Редьярд Кі́плінг (англ. Joseph Rudyard Kipling; 30 грудня 1865, Бомбей, Британська Індія — 18 січня 1936, Лондон, Велика Британія) — англійський поет і прозаїк. Світову популярність здобув завдяки поезії про британських солдатів, що перебувають на службі в колоніях, та пригодницьким оповіданням, що стали класикою дитячої та підліткової літератури. Його вважали «співцем британського імперіалізму», проте він не відкидав культурну цінність поневолених народів. У своїх творах оспівував колоніалізм як місію білої раси, обов'язком якої вважав пропагування засад європейської цивілізації. Юність провів переважно в Індії, що стала екзотичним тлом для його найвідоміших творів: роману «Кім» та фантастичних оповідань «Книга джунглів». У численних статтях та виступах письменник коментував найважливіші політичні події у світі. Його найвідоміші твори отримали змішані оцінки літературних критиків. 1907 року став лауреатом Нобелівської премії з літератури «за спостережливість, яскраву фантазію, зрілість ідей і видатний талант оповідача».
Редьярд Кіплінг | ||||
---|---|---|---|---|
Rudyard Kipling | ||||
Фото перед Першою світовою | ||||
Ім'я при народженні | Джозеф-Редьярд Кіплінг | |||
Народився | 30 грудня 1865 Бомбей (нині Мумбай), Британська Індія | |||
Помер | 18 січня 1936 (70 років) Лондон, Велика Британія ·виразка | |||
Поховання | Вестмінстерське абатство[1] і Ґолдерс-Ґрін (крематорій)[1][2] | |||
Підданство | Велика Британія | |||
Національність | британець | |||
Діяльність | поет, прозаїк | |||
Сфера роботи | література, d[3], журналістика[3], поезія[3], Тревелог[3] і d[3] | |||
Alma mater | d | |||
Заклад | Університет Сент-Ендрюса | |||
Мова творів | англійська | |||
Роки активності | 1886 — 1932 | |||
Напрямок | поезія | |||
Magnum opus | Книга джунглів | |||
Членство | Американська академія мистецтв і наук і Королівське літературне товариство | |||
Батько | Джон Локвуд Кіплінг[4] | |||
Мати | d[4] | |||
Родичі | d[5] | |||
Брати, сестри | d[4] і d[4] | |||
У шлюбі з | d[4] | |||
Діти | d[4], d[6][4] і d[7][4] | |||
Автограф | ||||
Премії | Нобелівська премія з літератури (1907) | |||
| ||||
Редьярд Кіплінг у Вікісховищі | ||||
Висловлювання у Вікіцитатах | ||||
Роботи у Вікіджерелах |
Біографія
Редьярд Кіплінг народився 30 грудня 1865 року в Бомбеї, Британська Індія. Його батьки Еліс Кіплінг (дівоче прізвище МакДональд) i Джон Локвуд Кіплінг. Батько, скульптор і художник, який у майбутньому стане ілюстратором творів сина, отримав посаду викладача Бомбайської школи витончених мистецтв, яку заснували англійці. Еліс Кіплінг (1837—1910) — одна з чотирьох вікторіанських сестер, які пов'язали своє життя з відомими чоловіками; чоловіком тітки Кіплінга, Джорджіани, став художник Едвард Берне-Джонс, іншої тітки, Агнеси — художник Едвард Пойнтер, третьої, Луїзи — консервативний політик і залізничний інженер Альфред Болдвін. Своїм ім'ям Кіплінг завдячує назві озера Радьєрд в англійському графстві Стаффордшир, де його батьки мешкали ще задовго до одруження. У дитинстві письменник ознайомився з мовою гіндустані, а від прислуги почув різні місцеві казки і оповідання.
Коли Редьярду виповнилося шість років, його, за звичаєм англійців, що працювали в Індії, відправили в Англію. Зіставила йому компанію трирічна сестра Аліса, яку у сім'ї називали Трікс (1868—1948). Діти мешкали в Саутсі, де за ними доглядали сім'я Голловеїв, що приймали на виховання дітей британців, які постійно мешкали в Індії. Брат і сестра жили в їхньому домі близько шести років. У своїй автобіографії письменник згадував той час з небажанням, іронічно розмірковуючи, чи жорстокість і зневага з боку Сари Голловей, могли пришвидшити поступ його літературного таланту. У січні 1878 року Кіплінг розпочав навчання у коледжі Юнайтет Сервісес у Вестворд Го. Ця школа мала спартанські умови, створена задля того, аби приготувати юнаків до військової академії або адміністративної праці в колоніях. Кіплінг закінчив шкільну освіту у віці шістнадцяти років, але оскільки він не проявив особливої тяги до навчання й не зміг заслужити собі стипендію, а батьки не мали змоги оплатити навчання в університеті. Крім того, згодом його не прийняли до військових лав через слабкий зір. Локвуд Кіплінг знайшов синові місце праці в місцевій газеті в Лахайрі, де обіймав посаду керівника музею. У 1882—1887 роках Редьярд працював помічником видавця «Цивільної й військової газети».
Оповідання
«Цивільна військова газета» виходила щороку шість днів на тиждень. З часом видавець дозволив Кіплінгові велику творчу свободу та доручив йому написання оповідань. Влітку 1883 року Редьярд вперше відвідав Шімлу, літню столицю Британської Індії, куди на пів року переїхали віце-король та члени уряду. Це місто стало тлом для багатьох оповідань, які письменник написав для «Цивільної військової газети» (Винищувач мікробів — A Germ Destroyer, В силу схожості — On the Strenght of a Likeness, Реслі з департаменту закордонних справ — Wressley of the Foreign Office)[9]. У 1887—1888 роках на сторінках цієї газети вийшло близько 39 оповідань Кіплінга. Левова частка цих оповідань ввійшла до збірки «Прості оповідання з пагорбів». 1887 року письменник перейшов до значно більшої сестриної газети «Піонер» в Аллагабаді, на яку працював до 1889 року. Читачі швидко оцінили його живи й стиль, спостережливість та іронічні коментарі. Плідно працюючи, протягом наступного року письменник опублікував на сторінках серійної брошури «Бібліотека індійської залізниці» сорок один твір, від новел на декілька сторінок до обширних оповідань, зібраних під палітуркою шістьох збірок (Три солдати, Історія Гетсбая, У чорно-білих тонах, Під Деодарами, Фантом Рікша та Ві-Віллі-Вінкі), які можна було придбати у залізничних кіосках.
У своїх оповіданнях описує індусів із зичливістю та зацікавленням, хоча вважає їхню расу у будь-якому відношенню нижчою за європейців і здатною жити лише під суворим наглядом білих людей. Індія для нього лише мальовниче тло, на якому у сатиричному світлі зображував добре йому знайоме життя офіцерів, чиновників та колоніальних високопосадовців. З його текстів видно, що він був палким прихильником кастової системи як серед індусів, так і серед самих англійців. Попри обізнаність з поширеним стереотипами про індусів («як кожному відомо, є це край порівну поділений поміж джунглями, тиграми, кобрами і сіпаями»), сам автор у своїх творах вдовольнявся загалом досить-таки поверхневими обзерваціями. Лише деякі його ранні оповідання вирізняються оригінальністю. В оповіданні «Ліспет» (1888) головна героїня-індуска рятує раненого англійця, після чого хоче стати його дружиною. «Ворота ста печалей» (1888) — оповідь ведеться від першої особи та розповідає про життя курців опіуму. «Місто страшної ночі» (1885), назва якого натякає на однойменний вірш Джеймса Томсона, оповідає про звичний нічний побут одного з індійських міст.
Кіплінг один із перших, хто почав описувати життя звичайних солдатів, які з погляду на своє походження з низів суспільства, в імперії часто вважалися невдахами. Не уникаючи возвеличення, письменник підкреслював їхню шляхетність, почуттєву вразливість, спонтанний гумор і здатність здійснювати героїчні вчинки. Дотепні світлини з повсякденного життя рядових солдатів стали тематичною основою збірки оповідань «Три солдати», на які Кіплінга надихнули декілька сцен з п'єси Генрік 5 Вільяма Шекспіра. Як і в п'єсі, протиставлені персонажі розмовляють один з одним рідними діалектами (лондонським, шотландським та ірландським), показуючи при цьому, наскільки британці відрізняються один від одного звичками та менталітетом. Кіплінг з однаковою емпатією та без свого типового насмішкуватого гумору ставився лише до дитячих персонажів. У «Чорний баранець» (1888) письменник спираючись на власний досвід, описав хлопчика, якого відправили з Індії в Англію, де його виховувала фанатична опікунка, зазнав поступового погіршення зору і отримав безповоротну емоційну травму. Високо оцінено оповідання «Барабанщики Передового Заднього», яке розповідає про мужність двох чотирнадцятирічних хлопців-барабанщиків, які загинули героїчною смертю від рук афганських племен, коли їхній полк потрапив в оточення.
Нова тематика
У пізніших оповіданнях Кіплінга поруч із морською тематикою та екзотичним тлом з'являються елементи фантастики. «Рікша привид» — оповідання про зраджену жінку, яка після смерті переслідує свого невірного коханого. «Втрачений легіон» — під час нічного походу полеглі солдати перемішуються з живими на місці давнього місця різанини. «Мадонна в окопах», у якому причиною таємничого самогубства став привид. «Найкраща у світі історія» — свідчить про зацікавлення письменника концепцією блудних душ та екстрасенсорним сприйняттям світу. «Вони» стало успішним поєднанням реалізму і жахів, у якому прагматичний продавець машин починає підозрювати, що у єлизаветському маєтку його супроводжують духи померлих дітей. Критики вважають, що принаймні два тексти Кіплінга — «З нічною поштою. 2000 рік від Р. Х.» та «Простий як Д. В. Е. Р. І.» — можна вважати першими творами з технікою оповіді, які почали використовувати у науково-фантастичній літературі лише в 1930-х 1940-х роках. У описаному світі Кіплінга 2000 року, суспільством керує організація, яка контролює сучасні форми транспорту та телекомунікації, а будь-які прояви бунту придушуються безкровно за допомогою світлової та звукової зброї. Аби зробити вигадану реальність більш правдивою, письменник ввів до технологічної термінології численні неологізми
У кількох творах Кіплінг також зачіпає тематику масонських ідеалів. В оповіданні «Чоловік, який хотів стати королем» (The Man Who Would Be King, 1888) описуються два анантуристи-самозванці, що проголосили свою владу серед жителів загубленої країни, яка знаходиться на важкодоступних теренах; у творі Кіплінг використав масонську символіку, яка також з'явилася у вірші «Материнська ложа» (The Mother-Lodge, 1886). Письменник став масоном 1885 року, коли в Лахорі втупив до братства, члени якого мали бути рівними незалежно від касти та кольору шкіри. Багато років по тому письменник сентиментально згадував, як познайомився там з мусульманами, індусами, сикхами й представниками реформаторських рухів. Чіткі посилання на масонство також з'являються в деяких оповіданнях зі збірки «Дебет і кредит» (Debits and Credits), зокрема у творах «Все для братів» (In the Interest of the Brethren), «Джейністи» (The Janeites) та «Друг сім'ї» (A Friend of the Family).
Час подорожі
1889 року Кіплінг покинув Індію та розпочав подорож по світу. Як кореспондент писав для журналу «The Pioneer» репортажі та статті, які згодом увійшли до збірки «Від моря до моря». Спочатку відвідав Янгон, Сінгапур, Гонконг та Японію, а тоді проїздив Америкою від Сан-Франциско до Портленда і Сіетла. Згодом навідався до Канади, де побував у Вікторії та Ванкувері. Повернувшись до США, відвідав Єллоустонський національний парк, Солт-Лейк-Сіті, Омаху, Чикаго, а тоді навідався до Ніагарського водоспаду, Торонто, Вашингтона, Нью-Йорка та Бостона. Невдовзі перетнув Атлантичний океан і відвідав Ліверпуль. Трохи згодом відбувся його дебют у літературному світі Лондона, де вже знали та захоплювались його індійськими оповіданнями.
Письменник спробував свої сили у написанні творів, що мали більший літературний формат. Сюжет його першого незакінченого роману «Матінка Матурін» (1885—1886) до сьогодні є предметом спекуляцій. Наступною його спробою став роман «Погасло світло» (1890), драматична історія про сліпого художника і його невзаємні почуття до амбітної, хоча позбавленої таланту дівчини, що прагне досягнути мистецького успіху. Її холодне ставлення виразно протиставляється сердечній чоловічій приязні, що є наріжною темою багатьох творів Кіплінга. Після першого видання роману, у пресі з'явився також скорочений варіант. Однак, за словами власника газети, трагічна смерть художника і непохитний образ його коханої були занадто гнітючими, тому письменник ввів оптимістичний фінал, у якому вони одружилися. У наступному книжковому виданні письменник знову повернув оригінальну версію закінчення роману. Іноді вважається, що прототипом неприступної героїні стало раннє кохання Кіплінга, Фіолет Гаррард, або ж Фло (1856—1938), яка відкинула всі його залицяння. Випадкова зустріч з нею 1890 року коштувала Кіплінгу нервового зриву. У романі виразно простежується мізогінія автора, яка також присутня у збірках оповідань «Історія сім'ї Гедсбі» та «Під деодарами», сюжет яких огортається навколо романів, пліток та подружніх інтриг.
Недовго після емоційної кризи, Кіплінг познайомився з Волкоттом Балестьє — торговельним представником, що спеціалізувався на видавничій сфері — й написав разом із ним пригодницький роман під назвою «Королівський клейнод» (1892). Головним персонажем книги став американський інженер, який подорожував Диким Заходом та Індією в пошуках дорогоцінного намиста. Оригінальна назва роману, «The Naulahka», це перекручене слово «naulakha», що дослівно означає «дев'ять лакхів» (900 000 рупій). Під час спільної роботи Балестьє насамперед працював над епізодами, що відбувалися в Америці, а Кіплінг став автором індійської частини. Невдовзі зв'язок між ними став настільки близьким, що деякі біографи, аналізуючи їхню співпрацю, намагались відшукати у Кіплінга придушені гомосексуальні бажання. Після закінчення книжки, втомлений від праці письменник, за порадою лікаря, вирушив у ще одну подорож, відвідавши Капську колонію, Австралію та Нову Зеландію. Однак, коли письменник отримав звістку, що Балестьє помер від черевного тифу, невідкладно повернувся до Лондона. Незабаром Кіплінг попросив руку Кароліни Белестьє (1862—1939), сестри померлого приятеля. Шлюбна церемонія відбулася 1892 року, а наречену до вівтаря провів письменник Генрі Джеймс. Молодята розпочали медовий місяць з поїздки до США, а відтак подалися до Японії. Коли подружжя саме прибуло до Якогами, вони дізналися, що їхній банк збанкрутував. Тоді вони повернулися до Штатів, де у Вермонті купили декілька гектарів землі у Бітті Белестьє, брата Каролайн. Згодом вони побудували будинок, який Кіплінг назвав «Наулаха» на честь Волкотта та їхньої спільної праці, не повторюючи при цьому орфографічну помилку на обкладинці книги. У подружжя народилося троє дітей: Джозефін (1892—1899), Елсі (1896—1976) i Джон(1897—1915)[36].
Дитячі твори
Успіх «Книги джунглів»
У Вермонті Кіплінг написав знаний на весь світ цикл оповідань «Книга джунглів» (1894) та «Друга книга джунглів» (1895), що сягають своїм корінням до «Панчатантри». Головним персонажем більшості з них став Мауглі, який виховувався зграєю вовків, товаришував з іншими хижаками, і лише у підлітковому віці повернувся жити до людського поселення («Брати Мауглі»). Письменник, не вдаючись до кліше і моралізаційного тону, показав увесь спектр життєвих ситуацій, які хоч є суворими, але не позбавлені етичних принципів, закону джунглів. Оригінальність цих оповідань полягає також у тому, що Кіплінг, хоч і опираючись на традицію байок про тварин, відмовився від конвенційного зображення звірів, яке практично не змінилося з часів Езопа, Федра і Лафонтена. У нього вовки стають опікунами, пантера є лагідною, мудрий ведмідь стоїть на стражі засад співіснування у спільноті. Відійшовши далеко від традиційних приписів, письменник зображає й другорядних персонажів — незалежного пітона, мстивого тигра, слона-філософа, підступного шакала та боязливого онтандра. Кіплінг використав байку як літературний жанр, що служить для сатиричного зображення реальності, лише у фрагментах про зграю мавп-бандерлогів (Полювання Каа); цей колективний портрет бездумної зграї іноді трактувався як злісна алюзія на осередок індуських націоналістів. Попри назву збірки, не всі події відбуваються в джунглях. Кіплінг додав до циклу також оповідання про морського котика («Білий котик»), а також декілька текстів, події яких відбуваються у світі людей, зокрема зобразив у них погоничів слонів на службі у сахіба («Маленький Тумаї»), хороброго мангуста, який врятував перед кобрами родину англійських колоністів («Ріккі-Тіккі-Таві») та індуського міністра, який раптом відмовився від престижної посади та поринув у містичне відлюдницьке самоспоглядання («Диво Пуран Бхагата»). Пластичні описи світу пишної природи та незвикла спостережливість автора згодом високо оцінена біологами. На честь Кіплінга названо вимерлого крокодиломорфа (Goniopholis kiplingi) та павука з родини павуків-скакунів (Bagheera kiplingi), в цьому випадку також вшановуючи ім'я чорної пантери, що піклувалася про головного персонажа книжки.
1903 року Кіплінг погодився, щоб кілька ідей з його оповідань почали використовуватися у навчальній програмі літнього табору для хлопчиків, який базувався на озері Ньюфаунд в Нью-Гемпширі. Письменник підтримував діяльність цього табору протягом усього життя. Крім того, Роберт Баден-Павелл використовував багато ідей з «Книги джунглів», створюючи правила, назви та символіку скаутського руху.
Французький композитор Шарль Кьоклен, захопившись цими оповіданнями, створив цикл оркестрової музичний «Le livre de la jungle», що став справою його життя. Цикл, що створювався близького сорока років, містить три імпресіоністичні пісні з оркестром та чотири симфонічні поеми.
Романи для підлітків
Невдовзі дві події змусили Кіплінга покинути Вермонт. По-перше, Велика Британія та Венесуела почали суперечку щодо кордону Британської Гвіани. 1895 року новий американський державний секретар США — Річард Олні — загострив конфлікт, вважаючи, що Сполучені Штати мають стати арбітром у цій справі. Попре те, що криза остаточно переросла у співробітництво, письменника турбували антибританські настрої в американській пресі. Крім того, стосунки між Каролайн та її братом Бітті Белестьє вже тривалий час були напруженими через його алкоголізм та борги. 1896 року Бітті почав погрожувати Кіплінгу на вулиці. Інцидент призвів до арешту нападника, але під час широко обговорюваного розслідування постраждала конфіденційність письменника. Того ж року, за тиждень до початку чергового слухання, Кіплінг переїхав до Великої Британії.
У цей період Кіплінг зосереджувався переважно на написанні творів для молоді, в яких вихваляв передусім чесноти, від яких залежала міцність Британської імперії. У такий спосіб письменник підтримував традицію дидактичної літератури з елементами військових пригод та роману виховання. Кіплінг часто зображав хлопчиків-підлітків на колоритному екзотичному тлі та високо оцінював їхню спритність, що поєднувалася з винахідливістю та індивідуалізмом. Оскільки водночас демонструвався процес загартування, критики називали його тексти ініціаційними романами, підкреслюючи, що їхні персонажі з безтурботних дітей перетворювалися у зрілих юнаків.
Деякі дослідники порівнюють пригодницький роман Кіплінга «Відважні капітани» (1897) з «Островом скарбів» Роберта Стівенсона. Роман розповідає про розпещеного шістнадцятирічного сина американського мультимільйонера, який випав за борт під час подорожі на кораблі через Атлантику і був врятований командою рибалок з Ньюфаундленда. Динамічну дію урізноманітнюють шторми, високі айсберги та почвари з глибин, а мужні моряки водночас навчають хлопця працьовитості та витривалості. Назва твору є алюзію на єлизаветинську баладу про відважну капітанку Мері Ембрі.
«Сталкі та компанія» (1899) — роман про життя хлопців в англійській приватній школі-інтернаті; багато в чому книга несе автобіографічний характер. Прототипом Бітлі, одного з трьох головних персонажів, частково став сам Кіплінг, харизматичного персонажа Сталкі змальовано з британського воєначальника Ліонеля Денстенвіля, прототипом Мактурка став фотограф Джордж Шарль Бересфорд, містера Кінга змальовано з архітектора Вільяма Карра Крофтса, а містера Бейтса — з директора Кормелла Прайса.
Популярність «Кіма»
Роман «Кім» (1901) був дуже популярним серед читачів, вважається багатьма біографами найвидатнішим твором письменника. Деякі з них, зважаючи на швидкий темп оповіді та зміну подій, пов'язували його з крутійською літературою, зокрема з «Життям Ласарильйо з Тормеса, його незгодами та злигоднями», інші ж, помічаючи детальний опис реалій, вважали, що роман має багато схожого з «Дорогою до Індії» Едіарда Моргана Форстера. Мандрівка такої нетипової пари дозволила письменнику показати тогочасне суспільне розшарування, представити культурну різнорідність та окреслити культурне різноманіття, а також змалювати різносторонній портрет індуського повсякдення. Головним персонажем роману став завербований британською розвідкою лахорський хлопчик-сирота, який подорожував по Індії у компанії лами. Натомість для критиків описана подорож стала вдалою алюзією на відомі пригоди Дон Кіхота та Санчо Панси у романі Сервантеса, а також пригоди містера Піквіка та Сема Веллера в романі Дікенса «Посмертні записки Піквікського клубу». Хоча головний персонаж, як часто у творчості Кіплінга, жив поміж двох окремих культур, оригінальність ідеї та дивовижні повороти подій цього разу визначали шпигунський сюжет, встановлений у реаліях «великої гри». Додатковою привабливістю стала барвиста мова всіх персонажів, до якої письменник включав англійські архаїзми, смішні помилки артикуляції, слова, свідомо вживані в неправильному контексті та термінах з різних індуських діалектів.
Інколи вважається, що Кіплінг написав цей роман, щоб спростувати твердження критиків, що його письменницькі вміння обмежені лише короткою літературною формою. Однак виявилось, що роман «Кім» за своєю суттю є лише серією оповідань, в яких з'являються ті самі персонажі. Деяких з них читачі вже знали з попередніх текстів письменника («Ліспет»), інші ж стати портретами справжніх людей (керівника музею Кіплінг змалював з власного батька). Роман також став приводом для дискусій на тему ставлення Кіплінга до різних релігій. Загалом вважається, що Кіплінг погордливо ставився до індуїзму, який мав ознаки фаталізму, апатії й ескапізму. Крім того, саме в індуїзмі письменник вбачав причину багатьох суспільних проблем Індії. Кіплінг значно зичливіше трактував буддизм, що, на його думку, далеко відійшов від теологічної ортодоксії й цінував у ньому практичне застосування етичних засад, які не йдуть всупереч науковому матеріалізму і теорії еволюції. В романі зображено мальовничу панораму Індійського півострова, однак у творі відсутній глибокий аналіз порушених тем, що притаманно хоча б для творчості Джозефа Конрада, якого Кіплінг високо цінував.
Казки для дітей
Кіплінгове повернення до Сполучених Штатів в 1899 році закінчилось сімейною трагедією. Письменник та його дочка Джозефіна захворіли на запалення легенів, якого дівчинка не пережила. Після смерті дочки Кіплінг почав роботу над збіркою «Такі собі казки», які видав 1902 року. Назва збірки пояснюється вимогою, яку висунули доньки автора, щоб він написав «точнісінько так» (англ. Just so!), як він їм розповідав. Ці прості історії з мораллю стали класикою дитячої літератури, завдяки продуманій формі та витонченому гумору казки привертали також увагу дорослих. Письменник створив у цій збірці сучасний бестіарій, завдяки якому міг жартівливо пояснити наймолодшим читачам, чому слон має такий довгий хобот («Казочка про Слоненя»), чому у верблюда з'явився горб («Звідки у Верблюда горб»), а у леопарда — плями («Чому Леопарди плямисті»), чому описав кота, який гуляв як собі сам знав («Кіт, який завжди гуляє на самоті») і чванливого метелика, який тупав ніжкою («Метелик, який тупнув ніжкою»).
1906 року письменник вкотре повернувся до дитячої літератури, опублікувавши збірку «Пак з Пагорбів». У збірці Кіплінг торкнувся минулого Англії, прагнучи викликати у молоді шанування народних традицій. Події в оповіданнях найчастіше відбуваються на землях графства Сассекс, а персонажами також стали гноми та лісові духи. Автор, однак, впровадив титульного персонажа Пака, ім'я якого відсилає нас до твору «Сон літньої ночі». Кіплінг також зобразив постатей з давніх часів: нормандського лицаря, римського сотника, будівельника з XV століття та єврея з епохи короля Іоанн I Безземельного. Завдяки цим персонажам письменник представив життя простих людей на тлі важливих історичних подій, серед яких насамперед Битва при Гастінгсі, бунт баронів, бої на Адріанівому валу та підписання Великої хартії вольностей. Схожу концепцію поділяє збірка «Нагороди та феї» (1910), де зображено такі персонажі з минулого: королева Єлизавета I, король Генріх VII, Джордж Вашингтон та винахідник стетоскопа Рене Лаенек.
Поезія і політика
Героїзм і кпина
Кіплінг більшість своїх прозових текстів збагатив віршованими фрагментами: девізами, цитатами, піснями та прислів'ями. Часом також використовував поетичні твори як вступ чи післямову до збірок оповідань («Дії та реакції», «Дебет і кредит»). Іноді вірш коментував основний текст або розвивав одну з його другорядних сюжетних витків. Своєю чергою в обох «Книгах джунглів» вміщено поетичні твори, що наче створені самими персонажами («Мисливська пісня Сіонійської зграї», «Маршова пісня табірних тварин» тощо). Бувало, що ці вірші здобули значну популярність і цитувалися незалежно від прозових частин твору. У випадку з «Паком з Пагорба» неодноразово за окремі твори вважалися такі вміщені у ньому поетичні твори: «Пісня данок під арфу», «Руни на мечі Віланда» та «Дитяча пісенька». Більшість цих поетичних творів згодом зібрано під окремою палітуркою — «Пісні з книжок» (1912).
Перший поетичний том жартівливих віршів Кіплінга — «Департаментські пісеньки» (1886) — отримав настільки велике зацікавлення в авдиторії, що вже того ж року вийшло ще одне видання збірки. Читачів цих текстів насамперед смішив опис абсурдно розбудованої адміністративної структури колоніальних урядів. Письменник зміцнив свою позицію збіркою «Балади казарм та інші вірші», в якій використав солдатський жаргон, неграмотну англійську простих людей, а також описував різні епізоди з періоду колоніальних воєн. Серед цих творів особливо популярним був вірш «Ґанґа Дін» про індуського слугу, який розносив воду вздовж лінії фронту і загинув, рятуючи раненого солдата. Однаково знана була пісня «Мандалай», ліричні спогади про красу та екзотичність бірманського світу, описаного з лондонської точки зору. Серед інших відомих творів цієї збірки: «Томмі» (написаний від імені солдата, у вірші порівнюється ставлення до солдатів у воєнні та мирні часи), «Вдова з Віндзора» (вірш названо прізвиськом королеви Вікторії; у саркастичному світлі описано честь військової служби), «Леді» (про солдатів, які встановлювали тісний зв'язок з жінками різних рас).
Апологія імперіалізму
Після повернення до Англії Кіплінг, якого жартівливо називали «генеральним літературним інспектором британського імперіалізму», чимраз частіше поміщав у своїх творах політичні алюзії. Зокрема, висловлювався щодо політики Джозефа Чемберлена, міністра колонії у консервативному уряді Роберта Солсбері, прославляючи звитяжство політичної партії «Торі» та знеславлюючи децентралістську політику лібералів, щоб у такий спосіб постул́ювати чимраз сильніший зв'язок між заморськими й материковими членами партії «Торі». У цей період повстала збірка «Сім морів» (1896), у якому письменник описав величність британської держави, яка мала колонії на всіх континентах. За найвеличніший приклад колоніального патріотизму і месіанського споглядання на білу расу вважаються два консервативні вірші, які вперше з'явилися на сторінках лондонської газети «Таймз», а згодом увійшли до збірки «П'ять націй» (1903). «Останній спів» (1897) написаний на честь шестидесятирічного правління королеви Вікторії, вірш відзначався використанням біблійної мови та хоралового ритму та містив пересторогу обраному народу перед пихою та самолюбством, якому Бог довірив владу над іншими людьми. «Тягар білої людини» (1899) — один із найскандальніших віршів Кіплінга, у якому автор прославляє цивілізаторську місію «білої людини» і змальовує народи колоніальних країн як дітей, яких потрібно навчати.
З усієї творчості Кіплінга найчастіше цитується рядок «Захід є Захід, а Схід є Схід», взятий із «Балади про Схід і Захід».
Захід є Захід, а Схід є Схід, і їм не зійтися вдвох)
Цитуючи цей вислів про неможливість примирення сходу й заходу, часто забувають, що це лише теза, антитезою до якої у Кіплінга виступають слова:
Та Сходу і Заходу вже нема, границь нема поготів,
Як сильні стають лицем у лице, хоч вони із різних світів!
Бурська війна
На початку 1898 року письменник з сім'єю вибрався до Капської колонії на зимову відпустку, розпочавши традицію, яка протривала до 1908 року. Там його приємно зустріла ціла група найважливіших британських політиків: Альфред Мілнер, Леандер Старр Джеймсон та насамперед Сесіль Джон Родс, імперіаліст та діамантовий магнат, який став відомий завдяки пізнішій концепції «від Кейптауна до Каїра» і у такий спосіб провести колонізацію африканських земель від Капської провінції до Єгипту. Під його впливом Кіплінг підтримував британську збройну участь у війні З Бурами, бунт який напряму повстав проти ідеї сліпого послуху Великої Британії з боку колоній. Дуже популярним був вірш «В Ліхтенберзі» (1901), відзначаючи на прикладі одного ветерана жертву багатьох австралійців, які зголосились підтримати інтереси імперії. Тематика бурських воєн зустрічається й в оповіданнях письменника, який описував британців як націю, що дотримується кодексу честі у порівнянні до самолюбних американців та підступних місцевих партизанів («Полонений»– 1902, «Війна сахібів» 1904). Під час наступного візиту на південь Африки письменник допоміг зі створення газети «The Friend» у Блумфонтейн, нещодавно завойованій столиці Вільної держави, якою відтоді керував Фредерік Робертс.
Серед віршів збірки «Нагороди та феї» (1910) найбільш популярним був вірш «Якщо…», який присвячувався англійському офіцеру, який зазнав поразки в поході під час англо-бурської війни. За результатами опитування, проведеного Бі-Бі-Сі 1995 року, «Якщо…» визнано найулюбленішим британським віршем усіх часів.
Політична діяльність
Британські конфлікти
Коли за правління Едварда VII консервативна партія відійшла від влади, вплив і популярність Кіплінга почали слабшати, хоча він сам ніколи не вступав до партії та не обіймав жодної політичної посади, а навіть відмовився від шляхетського титулу. Громадську думку вже не хвилювали проблеми колоній, лише бурхливі зміни в Палаті Лордів, а письменник всупереч загальним тенденціям підтримував усі дії, що спрямовувалися проти ліберального уряду. Попри чимраз більшу неприхильність свого оточення, для правого середовища письменник все ще мав беззаперечний авторитет. Макс Ейткен навіть запросив письменника виступити під час виборів у Канаді в 1911 р. тоді ж опубліковано звернення письменника, у якому він виступав проти спільної угоди зі Сполученими Штатами, вважаючи, що після її підписання Канада муситиме підпорядкуватися американським вартостям та праву. Протягом наступного тижня звернення Кіплінга передрукували більшість англомовних газет Канади.
Коли в Ірландії чимраз більший успіх почали отримувати групи, що виступали хоча б за часткову незалежність, Кіплінг рішуче підтримував Ольстерську юніоністську партію, яка відкидала будь-які сепаратистські тенденції. У цей час письменник підтримував зв'язок з Едвардом Карсоном, лідером юніоністської партії, який відповідав за підготовку місцевих волонтерських формувань та організував масштабні протести в Белфасті проти незалежного ірландського уряду. У вірші «Олстер» (1912) Кіплінг відзначив підписану майже 500 000 людьми ухвалу проти спроб відокремити Північну Ірландію від Корони.
Консервативний світогляд Кіплінга також поширився на боротьбу за рівність обох статей. Письменник вороже ставився до будь-яких емансипаційних рухів, а в 1911 р. висловився проти надання жінкам права голосу. Свою неприхильність до суфражизму виразив у вірші «Самиця того виду» (1911). також був переконаним антикомуністом, що зміцнило його дружбу з відомим письменником і ворогом більшовизму Генрі Райдером Гаґґардом.
Перша світова війна
На початку першої світової війни Кіплінг писав памфлети та вірші, який заохочував до збройного опору і підтримував дії, які мали за мету відвоювати зайняту німцями Бельгію. В тих творах, які мали велику прихильність, Кіплінг прославляв британських солдатів, підкреслюючи, що армія — це місце для героїв та насміхався з тих, хто намагався уникнути військової служби («За все, що ми маємо», 1914). 1950 року письменник негативно зреагував на звістку про торпедування пасажирського судна «Лузітанія». Кіплінг розглядав війну як христовий похід проти жорстокості, твердячи, що на світі можна вирізнити дві категорії істот: людей і німців. Вже 1914 року письменник критично оцінював спосіб ведення військових операцій, обурюючись тим, що Німеччина ще не зазнала поразки. Через це він звинувачував у недолугості ціле довоєнне покоління британських політиків, які, на його думку, не зробили висновків з бурських воєн. До його найнеоднозначніших текстів того періоду належить оповідання «Мері Постґейт» (1915), у якому письменник описав мотиви вчинку англійки, яка знайшла у своєму саду раненого німецького пілота, проте не надала йому допомогу, а з задоволенням споглядала його смерть.
На думку Кіплінга наріжною справою мала стати розбудова флоту. Ще до війни він закликав до рішучих дій у відповідь на розвиток німецького флоту під командуванням Альфреда фон Тірпіца. Крім того, як знавця цієї тематики, 1897 року його навіть офіційно запросили на великі британські морські маневри. Зміцнення флоту стало головною тематикою ряду його статей, опублікованих на сторінках «The Times» i «The Morning Post». 1898 року статті зібрано під одною палітуркою з назвою «Флот у наявності». Після вибуху війни ця тематика не втратила актуальності для Кіплінга. У збірці «The Fringes of the Fleet» (1915) з'явилися кілька мариністичних віршів, до яких Едвард Елгар скомпонував музику, а у наступних статях, написаних за наказом Міністерства інформації (Sea Warfare, 1916), Кіплінг знову з ентузіазмом описує значення флоту, якому звичайні британці не надавали великої ваги.
Смерть сина
Кіплінг вважав очевидним те, що його син повинен брати участь у війні. Вісімнадцятирічний Джон двічі намагався вступити до військових лав, але двічі йому відмовляли з погляду на розвинуту короткозорість. Батько використав тоді свою багаторічну дружбу з лордом Робертсом, головнокомандувачем британської армії, і попри рішення лікарської комісії Джона все-таки прийняли До Ірландської Ґвардії. Відразу після вишколу Джон потрапив на фронт і у вересні 1915 року взяв участь у боях за Лоос-ан-Гоель. Тоді його востаннє бачили на полі битви. Один із солдатів стверджував, що Джон отримав серйозне вогнепальне поранення голови. Хоча явних доказів смерті не виявлено, офіційно вважалося, що Джон загинув. Протягом двох років Кіплінг плекав надію, що його син потрапив у полон. На прохання письменника британські літаки скидали на німецькій стороні фронту листівки із закликом про допомогу у пошуках. Тіло Джона зідентифіковано, хоча без стовідсоткової певності, аж 1992 року.
Кіплінг говорив: «Якщо є питання, чому він помер, скажіть, тому що наші батьки брехали». Більшість біографів вважали ці слова доказом того, що Кіплінг відчував провину за смерть сина. Реакцією на цю трагедію стала участь Кіплінга в роботі комісії догляду за могилами невідомого солдата. Він також написав двотомну історію Ірландської гвардії (1923), в якій служив його син. Жалоба Кіплінга інколи асоціюється з віршем «Мій син Джек» (1916), у якому, однак, описано Ютландську битву і смерть на морі. Опираючись на власний життєвий досвід, Кіплінг написав вірш «Паломництво короля» (1922 р.), що описує подорож Георга V по місцях пам'яті за полеглими. Велике враження на читачів справило оповідання «Садівник» (1925), у якому до жінки на могилі сина приходить загадкова постать, схожа на Христа.
Особливим досвідом для Кіплінга стало листування з французом Морісом Хаммоно, якого врятував екземпляр роману «Кім», захованого на грудях у кишені мундира. Солдат подарував письменнику книгу з кулею і свій Воєнний хрест, а 1929 року Кіплінг погодився стати хрещеним батьком його сина.
Повоєнні часи
Між Францією і Німеччиною
Після війни Кіплінг скептично ставився до Ліги Націй та Чотирнадцяти пунктів Вілсона. Плекав надію, що США відмовляться ві політики ізоляціонізму і настане англо-фрацузько-американське перемир'я. Письменник називав Францію та Англію дружніми фортецями європейської цивілізації. Він постійно застерігав від перегляду положень Версальського договору, який був вигідний німцям, вважаючи, що будь-які поступки можуть призвести до чергової війни. Кіплінг підтримував президента Реймонда Пуанкаре, а 1923 року став одним з небагатьох англійських інтелектуалів, які виступили проти свого уряду та громадської думки та стали на бік Франції під час Рурського конфлікту. Свою симпатію до Франції виразив в оді «Франція» (1913) та спогадах «Сувеніри Франції» (1933).
Упродовж свого життя, задовго до виникнення нацизму Кіплінг вважав своїм символом свастику, яка з'являлася на обкладинках багатьох його книжок. Коли націонал-соціалісти в Німеччині теж прийняли цей древній символ, Кіплінг відмовився від нього. Свастика виникла не тільки задовго до нацизму, а і до Кіплінга, і вживалася багатьма народами, включаючи народи Індії. За рік до приходу до влади Гітлера, Кіплінг у вірші «Штормовий сигнал» нагадав нам, що світовий мир — це лише короткий період оманливої тиші. 1935 року він також виступив з промовою, у якій попереджав про загрозу, яку представляла нацистська Німеччина.
Світовий престиж
1907 року письменник отримав Нобелівську премію з літератури. Під час церемонії в Стокгольмі секретар Шведської академії, Карл Давід аф Вірсен, вшанував не тільки Кіплінга, але й три останні століття англійської літератури. Натомість сам Кіплінг відмовився від звичної промови. Невдовзі також отримав титул доктора honoris causa університетів Оксфорда, Кембриджа, Единбурга, Монреалю та Парижу. 1926 року Королівське літературне товариство присудило йому золоту медаль, а 1933 року Кіплінг став членом французької Академії наук моральних і політичних (1937 року його місце зайняв Марцелій Гандельсман). Ще за життя письменника, в 1927 році, в Англії постало Кіплінгове Товариство, яке займалося дослідженням та популяризацією його творів.
Пізня творчість Кіплінга показувала його культ стосовно ремесла, визнання набутої професійної справності та віру у технологічний поступ людства. Свої переконання виразив у відомому вірші «Сини Марти», опираючись на біблійну притчу про синів-робітників Марти та синів-мислителів Марії. У вірші письменник, зокрема, виражає свою симпатію до людей, які живуть з праці власних рук. Письменник знову повернувся до цього вірша 1922 року, коли професор цивільного будівництва Герберта Голтена з Університету Торонто попросив його написати урочисту присягу та промову з нагоди закінчення навчального року. Обидва тексти опубліковані під палітуркою книги «Ритуал покликання інженера». Зрештою, Кіплінг неодноразово у своїх віршах згадував про велику силу техніки («Гімн МакЕндрю», 1893 р.), а в оповідання зі збірки «Денна праця» з приємністю описував елементи пароплава та функціонування локомотива. В оповіданні «Місіс Батерст» ключову роль відіграє кінематографічний сеанс. Всіма технічними новинки Кіплінг охоче користувався і в приватному житті. З широким поширенням автомобілів, почав публікувати статті, пов'язані з моторизацією, а також статті про свої подорожі Англією, хоч зазвичай їздив разом зі своїм шофером. 1922 року став почесним ректором скаутського Університету Сент-Ендрюса та обіймав цю посаду до 1925 року. Під час інавгураційної промови («Незалежність») звернувся до молодих скаутів, згадавши про хоробрість їхніх предків і підкреслив, що найголовніше в житті — це мужність і самодостатність.
Останні роки життя
Помер Кіплінг 1936 року, продовжуючи творити до самої смерті, хоча менш плідно. Дуже популярною була збірка оповідань «Твій слуга, Пес» (1930), в якій описано різних людей очима їхніх собак. Так і не закінчив автобіографію під назвою «Дещо про мене». З часом письменник навіть відмовився від коментування політичних подій. Про смерть письменника передчасно повідомила одна з газет, до якої Кіплінг відразу ж написав таке повідомлення: «Я щойно прочитав, що помер. Будь ласка, не забудьте вилучити мене зі списку передплатників». Останніми роками страждав від серйозного захворювання шлункового тракту, яке лише посилилось після смерті сина. Лікарі виключали рак, але натомість підозрювали гастрит або ентерит. Помер в ніч на 18 січня 1936 року внаслідок кровотечі від перфорації дванадцятипалої кишки. Прах Радьєрда Кіплінга похоронений в у Вестмінстерському абатстві, поруч із могилами Чарльза Дікенса і Томаса Гарді.
Після смерті дружини Кіплінга в 1939 році їхня садиба «Бейтменс» перейшла у власність Національного трасту. Нині цей будинок став музеєм, присвячений пам'яті письменника. Повне зібрання творів письменника налічує 35 томів. На честь Кіплінга названо британський есмінець часів Другої світової війни. З 2010 року один з кратерів Меркурія також носить його ім'я. У Канаді на піку популярності Кіплінга на його честь названо місто на південному сході Саскачевану.
Його репутація в сучасній Індії здебільшого негативна, хоча в листопаді 2007 року стало відомо, що будинок, де він народився, стане музеєм.
Сприйняття
Творчість Кіплінга ще за його життя отримувала вкрай різні оцінки в залежності від політичних та суспільних поглядів дослідників. 1891 року у пресі вийшла серія агресивних статей, в яких письменнику закидували еготизм, марнославство та шовінізм. Несхвальні оцінки переслідували письменника навіть у часи його найбільшої слави, хоча деякі критики підкреслювали, що расистські коментарі у його творах промовляли вигадані персонажі, а не сам він, що дозволяло на детальніше охарактеризування персонажів. Також Кіплінгу закидали, що той ніколи публічно не засудив вбивство цивільних у місті Амрітсар під час Амрітсарського повстання (1919), хоча ж декларував себе як противника силових розв'язань конфліктів у межах імперії. Останніми роками життя піддавався остракізму у середовищі провідних інтелектуалів, що бачили у ньому гротескну фігуру з карикатур англійського художника Макса Бірбома.
Після смерті Кіплінга дискусії на тему його творчості знову пожвавилися, особливо після перевидань його творів. Т. Еліот зараховував його до письменників з величезними здібностями, у такий спосіб протиставляючись думкам, що Кіплінг був лише журналістом, який намагався догодити загальним смакам читачів. В есе, що стало передслів'ям до вибраних віршів Кіплінга (Rudyard Kipling, 1941), Еліот добре оцінив продуману конструкцію деяких балад письменника (Danny Deever, 1892) та майстерність його епіграм, що особливо простежується у «Воєнних епітафіях» (Epitaphs of the War), які стали поетичним розділом видання «The Years Between» (1919). Еліот також підкреслював, що не помітив у його творах жодних проявів расової вищості. З безпрецедентною критикою виступив тоді Джордж Орвелл («Кіплінг», 1942), називаючи письменника представником британського керівного класу, твори якого не лише позбавлені почуття моралі, але й відштовхують від себе в етичному аспекті. Орвелл також додав, що коли навіть сам Кіплінг вважав себе консерватором, то у такому випадку слід його долучити до грона письменників-расистів, творчість яких засвідчувала фашистську ідеологію. Своєю чергою Герберт Велльс розкритикував роман «Сталкі та компанія», вбачаючи у творі схвалення автора щодо застосування насильства за мовчазної згоди влади. Джеймс Джойс ставив Кіплінга в один ряд з Львом Толстим та Габріеле д'Аннунціо, вважаючи його одним із найбільших літературних талантів XX століття. Творчість Кіплінга також хвалили такі письменники як Пол Андерсон, Рендалл Джарелл та Хорхе Луїс Борхес, який особливо високо оцінив його оповідання «В Антіохії, у тамошній церкві» (The Church that was at Antioch).
У незалежній Індії до письменника часто неохоче ставляться з погляду на імперіалістичні нотки у його текстах, зокрема у тих творах, що написані до Першої світової війни. Його книжки — за винятком деяких оповідань для дітей — часто не включаться до навчальних програм з англійської літератури в школах та університетах. З часом, однак, сприйняття його творчості стало значно рівнішим, а Кіплінга почали читати представники індійських еліт, серед яких, хоча ж би Джавахарлал Неру, який отримав європейську освіту. Рабіндранат Тагор відкидав будь-яке порівняння з Кіплінгом, також бувши лауреатом нобелівської премії. Своєю чергою Магатма Ґанді у своїх оцінках був радше виваженим, стверджуючи без конкретних фактів, що наміри письменника інколи просто неправильно розуміли. Двояке ставлення до творчості Кіплінга мав Салман Рушді, який помічав у його творчості расистські елементи, але також бачив у них приховане захоплення Індією.
Бібліографія
- «Департаментскі пісні» (1886, збірка віршів)
- «Прості оповідання з гір» (1888, збірка)
- «Три солдати» (1888, збірка)
- «Історія Гедсбая» (1888, роман)
- «У чорно-білих тонах» (1888)
- «Під Деодарами» (1888)
- «Фантом Рікша та інші оповідання про привидів» (1888)
- Збірка містить оповідання «Людина, що хотіла стати королем»
- «Ві-Віллі-Вінки» (1888, збірка)
- Збірка містить оповідання «Ме-е, паршива вівця»
- «Відважні капітани» (1897, новела)
- «Кім» (1901, роман)
- «Книга джунглів» (1894)
- «Брати Мауглі» (оповідання)
- «Мисливська пісня Сіонійської зграї» (вірш)
- «Полювання Каа» (оповідання)
- «Подорожня пісня Бандар-Лоґа» (вірш)
- «Тигр! Тигр!» (оповідання)
- «Пісня Мауґлі» (вірш)
- «Білий тюлень» (оповідання)
- «Луканнон» (поема)
- «Ріккі-Тіккі-Таві» (оповідання)
- «Пісня Дарзі» (вірш)
- «Тумай з роду слонів» (оповідання)
- «Шива й коник-стрибунець)» (вірш)
- «Слуги її Величності» (оповідання)
- «Маршова пісня табірних тварин» (вірш)
- «Друга книга джунглів» (1895)
- «Як з'явився Страх» (оповідання)
- «Закони джунглів» (вірш)
- «Пурун Бгаґатове диво» (оповідання)
- «Кабірова пісня» (вірш)
- «Наслання джунглів» (оповідання)
- «Пісня Мауґлі проти людей» (вірш)
- «Гробарі» (оповідання)
- «Пісня бриж на воді» (вірш)
- «Анкас Раджі» (оповідання)
- «Пісня Маленького Мисливця» (вірш)
- «Квікверн» (оповідання)
- «Анґутіваун Таїна» (вірш)
- «Руді Пси» (оповідання)
- «Пісня Чіла» (вірш)
- «Весіння метушня» (оповідання)
- «Прощальна пісня джунглів» (вірш)
Інше
2013 року професор Каліфорнійського університету Томас Пінней повідомив, що в різних місцях бібліотеки зазначеного університету знайдено більш ніж 50 невідомих донині віршів Кіплінга. Ці поезії включено у велике зібрання творів «Кембриджське видання поезії Редьярда Кіплінга» (2013).
Екранізації творів
За його творами знято мультимедійний фільм «Мауглі» (1989, авт. сцен, і реж. М.Іллєнко[], також чимало інших, наприклад: «Рікі-тікі-таві» (1975), «Кішка, яка гуляла, як сама собі знала» (1988) тощо.
Переклади українською (вибране)
- Редьярд Кіплінг. Брати Мауглі: оповідання з життя дитини між звірями. Христофа Райсера Син, Видавниче Товариство «Дзвін» (Видання друге. Переклав Юр. Сірий). 234с. Київ-Відень, 1920.
- Редьярд Кіплінг. Брати Мауглі: оповідання з життя дитини між звірями. Роман-газета, ч.1,2. Га-Іґ, Некарсульм, Накладом Української друкарні Га-Іґ (Переклад з англійської).
- Редьярд Кіплінг. Мауглі: з Книги Джунглів. Веселка (Малював Сергій Артюшенко). 202с. Київ, 1967.
- Редьярд Кіплінг. От так казки!. Свобода, Накладом Юрія Тищенка (Третє видання. Образки автора. Обкладинка Петра Холодного). Нью Йорк, 1952.
- Редьярд Кіплінг. От тобі сторійки. А. В. Кисілевського, Накладня Якова Оренштайна (Переклав Вас. Ткачкевич). 94с. Коломия, .
- Редьярд Кіплінг. Ріккі-Тіккі-Таві: Оповідання про хороброго мунґоса. Нашим дітям ОПДЛ (Переклад з англійської мови. Обкладинка роботи П. Андрусева. Ілюстрації репродуковані з англійського видання).
- Редьярд Кіплінг. Ріккі-Тіккі-Таві: Оповідання. Дитячої літератури УРСР. Київ, 1959.
- Редьярд Кіплінг. У селищі смерти. Заграва. Німеччина, 1962.
- Редьярд Кіплінг. Як і чому: казки. Веселка. 146с. 25 см. Київ, 1971.
- Ред'ярд Кіплінг. «Межичасся»: поетична білінґва. 304с. (упорядкування Володимира Чернишенка, вступне слово Максима Стріхи) Тернопіль. — Навчальна книга — Богдан", 2009.
- Ред'ярд Кіплінг. «Такі собі казки». 128с. (переклад Н.Дьомової, В.Чернишенка та І. Сав'юк) + аудіокнига (читає Юлія Броварна) Тернопіль. — Навчальна книга — Богдан", 2009.
- Ред'ярд Кіплінг. «Легенди з Книги Джунґлів». 144с. (переклад В.Чернишенка) + музичний диск (автор музики і виконавець Сергій Василюк) Тернопіль. — Навчальна книга — Богдан", 2011.
- Редьярд Кіплінг, Такі самі оповідки. Переклад з англійської: Олекса Негребецький. Київ: Прудкий равлик, Темпора. 2012. 272 стор.
- Ред'ярд Кіплінг, «Кім». Переклад з англійської: Юлія Джугастрянська за редакцією Володимира Чернишенка. Тернопіль: НК-Богдан. 2017. 256 стор.
- Ред'ярд Кіплінг, «Кім». Переклад з англійської: . Київ: Знання, 2018. — 335 стор. (серія «English Library»)
« Кіплінг фест» в Україні
20 січня 2012 року у м. Вінниця відбувся Перший «Кіплінг фест», присвячений творчості великого англійця. Програма включала зустрічі у найбільших вінницьких книгарнях та концерт за мотивами творів Кіплінга. Учасники:
- Максим Стріха (перекладач, перекладознавець);
- Юлія Джугастрянська (книгознавець, кураторка номінації «Романи» на «Коронації Слова»);
- Юлія Броварна (поетеса, бард);
- Володимир Чернишенко (перекладач);
- Атанайя (авторка та виконавиця пісень на слова Кіплінга);
- Наталія Тисовська (перекладачка, письменниця);
- Кирило Булкін (актор, бард);
- Наталія Дьомова (перекладачка, поетеса);
- Сергій Василюк (лідер гурту «Тінь Сонця»).
Посилання
- Кіплінг, Джозеф Ред'ярд // Зарубіжні письменники : енциклопедичний довідник : у 2 т. / за ред. Н. Михальської та Б. Щавурського. — Тернопіль : Навчальна книга — Богдан, 2005. — Т. 1 : А — К. — С. 747. — .
Вікіцитати містять висловлювання від або про: Редьярд Кіплінг |
Вікісховище має мультимедійні дані за темою: Редьярд Кіплінг |
- Ред'ярд Кіплінг, якого ми не читаємо
- Твори Радьєрда Кіплінга на Читанці
- Твори Радьєрда Кіплінга у е-бібліотеці «Чтиво»
- Оповідання «На межі вечора» (The Edge of the Evening)
- Редьярд Кіплінг // Казки світової літератури.
Примітки
- Western Gazette — 1936. — вип. 10355. — С. 9.
- Find a Grave — 1996.
- Czech National Authority Database
- Kindred Britain
- http://theweald.org/N10.asp?NId=2175
- Souden D. Wimpole Hall: Cambridge — 1999. —
- Lundy D. R. The Peerage
- Bibliothèque nationale de France BNF: платформа відкритих даних — 2011.
- LIBRIS — 2016.
- Номер 55 у Рейтингу 100 найкращих книг усіх часів журналу Ньюсвік (Newsweek's Top 100 Books — список 100 найкращих книг усіх часів журналу Ньюсвік (англ.).
- . Архів оригіналу за 29 листопада 2011. Процитовано 26 січня 2012.
- Ганна Семенова: «Вінницькі» гастролі Кіплінга ЛітАкцент
- Кіплінг по-вінницьки Друг читача
Це незавершена стаття про письменника. Ви можете проєкту, виправивши або дописавши її. |
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
U Vikipediyi ye statti pro inshih lyudej iz prizvishem Kipling Redyard Ki pling angl Joseph Rudyard Kipling 30 grudnya 1865 Bombej Britanska Indiya 18 sichnya 1936 London Velika Britaniya anglijskij poet i prozayik Svitovu populyarnist zdobuv zavdyaki poeziyi pro britanskih soldativ sho perebuvayut na sluzhbi v koloniyah ta prigodnickim opovidannyam sho stali klasikoyu dityachoyi ta pidlitkovoyi literaturi Jogo vvazhali spivcem britanskogo imperializmu prote vin ne vidkidav kulturnu cinnist ponevolenih narodiv U svoyih tvorah ospivuvav kolonializm yak misiyu biloyi rasi obov yazkom yakoyi vvazhav propaguvannya zasad yevropejskoyi civilizaciyi Yunist proviv perevazhno v Indiyi sho stala ekzotichnim tlom dlya jogo najvidomishih tvoriv romanu Kim ta fantastichnih opovidan Kniga dzhungliv U chislennih stattyah ta vistupah pismennik komentuvav najvazhlivishi politichni podiyi u sviti Jogo najvidomishi tvori otrimali zmishani ocinki literaturnih kritikiv 1907 roku stav laureatom Nobelivskoyi premiyi z literaturi za sposterezhlivist yaskravu fantaziyu zrilist idej i vidatnij talant opovidacha Redyard KiplingRudyard KiplingFoto pered Pershoyu svitovoyuIm ya pri narodzhenniDzhozef Redyard KiplingNarodivsya30 grudnya 1865 1865 12 30 Bombej nini Mumbaj Britanska IndiyaPomer18 sichnya 1936 1936 01 18 70 rokiv London Velika Britaniya virazkaPohovannyaVestminsterske abatstvo 1 i Golders Grin krematorij 1 2 Piddanstvo Velika BritaniyaNacionalnistbritanecDiyalnistpoet prozayikSfera robotiliteratura d 3 zhurnalistika 3 poeziya 3 Trevelog 3 i d 3 Alma materdZakladUniversitet Sent EndryusaMova tvorivanglijskaRoki aktivnosti1886 1932NapryamokpoeziyaMagnum opusKniga dzhunglivChlenstvoAmerikanska akademiya mistectv i nauk i Korolivske literaturne tovaristvoBatkoDzhon Lokvud Kipling 4 Matid 4 Rodichid 5 Brati sestrid 4 i d 4 U shlyubi zd 4 Ditid 4 d 6 4 i d 7 4 AvtografPremiyiNobelivska premiya z literaturi 1907 Redyard Kipling u Vikishovishi Vislovlyuvannya u Vikicitatah Roboti u VikidzherelahBiografiyaRedyard Kipling narodivsya 30 grudnya 1865 roku v Bombeyi Britanska Indiya Jogo batki Elis Kipling divoche prizvishe MakDonald i Dzhon Lokvud Kipling Batko skulptor i hudozhnik yakij u majbutnomu stane ilyustratorom tvoriv sina otrimav posadu vikladacha Bombajskoyi shkoli vitonchenih mistectv yaku zasnuvali anglijci Elis Kipling 1837 1910 odna z chotiroh viktorianskih sester yaki pov yazali svoye zhittya z vidomimi cholovikami cholovikom titki Kiplinga Dzhordzhiani stav hudozhnik Edvard Berne Dzhons inshoyi titki Agnesi hudozhnik Edvard Pojnter tretoyi Luyizi konservativnij politik i zaliznichnij inzhener Alfred Boldvin Svoyim im yam Kipling zavdyachuye nazvi ozera Radyerd v anglijskomu grafstvi Staffordshir de jogo batki meshkali she zadovgo do odruzhennya U ditinstvi pismennik oznajomivsya z movoyu gindustani a vid prislugi pochuv rizni miscevi kazki i opovidannya Koli Redyardu vipovnilosya shist rokiv jogo za zvichayem anglijciv sho pracyuvali v Indiyi vidpravili v Angliyu Zistavila jomu kompaniyu tririchna sestra Alisa yaku u sim yi nazivali Triks 1868 1948 Diti meshkali v Sautsi de za nimi doglyadali sim ya Golloveyiv sho prijmali na vihovannya ditej britanciv yaki postijno meshkali v Indiyi Brat i sestra zhili v yihnomu domi blizko shesti rokiv U svoyij avtobiografiyi pismennik zgaduvav toj chas z nebazhannyam ironichno rozmirkovuyuchi chi zhorstokist i znevaga z boku Sari Gollovej mogli prishvidshiti postup jogo literaturnogo talantu U sichni 1878 roku Kipling rozpochav navchannya u koledzhi Yunajtet Servises u Vestvord Go Cya shkola mala spartanski umovi stvorena zadlya togo abi prigotuvati yunakiv do vijskovoyi akademiyi abo administrativnoyi praci v koloniyah Kipling zakinchiv shkilnu osvitu u vici shistnadcyati rokiv ale oskilki vin ne proyaviv osoblivoyi tyagi do navchannya j ne zmig zasluzhiti sobi stipendiyu a batki ne mali zmogi oplatiti navchannya v universiteti Krim togo zgodom jogo ne prijnyali do vijskovih lav cherez slabkij zir Lokvud Kipling znajshov sinovi misce praci v miscevij gazeti v Lahajri de obijmav posadu kerivnika muzeyu U 1882 1887 rokah Redyard pracyuvav pomichnikom vidavcya Civilnoyi j vijskovoyi gazeti Opovidannya Civilna vijskova gazeta vihodila shoroku shist dniv na tizhden Z chasom vidavec dozvoliv Kiplingovi veliku tvorchu svobodu ta doruchiv jomu napisannya opovidan Vlitku 1883 roku Redyard vpershe vidvidav Shimlu litnyu stolicyu Britanskoyi Indiyi kudi na piv roku pereyihali vice korol ta chleni uryadu Ce misto stalo tlom dlya bagatoh opovidan yaki pismennik napisav dlya Civilnoyi vijskovoyi gazeti Vinishuvach mikrobiv A Germ Destroyer V silu shozhosti On the Strenght of a Likeness Resli z departamentu zakordonnih sprav Wressley of the Foreign Office 9 U 1887 1888 rokah na storinkah ciyeyi gazeti vijshlo blizko 39 opovidan Kiplinga Levova chastka cih opovidan vvijshla do zbirki Prosti opovidannya z pagorbiv 1887 roku pismennik perejshov do znachno bilshoyi sestrinoyi gazeti Pioner v Allagabadi na yaku pracyuvav do 1889 roku Chitachi shvidko ocinili jogo zhivi j stil sposterezhlivist ta ironichni komentari Plidno pracyuyuchi protyagom nastupnogo roku pismennik opublikuvav na storinkah serijnoyi broshuri Biblioteka indijskoyi zaliznici sorok odin tvir vid novel na dekilka storinok do obshirnih opovidan zibranih pid paliturkoyu shistoh zbirok Tri soldati Istoriya Getsbaya U chorno bilih tonah Pid Deodarami Fantom Riksha ta Vi Villi Vinki yaki mozhna bulo pridbati u zaliznichnih kioskah U svoyih opovidannyah opisuye indusiv iz zichlivistyu ta zacikavlennyam hocha vvazhaye yihnyu rasu u bud yakomu vidnoshennyu nizhchoyu za yevropejciv i zdatnoyu zhiti lishe pid suvorim naglyadom bilih lyudej Indiya dlya nogo lishe malovniche tlo na yakomu u satirichnomu svitli zobrazhuvav dobre jomu znajome zhittya oficeriv chinovnikiv ta kolonialnih visokoposadovciv Z jogo tekstiv vidno sho vin buv palkim prihilnikom kastovoyi sistemi yak sered indusiv tak i sered samih anglijciv Popri obiznanist z poshirenim stereotipami pro indusiv yak kozhnomu vidomo ye ce kraj porivnu podilenij pomizh dzhunglyami tigrami kobrami i sipayami sam avtor u svoyih tvorah vdovolnyavsya zagalom dosit taki poverhnevimi obzervaciyami Lishe deyaki jogo ranni opovidannya viriznyayutsya originalnistyu V opovidanni Lispet 1888 golovna geroyinya induska ryatuye ranenogo anglijcya pislya chogo hoche stati jogo druzhinoyu Vorota sta pechalej 1888 opovid vedetsya vid pershoyi osobi ta rozpovidaye pro zhittya kurciv opiumu Misto strashnoyi nochi 1885 nazva yakogo natyakaye na odnojmennij virsh Dzhejmsa Tomsona opovidaye pro zvichnij nichnij pobut odnogo z indijskih mist Kipling odin iz pershih hto pochav opisuvati zhittya zvichajnih soldativ yaki z poglyadu na svoye pohodzhennya z niziv suspilstva v imperiyi chasto vvazhalisya nevdahami Ne unikayuchi vozvelichennya pismennik pidkreslyuvav yihnyu shlyahetnist pochuttyevu vrazlivist spontannij gumor i zdatnist zdijsnyuvati geroyichni vchinki Dotepni svitlini z povsyakdennogo zhittya ryadovih soldativ stali tematichnoyu osnovoyu zbirki opovidan Tri soldati na yaki Kiplinga nadihnuli dekilka scen z p yesi Genrik 5 Vilyama Shekspira Yak i v p yesi protistavleni personazhi rozmovlyayut odin z odnim ridnimi dialektami londonskim shotlandskim ta irlandskim pokazuyuchi pri comu naskilki britanci vidriznyayutsya odin vid odnogo zvichkami ta mentalitetom Kipling z odnakovoyu empatiyeyu ta bez svogo tipovogo nasmishkuvatogo gumoru stavivsya lishe do dityachih personazhiv U Chornij baranec 1888 pismennik spirayuchis na vlasnij dosvid opisav hlopchika yakogo vidpravili z Indiyi v Angliyu de jogo vihovuvala fanatichna opikunka zaznav postupovogo pogirshennya zoru i otrimav bezpovorotnu emocijnu travmu Visoko ocineno opovidannya Barabanshiki Peredovogo Zadnogo yake rozpovidaye pro muzhnist dvoh chotirnadcyatirichnih hlopciv barabanshikiv yaki zaginuli geroyichnoyu smertyu vid ruk afganskih plemen koli yihnij polk potrapiv v otochennya Nova tematikaU piznishih opovidannyah Kiplinga poruch iz morskoyu tematikoyu ta ekzotichnim tlom z yavlyayutsya elementi fantastiki Riksha privid opovidannya pro zradzhenu zhinku yaka pislya smerti peresliduye svogo nevirnogo kohanogo Vtrachenij legion pid chas nichnogo pohodu polegli soldati peremishuyutsya z zhivimi na misci davnogo miscya rizanini Madonna v okopah u yakomu prichinoyu tayemnichogo samogubstva stav privid Najkrasha u sviti istoriya svidchit pro zacikavlennya pismennika koncepciyeyu bludnih dush ta ekstrasensornim sprijnyattyam svitu Voni stalo uspishnim poyednannyam realizmu i zhahiv u yakomu pragmatichnij prodavec mashin pochinaye pidozryuvati sho u yelizavetskomu mayetku jogo suprovodzhuyut duhi pomerlih ditej Kritiki vvazhayut sho prinajmni dva teksti Kiplinga Z nichnoyu poshtoyu 2000 rik vid R H ta Prostij yak D V E R I mozhna vvazhati pershimi tvorami z tehnikoyu opovidi yaki pochali vikoristovuvati u naukovo fantastichnij literaturi lishe v 1930 h 1940 h rokah U opisanomu sviti Kiplinga 2000 roku suspilstvom keruye organizaciya yaka kontrolyuye suchasni formi transportu ta telekomunikaciyi a bud yaki proyavi buntu pridushuyutsya bezkrovno za dopomogoyu svitlovoyi ta zvukovoyi zbroyi Abi zrobiti vigadanu realnist bilsh pravdivoyu pismennik vviv do tehnologichnoyi terminologiyi chislenni neologizmi U kilkoh tvorah Kipling takozh zachipaye tematiku masonskih idealiv V opovidanni Cholovik yakij hotiv stati korolem The Man Who Would Be King 1888 opisuyutsya dva ananturisti samozvanci sho progolosili svoyu vladu sered zhiteliv zagublenoyi krayini yaka znahoditsya na vazhkodostupnih terenah u tvori Kipling vikoristav masonsku simvoliku yaka takozh z yavilasya u virshi Materinska lozha The Mother Lodge 1886 Pismennik stav masonom 1885 roku koli v Lahori vtupiv do bratstva chleni yakogo mali buti rivnimi nezalezhno vid kasti ta koloru shkiri Bagato rokiv po tomu pismennik sentimentalno zgaduvav yak poznajomivsya tam z musulmanami indusami sikhami j predstavnikami reformatorskih ruhiv Chitki posilannya na masonstvo takozh z yavlyayutsya v deyakih opovidannyah zi zbirki Debet i kredit Debits and Credits zokrema u tvorah Vse dlya brativ In the Interest of the Brethren Dzhejnisti The Janeites ta Drug sim yi A Friend of the Family Chas podorozhi1889 roku Kipling pokinuv Indiyu ta rozpochav podorozh po svitu Yak korespondent pisav dlya zhurnalu The Pioneer reportazhi ta statti yaki zgodom uvijshli do zbirki Vid morya do morya Spochatku vidvidav Yangon Singapur Gonkong ta Yaponiyu a todi proyizdiv Amerikoyu vid San Francisko do Portlenda i Sietla Zgodom navidavsya do Kanadi de pobuvav u Viktoriyi ta Vankuveri Povernuvshis do SShA vidvidav Yelloustonskij nacionalnij park Solt Lejk Siti Omahu Chikago a todi navidavsya do Niagarskogo vodospadu Toronto Vashingtona Nyu Jorka ta Bostona Nevdovzi peretnuv Atlantichnij okean i vidvidav Liverpul Trohi zgodom vidbuvsya jogo debyut u literaturnomu sviti Londona de vzhe znali ta zahoplyuvalis jogo indijskimi opovidannyami Pismennik sprobuvav svoyi sili u napisanni tvoriv sho mali bilshij literaturnij format Syuzhet jogo pershogo nezakinchenogo romanu Matinka Maturin 1885 1886 do sogodni ye predmetom spekulyacij Nastupnoyu jogo sproboyu stav roman Pogaslo svitlo 1890 dramatichna istoriya pro slipogo hudozhnika i jogo nevzayemni pochuttya do ambitnoyi hocha pozbavlenoyi talantu divchini sho pragne dosyagnuti misteckogo uspihu Yiyi holodne stavlennya virazno protistavlyayetsya serdechnij cholovichij priyazni sho ye narizhnoyu temoyu bagatoh tvoriv Kiplinga Pislya pershogo vidannya romanu u presi z yavivsya takozh skorochenij variant Odnak za slovami vlasnika gazeti tragichna smert hudozhnika i nepohitnij obraz jogo kohanoyi buli zanadto gnityuchimi tomu pismennik vviv optimistichnij final u yakomu voni odruzhilisya U nastupnomu knizhkovomu vidanni pismennik znovu povernuv originalnu versiyu zakinchennya romanu Inodi vvazhayetsya sho prototipom nepristupnoyi geroyini stalo rannye kohannya Kiplinga Fiolet Garrard abo zh Flo 1856 1938 yaka vidkinula vsi jogo zalicyannya Vipadkova zustrich z neyu 1890 roku koshtuvala Kiplingu nervovogo zrivu U romani virazno prostezhuyetsya mizoginiya avtora yaka takozh prisutnya u zbirkah opovidan Istoriya sim yi Gedsbi ta Pid deodarami syuzhet yakih ogortayetsya navkolo romaniv plitok ta podruzhnih intrig Nedovgo pislya emocijnoyi krizi Kipling poznajomivsya z Volkottom Balestye torgovelnim predstavnikom sho specializuvavsya na vidavnichij sferi j napisav razom iz nim prigodnickij roman pid nazvoyu Korolivskij klejnod 1892 Golovnim personazhem knigi stav amerikanskij inzhener yakij podorozhuvav Dikim Zahodom ta Indiyeyu v poshukah dorogocinnogo namista Originalna nazva romanu The Naulahka ce perekruchene slovo naulakha sho doslivno oznachaye dev yat lakhiv 900 000 rupij Pid chas spilnoyi roboti Balestye nasampered pracyuvav nad epizodami sho vidbuvalisya v Americi a Kipling stav avtorom indijskoyi chastini Nevdovzi zv yazok mizh nimi stav nastilki blizkim sho deyaki biografi analizuyuchi yihnyu spivpracyu namagalis vidshukati u Kiplinga pridusheni gomoseksualni bazhannya Pislya zakinchennya knizhki vtomlenij vid praci pismennik za poradoyu likarya virushiv u she odnu podorozh vidvidavshi Kapsku koloniyu Avstraliyu ta Novu Zelandiyu Odnak koli pismennik otrimav zvistku sho Balestye pomer vid cherevnogo tifu nevidkladno povernuvsya do Londona Nezabarom Kipling poprosiv ruku Karolini Belestye 1862 1939 sestri pomerlogo priyatelya Shlyubna ceremoniya vidbulasya 1892 roku a narechenu do vivtarya proviv pismennik Genri Dzhejms Molodyata rozpochali medovij misyac z poyizdki do SShA a vidtak podalisya do Yaponiyi Koli podruzhzhya same pribulo do Yakogami voni diznalisya sho yihnij bank zbankrutuvav Todi voni povernulisya do Shtativ de u Vermonti kupili dekilka gektariv zemli u Bitti Belestye brata Karolajn Zgodom voni pobuduvali budinok yakij Kipling nazvav Naulaha na chest Volkotta ta yihnoyi spilnoyi praci ne povtoryuyuchi pri comu orfografichnu pomilku na obkladinci knigi U podruzhzhya narodilosya troye ditej Dzhozefin 1892 1899 Elsi 1896 1976 i Dzhon 1897 1915 36 Dityachi tvoriUspih Knigi dzhungliv U Vermonti Kipling napisav znanij na ves svit cikl opovidan Kniga dzhungliv 1894 ta Druga kniga dzhungliv 1895 sho syagayut svoyim korinnyam do Panchatantri Golovnim personazhem bilshosti z nih stav Maugli yakij vihovuvavsya zgrayeyu vovkiv tovarishuvav z inshimi hizhakami i lishe u pidlitkovomu vici povernuvsya zhiti do lyudskogo poselennya Brati Maugli Pismennik ne vdayuchis do klishe i moralizacijnogo tonu pokazav uves spektr zhittyevih situacij yaki hoch ye suvorimi ale ne pozbavleni etichnih principiv zakonu dzhungliv Originalnist cih opovidan polyagaye takozh u tomu sho Kipling hoch i opirayuchis na tradiciyu bajok pro tvarin vidmovivsya vid konvencijnogo zobrazhennya zviriv yake praktichno ne zminilosya z chasiv Ezopa Fedra i Lafontena U nogo vovki stayut opikunami pantera ye lagidnoyu mudrij vedmid stoyit na strazhi zasad spivisnuvannya u spilnoti Vidijshovshi daleko vid tradicijnih pripisiv pismennik zobrazhaye j drugoryadnih personazhiv nezalezhnogo pitona mstivogo tigra slona filosofa pidstupnogo shakala ta boyazlivogo ontandra Kipling vikoristav bajku yak literaturnij zhanr sho sluzhit dlya satirichnogo zobrazhennya realnosti lishe u fragmentah pro zgrayu mavp banderlogiv Polyuvannya Kaa cej kolektivnij portret bezdumnoyi zgrayi inodi traktuvavsya yak zlisna alyuziya na oseredok induskih nacionalistiv Popri nazvu zbirki ne vsi podiyi vidbuvayutsya v dzhunglyah Kipling dodav do ciklu takozh opovidannya pro morskogo kotika Bilij kotik a takozh dekilka tekstiv podiyi yakih vidbuvayutsya u sviti lyudej zokrema zobraziv u nih pogonichiv sloniv na sluzhbi u sahiba Malenkij Tumayi horobrogo mangusta yakij vryatuvav pered kobrami rodinu anglijskih kolonistiv Rikki Tikki Tavi ta induskogo ministra yakij raptom vidmovivsya vid prestizhnoyi posadi ta porinuv u mistichne vidlyudnicke samospoglyadannya Divo Puran Bhagata Plastichni opisi svitu pishnoyi prirodi ta nezvikla sposterezhlivist avtora zgodom visoko ocinena biologami Na chest Kiplinga nazvano vimerlogo krokodilomorfa Goniopholis kiplingi ta pavuka z rodini pavukiv skakuniv Bagheera kiplingi v comu vipadku takozh vshanovuyuchi im ya chornoyi panteri sho pikluvalasya pro golovnogo personazha knizhki 1903 roku Kipling pogodivsya shob kilka idej z jogo opovidan pochali vikoristovuvatisya u navchalnij programi litnogo taboru dlya hlopchikiv yakij bazuvavsya na ozeri Nyufaund v Nyu Gempshiri Pismennik pidtrimuvav diyalnist cogo taboru protyagom usogo zhittya Krim togo Robert Baden Pavell vikoristovuvav bagato idej z Knigi dzhungliv stvoryuyuchi pravila nazvi ta simvoliku skautskogo ruhu Francuzkij kompozitor Sharl Koklen zahopivshis cimi opovidannyami stvoriv cikl orkestrovoyi muzichnij Le livre de la jungle sho stav spravoyu jogo zhittya Cikl sho stvoryuvavsya blizkogo soroka rokiv mistit tri impresionistichni pisni z orkestrom ta chotiri simfonichni poemi Romani dlya pidlitkiv Nevdovzi dvi podiyi zmusili Kiplinga pokinuti Vermont Po pershe Velika Britaniya ta Venesuela pochali superechku shodo kordonu Britanskoyi Gviani 1895 roku novij amerikanskij derzhavnij sekretar SShA Richard Olni zagostriv konflikt vvazhayuchi sho Spolucheni Shtati mayut stati arbitrom u cij spravi Popre te sho kriza ostatochno pererosla u spivrobitnictvo pismennika turbuvali antibritanski nastroyi v amerikanskij presi Krim togo stosunki mizh Karolajn ta yiyi bratom Bitti Belestye vzhe trivalij chas buli napruzhenimi cherez jogo alkogolizm ta borgi 1896 roku Bitti pochav pogrozhuvati Kiplingu na vulici Incident prizviv do areshtu napadnika ale pid chas shiroko obgovoryuvanogo rozsliduvannya postrazhdala konfidencijnist pismennika Togo zh roku za tizhden do pochatku chergovogo sluhannya Kipling pereyihav do Velikoyi Britaniyi U cej period Kipling zoseredzhuvavsya perevazhno na napisanni tvoriv dlya molodi v yakih vihvalyav peredusim chesnoti vid yakih zalezhala micnist Britanskoyi imperiyi U takij sposib pismennik pidtrimuvav tradiciyu didaktichnoyi literaturi z elementami vijskovih prigod ta romanu vihovannya Kipling chasto zobrazhav hlopchikiv pidlitkiv na koloritnomu ekzotichnomu tli ta visoko ocinyuvav yihnyu spritnist sho poyednuvalasya z vinahidlivistyu ta individualizmom Oskilki vodnochas demonstruvavsya proces zagartuvannya kritiki nazivali jogo teksti iniciacijnimi romanami pidkreslyuyuchi sho yihni personazhi z bezturbotnih ditej peretvoryuvalisya u zrilih yunakiv Deyaki doslidniki porivnyuyut prigodnickij roman Kiplinga Vidvazhni kapitani 1897 z Ostrovom skarbiv Roberta Stivensona Roman rozpovidaye pro rozpeshenogo shistnadcyatirichnogo sina amerikanskogo multimiljonera yakij vipav za bort pid chas podorozhi na korabli cherez Atlantiku i buv vryatovanij komandoyu ribalok z Nyufaundlenda Dinamichnu diyu uriznomanitnyuyut shtormi visoki ajsbergi ta pochvari z glibin a muzhni moryaki vodnochas navchayut hlopcya pracovitosti ta vitrivalosti Nazva tvoru ye alyuziyu na yelizavetinsku baladu pro vidvazhnu kapitanku Meri Embri Stalki ta kompaniya 1899 roman pro zhittya hlopciv v anglijskij privatnij shkoli internati bagato v chomu kniga nese avtobiografichnij harakter Prototipom Bitli odnogo z troh golovnih personazhiv chastkovo stav sam Kipling harizmatichnogo personazha Stalki zmalovano z britanskogo voyenachalnika Lionelya Denstenvilya prototipom Makturka stav fotograf Dzhordzh Sharl Beresford mistera Kinga zmalovano z arhitektora Vilyama Karra Kroftsa a mistera Bejtsa z direktora Kormella Prajsa Populyarnist Kima Roman Kim 1901 buv duzhe populyarnim sered chitachiv vvazhayetsya bagatma biografami najvidatnishim tvorom pismennika Deyaki z nih zvazhayuchi na shvidkij temp opovidi ta zminu podij pov yazuvali jogo z krutijskoyu literaturoyu zokrema z Zhittyam Lasariljo z Tormesa jogo nezgodami ta zligodnyami inshi zh pomichayuchi detalnij opis realij vvazhali sho roman maye bagato shozhogo z Dorogoyu do Indiyi Ediarda Morgana Forstera Mandrivka takoyi netipovoyi pari dozvolila pismenniku pokazati togochasne suspilne rozsharuvannya predstaviti kulturnu riznoridnist ta okresliti kulturne riznomanittya a takozh zmalyuvati riznostoronnij portret induskogo povsyakdennya Golovnim personazhem romanu stav zaverbovanij britanskoyu rozvidkoyu lahorskij hlopchik sirota yakij podorozhuvav po Indiyi u kompaniyi lami Natomist dlya kritikiv opisana podorozh stala vdaloyu alyuziyeyu na vidomi prigodi Don Kihota ta Sancho Pansi u romani Servantesa a takozh prigodi mistera Pikvika ta Sema Vellera v romani Dikensa Posmertni zapiski Pikvikskogo klubu Hocha golovnij personazh yak chasto u tvorchosti Kiplinga zhiv pomizh dvoh okremih kultur originalnist ideyi ta divovizhni povoroti podij cogo razu viznachali shpigunskij syuzhet vstanovlenij u realiyah velikoyi gri Dodatkovoyu privablivistyu stala barvista mova vsih personazhiv do yakoyi pismennik vklyuchav anglijski arhayizmi smishni pomilki artikulyaciyi slova svidomo vzhivani v nepravilnomu konteksti ta terminah z riznih induskih dialektiv Inkoli vvazhayetsya sho Kipling napisav cej roman shob sprostuvati tverdzhennya kritikiv sho jogo pismennicki vminnya obmezheni lishe korotkoyu literaturnoyu formoyu Odnak viyavilos sho roman Kim za svoyeyu suttyu ye lishe seriyeyu opovidan v yakih z yavlyayutsya ti sami personazhi Deyakih z nih chitachi vzhe znali z poperednih tekstiv pismennika Lispet inshi zh stati portretami spravzhnih lyudej kerivnika muzeyu Kipling zmalyuvav z vlasnogo batka Roman takozh stav privodom dlya diskusij na temu stavlennya Kiplinga do riznih religij Zagalom vvazhayetsya sho Kipling pogordlivo stavivsya do induyizmu yakij mav oznaki fatalizmu apatiyi j eskapizmu Krim togo same v induyizmi pismennik vbachav prichinu bagatoh suspilnih problem Indiyi Kipling znachno zichlivishe traktuvav buddizm sho na jogo dumku daleko vidijshov vid teologichnoyi ortodoksiyi j cinuvav u nomu praktichne zastosuvannya etichnih zasad yaki ne jdut vsuperech naukovomu materializmu i teoriyi evolyuciyi V romani zobrazheno malovnichu panoramu Indijskogo pivostrova odnak u tvori vidsutnij glibokij analiz porushenih tem sho pritamanno hocha b dlya tvorchosti Dzhozefa Konrada yakogo Kipling visoko cinuvav Kazki dlya ditej Kiplingove povernennya do Spoluchenih Shtativ v 1899 roci zakinchilos simejnoyu tragediyeyu Pismennik ta jogo dochka Dzhozefina zahvorili na zapalennya legeniv yakogo divchinka ne perezhila Pislya smerti dochki Kipling pochav robotu nad zbirkoyu Taki sobi kazki yaki vidav 1902 roku Nazva zbirki poyasnyuyetsya vimogoyu yaku visunuli donki avtora shob vin napisav tochnisinko tak angl Just so yak vin yim rozpovidav Ci prosti istoriyi z morallyu stali klasikoyu dityachoyi literaturi zavdyaki produmanij formi ta vitonchenomu gumoru kazki privertali takozh uvagu doroslih Pismennik stvoriv u cij zbirci suchasnij bestiarij zavdyaki yakomu mig zhartivlivo poyasniti najmolodshim chitacham chomu slon maye takij dovgij hobot Kazochka pro Slonenya chomu u verblyuda z yavivsya gorb Zvidki u Verblyuda gorb a u leoparda plyami Chomu Leopardi plyamisti chomu opisav kota yakij gulyav yak sobi sam znav Kit yakij zavzhdi gulyaye na samoti i chvanlivogo metelika yakij tupav nizhkoyu Metelik yakij tupnuv nizhkoyu 1906 roku pismennik vkotre povernuvsya do dityachoyi literaturi opublikuvavshi zbirku Pak z Pagorbiv U zbirci Kipling torknuvsya minulogo Angliyi pragnuchi viklikati u molodi shanuvannya narodnih tradicij Podiyi v opovidannyah najchastishe vidbuvayutsya na zemlyah grafstva Sasseks a personazhami takozh stali gnomi ta lisovi duhi Avtor odnak vprovadiv titulnogo personazha Paka im ya yakogo vidsilaye nas do tvoru Son litnoyi nochi Kipling takozh zobraziv postatej z davnih chasiv normandskogo licarya rimskogo sotnika budivelnika z XV stolittya ta yevreya z epohi korolya Ioann I Bezzemelnogo Zavdyaki cim personazham pismennik predstaviv zhittya prostih lyudej na tli vazhlivih istorichnih podij sered yakih nasampered Bitva pri Gastingsi bunt baroniv boyi na Adrianivomu valu ta pidpisannya Velikoyi hartiyi volnostej Shozhu koncepciyu podilyaye zbirka Nagorodi ta feyi 1910 de zobrazheno taki personazhi z minulogo koroleva Yelizaveta I korol Genrih VII Dzhordzh Vashington ta vinahidnik stetoskopa Rene Laenek Poeziya i politikaGeroyizm i kpina Kipling bilshist svoyih prozovih tekstiv zbagativ virshovanimi fragmentami devizami citatami pisnyami ta prisliv yami Chasom takozh vikoristovuvav poetichni tvori yak vstup chi pislyamovu do zbirok opovidan Diyi ta reakciyi Debet i kredit Inodi virsh komentuvav osnovnij tekst abo rozvivav odnu z jogo drugoryadnih syuzhetnih vitkiv Svoyeyu chergoyu v oboh Knigah dzhungliv vmisheno poetichni tvori sho nache stvoreni samimi personazhami Mislivska pisnya Sionijskoyi zgrayi Marshova pisnya tabirnih tvarin tosho Buvalo sho ci virshi zdobuli znachnu populyarnist i cituvalisya nezalezhno vid prozovih chastin tvoru U vipadku z Pakom z Pagorba neodnorazovo za okremi tvori vvazhalisya taki vmisheni u nomu poetichni tvori Pisnya danok pid arfu Runi na mechi Vilanda ta Dityacha pisenka Bilshist cih poetichnih tvoriv zgodom zibrano pid okremoyu paliturkoyu Pisni z knizhok 1912 Pershij poetichnij tom zhartivlivih virshiv Kiplinga Departamentski pisenki 1886 otrimav nastilki velike zacikavlennya v avditoriyi sho vzhe togo zh roku vijshlo she odne vidannya zbirki Chitachiv cih tekstiv nasampered smishiv opis absurdno rozbudovanoyi administrativnoyi strukturi kolonialnih uryadiv Pismennik zmicniv svoyu poziciyu zbirkoyu Baladi kazarm ta inshi virshi v yakij vikoristav soldatskij zhargon negramotnu anglijsku prostih lyudej a takozh opisuvav rizni epizodi z periodu kolonialnih voyen Sered cih tvoriv osoblivo populyarnim buv virsh Ganga Din pro induskogo slugu yakij roznosiv vodu vzdovzh liniyi frontu i zaginuv ryatuyuchi ranenogo soldata Odnakovo znana bula pisnya Mandalaj lirichni spogadi pro krasu ta ekzotichnist birmanskogo svitu opisanogo z londonskoyi tochki zoru Sered inshih vidomih tvoriv ciyeyi zbirki Tommi napisanij vid imeni soldata u virshi porivnyuyetsya stavlennya do soldativ u voyenni ta mirni chasi Vdova z Vindzora virsh nazvano prizviskom korolevi Viktoriyi u sarkastichnomu svitli opisano chest vijskovoyi sluzhbi Ledi pro soldativ yaki vstanovlyuvali tisnij zv yazok z zhinkami riznih ras Apologiya imperializmu Pislya povernennya do Angliyi Kipling yakogo zhartivlivo nazivali generalnim literaturnim inspektorom britanskogo imperializmu chimraz chastishe pomishav u svoyih tvorah politichni alyuziyi Zokrema vislovlyuvavsya shodo politiki Dzhozefa Chemberlena ministra koloniyi u konservativnomu uryadi Roberta Solsberi proslavlyayuchi zvityazhstvo politichnoyi partiyi Tori ta zneslavlyuyuchi decentralistsku politiku liberaliv shob u takij sposib postul yuvati chimraz silnishij zv yazok mizh zamorskimi j materikovimi chlenami partiyi Tori U cej period povstala zbirka Sim moriv 1896 u yakomu pismennik opisav velichnist britanskoyi derzhavi yaka mala koloniyi na vsih kontinentah Za najvelichnishij priklad kolonialnogo patriotizmu i mesianskogo spoglyadannya na bilu rasu vvazhayutsya dva konservativni virshi yaki vpershe z yavilisya na storinkah londonskoyi gazeti Tajmz a zgodom uvijshli do zbirki P yat nacij 1903 Ostannij spiv 1897 napisanij na chest shestidesyatirichnogo pravlinnya korolevi Viktoriyi virsh vidznachavsya vikoristannyam biblijnoyi movi ta horalovogo ritmu ta mistiv perestorogu obranomu narodu pered pihoyu ta samolyubstvom yakomu Bog doviriv vladu nad inshimi lyudmi Tyagar biloyi lyudini 1899 odin iz najskandalnishih virshiv Kiplinga u yakomu avtor proslavlyaye civilizatorsku misiyu biloyi lyudini i zmalovuye narodi kolonialnih krayin yak ditej yakih potribno navchati Z usiyeyi tvorchosti Kiplinga najchastishe cituyetsya ryadok Zahid ye Zahid a Shid ye Shid vzyatij iz Baladi pro Shid i Zahid Zahid ye Zahid a Shid ye Shid i yim ne zijtisya vdvoh Cituyuchi cej visliv pro nemozhlivist primirennya shodu j zahodu chasto zabuvayut sho ce lishe teza antitezoyu do yakoyi u Kiplinga vistupayut slova Ta Shodu i Zahodu vzhe nema granic nema pogotiv Yak silni stayut licem u lice hoch voni iz riznih svitiv Burska vijna Na pochatku 1898 roku pismennik z sim yeyu vibravsya do Kapskoyi koloniyi na zimovu vidpustku rozpochavshi tradiciyu yaka protrivala do 1908 roku Tam jogo priyemno zustrila cila grupa najvazhlivishih britanskih politikiv Alfred Milner Leander Starr Dzhejmson ta nasampered Sesil Dzhon Rods imperialist ta diamantovij magnat yakij stav vidomij zavdyaki piznishij koncepciyi vid Kejptauna do Kayira i u takij sposib provesti kolonizaciyu afrikanskih zemel vid Kapskoyi provinciyi do Yegiptu Pid jogo vplivom Kipling pidtrimuvav britansku zbrojnu uchast u vijni Z Burami bunt yakij napryamu povstav proti ideyi slipogo posluhu Velikoyi Britaniyi z boku kolonij Duzhe populyarnim buv virsh V Lihtenberzi 1901 vidznachayuchi na prikladi odnogo veterana zhertvu bagatoh avstralijciv yaki zgolosilis pidtrimati interesi imperiyi Tematika burskih voyen zustrichayetsya j v opovidannyah pismennika yakij opisuvav britanciv yak naciyu sho dotrimuyetsya kodeksu chesti u porivnyanni do samolyubnih amerikanciv ta pidstupnih miscevih partizaniv Polonenij 1902 Vijna sahibiv 1904 Pid chas nastupnogo vizitu na pivden Afriki pismennik dopomig zi stvorennya gazeti The Friend u Blumfontejn neshodavno zavojovanij stolici Vilnoyi derzhavi yakoyu vidtodi keruvav Frederik Roberts Sered virshiv zbirki Nagorodi ta feyi 1910 najbilsh populyarnim buv virsh Yaksho yakij prisvyachuvavsya anglijskomu oficeru yakij zaznav porazki v pohodi pid chas anglo burskoyi vijni Za rezultatami opituvannya provedenogo Bi Bi Si 1995 roku Yaksho viznano najulyublenishim britanskim virshem usih chasiv Politichna diyalnistBritanski konflikti Koli za pravlinnya Edvarda VII konservativna partiya vidijshla vid vladi vpliv i populyarnist Kiplinga pochali slabshati hocha vin sam nikoli ne vstupav do partiyi ta ne obijmav zhodnoyi politichnoyi posadi a navit vidmovivsya vid shlyahetskogo titulu Gromadsku dumku vzhe ne hvilyuvali problemi kolonij lishe burhlivi zmini v Palati Lordiv a pismennik vsuperech zagalnim tendenciyam pidtrimuvav usi diyi sho spryamovuvalisya proti liberalnogo uryadu Popri chimraz bilshu neprihilnist svogo otochennya dlya pravogo seredovisha pismennik vse she mav bezzaperechnij avtoritet Maks Ejtken navit zaprosiv pismennika vistupiti pid chas viboriv u Kanadi v 1911 r todi zh opublikovano zvernennya pismennika u yakomu vin vistupav proti spilnoyi ugodi zi Spoluchenimi Shtatami vvazhayuchi sho pislya yiyi pidpisannya Kanada musitime pidporyadkuvatisya amerikanskim vartostyam ta pravu Protyagom nastupnogo tizhnya zvernennya Kiplinga peredrukuvali bilshist anglomovnih gazet Kanadi Koli v Irlandiyi chimraz bilshij uspih pochali otrimuvati grupi sho vistupali hocha b za chastkovu nezalezhnist Kipling rishuche pidtrimuvav Olstersku yunionistsku partiyu yaka vidkidala bud yaki separatistski tendenciyi U cej chas pismennik pidtrimuvav zv yazok z Edvardom Karsonom liderom yunionistskoyi partiyi yakij vidpovidav za pidgotovku miscevih volonterskih formuvan ta organizuvav masshtabni protesti v Belfasti proti nezalezhnogo irlandskogo uryadu U virshi Olster 1912 Kipling vidznachiv pidpisanu majzhe 500 000 lyudmi uhvalu proti sprob vidokremiti Pivnichnu Irlandiyu vid Koroni Konservativnij svitoglyad Kiplinga takozh poshirivsya na borotbu za rivnist oboh statej Pismennik vorozhe stavivsya do bud yakih emansipacijnih ruhiv a v 1911 r vislovivsya proti nadannya zhinkam prava golosu Svoyu neprihilnist do sufrazhizmu viraziv u virshi Samicya togo vidu 1911 takozh buv perekonanim antikomunistom sho zmicnilo jogo druzhbu z vidomim pismennikom i vorogom bilshovizmu Genri Rajderom Gaggardom Persha svitova vijna Na pochatku pershoyi svitovoyi vijni Kipling pisav pamfleti ta virshi yakij zaohochuvav do zbrojnogo oporu i pidtrimuvav diyi yaki mali za metu vidvoyuvati zajnyatu nimcyami Belgiyu V tih tvorah yaki mali veliku prihilnist Kipling proslavlyav britanskih soldativ pidkreslyuyuchi sho armiya ce misce dlya geroyiv ta nasmihavsya z tih hto namagavsya uniknuti vijskovoyi sluzhbi Za vse sho mi mayemo 1914 1950 roku pismennik negativno zreaguvav na zvistku pro torpeduvannya pasazhirskogo sudna Luzitaniya Kipling rozglyadav vijnu yak hristovij pohid proti zhorstokosti tverdyachi sho na sviti mozhna virizniti dvi kategoriyi istot lyudej i nimciv Vzhe 1914 roku pismennik kritichno ocinyuvav sposib vedennya vijskovih operacij oburyuyuchis tim sho Nimechchina she ne zaznala porazki Cherez ce vin zvinuvachuvav u nedolugosti cile dovoyenne pokolinnya britanskih politikiv yaki na jogo dumku ne zrobili visnovkiv z burskih voyen Do jogo najneodnoznachnishih tekstiv togo periodu nalezhit opovidannya Meri Postgejt 1915 u yakomu pismennik opisav motivi vchinku anglijki yaka znajshla u svoyemu sadu ranenogo nimeckogo pilota prote ne nadala jomu dopomogu a z zadovolennyam spoglyadala jogo smert Na dumku Kiplinga narizhnoyu spravoyu mala stati rozbudova flotu She do vijni vin zaklikav do rishuchih dij u vidpovid na rozvitok nimeckogo flotu pid komanduvannyam Alfreda fon Tirpica Krim togo yak znavcya ciyeyi tematiki 1897 roku jogo navit oficijno zaprosili na veliki britanski morski manevri Zmicnennya flotu stalo golovnoyu tematikoyu ryadu jogo statej opublikovanih na storinkah The Times i The Morning Post 1898 roku statti zibrano pid odnoyu paliturkoyu z nazvoyu Flot u nayavnosti Pislya vibuhu vijni cya tematika ne vtratila aktualnosti dlya Kiplinga U zbirci The Fringes of the Fleet 1915 z yavilisya kilka marinistichnih virshiv do yakih Edvard Elgar skomponuvav muziku a u nastupnih statyah napisanih za nakazom Ministerstva informaciyi Sea Warfare 1916 Kipling znovu z entuziazmom opisuye znachennya flotu yakomu zvichajni britanci ne nadavali velikoyi vagi Smert sina Kipling vvazhav ochevidnim te sho jogo sin povinen brati uchast u vijni Visimnadcyatirichnij Dzhon dvichi namagavsya vstupiti do vijskovih lav ale dvichi jomu vidmovlyali z poglyadu na rozvinutu korotkozorist Batko vikoristav todi svoyu bagatorichnu druzhbu z lordom Robertsom golovnokomanduvachem britanskoyi armiyi i popri rishennya likarskoyi komisiyi Dzhona vse taki prijnyali Do Irlandskoyi Gvardiyi Vidrazu pislya vishkolu Dzhon potrapiv na front i u veresni 1915 roku vzyav uchast u boyah za Loos an Goel Todi jogo vostannye bachili na poli bitvi Odin iz soldativ stverdzhuvav sho Dzhon otrimav serjozne vognepalne poranennya golovi Hocha yavnih dokaziv smerti ne viyavleno oficijno vvazhalosya sho Dzhon zaginuv Protyagom dvoh rokiv Kipling plekav nadiyu sho jogo sin potrapiv u polon Na prohannya pismennika britanski litaki skidali na nimeckij storoni frontu listivki iz zaklikom pro dopomogu u poshukah Tilo Dzhona zidentifikovano hocha bez stovidsotkovoyi pevnosti azh 1992 roku Kipling govoriv Yaksho ye pitannya chomu vin pomer skazhit tomu sho nashi batki brehali Bilshist biografiv vvazhali ci slova dokazom togo sho Kipling vidchuvav provinu za smert sina Reakciyeyu na cyu tragediyu stala uchast Kiplinga v roboti komisiyi doglyadu za mogilami nevidomogo soldata Vin takozh napisav dvotomnu istoriyu Irlandskoyi gvardiyi 1923 v yakij sluzhiv jogo sin Zhaloba Kiplinga inkoli asociyuyetsya z virshem Mij sin Dzhek 1916 u yakomu odnak opisano Yutlandsku bitvu i smert na mori Opirayuchis na vlasnij zhittyevij dosvid Kipling napisav virsh Palomnictvo korolya 1922 r sho opisuye podorozh Georga V po miscyah pam yati za poleglimi Velike vrazhennya na chitachiv spravilo opovidannya Sadivnik 1925 u yakomu do zhinki na mogili sina prihodit zagadkova postat shozha na Hrista Osoblivim dosvidom dlya Kiplinga stalo listuvannya z francuzom Morisom Hammono yakogo vryatuvav ekzemplyar romanu Kim zahovanogo na grudyah u kisheni mundira Soldat podaruvav pismenniku knigu z kuleyu i svij Voyennij hrest a 1929 roku Kipling pogodivsya stati hreshenim batkom jogo sina Povoyenni chasiMizh Franciyeyu i Nimechchinoyu Pislya vijni Kipling skeptichno stavivsya do Ligi Nacij ta Chotirnadcyati punktiv Vilsona Plekav nadiyu sho SShA vidmovlyatsya vi politiki izolyacionizmu i nastane anglo fracuzko amerikanske peremir ya Pismennik nazivav Franciyu ta Angliyu druzhnimi fortecyami yevropejskoyi civilizaciyi Vin postijno zasterigav vid pereglyadu polozhen Versalskogo dogovoru yakij buv vigidnij nimcyam vvazhayuchi sho bud yaki postupki mozhut prizvesti do chergovoyi vijni Kipling pidtrimuvav prezidenta Rejmonda Puankare a 1923 roku stav odnim z nebagatoh anglijskih intelektualiv yaki vistupili proti svogo uryadu ta gromadskoyi dumki ta stali na bik Franciyi pid chas Rurskogo konfliktu Svoyu simpatiyu do Franciyi viraziv v odi Franciya 1913 ta spogadah Suveniri Franciyi 1933 Uprodovzh svogo zhittya zadovgo do viniknennya nacizmu Kipling vvazhav svoyim simvolom svastiku yaka z yavlyalasya na obkladinkah bagatoh jogo knizhok Koli nacional socialisti v Nimechchini tezh prijnyali cej drevnij simvol Kipling vidmovivsya vid nogo Svastika vinikla ne tilki zadovgo do nacizmu a i do Kiplinga i vzhivalasya bagatma narodami vklyuchayuchi narodi Indiyi Za rik do prihodu do vladi Gitlera Kipling u virshi Shtormovij signal nagadav nam sho svitovij mir ce lishe korotkij period omanlivoyi tishi 1935 roku vin takozh vistupiv z promovoyu u yakij poperedzhav pro zagrozu yaku predstavlyala nacistska Nimechchina Svitovij prestizh 1907 roku pismennik otrimav Nobelivsku premiyu z literaturi Pid chas ceremoniyi v Stokgolmi sekretar Shvedskoyi akademiyi Karl David af Virsen vshanuvav ne tilki Kiplinga ale j tri ostanni stolittya anglijskoyi literaturi Natomist sam Kipling vidmovivsya vid zvichnoyi promovi Nevdovzi takozh otrimav titul doktora honoris causa universitetiv Oksforda Kembridzha Edinburga Monrealyu ta Parizhu 1926 roku Korolivske literaturne tovaristvo prisudilo jomu zolotu medal a 1933 roku Kipling stav chlenom francuzkoyi Akademiyi nauk moralnih i politichnih 1937 roku jogo misce zajnyav Marcelij Gandelsman She za zhittya pismennika v 1927 roci v Angliyi postalo Kiplingove Tovaristvo yake zajmalosya doslidzhennyam ta populyarizaciyeyu jogo tvoriv Piznya tvorchist Kiplinga pokazuvala jogo kult stosovno remesla viznannya nabutoyi profesijnoyi spravnosti ta viru u tehnologichnij postup lyudstva Svoyi perekonannya viraziv u vidomomu virshi Sini Marti opirayuchis na biblijnu pritchu pro siniv robitnikiv Marti ta siniv misliteliv Mariyi U virshi pismennik zokrema virazhaye svoyu simpatiyu do lyudej yaki zhivut z praci vlasnih ruk Pismennik znovu povernuvsya do cogo virsha 1922 roku koli profesor civilnogo budivnictva Gerberta Goltena z Universitetu Toronto poprosiv jogo napisati urochistu prisyagu ta promovu z nagodi zakinchennya navchalnogo roku Obidva teksti opublikovani pid paliturkoyu knigi Ritual poklikannya inzhenera Zreshtoyu Kipling neodnorazovo u svoyih virshah zgaduvav pro veliku silu tehniki Gimn MakEndryu 1893 r a v opovidannya zi zbirki Denna pracya z priyemnistyu opisuvav elementi paroplava ta funkcionuvannya lokomotiva V opovidanni Misis Baterst klyuchovu rol vidigraye kinematografichnij seans Vsima tehnichnimi novinki Kipling ohoche koristuvavsya i v privatnomu zhitti Z shirokim poshirennyam avtomobiliv pochav publikuvati statti pov yazani z motorizaciyeyu a takozh statti pro svoyi podorozhi Angliyeyu hoch zazvichaj yizdiv razom zi svoyim shoferom 1922 roku stav pochesnim rektorom skautskogo Universitetu Sent Endryusa ta obijmav cyu posadu do 1925 roku Pid chas inavguracijnoyi promovi Nezalezhnist zvernuvsya do molodih skautiv zgadavshi pro horobrist yihnih predkiv i pidkresliv sho najgolovnishe v zhitti ce muzhnist i samodostatnist Ostanni roki zhittya Pomer Kipling 1936 roku prodovzhuyuchi tvoriti do samoyi smerti hocha mensh plidno Duzhe populyarnoyu bula zbirka opovidan Tvij sluga Pes 1930 v yakij opisano riznih lyudej ochima yihnih sobak Tak i ne zakinchiv avtobiografiyu pid nazvoyu Desho pro mene Z chasom pismennik navit vidmovivsya vid komentuvannya politichnih podij Pro smert pismennika peredchasno povidomila odna z gazet do yakoyi Kipling vidrazu zh napisav take povidomlennya Ya shojno prochitav sho pomer Bud laska ne zabudte viluchiti mene zi spisku peredplatnikiv Ostannimi rokami strazhdav vid serjoznogo zahvoryuvannya shlunkovogo traktu yake lishe posililos pislya smerti sina Likari viklyuchali rak ale natomist pidozryuvali gastrit abo enterit Pomer v nich na 18 sichnya 1936 roku vnaslidok krovotechi vid perforaciyi dvanadcyatipaloyi kishki Prah Radyerda Kiplinga pohoronenij v u Vestminsterskomu abatstvi poruch iz mogilami Charlza Dikensa i Tomasa Gardi Pislya smerti druzhini Kiplinga v 1939 roci yihnya sadiba Bejtmens perejshla u vlasnist Nacionalnogo trastu Nini cej budinok stav muzeyem prisvyachenij pam yati pismennika Povne zibrannya tvoriv pismennika nalichuye 35 tomiv Na chest Kiplinga nazvano britanskij esminec chasiv Drugoyi svitovoyi vijni Z 2010 roku odin z krateriv Merkuriya takozh nosit jogo im ya U Kanadi na piku populyarnosti Kiplinga na jogo chest nazvano misto na pivdennomu shodi Saskachevanu Jogo reputaciya v suchasnij Indiyi zdebilshogo negativna hocha v listopadi 2007 roku stalo vidomo sho budinok de vin narodivsya stane muzeyem Karikatura na tyagar biloyi lyudiniSprijnyattyaTvorchist Kiplinga she za jogo zhittya otrimuvala vkraj rizni ocinki v zalezhnosti vid politichnih ta suspilnih poglyadiv doslidnikiv 1891 roku u presi vijshla seriya agresivnih statej v yakih pismenniku zakiduvali egotizm marnoslavstvo ta shovinizm Neshvalni ocinki peresliduvali pismennika navit u chasi jogo najbilshoyi slavi hocha deyaki kritiki pidkreslyuvali sho rasistski komentari u jogo tvorah promovlyali vigadani personazhi a ne sam vin sho dozvolyalo na detalnishe oharakterizuvannya personazhiv Takozh Kiplingu zakidali sho toj nikoli publichno ne zasudiv vbivstvo civilnih u misti Amritsar pid chas Amritsarskogo povstannya 1919 hocha zh deklaruvav sebe yak protivnika silovih rozv yazan konfliktiv u mezhah imperiyi Ostannimi rokami zhittya piddavavsya ostrakizmu u seredovishi providnih intelektualiv sho bachili u nomu grotesknu figuru z karikatur anglijskogo hudozhnika Maksa Birboma Pislya smerti Kiplinga diskusiyi na temu jogo tvorchosti znovu pozhvavilisya osoblivo pislya perevidan jogo tvoriv T Eliot zarahovuvav jogo do pismennikiv z velicheznimi zdibnostyami u takij sposib protistavlyayuchis dumkam sho Kipling buv lishe zhurnalistom yakij namagavsya dogoditi zagalnim smakam chitachiv V ese sho stalo peredsliv yam do vibranih virshiv Kiplinga Rudyard Kipling 1941 Eliot dobre ociniv produmanu konstrukciyu deyakih balad pismennika Danny Deever 1892 ta majsternist jogo epigram sho osoblivo prostezhuyetsya u Voyennih epitafiyah Epitaphs of the War yaki stali poetichnim rozdilom vidannya The Years Between 1919 Eliot takozh pidkreslyuvav sho ne pomitiv u jogo tvorah zhodnih proyaviv rasovoyi vishosti Z bezprecedentnoyu kritikoyu vistupiv todi Dzhordzh Orvell Kipling 1942 nazivayuchi pismennika predstavnikom britanskogo kerivnogo klasu tvori yakogo ne lishe pozbavleni pochuttya morali ale j vidshtovhuyut vid sebe v etichnomu aspekti Orvell takozh dodav sho koli navit sam Kipling vvazhav sebe konservatorom to u takomu vipadku slid jogo doluchiti do grona pismennikiv rasistiv tvorchist yakih zasvidchuvala fashistsku ideologiyu Svoyeyu chergoyu Gerbert Vells rozkritikuvav roman Stalki ta kompaniya vbachayuchi u tvori shvalennya avtora shodo zastosuvannya nasilstva za movchaznoyi zgodi vladi Dzhejms Dzhojs staviv Kiplinga v odin ryad z Lvom Tolstim ta Gabriele d Annuncio vvazhayuchi jogo odnim iz najbilshih literaturnih talantiv XX stolittya Tvorchist Kiplinga takozh hvalili taki pismenniki yak Pol Anderson Rendall Dzharell ta Horhe Luyis Borhes yakij osoblivo visoko ociniv jogo opovidannya V Antiohiyi u tamoshnij cerkvi The Church that was at Antioch U nezalezhnij Indiyi do pismennika chasto neohoche stavlyatsya z poglyadu na imperialistichni notki u jogo tekstah zokrema u tih tvorah sho napisani do Pershoyi svitovoyi vijni Jogo knizhki za vinyatkom deyakih opovidan dlya ditej chasto ne vklyuchatsya do navchalnih program z anglijskoyi literaturi v shkolah ta universitetah Z chasom odnak sprijnyattya jogo tvorchosti stalo znachno rivnishim a Kiplinga pochali chitati predstavniki indijskih elit sered yakih hocha zh bi Dzhavaharlal Neru yakij otrimav yevropejsku osvitu Rabindranat Tagor vidkidav bud yake porivnyannya z Kiplingom takozh buvshi laureatom nobelivskoyi premiyi Svoyeyu chergoyu Magatma Gandi u svoyih ocinkah buv radshe vivazhenim stverdzhuyuchi bez konkretnih faktiv sho namiri pismennika inkoli prosto nepravilno rozumili Dvoyake stavlennya do tvorchosti Kiplinga mav Salman Rushdi yakij pomichav u jogo tvorchosti rasistski elementi ale takozh bachiv u nih prihovane zahoplennya Indiyeyu Bibliografiya Departamentski pisni 1886 zbirka virshiv Prosti opovidannya z gir 1888 zbirka Tri soldati 1888 zbirka Istoriya Gedsbaya 1888 roman U chorno bilih tonah 1888 Pid Deodarami 1888 Fantom Riksha ta inshi opovidannya pro prividiv 1888 Zbirka mistit opovidannya Lyudina sho hotila stati korolem Vi Villi Vinki 1888 zbirka Zbirka mistit opovidannya Me e parshiva vivcya Vidvazhni kapitani 1897 novela Kim 1901 roman Kniga dzhungliv 1894 Brati Maugli opovidannya Mislivska pisnya Sionijskoyi zgrayi virsh Polyuvannya Kaa opovidannya Podorozhnya pisnya Bandar Loga virsh Tigr Tigr opovidannya Pisnya Maugli virsh Bilij tyulen opovidannya Lukannon poema Rikki Tikki Tavi opovidannya Pisnya Darzi virsh Tumaj z rodu sloniv opovidannya Shiva j konik stribunec virsh Slugi yiyi Velichnosti opovidannya Marshova pisnya tabirnih tvarin virsh Druga kniga dzhungliv 1895 Yak z yavivsya Strah opovidannya Zakoni dzhungliv virsh Purun Bgagatove divo opovidannya Kabirova pisnya virsh Naslannya dzhungliv opovidannya Pisnya Maugli proti lyudej virsh Grobari opovidannya Pisnya brizh na vodi virsh Ankas Radzhi opovidannya Pisnya Malenkogo Mislivcya virsh Kvikvern opovidannya Angutivaun Tayina virsh Rudi Psi opovidannya Pisnya Chila virsh Vesinnya metushnya opovidannya Proshalna pisnya dzhungliv virsh InsheSvastika simvol Kiplinga 2013 roku profesor Kalifornijskogo universitetu Tomas Pinnej povidomiv sho v riznih miscyah biblioteki zaznachenogo universitetu znajdeno bilsh nizh 50 nevidomih donini virshiv Kiplinga Ci poeziyi vklyucheno u velike zibrannya tvoriv Kembridzhske vidannya poeziyi Redyarda Kiplinga 2013 Ekranizaciyi tvorivZa jogo tvorami znyato multimedijnij film Maugli 1989 avt scen i rezh M Illyenko dzherelo takozh chimalo inshih napriklad Riki tiki tavi 1975 Kishka yaka gulyala yak sama sobi znala 1988 tosho Perekladi ukrayinskoyu vibrane Redyard Kipling Brati Maugli opovidannya z zhittya ditini mizh zviryami Hristofa Rajsera Sin Vidavniche Tovaristvo Dzvin Vidannya druge Pereklav Yur Sirij 234s Kiyiv Viden 1920 Redyard Kipling Brati Maugli opovidannya z zhittya ditini mizh zviryami Roman gazeta ch 1 2 Ga Ig Nekarsulm Nakladom Ukrayinskoyi drukarni Ga Ig Pereklad z anglijskoyi Redyard Kipling Maugli z Knigi Dzhungliv Veselka Malyuvav Sergij Artyushenko 202s Kiyiv 1967 Redyard Kipling Ot tak kazki Svoboda Nakladom Yuriya Tishenka Tretye vidannya Obrazki avtora Obkladinka Petra Holodnogo Nyu Jork 1952 Redyard Kipling Ot tobi storijki A V Kisilevskogo Nakladnya Yakova Orenshtajna Pereklav Vas Tkachkevich 94s Kolomiya Redyard Kipling Rikki Tikki Tavi Opovidannya pro horobrogo mungosa Nashim dityam OPDL Pereklad z anglijskoyi movi Obkladinka roboti P Andruseva Ilyustraciyi reprodukovani z anglijskogo vidannya Redyard Kipling Rikki Tikki Tavi Opovidannya Dityachoyi literaturi URSR Kiyiv 1959 Redyard Kipling U selishi smerti Zagrava Nimechchina 1962 Redyard Kipling Yak i chomu kazki Veselka 146s 25 sm Kiyiv 1971 Red yard Kipling Mezhichassya poetichna bilingva 304s uporyadkuvannya Volodimira Chernishenka vstupne slovo Maksima Strihi Ternopil Navchalna kniga Bogdan 2009 Red yard Kipling Taki sobi kazki 128s pereklad N Domovoyi V Chernishenka ta I Sav yuk audiokniga chitaye Yuliya Brovarna Ternopil Navchalna kniga Bogdan 2009 Red yard Kipling Legendi z Knigi Dzhungliv 144s pereklad V Chernishenka muzichnij disk avtor muziki i vikonavec Sergij Vasilyuk Ternopil Navchalna kniga Bogdan 2011 Redyard Kipling Taki sami opovidki Pereklad z anglijskoyi Oleksa Negrebeckij Kiyiv Prudkij ravlik Tempora 2012 272 stor ISBN 978 617 569 075 8 Red yard Kipling Kim Pereklad z anglijskoyi Yuliya Dzhugastryanska za redakciyeyu Volodimira Chernishenka Ternopil NK Bogdan 2017 256 stor ISBN 978 966 10 4755 5 Red yard Kipling Kim Pereklad z anglijskoyi Kiyiv Znannya 2018 335 stor seriya English Library ISBN 978 617 07 0613 3 Kipling fest v Ukrayini 20 sichnya 2012 roku u m Vinnicya vidbuvsya Pershij Kipling fest prisvyachenij tvorchosti velikogo anglijcya Programa vklyuchala zustrichi u najbilshih vinnickih knigarnyah ta koncert za motivami tvoriv Kiplinga Uchasniki Maksim Striha perekladach perekladoznavec Yuliya Dzhugastryanska knigoznavec kuratorka nominaciyi Romani na Koronaciyi Slova Yuliya Brovarna poetesa bard Volodimir Chernishenko perekladach Atanajya avtorka ta vikonavicya pisen na slova Kiplinga Nataliya Tisovska perekladachka pismennicya Kirilo Bulkin aktor bard Nataliya Domova perekladachka poetesa Sergij Vasilyuk lider gurtu Tin Soncya PosilannyaKipling Dzhozef Red yard Zarubizhni pismenniki enciklopedichnij dovidnik u 2 t za red N Mihalskoyi ta B Shavurskogo Ternopil Navchalna kniga Bogdan 2005 T 1 A K S 747 ISBN 966 692 578 8 Vikicitati mistyat vislovlyuvannya vid abo pro Redyard KiplingVikishovishe maye multimedijni dani za temoyu Redyard KiplingRed yard Kipling yakogo mi ne chitayemo Tvori Radyerda Kiplinga na Chitanci Tvori Radyerda Kiplinga u e biblioteci Chtivo Opovidannya Na mezhi vechora The Edge of the Evening Redyard Kipling Kazki svitovoyi literaturi PrimitkiWestern Gazette 1936 vip 10355 S 9 d Track Q7987866 Find a Grave 1996 d Track Q63056 Czech National Authority Database d Track Q13550863 Kindred Britain d Track Q75653886 http theweald org N10 asp NId 2175 Souden D Wimpole Hall Cambridge 1999 ISBN 978 0 7078 0139 1 d Track Q20898454d Track Q20898461 Lundy D R The Peerage d Track Q67129259d Track Q21401824 Bibliotheque nationale de France BNF platforma vidkritih danih 2011 d Track Q19938912d Track Q54837d Track Q193563 LIBRIS 2016 d Track Q1798125 Nomer 55 u Rejtingu 100 najkrashih knig usih chasiv zhurnalu Nyusvik Newsweek s Top 100 Books spisok 100 najkrashih knig usih chasiv zhurnalu Nyusvik angl Arhiv originalu za 29 listopada 2011 Procitovano 26 sichnya 2012 Ganna Semenova Vinnicki gastroli Kiplinga LitAkcent Kipling po vinnicki Drug chitacha Ce nezavershena stattya pro pismennika Vi mozhete dopomogti proyektu vipravivshi abo dopisavshi yiyi