Tvir Al Horezmi pro arifmetiku zigrav nadzvichajno vazhlivu rol v istoriyi matematiki I hocha jogo spravzhnij arabskij tekst vtracheno zmist vidomij u latinskomu perekladi 12 st yedinij rukopis yakogo zberigayetsya v Kembridzhi U comu tvori vpershe podano sistematichnij viklad arifmetiki zasnovanoyi na desyatkovij pozicijnij sistemi chislennya Pereklad pochinayetsya slovami Dixit Algorizmi skazav Algorizmi U latinskij transkripciyi im ya Al Horezmi zvuchalo yak Algorizmi abo Algorizmus a oskilki tvir pro arifmetiku buv duzhe populyarnij v Yevropi im ya avtora stalo prozivnim serednovichni yevropejski matematiki tak nazivali arifmetiku zasnovanu na desyatkovij pozicijnij sistemi chislennya Piznishe tak nazivali vsyaku sistemu obchislen za pevnim pravilom teper termin algoritm oznachaye poslidovnist vkazivok sho zadaye proces obchislen sho pochinayetsya z dovilnih pochatkovih danih i napravlenij na otrimannya rezultatu yakij povnistyu viznachayetsya cimi pochatkovimi danimi Kniga algebri Al Horezmi Kitab muhtasab al dzhabr i va l mukabala skladayetsya z dvoh chastin teoretichnoyi teoriya rozv yazannya linijnih i kvadratnih rivnyan deyaki pitannya geometriyi i praktichnoyi zastosuvannya metodiv algebri v rozv yazanni gospodarskij pobutovih torgovih i yuridichnih zavdan dilennya spadku skladannya zapovitiv rozdil majna rizni operaciyi vimiryuvannya zemel budivnictvo kanaliv Slovo al dzhabr zapovnennya oznachalo perenesennya negativnogo chlena z odniyeyi chastini rivnyannya v inshu i same z cogo terminu viniklo suchasne slovo algebra Al mukabala zistavlennya skorochennya rivnih chleniv v oboh chastinah rivnyannya Uspadkovane vid shidnih matematikiv vchennya pro linijni i kvadratni rivnyannya stalo osnovoyu rozvitku algebri v Yevropi Pislya vvedennya naturalnih chisel al Horezmi zvertaye osnovnu uvagu v pershij chastini knigi na rozv yazannya rivnyan Rozglyadayuchi linijni i kvadradni rivnyannya vin vikoristovuye ponyattya chisla korenya x ta kvadratu x2 U nizhchenavedenomu prikladi vikoristovuyutsya suchasni poznachennya shob dopomogti chitachu zrozumiti osnovni ideyi slid zauvazhiti sho u svoyih robotah al Horezmi ne vikoristovuvav zhodnih simvoliv lishe slova Latinskij pereklad storinki yaka pochinayetsya zi sliv Diksit algoritmi Spochatku potribno zvesti rivnyannya do odniyeyi z shesti normalnih form Kvadrati rivni korenyam ax2 bx Kvadrati rivni chislu ax2 c Koreni dorivnyuyut chislu bx c Kvadrati i koreni rivni chislu ax2 bx c Kvadrati i chisla rivni korenyu ax2 c bx Koreni i chisla rivni kvadratu bx c ax2 Geometrichna chastina traktatu prisvyachena perevazhno vimiryuvannyu plosh i ob yemiv geometrichnih figur trikutnik kvadrat romb paralelogram zvanij romboyidom kolo segment kola chotirikutnik z riznimi storonami i kutami paralelepiped krugovij cilindr prizma konus Astronomiya ta hronologiya Providne misce sered tochnih nauk na serednovichnomu Shodi zajmala astronomiya yak odna z najneobhidnishih na praktici nauk bez neyi ne mozhna bulo obijtisya ni v zroshuvanomu zemlerobstvi ni v morskij i v suhoputnij torgivli Do 9 st vidnosyatsya pershi samostijni praci z astronomiyi na arabskij movi osoblive misce sered nih zajmali zidzhi zbirki astronomichnih i trigonometrichnih tablic u toj chas trigonometriya bula chastinoyu astronomiyi za dopomogoyu cih tablic obchislyuvalisya polozhennya svitil na nebesnij sferi sonyachni i misyachni zatemnennya Voni sluzhili i dlya vimiryuvannya chasu Do pershih zidzhiv nalezhit zidzh Al Horezmi yakij pochinavsya rozdilom pro hronologiyu i kalendar ce bulo duzhe vazhlivo dlya praktichnoyi astronomiyi oskilki rizni narodi v riznij chas koristuvalisya riznimi kalendaryami a pri sposterezhennyah vazhlive datuvannya Isnuvali misyachni sonyachni i misyachnij sonyachni kalendari i pochatok litochislennya v riznih sistemah vidnosilosya do dovilno vibranoyi podiyi Ce privodilo do bezlichi riznih er u riznih narodiv odna i ta zh podiya datuvalasya po riznomu vidpovidno do prijnyatoyi u nih eri Al Horezmi opisuvav arabskij misyachnij kalendar yulianskij kalendar kalendar rumiv rimlyan i vizantijciv Zistavlyav vin i rizni eri sered nih odna z yaknajdavnishih takih sho isnuvali v Indiyi zalizna doba yaku Al Horezmi nazivav eroyu potopu z pochatkom v 3101 do n e Selevkidska era abo era Oleksandra Selevk odin z polkovodciv Oleksandra Makedonskogo pochinalasya 1 zhovtnya 312 do n e Prijnyata v islamskih krayinah era hidzhri pereselennya pochinalas 16 lipnya 622 den pereselennya Muhammeda z Mekki do Medini Rozglyadav vin i hristiyansku i ispansku eri dani i pravila perekladu dat z odniyeyi eri v inshu Vazhliva i kniga Al Horezmi pro astrolyabiyu osnovnij instrument astronomichnih vimiryuvan togo chasu Geografiya Z pracyami z matematiki ta astronomiyi buli pov yazani i jogo tvori z geografiyi Al Horezmi vvazhayetsya avtorom pershogo tvoru z matematichnoyi geografiyi Vin vpershe arabskoyu movoyu opisav vidomu na toj chas zhilu chastinu Zemli dav kartu z koordinatami najvazhlivishih naselenih punktiv z moryami okeanami gorami richkami Bagato v chomu vin spiravsya na grecki tvori Geografiya Ptolemeya ale jogo Kniga kartini Zemli ne prosto pereklad tvoriv poperednikiv a originalna pracya sho mistit bagato novih danih Vin organizuvav naukovi ekspediciyi do Vizantiyi Hozariyi Afganistanu pid jogo kerivnictvom bula obchislena duzhe tochno na ti chasi dovzhina odnogo gradusa zemnogo meridiana Ale golovni jogo naukovi dosyagnennya pov yazani z matematikoyu Inshi robotiKilka arabskih rukopisiv u Berlini Stambuli Tashkenti Kayiri ta Parizhi mistyat dodatkovij material sho z vpevnenistyu abo z deyakoyu jmovirnistyu nalezhit al Horezmi Stambulskij rukopis mistit stattyu pro sonyachni godinniki pro yaku zgaduye Ibn al Nadim u svoyij en indeks knig arabskoyu Inshi statti taki yak pro viznachennya napryamku do Mekki stosuyutsya sferichnoyi astronomiyi Osoblivogo interesu zaslugovuyut dva teksti pro en Maʿrifat saʿat al mashriq fi kull balad ta viznachennya azimutu z visoti Maʿrifat al samt min qibal al irtifaʿ Vin takozh napisav dvi knigi z vikoristannya ta budivnictva astrolyabiyi Krim togo u Fihrisht zgaduyetsya Kitab ar Rukhama Kniga pro sonyachnij godinnik i Kitab al Tarih Kniga istoriyi odnak ci dvi knigi buli vtracheni Div takozh11156 Al Horezmi asteroyid nazvanij na chest vchenogo Arabski serednovichni dzherela pro Shidnu YevropuPrimitkiBrentjes S Khwarizmi Muḥammad ibn Musa al Khwarizmi Springer Science Business Media 2007 d Track Q176916d Track Q14525437d Track Q14525458 O Konnor D Robertson E Abu Ja far Muhammad ibn Musa Al Khwarizmi 1994 d Track Q547473d Track Q14525478d Track Q440344 Deutsche Nationalbibliothek Record 118676180 Gemeinsame Normdatei 2012 2016 d Track Q27302d Track Q36578 Tolochko P P Kiyivska Rus Enciklopediya istoriyi Ukrayini u 10 t redkol V A Smolij golova ta in Institut istoriyi Ukrayini NAN Ukrayini K Naukova dumka 2007 T 4 Ka Kom 528 s il ISBN 978 966 00 0692 8 Clegg 2019 p 61 Baza danih malih kosmichnih til JPL Al Horezmi angl DzherelaVikicitati mistyat vislovlyuvannya vid abo pro Al Horezmi Vikishovishe maye multimedijni dani za temoyu Al Horezmi Bulgakov P G Rozenfeld B A Ahmedov A A Muhammad al Horezmi ok 783 ok 850 M Nauka 1983 Matvievskaya G P Uchenie o chisle na srednevekovom Blizhnem i Srednem Vostoke Tashkent Fan 1967 Muhammad ibn Musa al Horezmi K 1200 letiyu so dnya rozhdeniya M 1983 Sergeeva N D Ob astronomicheskih traktatah al Horezmi Istoriko astronomicheskie issledovaniya 13 1977 s 201 218 Astronomiya stran Islama Istoriko astronomicheskie issledovaniya 17 1984 s 67 122 Arifmeticheskij traktat Muhammeda ben Musa al Horezmi Trudy Instituta istorii estestvoznaniya i tehniki vyp 1 1954 s 85 127 Andre Dalma Evarist Galua revolyucioner i matematik 12 lyutogo 2008 u Wayback Machine Posleslovie redaktora S 94 Berggren J Lennart 1986 Episodes in the Mathematics of Medieval Islam New York Springer Science Business Media ISBN 0 387 96318 9 Boyer Carl B 1991 The Arabic Hegemony A History of Mathematics Second Edition ed John Wiley amp Sons Inc ISBN 0 471 54397 7 Daffa Ali Abdullah al 1977 The Muslim contribution to mathematics London Croom Helm ISBN 0 85664 464 1 Dallal Ahmad 1999 Science Medicine and Technology in Esposito John The Oxford History of Islam Oxford University Press New York Kennedy E S 1956 A Survey of Islamic Astronomical Tables Transactions of the American Philosophical Society 46 Philadelphia American Philosophical Society King David A 1999a Islamic Astronomy in Walker Christopher Astronomy before the telescope British Museum Press 143 174 ISBN 0 7141 2733 7 King David A 2002 A Vetustissimus Arabic Text on the Quadrans Vetus Journal for the History of Astronomy 33 237 255 Struik Dirk Jan 1987 A Concise History of Mathematics 4th ed Dover Publications ISBN 0 486 60255 9 Toomer Gerald 1990 Gillispie Charles Coulston ed Al Khwarizmi Abu Jaʿfar Muḥammad ibn Musa 7 New York Charles Scribner s Sons ISBN 0 684 16962 2 Clegg Brian Scientifica Historica How the world s great science books chart the history of knowledge Ivy Press 2019 PosilannyaAl Horezmi Mugammad ben Musa Universalnij slovnik enciklopediya 4 te vid K Teka 2006