Azərbaycanca
Беларускі
Dansk
Deutsch
Española
Français
Indonesia
Italiana
日本語
Қазақ
Lietuvos
Nederlands
Português
Русский
සිංහල
แบบไทย
Türkçe
Українська
中國人
United State
Afrikaans
Абул-касим Фірдоусі (Хаким Абулкасим Мансур Хасан Фірдоусі Тусі, народився 940, помер між 1020 і 1030) — перський поет, автор епічної поеми «Шах-наме» («Книга царів»), йому приписується також написання поеми «Юсуф і Зулейха» (біблейсько-коранічний сюжет про Йосифа).
| Фірдоусі | |
|---|---|
| перс. فِردُوسی | |
 | |
| Ім'я при народженні | перс. حَکیم اَبوالقاسِم فِردُوسی طوسی |
| Народився | 940[1] Тус, Саманідська держава |
| Помер | 1020[1] Тус, Газневідська імперія |
| Поховання | Тус |
| Країна | Саманідська держава Газневідська імперія |
| Діяльність | поет, письменник |
| Знання мов | перська[3] |
| Magnum opus | Шах-наме |
| Конфесія | шиїти |
| |
Життя і творчість
Життєпис
Народився приблизно в 1000 в околицях міста Туса в Хорасані (залишки цього міста недалеко від теперішнього Мешхеда) в сім'ї дихкана, як тоді називали поміщиків-феодалів. Можна вважати, що маєтки Фірдоусі були невеликі та лише насилу годували їхніх власників, положення яких в ці роки безупинних воєн було дуже важким. Про дитинство і юність Фірдоусі в нас відомостей майже немає. Поза сумнівом, проте, що він здобув хорошу за тодішнім часом освіту, вільно володів обома літературними мовами Ірану тієї епохи — арабською та перською, і, можливо, навіть був знайомий і з літературною мовою домусульманського Ірану пехлеві або середньоперською. Молодість поета припадає на той період історії Ірану, коли місцева феодальна аристократія після ряду років арабського панування звільнилася від ярма завойовників і у віддалених частинах халіфату знову захопила владу в свої руки.
Тому цілком зрозуміло, що в цьому середовищі, що претендувало на владу і протиставляло себе арабам, розвинувся широкий інтерес до національних іранських переказів і традицій, які вона наполегливо прагнула воскресити. Це захоплення випробував і молодий Фірдоусі, який, схоже, з ранніх років присвячував своє дозвілля вивченню старих хронік і, можливо, навіть збиранню усних переказів.
Центром літературного життя цього періоду була Бухара, де правила династія Саманідів, що обґрунтовувала своє право на владу тим, що нібито вела своє походження від домусульманських царів Ірану. При дворі цієї династії виникла вперше думка дати верифіковану новоперську обробку придворної хроніки Саманідів — «Худай-наме» (Книга царів). За виконання цього завдання узявся молодий талановитий поет Дакикі. Проте він встиг написати тільки близько 1 000 бейтів (двовіршів) своєї грандіозної поеми, коли його життя трагічно обірвалося (975). Ймовірно, слух про це долетів і до Фірдоусі, і він вирішив завершити справу, почату його попередником. Так виникла знаменита «Шах-наме». Східні хроніки оточили створення цієї поеми цілою легендою і повідомляють, що вона нібито була замовлена Фірдоусі правителем Газні (у теперішньому Афганістані) султаном Махмудом Газневі. Легенда ця, при всій своїй ефектності, за хронологічними міркуваннями, критики не витримує і тепер сходознавцями абсолютно відкинута.
Фірдоусі, за власним визнанням, працював над поемою близько 30 років. За час цієї роботи матеріальний стан його розхитувався дедалі більше, і до кінця роботи старий поет, як це виявляється з самої поеми, вже стояв перед загрозою голодної смерті.
Схоже, в цьому скрутному становищі його окриляла надія, що правителі Бухари, Саманіди, щедро оплатять його грандіозну працю і забезпечать його старість. Але до моменту закінчення поеми династія Саманідів розвалилася, і на зміну їй прийшов знаменитий султан Махмуд Газневі [998—1030], що вів своє походження від турецького раба Саманідів. Спроби Фірдоусі знайти покупця для своєї поеми серед дрібної аристократії не увінчалися успіхом, і він був вимушений звернутися із пропозицією до наймогутнішого правителя своєї епохи, тобто Махмуда. Проте Махмуд надії Фірдоусі не виправдав: або нічого не заплатив йому, або обмежився лише нікчемною подачкою.
Це не дивно, бо основна думка «Шах-наме» — легітимістська теорія про те, що лише спадкові носії царської влади (коли наступник пов'язаний із стародавніми царськими родами) мають право на владу в Ірані — була надзвичайно корисна політично для Саманідів, але для Махмуда, що спирався тільки на право сильного, була украй небезпечна.
Відмова султана розгнівала Фірдоусі, і в люті поет написав блискучу сатиру на Махмуда, в якій докоряв султанові його походженням (від раба). Навряд чи султан колись бачив цю сатиру, проте Фірдоусі вже не міг залишатися на батьківщині і втік, ставши на старості років бездомним блукачем. Діставшись до Багдада, 80-річний старий написав свою другу поему, — «Юсуф і Зулейха», на сюжет біблейської легенди про Йосипа Прекрасного. У цій поемі поет відрікається від свого безсмертного «Шах-наме», називаючи всі легенди про старих царів брехнею. Поема ця за своєю значущістю суттєво поступається «Шах-наме», але в ній містяться дивовижні рядки, присвячені тузі Йосипа на чужині і гіркоті від розлуки його з батьком, поза сумнівом навіяні особистими переживаннями блукача, що на той час втратив свого єдиного сина, і що остаточно залишився без підтримки. Невелика нагорода, отримана за другу поему, дала старому можливість повернутися на батьківщину, де він і помер в убогості між 1020 і 1026.
Шах-наме
«Шах-наме» — одна з найбільших поем в світовий літературі і становить близько 60 тисяч бейтів (двовіршів). Вона розповідає всю напівлегендарну історію домусульманського Ірану і розпадається на три великі частини:
- теогонічну, що оповідає про міфологію стародавнього Ірану і утворення людського суспільства у вигляді історії міфічних Пішдадидів (царів стародавнього благочестя);
- богатирську, присвячену війнам між Іраном і Тураном, під яким треба розуміти кочових іранців, що вели безперервні війни з іранцями осілими;
- історичну: історію дому Саманідів, його падіння і підкорення Ірану арабами.
План цей відповідає старій саманідськой хроніці «Худай-наме», котра (мабуть в арабському і пізнішому перському перекладі) і послужила Фірдоусі головним джерелом. Але крім неї поет удався також і до невичерпної скарбниці іранських народних епічних переказів і, використовуючи стародавні легенди про богатирів, зумів силою свого таланту пожвавити суху хроніку і додати їй дивовижну єдність, примусивши другу і третю частини ніби повторювати першу частину і тим самим зв'язавши розрізнені епізоди в одне художнє ціле. Якщо самий початок поеми дещо блідіший, то вже з безсмертного епізоду повстання коваля Каве проти іноземного тирана — напівзмія Зохака — вона набуває дивовижної жвавості і в драматичній боротьбі Ірану і Турана піднімається до вищої напруги. Для цієї частини Фірдоусі використовував не включені в сасанідську хроніку перекази Сістана і створив яскраву фігуру богатиря Рустама з його конем Рахшем. Витязь цей є головною опорою правовірних іранських князів, що борються з демонічними силами; образ цей став улюбленим героєм широких народних мас і розповсюдився далеко за межі Ірану, знайшовши своє віддзеркалення навіть і в староруській літературі (під ім'ям Єруслана Лазаревича, через форму Арслан; Лазаревич — від імені отця Рустама Зал-і зар). Із смертю Рустама кінчається період богатирський, і читач вже вступає на ґрунт історії. Сасанідська частина «Шах-наме» дослідниками вважається слабкішою і сухішою, але це не цілком правильно, бо і ця частина рясніє яскравими епізодами, на зразок романа про Бехрам Гуре, що низкою рис нагадує європейського Дон-Жуана, або Вехрама Чубіне, бунтівного васала, драматична кар'єра котрого викликає на пам'ять Макбета.
До кінця поеми фарби стають дедалі похмурішими й похмурішими, і завершується оповідь трагічною загибеллю останнього Сасаніда Єздегирда від руки вбивці. Розповідь про арабів дихає неприхованою ненавистю до завойовників, причому поет, попри своє мусульманство, навіть забуває про те, що з середовища цього народу вийшов пророк ісламу — Мухаммед.
У тканину поеми вкраплені окремі епізоди, що розвиваються в цілі романи і пов'язані з основною оповіддю тільки частковою спільністю дійових осіб, як знаменитий роман про Біжене і Маніже. Якщо переважно поема відповідає нашому уявленню про епос і викладає своє оповідання спокійно і безпристрасно, то в ліричних епізодах, і особливо в кінці поеми, Фірдоусі часто покидає цей спокійний тон і переходить до ліричних відступів або додає в розповідь пристрасні, схвильовані тони.
Значення
Вплив «Шах-наме» на всю іранську літературу було надзвичайно великий. Майже весь подальший розвиток епосу в Ірані так чи інакше пов'язаний з цією поемою. Спроби наслідувати «Шах-наме» робилися ще в XIX ст., коли придворний поет Каджара Фета-Алішаха намагався в стилі Фірдоусі оспівати боротьбу Ірану з царською Росією. Поширена вона і в народі, де носіями її були особливі оповідачі, що висловлювали її, проте, із значними відступами і доповненнями.
У Європі вивчення Фірдоусі почалося вже наприкінці XVIII століття. 1829 року в Калькутті з'явилося перше критичне видання перського тексту Тернер-Мекоана (Turner Macan), що досі зберегло своє значення. За ним, у [1838—1878], вийшло видання Ж. Моля (J. Mohl) і незавершене видання Вуллерса (I. A. Vullers, 3 vls., Leiden, 1877—1884). З'явилися також кілька повних і скорочених перекладів англійською, французькою, італійською, російською та іншими мовами. Проте досі немає справжнього критичного видання тексту, яке дозволило б з упевненістю відрізнити справжні рядки Фірдоусі від пізніших інтерполяцій. Робота ця ще попереду.
У 1934 іранський уряд відсвяткував тисячолітній ювілей Фірдоусі, з нагоди якого в Тегерані відбувся міжнародний конгрес іраністів, що закінчився урочистим відкриттям розкішного мавзолею Фірдоусі у Тусі, на ймовірному місці його поховання. Мавзолей побудований за кресленнями архітектора Біхзада в стилі домусульманського Ірану.
Література
- Абулькасим Фірдоусі. Шах-наме: розділи з поеми. Книга 1 / Переклав Микола Ільницький; Наукова підготовка тексту Романа Гамади; Ілюстрації підготувала Надія Вишневська. — Тернопіль: Навчальна книга — Богдан, 2017. — 224 с. — (Серія «Скарби Сходу»). [Архівовано 22 вересня 2017 у Wayback Machine.]
- Абулькасим Фірдоусі. Шах-наме: розділи з поеми. Книга 2 / Переклав Микола Ільницький; Наукова підготовка тексту, примітки Романа Гамади, Надії Вишневської. — Тернопіль: Навчальна книга — Богдан, 2018. — 224 с. — (Серія «Скарби Сходу»). [Архівовано 26 жовтня 2021 у Wayback Machine.]
- Абулькасим Фірдоусі. Шах-наме: розділи з поеми. Книга 3 / Переклав Микола Ільницький; Наукова підготовка тексту та коментарі Надії Вишневської. — Тернопіль: Навчальна книга — Богдан, 2019. — 304 с. — (Серія «Скарби Сходу»). [Архівовано 26 жовтня 2021 у Wayback Machine.]
Посилання
- Фірдоусі Абулькасим // Зарубіжні письменники : енциклопедичний довідник : у 2 т. / за ред. Н. Михальської та Б. Щавурського. — Тернопіль : Навчальна книга — Богдан, 2006. — Т. 2 : Л — Я. — С. 668. — .
- Фірдоусі Абулькасим Мансур // Універсальний словник-енциклопедія. — 4-те вид. — К. : Тека, 2006.
- Е. Бертельс. Фирдоуси [Архівовано 15 лютого 2018 у Wayback Machine.](рос.)
- Твори Фірдоусі [Архівовано 1 грудня 2007 у Wayback Machine.] (рос.)
- Фірдоусі (рос.)
- Вірші Фірдоусі про боротьбу Бахрама Чубіна з тюркськими завойовниками (події VI ст. н. е.) Лев Гумилев. Подвиг Бахрама Чубины [Архівовано 2 листопада 2006 у Wayback Machine.] (рос.)
Примітки
- Bibliothèque nationale de France BNF: платформа відкритих даних — 2011.
- Library of the World's Best Literature / за ред. Ч. Д. Уорнер — 1897.
- Bibliothèque nationale de France BNF: платформа відкритих даних — 2011.
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Abul kasim Firdousi Hakim Abulkasim Mansur Hasan Firdousi Tusi narodivsya 940 pomer mizh 1020 i 1030 perskij poet avtor epichnoyi poemi Shah name Kniga cariv jomu pripisuyetsya takozh napisannya poemi Yusuf i Zulejha biblejsko koranichnij syuzhet pro Josifa Firdousipers ف رد وسیIm ya pri narodzhennipers ح کیم ا بوالقاس م ف رد وسی طوسیNarodivsya940 1 Tus Samanidska derzhavaPomer1020 1 2 Tus Gaznevidska imperiyaPohovannyaTusKrayinaSamanidska derzhava Gaznevidska imperiyaDiyalnistpoet pismennikZnannya movperska 3 Magnum opusShah nameKonfesiyashiyitiRoboti u Vikidzherelah Mediafajli u Vikishovishi Zmist 1 Zhittya i tvorchist 1 1 Zhittyepis 1 2 Shah name 1 3 Znachennya 2 Literatura 3 Posilannya 4 PrimitkiZhittya i tvorchistred Zhittyepisred Narodivsya priblizno v 1000 v okolicyah mista Tusa v Horasani zalishki cogo mista nedaleko vid teperishnogo Meshheda v sim yi dihkana yak todi nazivali pomishikiv feodaliv Mozhna vvazhati sho mayetki Firdousi buli neveliki ta lishe nasilu goduvali yihnih vlasnikiv polozhennya yakih v ci roki bezupinnih voyen bulo duzhe vazhkim Pro ditinstvo i yunist Firdousi v nas vidomostej majzhe nemaye Poza sumnivom prote sho vin zdobuv horoshu za todishnim chasom osvitu vilno volodiv oboma literaturnimi movami Iranu tiyeyi epohi arabskoyu ta perskoyu i mozhlivo navit buv znajomij i z literaturnoyu movoyu domusulmanskogo Iranu pehlevi abo serednoperskoyu Molodist poeta pripadaye na toj period istoriyi Iranu koli misceva feodalna aristokratiya pislya ryadu rokiv arabskogo panuvannya zvilnilasya vid yarma zavojovnikiv i u viddalenih chastinah halifatu znovu zahopila vladu v svoyi ruki Tomu cilkom zrozumilo sho v comu seredovishi sho pretenduvalo na vladu i protistavlyalo sebe arabam rozvinuvsya shirokij interes do nacionalnih iranskih perekaziv i tradicij yaki vona napoleglivo pragnula voskresiti Ce zahoplennya viprobuvav i molodij Firdousi yakij shozhe z rannih rokiv prisvyachuvav svoye dozvillya vivchennyu starih hronik i mozhlivo navit zbirannyu usnih perekaziv Centrom literaturnogo zhittya cogo periodu bula Buhara de pravila dinastiya Samanidiv sho obgruntovuvala svoye pravo na vladu tim sho nibito vela svoye pohodzhennya vid domusulmanskih cariv Iranu Pri dvori ciyeyi dinastiyi vinikla vpershe dumka dati verifikovanu novopersku obrobku pridvornoyi hroniki Samanidiv Hudaj name Kniga cariv Za vikonannya cogo zavdannya uzyavsya molodij talanovitij poet Dakiki Prote vin vstig napisati tilki blizko 1 000 bejtiv dvovirshiv svoyeyi grandioznoyi poemi koli jogo zhittya tragichno obirvalosya 975 Jmovirno sluh pro ce doletiv i do Firdousi i vin virishiv zavershiti spravu pochatu jogo poperednikom Tak vinikla znamenita Shah name Shidni hroniki otochili stvorennya ciyeyi poemi ciloyu legendoyu i povidomlyayut sho vona nibito bula zamovlena Firdousi pravitelem Gazni u teperishnomu Afganistani sultanom Mahmudom Gaznevi Legenda cya pri vsij svoyij efektnosti za hronologichnimi mirkuvannyami kritiki ne vitrimuye i teper shodoznavcyami absolyutno vidkinuta Firdousi za vlasnim viznannyam pracyuvav nad poemoyu blizko 30 rokiv Za chas ciyeyi roboti materialnij stan jogo rozhituvavsya dedali bilshe i do kincya roboti starij poet yak ce viyavlyayetsya z samoyi poemi vzhe stoyav pered zagrozoyu golodnoyi smerti Shozhe v comu skrutnomu stanovishi jogo okrilyala nadiya sho praviteli Buhari Samanidi shedro oplatyat jogo grandioznu pracyu i zabezpechat jogo starist Ale do momentu zakinchennya poemi dinastiya Samanidiv rozvalilasya i na zminu yij prijshov znamenitij sultan Mahmud Gaznevi 998 1030 sho viv svoye pohodzhennya vid tureckogo raba Samanidiv Sprobi Firdousi znajti pokupcya dlya svoyeyi poemi sered dribnoyi aristokratiyi ne uvinchalisya uspihom i vin buv vimushenij zvernutisya iz propoziciyeyu do najmogutnishogo pravitelya svoyeyi epohi tobto Mahmuda Prote Mahmud nadiyi Firdousi ne vipravdav abo nichogo ne zaplativ jomu abo obmezhivsya lishe nikchemnoyu podachkoyu nbsp Fasad grobnici Firdousi v misti Tus Ce ne divno bo osnovna dumka Shah name legitimistska teoriya pro te sho lishe spadkovi nosiyi carskoyi vladi koli nastupnik pov yazanij iz starodavnimi carskimi rodami mayut pravo na vladu v Irani bula nadzvichajno korisna politichno dlya Samanidiv ale dlya Mahmuda sho spiravsya tilki na pravo silnogo bula ukraj nebezpechna Vidmova sultana rozgnivala Firdousi i v lyuti poet napisav bliskuchu satiru na Mahmuda v yakij dokoryav sultanovi jogo pohodzhennyam vid raba Navryad chi sultan kolis bachiv cyu satiru prote Firdousi vzhe ne mig zalishatisya na batkivshini i vtik stavshi na starosti rokiv bezdomnim blukachem Distavshis do Bagdada 80 richnij starij napisav svoyu drugu poemu Yusuf i Zulejha na syuzhet biblejskoyi legendi pro Josipa Prekrasnogo U cij poemi poet vidrikayetsya vid svogo bezsmertnogo Shah name nazivayuchi vsi legendi pro starih cariv brehneyu Poema cya za svoyeyu znachushistyu suttyevo postupayetsya Shah name ale v nij mistyatsya divovizhni ryadki prisvyacheni tuzi Josipa na chuzhini i girkoti vid rozluki jogo z batkom poza sumnivom naviyani osobistimi perezhivannyami blukacha sho na toj chas vtrativ svogo yedinogo sina i sho ostatochno zalishivsya bez pidtrimki Nevelika nagoroda otrimana za drugu poemu dala staromu mozhlivist povernutisya na batkivshinu de vin i pomer v ubogosti mizh 1020 i 1026 Shah namered Shah name odna z najbilshih poem v svitovij literaturi i stanovit blizko 60 tisyach bejtiv dvovirshiv Vona rozpovidaye vsyu napivlegendarnu istoriyu domusulmanskogo Iranu i rozpadayetsya na tri veliki chastini teogonichnu sho opovidaye pro mifologiyu starodavnogo Iranu i utvorennya lyudskogo suspilstva u viglyadi istoriyi mifichnih Pishdadidiv cariv starodavnogo blagochestya bogatirsku prisvyachenu vijnam mizh Iranom i Turanom pid yakim treba rozumiti kochovih iranciv sho veli bezperervni vijni z irancyami osilimi istorichnu istoriyu domu Samanidiv jogo padinnya i pidkorennya Iranu arabami Plan cej vidpovidaye starij samanidskoj hronici Hudaj name kotra mabut v arabskomu i piznishomu perskomu perekladi i posluzhila Firdousi golovnim dzherelom Ale krim neyi poet udavsya takozh i do nevicherpnoyi skarbnici iranskih narodnih epichnih perekaziv i vikoristovuyuchi starodavni legendi pro bogatiriv zumiv siloyu svogo talantu pozhvaviti suhu hroniku i dodati yij divovizhnu yednist primusivshi drugu i tretyu chastini nibi povtoryuvati pershu chastinu i tim samim zv yazavshi rozrizneni epizodi v odne hudozhnye cile Yaksho samij pochatok poemi desho blidishij to vzhe z bezsmertnogo epizodu povstannya kovalya Kave proti inozemnogo tirana napivzmiya Zohaka vona nabuvaye divovizhnoyi zhvavosti i v dramatichnij borotbi Iranu i Turana pidnimayetsya do vishoyi naprugi Dlya ciyeyi chastini Firdousi vikoristovuvav ne vklyucheni v sasanidsku hroniku perekazi Sistana i stvoriv yaskravu figuru bogatirya Rustama z jogo konem Rahshem Vityaz cej ye golovnoyu oporoyu pravovirnih iranskih knyaziv sho boryutsya z demonichnimi silami obraz cej stav ulyublenim geroyem shirokih narodnih mas i rozpovsyudivsya daleko za mezhi Iranu znajshovshi svoye viddzerkalennya navit i v staroruskij literaturi pid im yam Yeruslana Lazarevicha cherez formu Arslan Lazarevich vid imeni otcya Rustama Zal i zar Iz smertyu Rustama kinchayetsya period bogatirskij i chitach vzhe vstupaye na grunt istoriyi Sasanidska chastina Shah name doslidnikami vvazhayetsya slabkishoyu i suhishoyu ale ce ne cilkom pravilno bo i cya chastina ryasniye yaskravimi epizodami na zrazok romana pro Behram Gure sho nizkoyu ris nagaduye yevropejskogo Don Zhuana abo Vehrama Chubine buntivnogo vasala dramatichna kar yera kotrogo viklikaye na pam yat Makbeta Do kincya poemi farbi stayut dedali pohmurishimi j pohmurishimi i zavershuyetsya opovid tragichnoyu zagibellyu ostannogo Sasanida Yezdegirda vid ruki vbivci Rozpovid pro arabiv dihaye neprihovanoyu nenavistyu do zavojovnikiv prichomu poet popri svoye musulmanstvo navit zabuvaye pro te sho z seredovisha cogo narodu vijshov prorok islamu Muhammed U tkaninu poemi vkrapleni okremi epizodi sho rozvivayutsya v cili romani i pov yazani z osnovnoyu opoviddyu tilki chastkovoyu spilnistyu dijovih osib yak znamenitij roman pro Bizhene i Manizhe Yaksho perevazhno poema vidpovidaye nashomu uyavlennyu pro epos i vikladaye svoye opovidannya spokijno i bezpristrasno to v lirichnih epizodah i osoblivo v kinci poemi Firdousi chasto pokidaye cej spokijnij ton i perehodit do lirichnih vidstupiv abo dodaye v rozpovid pristrasni shvilovani toni Znachennyared nbsp Mavzolej Firdousi u Tusi Vpliv Shah name na vsyu iransku literaturu bulo nadzvichajno velikij Majzhe ves podalshij rozvitok eposu v Irani tak chi inakshe pov yazanij z ciyeyu poemoyu Sprobi nasliduvati Shah name robilisya she v XIX st koli pridvornij poet Kadzhara Feta Alishaha namagavsya v stili Firdousi ospivati borotbu Iranu z carskoyu Rosiyeyu Poshirena vona i v narodi de nosiyami yiyi buli osoblivi opovidachi sho vislovlyuvali yiyi prote iz znachnimi vidstupami i dopovnennyami U Yevropi vivchennya Firdousi pochalosya vzhe naprikinci XVIII stolittya 1829 roku v Kalkutti z yavilosya pershe kritichne vidannya perskogo tekstu Terner Mekoana Turner Macan sho dosi zbereglo svoye znachennya Za nim u 1838 1878 vijshlo vidannya Zh Molya J Mohl i nezavershene vidannya Vullersa I A Vullers 3 vls Leiden 1877 1884 Z yavilisya takozh kilka povnih i skorochenih perekladiv anglijskoyu francuzkoyu italijskoyu rosijskoyu ta inshimi movami Prote dosi nemaye spravzhnogo kritichnogo vidannya tekstu yake dozvolilo b z upevnenistyu vidrizniti spravzhni ryadki Firdousi vid piznishih interpolyacij Robota cya she poperedu U 1934 iranskij uryad vidsvyatkuvav tisyacholitnij yuvilej Firdousi z nagodi yakogo v Tegerani vidbuvsya mizhnarodnij kongres iranistiv sho zakinchivsya urochistim vidkrittyam rozkishnogo mavzoleyu Firdousi u Tusi na jmovirnomu misci jogo pohovannya Mavzolej pobudovanij za kreslennyami arhitektora Bihzada v stili domusulmanskogo Iranu Literaturared Abulkasim Firdousi Shah name rozdili z poemi Kniga 1 Pereklav Mikola Ilnickij Naukova pidgotovka tekstu Romana Gamadi Ilyustraciyi pidgotuvala Nadiya Vishnevska Ternopil Navchalna kniga Bogdan 2017 224 s Seriya Skarbi Shodu Arhivovano 22 veresnya 2017 u Wayback Machine Abulkasim Firdousi Shah name rozdili z poemi Kniga 2 Pereklav Mikola Ilnickij Naukova pidgotovka tekstu primitki Romana Gamadi Nadiyi Vishnevskoyi Ternopil Navchalna kniga Bogdan 2018 224 s Seriya Skarbi Shodu Arhivovano 26 zhovtnya 2021 u Wayback Machine Abulkasim Firdousi Shah name rozdili z poemi Kniga 3 Pereklav Mikola Ilnickij Naukova pidgotovka tekstu ta komentari Nadiyi Vishnevskoyi Ternopil Navchalna kniga Bogdan 2019 304 s Seriya Skarbi Shodu Arhivovano 26 zhovtnya 2021 u Wayback Machine Posilannyared Firdousi Abulkasim Zarubizhni pismenniki enciklopedichnij dovidnik u 2 t za red N Mihalskoyi ta B Shavurskogo Ternopil Navchalna kniga Bogdan 2006 T 2 L Ya S 668 ISBN 966 692 744 6 Firdousi Abulkasim Mansur Universalnij slovnik enciklopediya 4 te vid K Teka 2006 E Bertels Firdousi Arhivovano 15 lyutogo 2018 u Wayback Machine ros Tvori Firdousi Arhivovano 1 grudnya 2007 u Wayback Machine ros Firdousi ros Virshi Firdousi pro borotbu Bahrama Chubina z tyurkskimi zavojovnikami podiyi VI st n e Lev Gumilev Podvig Bahrama Chubiny Arhivovano 2 listopada 2006 u Wayback Machine ros Primitkired a b v Bibliotheque nationale de France BNF platforma vidkritih danih 2011 d Track Q19938912d Track Q54837d Track Q193563 a b Library of the World s Best Literature za red Ch D Uorner 1897 d Track Q952614d Track Q19098835 Bibliotheque nationale de France BNF platforma vidkritih danih 2011 d Track Q19938912d Track Q54837d Track Q193563 Otrimano z https uk wikipedia org w index php title Firdousi amp oldid 43477387