Роль запорозьких козаків у Віденській битві 1683 року, першій великій (і найголовнішій) битві Війни «Священної ліги», є предметом певних міфів в українській популярній історії.
Незважаючи на велику кількість наукових праць, присвячених цій темі (це стосується, головно, польської історіографії), проблематичним і досі залишається питання про чисельність українських козацьких підрозділів, що брали участь у битві під Віднем та в наступних операціях по усуненню турецької загрози європейському регіонові, хоча його висвітленню певну увагу в своїх працях приділили такі вітчизняні історики, як І. Німчук, Б. Крупницький та І. Назарко.
Багато дослідників старшого покоління стверджували, що в поході Яна Собєського під Відень 1683 року брало участь близько 5000 українських козаків. У популярних статтях зустрічаються й некритичні твердження про 15—20 тисяч.
Питання про набір українських полків постало відразу після укладення польсько-австрійського союзу. Вже 19 квітня на засіданні сенатської комісії у Варшаві було повідомлено, що «козаків 1200 тільки наказав король набрати зараз під командою 4 ротмистрів Семена, Ворони і других двох». Згодом Ян III, отримавши фінансову допомогу від Папи Римського Інокентія XI, вирішив, що зможе утримати 3-тисячне козацьке військо.
Виконуючи розпорядження короля, великий коронний гетьман С. Яблоновський видав «приповідний лист» на вербування козацького полку правобережному полковнику Максиміліану Булизі, який у середині серпня мав прибути до Львова. Загальне керівництво набором козаків було доручено шляхтичу Й. Менжинському. Саме йому на руки видали певну суму грошей (близько 30 тис. ліврів) для «затягу» українського війська. За планом, що був розроблений особисто Яном III, козацькі полки 25 серпня мали прибути під Краків, де головні сили Речі Посполитої збиралися для походу на Відень. Однак через різні обставини вони не змогли цього зробити. «Вже не чекаючи полків литовських, ані козаків, залишивши їм наказ поспішати за мною, у перших днях вересня сподіваємось бути на берегах Дунаю», — писав король до папи Інокентія XI наприкінці місяця.
У авангарді польських сил вирушили лише 150 українських козаків під командуванням полковника П. Апостола-Щуровського. Вони входили до складу підрозділів волинського воєводи Я. Стадніцького на правах приватної легкої козацької корогви.
«…З Апостолом не маю козаків більше півтори сотні.., а п. Менжинський сидить ще зі своїми у Львові, як сам пише»,
— повідомляв король 9 вересня, під час переправи через Дунай. За кілька днів об'єднані війська Яна III та князя Лотаринзького перемогли багатотисячну армію візира Кара-Мустафи й звільнили оточений Відень. Про участь українських козаків Апостола в цій битві свідчить наступний запис короля:
«…турків зараз ведуть, як псів і худобу, їх моя драгунія і козаки немало забрали. О Менжинський, Менжинський!»
Останні слова були написані королем у стані великого незадоволення через неприбуття до Відня головних козацьких сил. Із великим сумом головнокомандувач польської армії відзначав, що
«козаки з Менжинським вже прийдуть невчасно, хоча вони тут (під Віднем — авт.) були б найпотрібніші».
Лише 24 вересня королева Марія-Казимира, якій чоловік доручив слідкувати за «козацьким затягом», повідомила, що Менжинський набрав хіба що півтори тисячі козаків. 28 вересня до військ Яна III, які прямували на Будапешт, приєдналися полки Я. Ворони і Менжинського. Полковникові Семену (Корсунцю?), що надійшов трохи пізніше, наказувалося йти «звичайною дорогою за другими». Через півтора тижня походу серед козаків виникло невдоволення тим, що Менжинський не виплатив обіцяних їм грошей. Однак той запевнив короля, що видасть обіцяну суму лише після походу, щоб козаки завчасно не повернулися в Україну.
Під час переправи через Дунай поблизу Остригома козаки Я. Ворони не змогли взяти «язика» на другому березі річки, що дуже роздратувало короля. Виправдовуючись перед Яном III, полковник говорив, що «простих хлопів затягнули, не козаків, бо так швидко козаків не могли дістати». Але незабаром до польської армії приєдналися полки М. Булиги, Семена (Палія?) та Іскрицького (Василя). У жовтні вони відзначилися під час облоги Остригома, а також у важкій та кровопролитній битві під Парканами (9 жовтня) та Сечанами (15 листопада). «А вони (козаки) пішли так швидко, відважно і мужньо, що під димом опанували зараз не тільки передмістя і стодоли, але й першу палісаду і браму та заткнули в ній свої прапори з хрестами — і в усіх заслужили собі на велику славу», — так описував король перший штурм добре укріпленої сечанської фортеці. «Яка то красива винахідливість і майстерність козацька», — згадував у своїх мемуарах свідок участі українських полків у післявіденському поході польської армії Я. Пасек.
Історик І. Назарко відзначав, що під час оборони Відня до складу польської армії входило сім козацьких полків загальною чисельністю З тис. чоловік. Але це не відповідає історичній дійсності. Про те, що під австрійською столицею було лише 150 козаків, писав головний учасник і свідок тих подій Ян III Собеський. Це підтверджують також документи, введені до наукового обігу польськими дослідниками. Щодо сучасних вітчизняних істориків (головно, популяризаторів), то вони зазвичай посилаються на літопис С. Величка, в якому говориться, що «король Собеський… поспішив з кільканадцятьма чи не двадцятьма тисячами доброго затяжного козацького молодця в них були начальниками Палій, Іскра і Самусь», однак «правдивість» цієї літописної інформації вже давно спростована І. Німчуком. Водночас відзначимо, що "компут Війська Запорозького, укладений наприкінці 1683 р. (а саме на нього посилається І. Назарко в своєму твердженні), справді нараховував 3 тис. козаків. Проте це були полки, які приєдналися до польського війська після битви під Віднем, у кінці вересня. Під керівництвом полковників В. Іскрицького та Булук-Баші перебувало по 500 козаків, М. Булиги, А. Зеленецького, К. Станецького, Я. Дуніна-Раєцького, а також невідомого полковника (його імені немає в реєстрі) — по 400 чоловік. Зустрічається також такий перелік козацьких старшин у цьому поході: Степан Куницький, Василь Іскрицький (Іскра?), Семен Корсунець, Яків Ворона, Адам Зеленецький, Заленський, Булукбаша, Олександр Барабаш, Максим Булига, Криштоф Лячинський, Казимир Санецький, Трофим Кохан і Ян Кобилян.
Згідно з «Ординацією плати Війську Запорозькому коштом Отця Святого Інокентія XI за субсидією Корони Польської проти неприятеля меча святого», кожному із семи полковників виплачувалося 600 злотих за рік, а також голландського сукна на 132 злотих та лисячого хутра разом із витратами на кравецькі потреби — на 90 злотих. Загальна сума витрат на козацьких полковників становила 5754 злотих. На сімох полкових осавулів видавалося 2625 злотих, генеральному писарю та військовому судді — по 375, шістьом полковим писарям — 756, двадцяти трьом сотникам — 7245, семи полковим хорунжим — 1050, двадцяти трьом сотенним хорунжим — 2760, двадцяти трьом сотенним осавулам — 2576, двісті дев'яносто одному курінному отаману (десятнику) — 32 592, двом тисячам шестистам одинадцяти рядовим козакам — 211 491. Отже, вся грошова сума (до неї входили й витрати на «сукно») визначалась у 267 599 злотих (зустрічається також цифра 277 402. Із цієї суми 182 тисячі субсидував Папа Римський, 95 з половиною тисячі сам король).
1683 роком слід датувати ще одну «Ординацію плати Війську Запорозькому», до якої було внесено три полки загальною чисельністю 1200 чоловік. Деякі польські історики чомусь датують цей документ 1689 р. Однак зміст «Ординації…», а також додаткові архівні джерела переконують, що вона була складена для козаків, які мали брати участь у віденській операції 1683 р. (підтвердженням є повідомлення з Варшави від 19 квітня того ж року, про яке згадувалося вище). Згідно з «Ординацією…», полковникам Я. Вороні (до речі, його ім'я не зустрічається у пізніших документах; можливо, він загинув під час походу в Угорщину), С. Корсунцю та Киліяну було виплачено 107 646 злотих. Слід відзначити, що це втричі менше, ніж виплачувалося польській легкій кінноті такої ж чисельності.
Загалом козаків було 3700 чоловік. Ймовірно, що в післявіденському поході брали участь і окремі козацькі підрозділи (близько 400—800 чоловік), які прийшли з Лівобережної України та Запорозької Січі. Якщо врахувати вояків, котрі не були внесені до реєстрових чи сплатних списків, загальна чисельність українських козаків, що брали участь у відомих подіях, становила близько 5 тис. чоловік.
Вшанування пам'яті
У Відні встановлені наступні пам'ятки на честь українських козаків що брали участь у Віденській баталії:
- Пам'ятна дошка українським козакам, що брали участь у визволенні Відня від турецької облоги (Відень 19, Леопольдсберг) на стіні церкви Св. Леопольда. Відкрита у 1983 р.
- Пам'ятник українським козакам, що брали участь у визволенні Відня від турецької облоги (Відень 18, Тюркеншанцпарк). Відкритий 15 вересня 2003 р. на відзначення 320-ї річниці визволення Відня від турецької облоги, а також у зв'язку зі святкуванням 12-річчя Незалежності України. Створений колективом у складі скульпторів Національної Спілки художників України, професора В. А. Чепелика та архітектора В. П. Скульського. Пам'ятник було виготовлено у Києві.
- У 2013 р. в парку, поблизу української католицької церкви, встановлено монумент за особистої підтримки мера Відня Міхаеля Хойпля. Авторами пам'ятника також стали скульптори Володимир та Олексій Чепелики.
27 лютого 2013 року до ВРУ за ініціативи Ірини Фаріон та Олега Панькевича було подано проект постанови про увічнення 330-ї річниці участі українців у Віденській битві, але у результаті голосування він так і не був затверджений.
Примітки
- . Архів оригіналу за 15 Жовтня 2013. Процитовано 24 Квітня 2009.
- . Архів оригіналу за 12 Жовтня 2007. Процитовано 24 Квітня 2009.
{{}}
: Обслуговування CS1: Сторінки з текстом «archived copy» як значення параметру title () - Із сучасних українських історичних досліджень найкраще це питання висвітлено у книзі: Олександр Гуржій, Тарас Чухліб. Гетьманська Україна. § 3. КОЗАЦЬКА ДЕРЖАВА ТА ВИЗВОЛЬНІ РУХИ. УКРАЇНЦІ У ВІДЕНСЬКІЙ БИТВІ 1683 р. «Компутове» військо, а також Тарас Чухліб. Козаки та Яничари. Розділ 7. УКРАЇНЦІ У ВІДЕНСЬКІЙ БИТВІ.
- J. Wimmer Wojsko Polskie w drugiej polowie XVII wieku, Warszawa 1965, Wydawnictwo Ministerstwa Obrony Narodowej, s.208.
- . Архів оригіналу за 11 Березня 2007. Процитовано 24 Квітня 2009.
- J. Wimmer Odsiecz Wiedenska 1683 roku, Warszawa 1983, Interpress, s. 107
- . Архів оригіналу за 25 Січня 2022. Процитовано 14 Вересня 2013.
- Поіменне голосування про проект Постанови про увічнення 330-ї річниці участі українців у Віденській битві[недоступне посилання з жовтня 2019]
Посилання
- Чухліб Т. Чи вирішена проблема участі українських козаків у битві під Віднем 1683 року? // Українська козацька держава: витоки та шляхи історичного розвитку. — Черкаси, 1997. — Вип. 6. — С. 78—84
- Олександр Гуржій, Тарас Чухліб. Гетьманська Україна. § 3. Козацька держава та визвольні рухи. Українці у Віденській битві 1683 р. «Компутове» військо [ 20 Квітня 2009 у Wayback Machine.]
- Чухліб Т. Ще раз про Віденську битву 1683 р. та участь в ній українського козацтва включно з його походами до Угорщини, Молдавії та Буджаку // Україна в Центрально-Східній Європі (від найдавніших часів до кінця XVIII ст..) — Вип. 6. — К., 2006.
- Він же. Віденська битва 1683 р. між європейською коаліцією та Османами: участь військових підрозділів з Волині та Полісся // Минуле і сучасне Волині та Полісся. Сторінки воєнної історії краю. Науковий збірник. — Вип..30. — Луцьк, 2009. — С. 97—102.
- Чухліб Т. Козаки та яничари. Україна у християнсько-мусульманських війнах 1500—1700 рр. — К., 2010.
- Czuhlib Taras. Ukraińsko-polskie wspołdziałanie wojenne w czasach ostatniej proby turkow podbić Europę // Wojna a pokoj / Pod red. L.Iwszynej. — Kijow,2004. — S.136—144.
- https://www.academia.edu/16668073/Taras_Chukhlib._VIENNA_1683_UKRAINE-RUS_IN_THE_BATTLE_FOR_THE_GOLDEN_APPLE_OF_EUROPE._Kyjiv_2013._559_p._Тарас_Чухліб._Відень_1683_Україна-Русь_у_битві_за_золоте_яблуко_Європи._-_Київ_2013._-_559_с._фототипічний_та_ілюстративний_додатки_
- Чухліб Тарас: Україна-Русь у битві за «золоте яблуко» Європи. Київ: Кліо, 2013. — 559 с.
- http://archive.nbuv.gov.ua/portal/soc_gum/Uks/2011_20/50_Chuxlib.pdf[недоступне посилання з червня 2019]
- http://history.org.ua/JournALL/uacenter/7/9.pdf [ 15 Лютого 2019 у Wayback Machine.]
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Rol zaporozkih kozakiv u Videnskij bitvi 1683 roku pershij velikij i najgolovnishij bitvi Vijni Svyashennoyi ligi ye predmetom pevnih mifiv v ukrayinskij populyarnij istoriyi Nezvazhayuchi na veliku kilkist naukovih prac prisvyachenih cij temi ce stosuyetsya golovno polskoyi istoriografiyi problematichnim i dosi zalishayetsya pitannya pro chiselnist ukrayinskih kozackih pidrozdiliv sho brali uchast u bitvi pid Vidnem ta v nastupnih operaciyah po usunennyu tureckoyi zagrozi yevropejskomu regionovi hocha jogo visvitlennyu pevnu uvagu v svoyih pracyah pridilili taki vitchiznyani istoriki yak I Nimchuk B Krupnickij ta I Nazarko Bagato doslidnikiv starshogo pokolinnya stverdzhuvali sho v pohodi Yana Sobyeskogo pid Viden 1683 roku bralo uchast blizko 5000 ukrayinskih kozakiv U populyarnih stattyah zustrichayutsya j nekritichni tverdzhennya pro 15 20 tisyach Pitannya pro nabir ukrayinskih polkiv postalo vidrazu pislya ukladennya polsko avstrijskogo soyuzu Vzhe 19 kvitnya na zasidanni senatskoyi komisiyi u Varshavi bulo povidomleno sho kozakiv 1200 tilki nakazav korol nabrati zaraz pid komandoyu 4 rotmistriv Semena Voroni i drugih dvoh Zgodom Yan III otrimavshi finansovu dopomogu vid Papi Rimskogo Inokentiya XI virishiv sho zmozhe utrimati 3 tisyachne kozacke vijsko Vikonuyuchi rozporyadzhennya korolya velikij koronnij getman S Yablonovskij vidav pripovidnij list na verbuvannya kozackogo polku pravoberezhnomu polkovniku Maksimilianu Bulizi yakij u seredini serpnya mav pributi do Lvova Zagalne kerivnictvo naborom kozakiv bulo dorucheno shlyahtichu J Menzhinskomu Same jomu na ruki vidali pevnu sumu groshej blizko 30 tis livriv dlya zatyagu ukrayinskogo vijska Za planom sho buv rozroblenij osobisto Yanom III kozacki polki 25 serpnya mali pributi pid Krakiv de golovni sili Rechi Pospolitoyi zbiralisya dlya pohodu na Viden Odnak cherez rizni obstavini voni ne zmogli cogo zrobiti Vzhe ne chekayuchi polkiv litovskih ani kozakiv zalishivshi yim nakaz pospishati za mnoyu u pershih dnyah veresnya spodivayemos buti na beregah Dunayu pisav korol do papi Inokentiya XI naprikinci misyacya Pohid Sobeskogo proti turkiv u 1683 roci U avangardi polskih sil virushili lishe 150 ukrayinskih kozakiv pid komanduvannyam polkovnika P Apostola Shurovskogo Voni vhodili do skladu pidrozdiliv volinskogo voyevodi Ya Stadnickogo na pravah privatnoyi legkoyi kozackoyi korogvi Z Apostolom ne mayu kozakiv bilshe pivtori sotni a p Menzhinskij sidit she zi svoyimi u Lvovi yak sam pishe povidomlyav korol 9 veresnya pid chas perepravi cherez Dunaj Za kilka dniv ob yednani vijska Yana III ta knyazya Lotarinzkogo peremogli bagatotisyachnu armiyu vizira Kara Mustafi j zvilnili otochenij Viden Pro uchast ukrayinskih kozakiv Apostola v cij bitvi svidchit nastupnij zapis korolya turkiv zaraz vedut yak psiv i hudobu yih moya draguniya i kozaki nemalo zabrali O Menzhinskij Menzhinskij Ostanni slova buli napisani korolem u stani velikogo nezadovolennya cherez nepributtya do Vidnya golovnih kozackih sil Iz velikim sumom golovnokomanduvach polskoyi armiyi vidznachav sho kozaki z Menzhinskim vzhe prijdut nevchasno hocha voni tut pid Vidnem avt buli b najpotribnishi Lishe 24 veresnya koroleva Mariya Kazimira yakij cholovik doruchiv slidkuvati za kozackim zatyagom povidomila sho Menzhinskij nabrav hiba sho pivtori tisyachi kozakiv 28 veresnya do vijsk Yana III yaki pryamuvali na Budapesht priyednalisya polki Ya Voroni i Menzhinskogo Polkovnikovi Semenu Korsuncyu sho nadijshov trohi piznishe nakazuvalosya jti zvichajnoyu dorogoyu za drugimi Cherez pivtora tizhnya pohodu sered kozakiv viniklo nevdovolennya tim sho Menzhinskij ne viplativ obicyanih yim groshej Odnak toj zapevniv korolya sho vidast obicyanu sumu lishe pislya pohodu shob kozaki zavchasno ne povernulisya v Ukrayinu Pid chas perepravi cherez Dunaj poblizu Ostrigoma kozaki Ya Voroni ne zmogli vzyati yazika na drugomu berezi richki sho duzhe rozdratuvalo korolya Vipravdovuyuchis pered Yanom III polkovnik govoriv sho prostih hlopiv zatyagnuli ne kozakiv bo tak shvidko kozakiv ne mogli distati Ale nezabarom do polskoyi armiyi priyednalisya polki M Buligi Semena Paliya ta Iskrickogo Vasilya U zhovtni voni vidznachilisya pid chas oblogi Ostrigoma a takozh u vazhkij ta krovoprolitnij bitvi pid Parkanami 9 zhovtnya ta Sechanami 15 listopada A voni kozaki pishli tak shvidko vidvazhno i muzhno sho pid dimom opanuvali zaraz ne tilki peredmistya i stodoli ale j pershu palisadu i bramu ta zatknuli v nij svoyi prapori z hrestami i v usih zasluzhili sobi na veliku slavu tak opisuvav korol pershij shturm dobre ukriplenoyi sechanskoyi forteci Yaka to krasiva vinahidlivist i majsternist kozacka zgaduvav u svoyih memuarah svidok uchasti ukrayinskih polkiv u pislyavidenskomu pohodi polskoyi armiyi Ya Pasek Istorik I Nazarko vidznachav sho pid chas oboroni Vidnya do skladu polskoyi armiyi vhodilo sim kozackih polkiv zagalnoyu chiselnistyu Z tis cholovik Ale ce ne vidpovidaye istorichnij dijsnosti Pro te sho pid avstrijskoyu stoliceyu bulo lishe 150 kozakiv pisav golovnij uchasnik i svidok tih podij Yan III Sobeskij Ce pidtverdzhuyut takozh dokumenti vvedeni do naukovogo obigu polskimi doslidnikami Shodo suchasnih vitchiznyanih istorikiv golovno populyarizatoriv to voni zazvichaj posilayutsya na litopis S Velichka v yakomu govoritsya sho korol Sobeskij pospishiv z kilkanadcyatma chi ne dvadcyatma tisyachami dobrogo zatyazhnogo kozackogo molodcya v nih buli nachalnikami Palij Iskra i Samus odnak pravdivist ciyeyi litopisnoyi informaciyi vzhe davno sprostovana I Nimchukom Vodnochas vidznachimo sho komput Vijska Zaporozkogo ukladenij naprikinci 1683 r a same na nogo posilayetsya I Nazarko v svoyemu tverdzhenni spravdi narahovuvav 3 tis kozakiv Prote ce buli polki yaki priyednalisya do polskogo vijska pislya bitvi pid Vidnem u kinci veresnya Pid kerivnictvom polkovnikiv V Iskrickogo ta Buluk Bashi perebuvalo po 500 kozakiv M Buligi A Zeleneckogo K Staneckogo Ya Dunina Rayeckogo a takozh nevidomogo polkovnika jogo imeni nemaye v reyestri po 400 cholovik Zustrichayetsya takozh takij perelik kozackih starshin u comu pohodi Stepan Kunickij Vasil Iskrickij Iskra Semen Korsunec Yakiv Vorona Adam Zeleneckij Zalenskij Bulukbasha Oleksandr Barabash Maksim Buliga Krishtof Lyachinskij Kazimir Saneckij Trofim Kohan i Yan Kobilyan Zgidno z Ordinaciyeyu plati Vijsku Zaporozkomu koshtom Otcya Svyatogo Inokentiya XI za subsidiyeyu Koroni Polskoyi proti nepriyatelya mecha svyatogo kozhnomu iz semi polkovnikiv viplachuvalosya 600 zlotih za rik a takozh gollandskogo sukna na 132 zlotih ta lisyachogo hutra razom iz vitratami na kravecki potrebi na 90 zlotih Zagalna suma vitrat na kozackih polkovnikiv stanovila 5754 zlotih Na simoh polkovih osavuliv vidavalosya 2625 zlotih generalnomu pisaryu ta vijskovomu suddi po 375 shistom polkovim pisaryam 756 dvadcyati trom sotnikam 7245 semi polkovim horunzhim 1050 dvadcyati trom sotennim horunzhim 2760 dvadcyati trom sotennim osavulam 2576 dvisti dev yanosto odnomu kurinnomu otamanu desyatniku 32 592 dvom tisyacham shestistam odinadcyati ryadovim kozakam 211 491 Otzhe vsya groshova suma do neyi vhodili j vitrati na sukno viznachalas u 267 599 zlotih zustrichayetsya takozh cifra 277 402 Iz ciyeyi sumi 182 tisyachi subsiduvav Papa Rimskij 95 z polovinoyu tisyachi sam korol 1683 rokom slid datuvati she odnu Ordinaciyu plati Vijsku Zaporozkomu do yakoyi bulo vneseno tri polki zagalnoyu chiselnistyu 1200 cholovik Deyaki polski istoriki chomus datuyut cej dokument 1689 r Odnak zmist Ordinaciyi a takozh dodatkovi arhivni dzherela perekonuyut sho vona bula skladena dlya kozakiv yaki mali brati uchast u videnskij operaciyi 1683 r pidtverdzhennyam ye povidomlennya z Varshavi vid 19 kvitnya togo zh roku pro yake zgaduvalosya vishe Zgidno z Ordinaciyeyu polkovnikam Ya Voroni do rechi jogo im ya ne zustrichayetsya u piznishih dokumentah mozhlivo vin zaginuv pid chas pohodu v Ugorshinu S Korsuncyu ta Kiliyanu bulo viplacheno 107 646 zlotih Slid vidznachiti sho ce vtrichi menshe nizh viplachuvalosya polskij legkij kinnoti takoyi zh chiselnosti Zagalom kozakiv bulo 3700 cholovik Jmovirno sho v pislyavidenskomu pohodi brali uchast i okremi kozacki pidrozdili blizko 400 800 cholovik yaki prijshli z Livoberezhnoyi Ukrayini ta Zaporozkoyi Sichi Yaksho vrahuvati voyakiv kotri ne buli vneseni do reyestrovih chi splatnih spiskiv zagalna chiselnist ukrayinskih kozakiv sho brali uchast u vidomih podiyah stanovila blizko 5 tis cholovik Vshanuvannya pam yatiPam yatnik kozakam u Tyurkenshancparku U Vidni vstanovleni nastupni pam yatki na chest ukrayinskih kozakiv sho brali uchast u Videnskij bataliyi Pam yatna doshka ukrayinskim kozakam sho brali uchast u vizvolenni Vidnya vid tureckoyi oblogi Viden 19 Leopoldsberg na stini cerkvi Sv Leopolda Vidkrita u 1983 r Pam yatnik ukrayinskim kozakam sho brali uchast u vizvolenni Vidnya vid tureckoyi oblogi Viden 18 Tyurkenshancpark Vidkritij 15 veresnya 2003 r na vidznachennya 320 yi richnici vizvolennya Vidnya vid tureckoyi oblogi a takozh u zv yazku zi svyatkuvannyam 12 richchya Nezalezhnosti Ukrayini Stvorenij kolektivom u skladi skulptoriv Nacionalnoyi Spilki hudozhnikiv Ukrayini profesora V A Chepelika ta arhitektora V P Skulskogo Pam yatnik bulo vigotovleno u Kiyevi U 2013 r v parku poblizu ukrayinskoyi katolickoyi cerkvi vstanovleno monument za osobistoyi pidtrimki mera Vidnya Mihaelya Hojplya Avtorami pam yatnika takozh stali skulptori Volodimir ta Oleksij Chepeliki 27 lyutogo 2013 roku do VRU za iniciativi Irini Farion ta Olega Pankevicha bulo podano proekt postanovi pro uvichnennya 330 yi richnici uchasti ukrayinciv u Videnskij bitvi ale u rezultati golosuvannya vin tak i ne buv zatverdzhenij Primitki Arhiv originalu za 15 Zhovtnya 2013 Procitovano 24 Kvitnya 2009 Arhiv originalu za 12 Zhovtnya 2007 Procitovano 24 Kvitnya 2009 a href wiki D0 A8 D0 B0 D0 B1 D0 BB D0 BE D0 BD Cite web title Shablon Cite web cite web a Obslugovuvannya CS1 Storinki z tekstom archived copy yak znachennya parametru title posilannya Iz suchasnih ukrayinskih istorichnih doslidzhen najkrashe ce pitannya visvitleno u knizi Oleksandr Gurzhij Taras Chuhlib Getmanska Ukrayina 3 KOZACKA DERZhAVA TA VIZVOLNI RUHI UKRAYiNCI U VIDENSKIJ BITVI 1683 r Komputove vijsko a takozh Taras Chuhlib Kozaki ta Yanichari Rozdil 7 UKRAYiNCI U VIDENSKIJ BITVI J Wimmer Wojsko Polskie w drugiej polowie XVII wieku Warszawa 1965 Wydawnictwo Ministerstwa Obrony Narodowej s 208 Arhiv originalu za 11 Bereznya 2007 Procitovano 24 Kvitnya 2009 J Wimmer Odsiecz Wiedenska 1683 roku Warszawa 1983 Interpress s 107 Arhiv originalu za 25 Sichnya 2022 Procitovano 14 Veresnya 2013 Poimenne golosuvannya pro proekt Postanovi pro uvichnennya 330 yi richnici uchasti ukrayinciv u Videnskij bitvi nedostupne posilannya z zhovtnya 2019 PosilannyaChuhlib T Chi virishena problema uchasti ukrayinskih kozakiv u bitvi pid Vidnem 1683 roku Ukrayinska kozacka derzhava vitoki ta shlyahi istorichnogo rozvitku Cherkasi 1997 Vip 6 S 78 84 Oleksandr Gurzhij Taras Chuhlib Getmanska Ukrayina 3 Kozacka derzhava ta vizvolni ruhi Ukrayinci u Videnskij bitvi 1683 r Komputove vijsko 20 Kvitnya 2009 u Wayback Machine Chuhlib T She raz pro Vidensku bitvu 1683 r ta uchast v nij ukrayinskogo kozactva vklyuchno z jogo pohodami do Ugorshini Moldaviyi ta Budzhaku Ukrayina v Centralno Shidnij Yevropi vid najdavnishih chasiv do kincya XVIII st Vip 6 K 2006 Vin zhe Videnska bitva 1683 r mizh yevropejskoyu koaliciyeyu ta Osmanami uchast vijskovih pidrozdiliv z Volini ta Polissya Minule i suchasne Volini ta Polissya Storinki voyennoyi istoriyi krayu Naukovij zbirnik Vip 30 Luck 2009 S 97 102 Chuhlib T Kozaki ta yanichari Ukrayina u hristiyansko musulmanskih vijnah 1500 1700 rr K 2010 Czuhlib Taras Ukrainsko polskie wspoldzialanie wojenne w czasach ostatniej proby turkow podbic Europe Wojna a pokoj Pod red L Iwszynej Kijow 2004 S 136 144 https www academia edu 16668073 Taras Chukhlib VIENNA 1683 UKRAINE RUS IN THE BATTLE FOR THE GOLDEN APPLE OF EUROPE Kyjiv 2013 559 p Taras Chuhlib Viden 1683 Ukrayina Rus u bitvi za zolote yabluko Yevropi Kiyiv 2013 559 s fototipichnij ta ilyustrativnij dodatki Chuhlib Taras Ukrayina Rus u bitvi za zolote yabluko Yevropi Kiyiv Klio 2013 559 s http archive nbuv gov ua portal soc gum Uks 2011 20 50 Chuxlib pdf nedostupne posilannya z chervnya 2019 http history org ua JournALL uacenter 7 9 pdf 15 Lyutogo 2019 u Wayback Machine