Ві́денська би́тва — розгром під Віднем османського війська візира Кари-Мустафи об'єднаними польсько-австрійсько-німецько-литовсько-українськими військами під проводом Яна Собеського 12 вересня 1683 року, внаслідок якого було знято османську облогу габсбурзької столиці. Перша велика битва Війни «Священної ліги».
Віденська битва | |||||||
---|---|---|---|---|---|---|---|
Велика турецька війна | |||||||
«Битва під Віднем», (1873) Юзеф Брандт, музей Війська польського у Варшаві | |||||||
Координати: 48°12′29″ пн. ш. 16°22′23″ сх. д. / 48.20833000002777169° пн. ш. 16.37306400002777806° сх. д. | |||||||
| |||||||
Сторони | |||||||
Османська імперія | |||||||
Командувачі | |||||||
Ян Собеський Карл Лотаринзький | Кара-Мустафа | ||||||
Військові сили | |||||||
~74 тисячі | ~100 тисяч | ||||||
Втрати | |||||||
~1,5 тисячі вбитими ~2500 пораненими | ~10 тисяч вбитими ~5 тисяч пораненими |
Передумови
1 квітня 1683 року цісар Священної Римської імперії Леопольд I уклав із королем Речі Посполитої Яном III Собєським військовий союз проти Османської імперії. Згідно з ним, у разі небезпеки для якої-небудь зі столиць союзників (Відня або Кракова) друга сторона мала прийти з допомогою.
15 липня того ж року величезна (за різними оцінками, 90—140-тисячна) османська армія облягла Відень.
Оборона Відня, очолювана графом Штарембергом, тривала упродовж липня і серпня 1683 року. Сили оборонців танули (з початкових 18 тисяч до неповних 5 тисяч), у місті панував голод і хвороби.
29 липня, не дочекавшись підходу литовських полків, Собєський поспішно вирушив із Кракова на допомогу союзникам з 27 тисячами коронних військ.
Розгром османської армії
3 вересня війська Речі Посполитої з'єдналися на березі Дунаю з австро-німецькими загонами, і Собєський взяв на себе командування об'єднаним 67-тисячним військом.
6—8 вересня союзники форсували Дунай, після чого австро-німецькі війська, очолювані князем Лотаринзьким, почали бойові дії проти османів на лівому флангу (з наміром відтягнути на себе значні сили ворога), а тим часом поляки на чолі з Яном Собєським здійснили дводенний прихований марш на правий фланг через важкопрохідні пагорби Віденського лісу.
Головна битва відбулася 12 вересня. Впевнені у своїй значній перевазі, османи не зміцнили, як належить, свого табору і, коли з гущавини Віденського лісу їм у тил несподівано вдарила кіннота Речі Посполитої, османські війська не довго чинили опір і панічно кинулися навтьоки. Облогу Відня було знято, османський табір з величезною кількістю зброї та військових припасів опинився в руках союзників.
Османи втратили 10 тисяч забитими і 5 тисяч пораненими, союзники — близько 1500 вбитими та 2500 пораненими. Ян Собєський відправив у подарунок Папі Римському Інокентію XI зелений прапор пророка, захоплений в османському таборі, а до Кракова відіслав 400 возів з трофеями, частину яких можна досі побачити у королівському замку Вавель.
Участь козаків у поході Собеського
Багато дослідників старшого покоління стверджували, що в поході Яна Собєського під Відень 1683 року брало участь близько 5000 українських козаків (в інших подаються 15—20 тисяч). Польські студії радянського часу цього історичного епізоду афішують, що в авангарді війська Речі Посполитої у битві за Відень брали участь 150 українських козаків під командуванням полковника П. Апостола-Щуровського. Сучасні ж дослідження мають всі підстави твердити що то є вибіркові та невірні данні — по-перше, у листі йдеться про наявні сили за три дні до баталії, по-друге, на той час на Правобережжі було два полковники з прізвищем Апостол — згаданий підрозділ очолював, найвірогідніше, не Щуровський, а Апостол-Ясеновський.
Безпосереднім учасником оборони Відня був єпископ Йосип Шумлянський, який згодом написав «Думу про битву з турками під Віднем». У цьому творі він дорікає лівобережному гетьману Самойловичу, що той не дозволив лівобережним козакам взяти участь у поході і тим самим позбавив козаків великої військової слави. Вважається, що гетьман Іван Самойлович заборонив лівобережним козакам йти на оборону Відня.
Після перемоги під Віднем військо Яна Собєського і князя Лотаринзького вирушило визволяти від османів територію Угорського королівства. На цьому етапі до нього (разом із литовським військом, яке нарешті долучилося до коронного війська під Братиславою (Пресбургом) й Сечанами) приєдналися українські козацькі полки Я. Ворони, М. Булиги, та В. Іскрицького. Загалом козаків було 3700. На те, щоб їх найняти, було витрачено 277 402 злотих, із якої суми 182 тисячі субсидував Папа Римський, 95 з половиною тисячі сам король. Крім цього, було видано козакам сукно. Поляками командували — Степан Куницький, Василь Іскрицький (Іскра?), Семен Корсунець, Яків Ворона, Адам Зеленецький, Заленський, Булукбаша, Олександр Барабаш, Максим Булига, Криштоф Лячинський, Казимир Санецький, Трофим Кохан і Ян Кобилян. У цьому переліку також називається Семен Палій. Козаки взяли участь у важкій та кровопролитній битві під Парканами.
Після програшу цієї битви та здачі Естергома візира Кара-Мустафу за наказом султана на знак покари задушили шовковим шнурком, за кожен кінець якого тягнули кілька людей — у той час в Османській імперії це був найпоширеніший вид страти, що застосовувався до високопоставлених осіб.
«Віденська відсіч» назавжди поклала край османській експансії вглиб Європи.
Склад союзної армії Священної Римської імперії та Польщі
7—8 вересня 1683 поблизу Тульна (нині Австрія) складалась з:
Загони | Піхота | Кавалерія | Стрільці | Разом |
---|---|---|---|---|
Цісарські | 8100 | 12 900 | 70 | 21 000 |
Саксонські | 7000 | 2000 | 16 | 9000 |
Баварські | 7500 | 3000 | 26 | 10 500 |
Південних німецьких князівств | 7000 | 2500 | 12 | 9500 |
Польські | 10 000 | 14 000 | 28 | 24 000 |
Разом | 30 600 | 34 400 | 152 | 74 000 |
Цікаві факти
Цю битву називають ще й «кавовою битвою». Історія склалася таким чином: задля того, щоб передати листа-прохання про допомогу австрійському імператору Леопольду І та князю Лотаринзькому Карлу, було відправлено та замасковано під османа віденця Юрія-Франца Кульчицького, який володів османською мовою і знав їхні звичаї. Необхідність такої операції була зумовлена катастрофічним положенням Відня, який штурмувала османська артилерія. Отож Кульчицький разом із товаришем Михайловичем подався прямо в лігво ворога — османський табір. Загалом, операція вдалася: Кульчицький дійшов до свого місця призначення, допомогу було надано, втім не в цьому суть історії. «В нагороду» віденський уряд вирішив віддати Кульчицькому 300 мішків кави, що привезли з собою османи. Кульчицький вирішив заробити бодай якусь копійчину, продаючи каву, проте віденці цього, ще нового, для себе напою не сприймали. Втім, пройшов час. Кульчицький відкрив кав'ярню, яка згодом стала центром віденської еліти: пройшов час і Відень виправдав своє сьогоднішнє звання Столиці Кави. Таким чином він заробив величезні гроші і зробив вагомий внесок у світовий розвиток — розповсюдив каву. До речі, сам Кульчицький за походженням є українцем — вихідцем із села Кульчиці-Шляхетські на Львівщині.
Вшанування пам'яті
У Відні встановлені наступні пам'ятки на честь українських козаків що брали участь у Віденській баталії:
- Пам'ятна дошка українським козакам, що брали участь у визволенні Відня від османської облоги (Відень 19, Леопольдсберг) на стіні церкви Св. Леопольда. Відкрита у 1983 р.
- Пам'ятник українським козакам, що брали участь у визволенні Відня від османської облоги (Відень 18, Тюркеншанцпарк). Відкритий 15 вересня 2003 р. на відзначення 320-ї річниці визволення Відня від османської облоги, а також у зв'язку зі святкуванням 12-річчя Незалежності України. Створений колективом у складі скульпторів Національної Спілки художників України, професора В. А. Чепелика та архітектора В. П. Скульського. Пам'ятник було виготовлено у Києві.
- 2013-го у парку, поряд української католицької церкви, встановлено монумент за особистої підтримки мера Відня Міхаеля Хойпля. Авторами пам'ятника також стали скульптори Володимир та Олексій Чепелики.
27 лютого 2013 року до ВРУ за ініціативи Ірини Фаріон та Олега Панькевича було подано проєкт постанови про увічнення 330-ї річниці участі українців у Віденській битві, але у результаті голосування він так і не був затверджений.
Віденській битві і вкладу крилатих гусарів у перемогу Священної ліги присвячена пісня групи Sabaton «Winged Hussars» з альбому «The Last Stand», який вийшов в 2016 році.
Література
- Чухліб Тарас Україна-Русь у битві за «золоте яблуко» Європи. — К., 2013.
- Чухліб Т. Козаки та яничари. Україна у християнсько-мусульманських війнах 1500—1700 рр. — К., 2010.
- Чухліб Т. Відень 1683: Україна в боротьбі за «золоте яблуко». — К.: «КЛІО», 2012.
- Радослав Сікора, Гусари під Віднем 1683 [Husaria pod Wiedniem 1683], Видавничий інститут ERICA, Варшава, 2012.
- Подхородецкий Л. Вена, 1683. — М. : АСТ, 2002.
- [1] [ 15 лютого 2019 у Wayback Machine.]Український відгомін битви європейської коаліції з османами у Віденській відсічі 1683 року
- [2][недоступне посилання з травня 2019]Битва під Віднем 1683 року: факти проти пропаганди
- Радослав Сікора: З історії польських крилатих гусарів. Київ: Дух і літера, 2012. . .
- Радослав Сікора: Крилаті гусари Яна Собеського. Київ: Дух і літера, 2013. . .
Примітки
- . Архів оригіналу за 15 жовтня 2013. Процитовано 21 червня 2013.
- J. Wimmer Wojsko Polskie w drugiej polowie XVII wieku, Warszawa 1965, Wydawnictwo Ministerstwa Obrony Narodowej, s.208, посилання на листи Собеського з-під Відня.
- . Архів оригіналу за 11 березня 2007. Процитовано 21 червня 2013.
- Т.Чухліб «Козаки та яничари. Україна у християнсько-мусульманських війнах 1500—1700 рр.», ст.274 Київ, в/д «Києво-Могилянська академія», 2010
- . Архів оригіналу за 12 жовтня 2007. Процитовано 21 червня 2013.
- J. Wimmer Odsiecz Wiedenska 1683 roku, Warszawa 1983, Interpress, s. 107
- . Архів оригіналу за 25 січня 2022. Процитовано 21 червня 2013.
- Поіменне голосування про проект Постанови про увічнення 330-ї річниці участі українців у Віденській битві[недоступне посилання з жовтня 2019]
Посилання
Вікісховище має мультимедійні дані за темою: Віденська битва |
- Т. В. Чухліб.. Віденська битва 1683 р. [ 2 червня 2016 у Wayback Machine.] // Енциклопедія історії України : у 10 т. / редкол.: В. А. Смолій (голова) та ін. ; Інститут історії України НАН України. — К. : Наукова думка, 2003. — Т. 1 : А — В. — С. 525. — .
- О.Гуржій, Т.Чухліб «Гетьманська Україна/Розділ V/Українці у Віденській битві 1683 р.» [ 20 квітня 2009 у Wayback Machine.]
- [3][недоступне посилання з травня 2019]Козацтво та шляхта з України-Русі у Віденській битві 1683 року
- [4][недоступне посилання з травня 2019]Український відгомін битви європейської коаліції з Османами у Віденській відсічі 1683 року
- Українці, які не дали туркам захопити Європу. [ 4 липня 2013 у Wayback Machine.]
- У Відні встановили пам'ятник українським козакам на YouTube
- Йосип Шумлянський. Дума з 1686 року [ 12 жовтня 2007 у Wayback Machine.]
- Українці у битві за «золоте яблуко» Європи: до 330-річчя Віденської відсічі [ 15 вересня 2013 у Wayback Machine.]
- Відносини з конференцій «Українсько-Польський круглий стіл істориків XVII ст.» (27.06.2013) [ 21 жовтня 2013 у Wayback Machine.]
- Радослав Сікора. Відень-1683: між пропагандою і фактами. Історична правда, 13.09.2013 [ 21 жовтня 2013 у Wayback Machine.]
- Мирослав Нагельський. Каналії і король. Ян ІІІ Собєський, козаки і битва під Віднем. Історична правда, 21.10.2013 [ 23 грудня 2013 у Wayback Machine.]
Це незавершена стаття про битву. Ви можете проєкту, виправивши або дописавши її. |
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Vi denska bi tva rozgrom pid Vidnem osmanskogo vijska vizira Kari Mustafi ob yednanimi polsko avstrijsko nimecko litovsko ukrayinskimi vijskami pid provodom Yana Sobeskogo 12 veresnya 1683 roku vnaslidok yakogo bulo znyato osmansku oblogu gabsburzkoyi stolici Persha velika bitva Vijni Svyashennoyi ligi Videnska bitva Velika turecka vijna Bitva pid Vidnem 1873 Yuzef Brandt muzej Vijska polskogo u Varshavi Bitva pid Vidnem 1873 Yuzef Brandt muzej Vijska polskogo u Varshavi Koordinati 48 12 29 pn sh 16 22 23 sh d 48 20833000002777169 pn sh 16 37306400002777806 sh d 48 20833000002777169 16 37306400002777806 Data 12 veresnya 1683 Misce Viden Rezultat peremoga vijsk Svyashennoyi ligi Storoni Rich Pospolita Svyashenna Rimska Imperiya Saksoniya Bavariya Zaporozki kozaki Osmanska imperiya Komanduvachi Yan Sobeskij Karl Lotarinzkij Kara Mustafa Vijskovi sili 74 tisyachi 100 tisyach Vtrati 1 5 tisyachi vbitimi 2500 poranenimi 10 tisyach vbitimi 5 tisyach poranenimiPeredumovi1 kvitnya 1683 roku cisar Svyashennoyi Rimskoyi imperiyi Leopold I uklav iz korolem Rechi Pospolitoyi Yanom III Sobyeskim vijskovij soyuz proti Osmanskoyi imperiyi Zgidno z nim u razi nebezpeki dlya yakoyi nebud zi stolic soyuznikiv Vidnya abo Krakova druga storona mala prijti z dopomogoyu 15 lipnya togo zh roku velichezna za riznimi ocinkami 90 140 tisyachna osmanska armiya oblyagla Viden Oborona Vidnya ocholyuvana grafom Shtarembergom trivala uprodovzh lipnya i serpnya 1683 roku Sili oboronciv tanuli z pochatkovih 18 tisyach do nepovnih 5 tisyach u misti panuvav golod i hvorobi 29 lipnya ne dochekavshis pidhodu litovskih polkiv Sobyeskij pospishno virushiv iz Krakova na dopomogu soyuznikam z 27 tisyachami koronnih vijsk Rozgrom osmanskoyi armiyiPlan tureckoyi oblogi Vidnya 1683 roku 3 veresnya vijska Rechi Pospolitoyi z yednalisya na berezi Dunayu z avstro nimeckimi zagonami i Sobyeskij vzyav na sebe komanduvannya ob yednanim 67 tisyachnim vijskom Mapa bitvi pid Vidnem 1683 r 6 8 veresnya soyuzniki forsuvali Dunaj pislya chogo avstro nimecki vijska ocholyuvani knyazem Lotarinzkim pochali bojovi diyi proti osmaniv na livomu flangu z namirom vidtyagnuti na sebe znachni sili voroga a tim chasom polyaki na choli z Yanom Sobyeskim zdijsnili dvodennij prihovanij marsh na pravij flang cherez vazhkoprohidni pagorbi Videnskogo lisu Golovna bitva vidbulasya 12 veresnya Vpevneni u svoyij znachnij perevazi osmani ne zmicnili yak nalezhit svogo taboru i koli z gushavini Videnskogo lisu yim u til nespodivano vdarila kinnota Rechi Pospolitoyi osmanski vijska ne dovgo chinili opir i panichno kinulisya navtoki Oblogu Vidnya bulo znyato osmanskij tabir z velicheznoyu kilkistyu zbroyi ta vijskovih pripasiv opinivsya v rukah soyuznikiv Osmani vtratili 10 tisyach zabitimi i 5 tisyach poranenimi soyuzniki blizko 1500 vbitimi ta 2500 poranenimi Yan Sobyeskij vidpraviv u podarunok Papi Rimskomu Inokentiyu XI zelenij prapor proroka zahoplenij v osmanskomu tabori a do Krakova vidislav 400 voziv z trofeyami chastinu yakih mozhna dosi pobachiti u korolivskomu zamku Vavel Uchast kozakiv u pohodi SobeskogoDokladnishe Kozaki u Videnskij bitvi 1683 roku Pohid Sobeskogo proti osmaniv u 1683 roci Bagato doslidnikiv starshogo pokolinnya stverdzhuvali sho v pohodi Yana Sobyeskogo pid Viden 1683 roku bralo uchast blizko 5000 ukrayinskih kozakiv v inshih podayutsya 15 20 tisyach Polski studiyi radyanskogo chasu cogo istorichnogo epizodu afishuyut sho v avangardi vijska Rechi Pospolitoyi u bitvi za Viden brali uchast 150 ukrayinskih kozakiv pid komanduvannyam polkovnika P Apostola Shurovskogo Suchasni zh doslidzhennya mayut vsi pidstavi tverditi sho to ye vibirkovi ta nevirni danni po pershe u listi jdetsya pro nayavni sili za tri dni do bataliyi po druge na toj chas na Pravoberezhzhi bulo dva polkovniki z prizvishem Apostol zgadanij pidrozdil ocholyuvav najvirogidnishe ne Shurovskij a Apostol Yasenovskij Bezposerednim uchasnikom oboroni Vidnya buv yepiskop Josip Shumlyanskij yakij zgodom napisav Dumu pro bitvu z turkami pid Vidnem U comu tvori vin dorikaye livoberezhnomu getmanu Samojlovichu sho toj ne dozvoliv livoberezhnim kozakam vzyati uchast u pohodi i tim samim pozbaviv kozakiv velikoyi vijskovoyi slavi Vvazhayetsya sho getman Ivan Samojlovich zaboroniv livoberezhnim kozakam jti na oboronu Vidnya Pislya peremogi pid Vidnem vijsko Yana Sobyeskogo i knyazya Lotarinzkogo virushilo vizvolyati vid osmaniv teritoriyu Ugorskogo korolivstva Na comu etapi do nogo razom iz litovskim vijskom yake nareshti doluchilosya do koronnogo vijska pid Bratislavoyu Presburgom j Sechanami priyednalisya ukrayinski kozacki polki Ya Voroni M Buligi ta V Iskrickogo Zagalom kozakiv bulo 3700 Na te shob yih najnyati bulo vitracheno 277 402 zlotih iz yakoyi sumi 182 tisyachi subsiduvav Papa Rimskij 95 z polovinoyu tisyachi sam korol Krim cogo bulo vidano kozakam sukno Polyakami komanduvali Stepan Kunickij Vasil Iskrickij Iskra Semen Korsunec Yakiv Vorona Adam Zeleneckij Zalenskij Bulukbasha Oleksandr Barabash Maksim Buliga Krishtof Lyachinskij Kazimir Saneckij Trofim Kohan i Yan Kobilyan U comu pereliku takozh nazivayetsya Semen Palij Kozaki vzyali uchast u vazhkij ta krovoprolitnij bitvi pid Parkanami Pislya prograshu ciyeyi bitvi ta zdachi Estergoma vizira Kara Mustafu za nakazom sultana na znak pokari zadushili shovkovim shnurkom za kozhen kinec yakogo tyagnuli kilka lyudej u toj chas v Osmanskij imperiyi ce buv najposhirenishij vid strati sho zastosovuvavsya do visokopostavlenih osib Videnska vidsich nazavzhdi poklala kraj osmanskij ekspansiyi vglib Yevropi Sklad soyuznoyi armiyi Svyashennoyi Rimskoyi imperiyi ta Polshi7 8 veresnya 1683 poblizu Tulna nini Avstriya skladalas z Styag Svyashennoyi Rimskoyi imperiyi Zagoni Pihota Kavaleriya Strilci Razom Cisarski 8100 12 900 70 21 000 Saksonski 7000 2000 16 9000 Bavarski 7500 3000 26 10 500 Pivdennih nimeckih knyazivstv 7000 2500 12 9500 Polski 10 000 14 000 28 24 000 Razom 30 600 34 400 152 74 000Cikavi faktiCyu bitvu nazivayut she j kavovoyu bitvoyu Istoriya sklalasya takim chinom zadlya togo shob peredati lista prohannya pro dopomogu avstrijskomu imperatoru Leopoldu I ta knyazyu Lotarinzkomu Karlu bulo vidpravleno ta zamaskovano pid osmana videncya Yuriya Franca Kulchickogo yakij volodiv osmanskoyu movoyu i znav yihni zvichayi Neobhidnist takoyi operaciyi bula zumovlena katastrofichnim polozhennyam Vidnya yakij shturmuvala osmanska artileriya Otozh Kulchickij razom iz tovarishem Mihajlovichem podavsya pryamo v ligvo voroga osmanskij tabir Zagalom operaciya vdalasya Kulchickij dijshov do svogo miscya priznachennya dopomogu bulo nadano vtim ne v comu sut istoriyi V nagorodu videnskij uryad virishiv viddati Kulchickomu 300 mishkiv kavi sho privezli z soboyu osmani Kulchickij virishiv zarobiti bodaj yakus kopijchinu prodayuchi kavu prote videnci cogo she novogo dlya sebe napoyu ne sprijmali Vtim projshov chas Kulchickij vidkriv kav yarnyu yaka zgodom stala centrom videnskoyi eliti projshov chas i Viden vipravdav svoye sogodnishnye zvannya Stolici Kavi Takim chinom vin zarobiv velichezni groshi i zrobiv vagomij vnesok u svitovij rozvitok rozpovsyudiv kavu Do rechi sam Kulchickij za pohodzhennyam ye ukrayincem vihidcem iz sela Kulchici Shlyahetski na Lvivshini Vshanuvannya pam yatiPam yatnik kozakam u Tyurkenshancparku Pam yatnik kozakam Leopoldsberg U Vidni vstanovleni nastupni pam yatki na chest ukrayinskih kozakiv sho brali uchast u Videnskij bataliyi Pam yatna doshka ukrayinskim kozakam sho brali uchast u vizvolenni Vidnya vid osmanskoyi oblogi Viden 19 Leopoldsberg na stini cerkvi Sv Leopolda Vidkrita u 1983 r Pam yatnik ukrayinskim kozakam sho brali uchast u vizvolenni Vidnya vid osmanskoyi oblogi Viden 18 Tyurkenshancpark Vidkritij 15 veresnya 2003 r na vidznachennya 320 yi richnici vizvolennya Vidnya vid osmanskoyi oblogi a takozh u zv yazku zi svyatkuvannyam 12 richchya Nezalezhnosti Ukrayini Stvorenij kolektivom u skladi skulptoriv Nacionalnoyi Spilki hudozhnikiv Ukrayini profesora V A Chepelika ta arhitektora V P Skulskogo Pam yatnik bulo vigotovleno u Kiyevi 2013 go u parku poryad ukrayinskoyi katolickoyi cerkvi vstanovleno monument za osobistoyi pidtrimki mera Vidnya Mihaelya Hojplya Avtorami pam yatnika takozh stali skulptori Volodimir ta Oleksij Chepeliki 27 lyutogo 2013 roku do VRU za iniciativi Irini Farion ta Olega Pankevicha bulo podano proyekt postanovi pro uvichnennya 330 yi richnici uchasti ukrayinciv u Videnskij bitvi ale u rezultati golosuvannya vin tak i ne buv zatverdzhenij Videnskij bitvi i vkladu krilatih gusariv u peremogu Svyashennoyi ligi prisvyachena pisnya grupi Sabaton Winged Hussars z albomu The Last Stand yakij vijshov v 2016 roci LiteraturaChuhlib Taras Ukrayina Rus u bitvi za zolote yabluko Yevropi K 2013 Chuhlib T Kozaki ta yanichari Ukrayina u hristiyansko musulmanskih vijnah 1500 1700 rr K 2010 Chuhlib T Viden 1683 Ukrayina v borotbi za zolote yabluko K KLIO 2012 Radoslav Sikora Gusari pid Vidnem 1683 Husaria pod Wiedniem 1683 Vidavnichij institut ERICA Varshava 2012 Podhorodeckij L Vena 1683 M AST 2002 1 15 lyutogo 2019 u Wayback Machine Ukrayinskij vidgomin bitvi yevropejskoyi koaliciyi z osmanami u Videnskij vidsichi 1683 roku 2 nedostupne posilannya z travnya 2019 Bitva pid Vidnem 1683 roku fakti proti propagandi Radoslav Sikora Z istoriyi polskih krilatih gusariv Kiyiv Duh i litera 2012 ISBN 978 966 378 260 7 Radoslav Sikora Krilati gusari Yana Sobeskogo Kiyiv Duh i litera 2013 ISBN 978 966 378 311 6 Primitki Arhiv originalu za 15 zhovtnya 2013 Procitovano 21 chervnya 2013 J Wimmer Wojsko Polskie w drugiej polowie XVII wieku Warszawa 1965 Wydawnictwo Ministerstwa Obrony Narodowej s 208 posilannya na listi Sobeskogo z pid Vidnya Arhiv originalu za 11 bereznya 2007 Procitovano 21 chervnya 2013 T Chuhlib Kozaki ta yanichari Ukrayina u hristiyansko musulmanskih vijnah 1500 1700 rr st 274 Kiyiv v d Kiyevo Mogilyanska akademiya 2010 Arhiv originalu za 12 zhovtnya 2007 Procitovano 21 chervnya 2013 J Wimmer Odsiecz Wiedenska 1683 roku Warszawa 1983 Interpress s 107 Arhiv originalu za 25 sichnya 2022 Procitovano 21 chervnya 2013 Poimenne golosuvannya pro proekt Postanovi pro uvichnennya 330 yi richnici uchasti ukrayinciv u Videnskij bitvi nedostupne posilannya z zhovtnya 2019 PosilannyaVikishovishe maye multimedijni dani za temoyu Videnska bitva T V Chuhlib Videnska bitva 1683 r 2 chervnya 2016 u Wayback Machine Enciklopediya istoriyi Ukrayini u 10 t redkol V A Smolij golova ta in Institut istoriyi Ukrayini NAN Ukrayini K Naukova dumka 2003 T 1 A V S 525 ISBN 966 00 0734 5 O Gurzhij T Chuhlib Getmanska Ukrayina Rozdil V Ukrayinci u Videnskij bitvi 1683 r 20 kvitnya 2009 u Wayback Machine 3 nedostupne posilannya z travnya 2019 Kozactvo ta shlyahta z Ukrayini Rusi u Videnskij bitvi 1683 roku 4 nedostupne posilannya z travnya 2019 Ukrayinskij vidgomin bitvi yevropejskoyi koaliciyi z Osmanami u Videnskij vidsichi 1683 roku Ukrayinci yaki ne dali turkam zahopiti Yevropu 4 lipnya 2013 u Wayback Machine U Vidni vstanovili pam yatnik ukrayinskim kozakam na YouTube Josip Shumlyanskij Duma z 1686 roku 12 zhovtnya 2007 u Wayback Machine Ukrayinci u bitvi za zolote yabluko Yevropi do 330 richchya Videnskoyi vidsichi 15 veresnya 2013 u Wayback Machine Vidnosini z konferencij Ukrayinsko Polskij kruglij stil istorikiv XVII st 27 06 2013 21 zhovtnya 2013 u Wayback Machine Radoslav Sikora Viden 1683 mizh propagandoyu i faktami Istorichna pravda 13 09 2013 21 zhovtnya 2013 u Wayback Machine Miroslav Nagelskij Kanaliyi i korol Yan III Sobyeskij kozaki i bitva pid Vidnem Istorichna pravda 21 10 2013 23 grudnya 2013 u Wayback Machine Ce nezavershena stattya pro bitvu Vi mozhete dopomogti proyektu vipravivshi abo dopisavshi yiyi