Ця стаття потребує істотної переробки. (31 жовтня 2021) |
Ця стаття є сирим з іншої мови. Можливо, вона створена за допомогою машинного перекладу або перекладачем, який недостатньо володіє обома мовами. (червень 2020) |
Абу Нувас аль-Гасан ібн-Гані аль-Гакамі | ||||
---|---|---|---|---|
араб. أبو نواس | ||||
Народився | 756 Ахваз | |||
Помер | 814 Багдад[1] | |||
Країна | Аббасидський халіфат | |||
Національність | Персія | |||
Діяльність | поет | |||
Мова творів | арабська | |||
Напрямок | модернізм | |||
Жанр | застільні пісні, панегірики, , сатири, елегії, мисливські вірші | |||
Конфесія | іслам | |||
| ||||
Абу-Нувас у Вікісховищі | ||||
Висловлювання у Вікіцитатах | ||||
Роботи у Вікіджерелах |
Абу́-Ну́вас (аль-Гасан ібн-Гані аль-Гакамі; н. між 747–762—†814) — арабський поет періоду розквіту халіфату Аббасидів. Жив при дворі халіфа Гаруна ар-Рашида й Аль-Аміна в Багдаді. Співець веселого життя, вина та втіх кохання.
Автор любовної і гедонічної лірики. Поезія Абу-Нуваса заперечує ідеологію ісламу. Дотепний і гострий сатирик, Абу-Нувас висміював офіційні мусульманські святощі і пародіював староарабську поезію, яка ідеалізувала суворий побут бедуїнів. Особа поета відображена у славнозвісних казках «1001 ніч».
Біографія
Раннє життя і початок творчості
Абу Нувас був вихідцем з бідної сім'ї вільновідпущеника, тобто оберненого в рабство жителя завойованої арабами області, який прийняв іслам, а пізніше отримав свободу і став найманим солдатом у військах останнього Омеядського халіфа — Марвана. Мати Абу Нуваса була персіянкою і заробляла на життя пранням вовни. Абу Нувас народився в поселенні Ахваз в області Хузестан. У різних джерелах рік його народження варіюється від 747 до 762. Дитячі роки провів у Басрі, працюючи в крамниці торговця пахощами, для якого збирав ароматичні трави.
Абу Нувас ніколи не знав свого батька, Хані, який був солдатом в армії Марвана II. Деякі говорять, що він народився в Басрі інші стверджують, що в Дамаску, або, в Ахвазі. Абу Нувас мігрував в Багдад, можливо, в компанії Валібах ібн аль-Хабаб, і незабаром став відомим своєю дотепною та гумористичною поезією, яка стосується не традиційної теми пустелі, але міського життя і радості вина та алкоголю, і грубого гумору. Серед його робіт вірші про полювання, сексуальну об'єктивацію жінок і хлопчиків, і панегірики його покровителям. Він був сумно відомий за його глузування і сатиру, його улюбленими темами були теми сексуальної пасивності чоловіків і сексуальної нестриманості жінок. «Любовні» симпатії Абу-Нуваса різко негативно ставляться що до лесбійства, і часто знущається над цим, він сприймає його як безглуздість. Він любив шокувати суспільство відкрито пишучи про речі, які іслам забороняв. Можливо, він був першим арабським поетом, щоб написав про мастурбацію.
Ісмаїл бен Нубахт сказав Абу Нувас: «Я ніколи не бачив людини освіченішої, ніж Абу Нувас, ніхто, хто мав багато шаф, не мав так багато книг. В нього можна було знайти багато книг. Після його смерті ми отримали будинок, який містить колекції, в яких була колекція рідкісних виразів і граматичних спостережень».
У VIII — IX століттях Басра була одним з головних центрів арабської філології, і тут Абу-Нувас мав знайомство з вченими-філологами, які допомогли отримати відмінну для того часу освіту. Тут же він зустрівся з поетом Валібом ібн аль-Хубабом. Стати учнем Валіби, вірші якого були широко відомі за межами його рідного міста Куфи, було для Хасана великою удачею: тут він міг познайомитися з мистецтвом віршування слухаючи уроки свого вчителя, записуючи його вірші, будучи присутнім на поетичних змаганнях. Він же ввів його в компанію «золотої молоді». У цьому суспільстві поет проводив час спершу в Басрі, пізніше в іншому центрі арабської культури — Куфі і в столиці халіфату — Багдаді. Тут він був помічений і наближений до двору уславленими покровителями поезії халіфом Гарун ар-Рашидом. Як придворний панегірист Абу-Нувас складав панегірики, прославляючи представників правлячої династії та інших високопоставлених осіб імперії.
Далеко не завжди Абу-Нувас перебував у веселковому настрої легковажного марнотратника життя, в його віршах звучить роздум про недосконалість світобудови, людські страждання і соціальні кривди.
Дивовижне поєднання в поезії Абу-Нуваса релігійного вільнодумства, часом переходить в заперечення основних догматів ісламу, скептицизму, іноді доходить до цинізму, і епікурейського затвердження чуттєвих радощів із сумними роздумами про буття і земні насолоди перед лицем смерті, пов'язано було не стільки з природно віковою еволюцією світовідчуття, скільки зі структурою середньовічного поетичного мистецтва, у якому один і той самий поет міг одночасно працювати в різних жанрах, складати пройняті розчаруванням в житті елегії, отруйні сатири і вірші, що оспівують любов, вино і застільні радості.
Саме з таким жанровим розмаїттям: хамріят, , і , , , рису, зухдіят, — найчастіше зустрічаєшся при знайомстві з творчістю Абу-Нуваса.
Деякі середньовічні критики, і серед них видатний прозаїк філолог Аль-Джахіз, захоплювався в першу чергу стилістичними достоїнствами поезії Абу Нуваса. «Я не бачив людину, — говорив аль-Джахіз, — який знав би мову краще, ніж Абу Нувас, мав би гарніший склад і краще уникав би неблагозвуччя мови». Інші в першу чергу цінували в ньому нові та оригінальні поетичні ідеї.
Втім, переважно, Абу-Нувас вів досить легковажний спосіб життя, і, незважаючи на поблажливе ставлення покровителів, за погане поводження його неодноразово ув'язнювали в темницю. Вірші Абу Нуваса були доступні у той час, кожному — вони були легкими для розуміння, відрізнялися яскравою образністю і написані зрозумілим, без рідкісних і застарілих слів мовою. Всі середньовічні автори, які писали про Абу Нуваса, наголошують — хто співчутливо, а хто осудливо — його любов до простолюду.
Цей час був золотим віком арабської культури і науки, а Багдад був тогочасним найбільшим у світі містом. Абу-Нувас можливо сподівався здобути прихильність нового халіфа, освіченішого правителя, ніж його жорстокого попередника.
За часів Абу-Нуваса в середовищі багдадської придворної знаті традиційна заборона іслама на вживання вина була фактично забута. Аббасидські халіфи Гарун ар-Рашид і аль-Амін в своїх багдадських резиденціях постійно влаштовували гучні бенкети, в чому їм намагалися наслідувати численні придворні і багаті городяни. Винні крамниці закривалися лише на час посту.
Абу Нувас був змушений бігти в Єгипет на якийсь час, після того як він написав елегійний вірш, що вихваляв Бармекідів, скинутих і вбитих Гарун ар-Рашидом. Абу-Нувас повернувся в Багдад в 809 році після смерті Гарун ар-Рашида. Подальше сходження на престол Мухаммеда аль-Аміна, двадцятидворічного сина Гарун ар-Рашида (і колишнього учня Абу-Нуваса) було успіхом для поета. Один з відомих своїх творів — вірш «Касида», він склав на честь аль-Аміна. Останні роки життя Абу-Нувас провів у Багдаді як придворний поет халіфа аль-Аміна. Сучасники поета, постійно засуджували його за розбещеність, одностайно відзначали широку освіченість Абу-Нуваса, оскільки він чудово розбирався в медицині, астрономії та інших науках.
Вигнання і тюремне ув'язнення
Абу Нувас був змушений втікати в Єгипет на деякий час, після того як написав хвалебні елегійні вірші для еліти Перського сімейства Бармакидів, могутньої сім'ї, яка була скинута та вбита халіфом Гарун ар-Рашидом. Він повернувся до Багдада в 809 році після смерті Гарун ар-Рашида. Більшість вчених вважають, що Абу Нувас написав більшість своїх віршів під час правління аль-Аміна. Його найвідоміша королівська елегія була віршом, який він склав на честь аль-Аміна.
Його сучасник Абу Хатім аль Меккі часто говорив, що глибокі смислові думки були приховані Абу Нувасом в своїх творах.
Тим не менш, Абу Нувас був поміщений у в'язницю, коли звістка про п'яну розпусту поета переповнила чашу терпіння аль-Аміна. Було зазначено, що секретар аль-Мамуна Зонбор обманом спонукав п'яного Абу Нуваса написати сатиру, яка містить висловлювання сатиричного характеру про імама Алі. Зотор потім читав вірш публічно, щоб продовжити тюремне ув'язнення Абу Нуваса. За різними даними Абу Нувас або помер у в'язниці або був отруєний Ісмаїлом бен Абу Сахелем.
Деякі пізніше стверджували, що в страху в'язниці Абу Нувас зробив каяття у своїх скоєних діях і став глибоко релігійною людиною. В той час як інші вважають, що каяття в віршах були просто записані в надії на отримання від халіфа помилування.
Творчість
Поетична спадщина Абу Нуваса дуже велика. Його перу належать вірші всіх традиційних жанрів, крім того, він вважався творцем особливого жанру мисливських віршів — . Славу йому принесли хамріят — вірші про вино. Це зазвичай довгі, багатосюжетні вірші зі складною композицією. Для любовної лірики Абу Нуваса властиве вживання безлічі деталей, застосування різноманітних метафор, риторичних зворотів і інших поетизмів. У ліричних віршах зберігається діалог, ніколи не порушується живий потік мови.
Джерелом натхнення Абу Нуваса стала перська культурна традиція. У віршах Абу Нуваса зустрічаються імена перських історичних та фольклорних героїв, опис звичаїв і традицій зороастризму. Його твори дають підставу припускати, що він належав до Шуубії — культурно-політичної течії, й виступав за звільнення перських народів з-під влади Халіфату.
Будучи противником бедуїнського «псевдокласицизму», він є найвидатнішим представником «нового стилю», що відобразив витонченіші форми побуту і настрої багатого городянина в період перетворення халіфату із замкнутої арабської держави в державу міжнародного значення.
У багатьох віршах Абу Нуваса висміюється майже весь набір штампів древньоарабської поезії:
- оплакування зотлілих залишків бедуїнських шатрів,
- «бедуїнські» жіночі імена Лейла, Хінд, Асма… і безліч інших.
- в панегіриках поет намагався слідувати традиційному канону.
Середньовічний літератор ібн Джіні каже, що «Абу Нувас знав напам'ять 700 урджузах». Будучи прославленим поетом, Абу Нувас переконував своїх учнів у необхідності досконально знати стару поезію — невичерпну скарбницю образів. Він говорив: «Купуйте знання — це мудрість». Щоправда, після того як учні демонстрували свої знання в цій області, він вимагав, щоб вони «забули все, що вивчили напам'ять». Це означало, що він проти сліпого наслідування штампів, і аж ніяк не проти самої старої поезії.
Його пісні зібрані деякими арабськими вченими в «Диван» (збірник): видані в німецькій обробці Кремером (Відень, 1855). Європейські дослідники називають Абу Нуваса «арабським Анакреоном» і «арабським Гейне». Чуттєвість знайшла чимале відображення в його творчості, але серед чуттєвих і просто любовних віршів виділяється цикл ніжних і витончених пісень, присвячених невільниці Джінані.
Абу Нувас застосовує у своїй поезії новий стиль «баді», тобто поетичні тропи й фігури красномовства — метафори, протиставлення і звукове уподібнення, що і послужило переходу до нового ступеня свідомості та літературної творчості. У своїх віршах Абу Нувас прагнув порівняти в небагатьох словах якомога більше речей. Його творчість вважалося зразком «найкращого порівняння». Нічого не додаси і нічого не викинеш — це відмінна особливість стилю Абу Нуваса.
Будучи представником гедонізму у своїй поезії, Абу Нувас, згідно з переказами, переносив ідеали своєї поезії в життя, вів життя вкрай легковажне і безпутне; про його любовні і п'яні пригоди, що свого часу стали легендарними, розповідають «Тисяча і одна ніч» і спеціальні збірники фривольних віршів і анекдотів. Значна частина цих анекдотів являє собою бродячі сюжети.
Розвиваючи традиції інших поетів, що включали в свої касиди рядки, присвячені вину, Абу Нувас створив самостійний жанр поезії вина — хамріят, склавши безліч «винних» віршів. Перські поети значно пізніше почали використовували тему вина в своїх віршах лише як метафоричний символ, але для Абу-Нуваса це була тема вираження розпусти і дисипації.
Він зображав події з гумористичним реалізмом, що були засновані на його життєвому досвіді, визнавав свої гріхи з вражаючою відвертістю, і писав, що він ніколи б не покаявся, хоча він рекомендував, щоб інші не послідували за його прикладом. З іронічним тоном він склав панахиди на для того часу коли його власне тіло зачахне від шкідливих звичок. Він закінчував один вірш, заявивши, що він ніколи не чекав, що його гріхи будуть виявлені Богом, тому що вони були занадто несуттєві для Бога, щоб звернути увагу на них.
При читанні поезії Абу-Нуваса, варто визнати, що більшість арабських поетів — набагато більше, ніж західні були більш зацікавлені в розумних формулюваннях в своїх віршах, ніж у фактичному притримуванні своїх ідей. Таким чином від них можна чекати перебільшення.
Їх неодмінною приналежністю є велика кількість жанрових замальовок: розмова з виноторговцями, сценки у винарні, мотиви, які пізніше стають постійними в арабській шахрайській новелі — Макам. Діалог у цих віршах відіграє ще більшу роль, ніж в любовній ліриці Абу Нуваса. Він відрізняється жвавістю, великою кількістю прозаїзмів і просторічної лексики. Багато «винних» віршів були популярні, тому що в них переважала простота мови, радісне бачення світу, безпосередність. Свіжість і м'який гумор говорять про тісний зв'язок творчості Абу Нуваса з народною традицією та про його вплив на середньовічну арабську народну поезію, що користувалася розмовними арабськими діалектами, і в якій на кожному кроці зустрічаються образи, подібні до створених Абу Нувасом. Недарма на святкуваннях у Єгипті кілька століть тому улюбленими були народні пісні на слова Абу Нуваса. «Винні» вірші Абу Нуваса заучували напам'ять, записували і співали. Вони були популярні завдяки своїй легкості, ясності і багатою образності. Здавалося б, жанр винної поезії не такі вже й багатий поетичними ідеями і майстер цього жанру приречений неминуче повторюватися. Тим не менш, Абу Нувас щоразу знаходив все нові соковиті і несподівані образи. Він зумів подолати в поезії класичну одноманітність і зробити вірш легким і витонченим.
У сатирі — хіджа Абу Нувас використовує перевернутий образ — це поширений прийом нового стилю для іронічного забарвлення вірша. Поет був майстром переходу від серйозного до жартівливого і від жартівливого до серйозного.
Для любовної лірики Абу Нуваса властиво вживання безлічі деталей, застосування різноманітних метафор, риторичних оборотів і інших поетизмів. У ліричних віршах зберігається діалог, ні в чому не порушується живий потік мови. Автор намагається дати мовленнєву характеристику героям. Ліричний герой наділений певними рисами. Образ його поступово вимальовується при читанні віршів, причому кожен вірш додає нову деталь, відкриває нові сторони натури або поведінки. У результаті створюється цілісний образ героя, втілений у самому поетичному сюжеті і наділений стійкою портретно-біографічної і психологічною характеристикою.
Багато віршів Абу Нуваса нагадують рубаї. Він перший вводить строфічний жанр з певною кількістю і розташуванням рядків.
Зухдіят насичений поетизмами і підбір слів у них строгіший. У цьому жанрі він використовує прийом протиставлення — улюблений прийом, який властивий тільки поетам «нового стилю».
Поета цінують не тільки як великого майстра слова, веселої і дотепної людини, але і як вільнодумця, що зіграв велику роль у дискредитації догм і встановлення ісламу, у підготовці атмосфери жвавій духовного життя, що виникла в Багдаді та інших містах середньовічного арабо-мусульманської держави — Халіфату в IX — XI ст. Цей період називають іноді «відродженням».
Спадок
Абу Нувас вважається одним з великих представників класичної арабської літератури. Він вплинув на багатьох пізніх письменників, таких як Омар Хаям і Гафіз — обидва перських поети. Гедоністичний карикатурист Абу Нувас з'являється в казках Тисяча і одна ніч. Серед його найвідоміших віршів є ті, що висміювали «Стародавню Аравію», ностальгію за життям бедуїнів, і з ентузіатичні хвалити до сучасного життя в Багдаді, як яскравий контраст.
Поетична спадщина Абу Нуваса дуже велика. Його перу належать вірші всіх традиційних жанрів, крім того, він вважався творцем особливого жанру мисливських віршів — тардіят, оскільки до нього описи полювання були присутні лише як складовий елемент касиди. По суті тардіят — це чи не єдиний жанр, у якому виявляється серйозне ставлення поета до древньої традиції: тут важко вловити якусь іронію, явну або приховану. Поет іскріння милується широкими просторами горбистих степів, за якими мчить зграя антилоп, переслідуваних швидким псом, соколами, гепардом, а також своїм умінням описати побачене в промовистому арабському стилі — адже мисливські вірші відносяться за ширшою класифікацією до розряду Васфі — описових віршів, які були в той час показником поетичної майстерності.
Його свобода вираження думок особливо з питань, заборонених ісламських норм продовжують хвилювати анімус цензорів. Хоча його твори були вільно у зверненні до перших років XX століття, в 1932 році перший сучасний цензурі видання його робіт з'явилися в Каїрі.
У 1976 році, кратер на планеті Меркурій був названий на честь Абу Нувас.
Багдад
Аль-Хатіб аль-Багдаді, автор історії Багдада, пише, що Абу Нувас похований на кладовищі Шинізі в Багдаді. У місті є кілька місць, названих на честь поета. Вулиця імені Абу Нуваса проходить вздовж східного берега Тигру, який був колись місцем виставок та театральних видовищ. Парк імені Абу Нуваса також знаходиться там, на 2,5-кілометровій ділянці між Жумхурією і тягнеться до ріки в Караді поблизу мосту «14 липня».
Внесок в культуру суахілі
У Східній Африці в культурі суахілі ім'я Абу Нувас часто вимовляється як Абунуваші. Він в численних історіях використовує вигадане автором ім'я — Насреддін, часто його називають ще інакше. У різних народів Ходжа Насреддін має різні транслітерації імені та відтінки образу. У персів та азербайджанців Ходжа має титул молли — Молла Насреддін. У кавказців ім'я жартівника — Наср Ходжа (карачаївці), Наср-Еддін (чеченці), Хоже (кабардинці), Несарт тощо. У середньоазійських народів Насреддін часто є мандрівником зі своїм вірним супутником віслюком, а його імена такі — Ходжа Насир (казахи), Апенді (киргизи), Афанді (узбеки, уйгури), Епенді (туркмени), Ефенді (таджики). У болгар — Настрадін Ходжа, у сицилійців (і загалом італійців) — Дж'юфа́. У казках Абунуваші здійснює різні трюки і мстить за бідних людей жадібним, багатим людям. Танзанійський художник Годфрі Гадоєв створив суахілі комікс, що називається Абунуваші, яка є адаптацією трьох історій про Абунуваші. Книга видана видавництвом Sasa Sema Publications в 1996 році.
Суахілі знали твори Абунуваші, і вони чимало сміялися читаючи його твори. Усі історії в інших країнах виходили з різними назвами. Історії в «Романах про Абунуваші» засновані на одній й ті самій традиції написання.
Існує принаймні одна історія Абу Нувас власного відповідності Abunuwasi «нових» — це допомагає зрозуміти, як його ім'я було пов'язане зі спадщиною затоки — Насреддін:
Історія про Абу Нуваса і Харун ар-Рашида
Ця стаття містить фрагменти іноземною мовою. |
"Абу Нувас дуже любить вино. Одного разу його знайшли в дуже п'яному вигляді, коли халіф Гарун ар-Рашид ходив вулицями зі своїм військом. Улюблений поет Халіфа Харуна Абу Нувас навіть служив напої залишитися з ним і бачити його, але він не може дозволити бачити п'яних людей на дорозі перед всіма й перед ним халіфом. е слід розглядати себе халіфом, які зневажають закон Аллаха. Таким чином ар-Рашида Абу Нувас він повернувся до неї, якщо jeficha утримувач пляшки з правої руки. «Покажіть мені ваші руки!» сказав Халіф.
Абу Нувас тримав пляшку в правій руці, що вказувала на чоловіків. «Покажіть мені іншу!» Заявив ар-Рашид. Знову ж таки, поета поміняв пляшку в руках пляшках в ліву руку показуючи праву руку Халіфу. Ар-Рашид сказав: «Тепер покажи мені дві руки!»
Абу Нувас він вийшов один крок назад до стіни будинку та проведення пляшку з його нижній стінці Халіфа вказує обома руками. Він стверджував, що він nyage один крок вперед. «Про amirulmuumina», відповів Абу Нувас, «Ви знаєте, що якщо я йшов по розбитої пляшки kitavunjika!» Халіфа і солдати всі сміялися так багато. Абу Нувас очікується, отримає 80 ударів, але Халіфа заявив: «Для розвідки, як це не може бути п'яним і я не можу покарати акт з підтримання пляшку тільки. Отже, починайте!»
Поезія Абу-нуваса в сьогоденні
Величезний обсяг праць Абу-Нувас залишається неперекладеним з арабської. Навіть на англійську перекладені тільки основні роботи Абу-Нуваса, які містить багато його віршів, це В. Х. Інграмс «Абу Нувас в житті і легендах (1933)». Інграмс розділив свої біографічні дослідження на три частини: Про персоналію, апокрифічну, і міфічну. Два інших найякісніших роботи Рейнольдса А. Ніколсон- «Історія літератури арабів» (1907; вид. 2d 1930), і Філіп К. Хиттім, «Історія арабів» (1937; восьма редакція 1963). В обох цих творах Абу-Нуваса видно по відношенню своїх сучасників до нього. Також відомою є праця Джеймс Крітчека «Антологія ісламської літератури від виникнення ісламу до наших днів» (1966).
Примітки
- Roux P. d. Nouveau Dictionnaire des œuvres de tous les temps et tous les pays — 2 — Éditions Robert Laffont, 1994. — Vol. 1. — P. 8. —
- Абу-Нувас // Энциклопедический словарь / под ред. И. Е. Андреевский — СПб: Брокгауз — Ефрон, 1890. — Т. I. — С. 47.
- Esat Ayyıldız. "Ebû Nuvâs’ın Şarap (Hamriyyât) Şiirleri" [ 24 жовтня 2021 у Wayback Machine.]. Bozok Üniversitesi İlahiyat Fakültesi Dergisi 18 / 18 (2020): 147-173.
- . Архів оригіналу за 26 квітня 2015. Процитовано 26 березня 2011.
- . Архів оригіналу за 11 грудня 2011. Процитовано 26 березня 2011.
Література
- Українська радянська енциклопедія : у 12 т. / гол. ред. М. П. Бажан ; редкол.: О. К. Антонов та ін. — 2-ге вид. — К. : Головна редакція УРЕ, 1974–1985.
- Ислам. Словарь атеиста. Москва. Видавництво політичної літератури. 1988. стор. 24—25.(рос.)
- Philip F. Kennedy. The Wine Song in Classical Arabic Poetry: Abu Nuwas and the Literary Tradition., Open University Press (1997)
- Philip F. Kennedy. Abu Nuwas: A Genius of Poetry, OneWorld Press (2005)
- Lazar, M. og Lacy, N. The care and feeding of gazelles — Medieval Arabic and Hebrew love poetry,
- George Mason. Poetics of Love in the Middle Ages, University Press, (1989)
- Esat Ayyıldız. "Ebû Nuvâs’ın Şarap (Hamriyyât) Şiirleri" [ 24 жовтня 2021 у Wayback Machine.]. Bozok Üniversitesi İlahiyat Fakültesi Dergisi 18 / 18 (2020): 147-173.
Посилання
- Абу Нувас [ 24 вересня 2017 у Wayback Machine.] // ВУЕ
- Поетична спадщина Абу Нуваса [ 2 травня 2014 у Wayback Machine.]
- Abu Nuwas, the first and foremost Islamic gay poet [ 1 грудня 2012 у Wayback Machine.]
- Abu Nawas, the Persian Arab [ 26 липня 2009 у Wayback Machine.]
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Cya stattya potrebuye istotnoyi pererobki Mozhlivo yiyi neobhidno dopovniti perepisati abo vikifikuvati Poyasnennya prichin ta obgovorennya na storinci Vikipediya Statti sho neobhidno polipshiti Tomu hto dodav shablon zvazhte na te shob povidomiti osnovnih avtoriv statti pro neobhidnist polipshennya dodavshi do yihnoyi storinki obgovorennya takij tekst subst polipshiti avtoru Abu Nuvas 31 zhovtnya 2021 a takozh ne zabudte opisati prichinu nominaciyi na pidstorinci Vikipediya Statti sho neobhidno polipshiti za vidpovidnij den 31 zhovtnya 2021 Cya stattya ye sirim perekladom z inshoyi movi Mozhlivo vona stvorena za dopomogoyu mashinnogo perekladu abo perekladachem yakij nedostatno volodiye oboma movami Bud laska dopomozhit polipshiti pereklad cherven 2020 inshi imena rozmir zobrazhennya im ya pri narodzhenni misce prozhivannya misce smerti titul prichina smerti pidpis zobrazhennya Abu Nuvas al Gasan ibn Gani al Gakamiarab أبو نواس Narodivsya756 0756 AhvazPomer814 0814 Bagdad 1 Krayina Abbasidskij halifatNacionalnistPersiyaDiyalnistpoetMova tvorivarabskaNapryamokmodernizmZhanrzastilni pisni panegiriki satiri elegiyi mislivski virshiKonfesiyaislam Abu Nuvas u Vikishovishi Vislovlyuvannya u Vikicitatah Roboti u Vikidzherelah Abu Nu vas al Gasan ibn Gani al Gakami n mizh 747 762 814 arabskij poet periodu rozkvitu halifatu Abbasidiv Zhiv pri dvori halifa Garuna ar Rashida j Al Amina v Bagdadi Spivec veselogo zhittya vina ta vtih kohannya Avtor lyubovnoyi i gedonichnoyi liriki Poeziya Abu Nuvasa zaperechuye ideologiyu islamu Dotepnij i gostrij satirik Abu Nuvas vismiyuvav oficijni musulmanski svyatoshi i parodiyuvav staroarabsku poeziyu yaka idealizuvala suvorij pobut beduyiniv Osoba poeta vidobrazhena u slavnozvisnih kazkah 1001 nich BiografiyaRannye zhittya i pochatok tvorchosti Abu Nuvas buv vihidcem z bidnoyi sim yi vilnovidpushenika tobto obernenogo v rabstvo zhitelya zavojovanoyi arabami oblasti yakij prijnyav islam a piznishe otrimav svobodu i stav najmanim soldatom u vijskah ostannogo Omeyadskogo halifa Marvana Mati Abu Nuvasa bula persiyankoyu i zaroblyala na zhittya prannyam vovni Abu Nuvas narodivsya v poselenni Ahvaz v oblasti Huzestan U riznih dzherelah rik jogo narodzhennya variyuyetsya vid 747 do 762 Dityachi roki proviv u Basri pracyuyuchi v kramnici torgovcya pahoshami dlya yakogo zbirav aromatichni travi Abu Nuvas nikoli ne znav svogo batka Hani yakij buv soldatom v armiyi Marvana II Deyaki govoryat sho vin narodivsya v Basri inshi stverdzhuyut sho v Damasku abo v Ahvazi Abu Nuvas migruvav v Bagdad mozhlivo v kompaniyi Valibah ibn al Habab i nezabarom stav vidomim svoyeyu dotepnoyu ta gumoristichnoyu poeziyeyu yaka stosuyetsya ne tradicijnoyi temi pusteli ale miskogo zhittya i radosti vina ta alkogolyu i grubogo gumoru Sered jogo robit virshi pro polyuvannya seksualnu ob yektivaciyu zhinok i hlopchikiv i panegiriki jogo pokrovitelyam Vin buv sumno vidomij za jogo gluzuvannya i satiru jogo ulyublenimi temami buli temi seksualnoyi pasivnosti cholovikiv i seksualnoyi nestrimanosti zhinok Lyubovni simpatiyi Abu Nuvasa rizko negativno stavlyatsya sho do lesbijstva i chasto znushayetsya nad cim vin sprijmaye jogo yak bezgluzdist Vin lyubiv shokuvati suspilstvo vidkrito pishuchi pro rechi yaki islam zaboronyav Mozhlivo vin buv pershim arabskim poetom shob napisav pro masturbaciyu Ismayil ben Nubaht skazav Abu Nuvas Ya nikoli ne bachiv lyudini osvichenishoyi nizh Abu Nuvas nihto hto mav bagato shaf ne mav tak bagato knig V nogo mozhna bulo znajti bagato knig Pislya jogo smerti mi otrimali budinok yakij mistit kolekciyi v yakih bula kolekciya ridkisnih viraziv i gramatichnih sposterezhen U VIII IX stolittyah Basra bula odnim z golovnih centriv arabskoyi filologiyi i tut Abu Nuvas mav znajomstvo z vchenimi filologami yaki dopomogli otrimati vidminnu dlya togo chasu osvitu Tut zhe vin zustrivsya z poetom Valibom ibn al Hubabom Stati uchnem Valibi virshi yakogo buli shiroko vidomi za mezhami jogo ridnogo mista Kufi bulo dlya Hasana velikoyu udacheyu tut vin mig poznajomitisya z mistectvom virshuvannya sluhayuchi uroki svogo vchitelya zapisuyuchi jogo virshi buduchi prisutnim na poetichnih zmagannyah Vin zhe vviv jogo v kompaniyu zolotoyi molodi U comu suspilstvi poet provodiv chas spershu v Basri piznishe v inshomu centri arabskoyi kulturi Kufi i v stolici halifatu Bagdadi Tut vin buv pomichenij i nablizhenij do dvoru uslavlenimi pokrovitelyami poeziyi halifom Garun ar Rashidom Yak pridvornij panegirist Abu Nuvas skladav panegiriki proslavlyayuchi predstavnikiv pravlyachoyi dinastiyi ta inshih visokopostavlenih osib imperiyi Daleko ne zavzhdi Abu Nuvas perebuvav u veselkovomu nastroyi legkovazhnogo marnotratnika zhittya v jogo virshah zvuchit rozdum pro nedoskonalist svitobudovi lyudski strazhdannya i socialni krivdi Divovizhne poyednannya v poeziyi Abu Nuvasa religijnogo vilnodumstva chasom perehodit v zaperechennya osnovnih dogmativ islamu skepticizmu inodi dohodit do cinizmu i epikurejskogo zatverdzhennya chuttyevih radoshiv iz sumnimi rozdumami pro buttya i zemni nasolodi pered licem smerti pov yazano bulo ne stilki z prirodno vikovoyu evolyuciyeyu svitovidchuttya skilki zi strukturoyu serednovichnogo poetichnogo mistectva u yakomu odin i toj samij poet mig odnochasno pracyuvati v riznih zhanrah skladati projnyati rozcharuvannyam v zhitti elegiyi otrujni satiri i virshi sho ospivuyut lyubov vino i zastilni radosti Same z takim zhanrovim rozmayittyam hamriyat i risu zuhdiyat najchastishe zustrichayeshsya pri znajomstvi z tvorchistyu Abu Nuvasa Deyaki serednovichni kritiki i sered nih vidatnij prozayik filolog Al Dzhahiz zahoplyuvavsya v pershu chergu stilistichnimi dostoyinstvami poeziyi Abu Nuvasa Ya ne bachiv lyudinu govoriv al Dzhahiz yakij znav bi movu krashe nizh Abu Nuvas mav bi garnishij sklad i krashe unikav bi neblagozvuchchya movi Inshi v pershu chergu cinuvali v nomu novi ta originalni poetichni ideyi Vtim perevazhno Abu Nuvas viv dosit legkovazhnij sposib zhittya i nezvazhayuchi na poblazhlive stavlennya pokroviteliv za pogane povodzhennya jogo neodnorazovo uv yaznyuvali v temnicyu Virshi Abu Nuvasa buli dostupni u toj chas kozhnomu voni buli legkimi dlya rozuminnya vidriznyalisya yaskravoyu obraznistyu i napisani zrozumilim bez ridkisnih i zastarilih sliv movoyu Vsi serednovichni avtori yaki pisali pro Abu Nuvasa nagoloshuyut hto spivchutlivo a hto osudlivo jogo lyubov do prostolyudu Cej chas buv zolotim vikom arabskoyi kulturi i nauki a Bagdad buv togochasnim najbilshim u sviti mistom Abu Nuvas mozhlivo spodivavsya zdobuti prihilnist novogo halifa osvichenishogo pravitelya nizh jogo zhorstokogo poperednika Za chasiv Abu Nuvasa v seredovishi bagdadskoyi pridvornoyi znati tradicijna zaborona islama na vzhivannya vina bula faktichno zabuta Abbasidski halifi Garun ar Rashid i al Amin v svoyih bagdadskih rezidenciyah postijno vlashtovuvali guchni benketi v chomu yim namagalisya nasliduvati chislenni pridvorni i bagati gorodyani Vinni kramnici zakrivalisya lishe na chas postu Abu Nuvas buv zmushenij bigti v Yegipet na yakijs chas pislya togo yak vin napisav elegijnij virsh sho vihvalyav Barmekidiv skinutih i vbitih Garun ar Rashidom Abu Nuvas povernuvsya v Bagdad v 809 roci pislya smerti Garun ar Rashida Podalshe shodzhennya na prestol Muhammeda al Amina dvadcyatidvorichnogo sina Garun ar Rashida i kolishnogo uchnya Abu Nuvasa bulo uspihom dlya poeta Odin z vidomih svoyih tvoriv virsh Kasida vin sklav na chest al Amina Ostanni roki zhittya Abu Nuvas proviv u Bagdadi yak pridvornij poet halifa al Amina Suchasniki poeta postijno zasudzhuvali jogo za rozbeshenist odnostajno vidznachali shiroku osvichenist Abu Nuvasa oskilki vin chudovo rozbiravsya v medicini astronomiyi ta inshih naukah Vignannya i tyuremne uv yaznennya Abu Nuvas buv zmushenij vtikati v Yegipet na deyakij chas pislya togo yak napisav hvalebni elegijni virshi dlya eliti Perskogo simejstva Barmakidiv mogutnoyi sim yi yaka bula skinuta ta vbita halifom Garun ar Rashidom Vin povernuvsya do Bagdada v 809 roci pislya smerti Garun ar Rashida Bilshist vchenih vvazhayut sho Abu Nuvas napisav bilshist svoyih virshiv pid chas pravlinnya al Amina Jogo najvidomisha korolivska elegiya bula virshom yakij vin sklav na chest al Amina Jogo suchasnik Abu Hatim al Mekki chasto govoriv sho gliboki smislovi dumki buli prihovani Abu Nuvasom v svoyih tvorah Tim ne mensh Abu Nuvas buv pomishenij u v yaznicyu koli zvistka pro p yanu rozpustu poeta perepovnila chashu terpinnya al Amina Bulo zaznacheno sho sekretar al Mamuna Zonbor obmanom sponukav p yanogo Abu Nuvasa napisati satiru yaka mistit vislovlyuvannya satirichnogo harakteru pro imama Ali Zotor potim chitav virsh publichno shob prodovzhiti tyuremne uv yaznennya Abu Nuvasa Za riznimi danimi Abu Nuvas abo pomer u v yaznici abo buv otruyenij Ismayilom ben Abu Sahelem Deyaki piznishe stverdzhuvali sho v strahu v yaznici Abu Nuvas zrobiv kayattya u svoyih skoyenih diyah i stav gliboko religijnoyu lyudinoyu V toj chas yak inshi vvazhayut sho kayattya v virshah buli prosto zapisani v nadiyi na otrimannya vid halifa pomiluvannya TvorchistPoetichna spadshina Abu Nuvasa duzhe velika Jogo peru nalezhat virshi vsih tradicijnih zhanriv krim togo vin vvazhavsya tvorcem osoblivogo zhanru mislivskih virshiv Slavu jomu prinesli hamriyat virshi pro vino Ce zazvichaj dovgi bagatosyuzhetni virshi zi skladnoyu kompoziciyeyu Dlya lyubovnoyi liriki Abu Nuvasa vlastive vzhivannya bezlichi detalej zastosuvannya riznomanitnih metafor ritorichnih zvorotiv i inshih poetizmiv U lirichnih virshah zberigayetsya dialog nikoli ne porushuyetsya zhivij potik movi Dzherelom nathnennya Abu Nuvasa stala perska kulturna tradiciya U virshah Abu Nuvasa zustrichayutsya imena perskih istorichnih ta folklornih geroyiv opis zvichayiv i tradicij zoroastrizmu Jogo tvori dayut pidstavu pripuskati sho vin nalezhav do Shuubiyi kulturno politichnoyi techiyi j vistupav za zvilnennya perskih narodiv z pid vladi Halifatu Buduchi protivnikom beduyinskogo psevdoklasicizmu vin ye najvidatnishim predstavnikom novogo stilyu sho vidobraziv vitonchenishi formi pobutu i nastroyi bagatogo gorodyanina v period peretvorennya halifatu iz zamknutoyi arabskoyi derzhavi v derzhavu mizhnarodnogo znachennya U bagatoh virshah Abu Nuvasa vismiyuyetsya majzhe ves nabir shtampiv drevnoarabskoyi poeziyi oplakuvannya zotlilih zalishkiv beduyinskih shatriv beduyinski zhinochi imena Lejla Hind Asma i bezlich inshih v panegirikah poet namagavsya sliduvati tradicijnomu kanonu Serednovichnij literator ibn Dzhini kazhe sho Abu Nuvas znav napam yat 700 urdzhuzah Buduchi proslavlenim poetom Abu Nuvas perekonuvav svoyih uchniv u neobhidnosti doskonalno znati staru poeziyu nevicherpnu skarbnicyu obraziv Vin govoriv Kupujte znannya ce mudrist Shopravda pislya togo yak uchni demonstruvali svoyi znannya v cij oblasti vin vimagav shob voni zabuli vse sho vivchili napam yat Ce oznachalo sho vin proti slipogo nasliduvannya shtampiv i azh niyak ne proti samoyi staroyi poeziyi Jogo pisni zibrani deyakimi arabskimi vchenimi v Divan zbirnik vidani v nimeckij obrobci Kremerom Viden 1855 Yevropejski doslidniki nazivayut Abu Nuvasa arabskim Anakreonom i arabskim Gejne Chuttyevist znajshla chimale vidobrazhennya v jogo tvorchosti ale sered chuttyevih i prosto lyubovnih virshiv vidilyayetsya cikl nizhnih i vitonchenih pisen prisvyachenih nevilnici Dzhinani Abu Nuvas zastosovuye u svoyij poeziyi novij stil badi tobto poetichni tropi j figuri krasnomovstva metafori protistavlennya i zvukove upodibnennya sho i posluzhilo perehodu do novogo stupenya svidomosti ta literaturnoyi tvorchosti U svoyih virshah Abu Nuvas pragnuv porivnyati v nebagatoh slovah yakomoga bilshe rechej Jogo tvorchist vvazhalosya zrazkom najkrashogo porivnyannya Nichogo ne dodasi i nichogo ne vikinesh ce vidminna osoblivist stilyu Abu Nuvasa Buduchi predstavnikom gedonizmu u svoyij poeziyi Abu Nuvas zgidno z perekazami perenosiv ideali svoyeyi poeziyi v zhittya viv zhittya vkraj legkovazhne i bezputne pro jogo lyubovni i p yani prigodi sho svogo chasu stali legendarnimi rozpovidayut Tisyacha i odna nich i specialni zbirniki frivolnih virshiv i anekdotiv Znachna chastina cih anekdotiv yavlyaye soboyu brodyachi syuzheti Rozvivayuchi tradiciyi inshih poetiv sho vklyuchali v svoyi kasidi ryadki prisvyacheni vinu Abu Nuvas stvoriv samostijnij zhanr poeziyi vina hamriyat sklavshi bezlich vinnih virshiv Perski poeti znachno piznishe pochali vikoristovuvali temu vina v svoyih virshah lishe yak metaforichnij simvol ale dlya Abu Nuvasa ce bula tema virazhennya rozpusti i disipaciyi Vin zobrazhav podiyi z gumoristichnim realizmom sho buli zasnovani na jogo zhittyevomu dosvidi viznavav svoyi grihi z vrazhayuchoyu vidvertistyu i pisav sho vin nikoli b ne pokayavsya hocha vin rekomenduvav shob inshi ne posliduvali za jogo prikladom Z ironichnim tonom vin sklav panahidi na dlya togo chasu koli jogo vlasne tilo zachahne vid shkidlivih zvichok Vin zakinchuvav odin virsh zayavivshi sho vin nikoli ne chekav sho jogo grihi budut viyavleni Bogom tomu sho voni buli zanadto nesuttyevi dlya Boga shob zvernuti uvagu na nih Pri chitanni poeziyi Abu Nuvasa varto viznati sho bilshist arabskih poetiv nabagato bilshe nizh zahidni buli bilsh zacikavleni v rozumnih formulyuvannyah v svoyih virshah nizh u faktichnomu pritrimuvanni svoyih idej Takim chinom vid nih mozhna chekati perebilshennya Yih neodminnoyu prinalezhnistyu ye velika kilkist zhanrovih zamalovok rozmova z vinotorgovcyami scenki u vinarni motivi yaki piznishe stayut postijnimi v arabskij shahrajskij noveli Makam Dialog u cih virshah vidigraye she bilshu rol nizh v lyubovnij lirici Abu Nuvasa Vin vidriznyayetsya zhvavistyu velikoyu kilkistyu prozayizmiv i prostorichnoyi leksiki Bagato vinnih virshiv buli populyarni tomu sho v nih perevazhala prostota movi radisne bachennya svitu bezposerednist Svizhist i m yakij gumor govoryat pro tisnij zv yazok tvorchosti Abu Nuvasa z narodnoyu tradiciyeyu ta pro jogo vpliv na serednovichnu arabsku narodnu poeziyu sho koristuvalasya rozmovnimi arabskimi dialektami i v yakij na kozhnomu kroci zustrichayutsya obrazi podibni do stvorenih Abu Nuvasom Nedarma na svyatkuvannyah u Yegipti kilka stolit tomu ulyublenimi buli narodni pisni na slova Abu Nuvasa Vinni virshi Abu Nuvasa zauchuvali napam yat zapisuvali i spivali Voni buli populyarni zavdyaki svoyij legkosti yasnosti i bagatoyu obraznosti Zdavalosya b zhanr vinnoyi poeziyi ne taki vzhe j bagatij poetichnimi ideyami i majster cogo zhanru prirechenij neminuche povtoryuvatisya Tim ne mensh Abu Nuvas shorazu znahodiv vse novi sokoviti i nespodivani obrazi Vin zumiv podolati v poeziyi klasichnu odnomanitnist i zrobiti virsh legkim i vitonchenim U satiri hidzha Abu Nuvas vikoristovuye perevernutij obraz ce poshirenij prijom novogo stilyu dlya ironichnogo zabarvlennya virsha Poet buv majstrom perehodu vid serjoznogo do zhartivlivogo i vid zhartivlivogo do serjoznogo Dlya lyubovnoyi liriki Abu Nuvasa vlastivo vzhivannya bezlichi detalej zastosuvannya riznomanitnih metafor ritorichnih oborotiv i inshih poetizmiv U lirichnih virshah zberigayetsya dialog ni v chomu ne porushuyetsya zhivij potik movi Avtor namagayetsya dati movlennyevu harakteristiku geroyam Lirichnij geroj nadilenij pevnimi risami Obraz jogo postupovo vimalovuyetsya pri chitanni virshiv prichomu kozhen virsh dodaye novu detal vidkrivaye novi storoni naturi abo povedinki U rezultati stvoryuyetsya cilisnij obraz geroya vtilenij u samomu poetichnomu syuzheti i nadilenij stijkoyu portretno biografichnoyi i psihologichnoyu harakteristikoyu Bagato virshiv Abu Nuvasa nagaduyut rubayi Vin pershij vvodit strofichnij zhanr z pevnoyu kilkistyu i roztashuvannyam ryadkiv Zuhdiyat nasichenij poetizmami i pidbir sliv u nih strogishij U comu zhanri vin vikoristovuye prijom protistavlennya ulyublenij prijom yakij vlastivij tilki poetam novogo stilyu Poeta cinuyut ne tilki yak velikogo majstra slova veseloyi i dotepnoyi lyudini ale i yak vilnodumcya sho zigrav veliku rol u diskreditaciyi dogm i vstanovlennya islamu u pidgotovci atmosferi zhvavij duhovnogo zhittya sho vinikla v Bagdadi ta inshih mistah serednovichnogo arabo musulmanskoyi derzhavi Halifatu v IX XI st Cej period nazivayut inodi vidrodzhennyam SpadokAbu Nuvas vvazhayetsya odnim z velikih predstavnikiv klasichnoyi arabskoyi literaturi Vin vplinuv na bagatoh piznih pismennikiv takih yak Omar Hayam i Gafiz obidva perskih poeti Gedonistichnij karikaturist Abu Nuvas z yavlyayetsya v kazkah Tisyacha i odna nich Sered jogo najvidomishih virshiv ye ti sho vismiyuvali Starodavnyu Araviyu nostalgiyu za zhittyam beduyiniv i z entuziatichni hvaliti do suchasnogo zhittya v Bagdadi yak yaskravij kontrast Poetichna spadshina Abu Nuvasa duzhe velika Jogo peru nalezhat virshi vsih tradicijnih zhanriv krim togo vin vvazhavsya tvorcem osoblivogo zhanru mislivskih virshiv tardiyat oskilki do nogo opisi polyuvannya buli prisutni lishe yak skladovij element kasidi Po suti tardiyat ce chi ne yedinij zhanr u yakomu viyavlyayetsya serjozne stavlennya poeta do drevnoyi tradiciyi tut vazhko vloviti yakus ironiyu yavnu abo prihovanu Poet iskrinnya miluyetsya shirokimi prostorami gorbistih stepiv za yakimi mchit zgraya antilop peresliduvanih shvidkim psom sokolami gepardom a takozh svoyim uminnyam opisati pobachene v promovistomu arabskomu stili adzhe mislivski virshi vidnosyatsya za shirshoyu klasifikaciyeyu do rozryadu Vasfi opisovih virshiv yaki buli v toj chas pokaznikom poetichnoyi majsternosti Jogo svoboda virazhennya dumok osoblivo z pitan zaboronenih islamskih norm prodovzhuyut hvilyuvati animus cenzoriv Hocha jogo tvori buli vilno u zvernenni do pershih rokiv XX stolittya v 1932 roci pershij suchasnij cenzuri vidannya jogo robit z yavilisya v Kayiri U 1976 roci krater na planeti Merkurij buv nazvanij na chest Abu Nuvas Bagdad Al Hatib al Bagdadi avtor istoriyi Bagdada pishe sho Abu Nuvas pohovanij na kladovishi Shinizi v Bagdadi U misti ye kilka misc nazvanih na chest poeta Vulicya imeni Abu Nuvasa prohodit vzdovzh shidnogo berega Tigru yakij buv kolis miscem vistavok ta teatralnih vidovish Park imeni Abu Nuvasa takozh znahoditsya tam na 2 5 kilometrovij dilyanci mizh Zhumhuriyeyu i tyagnetsya do riki v Karadi poblizu mostu 14 lipnya Vnesok v kulturu suahili U Shidnij Africi v kulturi suahili im ya Abu Nuvas chasto vimovlyayetsya yak Abunuvashi Vin v chislennih istoriyah vikoristovuye vigadane avtorom im ya Nasreddin chasto jogo nazivayut she inakshe U riznih narodiv Hodzha Nasreddin maye rizni transliteraciyi imeni ta vidtinki obrazu U persiv ta azerbajdzhanciv Hodzha maye titul molli Molla Nasreddin U kavkazciv im ya zhartivnika Nasr Hodzha karachayivci Nasr Eddin chechenci Hozhe kabardinci Nesart tosho U serednoazijskih narodiv Nasreddin chasto ye mandrivnikom zi svoyim virnim suputnikom vislyukom a jogo imena taki Hodzha Nasir kazahi Apendi kirgizi Afandi uzbeki ujguri Ependi turkmeni Efendi tadzhiki U bolgar Nastradin Hodzha u sicilijciv i zagalom italijciv Dzh yufa U kazkah Abunuvashi zdijsnyuye rizni tryuki i mstit za bidnih lyudej zhadibnim bagatim lyudyam Tanzanijskij hudozhnik Godfri Gadoyev stvoriv suahili komiks sho nazivayetsya Abunuvashi yaka ye adaptaciyeyu troh istorij pro Abunuvashi Kniga vidana vidavnictvom Sasa Sema Publications v 1996 roci Suahili znali tvori Abunuvashi i voni chimalo smiyalisya chitayuchi jogo tvori Usi istoriyi v inshih krayinah vihodili z riznimi nazvami Istoriyi v Romanah pro Abunuvashi zasnovani na odnij j ti samij tradiciyi napisannya Isnuye prinajmni odna istoriya Abu Nuvas vlasnogo vidpovidnosti Abunuwasi novih ce dopomagaye zrozumiti yak jogo im ya bulo pov yazane zi spadshinoyu zatoki Nasreddin Istoriya pro Abu Nuvasa i Harun ar Rashida Cya stattya mistit neperekladeni fragmenti inozemnoyu movoyu Vi mozhete dopomogti proyektu pereklavshi yih ukrayinskoyu Abu Nuvas duzhe lyubit vino Odnogo razu jogo znajshli v duzhe p yanomu viglyadi koli halif Garun ar Rashid hodiv vulicyami zi svoyim vijskom Ulyublenij poet Halifa Haruna Abu Nuvas navit sluzhiv napoyi zalishitisya z nim i bachiti jogo ale vin ne mozhe dozvoliti bachiti p yanih lyudej na dorozi pered vsima j pered nim halifom e slid rozglyadati sebe halifom yaki znevazhayut zakon Allaha Takim chinom ar Rashida Abu Nuvas vin povernuvsya do neyi yaksho jeficha utrimuvach plyashki z pravoyi ruki Pokazhit meni vashi ruki skazav Halif Abu Nuvas trimav plyashku v pravij ruci sho vkazuvala na cholovikiv Pokazhit meni inshu Zayaviv ar Rashid Znovu zh taki poeta pominyav plyashku v rukah plyashkah v livu ruku pokazuyuchi pravu ruku Halifu Ar Rashid skazav Teper pokazhi meni dvi ruki Abu Nuvas vin vijshov odin krok nazad do stini budinku ta provedennya plyashku z jogo nizhnij stinci Halifa vkazuye oboma rukami Vin stverdzhuvav sho vin nyage odin krok vpered Pro amirulmuumina vidpoviv Abu Nuvas Vi znayete sho yaksho ya jshov po rozbitoyi plyashki kitavunjika Halifa i soldati vsi smiyalisya tak bagato Abu Nuvas ochikuyetsya otrimaye 80 udariv ale Halifa zayaviv Dlya rozvidki yak ce ne mozhe buti p yanim i ya ne mozhu pokarati akt z pidtrimannya plyashku tilki Otzhe pochinajte Poeziya Abu nuvasa v sogodenniVelicheznij obsyag prac Abu Nuvas zalishayetsya neperekladenim z arabskoyi Navit na anglijsku perekladeni tilki osnovni roboti Abu Nuvasa yaki mistit bagato jogo virshiv ce V H Ingrams Abu Nuvas v zhitti i legendah 1933 Ingrams rozdiliv svoyi biografichni doslidzhennya na tri chastini Pro personaliyu apokrifichnu i mifichnu Dva inshih najyakisnishih roboti Rejnoldsa A Nikolson Istoriya literaturi arabiv 1907 vid 2d 1930 i Filip K Hittim Istoriya arabiv 1937 vosma redakciya 1963 V oboh cih tvorah Abu Nuvasa vidno po vidnoshennyu svoyih suchasnikiv do nogo Takozh vidomoyu ye pracya Dzhejms Kritcheka Antologiya islamskoyi literaturi vid viniknennya islamu do nashih dniv 1966 PrimitkiRoux P d Nouveau Dictionnaire des œuvres de tous les temps et tous les pays 2 Editions Robert Laffont 1994 Vol 1 P 8 ISBN 978 2 221 06888 5 d Track Q28924058d Track Q2696397d Track Q3372503 Abu Nuvas Enciklopedicheskij slovar pod red I E Andreevskij SPb Brokgauz Efron 1890 T I S 47 d Track Q656d Track Q602358d Track Q23892884d Track Q19908137d Track Q21030500d Track Q4065721 Esat Ayyildiz Ebu Nuvas in Sarap Hamriyyat Siirleri 24 zhovtnya 2021 u Wayback Machine Bozok Universitesi Ilahiyat Fakultesi Dergisi 18 18 2020 147 173 Arhiv originalu za 26 kvitnya 2015 Procitovano 26 bereznya 2011 Arhiv originalu za 11 grudnya 2011 Procitovano 26 bereznya 2011 LiteraturaUkrayinska radyanska enciklopediya u 12 t gol red M P Bazhan redkol O K Antonov ta in 2 ge vid K Golovna redakciya URE 1974 1985 Islam Slovar ateista Moskva Vidavnictvo politichnoyi literaturi 1988 stor 24 25 ros Philip F Kennedy The Wine Song in Classical Arabic Poetry Abu Nuwas and the Literary Tradition Open University Press 1997 Philip F Kennedy Abu Nuwas A Genius of Poetry OneWorld Press 2005 Lazar M og Lacy N The care and feeding of gazelles Medieval Arabic and Hebrew love poetry George Mason Poetics of Love in the Middle Ages University Press 1989 Esat Ayyildiz Ebu Nuvas in Sarap Hamriyyat Siirleri 24 zhovtnya 2021 u Wayback Machine Bozok Universitesi Ilahiyat Fakultesi Dergisi 18 18 2020 147 173 PosilannyaAbu Nuvas 24 veresnya 2017 u Wayback Machine VUE Abu Nuvas u sestrinskih Vikiproyektah Portal Literatura Citati u Vikicitatah Temi u Vikidzherelah Abu Nuvas u Vikishovishi Poetichna spadshina Abu Nuvasa 2 travnya 2014 u Wayback Machine Abu Nuwas the first and foremost Islamic gay poet 1 grudnya 2012 u Wayback Machine Abu Nawas the Persian Arab 26 lipnya 2009 u Wayback Machine