1-ше тисячоліття | ||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||
VII століття —VIII століття —IX століття —X століття —XI століття | ||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||
|
IX століття — століття, що охоплює роки з 801 по 900 рік за юліанським календарем. Це століття зародження Київської Русі.
Політика
Виникнення Київської Русі
882 року з Новгорода в Київ прийшов князь Олег Віщий. Він убив Аскольда і Діра і почав правити в місті, заснувавши Київську Русь. Упродовж 880-х Олег підкорив собі й змусив платити данину навколишні слов'янські племена.
Етнонім руси початково позначав, мабуть, плем'я вікінгів. Згадка про нього зустрічається вперше за 839 рік, коли з візантійським посольством до Людовика I Благочестивого прибули від кагана русів. 860 року руси вчинили напад на Контантинополь. У ньому брав участь Аскольд, який, мабуть, дещо раніше цієї дати почав правити в Києві. Никонівський літопис повідомляє про другий, невдалий, похід Аскольда на Візантію 874 року. Аскольд прийняв християнство.
Рюрик I, засновник княжого роду Рюриковичів, почав княжити в Новгороді з 862 року. Після його смерті 879 року в нього залишився малолітній син Ігор I Старий, опіку над яким взяв Олег.
Каролінзька імперія
На початку століття імперія Карла I Великого займала значну частину Західної Європи. 800 року Карла було короновано римським імператором. 812 року цей титул визнав за ним візантійський василевс Михаїл I Рангаве. Після смерті Карла Великого 814 року йому успадкував його син Людовик I Благочестивий. Імперія залишалася єдиною до його смерті 840 року, хоча у 830-х Людовику довелося вести боротьбу зі своїми синами за порядок успадкування. Після смерті Людовика його сини 844 року уклали Верденський договір, за яким імперію було розділено на три частини: Західне Франкське королівство, Серединне королівство та Східне Франкське королівство. Після смерті Лотара I його сини розділили Серединне королівство на три частинини: Італійське королівство, Прованс і Лотарингію. Каролінзька імперія дробилася й влада каролінзьких монархів у ній зменшувалася, поступаючись впливу великих феодалів. Карл III Товстий був останнім імператором із Каролінгів, якому хоча б формально належала вся імперія, хоча й недовго.
Упродовж усього століття землі франків потерпали від постійних нападів вікінгів, які підіймалися вгору річками й грабили прибережні міста й монастирі. Франкські королі не могли зупинити їх і часто виплачували їм відкуп. Деякі області імперії, зокрема Бретань, Гасконь і Прованс утворили незалежні королівства.
Візантія
804 року Візантія зазнала поразки у війні з Аббасидським халіфатом. 811 року візантійські війська розбили булгари на чолі з ханом Крумом. Мирний договір 812 року із Каролінзькою імперією Карла Великого залишив за Візантією Венецію, Істрію та Далмацію, але візантійцям довелося визнати імператорство Карла. З приходом до влади Лева V Вірменина відновилася політика іконоборства. З булгарами було укладено мир 813 року. У 820-х Візантія втратила острів Крит, який завоювали сарацини з Аль-Андалусу. Маври з Іфрикії у 830-х захопили Сицилію і стали нападати на візантійські володіння в Італії. Політика іконоборства припинилася в 840-х при імператорі Михаїлі III і регенстві його матері Феодори. При Феодорі розпочалася боротьба з павликіанами, сектою, яка набрала сили на кордоні з Халіфатом. У 860-х павликіани становили значну загрозу для імперії, однак у наступному десятилітті їх було подолано. Наприкінці століття Візантія програла війну з Болгарією, викликану підвищенням мит на болгарські товари.
Британія
На початку століття завершився період гептархії, Вессекс до 829 року підкорив собі інші королівства Англії. Водночас дедалі частіше на острів нападали вікінги. Масове вторгнення данів почалося із нашестям Великої армії 865 року. Дани завоювали північну частину Англії й утворили в ній область данського права Данелаг. Південна частина Англії залишалася під владою королів Вессексу, яким доводилося вести постійні війни з данськими завойовниками.
Вікінги, дани і норвежці, захопили також частину Ірландії. Уельс, Стратклайд і Шотландія залишалися непідкореними. 843 року Кеннет I об'єднав під своїм правлінням землі скотів та піктів, утворивши Шотландське королівство.
Італія
Північну частину Італії займало Італійське королівство, спадкоємець колишнього Лангобардського королівства. Папська область займала середню частину півострова, а на півдні утворилося кілька невеликих герцогств та незалежних міст-держав, які часто вели між собою війни, іноді укладаючи союз із сарацинами або візантійцями. Сарацини захопили й тривалий час утримували Барі. 846 року аглабіди напали на Рим і розграбували Ватикан. Араби й надалі продовжували напади на околиці Рима.
Окремі області Італії залишалися під контролем Візантії. Зокрема, до таких належала Венеція, яка ставала дедалі важливішим центром торгівлі між Заходом і Сходом.
Болгарія
Упродовж століття сила і міць Болгарської держави зростали, а булгари асимілювалися з місцевим слов'янським населенням. На початку століття булгари розбили й ліквідували ослаблений франками Аварський каганат. У 810-х Болгарія вела успішні війни з Візантією. У 864–865 хан Борис I Михайло прийняв християнство й зробив його офіційною релігією держави, поборовши супротив бояр. З 870 року Болгарська православна церква стала автономною. Болгарія прийняла учнів Кирила і Мефодія, коли їм довелося покинути Велику Моравію. Було засновано та Охридську книжкові школи.
В кінці століття між Болгарією та Візантією спалахнула війна через мито на болгарські товари. Болгарія вийшла з цієї війни переможницею, завдавши поразки не тільки візантійським військам, а й союзникам візантійців мадярам.
Велика Моравія
Великоморавське князівство утворилося 833 року, коли Моравське князівство підкорило собі Нітранське князівство. Згодом Велика Моравія захопила Блатенське князівство, Богемію і Лужицю. Князі Великої Моравії обороняли свої землі від тиску Східного Франкського королівства, у васальній залежності від якого вони перебували. У 850-х князь Ростислав запросив до себе візантійських місіонерів Кирила і Мефодія, які запровадили в князівстві християнство східного обряду з літургією слов'янською мовою. 874 року Людовик Німецький визнав незалежність Великої Моравії, яка відтоді стала королівством. Король Святополк II був прихильником західного обряду, що змусило учнів Кирила й Мефодія переселитися в Болгарію. Під кінець століття Велика Моравія стала занепадати. Почалася міжусобиця, Паннонію захопили мадяри, Богемія відділилася.
Вікінги
Вікінги упродовж усього століття були значною силою. Вони захопили частину Ірландії, заснували місто Дублін. У середині століття Велика армія данських вікінгів окупувала північну частину Англії, де утворилася область данського права Данелаг. Підіймаючись угору річками вікінги вчиняли напади на міста Франкського королівства, і каролінзькі правителі не могли зупинити їхні рейди. Іноді вікінги вступали в союз із тією чи іншою стороною в конфліктах усередині королівства. Жертвами нападів вікінгів були також Аль-Андалус, середземноморське узбережжя Франції та Італія, коли нормани пробиралися через Гібралтарську протоку в Середземне море.
Північних найманців у Візантійській імперії називали варягами. Варяги відіграли значну роль у заснуванні держави у Новгороді й Київської Русі.
Арабський світ
Аббасидський халіфат розпочав століття під владою Гарун ар-Рашида. 803 року халіф відсторонив від управління впливову перську родину Бармакидів. 811 року, після смерті Гаруна ар-Рашида у халіфаті спалахнула — боротьба за владу між його синами. Її переможець, аль-Мамун віддав Середню Азію та Хорасан своїм сподвижникам, які започаткували династії Саманідів та Тахіридів. З 815 по 836 рік тривало повстання під проводом Бабека в Азербайджані та Персії.
836 року халіф аль-Мутасім переніс столицю халіфату в Самарру. У 860-х розпочався період , впродовж якого халіфів ставила й скидала тюркська гвардія гулями. 877 року тюркський мамелюк Ахмед ібн Тулун, посланий управляти Єгиптом, вийшов із-під контролю халіфа й почав правити практично незалежно. У 870-х зейдити захопили владу в Табаристані, а Саффариди в Афганістані. Наприкінці століття Бахрейном заволоділи кармати.
Аглабіди правили в Іфрикії. З 849 року вони прийняли малікізм. Аглабіди вели війну за Сицилію з Візантійською імперією, захопили деякі території на півдні Італії. 846 року їхні війська вчинили напад на Рим. Під кінець століття в Магрибі виник рух Фатімідів.
Омеядський Кордовський емірат продовжував правити в Аль-Андалусі й боротися як проти християнської Астурії, так і проти численних повстань в ісламських містах, зокрема, в Толедо.
Китай та Індія
Після розпаду Тибету Китай відновив контроль над торговими шляхами Середньої Азії. Великим випробовуванням для династї Тан було повстання 874-884 років під проводом Хуан Чао. Влада придушила повстання, звернувшись за допомогою до північних кочових народів, зокрема . Як винагороду шато отримали території на півночі й значний вплив на країну.
На почачатку століття значною силою на Індійському субконтиненті була буддистська держава Пала. Вона виникла в Бенгалі й в період свого найбільшого розквіту окупувала значні території на півночі Індії. Під кінець століття вона почала занепадати. На півночі її потіснила Пратіхара, на півдні . Почалося зростання впливу південної династії Чола.
Кочові народи
Мадяри на початку століття жили в між Волгою і Сіверським Дінцем й були під Хозарським каганатом. Біля 850 року три хозарські племена відділилися від каганату й пристали до мадяр, які переселилися на терени сучасної України в степи між Дніпром та Прутом. У кінці століття, 895 року, вони перейшли через Карпати в Паннонію. На українських землях їх замінили печеніги. Мадяри захопили частину Великої Моравії, як союзники Візантії брали участь у війні з Болгарією, але були биті, і здійснили спустошливі походи в Північну Італію та Баварію.
Хозари домінували в степах на північ від Каспійського моря. До заснування Київської Русі, Київ, мабуть, платив їм данину. На схід від Каспійського моря кочували огузи, північніше кімаки.
Уйгури були основною силою в степах на північ від Китаю до 840 року, коли їх розбили єнісейські киргизи. Уйгури переселилися в Східний Туркестан. Іншим важливим племенем на північ від Китаю були кидані.
Решта світу
Король Гаральд I об'єднав в одну державу Норвегію.
В Японії тривав період Хей'ан. Особливого значення набув рід Фудзівара, заправляючи державними справами при слабких імператорах. Об'єднана Сілла, що охоплювала південь Корейського півострова, почала розпадатися, 892 року від неї відділилася Хупекче. Імперія Шривіджая продовжувала контролювати торгівлю в Південно-Східній Азії. Утворилася Кхмерська імперія.
Завершився класичний період розвитку цивілізації Месоамерики.
Релігія
На початку в століття у Візантії відновилося іконоборство. Його остаточно подолали тільки в 840-х роках стараннями імператриці Феодори.
У 860-х та 870-х виникла нова схизма між східною та західною церквами, пов'язана з патріархом Фотієм. Коли 858 року василевс Михаїл III забажав відправити свою матір, Блаженну Феодору в монастир, константинопольський патріарх відмовився виконувати його наказ. Патріарха змістили й замінили Фотієм. Ігнатій звернувся зі скрагою до Папи Римського, і понтифік вирішив на його користь із огляду на недопустимість втручання світської влади в церковні справи. Фотій, в свою чергу, підняв питання про використання filioque у західній церкві та про втручання римських легатів у справи в Болгарії. Патріарх Фотій та Папа Римський відлучили один одного від церкви. Четвертий Константинопольський собор 869-870 років змістив Фотія з катедри патріарха. Після смерті Ігнатія Фотій повернувся на катедру й провів Софійський помісний собор 879-880 років, що скасував рішення попереднього собору.
Християнство продовжувало поширюватися серед язичницьких народів Європи. Видатними просвітителями були Кирило і Мефодій, центром діянь яких була Велика Моравія. Кирило і Мефодій склали слов'янську абетку, переклали Біблію і запровадили літургію слов'янською мовою. Оскільки до того існувало тільки три літургійні мови: гебрейська, грецька й латинська, нововведення Кирила й Мефодія у Римі й Константинополі сприйняли неоднозначно. Просвітелів кілька разів викликали в Рим, але кожного разу приймалося рішення на їхню користь. Служба божа слов'янською мовою була дозволена. Однак, після смерті Мефодія (Кирило помер раніше) їхніх учнів витіснили з Великої Моравії, де обряд було змінено на західний. Учні просвітителів перебралися в Болгарію, і їх узяв під свою опіку князь Борис I Михайло.
Болгарія прийняла християнство 864–865 років. З 870 року Болгарська православна церква стала автономною. Незабаром болгари вислали візантійських священиків і повністю перейшли на літургію староцерковнослов'янською мовою.
Культура
На основі народної латини почали складатися романські мови. Більшість західноєвропейських документів написано латиною, однак 813 року священникам Каролінзької імперії було велено виголошувати проповіді народною мовою, яку б розуміла паства. Страсбурзькі клятви 842 року є найдревнішим джерелом, з якого черпають відомості про древні французьку та німецьку мови. 881 роком датуються найдревніші літературні твори французькою — Секвенція про святу Євлалію, та — німецькою.
Винаходи
- У Китаї винайдено порох.
- 868 року надруковано Діамантову сутру найдревнішу друковану книгу, що збереглася до наших днів.
- В Утрехтському псалтирі 843 року зустрічається перше в історії Європи зображення кривошипу.
- Винайдено глаголицю і кирилицю.
- В Японії виникла кана.
Окремі події
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
1 she tisyacholittya VII stolittya VIII stolittya IX stolittya X stolittya XI stolittya 790 ti 790 791 792 793 794 795 796 797 798 799 800 ti 800 801 802 803 804 805 806 807 808 809 810 ti 810 811 812 813 814 815 816 817 818 819 820 ti 820 821 822 823 824 825 826 827 828 829 830 ti 830 831 832 833 834 835 836 837 838 839 840 vi 840 841 842 843 844 845 846 847 848 849 850 ti 850 851 852 853 854 855 856 857 858 859 860 ti 860 861 862 863 864 865 866 867 868 869 870 ti 870 871 872 873 874 875 876 877 878 879 880 ti 880 881 882 883 884 885 886 887 888 889 890 ti 890 891 892 893 894 895 896 897 898 899 900 ti 900 901 902 903 904 905 906 907 908 909 IX stolittya stolittya sho ohoplyuye roki z 801 po 900 rik za yulianskim kalendarem Ce stolittya zarodzhennya Kiyivskoyi Rusi PolitikaMapa shidnoyi pivkuli na 800 rik Mapa shidnoyi pivkuli na 900 rik Viniknennya Kiyivskoyi Rusi 882 roku z Novgoroda v Kiyiv prijshov knyaz Oleg Vishij Vin ubiv Askolda i Dira i pochav praviti v misti zasnuvavshi Kiyivsku Rus Uprodovzh 880 h Oleg pidkoriv sobi j zmusiv platiti daninu navkolishni slov yanski plemena Etnonim rusi pochatkovo poznachav mabut plem ya vikingiv Zgadka pro nogo zustrichayetsya vpershe za 839 rik koli z vizantijskim posolstvom do Lyudovika I Blagochestivogo pribuli vid kagana rusiv 860 roku rusi vchinili napad na Kontantinopol U nomu brav uchast Askold yakij mabut desho ranishe ciyeyi dati pochav praviti v Kiyevi Nikonivskij litopis povidomlyaye pro drugij nevdalij pohid Askolda na Vizantiyu 874 roku Askold prijnyav hristiyanstvo Ryurik I zasnovnik knyazhogo rodu Ryurikovichiv pochav knyazhiti v Novgorodi z 862 roku Pislya jogo smerti 879 roku v nogo zalishivsya malolitnij sin Igor I Starij opiku nad yakim vzyav Oleg Karolinzka imperiya Na pochatku stolittya imperiya Karla I Velikogo zajmala znachnu chastinu Zahidnoyi Yevropi 800 roku Karla bulo koronovano rimskim imperatorom 812 roku cej titul viznav za nim vizantijskij vasilevs Mihayil I Rangave Pislya smerti Karla Velikogo 814 roku jomu uspadkuvav jogo sin Lyudovik I Blagochestivij Imperiya zalishalasya yedinoyu do jogo smerti 840 roku hocha u 830 h Lyudoviku dovelosya vesti borotbu zi svoyimi sinami za poryadok uspadkuvannya Pislya smerti Lyudovika jogo sini 844 roku uklali Verdenskij dogovir za yakim imperiyu bulo rozdileno na tri chastini Zahidne Frankske korolivstvo Seredinne korolivstvo ta Shidne Frankske korolivstvo Pislya smerti Lotara I jogo sini rozdilili Seredinne korolivstvo na tri chastinini Italijske korolivstvo Provans i Lotaringiyu Karolinzka imperiya drobilasya j vlada karolinzkih monarhiv u nij zmenshuvalasya postupayuchis vplivu velikih feodaliv Karl III Tovstij buv ostannim imperatorom iz Karolingiv yakomu hocha b formalno nalezhala vsya imperiya hocha j nedovgo Uprodovzh usogo stolittya zemli frankiv poterpali vid postijnih napadiv vikingiv yaki pidijmalisya vgoru richkami j grabili priberezhni mista j monastiri Frankski koroli ne mogli zupiniti yih i chasto viplachuvali yim vidkup Deyaki oblasti imperiyi zokrema Bretan Gaskon i Provans utvorili nezalezhni korolivstva Vizantiya 804 roku Vizantiya zaznala porazki u vijni z Abbasidskim halifatom 811 roku vizantijski vijska rozbili bulgari na choli z hanom Krumom Mirnij dogovir 812 roku iz Karolinzkoyu imperiyeyu Karla Velikogo zalishiv za Vizantiyeyu Veneciyu Istriyu ta Dalmaciyu ale vizantijcyam dovelosya viznati imperatorstvo Karla Z prihodom do vladi Leva V Virmenina vidnovilasya politika ikonoborstva Z bulgarami bulo ukladeno mir 813 roku U 820 h Vizantiya vtratila ostriv Krit yakij zavoyuvali saracini z Al Andalusu Mavri z Ifrikiyi u 830 h zahopili Siciliyu i stali napadati na vizantijski volodinnya v Italiyi Politika ikonoborstva pripinilasya v 840 h pri imperatori Mihayili III i regenstvi jogo materi Feodori Pri Feodori rozpochalasya borotba z pavlikianami sektoyu yaka nabrala sili na kordoni z Halifatom U 860 h pavlikiani stanovili znachnu zagrozu dlya imperiyi odnak u nastupnomu desyatilitti yih bulo podolano Naprikinci stolittya Vizantiya prograla vijnu z Bolgariyeyu viklikanu pidvishennyam mit na bolgarski tovari Britaniya Na pochatku stolittya zavershivsya period geptarhiyi Vesseks do 829 roku pidkoriv sobi inshi korolivstva Angliyi Vodnochas dedali chastishe na ostriv napadali vikingi Masove vtorgnennya daniv pochalosya iz nashestyam Velikoyi armiyi 865 roku Dani zavoyuvali pivnichnu chastinu Angliyi j utvorili v nij oblast danskogo prava Danelag Pivdenna chastina Angliyi zalishalasya pid vladoyu koroliv Vesseksu yakim dovodilosya vesti postijni vijni z danskimi zavojovnikami Vikingi dani i norvezhci zahopili takozh chastinu Irlandiyi Uels Stratklajd i Shotlandiya zalishalisya nepidkorenimi 843 roku Kennet I ob yednav pid svoyim pravlinnyam zemli skotiv ta piktiv utvorivshi Shotlandske korolivstvo Italiya Pivnichnu chastinu Italiyi zajmalo Italijske korolivstvo spadkoyemec kolishnogo Langobardskogo korolivstva Papska oblast zajmala serednyu chastinu pivostrova a na pivdni utvorilosya kilka nevelikih gercogstv ta nezalezhnih mist derzhav yaki chasto veli mizh soboyu vijni inodi ukladayuchi soyuz iz saracinami abo vizantijcyami Saracini zahopili j trivalij chas utrimuvali Bari 846 roku aglabidi napali na Rim i rozgrabuvali Vatikan Arabi j nadali prodovzhuvali napadi na okolici Rima Okremi oblasti Italiyi zalishalisya pid kontrolem Vizantiyi Zokrema do takih nalezhala Veneciya yaka stavala dedali vazhlivishim centrom torgivli mizh Zahodom i Shodom Bolgariya Uprodovzh stolittya sila i mic Bolgarskoyi derzhavi zrostali a bulgari asimilyuvalisya z miscevim slov yanskim naselennyam Na pochatku stolittya bulgari rozbili j likviduvali oslablenij frankami Avarskij kaganat U 810 h Bolgariya vela uspishni vijni z Vizantiyeyu U 864 865 han Boris I Mihajlo prijnyav hristiyanstvo j zrobiv jogo oficijnoyu religiyeyu derzhavi poborovshi suprotiv boyar Z 870 roku Bolgarska pravoslavna cerkva stala avtonomnoyu Bolgariya prijnyala uchniv Kirila i Mefodiya koli yim dovelosya pokinuti Veliku Moraviyu Bulo zasnovano ta Ohridsku knizhkovi shkoli V kinci stolittya mizh Bolgariyeyu ta Vizantiyeyu spalahnula vijna cherez mito na bolgarski tovari Bolgariya vijshla z ciyeyi vijni peremozhniceyu zavdavshi porazki ne tilki vizantijskim vijskam a j soyuznikam vizantijciv madyaram Velika Moraviya Velikomoravske knyazivstvo utvorilosya 833 roku koli Moravske knyazivstvo pidkorilo sobi Nitranske knyazivstvo Zgodom Velika Moraviya zahopila Blatenske knyazivstvo Bogemiyu i Luzhicyu Knyazi Velikoyi Moraviyi oboronyali svoyi zemli vid tisku Shidnogo Frankskogo korolivstva u vasalnij zalezhnosti vid yakogo voni perebuvali U 850 h knyaz Rostislav zaprosiv do sebe vizantijskih misioneriv Kirila i Mefodiya yaki zaprovadili v knyazivstvi hristiyanstvo shidnogo obryadu z liturgiyeyu slov yanskoyu movoyu 874 roku Lyudovik Nimeckij viznav nezalezhnist Velikoyi Moraviyi yaka vidtodi stala korolivstvom Korol Svyatopolk II buv prihilnikom zahidnogo obryadu sho zmusilo uchniv Kirila j Mefodiya pereselitisya v Bolgariyu Pid kinec stolittya Velika Moraviya stala zanepadati Pochalasya mizhusobicya Pannoniyu zahopili madyari Bogemiya viddililasya Vikingi Vikingi uprodovzh usogo stolittya buli znachnoyu siloyu Voni zahopili chastinu Irlandiyi zasnuvali misto Dublin U seredini stolittya Velika armiya danskih vikingiv okupuvala pivnichnu chastinu Angliyi de utvorilasya oblast danskogo prava Danelag Pidijmayuchis ugoru richkami vikingi vchinyali napadi na mista Frankskogo korolivstva i karolinzki praviteli ne mogli zupiniti yihni rejdi Inodi vikingi vstupali v soyuz iz tiyeyu chi inshoyu storonoyu v konfliktah useredini korolivstva Zhertvami napadiv vikingiv buli takozh Al Andalus seredzemnomorske uzberezhzhya Franciyi ta Italiya koli normani probiralisya cherez Gibraltarsku protoku v Seredzemne more Pivnichnih najmanciv u Vizantijskij imperiyi nazivali varyagami Varyagi vidigrali znachnu rol u zasnuvanni derzhavi u Novgorodi j Kiyivskoyi Rusi Arabskij svit Abbasidskij halifat rozpochav stolittya pid vladoyu Garun ar Rashida 803 roku halif vidstoroniv vid upravlinnya vplivovu persku rodinu Barmakidiv 811 roku pislya smerti Garuna ar Rashida u halifati spalahnula borotba za vladu mizh jogo sinami Yiyi peremozhec al Mamun viddav Serednyu Aziyu ta Horasan svoyim spodvizhnikam yaki zapochatkuvali dinastiyi Samanidiv ta Tahiridiv Z 815 po 836 rik trivalo povstannya pid provodom Babeka v Azerbajdzhani ta Persiyi 836 roku halif al Mutasim perenis stolicyu halifatu v Samarru U 860 h rozpochavsya period vprodovzh yakogo halifiv stavila j skidala tyurkska gvardiya gulyami 877 roku tyurkskij mamelyuk Ahmed ibn Tulun poslanij upravlyati Yegiptom vijshov iz pid kontrolyu halifa j pochav praviti praktichno nezalezhno U 870 h zejditi zahopili vladu v Tabaristani a Saffaridi v Afganistani Naprikinci stolittya Bahrejnom zavolodili karmati Aglabidi pravili v Ifrikiyi Z 849 roku voni prijnyali malikizm Aglabidi veli vijnu za Siciliyu z Vizantijskoyu imperiyeyu zahopili deyaki teritoriyi na pivdni Italiyi 846 roku yihni vijska vchinili napad na Rim Pid kinec stolittya v Magribi vinik ruh Fatimidiv Omeyadskij Kordovskij emirat prodovzhuvav praviti v Al Andalusi j borotisya yak proti hristiyanskoyi Asturiyi tak i proti chislennih povstan v islamskih mistah zokrema v Toledo Kitaj ta Indiya Pislya rozpadu Tibetu Kitaj vidnoviv kontrol nad torgovimi shlyahami Serednoyi Aziyi Velikim viprobovuvannyam dlya dinastyi Tan bulo povstannya 874 884 rokiv pid provodom Huan Chao Vlada pridushila povstannya zvernuvshis za dopomogoyu do pivnichnih kochovih narodiv zokrema Yak vinagorodu shato otrimali teritoriyi na pivnochi j znachnij vpliv na krayinu Na pochachatku stolittya znachnoyu siloyu na Indijskomu subkontinenti bula buddistska derzhava Pala Vona vinikla v Bengali j v period svogo najbilshogo rozkvitu okupuvala znachni teritoriyi na pivnochi Indiyi Pid kinec stolittya vona pochala zanepadati Na pivnochi yiyi potisnila Pratihara na pivdni Pochalosya zrostannya vplivu pivdennoyi dinastiyi Chola Kochovi narodi Madyari na pochatku stolittya zhili v mizh Volgoyu i Siverskim Dincem j buli pid Hozarskim kaganatom Bilya 850 roku tri hozarski plemena viddililisya vid kaganatu j pristali do madyar yaki pereselilisya na tereni suchasnoyi Ukrayini v stepi mizh Dniprom ta Prutom U kinci stolittya 895 roku voni perejshli cherez Karpati v Pannoniyu Na ukrayinskih zemlyah yih zaminili pechenigi Madyari zahopili chastinu Velikoyi Moraviyi yak soyuzniki Vizantiyi brali uchast u vijni z Bolgariyeyu ale buli biti i zdijsnili spustoshlivi pohodi v Pivnichnu Italiyu ta Bavariyu Hozari dominuvali v stepah na pivnich vid Kaspijskogo morya Do zasnuvannya Kiyivskoyi Rusi Kiyiv mabut plativ yim daninu Na shid vid Kaspijskogo morya kochuvali oguzi pivnichnishe kimaki Ujguri buli osnovnoyu siloyu v stepah na pivnich vid Kitayu do 840 roku koli yih rozbili yenisejski kirgizi Ujguri pereselilisya v Shidnij Turkestan Inshim vazhlivim plemenem na pivnich vid Kitayu buli kidani Reshta svitu Korol Garald I ob yednav v odnu derzhavu Norvegiyu V Yaponiyi trivav period Hej an Osoblivogo znachennya nabuv rid Fudzivara zapravlyayuchi derzhavnimi spravami pri slabkih imperatorah Ob yednana Silla sho ohoplyuvala pivden Korejskogo pivostrova pochala rozpadatisya 892 roku vid neyi viddililasya Hupekche Imperiya Shrividzhaya prodovzhuvala kontrolyuvati torgivlyu v Pivdenno Shidnij Aziyi Utvorilasya Khmerska imperiya Zavershivsya klasichnij period rozvitku civilizaciyi Mesoameriki ReligiyaNa pochatku v stolittya u Vizantiyi vidnovilosya ikonoborstvo Jogo ostatochno podolali tilki v 840 h rokah starannyami imperatrici Feodori U 860 h ta 870 h vinikla nova shizma mizh shidnoyu ta zahidnoyu cerkvami pov yazana z patriarhom Fotiyem Koli 858 roku vasilevs Mihayil III zabazhav vidpraviti svoyu matir Blazhennu Feodoru v monastir konstantinopolskij patriarh vidmovivsya vikonuvati jogo nakaz Patriarha zmistili j zaminili Fotiyem Ignatij zvernuvsya zi skragoyu do Papi Rimskogo i pontifik virishiv na jogo korist iz oglyadu na nedopustimist vtruchannya svitskoyi vladi v cerkovni spravi Fotij v svoyu chergu pidnyav pitannya pro vikoristannya filioque u zahidnij cerkvi ta pro vtruchannya rimskih legativ u spravi v Bolgariyi Patriarh Fotij ta Papa Rimskij vidluchili odin odnogo vid cerkvi Chetvertij Konstantinopolskij sobor 869 870 rokiv zmistiv Fotiya z katedri patriarha Pislya smerti Ignatiya Fotij povernuvsya na katedru j proviv Sofijskij pomisnij sobor 879 880 rokiv sho skasuvav rishennya poperednogo soboru Hristiyanstvo prodovzhuvalo poshiryuvatisya sered yazichnickih narodiv Yevropi Vidatnimi prosvititelyami buli Kirilo i Mefodij centrom diyan yakih bula Velika Moraviya Kirilo i Mefodij sklali slov yansku abetku pereklali Bibliyu i zaprovadili liturgiyu slov yanskoyu movoyu Oskilki do togo isnuvalo tilki tri liturgijni movi gebrejska grecka j latinska novovvedennya Kirila j Mefodiya u Rimi j Konstantinopoli sprijnyali neodnoznachno Prosviteliv kilka raziv viklikali v Rim ale kozhnogo razu prijmalosya rishennya na yihnyu korist Sluzhba bozha slov yanskoyu movoyu bula dozvolena Odnak pislya smerti Mefodiya Kirilo pomer ranishe yihnih uchniv vitisnili z Velikoyi Moraviyi de obryad bulo zmineno na zahidnij Uchni prosvititeliv perebralisya v Bolgariyu i yih uzyav pid svoyu opiku knyaz Boris I Mihajlo Bolgariya prijnyala hristiyanstvo 864 865 rokiv Z 870 roku Bolgarska pravoslavna cerkva stala avtonomnoyu Nezabarom bolgari vislali vizantijskih svyashenikiv i povnistyu perejshli na liturgiyu starocerkovnoslov yanskoyu movoyu KulturaNa osnovi narodnoyi latini pochali skladatisya romanski movi Bilshist zahidnoyevropejskih dokumentiv napisano latinoyu odnak 813 roku svyashennikam Karolinzkoyi imperiyi bulo veleno vigoloshuvati propovidi narodnoyu movoyu yaku b rozumila pastva Strasburzki klyatvi 842 roku ye najdrevnishim dzherelom z yakogo cherpayut vidomosti pro drevni francuzku ta nimecku movi 881 rokom datuyutsya najdrevnishi literaturni tvori francuzkoyu Sekvenciya pro svyatu Yevlaliyu ta nimeckoyu VinahodiU Kitayi vinajdeno poroh 868 roku nadrukovano Diamantovu sutru najdrevnishu drukovanu knigu sho zbereglasya do nashih dniv V Utrehtskomu psaltiri 843 roku zustrichayetsya pershe v istoriyi Yevropi zobrazhennya krivoshipu Vinajdeno glagolicyu i kirilicyu V Yaponiyi vinikla kana Okremi podiyi882 Pochatok pravlinnya dinastiyi Ryurikiv na Rusi 864 Hreshennya Bolgariyi korolem Borisom I Deyaki italijski mista ogoloshuyut sebe vilnimi respublikami Pochatok nabigiv vikingiv Zasnovani Uzhgorod Murom Zhitomir Smolensk Vikingi vidkrivayut Islandiyu Al Horezmi