«Вели́ка гра» — геополітичне протистояння Російської і Британської імперій в кінці 19-го на початку 20-го століття в Середній (Центральній) Азії, в Гімалаях, Персії (Ірані) і Еміраті Афганістан. Мандрівник Пржевальський і майбутній маршал Фінляндії Маннергейм брали участь в російських розвідувальних експедиціях, що мали нанести на карту район майбутніх військових дій між імперіями.
Британія намагалася закріпитись на підвладних їй територіях, для чого будувала залізницю К-К (Кейптаун — Калькутта), щоб об'єднати нею свої колонії.
Царський уряд мріяв про порт на Індійському океані і російську залізницю до нього. Таким чином зіткнення здавалось неминучим.
Термін «Велика гра» був вперше використаний в романі Редьярда Кіплінга «Кім» (1901 рік).
Передісторія
Англійці з'явилися в Індії на початку XVII століття, коли була заснована Ост-Індська компанія, переродившись в середині XVIII століття з торговельного підприємства на інструмент англійської завойовницької політики. До кінця століття вся Індія фактично перетворилася на британську колонію. З розширенням військово-політичної присутності Російської імперії в Середній Азії і на Кавказі на початку XIX століття («кидок на південь»), російські інтереси в регіоні зіткнулися з британськими. Велика Британія в першу чергу була націлена на утримання і розширення території Британської Індії.
Починаючи з катастрофічного походу Бековича-Черкаського (1717), Російською імперією в Середню Азію споряджалися експедиції і спрямовувались дипломати для встановлення дипломатичних зв'язків з тамтешніми ханствами. Іноді початком Великої гри вважається Перський похід (1722—1723), в ході якого Російська імперія почала рух в індійському напрямку, проте це все ж був швидше пролог до Гри, ніж сама Гра. У 1819 році Санкт-Петербург відправив у Хіву для переговорів Миколу Муравйова, котрий там ледве не загинув, про що він написав у звіті «Подорож до Туркменії і Хіви» (1822).
У 1801 році імператор Павло I підтримав ідею Наполеона Бонапарта про спільний похід російсько-французької армії проти британців до Індії. У січні 1801 в Середню Азію попрямували 20 тис. козаків, але після вбивства імператора Павла і початку правління Олександра I вони отримали наказ про повернення назад. У вбивстві Павла I проглядався британський слід.
Початок гри
Першим боєм Великої гри стала , оскільки битися проти Російської імперії перську армію тоді інструктували британські офіцери. Тоді війна проти Персії закінчилася підписанням Ґюлистанського і Туркманчайського договорів. До Російської імперії була приєднана територія сучасних Вірменії та Азербайджану. У Тегерані був пошматований розлюченим натовпом російський посол Олександр Сергійович Грибоєдов. Крім Персії, Велика Британія стала підтримувати воюючих проти Російської імперії кавказьких горців (справа «Віксена»).
Англо-афганські війни XIX століття
У 1837 році в Кабулі з'явився російський посланець — поручик Віткевич, швидко увійшов в довіру до еміра Дост Мухаммеда і який підписав з ним вигідний для Росії договір. Однак під тиском Великої Британії Росія відкликала Віткевича і дезавуювала угоду. За рік до Віткевича в Кабулі з подібною місією побував британський агент Бернс. У грудні 1838 року Велика Британія перейшла до активних дій на афганському напрямі. Експедиційний корпус вторгся в межі Афганістану і посадив на кабульський престол пробританського шаха Шуджа. Британська окупація тривала упродовж трьох років. У листопаді 1841 шах Шуджа був повалений, британський агент Олександр Бернс був жорстоко розтерзаний натовпом, а інші британці вигнані з країни. У 1842 році в Бухарі за наказом узбецького еміра Насрулли був убитий автор терміну «Велика гра» британський агент Коноллі. За рік до вбивства в Бухарі побувало російське посольство на чолі з К. Ф. Бутеневим.
Новий сплеск англо-російського суперництва був пов'язаний з російським завоюванням Середньої Азії (1854—1880). Прем'єр-міністр Великої Британії Бенджамін Дізраелі писав в листі до королеви Вікторії: «Нашими військами московити повинні бути видавлені з Середньої Азії і скинуті в Каспійське море». На підтвердження серйозності своїх намірів Дізраелі переконав королеву прийняти титул «імператриці Індії», причому в межі Індійської імперії включався і Афганістан.
З огляду на ворожу позицію щодо Росії, зайняту Великою Британією перед Берлінським конгресом, Олександр II влітку 1878 р повелів зосередити розквартировані в Туркестані війська чисельністю 20 тис. чоловік для руху в Афганістан на Балх, Баміан і Кабул. До еміру Афганістану Шир-Алі в Кабул для укладення союзу вирушила місія, яку очолював генерал Микола Столетов. Розглядалися плани вторгнення в Кашмір і Читрал. Однак згодом у зв'язку з досягнутою на Берлінському конгресі угодою похід був скасований.
У зв'язку з проросійськими симпатіями афганського еміра Дізраелі дав розпорядження про початок Другої англо-афганської війни. У січні 1879 року 39 тисяч британців увійшли в Кандагар. Емір пішов на поступки і підписав з британцями нерівну Гандамакську угоду. Проте партизанська війна тривала, і незабаром британці виявилися обложені в Кабулі майже 100-тисячними силами повстанців. Військові невдачі отримали резонанс в Лондоні, внаслідок чого Дізраелі програв парламентські вибори 1880 року. Його наступник Вільям Гладстон вивів британські війська з Афганістану, підписавши договір з еміром, згідно з яким той зобов'язувався координувати свою зовнішню політику з Лондоном.
Нова Велика Гра
Отримання незалежності чотирма колишніми радянськими республіками Середньої Азії і Казахстаном призвело до нового пожвавленню «Великої гри». Після 11 вересня 2001 року прийнято говорити про «нову Велику гру», оскільки ідеологією нового протистояння стає боротьба проти терористичної загрози, яка часто прикриває боротьбу за сфери впливу та сировинні ресурси в Центральній Азії. Активними учасниками «нової великої гри» є США і Китайська Народна Республіка.
Після 2012 зовнішня політика США наближається до «стрижня Азії», політика перебудови ґрунтується на ідеї, що центр ваги світової економіки зміщуватиметься у бік Азіатсько-Тихоокеанського району. Така установа як Інститут Брукінгса стверджує що ця геополітична еволюція може мати глибокі фінансові наслідки, яка приведе до «Нової Великої Гри». Америка протистоятиме Китаю як «нового чемпіону Азії»
Росія і Китай об'єднали свої зусилля в 2001 році в рамках ШОС, а потім (у 2009 році) і БРІКС. Криваві події в Андижані в 2005 році іноді інтерпретуються як спроба США нав'язати свою волю Узбекистану.
Див. також
Примітки
- Central Asia: Afghanistan and Her Relation to British and Russian Territories. World Digital Library. 1885. Архів оригіналу за 13 серпня 2013. Процитовано 28 липня 2013.
- . Архів оригіналу за 31 жовтня 2017. Процитовано 30 червня 2017.
Література
- В. Ю. Константинов. Російсько-афганського кордону проблема // Українська дипломатична енциклопедія: У 2-х т./Редкол.:Л. В. Губерський (голова) та ін. — К.:Знання України, 2004 — Т.2 — 812с.
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Veli ka gra geopolitichne protistoyannya Rosijskoyi i Britanskoyi imperij v kinci 19 go na pochatku 20 go stolittya v Serednij Centralnij Aziyi v Gimalayah Persiyi Irani i Emirati Afganistan Mandrivnik Przhevalskij i majbutnij marshal Finlyandiyi Mannergejm brali uchast v rosijskih rozviduvalnih ekspediciyah sho mali nanesti na kartu rajon majbutnih vijskovih dij mizh imperiyami Vryatujte mene vid moyih druziv Karikatura chasiv Velikoyi gri Afganskij emir Shir Ali mizh Rosiyeyu vedmid ta Angliyeyu lev Pole Velikoyi gri za Bzhezinskim Britaniya namagalasya zakripitis na pidvladnih yij teritoriyah dlya chogo buduvala zaliznicyu K K Kejptaun Kalkutta shob ob yednati neyu svoyi koloniyi Carskij uryad mriyav pro port na Indijskomu okeani i rosijsku zaliznicyu do nogo Takim chinom zitknennya zdavalos neminuchim Termin Velika gra buv vpershe vikoristanij v romani Redyarda Kiplinga Kim 1901 rik PeredistoriyaAnglijci z yavilisya v Indiyi na pochatku XVII stolittya koli bula zasnovana Ost Indska kompaniya pererodivshis v seredini XVIII stolittya z torgovelnogo pidpriyemstva na instrument anglijskoyi zavojovnickoyi politiki Do kincya stolittya vsya Indiya faktichno peretvorilasya na britansku koloniyu Z rozshirennyam vijskovo politichnoyi prisutnosti Rosijskoyi imperiyi v Serednij Aziyi i na Kavkazi na pochatku XIX stolittya kidok na pivden rosijski interesi v regioni zitknulisya z britanskimi Velika Britaniya v pershu chergu bula nacilena na utrimannya i rozshirennya teritoriyi Britanskoyi Indiyi Pochinayuchi z katastrofichnogo pohodu Bekovicha Cherkaskogo 1717 Rosijskoyu imperiyeyu v Serednyu Aziyu sporyadzhalisya ekspediciyi i spryamovuvalis diplomati dlya vstanovlennya diplomatichnih zv yazkiv z tamteshnimi hanstvami Inodi pochatkom Velikoyi gri vvazhayetsya Perskij pohid 1722 1723 v hodi yakogo Rosijska imperiya pochala ruh v indijskomu napryamku prote ce vse zh buv shvidshe prolog do Gri nizh sama Gra U 1819 roci Sankt Peterburg vidpraviv u Hivu dlya peregovoriv Mikolu Muravjova kotrij tam ledve ne zaginuv pro sho vin napisav u zviti Podorozh do Turkmeniyi i Hivi 1822 U 1801 roci imperator Pavlo I pidtrimav ideyu Napoleona Bonaparta pro spilnij pohid rosijsko francuzkoyi armiyi proti britanciv do Indiyi U sichni 1801 v Serednyu Aziyu popryamuvali 20 tis kozakiv ale pislya vbivstva imperatora Pavla i pochatku pravlinnya Oleksandra I voni otrimali nakaz pro povernennya nazad U vbivstvi Pavla I proglyadavsya britanskij slid Pochatok griPershim boyem Velikoyi gri stala oskilki bitisya proti Rosijskoyi imperiyi persku armiyu todi instruktuvali britanski oficeri Todi vijna proti Persiyi zakinchilasya pidpisannyam Gyulistanskogo i Turkmanchajskogo dogovoriv Do Rosijskoyi imperiyi bula priyednana teritoriya suchasnih Virmeniyi ta Azerbajdzhanu U Tegerani buv poshmatovanij rozlyuchenim natovpom rosijskij posol Oleksandr Sergijovich Griboyedov Krim Persiyi Velika Britaniya stala pidtrimuvati voyuyuchih proti Rosijskoyi imperiyi kavkazkih gorciv sprava Viksena Anglo afganski vijni XIX stolittyaU 1837 roci v Kabuli z yavivsya rosijskij poslanec poruchik Vitkevich shvidko uvijshov v doviru do emira Dost Muhammeda i yakij pidpisav z nim vigidnij dlya Rosiyi dogovir Odnak pid tiskom Velikoyi Britaniyi Rosiya vidklikala Vitkevicha i dezavuyuvala ugodu Za rik do Vitkevicha v Kabuli z podibnoyu misiyeyu pobuvav britanskij agent Berns U grudni 1838 roku Velika Britaniya perejshla do aktivnih dij na afganskomu napryami Ekspedicijnij korpus vtorgsya v mezhi Afganistanu i posadiv na kabulskij prestol probritanskogo shaha Shudzha Britanska okupaciya trivala uprodovzh troh rokiv U listopadi 1841 shah Shudzha buv povalenij britanskij agent Oleksandr Berns buv zhorstoko rozterzanij natovpom a inshi britanci vignani z krayini U 1842 roci v Buhari za nakazom uzbeckogo emira Nasrulli buv ubitij avtor terminu Velika gra britanskij agent Konolli Za rik do vbivstva v Buhari pobuvalo rosijske posolstvo na choli z K F Butenevim Novij splesk anglo rosijskogo supernictva buv pov yazanij z rosijskim zavoyuvannyam Serednoyi Aziyi 1854 1880 Prem yer ministr Velikoyi Britaniyi Bendzhamin Dizraeli pisav v listi do korolevi Viktoriyi Nashimi vijskami moskoviti povinni buti vidavleni z Serednoyi Aziyi i skinuti v Kaspijske more Na pidtverdzhennya serjoznosti svoyih namiriv Dizraeli perekonav korolevu prijnyati titul imperatrici Indiyi prichomu v mezhi Indijskoyi imperiyi vklyuchavsya i Afganistan Z oglyadu na vorozhu poziciyu shodo Rosiyi zajnyatu Velikoyu Britaniyeyu pered Berlinskim kongresom Oleksandr II vlitku 1878 r poveliv zoserediti rozkvartirovani v Turkestani vijska chiselnistyu 20 tis cholovik dlya ruhu v Afganistan na Balh Bamian i Kabul Do emiru Afganistanu Shir Ali v Kabul dlya ukladennya soyuzu virushila misiya yaku ocholyuvav general Mikola Stoletov Rozglyadalisya plani vtorgnennya v Kashmir i Chitral Odnak zgodom u zv yazku z dosyagnutoyu na Berlinskomu kongresi ugodoyu pohid buv skasovanij U zv yazku z prorosijskimi simpatiyami afganskogo emira Dizraeli dav rozporyadzhennya pro pochatok Drugoyi anglo afganskoyi vijni U sichni 1879 roku 39 tisyach britanciv uvijshli v Kandagar Emir pishov na postupki i pidpisav z britancyami nerivnu Gandamaksku ugodu Prote partizanska vijna trivala i nezabarom britanci viyavilisya oblozheni v Kabuli majzhe 100 tisyachnimi silami povstanciv Vijskovi nevdachi otrimali rezonans v Londoni vnaslidok chogo Dizraeli prograv parlamentski vibori 1880 roku Jogo nastupnik Vilyam Gladston viviv britanski vijska z Afganistanu pidpisavshi dogovir z emirom zgidno z yakim toj zobov yazuvavsya koordinuvati svoyu zovnishnyu politiku z Londonom Nova Velika GraOtrimannya nezalezhnosti chotirma kolishnimi radyanskimi respublikami Serednoyi Aziyi i Kazahstanom prizvelo do novogo pozhvavlennyu Velikoyi gri Pislya 11 veresnya 2001 roku prijnyato govoriti pro novu Veliku gru oskilki ideologiyeyu novogo protistoyannya staye borotba proti teroristichnoyi zagrozi yaka chasto prikrivaye borotbu za sferi vplivu ta sirovinni resursi v Centralnij Aziyi Aktivnimi uchasnikami novoyi velikoyi gri ye SShA i Kitajska Narodna Respublika Pislya 2012 zovnishnya politika SShA nablizhayetsya do strizhnya Aziyi politika perebudovi gruntuyetsya na ideyi sho centr vagi svitovoyi ekonomiki zmishuvatimetsya u bik Aziatsko Tihookeanskogo rajonu Taka ustanova yak Institut Brukingsa stverdzhuye sho cya geopolitichna evolyuciya mozhe mati gliboki finansovi naslidki yaka privede do Novoyi Velikoyi Gri Amerika protistoyatime Kitayu yak novogo chempionu Aziyi Rosiya i Kitaj ob yednali svoyi zusillya v 2001 roci v ramkah ShOS a potim u 2009 roci i BRIKS Krivavi podiyi v Andizhani v 2005 roci inodi interpretuyutsya yak sproba SShA nav yazati svoyu volyu Uzbekistanu Div takozhAnglijka gaditPrimitkiCentral Asia Afghanistan and Her Relation to British and Russian Territories World Digital Library 1885 Arhiv originalu za 13 serpnya 2013 Procitovano 28 lipnya 2013 Arhiv originalu za 31 zhovtnya 2017 Procitovano 30 chervnya 2017 LiteraturaV Yu Konstantinov Rosijsko afganskogo kordonu problema Ukrayinska diplomatichna enciklopediya U 2 h t Redkol L V Guberskij golova ta in K Znannya Ukrayini 2004 T 2 812s ISBN 966 316 045 4