Azərbaycanca
Беларускі
Dansk
Deutsch
Española
Français
Indonesia
Italiana
日本語
Қазақ
Lietuvos
Nederlands
Português
Русский
සිංහල
แบบไทย
Türkçe
Українська
中國人
United State
Afrikaans
Ульріх фон Гуттен (нім. Ulrich von Hutten; 21 квітня 1488, замок — 29 серпня 1523, острів ) — німецький письменник-гуманіст, один з головних авторів «Листів темних людей». Представник третього періоду німецького гуманізму. Опираючись з одного боку на класичну літературу, а з другого — на теологію, боровся за релігійну свободу Німеччини.
| Ульріх фон Гуттен | |
|---|---|
| нім. Ulrich von Hutten | |
 | |
| Псевдо | Titus Curtius Malaciola[1] і Raphael Musaeus[1] |
| Народився | 21 квітня 1488 d, Шлюхтерн, d, Священна Римська імперія |
| Помер | 29 серпня 1523 (35 років) d, Фраєнбах, Гофе, Швіц, Швейцарія ·сифіліс |
| Країна |  Священна Римська імперія |
| Діяльність | поет, письменник, чернець, Imperial Knight, політик, філософ |
| Alma mater | Грайфсвальдський університет, Лейпцизький університет, Ростоцький університет, d і Ерфуртський університет |
| Знання мов | латина[2][3] і німецька |
| Напрямок | німецьке Відродження |
| Військове звання | лицар |
| Родичі | d |
| Автограф |  |
| |
Біографія
Був старшим сином у бідній лицарській родині. Через слабке здоров'я сина батько Гуттена в 1499 році віддав його в бенедиктинський монастир у Фульді, щоб той став ченцем по досягненні потрібного віку. Але Ульріху не сподобалося в монастирі, тому влітку 1506 він вступив до університету Ерфурта, згодом перейшов до Лейпцизького університету. У Лейпцигу в 1508 році захворів на сифіліс.
У 1509 році в Ростоку Гуттен видав свій перший вірш «Немо» (ніхто, ніщо), у якому висловлено думку, що тільки людина без становища і титулу — Nemo — володіє істинно гуманістичною мораллю. У вірші поет критикує формальну схоластичну науку, що вихваляється своїми титулами та дипломами й з презирством дивиться на молоду гуманістичну науку. На погляд теологів та схоластиків, каже він, кожен із нас не титулованих учених направду ніщо. В тім, що ми пишемо, вони шукають поперед усяку єресь, і коли їм пощастить знайти щось подібне, кричать усі гуртом: «У вогонь книжку!».
Другим його твором була сердита та дотепна сатира «Phalarismus», направлена проти жорстокого герцога Ульріха Вюртемберзького, котрий по-злодійськи скарав його стрийного брата Ганса Гуттена. Потім іде ряд памфлетів, направлених проти Риму. Найвизначніший із них, це діалог «Вадиск або Римська трійця». Власне це не памфлет, — а цілий маніфест проти Риму, з яким можна поставити поруч хіба одночасно виданий голосний лист Лютера до шляхти німецького народу. Зміст діалогу — розмова Ерігольда зі своїм приятелем Вадиском, який щойно повернув з Рима і в приятельській бесіді сповіщав його про наслідки своїх спостережень над римським життям. За словами Вадиска три речі особливо цінять у Римі: папську владу, реліквії та індульгенції. Три речі виносять із собою всі ті, хто побував у Римі: притуплене сумління, зіпсований шлунок і пустий гаман. Про три речі не люблять слухати в Римі: про реформу попівства, вселенський собор і про те, що Німці починають прозрівати. Три речі заважають німцеві прозріти: тупоумство володарів, підупад науки та людські забобони. Перераховування римських пороків обіймає собою декілька сторінок. Вислухавши оповідання Вадиска, Ерігольд з обуренням виголосив: «Тепер я певно бачу, що Рим — джерело всякої зарази, океан усіх пороків, клоака всякої нечистоти й що до знищення цієї зарази мусять бути вжиті всі зусилля всіх чесних людей Німеччини».
У 1511 році в Віттенберзі Гуттен опублікував працю про віршування «De Arte Versificandi», що стала відомою як у Німеччині, так і за кордоном. Після цього відвідав Відень, Венецію, Павію і Болонью, а в Італії навчався юриспруденції. У 1514 році Гуттен отримав запрошення до двору майнцського архієпископа Альбрехта. У Майнці Гуттен познайомився з Еразмом Ротердамським. Тут він написав другу частину «Листів темних людей» з критикою супротивників Йоганна Рейхліна. Найкращими творами Ульріха фон Гуттена, крім «Листів темних людей», є сповнені викривального пафосу сатиричні «Діалоги» (1520 р.) і «Нові діалоги» (1521 р.), написані за зразком Лукіана.
1520 року видана папська булла, що відлучала Лютера від церкви та присуджувала на спалення всі його твори. Гуттен водночас видав буллу зі своїми заувагами. Ось його заувага до того місця, де папа каже про необхідність віддати на спалення твори Лютера: «Твоє бажання, папо, вже виконане! Вони горять, вони вибухають полум'ям у серцях усіх чесних людей. Попробуй тепер погасити це полум'я». Слідом за цим Гуттен видав діалог, присвячений тому ж таки питанню, під заголовком «Булла і її вбивця». Тут булла зображена жінкою, яка б'ється з другою жінкою, що алегорично зображає свободу: остання бере верх, булла тріскає, при чому з неї вилітає безліч пороків, які отруюють повітря своїми міазмами. Цей памфлет так роздратував папу, що він розіслав до всіх володарів Німеччини обіжник із проханням схопити Гуттена, закувати в кайдани й прислати до Риму. Гуттен відповів на це покликом до німецького народу, в якім переконував усіх німців об'єднатися і дружно повстати проти Риму. «Прокиньтеся нарешті, благородні німці! Нема чого гаятись. За нас сам Бог. Вони вжили на зло слово боже. Вони завжди брехали нам. Знищимо ж брехню і поставимо високо на її місце світло правди. З нами Бог! Хто захоче в подібних обставинах залишитися дома? Я бодай зважився. Це — мій девіз!» Так, у 1522 році Гуттен став провідником Лицарської війни.
Не відчуваючи себе в безпеці у Німеччині, Гуттен переїхав до сусідньої Швейцарії й оселився спочатку в Базелі, потім у Цюриху, де знайшов притулок у реформатора Цвінглі. Помер у віці 35 років на Цюрихському озері від ускладнень сифілісу.
Примітки
- Czech National Authority Database
- Bibliothèque nationale de France BNF: платформа відкритих даних — 2011.
- CONOR.Sl
Джерело
- Микола Стороженко. Нарис історії Західно-Европейської лїтератури до кінця XVIII віку. — Л. : Українсько-руська видавнича спілка, 1905. — 381 с.
Посилання
- Гуттен, Ульріх фон // Зарубіжні письменники : енциклопедичний довідник : у 2 т. / за ред. Н. Михальської та Б. Щавурського. — Тернопіль : Навчальна книга — Богдан, 2005. — Т. 1 : А — К. — С. 420. — .
- Ulrich, Hutten von(нім.)
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Ulrih fon Gutten nim Ulrich von Hutten 21 kvitnya 1488 14880421 zamok 29 serpnya 1523 ostriv nimeckij pismennik gumanist odin z golovnih avtoriv Listiv temnih lyudej Predstavnik tretogo periodu nimeckogo gumanizmu Opirayuchis z odnogo boku na klasichnu literaturu a z drugogo na teologiyu borovsya za religijnu svobodu Nimechchini Ulrih fon Guttennim Ulrich von HuttenPsevdo Titus Curtius Malaciola 1 i Raphael Musaeus 1 Narodivsya 21 kvitnya 1488 d Shlyuhtern d Svyashenna Rimska imperiyaPomer 29 serpnya 1523 35 rokiv d Frayenbah Gofe Shvic Shvejcariya sifilisKrayina Svyashenna Rimska imperiyaDiyalnist poet pismennik chernec Imperial Knight politik filosofAlma mater Grajfsvaldskij universitet Lejpcizkij universitet Rostockij universitet d i Erfurtskij universitetZnannya mov latina 2 3 i nimeckaNapryamok nimecke VidrodzhennyaVijskove zvannya licarRodichi dAvtografRoboti u Vikidzherelah Vislovlyuvannya u Vikicitatah Mediafajli u VikishovishiBiografiyaBuv starshim sinom u bidnij licarskij rodini Cherez slabke zdorov ya sina batko Guttena v 1499 roci viddav jogo v benediktinskij monastir u Fuldi shob toj stav chencem po dosyagnenni potribnogo viku Ale Ulrihu ne spodobalosya v monastiri tomu vlitku 1506 vin vstupiv do universitetu Erfurta zgodom perejshov do Lejpcizkogo universitetu U Lejpcigu v 1508 roci zahvoriv na sifilis U 1509 roci v Rostoku Gutten vidav svij pershij virsh Nemo nihto nisho u yakomu vislovleno dumku sho tilki lyudina bez stanovisha i titulu Nemo volodiye istinno gumanistichnoyu morallyu U virshi poet kritikuye formalnu sholastichnu nauku sho vihvalyayetsya svoyimi titulami ta diplomami j z prezirstvom divitsya na molodu gumanistichnu nauku Na poglyad teologiv ta sholastikiv kazhe vin kozhen iz nas ne titulovanih uchenih napravdu nisho V tim sho mi pishemo voni shukayut popered usyaku yeres i koli yim poshastit znajti shos podibne krichat usi gurtom U vogon knizhku Drugim jogo tvorom bula serdita ta dotepna satira Phalarismus napravlena proti zhorstokogo gercoga Ulriha Vyurtemberzkogo kotrij po zlodijski skarav jogo strijnogo brata Gansa Guttena Potim ide ryad pamfletiv napravlenih proti Rimu Najviznachnishij iz nih ce dialog Vadisk abo Rimska trijcya Vlasne ce ne pamflet a cilij manifest proti Rimu z yakim mozhna postaviti poruch hiba odnochasno vidanij golosnij list Lyutera do shlyahti nimeckogo narodu Zmist dialogu rozmova Erigolda zi svoyim priyatelem Vadiskom yakij shojno povernuv z Rima i v priyatelskij besidi spovishav jogo pro naslidki svoyih sposterezhen nad rimskim zhittyam Za slovami Vadiska tri rechi osoblivo cinyat u Rimi papsku vladu relikviyi ta indulgenciyi Tri rechi vinosyat iz soboyu vsi ti hto pobuvav u Rimi prituplene sumlinnya zipsovanij shlunok i pustij gaman Pro tri rechi ne lyublyat sluhati v Rimi pro reformu popivstva vselenskij sobor i pro te sho Nimci pochinayut prozrivati Tri rechi zavazhayut nimcevi prozriti tupoumstvo volodariv pidupad nauki ta lyudski zaboboni Pererahovuvannya rimskih porokiv obijmaye soboyu dekilka storinok Visluhavshi opovidannya Vadiska Erigold z oburennyam vigolosiv Teper ya pevno bachu sho Rim dzherelo vsyakoyi zarazi okean usih porokiv kloaka vsyakoyi nechistoti j sho do znishennya ciyeyi zarazi musyat buti vzhiti vsi zusillya vsih chesnih lyudej Nimechchini Ulrih fon Gutten U 1511 roci v Vittenberzi Gutten opublikuvav pracyu pro virshuvannya De Arte Versificandi sho stala vidomoyu yak u Nimechchini tak i za kordonom Pislya cogo vidvidav Viden Veneciyu Paviyu i Bolonyu a v Italiyi navchavsya yurisprudenciyi U 1514 roci Gutten otrimav zaproshennya do dvoru majncskogo arhiyepiskopa Albrehta U Majnci Gutten poznajomivsya z Erazmom Roterdamskim Tut vin napisav drugu chastinu Listiv temnih lyudej z kritikoyu suprotivnikiv Joganna Rejhlina Najkrashimi tvorami Ulriha fon Guttena krim Listiv temnih lyudej ye spovneni vikrivalnogo pafosu satirichni Dialogi 1520 r i Novi dialogi 1521 r napisani za zrazkom Lukiana 1520 roku vidana papska bulla sho vidluchala Lyutera vid cerkvi ta prisudzhuvala na spalennya vsi jogo tvori Gutten vodnochas vidav bullu zi svoyimi zauvagami Os jogo zauvaga do togo miscya de papa kazhe pro neobhidnist viddati na spalennya tvori Lyutera Tvoye bazhannya papo vzhe vikonane Voni goryat voni vibuhayut polum yam u sercyah usih chesnih lyudej Poprobuj teper pogasiti ce polum ya Slidom za cim Gutten vidav dialog prisvyachenij tomu zh taki pitannyu pid zagolovkom Bulla i yiyi vbivcya Tut bulla zobrazhena zhinkoyu yaka b yetsya z drugoyu zhinkoyu sho alegorichno zobrazhaye svobodu ostannya bere verh bulla triskaye pri chomu z neyi vilitaye bezlich porokiv yaki otruyuyut povitrya svoyimi miazmami Cej pamflet tak rozdratuvav papu sho vin rozislav do vsih volodariv Nimechchini obizhnik iz prohannyam shopiti Guttena zakuvati v kajdani j prislati do Rimu Gutten vidpoviv na ce poklikom do nimeckogo narodu v yakim perekonuvav usih nimciv ob yednatisya i druzhno povstati proti Rimu Prokintesya nareshti blagorodni nimci Nema chogo gayatis Za nas sam Bog Voni vzhili na zlo slovo bozhe Voni zavzhdi brehali nam Znishimo zh brehnyu i postavimo visoko na yiyi misce svitlo pravdi Z nami Bog Hto zahoche v podibnih obstavinah zalishitisya doma Ya bodaj zvazhivsya Ce mij deviz Tak u 1522 roci Gutten stav providnikom Licarskoyi vijni Ne vidchuvayuchi sebe v bezpeci u Nimechchini Gutten pereyihav do susidnoyi Shvejcariyi j oselivsya spochatku v Bazeli potim u Cyurihu de znajshov pritulok u reformatora Cvingli Pomer u vici 35 rokiv na Cyurihskomu ozeri vid uskladnen sifilisu PrimitkiCzech National Authority Database d Track Q13550863 Bibliotheque nationale de France BNF platforma vidkritih danih 2011 d Track Q19938912d Track Q54837d Track Q193563 CONOR Sl d Track Q16744133DzhereloMikola Storozhenko Naris istoriyi Zahidno Evropejskoyi lyiteraturi do kincya XVIII viku L Ukrayinsko ruska vidavnicha spilka 1905 381 s PosilannyaGutten Ulrih fon Zarubizhni pismenniki enciklopedichnij dovidnik u 2 t za red N Mihalskoyi ta B Shavurskogo Ternopil Navchalna kniga Bogdan 2005 T 1 A K S 420 ISBN 966 692 578 8 Ulrich Hutten von nim