Azərbaycanca AzərbaycancaБеларускі БеларускіDansk DanskDeutsch DeutschEspañola EspañolaFrançais FrançaisIndonesia IndonesiaItaliana Italiana日本語 日本語Қазақ ҚазақLietuvos LietuvosNederlands NederlandsPortuguês PortuguêsРусский Русскийසිංහල සිංහලแบบไทย แบบไทยTürkçe TürkçeУкраїнська Українська中國人 中國人United State United StateAfrikaans Afrikaans
Підтримка
www.wikidata.uk-ua.nina.az

Листи темних людей лат Epistulae obscurorum virorum 1515 1517 сатиричний епістолярний твір епохи німецького Відродження

Листи темних людей

Листи темних людей

Листи темних людей (лат. Epistulae obscurorum virorum, 1515—1517) — сатиричний епістолярний твір епохи німецького Відродження.

image
Титульна сторінка другої частини, 1517

«Листи темних людей» були опубліковані в двох частинах у проміжку між 1515 та 1517 роками. Перша частина вийшла друком у 1515 році й містила 41 лист. У 1516 вона була перевидана двічі. Друге перевидання містило вже 48 листів. У 1517 з'явилася друга частина із 62 листів. У наступному виданні кількість листів зросла до 70.

Авторство листів достеменно невідоме. Вважається, що вони були написані гуртком гуманістів із Ерфуртського університету, на чолі якого стояв правознавець і теолог Муціан Руф. Більшість листів, мабуть, написали і Ульріх фон Гуттен.

Листи адресовані кельнському богослову , який і був основною мішенню сатири. Вони написані начебто від імені невідомих людей низького статусу, які висловлюють своє захоплення адресатом та підтримують його в боротьбі проти Йогана Рейхліна.

Тоді як вигадані автори листів розсипаються похвалою адресату, але водночас змістом своїх листів розкривають непривабливу картину занепаду моралі, пиятики й тупості серед магістрів та докторів офіційного богослов'я.

Листи темних людей були частиною гарячої полеміки між двома групами німецьких теологів, одна з яких стояла на позиціях гуманізму, а інша войовниче відстоювала традиційні середньовічні погляди. Темою полеміки була доля єврейських релігійних книг. На початку 16 століття вихрещений єврей почав доводити шкідливість єврейських книг, зокрема Талмуду й Кабали. У цих книгах він бачив причину того, що євреї не переходять у християнство й ратував за те, щоб їх знищити. Союзниками Пфеффенкорна стали ченці домініканського ордену в Кельні, зокрема магістр Ортуїн Грацій. Він перекладав твори Пфеффенкорна латинською мовою, сприяючи розповсюдженню цих ідей серед учених. 1509 року Пфеффенкорн домігся від імператора Максиміліана I указу, який дав йому право конфіскувати й знищувати єврейські книги на території держави. У Майнці конфіскація книг наштовхнулася на опір з боку архієпископа , який, що таку справу можна проводити тільки після рішення спеціалістів.

За новим указом імператора розгляд питання про єврейські книги було доручено групі експертів, до якої увійшли теологи з чотирьох університетів: Кельнського, Майнцького, Ерфуртського та Гайдельберзького, а також відомий гуманіст Йоган Рейхлін, кельнський інквізитор та кельнський священик . За конфіскацію єврейських книг виступили представники Кельнського та Майнцського університетів, Гохштрат та фон Карбен, учені з Ерфуртського та Гейдельберзького університетів утрималися від однозначної відповіді, мотивуючи це необхідністю детальнішого розгляду питання, і тільки Рейхлін виступив проти. Він визнав ворожими християнству книги «Перемога юдаїзму» та «Історія народження Ісуса», однак відзначив, що всі решту книги мають значення для історії виникнення християнства й світової культури загалом.

У відповідь на науковий аналіз Рейхліна Пфеффенкорн написав у 1511 сповнений нападок памфлет «Ручне дзеркало», в якому звинувачував Рейхліна в незнанні єврейської мови і в тому, що його підкупили євреї. Того ж року Рейхлін опублікував відповідь — брошуру «Очне дзеркало», в якій поставив під сумнів чистоту мотивів переходу Пфеффенкорна в християнську віру. Після публікації «Очного дзеркала» почалося переслідування Рейхліна. Арнольд Тонгрський, декан богословського факультету Кельнського університету вступив з ним у полеміку, надрукувавши в 1512 році латинською мовою «Розділи, або Положення, дуже підозрілі у співчутті до юдеїв, почерпнуті з німецької книжчини пана Йоганна Рейхліна, доктора двох прав», де доводив шкідливість та єретичність міркувань Рейхліна. У 1513 році Рейхлін опублікував «Захист Йоганна Рейхліна проти кельнських наклепників». Все ж Кельнський університет 1514 року визнали Очне дзеркало єретичним твором і засудили його до спалення. Рейхлін відповів публікацією «Листів знаменитих людей» — збіркою послань від визначних європейських учених і богословів, що підтримували його позицію. Освічена Німеччина розділилася на два табори — рейхліністів та арнольдистів, які вели між собою гостру полеміку. «Листи темних людей» стали визначною подією в цій полеміці.

15 березня 1517 року папа римський Лев X засудив «Листи темних людей», заборонив читати їх під загрозою відлучення від церкви і наказав спалити їх.

Українські переклади

Література

  • Josef Swoboda: Nachricht von einer Zeitenwende In: 'Magazin' No 1 (2004), 4-26; .
  • Reinhard Paul Becker: A War of Fools: The Letters of Obscure Men. A Study of the Satire and the Satirized (New York University Ottendorfer Series N.F., hrsg. v. Volkmar Sander, Bd. 12). Peter Lang: Bern 1981 (190 S.).
  • Willehad Paul Eckert: Hoch- und Spätmittelalter — Katholischer Humanismus. In: Karl Heinrich Rengstorf / Siegfried von Kortzfleisch (Hg.): Kirche und Synagoge. Handbuch zur Geschichte von Christen und Juden. Darstellung und Quellen (2 Bde.). Klett: Stuttgart 1968 (= Nachdruck dtv: München 1988), Bd. I, 210—306, dort 278—283 (Anm.: S. 303—305).
  • Joachim Gruber: Texte einer Zeitenwende: Die Epistolae obscurorum virorum. In: Anregung 41 (1995), S. 154—168.
  • R. Hahn: Huttens Anteil an den Epistolae obscurorum virorum. In: Pirckheimer-Jahrbuch 4 (1988), S. 79-111.
  • Günter Hess: Deutsch-lateinische Narrenzunft. Studien zum Verhältnis von Volkssprache und Latinität in der satirischen Literatur des 16. Jahrhunderts (Münchner Texte und Untersuchungen zur Literatur des Mittelalters, 41). C. H. Beck: München 1971.
  • Erich Meuthen: Die Epistolae obscurorum virorum. In: Walter Brandmüller u. a. (Hg.): Ecclesia militans. Festschrift für Remigius Bäumer. Schöningh: Paderborn 1988, Bd. 2, S. 53-80.
  • Franz Josef Worstbrock: Art. Dunkelmännerbriefe. In: Lexikon für Theologie und Kirche, 3. Aufl. (LThK³), Bd. 3 (1995), Sp. 402.

Посилання

Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет

Listi temnih lyudej lat Epistulae obscurorum virorum 1515 1517 satirichnij epistolyarnij tvir epohi nimeckogo Vidrodzhennya Titulna storinka drugoyi chastini 1517 Listi temnih lyudej buli opublikovani v dvoh chastinah u promizhku mizh 1515 ta 1517 rokami Persha chastina vijshla drukom u 1515 roci j mistila 41 list U 1516 vona bula perevidana dvichi Druge perevidannya mistilo vzhe 48 listiv U 1517 z yavilasya druga chastina iz 62 listiv U nastupnomu vidanni kilkist listiv zrosla do 70 Avtorstvo listiv dostemenno nevidome Vvazhayetsya sho voni buli napisani gurtkom gumanistiv iz Erfurtskogo universitetu na choli yakogo stoyav pravoznavec i teolog Mucian Ruf Bilshist listiv mabut napisali i Ulrih fon Gutten Listi adresovani kelnskomu bogoslovu yakij i buv osnovnoyu mishennyu satiri Voni napisani nachebto vid imeni nevidomih lyudej nizkogo statusu yaki vislovlyuyut svoye zahoplennya adresatom ta pidtrimuyut jogo v borotbi proti Jogana Rejhlina Todi yak vigadani avtori listiv rozsipayutsya pohvaloyu adresatu ale vodnochas zmistom svoyih listiv rozkrivayut neprivablivu kartinu zanepadu morali piyatiki j tuposti sered magistriv ta doktoriv oficijnogo bogoslov ya Listi temnih lyudej buli chastinoyu garyachoyi polemiki mizh dvoma grupami nimeckih teologiv odna z yakih stoyala na poziciyah gumanizmu a insha vojovniche vidstoyuvala tradicijni serednovichni poglyadi Temoyu polemiki bula dolya yevrejskih religijnih knig Na pochatku 16 stolittya vihreshenij yevrej pochav dovoditi shkidlivist yevrejskih knig zokrema Talmudu j Kabali U cih knigah vin bachiv prichinu togo sho yevreyi ne perehodyat u hristiyanstvo j ratuvav za te shob yih znishiti Soyuznikami Pfeffenkorna stali chenci dominikanskogo ordenu v Kelni zokrema magistr Ortuyin Gracij Vin perekladav tvori Pfeffenkorna latinskoyu movoyu spriyayuchi rozpovsyudzhennyu cih idej sered uchenih 1509 roku Pfeffenkorn domigsya vid imperatora Maksimiliana I ukazu yakij dav jomu pravo konfiskuvati j znishuvati yevrejski knigi na teritoriyi derzhavi U Majnci konfiskaciya knig nashtovhnulasya na opir z boku arhiyepiskopa yakij sho taku spravu mozhna provoditi tilki pislya rishennya specialistiv Za novim ukazom imperatora rozglyad pitannya pro yevrejski knigi bulo dorucheno grupi ekspertiv do yakoyi uvijshli teologi z chotiroh universitetiv Kelnskogo Majnckogo Erfurtskogo ta Gajdelberzkogo a takozh vidomij gumanist Jogan Rejhlin kelnskij inkvizitor ta kelnskij svyashenik Za konfiskaciyu yevrejskih knig vistupili predstavniki Kelnskogo ta Majncskogo universitetiv Gohshtrat ta fon Karben ucheni z Erfurtskogo ta Gejdelberzkogo universitetiv utrimalisya vid odnoznachnoyi vidpovidi motivuyuchi ce neobhidnistyu detalnishogo rozglyadu pitannya i tilki Rejhlin vistupiv proti Vin viznav vorozhimi hristiyanstvu knigi Peremoga yudayizmu ta Istoriya narodzhennya Isusa odnak vidznachiv sho vsi reshtu knigi mayut znachennya dlya istoriyi viniknennya hristiyanstva j svitovoyi kulturi zagalom U vidpovid na naukovij analiz Rejhlina Pfeffenkorn napisav u 1511 spovnenij napadok pamflet Ruchne dzerkalo v yakomu zvinuvachuvav Rejhlina v neznanni yevrejskoyi movi i v tomu sho jogo pidkupili yevreyi Togo zh roku Rejhlin opublikuvav vidpovid broshuru Ochne dzerkalo v yakij postaviv pid sumniv chistotu motiviv perehodu Pfeffenkorna v hristiyansku viru Pislya publikaciyi Ochnogo dzerkala pochalosya peresliduvannya Rejhlina Arnold Tongrskij dekan bogoslovskogo fakultetu Kelnskogo universitetu vstupiv z nim u polemiku nadrukuvavshi v 1512 roci latinskoyu movoyu Rozdili abo Polozhennya duzhe pidozrili u spivchutti do yudeyiv pocherpnuti z nimeckoyi knizhchini pana Joganna Rejhlina doktora dvoh prav de dovodiv shkidlivist ta yeretichnist mirkuvan Rejhlina U 1513 roci Rejhlin opublikuvav Zahist Joganna Rejhlina proti kelnskih naklepnikiv Vse zh Kelnskij universitet 1514 roku viznali Ochne dzerkalo yeretichnim tvorom i zasudili jogo do spalennya Rejhlin vidpoviv publikaciyeyu Listiv znamenitih lyudej zbirkoyu poslan vid viznachnih yevropejskih uchenih i bogosloviv sho pidtrimuvali jogo poziciyu Osvichena Nimechchina rozdililasya na dva tabori rejhlinistiv ta arnoldistiv yaki veli mizh soboyu gostru polemiku Listi temnih lyudej stali viznachnoyu podiyeyu v cij polemici 15 bereznya 1517 roku papa rimskij Lev X zasudiv Listi temnih lyudej zaboroniv chitati yih pid zagrozoyu vidluchennya vid cerkvi i nakazav spaliti yih Ukrayinski perekladiListi temnih lyudej Seriya Vershini svitovogo pismenstva Kiyiv Vidavnictvo hudozhnoyi literaturi Dnipro 1987 Pereklad Josipa Kobiva ta LiteraturaJosef Swoboda Nachricht von einer Zeitenwende In Magazin No 1 2004 4 26 Reinhard Paul Becker A War of Fools The Letters of Obscure Men A Study of the Satire and the Satirized New York University Ottendorfer Series N F hrsg v Volkmar Sander Bd 12 Peter Lang Bern 1981 190 S Willehad Paul Eckert Hoch und Spatmittelalter Katholischer Humanismus In Karl Heinrich Rengstorf Siegfried von Kortzfleisch Hg Kirche und Synagoge Handbuch zur Geschichte von Christen und Juden Darstellung und Quellen 2 Bde Klett Stuttgart 1968 Nachdruck dtv Munchen 1988 Bd I 210 306 dort 278 283 Anm S 303 305 Joachim Gruber Texte einer Zeitenwende Die Epistolae obscurorum virorum In Anregung 41 1995 S 154 168 R Hahn Huttens Anteil an den Epistolae obscurorum virorum In Pirckheimer Jahrbuch 4 1988 S 79 111 Gunter Hess Deutsch lateinische Narrenzunft Studien zum Verhaltnis von Volkssprache und Latinitat in der satirischen Literatur des 16 Jahrhunderts Munchner Texte und Untersuchungen zur Literatur des Mittelalters 41 C H Beck Munchen 1971 Erich Meuthen Die Epistolae obscurorum virorum In Walter Brandmuller u a Hg Ecclesia militans Festschrift fur Remigius Baumer Schoningh Paderborn 1988 Bd 2 S 53 80 Franz Josef Worstbrock Art Dunkelmannerbriefe In Lexikon fur Theologie und Kirche 3 Aufl LThK Bd 3 1995 Sp 402 Posilannya553 554 mode 1up view theater Erfurtskij gurtok gumanistiv Listi temnih lyudej Literaturoznavcha enciklopediya u 2 t avt uklad Yu I Kovaliv Kiyiv VC Akademiya 2007 T 1 A L S 347 553 554

Дата публікації:
Топ