Борзня́нський райо́н — колишня адміністративно-територіальна одиниця Чернігівської області України. Розташовувався у східній частині області і межував на півночі з Менським та Сосницьким, на північному сході — з Коропським, на сході — з Бахмацьким, на півдні — з Ічнянським, на південному заході — з Ніжинським і на заході — з Куликівським районами. Площа — 1 600 км². Станом на 2010 рік населення становило 36,3 тисяч осіб. Адміністративний центр — місто Борзна.
Борзнянський район | |||||
---|---|---|---|---|---|
адміністративно-територіальна одиниця | |||||
| |||||
Район на карті Чернігівська область | |||||
Основні дані | |||||
Країна: | Україна | ||||
Область: | Чернігівська область | ||||
Код КОАТУУ: | 7420800000 | ||||
Утворений: | 7 березня 1923 р. | ||||
Населення: | ▼ 30 116 (на 1.01.2019) | ||||
Площа: | 1600 км² | ||||
Густота: | 19,4 осіб/км² | ||||
Тел. код: | +380-4653 | ||||
Поштові індекси: | 16400—16464 | ||||
Населені пункти та ради | |||||
Районний центр: | Борзна | ||||
Міські ради: | 1 | ||||
Сільські ради: | 26 | ||||
Міста: | 1 | ||||
Села: | 62 | ||||
Мапа району | |||||
Районна влада | |||||
Голова ради: | Горбащенко Віктор Владиславович (останній) | ||||
Голова РДА: | Осадчук Лариса Анатоліївна (остання) | ||||
Вебсторінка: | Борзнянська РДА Борзнянська районна рада | ||||
Адреса: | 16400, Чернігівська обл., Борзнянський р-н, м. Борзна, вул. П. Куліша, 104 | ||||
Мапа | |||||
| |||||
Борзнянський район у Вікісховищі |
Район утворений в березні 1923 року, вдруге (після ліквідації в 1962 році) — в 1965 році. У липні 2020 ліквідований та увійшов у склад Ніжинського району. Питома вага в області: за територією — 5%, за чисельністю населення — 3,2%.
Борзнянський район знаходиться на півночі України, на сході Чернігівської області на межі Полісся і лісостепу Придніпровської низовини.
Геолого-геоморфологічна характеристика
Рельєф місцевості — переважно низинна рівнина (поліська частина) та неглибоко порізана хвилясто-яружна в межах лісостепової частини району.
Велику роль в геологічній будові району, як і усього Чернігівського полісся, відіграють відклади мезозойської геологічної системи. Тріасовий період представлений різноколірними глинами і пісками завтовшки від 50 до 200 м. Над ними, на глибинах 100 — 500 м, залягають юрські відклади. Юрські відклади перекриваються крейдовими, які залягають суцільним шаром. Вони представлені крейдою з прошарками кремнеземів і пісками.
У палеогенному періоді територію сучасної Борзенщини вкривало море, що призвело до накопичення піщаних і глинистих відкладень потужністю понад 100 метрів. На півночі і північному сході району, в долинах річок, палеогенові відклади залягають вище від базису ерозії і беруть участь у будові сучасного рельєфу. Поверхня палеогенових відкладів інтенсивно розмивалась у наступні періоди і тому дуже нерівна. На ній залягають неогенові, а в деяких місцях безпосередньо антропогенові відклади. Неогенові відклади мають континентальне походження, швидко змінюються як у вертикальному, так і в горизонтальному напрямі. Представлені вони шаром різноманітних пісків та глин завтовшки від 5 до 20—30 м.
Взагалі на Чернігівщині за походженням розрізняють льодовикові, водно-льодовикові, алювіальні, озерні, еолові, елювіальні, делювіальні та органогенні відклади. Великий вплив на формування рельєфу мали води часів дніпровського зледеніння, й тому тут переважають його водногенетичні форми. Льодовикові відклади представлені валунними суглинками і пісками червоно-бурого та жовто-бурого кольорів. Середня товщина морени — від 2 до 4 метрів.
Льодовикові та водно-льодовикові форми рельєфу представлені моренними горбами, моренними рівнинами. Наддеснянська вододільна рівнина в окремих пунктах досягає висот 100–120 м. Максимальна висота в районі — 146 м.
Велику роль в сучасних фізико-географічних умовах відіграють антропогенові (четвертинні) відклади. Вони беруть безпосередню участь в будові рельєфу, містять корисні копалини, є материнською породою для ґрунтів, впливають на режим ґрунтових вод. В антропогенових відкладах закладають фундаменти гідротехнічних споруд і житлових будинків, проводять осушувальні канали, прокладають газопроводи, лінії зв'язку, будують дороги.
Кліматичні, гідрологічні і геолого-геоморфологічні умови сприяють місцевому формуванню ґрунтових вод. Їх глибина залягання коливається від 1—3 м на терасах до 5—7 м на вододільних рівнинах. На терасах і в замкнутих пониженнях вододільних рівнин ґрунтові води живлять болота і беруть участь у формуванні ґрунтів, обумовлюючи їх заболоченість.
На півночі району, в басейні Десни — густа річкова сітка. Найбільші річки Десна, Остер, Доч, Сейм, Смолянка, Береза та Борзна. Місцевість дещо заболочена — ділянки між річками мають плоскохвилясту поверхню, на якій є горби і зниження. Площа водного плеса 2109,44 га.
Більше половини території району займають дерново-слабо- і середньопідзолисті ґрунти на суглинках валунів, водно-льодовикових і алювіальних супіщаних і піщаних відкладах. Вони сформувалися під змішаними хвойно-широколистяними лісами. Значно поширені дерново-підзолисті ґрунти в комплексі з дерново-глеєвими і болотними. На лесових легко- і середньо суглинистих відкладеннях утворилися у минулому під широколистяними лісами світло-сірі, сірі і темно-сірі лісові ґрунти. В заплавах Десни і її приток — алювіальні лугові і болотні ґрунти. В лісостеповій зоні великі площі займають чорноземи.
Середній бал родючості ґрунтів (ґрунтово-агрохімічний індекс) по території району — 53 бали. Корисні копалини — поклади торфу, промислові запаси глини і піску.
Клімат
Клімат помірний атлантико-континентальний з нетривалою помірно-м'якою зимою і теплим тривалим літом (середньорічна температура в січні −7 °C, в липні +19 °C). Період з температурою понад 10 °C — 150–160 днів на рік. Найнижча середньомісячна температура повітря в січні (−16,1 °C) фіксувалася в 1987 році, найбільш висока (+0,7 °C) — в 2007-му. Найнижча середня температура липня (+16,4 °C) спостерігалася в 1935 і 1979 роках, найвища (+24,0 °C) — в 1936 році. Абсолютний мінімум температури −35,9 °C був зафіксований в січні 1987 року, максимум — +41,3 ° — в липні 2010 року.
Останні 100 — 120 років, температура повітря на Борзнянщині, як і в цілому в Чернігівській області, має тенденцію до зростання. Протягом цього періоду середньорічна температура зросла приблизно на 1,5 °C. Найбільше підвищення температури відбулося для першої половини року.
Відносна вологість повітря в середньому за рік становить близько 79%, найменша вона в травні (69%), найбільша — в грудні. Річна кількість атмосферичних опадів 550–660 мм. Понад половина з них припадає на літне півріччя: середня кількість опадів теплого півріччя 359 мм, холодного — 180 мм. Менше всього опадів в березні і жовтні, більше — в червні і липні. Максимальна зафіксована місячна кількість опадів — 119 мм (1947 р.), добова — 77 мм (12 червня 1990 року). Кількість грозових днів в середньому за рік становить 14, з градом — 3, з хуртовиною і снігопадом — 64. Сніговий покрив тримається 95 — 110 днів і, як правило, досягає максимуму в лютому. Висота снігового покрову коливається від 7 до 42 см.
В теплий період домінують північно-західні вітри, в холодний — південно-східні. Максимальна швидкість вітру до 17 метрів за секунду, раз в 5—10 років може сягати 20-21 м/с.
Флора і фауна
Флора й рослинність
Борзнянщина — край поліських і лісостепових ландшафтів, край соснових лісів, заплавних луків і осокових боліт. Через район проходить межа лісостепу (на півдні) і Полісся (північ).
За геоботанічним районуванням територія Борзнянського району належить до Європейської широколистяної області, Східноєвропейської провінції. Північ району ділять між собою Чернігівсько-Сосницький геоботанічний район дубово-соснових та дубових лісів і справжніх луків та Олишівсько-Коропський геоботанічний район дубових лісів ліщинових, справжніх луків і евтрофних боліт, які входить до Східнополіського геоботанічного округу. Південь району належить до Бобровицько-Бахмацького геоботанічного району галофільної рослинності лучних степів, низинних боліт та в'язово-дубових лісів (Бахмацько-Кременчуцький геоботанічний округ).
Різноплановість геоботанічного районування сприяє формуванню різних груп фітоценозів, які представляють майже всі типи рослинності, характерні для поліського та лісостепового районів.
Лісові масиви переважно розташовані на північному заході і північному сході району. Площа лісів 20719 га. Лісоутворюючими породами є сосна, дуб, осика, береза. У заплавах річок ростуть вільха і верба.
Степова природна рослинність (різнотрав'я) збереглася на схилах балок, берегах річок. Основні площі степових ділянок розорані і зайняті посівами різноманітних сільськогосподарських культур — пшениці, жита, ячменю, проса, тритикале, кукурудзи, соняшнику, гречки, сої, ріпаку, цукрових буряків тощо.
Активна господарська діяльність людини призвела до появи чималої кількості адвентивної флори (рослин чужоземних видів) в районі. Переважно це бур'яни — галінсога, сухоребрик, вовчки, повитиці, щириці різних видів. Вони засмічують поля, городи, сади, пасовища, ростуть на узбіччях шляхів, смітниках, пустирях, біля жител тощо.
Тваринний світ
Тваринний світ представлений лісовими та степовими видами, є акліматизовані види тварин (ондатра, єнот уссурійський, американська норка). Тут мешкають понад 70 видів ссавців, майже 300 видів птахів, з яких 45 є осілими, а решта або прилітають на гніздування, або зустрічаються під час весняного або осіннього перельотів, 7 видів плазунів, 11 видів земноводних, близько 40 видів риб.
У лісах і степах Борзнянщини водяться дикі кабани, сарни, вивірки, куниці, тхори, борсуки, горностаї, вовки, лисиці. Велика чисельність зайця-русака. Багато птахів — дятли, сови, жайворонки, лелеки, куріпки, дрозди та ін. Значна частина представників фауни борзнянщини занесена до Червоної книги України. Чернігівське полісся — важливий регіон розмноження таких птахів, як тетерев, глухар, рябчик, лебідь-шипун. До Червоної книги України занесені 8 видів ссавців, зокрема хохуля звичайна, степовий тхір, соня садова, 15 видів птахів, у тому числі лелека чорний, орлан-білохвіст, дрофа, беркут, сірий журавель. Великої шкоди сільському господарству наносять польова і лісова миші, сіра і лісова полівки. Шкодять рослинам і тваринам квіткогриз яблуневий, короїд-топограф, шовкопряди, комарі, ґедзі.
Важливу роль в збереженні біорізноманіття відіграють заплави Десни і її приток. Ще 300–400 років тому заплава Десни була вкрита густими широколистяними лісами, від яких подекуди лишилися поодинокі дуби і липи віком понад 100–150 років. В Десні та притоках водиться більше ніж 35 видів риб, серед яких карась, лящ, короп, окунь, щука, вугор, сом, в'юн. У заплавах річок водяться бобри і норки. Багато птахів — диких качок і гусей, лебедів, чапель, гоголів та ін.
У віданні Борзнянського держлісгоспу перебуває 17,9 тисяч га лісу, розташованого в шести районах Чернігівської області.
Природно-заповідний фонд
Ботанічні заказники
Гідрологічні заказники
Бабакове, Бідновщина, Борнище, Гнилиця, Кисличне, Лебединське, Мялине, Оривцьове, Пайка-Кривча, Плютине, Поповичове, Прохоренків острів, Синичне, Смолянське, Сорока, Топило, Федорове, Чорторій.
Ландшафтні заказники
Макошинський (частина).
Ботанічні пам'ятки природи
Група вікових дубів, Березовий Гай, Високопрачівська Дача, Лісовий дендрарій.
Геологічні пам'ятки природи
Гідрологічні пам'ятки природи
Озеро «Ворона», Трубин (загальнодержавного значення).
Зоологічна пам'ятки природи
Заповідні урочища
Історія
Поселення епохи неоліту були виявлені археологами поблизу села Гришівка. Крім того, біля Гришівки було знайдено поселення епохи бронзи і сліди скіфо-сарматської культури VIII—III століть до н. е. Залишки поселень бронзової доби знайдені також під Кинашівкою, Носелівкою, Оленівкою.
Скіфські кургани VII—II століть до н. е. збереглися під Борзною, біля Комарівки, Червоного Озера.
Під Борзною знайдене поселення черняхівської культури (II—VI століть). Ранньослов'янське поселення II—V століть — біля Плисок.
Літописний «Град Всеволож», про який йдеться в Никонівському літописі, знаходиться на Борзнянщіні. Нині це село Сиволож у 27 км від Борзни. Від Всеволожа залишилося городище XI—XII століть Городища періоду Київської Русі знайдені також в Борзні, Ядутах, Великій Дочі. В Борзні і Нових Млинах були знайдені скарби арабських монет VII—VIII століть.
Предтечею сучасного Борзнянського району слід вважати Борзнянський полк — військову і адміністративно-територіальну одиниця часів Козацько-Гетьманської держави. Полк з полковим центром в Борзні був створений у 1648 році на початку Визвольної війни українського народу. 1649 року полк був ліквідований, а його територія включена до Чернігівському полку. Однак в 1654 році Борзенський полк був відновлений, а в 1655 році знов, тепер назавжди, ліквідований і приєднаний до Ніжинського полку. До ліквідації Гетьманщини Борзна була центром сотні Ніжинського полку.
В останній чверті XVIII століття російським урядом активно впроваджувався курс на ліквідацію полково-сотенного устрою на Лівобережній Україні. Проведення адміністративно-територіальної реформи було здійснено без урахування колишніх кордонів полків і сотень та повністю зруйнувало адміністративну систему Гетьманської держави.
В 1781 році у складі Чернігівського намісництва був створений Борзнянський повіт, який складався з 10 волостей. З 1796 року Борзенський повіт входив до складу Малоросійської, а з 1802 року — Чернігівської губернії.
Після реформи 1834–1838 років, яка передбачала укрупнення волостей, Борзенський повіт включав чотири волості: Іченську, Комарівську, Шаповалівську та Івангородську. Крім того, у повітах створювалися окремі адміністративні одиниці — округи (в Борзенському повіті — Бєловезький округ, в якому проживали колоністи).
Унаслідок нескінчених адміністративно-територіальних реформ в Російській імперії територія і склад Борзенського повіту неодноразово змінювалися. Наприкінці XIX століття він являв собою майже правильний прямокутник площею 2 589 верст². Повіт складався з 3 станів, 13 волостей. На заході межував з Ніжинським, на півдні з Сосницьким, на сході з Конотопським повітами Чернігівської губернії. а на півдні — з Прилуцьким повітом Полтавської губернії.
Після утворення Української Радянської Соціалістичної Республіки в Україні відбулися зміни в адміністративно-територіальному поділі: ліквідувався поділ губерній на повіти і волості. Вводився адміністративно-територіальний поділ на округи та райони. Із 2—3 повітів створювалася округа, із декількох волостей — район.
7 березня 1923 року Президія ВУЦВК прийняла постанову № 313 «Про адміністративно-територіальний поділ Чернігівщини». Прийнятою постановою Чернігівщина була поділена на п'ять округ. З Борзенського, Конотопського, і Кролевецького повітів створювався Конотопська округа у складі 11 районів — Алтинівського, Батуринського, Бахмацького, Борзенського, Дмитрівського, Карабутівського, Коропського, Кролевецького, Парафіївського, Плисківського і Конотопського. З утворенням 5 жовтня 1932 року в складі УРСР Чернігівської області Борзенський район переданий до її складу.
«Хрущовський» період в історії СРСР характеризувався бурхливими змінами усіх сфер життя Радянського Союзу, а відтак і УРСР. Під лозунгом «Догнать и перегнать Америку» в УРСР в 1959–1964 роках відбувалася ліквідація та укрупнення районів областей, утворення промислових районів, укрупнення сільських районів. У 1959 р. до Борзнянського району приєднана частина ліквідованого Комарівського району.
Згідно з Указом Президії Верховної Ради УРСР № 35 «Про укрупнення сільських районів Української РСР» від 30 грудня 1962 року сільські райони укрупнювались до розмірів територій виробничих колгоспно-радгоспних управлінь. Згідно з цим указом був ліквідований і Борзенський район.
Однак вже в 1965 році Указом Президії ВР УРСР № 64 «Про внесення змін в адміністративне районування Української РСР» від 4 січня «у зв'язку з об'єднанням промислових і сільських обласних рад депутатів трудящих України та враховуючи пропозиції про розукрупнення районів» створено 393 райони. За цим указом був відроджений і Борзнянський район зі звичною сьогодні назвою.
05.02.1965 Указом Президії Верховної Ради Української РСР передано Обмачівську Борзнянського району до складу Бахмацького району Чернігівської області, а Петрівську Ічнянського району — до складу Борзнянського району.
У липні 2020 ліквідований та увійшов у склад Ніжинського району.
Епідемія коронавірусу
28 березня 2020 року в Чернігівській області в Борзнянському районі було зареєстровано перший випадок інфікування COVID-19. 29 березня було повідомлено про ще одну підозру на коронавірус, також в Борзнянському районі.
Адміністративно-територіальний поділ
Адміністративно район складається з однієї міської і 26-ти сільських рад.
На території міської ради розташовані місто Борзна та 4 сільських населені пункти. 10 сільських рад мають у своєму складі по одному населеному пункту, 7 — по два, 9 — три і більше.
В районі одне місто — Борзна і 62 села, з яких в п'ятьох проживає по 10 і менше мешканців.
Районний центр — місто Борзна. Воно лежить на берегах річки Борзенки, за 104 км на південний схід від Чернігова, за 12 км від залізничної станції Доч на лінії Бахмач — Гомель, та за 2 км від автодороги Київ — Москва. Місто засноване на початку XVI століття. З 1781 року — повітове місто Борзнянського повіту, а з 1923 — Борзнянського району. З 1966 року — місто обласного значення Чернігівської області. Чисельність населення — 10,8 тис. осіб. Промисловий центр району.
Найбільші села — Комарівка, Ядути, Високе, Хороше Озеро, Берестовець, Головеньки, Нові Млини, Оленівка, Прохори.
Населення
- Розподіл населення за віком та статтю (2001)
Стать | Всього | До 15 років | 15-24 | 25-44 | 45-64 | 65-85 | Понад 85 | ||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||
---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|
Чоловіки | 19 614 | 3317 | 2207 | 5239 | 5261 | 3473 | 117 | ||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||
Жінки | 23 941 | 3144 | 2064 | 4989 | 6215 | 6846 | 683 | ||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||
|
Національний склад населення за даними перепису 2001 року:
Національність | Кількість осіб | Відсоток |
---|---|---|
українці | 42673 | 97,97 % |
росіяни | 652 | 1,50 % |
білоруси | 67 | 0,15 % |
цигани | 44 | 0,10 % |
молдовани | 23 | 0,05 % |
інші | 96 | 0,22 % |
Мовний склад населення за даними перепису 2001 року:
Мова | Кількість осіб | Відсоток |
---|---|---|
українська | 42871 | 98,43 % |
російська | 606 | 1,39 % |
білоруська | 32 | 0,07 % |
молдовська | 11 | 0,03 % |
вірменська | 10 | 0,02 % |
інші | 25 | 0,06 % |
Чисельність населення (станом на 01.01.2010) — 36 252 осіб. Щільність населення (постійного) — 22 осіб на кв.км.
- Динаміка змін чисельності населення Борзнянського району (2001–2007 роки). Джерело
- Співвідношення різних груп населення Борзнянського району (на 2010 рік). Джерело
Народилося дітей | Померло мешканців | Укладено шлюбів | Відбулося розлучень |
---|---|---|---|
276 | 1019 | 174 | 102 |
Примітка: таблиця складена за даними джерела
Транспорт і зв'язок
Основними видами транспорту є залізничний і автомобільний.
Через район пролягають міжнародний автошлях М02E101 Київ — Москва, залізничні лінії Бахмач — Гомель і Київ — Ніжин — Бахмач Південно-Західної залізниці. Найбільші станції для вантажо-пасажирських перевезень — Доч, Плиски, Крути.
89% населених пунктів зв'язані з райцентром дорогами з твердим покриттям.
Автоперевізник — ТОВ АТП-17448. До середини 90-х років в Борзні працювала автостанція, з якої ходили рейсові автобуси на Київ, Чернігів, Бахмач, Ніжин, Ічню, Конотоп, Глухів тощо. Однак в часи економічної кризи автостанцію закрили. Сьогодні нерегулярні пасажирські транспортні перевезення здійснюють приватні перевізники.
В Борзні функціонує районний вузол зв'язку з відділеннями ДП поштового зв'язку «Укрпошта» і ВАТ «Укртелеком» (Борзна, вул. Пантелеймона Куліша,100). Усі населенні пункти району (за винятком села ) телефонізовані. Міжміський телефонний код — 4653. Кількість абонентів АТС — 6810.
Економіка
У економіці переважає сільське господарство. Борзна — єдиний відносно великий промисловий центр району. Напрямки спеціалізації району: у промисловості — кондитерські вироби, спирт, макаронні вироби, хліб і хлібобулочні вироби; у сільському господарстві: зерно-бурячне рослинництво, м'ясо-молочне тваринництво, почало відроджуватися птахівництво.
Первинний сектор
Всього в районі 82 сільськогосподарські підприємства, у тому числі 46 недержавних підприємств, 35 фермерських господарств.
На полях реформованих сільгосподарств господарств вирощуються картопля, зернові, технічні та кормові культури. Виробляється продукція тваринництва, відроджується птахівництво.
Найпотужніші сільськогосподарські підприємства району:
- Товариство з обмеженою відповідальністю «Борзна-Агроінвест» (м. Борзна, пров. Урицького, 25). Генеральний директор — Іваній Іван Григорович. Фермерське господарство, виробничо-торговельна фірма. Сфера діяльності — вирощування пшениці, жита, ячменю, проса, тритикале, кукурудзи, соняшнику, гречки, сої, ріпаку, цукрових буряків, їх тривале зберігання і переробка; виробництво і реалізація борошна, круп, хліба.
- Товариство з обмеженою відповідальністю «Борзна-агроптахопродукт» (м. Борзна, пров. Урицького, 20). Директор — Іваній Іван Григорович. Птахофабрика. Сфера діяльності — вирощування молодняка птиці, тваринництво.
- Закрите акціонерне товариство «Красносільське» (Борзнянський р-н, с. Красносільське, вул. Леніна, 41). Голова правління — Шеїн Іван Йосипович. Сільськогосподарське підприємство вирощує, зберігає та переробляє пшеницю, жито, ячмінь, зернобобові культури, картоплю, цукрові буряки, кормові культури; займається м'ясо-молочним і м'ясним тваринництвом, птахівництвом.
- Дослідне господарство «Іванівка» Чернігівського інституту агропромислового виробництва НААНУ (Борзнянський р-н, с. Іванівка, вул. Перемоги, 5). Директор — Столярук Анатолій Мусійович. Сфера діяльності підприємства — виробництво оригінального, елітного та репродукційного насіння сільськогосподарських культур, вирощування племінного молодняку худоби, проведення наукових дослідів і впровадження науково-технічних розробок.
Вторинний сектор
Найбільші промислові підприємства району:
- Закрите акціонерне товариство Фабрика печива «Борзна» (Борзна, вул. Ганни Барвінок, 3). Голова правління — Алімова Марія Євгеніївна. Компанія виробляє бісквіти та печиво, пряникові вироби, здобне печиво.
- Державне підприємство «Шабалинівський спиртовий завод» концерну «Укрспирт» (Борзнянський р-н, с. Іванівка, вул. Заводська, 1). Директор — Д'якова Людмила Миколаївна. Підприємство виробляє етиловий спирт, скраплений діоксид вуглецю.
- Закрите акціонерне товариство «Борзнянський цегельний завод» ВО «Чернігівбудматеріали» (м. Борзна, вул. Красносільського, 46). Підприємство виробляє вироби з каменю стінового бетонного, керамічну цеглу, іншу неметалеву мінеральну продукцію.
- Відкрите акціонерне товариство «Квадр» (м. Борзна, вул. Красносільського, 44). Директор — Котліцький А. В. Підприємство виготовляє електронне обладнання для телефонних станцій, АОНи, інші вузли електронної апаратури, здійснює модернізацію телефонних станцій.
- Приватне підприємство «Кронос» (м. Борзна, вул. Красносільського, 44). Директор — Підлипський Анатолій Васильович. Підприємство виготовляє запчастини для сільгосптехніки, бури для посадки хмелю і винограду, вакуумні насоси.
Будівництво на Борзнянщині ведуть шість будівельних організацій різних форм власності. Найбільші з них — «Борзнянський райавтодор», ПМК-116, ВАТ «Чернігівводбуд», управління осушних систем.
Третинний сектор
В районі функціонують 102 заклади торгівлі (магазини, кіоски, кафе, їдальні, автозаправні станції). Підприємницькою діяльністю займаються близько 500 осіб (кількість підприємств малого бізнесу на 1000 жителів — 4). Діючих підприємств малого бізнесу — 141 (станом на 2008 рік).
Культура, освіта
В районі працюють районний будинок культури, 24 сільських будинків культури, 2 будинки народної творчості, 7 клубів, 4 клуби-бібліотеки, кінотеатр, центральна районна та центральна дитяча бібліотеки, 39 сільських бібліотек-філій, музична школа, народний історико-краєзнавчий музей. При районному будинку культури діє народний театр.
В 36-ти загальноосвітніх школах району навчається понад 3,5 тисяч дітей. 15 дошкільних дитячих установ розраховані на понад 500 малюків.
У Борзні діють Державний сільськогосподарський технікум, гімназія імені П. Куліша, загальноосвітня школа-інтернат, будинок дитячої та юнацької творчості, дитячо-юнацька спортивна школа.
Борзнянський державний сільськогосподарський технікум (м. Борзна, вул. О.Десняка, 23). Заснований у 1898 році. На денному відділенні, на основі повної та базової середньої освіти, здійснюється підготовка спеціалістів п'яти профілів: бухгалтерський облік, агрономія, бджільництво, організація і технологія ведення фермерського господарства і зберігання, консервування та переробка плодів і овочів на відділеннях агрономії та бджільництва. На заочному відділенні готують молодших спеціалістів по бджільництву та бухгалтерському обліку. На базі технікуму функціонує навчально-консультаційний пункт Сумського національного аграрного університету.
Гімназія імені Пантелеймона Куліша (м. Борзна, вул. Б.Хмельницького, 1). Гімназія готує випускників з поглибленим вивченням предметів математичного та гуманітарного напрямків. Гімназія розташована в історичному будинку в якому з 1912 року діяло Вище початкове училище (1824–1912 — повітове училище).
Спорт
Спортивним вихованням молоді району займається Борзнянська районна дитячо-юнацька спортивна школа (м. Борзна, вул. Красносільського, 33). Найпопулярніший вид спорту — футбол.
Футбольний клуб «Єдність» з села Плиски — єдиний сільський клуб, що грає на професіональному рівні в чемпіонаті України з футболу. Найвище досягнення клубу в Кубку України: 1/8 фіналу 2009–2010.
Аматорські футбольні клуби «Єдність-2» і «Борзна-Юність» — учасники і призери чемпіонатів і кубків Чернігівської області серед аматорів.
Багато років поспіль організовував у Борзні дитячі футбольні турніри великий ентузіаст спорту, депутат Борзнянської районної ради Микола Майба. На його пам'ять на районному стадіоні «Колос» проводиться Всеукраїнський турнір з футболу пам'яті Миколи Майби. В турнірі беруть участь дитячі футбольні команди не тільки з Чернігівської області, а і з Броварів, Славутича тощо .
Борзнянська команда з міні-футболу неодноразово виходила в фінальну частину Всеукраїнського турніру «Кубок Хюндай» .
В 2013 році в розіграші Кубку Борзнянського району з футболу брали участь 16 команд:
- ФК «Хороше Озеро» (Хороше Озеро)
- ФК «Єдність» (Плиски)
- ФК «Зміна» (Борзна)
- ФК «Юність» (Борзна)
- ФК «Берестовець» (Берестовець)
- ФК «Олімпія» (Оленівка)
- ФК «Зірка» (Носелівка)
- ФК «Юність» (Забілівщина)
- ФК «Агрікор-Хвиля» (Ядути)
- ФК «Петрівка» (Петрівка)
- ФК «Всеволож» (Сиволож)
- ФК «Фортуна» (Комарівка)
- ФК «Темп-Ветеран» (Борзна)
- ФК «Зоря» (Мала Загорівка)
- ФК «Іскра» (Кинашівка)
- ФК «Деметра» (Смоляж)
Переможцем стала команда ФК «Єдність» з Плисок.
Медицина
Медичні послуги надають Борзнянська центральна районна лікарня, 4 дільничних лікарні, 6 лікарських амбулаторій та 32 фельдшерсько-акушерських пункти.
За даними Чернігівської ОДА, фінансування медичних закладів, у тому числі Борзнянського району, здійснюється централізовано з обласного бюджету у вигляді кредитів для виконання інвестиційного проєкту «Забезпечення лікувально-профілактичних закладів обладнанням, транспортними засобами, виробами медичного призначення та лікарськими засобами». В райони закупаються спеціалізовані легкові автомобілі, медичне обладнання і апаратура .
В той же час, порівняльний аналіз свідчить про скорочення загальної чисельності медичних закладів району, насамперед сільських дільничих лікарень. Для порівняння: в 2007 році в Борзнянському районі діяли центральна районна лікарня, 8 дільничних лікарень, 3 амбулаторії та 32 фельдшерсько-акушерських пункти .
Пам'ятки
Архітектура
В селі Нові Млини знаходиться мурована Свято-Троїцька церква 1800 року, яка внесена до списку пам'яток історії, монументального мистецтва та археології національного значення Державного реєстру нерухомих пам'яток України (об'єкт 79-Н 0, порядковий № 3414). Церква діюча, належить Свято-Троїцькій парафії Борзнянського благочиння УПЦ (МП).
До пам'яток архітектури місцевого значення відносяться муровані борзнянські Свято-Миколаївський храм (1768 р., дзвіниця 1864 р., добудований в 1903 р., відреставрований в 2009 р.), (1857 р., відреставрована на початку 2000-х) і (початок ХХ ст., відреставрована на початку 2000-х) церкви. Усі храми діючі УПЦ (МП) . Відбудовується (1905 р., збудовано на місті храму 1788 року). В селі Комарівка — Михайлівська церква (1897 р.). В селі Головеньки знаходиться перлина дерев'яного зодчества початку XIX століття — церква Архістратига Михаїла.
В Борзні і селах збереглася значна кількість будинків, господарських споруд, млинів XIX — початку ХХ століття. Деякі з них — справжні витвори мистецтва.
- Свято-Миколаївська церква.
Борзна - Свято-Михайлівська церква.
Комарівка - Свято-Троїцька церква.
Нові Млини - Церква Різдва Христового.
Борзна
Музеї і заповідники
У 2002 році на хуторі Мотронівка під Борзною, де колись проживав видатний письменник і етнограф Пантелеймон Куліш, створений Обласний історико-меморіальний музей-заповідник «Ганнина Пустинь» (Борзна, хут. Мотронівка). Маєток Кулішів займає 9,6 га. Центральне місце в музейному комплексі займає хата, що є точною копією тієї, в якій мешкали Куліші. В ньому розміщена музейна експозиція. Поряд з будинком — місце поховання подружжя Кулішів та брата Олександри Білозерської-Куліш — Василя Білозерського, одного з організаторів Кирило-Мефодіївського братства. На могилах встановлені мармурові плити і хрести. Навпроти — дубовий хрест майже 10-ти метрової висоти і золотоверха каплиця. За липовою алеєю, відтвореною за старими фотографіями, скульптурна композиція з пам'ятниками Пантелеймону Кулішу і Ганні Барвінок. До хутора часто приїздять відвідувачі. Тут проводяться літературні гостини, історико-культурні конференції, мистецьки заходи.
-
-
- Колодязь-журавель в історико-меморіальному музеї «Ганнина Пустинь»
-
У 1996 році в Борзні відкрився після реконструкції Музей-садиба народного художника України Олександра Саєнка (Борзна, вул. Партизанська, 58), який діє сьогодні не лише як музей митця, а і як осередок збереження, примноження та поширення історії, культури та традицій Борзнянщини. Щороку тут проводяться зустрічі з відомими людьми — уродженцями борзнянського краю, які проживають за межами Чернігівської області та України, а також зі славними земляками, родинами, що живуть тут нині і своєю працею та громадською діяльністю роблять сьогодні помітний внесок у розвиток історії і традицій рідного краю.
У Борзні діє також (Борзна, вул. Радянська, 4) з широкою краєзнавчою експозицією. Музей 1922 року заснував художник і педагог Андронік Лазарчук. В музеї представлена багата колекція картин художника Миколи Ґе.
Пам'ятники
- Монумент землякам, які загинули на фронтах Великої Вітчизняної війни;
- Пам'ятний знак загиблим землякам, що загинули, «виконуючи інтернаціональний обов'язок» в Афганістані;
- Пам'ятний знак героям-борзнянцям від вдячних нащадків;
- Пам'ятник засновнику української гетьманської держави гетьману Б. Хмельницькому;
- Монумент — братська могила захисників Борзни;
- Пам'ятник Т. Г. Шевченку і пам'ятний знак в пам'ять про перебування поета в місті.
- Пам'ятник радянським воїнам, які загинули в 1943 році, визволяючи Борзнянщину.
- Пам'ятник — братська могила радянських воїнів, які загинули в 1943 році, визволяючи Борзнянщину. Серед них Герой Радянського Союзу гвардії капітан Ксенофонт Максін.
- Пам'ятний знак землякам, які загинули на фронтах Великої Вітчизняної війни;
- Бюст Героя Радянського Союзу Івана Михайловича Красносільського.
- 2006 року поряд із залізничною станцією відкрили меморіал пам'яті Героїв Крут — 300 юнаків, які загинули 29 січня 1918 року, захищаючи Україну від більшовицького війська.
- Пам'ятник — братська могила радянських воїнів, які загинули в 1943 році, визволяючи Борзнянщину. Серед них Герой Радянського Союзу старший лейтенант Павло Ярцев.
- Пам'ятники на могилах Пантелеймона Куліша, Олександри Білозерської-Куліш, Василя Білозерського.
- Монумент землякам, які загинули на фронтах Великої Вітчизняної війни.
- Бронзове погруддя земляка — Героя Радянського Союзу Феодосія Родіоновича Горбача.
Персоналії
В Борзні народилися один з ватажків національно-визвольної боротьби українського народу проти польської шляхти на Правобережній Україні в кінці XVII-го на початку XVIII століть полковник білоцерківський (фастівський) Семен Палій (бл. 1640-х — 1710) (див. також Повстанні Палія), наказний гетьман України (1722–1724) по смерті Івана Скоропадського, чернігівський полковник Павло Полуботок, відомий тим, що виступав проти знищення залишків українського суверенітету та за обмеження царського впливу в Україні і за наказом Петра І був загноблений у Петропавловській фортеці.
На хуторі під Борзною в 1770 році народився і там само похований (1854 р.) герой франко-російської війни 1812 року генерал-майор Андрій Глєбов.
На хуторі Кукуріківщина (тепер Забілівщина) народився і там само провів останні роки життя український поет-романтик, близький друг Тараса Шевченка Віктор Забіла. Тут же, на хуторі Мотронівка, провів останні роки життя інший друг Шевченка — письменник, поет, драматург Пантелеймон Куліш і його дружина, письменниця Олександра Білозерська (Ганна Барвінок) (Тарас Шевченко був боярином на їх весіллі в 1847 році). 2009 року до 190-річчя з дня народження Пантелеймона Куліша в Мотронівці відкрився історико-меморіальний комплекс «Ганнина пустинь» (до відкриття якого доклав зусиль інший відомий уродженець Борзни Народний депутат України I–IV скликань, Герой України Іван Степанович Плющ).
У Борзні народилися:
- історик, публіцист, державознавець, перекладач Михайло Антоновський (1759–1816),
- натурфілософ, професор фізіології Данило Велланський (1774–1847),
- українська педагог, організатор народної освіти Христина Алчевська (1841–1920).
На Борзнянщині бували, жили і творили Тарас Шевченко, Марко Вовчок, Любов Яновська, художник Микола Ґе та інші діячі української культури.
У Борзні народився, жив і працював український митець-декоратор, народний художник України Олександр Ферапонтович Саєнко. Нині в садибі, де жив митець, діє музей.
Уродженцями борзнянського краю були
- ботанік, фізіолог рослин, академік АН УРСР, професор Вотчал Євген Пилипович (1864–1937),
- мовознавці, поети Гладкий Микола Дмитрович (1885–1942) і Олійник Анатоль Андрійович (1902–1936),
- митці —
- скульптор, народний художник УРСР, лауреат Державної премії ім. Т. Г. Шевченка Фрадкін Мойсей Залманович (1904–1974),
- живописець, народний художник УРСР, член-кореспондент Академії Мистецтв СРСР Костецький Володимир Миколайович (1905–1968),
- графік і медальєр заслужений художник УРСР Хотінок Ісак Павлович (1908–1980),
- скульптор, народний художник УРСР Кальченко Галина Никифорівна (1926–1975).
На фронтах Другої світової війни брали участь уродженці борзнянщини — Герої Радянського Союзу
- Бараненко Володимир Якович (1923–1975),
- Горбач Феодосій Родіонович (1912–1945),
- Іллюшко Павло Іванович (1914–1996),
- Красносільський Іван Михайлович (1913–1941),
- Лещенко В'ячеслав Сергійович (1916–1978),
- Нетреба Василь Гаврилович (1903–1975),
- Покидько Василь Маркович (1919–1991),
- Харченко Іван Устинович (1918–1989),
- та повний кавалер (Ордена Слави)
- Яременко Ілля Петрович (1925–1967).
У Борзні жив і навчався Герой Радянського Союзу, льотчик-космонавт Володимир Георгійович Титов.
Серед видатних людей минувшини, які не були уродженцями, але жили і творили на Борзнянщині, варто згадати подружжя педагогів, етнографів, фольклористів і громадських діячів Олександра і Софію Русових (жили на хуторі біля Борзни в 1878–1880 роках). Тривалий час на Борзнянщині жив і творив білоруський поет, один із засновників нової білоруської літератури Францішек Богушевич.
З 1915 року до останніх днів життя в Борзні жив і працював художник і педагог, майстер побутових картин, пейзажів та портретів Лазарчук Андроник Григорович. 1919 року він очолив художні курси, а у 1922 році став ініціатором заснування Борзнянського краєзнавчого музею, де зібрав твори Миколи Ґе. Завідував музеєм у 1922–1925 рр. Помер у Борзні 6 вересня 1934 року, похований на міському цвинтарі.
Примітки
- Розпорядження Президента України від 19 березня 2020 року № 194/2020-рп «Про призначення Л.Осадчук головою Борзнянської районної державної адміністрації Чернігівської області»
- . Архів оригіналу за 22 лютого 2015. Процитовано 23 листопада 2009.
- Закревська Г. В. Геологічний та геоморфологічний нарис Чернігівського Полісся (між рр. Десною та Дніпром). — К.: Видавництво Української Академії Наук, 1936. — 188 с.
- Мала гірнича енциклопедія : у 3 т. / за ред. В. С. Білецького. — Д. : Донбас, 2004. — Т. 1 : А — К. — 640 с. — .
- Інформація Борзнянської районної державної адміністрації. Архів оригіналу за 13 серпня 2013. Процитовано 21 лютого 2015.
- Климат Черниговской области. Архів оригіналу за 20 червня 2013. Процитовано 24 січня 2011.(рос.)
- Бойченко С. Г., Волощук В. М., Дорошенко І. А. Глобальне потепління та його наслідки на території України // Український географічний журнал. — 2000. — № 3. — С.59—68.
- Фізична географія Української РСР / За ред. О. М. Маринича. — Київ: Вища школа, 1982. — 207 с.
- Дідух Я. П., Шеляг-Соснеко Ю. Р. Нове геоботанічне районування України та суміжних територій // Український ботанічний журнал. — 2003. — 60,№ 1. — С.6—17.
- . Архів оригіналу за 20 червня 2012. Процитовано 23 січня 2011.
- Смоляр О. М. Фіторізноманіття Лівобережного Придніпров'я/ Автореферат. — Київ: Інституту ботаніки ім. М. Г. Холодного НАН України, — 2000.
- Піддубна І. Л. Адвентивна флора Чернігівської області: історія формування та сучасний стан / Дипломна робота. — Чернігів: Чернігівський державний педагогічний університет ім. Т. Г. Шевченка, — 2004.
- Павлович А. М. Тваринний світ Чернігівщини досить різноманітний // Чернігівський монітор. — 01.10.2009[недоступне посилання з червня 2019]
- Інформація з експозиції зоологічного музею Ніжинського державного університету ім. М. В. Гоголя
- Археологія Української РСР: В 3-х томах. Т. 2. Скіфо-сарматська та антична археологія /Редкол. т.: В. О. Анохін та ін. — К.: Наукова думка, 1971. — 503 с.
- Ильинская В. А., Тереножкин А. Н. Памятники Лесостепного Левобережья. Сейм //Ильинская В. А., Тереножкин А. Н. Скифия VII–IV в.в. до н.э. — К., 1983. — С. 342—344.
- Дашкевич Я. Гетьманська Україна: Полки. Полковники. Сотні. Лівобережжя // Пам'ятки України. - 1990. - № 1. - С.12
- Нестеренко Л. Волості Чернігівської губернії в першій половині XIX ст. [ 21 січня 2021 у Wayback Machine.] // Сіверянський літопис. — 2010. — № 4. — С.100—104.
- Энциклопедический словарь. Изд. Ф. А. Брокгауз, И. А. Ефрон. — СПб.: Семеновская Типо-Литография И. А. Ефрона, 1890–1907. — Т. 1-41А, доп. 1-2А. Цит. по Энциклопедический Словарь Ф.А.Брокгауза и И.А.Ефрона (в 86 томах с иллюстрациями и дополнительными материалами)/под ред. И. Е. Андреевского, К. К. Арсеньева, Ф. Ф. Петрушевского. Архів оригіналу за 6 червня 2012. Процитовано 26 січня 2011.(рос.)
- . Архів оригіналу за 27 листопада 2016. Процитовано 26 січня 2011.
- s:Указ Президії ВР УРСР від 21.01.1959 «Про ліквідацію деяких районів Чернігівської області»
- . Архів оригіналу за 2 квітня 2015. Процитовано 26 січня 2011.
- . Архів оригіналу за 1 липня 2018. Процитовано 7 листопада 2016.
- Коронавірус в Україні: дві дитини знаходяться у важкому стані [ 28 квітня 2020 у Wayback Machine.], Телеканал новин «24», 29 березня 2020
- . Архів оригіналу за 22 лютого 2015. Процитовано 23 листопада 2009.
- Історія міст і сіл Української РСР: У 26-ти т. Чернігівська область — К.: Українська Радянська Енциклопедія, 1972. — 779 с.
- [Населення за статтю та віком…2001] (укр.). Державна служба статистики України. Архів оригіналу за 17 січня 2021.
- . Архів оригіналу за 16 травня 2022. Процитовано 18 травня 2022.
- Інформація Чернігівської обласної державної адміністрації[недоступне посилання з лютого 2019]
- . Архів оригіналу за 04.08.2008. Процитовано 28.02.2011.
- Турнір пам'яті Миколи Майби. Андрій Донченко[недоступне посилання з лютого 2019]
- Борзнянці — срібні призери Кубку HYUNDAI з міні—футболу. Андрій Донченко[недоступне посилання з лютого 2019]
- . Архів оригіналу за 04.03.2016. Процитовано 16.02.2011.
- Дані за 2007 рік були взяті з сайту Борзнянської РДА до оновлення (2009 рік), станом на 2011 рік є на сайті Управління культури і туризму Чернігівської облдержадміністрації [ 23 липня 2011 у Wayback Machine.]
- . Архів оригіналу за 22 березня 2012. Процитовано 26 січня 2011.
- Борзнянське благочиння. Офіційний сайт Чернігівської єпархії[недоступне посилання з лютого 2019]
- Мотронівка // Шевченківська енциклопедія: — Т.4:М—Па : у 6 т. / Гол. ред. М. Г. Жулинський.. — Київ : Ін-т літератури ім. Т. Г. Шевченка, 2013. — С. 343.
- . Архів оригіналу за 2 квітня 2015. Процитовано 26 січня 2011.
- . Архів оригіналу за 2 квітня 2015. Процитовано 26 січня 2011.
- «Садиба народного художника України Олександра Саєнка», художній меморіальний музей (м. Борзна, Чернігівська обл.). Художній меморіальний музей «Садиба народного художника України Олександра Саєнка» [ 18 січня 2021 у Wayback Machine.] [Електронна копія] : путівник / авт. та упоряд. Н. Саєнко ; Упр. культури Чернігів. облдержадмін., Борзнян. райдержадмін. — Електрон. текст. дані (1 файл : 11,8 Мб). — Київ : [б. в.], 2002 (Київ: НБУ ім. Ярослава Мудрого, 2017).
Джерела
- Історія міст і сіл Української РСР: У 26-ти т. Чернігівська область — Київ: Українська Радянська Енциклопедія, 1972.
- Нестеренко Л. Волості Чернігівської губернії в першій половині XIX ст. // Сіверянський літопис. — 2010. — № 4. — С.100—104.
Посилання
Вікісховище має мультимедійні дані за темою: Борзнянський район |
- Офіційний вебсайт Борзнянської райдержадміністрації[недоступне посилання з лютого 2019]
- Сторінка на вебсайті Чернігівської облдержадміністрації[недоступне посилання з лютого 2019]
- Сторінка на вебсайті управління культури і туризму Чернігівської облдержадміністрації [ 17 червня 2008 у Wayback Machine.]
Куликівський район | Менський район Сосницький район | Коропський район |
Ніжинський район | Бахмацький район | |
Ічнянський район |
Ця стаття належить до Української Вікіпедії. |
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Borznya nskij rajo n kolishnya administrativno teritorialna odinicya Chernigivskoyi oblasti Ukrayini Roztashovuvavsya u shidnij chastini oblasti i mezhuvav na pivnochi z Menskim ta Sosnickim na pivnichnomu shodi z Koropskim na shodi z Bahmackim na pivdni z Ichnyanskim na pivdennomu zahodi z Nizhinskim i na zahodi z Kulikivskim rajonami Plosha 1 600 km Stanom na 2010 rik naselennya stanovilo 36 3 tisyach osib Administrativnij centr misto Borzna Borznyanskij rajonadministrativno teritorialna odinicyaGerb PraporRajon na karti Chernigivska oblastOsnovni daniKrayina UkrayinaOblast Chernigivska oblastKod KOATUU 7420800000Utvorenij 7 bereznya 1923 r Naselennya 30 116 na 1 01 2019 Plosha 1600 km Gustota 19 4 osib km Tel kod 380 4653Poshtovi indeksi 16400 16464Naseleni punkti ta radiRajonnij centr BorznaMiski radi 1Silski radi 26Mista 1Sela 62Mapa rajonuRajonna vladaGolova radi Gorbashenko Viktor Vladislavovich ostannij Golova RDA Osadchuk Larisa Anatoliyivna ostannya Vebstorinka Borznyanska RDA Borznyanska rajonna radaAdresa 16400 Chernigivska obl Borznyanskij r n m Borzna vul P Kulisha 104MapaBorznyanskij rajon u Vikishovishi Rajon utvorenij v berezni 1923 roku vdruge pislya likvidaciyi v 1962 roci v 1965 roci U lipni 2020 likvidovanij ta uvijshov u sklad Nizhinskogo rajonu Pitoma vaga v oblasti za teritoriyeyu 5 za chiselnistyu naselennya 3 2 GeografiyaBorznyanskij rajon znahoditsya na pivnochi Ukrayini na shodi Chernigivskoyi oblasti na mezhi Polissya i lisostepu Pridniprovskoyi nizovini Geologo geomorfologichna harakteristika Relyef miscevosti perevazhno nizinna rivnina poliska chastina ta negliboko porizana hvilyasto yaruzhna v mezhah lisostepovoyi chastini rajonu Veliku rol v geologichnij budovi rajonu yak i usogo Chernigivskogo polissya vidigrayut vidkladi mezozojskoyi geologichnoyi sistemi Triasovij period predstavlenij riznokolirnimi glinami i piskami zavtovshki vid 50 do 200 m Nad nimi na glibinah 100 500 m zalyagayut yurski vidkladi Yurski vidkladi perekrivayutsya krejdovimi yaki zalyagayut sucilnim sharom Voni predstavleni krejdoyu z prosharkami kremnezemiv i piskami U paleogennomu periodi teritoriyu suchasnoyi Borzenshini vkrivalo more sho prizvelo do nakopichennya pishanih i glinistih vidkladen potuzhnistyu ponad 100 metriv Na pivnochi i pivnichnomu shodi rajonu v dolinah richok paleogenovi vidkladi zalyagayut vishe vid bazisu eroziyi i berut uchast u budovi suchasnogo relyefu Poverhnya paleogenovih vidkladiv intensivno rozmivalas u nastupni periodi i tomu duzhe nerivna Na nij zalyagayut neogenovi a v deyakih miscyah bezposeredno antropogenovi vidkladi Neogenovi vidkladi mayut kontinentalne pohodzhennya shvidko zminyuyutsya yak u vertikalnomu tak i v gorizontalnomu napryami Predstavleni voni sharom riznomanitnih piskiv ta glin zavtovshki vid 5 do 20 30 m Vzagali na Chernigivshini za pohodzhennyam rozriznyayut lodovikovi vodno lodovikovi alyuvialni ozerni eolovi elyuvialni delyuvialni ta organogenni vidkladi Velikij vpliv na formuvannya relyefu mali vodi chasiv dniprovskogo zledeninnya j tomu tut perevazhayut jogo vodnogenetichni formi Lodovikovi vidkladi predstavleni valunnimi suglinkami i piskami chervono burogo ta zhovto burogo koloriv Serednya tovshina moreni vid 2 do 4 metriv Lodovikovi ta vodno lodovikovi formi relyefu predstavleni morennimi gorbami morennimi rivninami Naddesnyanska vododilna rivnina v okremih punktah dosyagaye visot 100 120 m Maksimalna visota v rajoni 146 m Veliku rol v suchasnih fiziko geografichnih umovah vidigrayut antropogenovi chetvertinni vidkladi Voni berut bezposerednyu uchast v budovi relyefu mistyat korisni kopalini ye materinskoyu porodoyu dlya gruntiv vplivayut na rezhim gruntovih vod V antropogenovih vidkladah zakladayut fundamenti gidrotehnichnih sporud i zhitlovih budinkiv provodyat osushuvalni kanali prokladayut gazoprovodi liniyi zv yazku buduyut dorogi Klimatichni gidrologichni i geologo geomorfologichni umovi spriyayut miscevomu formuvannyu gruntovih vod Yih glibina zalyagannya kolivayetsya vid 1 3 m na terasah do 5 7 m na vododilnih rivninah Na terasah i v zamknutih ponizhennyah vododilnih rivnin gruntovi vodi zhivlyat bolota i berut uchast u formuvanni gruntiv obumovlyuyuchi yih zabolochenist Na pivnochi rajonu v basejni Desni gusta richkova sitka Najbilshi richki Desna Oster Doch Sejm Smolyanka Bereza ta Borzna Miscevist desho zabolochena dilyanki mizh richkami mayut ploskohvilyastu poverhnyu na yakij ye gorbi i znizhennya Plosha vodnogo plesa 2109 44 ga Bilshe polovini teritoriyi rajonu zajmayut dernovo slabo i serednopidzolisti grunti na suglinkah valuniv vodno lodovikovih i alyuvialnih supishanih i pishanih vidkladah Voni sformuvalisya pid zmishanimi hvojno shirokolistyanimi lisami Znachno poshireni dernovo pidzolisti grunti v kompleksi z dernovo gleyevimi i bolotnimi Na lesovih legko i seredno suglinistih vidkladennyah utvorilisya u minulomu pid shirokolistyanimi lisami svitlo siri siri i temno siri lisovi grunti V zaplavah Desni i yiyi pritok alyuvialni lugovi i bolotni grunti V lisostepovij zoni veliki ploshi zajmayut chornozemi Serednij bal rodyuchosti gruntiv gruntovo agrohimichnij indeks po teritoriyi rajonu 53 bali Korisni kopalini pokladi torfu promislovi zapasi glini i pisku Klimat Klimat pomirnij atlantiko kontinentalnij z netrivaloyu pomirno m yakoyu zimoyu i teplim trivalim litom serednorichna temperatura v sichni 7 C v lipni 19 C Period z temperaturoyu ponad 10 C 150 160 dniv na rik Najnizhcha serednomisyachna temperatura povitrya v sichni 16 1 C fiksuvalasya v 1987 roci najbilsh visoka 0 7 C v 2007 mu Najnizhcha serednya temperatura lipnya 16 4 C sposterigalasya v 1935 i 1979 rokah najvisha 24 0 C v 1936 roci Absolyutnij minimum temperaturi 35 9 C buv zafiksovanij v sichni 1987 roku maksimum 41 3 v lipni 2010 roku Ostanni 100 120 rokiv temperatura povitrya na Borznyanshini yak i v cilomu v Chernigivskij oblasti maye tendenciyu do zrostannya Protyagom cogo periodu serednorichna temperatura zrosla priblizno na 1 5 C Najbilshe pidvishennya temperaturi vidbulosya dlya pershoyi polovini roku Vidnosna vologist povitrya v serednomu za rik stanovit blizko 79 najmensha vona v travni 69 najbilsha v grudni Richna kilkist atmosferichnih opadiv 550 660 mm Ponad polovina z nih pripadaye na litne pivrichchya serednya kilkist opadiv teplogo pivrichchya 359 mm holodnogo 180 mm Menshe vsogo opadiv v berezni i zhovtni bilshe v chervni i lipni Maksimalna zafiksovana misyachna kilkist opadiv 119 mm 1947 r dobova 77 mm 12 chervnya 1990 roku Kilkist grozovih dniv v serednomu za rik stanovit 14 z gradom 3 z hurtovinoyu i snigopadom 64 Snigovij pokriv trimayetsya 95 110 dniv i yak pravilo dosyagaye maksimumu v lyutomu Visota snigovogo pokrovu kolivayetsya vid 7 do 42 sm V teplij period dominuyut pivnichno zahidni vitri v holodnij pivdenno shidni Maksimalna shvidkist vitru do 17 metriv za sekundu raz v 5 10 rokiv mozhe syagati 20 21 m s Flora i fauna Flora j roslinnist Borznyanshina kraj poliskih i lisostepovih landshaftiv kraj sosnovih lisiv zaplavnih lukiv i osokovih bolit Cherez rajon prohodit mezha lisostepu na pivdni i Polissya pivnich Za geobotanichnim rajonuvannyam teritoriya Borznyanskogo rajonu nalezhit do Yevropejskoyi shirokolistyanoyi oblasti Shidnoyevropejskoyi provinciyi Pivnich rajonu dilyat mizh soboyu Chernigivsko Sosnickij geobotanichnij rajon dubovo sosnovih ta dubovih lisiv i spravzhnih lukiv ta Olishivsko Koropskij geobotanichnij rajon dubovih lisiv lishinovih spravzhnih lukiv i evtrofnih bolit yaki vhodit do Shidnopoliskogo geobotanichnogo okrugu Pivden rajonu nalezhit do Bobrovicko Bahmackogo geobotanichnogo rajonu galofilnoyi roslinnosti luchnih stepiv nizinnih bolit ta v yazovo dubovih lisiv Bahmacko Kremenchuckij geobotanichnij okrug Riznoplanovist geobotanichnogo rajonuvannya spriyaye formuvannyu riznih grup fitocenoziv yaki predstavlyayut majzhe vsi tipi roslinnosti harakterni dlya poliskogo ta lisostepovogo rajoniv Lisovi masivi perevazhno roztashovani na pivnichnomu zahodi i pivnichnomu shodi rajonu Plosha lisiv 20719 ga Lisoutvoryuyuchimi porodami ye sosna dub osika bereza U zaplavah richok rostut vilha i verba Stepova prirodna roslinnist riznotrav ya zbereglasya na shilah balok beregah richok Osnovni ploshi stepovih dilyanok rozorani i zajnyati posivami riznomanitnih silskogospodarskih kultur pshenici zhita yachmenyu prosa tritikale kukurudzi sonyashniku grechki soyi ripaku cukrovih buryakiv tosho Aktivna gospodarska diyalnist lyudini prizvela do poyavi chimaloyi kilkosti adventivnoyi flori roslin chuzhozemnih vidiv v rajoni Perevazhno ce bur yani galinsoga suhorebrik vovchki povitici shirici riznih vidiv Voni zasmichuyut polya gorodi sadi pasovisha rostut na uzbichchyah shlyahiv smitnikah pustiryah bilya zhitel tosho Tvarinnij svit Tvarinnij svit predstavlenij lisovimi ta stepovimi vidami ye aklimatizovani vidi tvarin ondatra yenot ussurijskij amerikanska norka Tut meshkayut ponad 70 vidiv ssavciv majzhe 300 vidiv ptahiv z yakih 45 ye osilimi a reshta abo prilitayut na gnizduvannya abo zustrichayutsya pid chas vesnyanogo abo osinnogo perelotiv 7 vidiv plazuniv 11 vidiv zemnovodnih blizko 40 vidiv rib U lisah i stepah Borznyanshini vodyatsya diki kabani sarni vivirki kunici thori borsuki gornostayi vovki lisici Velika chiselnist zajcya rusaka Bagato ptahiv dyatli sovi zhajvoronki leleki kuripki drozdi ta in Znachna chastina predstavnikiv fauni borznyanshini zanesena do Chervonoyi knigi Ukrayini Chernigivske polissya vazhlivij region rozmnozhennya takih ptahiv yak teterev gluhar ryabchik lebid shipun Do Chervonoyi knigi Ukrayini zaneseni 8 vidiv ssavciv zokrema hohulya zvichajna stepovij thir sonya sadova 15 vidiv ptahiv u tomu chisli leleka chornij orlan bilohvist drofa berkut sirij zhuravel Velikoyi shkodi silskomu gospodarstvu nanosyat polova i lisova mishi sira i lisova polivki Shkodyat roslinam i tvarinam kvitkogriz yablunevij koroyid topograf shovkopryadi komari gedzi Vazhlivu rol v zberezhenni bioriznomanittya vidigrayut zaplavi Desni i yiyi pritok She 300 400 rokiv tomu zaplava Desni bula vkrita gustimi shirokolistyanimi lisami vid yakih podekudi lishilisya poodinoki dubi i lipi vikom ponad 100 150 rokiv V Desni ta pritokah voditsya bilshe nizh 35 vidiv rib sered yakih karas lyash korop okun shuka vugor som v yun U zaplavah richok vodyatsya bobri i norki Bagato ptahiv dikih kachok i gusej lebediv chapel gogoliv ta in U vidanni Borznyanskogo derzhlisgospu perebuvaye 17 9 tisyach ga lisu roztashovanogo v shesti rajonah Chernigivskoyi oblasti Prirodno zapovidnij fondBotanichni zakazniki Pasika Plyusheve Yurkivshina Gidrologichni zakazniki Babakove Bidnovshina Bornishe Gnilicya Kislichne Lebedinske Myaline Orivcove Pajka Krivcha Plyutine Popovichove Prohorenkiv ostriv Sinichne Smolyanske Soroka Topilo Fedorove Chortorij Landshaftni zakazniki Makoshinskij chastina Botanichni pam yatki prirodi Grupa vikovih dubiv Berezovij Gaj Visokoprachivska Dacha Lisovij dendrarij Geologichni pam yatki prirodi Gordonova Gora Gidrologichni pam yatki prirodi Ozero Vorona Trubin zagalnoderzhavnogo znachennya Zoologichna pam yatki prirodi Lavrik Zapovidni urochisha Bazarshina IstoriyaDokladnishe Borznyanskij polk ta Borznyanskij povit Poselennya epohi neolitu buli viyavleni arheologami poblizu sela Grishivka Krim togo bilya Grishivki bulo znajdeno poselennya epohi bronzi i slidi skifo sarmatskoyi kulturi VIII III stolit do n e Zalishki poselen bronzovoyi dobi znajdeni takozh pid Kinashivkoyu Noselivkoyu Olenivkoyu Skifski kurgani VII II stolit do n e zbereglisya pid Borznoyu bilya Komarivki Chervonogo Ozera Pid Borznoyu znajdene poselennya chernyahivskoyi kulturi II VI stolit Rannoslov yanske poselennya II V stolit bilya Plisok Litopisnij Grad Vsevolozh pro yakij jdetsya v Nikonivskomu litopisi znahoditsya na Borznyanshini Nini ce selo Sivolozh u 27 km vid Borzni Vid Vsevolozha zalishilosya gorodishe XI XII stolit Gorodisha periodu Kiyivskoyi Rusi znajdeni takozh v Borzni Yadutah Velikij Dochi V Borzni i Novih Mlinah buli znajdeni skarbi arabskih monet VII VIII stolit Predtecheyu suchasnogo Borznyanskogo rajonu slid vvazhati Borznyanskij polk vijskovu i administrativno teritorialnu odinicya chasiv Kozacko Getmanskoyi derzhavi Polk z polkovim centrom v Borzni buv stvorenij u 1648 roci na pochatku Vizvolnoyi vijni ukrayinskogo narodu 1649 roku polk buv likvidovanij a jogo teritoriya vklyuchena do Chernigivskomu polku Odnak v 1654 roci Borzenskij polk buv vidnovlenij a v 1655 roci znov teper nazavzhdi likvidovanij i priyednanij do Nizhinskogo polku Do likvidaciyi Getmanshini Borzna bula centrom sotni Nizhinskogo polku Borznyanskij povit na karti XIX stolittya V ostannij chverti XVIII stolittya rosijskim uryadom aktivno vprovadzhuvavsya kurs na likvidaciyu polkovo sotennogo ustroyu na Livoberezhnij Ukrayini Provedennya administrativno teritorialnoyi reformi bulo zdijsneno bez urahuvannya kolishnih kordoniv polkiv i soten ta povnistyu zrujnuvalo administrativnu sistemu Getmanskoyi derzhavi V 1781 roci u skladi Chernigivskogo namisnictva buv stvorenij Borznyanskij povit yakij skladavsya z 10 volostej Z 1796 roku Borzenskij povit vhodiv do skladu Malorosijskoyi a z 1802 roku Chernigivskoyi guberniyi Pislya reformi 1834 1838 rokiv yaka peredbachala ukrupnennya volostej Borzenskij povit vklyuchav chotiri volosti Ichensku Komarivsku Shapovalivsku ta Ivangorodsku Krim togo u povitah stvoryuvalisya okremi administrativni odinici okrugi v Borzenskomu poviti Byelovezkij okrug v yakomu prozhivali kolonisti Unaslidok neskinchenih administrativno teritorialnih reform v Rosijskij imperiyi teritoriya i sklad Borzenskogo povitu neodnorazovo zminyuvalisya Naprikinci XIX stolittya vin yavlyav soboyu majzhe pravilnij pryamokutnik plosheyu 2 589 verst Povit skladavsya z 3 staniv 13 volostej Na zahodi mezhuvav z Nizhinskim na pivdni z Sosnickim na shodi z Konotopskim povitami Chernigivskoyi guberniyi a na pivdni z Priluckim povitom Poltavskoyi guberniyi Pislya utvorennya Ukrayinskoyi Radyanskoyi Socialistichnoyi Respubliki v Ukrayini vidbulisya zmini v administrativno teritorialnomu podili likviduvavsya podil gubernij na poviti i volosti Vvodivsya administrativno teritorialnij podil na okrugi ta rajoni Iz 2 3 povitiv stvoryuvalasya okruga iz dekilkoh volostej rajon 7 bereznya 1923 roku Prezidiya VUCVK prijnyala postanovu 313 Pro administrativno teritorialnij podil Chernigivshini Prijnyatoyu postanovoyu Chernigivshina bula podilena na p yat okrug Z Borzenskogo Konotopskogo i Kroleveckogo povitiv stvoryuvavsya Konotopska okruga u skladi 11 rajoniv Altinivskogo Baturinskogo Bahmackogo Borzenskogo Dmitrivskogo Karabutivskogo Koropskogo Kroleveckogo Parafiyivskogo Pliskivskogo i Konotopskogo Z utvorennyam 5 zhovtnya 1932 roku v skladi URSR Chernigivskoyi oblasti Borzenskij rajon peredanij do yiyi skladu Lenin yak simvol epohi Budinok Borznyanskoyi RDA Hrushovskij period v istoriyi SRSR harakterizuvavsya burhlivimi zminami usih sfer zhittya Radyanskogo Soyuzu a vidtak i URSR Pid lozungom Dognat i peregnat Ameriku v URSR v 1959 1964 rokah vidbuvalasya likvidaciya ta ukrupnennya rajoniv oblastej utvorennya promislovih rajoniv ukrupnennya silskih rajoniv U 1959 r do Borznyanskogo rajonu priyednana chastina likvidovanogo Komarivskogo rajonu Zgidno z Ukazom Prezidiyi Verhovnoyi Radi URSR 35 Pro ukrupnennya silskih rajoniv Ukrayinskoyi RSR vid 30 grudnya 1962 roku silski rajoni ukrupnyuvalis do rozmiriv teritorij virobnichih kolgospno radgospnih upravlin Zgidno z cim ukazom buv likvidovanij i Borzenskij rajon Odnak vzhe v 1965 roci Ukazom Prezidiyi VR URSR 64 Pro vnesennya zmin v administrativne rajonuvannya Ukrayinskoyi RSR vid 4 sichnya u zv yazku z ob yednannyam promislovih i silskih oblasnih rad deputativ trudyashih Ukrayini ta vrahovuyuchi propoziciyi pro rozukrupnennya rajoniv stvoreno 393 rajoni Za cim ukazom buv vidrodzhenij i Borznyanskij rajon zi zvichnoyu sogodni nazvoyu 05 02 1965 Ukazom Prezidiyi Verhovnoyi Radi Ukrayinskoyi RSR peredano Obmachivsku Borznyanskogo rajonu do skladu Bahmackogo rajonu Chernigivskoyi oblasti a Petrivsku Ichnyanskogo rajonu do skladu Borznyanskogo rajonu U lipni 2020 likvidovanij ta uvijshov u sklad Nizhinskogo rajonu Epidemiya koronavirusu Dokladnishe Pandemiya koronavirusnoyi hvorobi 2019 Dokladnishe Koronavirusna hvoroba 2019 v Ukrayini Dokladnishe Koronavirusna hvoroba 2019 u Chernigivskij oblasti 28 bereznya 2020 roku v Chernigivskij oblasti v Borznyanskomu rajoni bulo zareyestrovano pershij vipadok infikuvannya COVID 19 29 bereznya bulo povidomleno pro she odnu pidozru na koronavirus takozh v Borznyanskomu rajoni Administrativno teritorialnij podilDokladnishe Borzna ta Kategoriya Naseleni punkti Borznyanskogo rajonu Centralna plosha Borzni Administrativno rajon skladayetsya z odniyeyi miskoyi i 26 ti silskih rad Na teritoriyi miskoyi radi roztashovani misto Borzna ta 4 silskih naseleni punkti 10 silskih rad mayut u svoyemu skladi po odnomu naselenomu punktu 7 po dva 9 tri i bilshe V rajoni odne misto Borzna i 62 sela z yakih v p yatoh prozhivaye po 10 i menshe meshkanciv Rajonnij centr misto Borzna Vono lezhit na beregah richki Borzenki za 104 km na pivdennij shid vid Chernigova za 12 km vid zaliznichnoyi stanciyi Doch na liniyi Bahmach Gomel ta za 2 km vid avtodorogi Kiyiv Moskva Misto zasnovane na pochatku XVI stolittya Z 1781 roku povitove misto Borznyanskogo povitu a z 1923 Borznyanskogo rajonu Z 1966 roku misto oblasnogo znachennya Chernigivskoyi oblasti Chiselnist naselennya 10 8 tis osib Promislovij centr rajonu Najbilshi sela Komarivka Yaduti Visoke Horoshe Ozero Berestovec Golovenki Novi Mlini Olenivka Prohori Horoshe Ozero Krasnosilske Sidorivka BerestovecNaselennyaRozpodil naselennya za vikom ta stattyu 2001 Stat Vsogo Do 15 rokiv 15 24 25 44 45 64 65 85 Ponad 85Choloviki 19 614 3317 2207 5239 5261 3473 117Zhinki 23 941 3144 2064 4989 6215 6846 683Statevo vikova piramidaCholoviki Vik Zhinki117 85 683 225 80 84 810 786 75 79 2014 1308 70 74 2398 1154 65 69 1624 1582 60 64 2259 830 55 59 1040 1330 50 54 1427 1519 45 49 1489 1607 40 44 1532 1280 35 39 1238 1165 30 34 1096 1187 25 29 1123 1030 20 24 998 1177 15 20 1066 1385 10 14 1369 1114 5 9 991 818 0 4 784 Nacionalnij sklad naselennya za danimi perepisu 2001 roku Nacionalnist Kilkist osib Vidsotokukrayinci 42673 97 97 rosiyani 652 1 50 bilorusi 67 0 15 cigani 44 0 10 moldovani 23 0 05 inshi 96 0 22 Movnij sklad naselennya za danimi perepisu 2001 roku Mova Kilkist osib Vidsotokukrayinska 42871 98 43 rosijska 606 1 39 biloruska 32 0 07 moldovska 11 0 03 virmenska 10 0 02 inshi 25 0 06 Chiselnist naselennya stanom na 01 01 2010 36 252 osib Shilnist naselennya postijnogo 22 osib na kv km Dinamika zmin chiselnosti naselennya Borznyanskogo rajonu 2001 2007 roki Dzherelo dd Spivvidnoshennya riznih grup naselennya Borznyanskogo rajonu na 2010 rik Dzherelo dd Demografichna situaciya v rajoni stanom na 2007 rik Narodilosya ditej Pomerlo meshkanciv Ukladeno shlyubiv Vidbulosya rozluchen276 1019 174 102 Primitka tablicya skladena za danimi dzherelaTransport i zv yazokOsnovnimi vidami transportu ye zaliznichnij i avtomobilnij Avtotrasa Kiyiv Moskva 720 j kmStanciya Pliski Pivdenno Zahidnoyi zaliznici Cherez rajon prolyagayut mizhnarodnij avtoshlyah M02E101 Kiyiv Moskva zaliznichni liniyi Bahmach Gomel i Kiyiv Nizhin Bahmach Pivdenno Zahidnoyi zaliznici Najbilshi stanciyi dlya vantazho pasazhirskih perevezen Doch Pliski Kruti 89 naselenih punktiv zv yazani z rajcentrom dorogami z tverdim pokrittyam Avtopereviznik TOV ATP 17448 Do seredini 90 h rokiv v Borzni pracyuvala avtostanciya z yakoyi hodili rejsovi avtobusi na Kiyiv Chernigiv Bahmach Nizhin Ichnyu Konotop Gluhiv tosho Odnak v chasi ekonomichnoyi krizi avtostanciyu zakrili Sogodni neregulyarni pasazhirski transportni perevezennya zdijsnyuyut privatni perevizniki V Borzni funkcionuye rajonnij vuzol zv yazku z viddilennyami DP poshtovogo zv yazku Ukrposhta i VAT Ukrtelekom Borzna vul Pantelejmona Kulisha 100 Usi naselenni punkti rajonu za vinyatkom sela telefonizovani Mizhmiskij telefonnij kod 4653 Kilkist abonentiv ATS 6810 EkonomikaU ekonomici perevazhaye silske gospodarstvo Borzna yedinij vidnosno velikij promislovij centr rajonu Napryamki specializaciyi rajonu u promislovosti konditerski virobi spirt makaronni virobi hlib i hlibobulochni virobi u silskomu gospodarstvi zerno buryachne roslinnictvo m yaso molochne tvarinnictvo pochalo vidrodzhuvatisya ptahivnictvo Pervinnij sektor Vsogo v rajoni 82 silskogospodarski pidpriyemstva u tomu chisli 46 nederzhavnih pidpriyemstv 35 fermerskih gospodarstv Na polyah reformovanih silgospodarstv gospodarstv viroshuyutsya kartoplya zernovi tehnichni ta kormovi kulturi Viroblyayetsya produkciya tvarinnictva vidrodzhuyetsya ptahivnictvo Najpotuzhnishi silskogospodarski pidpriyemstva rajonu Tovaristvo z obmezhenoyu vidpovidalnistyu Borzna Agroinvest m Borzna prov Urickogo 25 Generalnij direktor Ivanij Ivan Grigorovich Fermerske gospodarstvo virobnicho torgovelna firma Sfera diyalnosti viroshuvannya pshenici zhita yachmenyu prosa tritikale kukurudzi sonyashniku grechki soyi ripaku cukrovih buryakiv yih trivale zberigannya i pererobka virobnictvo i realizaciya boroshna krup hliba Tovaristvo z obmezhenoyu vidpovidalnistyu Borzna agroptahoprodukt m Borzna prov Urickogo 20 Direktor Ivanij Ivan Grigorovich Ptahofabrika Sfera diyalnosti viroshuvannya molodnyaka ptici tvarinnictvo Zakrite akcionerne tovaristvo Krasnosilske Borznyanskij r n s Krasnosilske vul Lenina 41 Golova pravlinnya Sheyin Ivan Josipovich Silskogospodarske pidpriyemstvo viroshuye zberigaye ta pereroblyaye pshenicyu zhito yachmin zernobobovi kulturi kartoplyu cukrovi buryaki kormovi kulturi zajmayetsya m yaso molochnim i m yasnim tvarinnictvom ptahivnictvom Doslidne gospodarstvo Ivanivka Chernigivskogo institutu agropromislovogo virobnictva NAANU Borznyanskij r n s Ivanivka vul Peremogi 5 Direktor Stolyaruk Anatolij Musijovich Sfera diyalnosti pidpriyemstva virobnictvo originalnogo elitnogo ta reprodukcijnogo nasinnya silskogospodarskih kultur viroshuvannya pleminnogo molodnyaku hudobi provedennya naukovih doslidiv i vprovadzhennya naukovo tehnichnih rozrobok Vtorinnij sektor Najbilshi promislovi pidpriyemstva rajonu Zakrite akcionerne tovaristvo Fabrika pechiva Borzna Borzna vul Ganni Barvinok 3 Golova pravlinnya Alimova Mariya Yevgeniyivna Kompaniya viroblyaye biskviti ta pechivo pryanikovi virobi zdobne pechivo Derzhavne pidpriyemstvo Shabalinivskij spirtovij zavod koncernu Ukrspirt Borznyanskij r n s Ivanivka vul Zavodska 1 Direktor D yakova Lyudmila Mikolayivna Pidpriyemstvo viroblyaye etilovij spirt skraplenij dioksid vuglecyu Zakrite akcionerne tovaristvo Borznyanskij cegelnij zavod VO Chernigivbudmateriali m Borzna vul Krasnosilskogo 46 Pidpriyemstvo viroblyaye virobi z kamenyu stinovogo betonnogo keramichnu ceglu inshu nemetalevu mineralnu produkciyu Vidkrite akcionerne tovaristvo Kvadr m Borzna vul Krasnosilskogo 44 Direktor Kotlickij A V Pidpriyemstvo vigotovlyaye elektronne obladnannya dlya telefonnih stancij AONi inshi vuzli elektronnoyi aparaturi zdijsnyuye modernizaciyu telefonnih stancij Privatne pidpriyemstvo Kronos m Borzna vul Krasnosilskogo 44 Direktor Pidlipskij Anatolij Vasilovich Pidpriyemstvo vigotovlyaye zapchastini dlya silgosptehniki buri dlya posadki hmelyu i vinogradu vakuumni nasosi Budivnictvo na Borznyanshini vedut shist budivelnih organizacij riznih form vlasnosti Najbilshi z nih Borznyanskij rajavtodor PMK 116 VAT Chernigivvodbud upravlinnya osushnih sistem Tretinnij sektor V rajoni funkcionuyut 102 zakladi torgivli magazini kioski kafe yidalni avtozapravni stanciyi Pidpriyemnickoyu diyalnistyu zajmayutsya blizko 500 osib kilkist pidpriyemstv malogo biznesu na 1000 zhiteliv 4 Diyuchih pidpriyemstv malogo biznesu 141 stanom na 2008 rik Kultura osvitaV rajoni pracyuyut rajonnij budinok kulturi 24 silskih budinkiv kulturi 2 budinki narodnoyi tvorchosti 7 klubiv 4 klubi biblioteki kinoteatr centralna rajonna ta centralna dityacha biblioteki 39 silskih bibliotek filij muzichna shkola narodnij istoriko krayeznavchij muzej Pri rajonnomu budinku kulturi diye narodnij teatr V 36 ti zagalnoosvitnih shkolah rajonu navchayetsya ponad 3 5 tisyach ditej 15 doshkilnih dityachih ustanov rozrahovani na ponad 500 malyukiv U Borzni diyut Derzhavnij silskogospodarskij tehnikum gimnaziya imeni P Kulisha zagalnoosvitnya shkola internat budinok dityachoyi ta yunackoyi tvorchosti dityacho yunacka sportivna shkola Borznyanskij derzhavnij silskogospodarskij tehnikum m Borzna vul O Desnyaka 23 Zasnovanij u 1898 roci Na dennomu viddilenni na osnovi povnoyi ta bazovoyi serednoyi osviti zdijsnyuyetsya pidgotovka specialistiv p yati profiliv buhgalterskij oblik agronomiya bdzhilnictvo organizaciya i tehnologiya vedennya fermerskogo gospodarstva i zberigannya konservuvannya ta pererobka plodiv i ovochiv na viddilennyah agronomiyi ta bdzhilnictva Na zaochnomu viddilenni gotuyut molodshih specialistiv po bdzhilnictvu ta buhgalterskomu obliku Na bazi tehnikumu funkcionuye navchalno konsultacijnij punkt Sumskogo nacionalnogo agrarnogo universitetu Gimnaziya imeni Pantelejmona Kulisha m Borzna vul B Hmelnickogo 1 Gimnaziya gotuye vipusknikiv z pogliblenim vivchennyam predmetiv matematichnogo ta gumanitarnogo napryamkiv Gimnaziya roztashovana v istorichnomu budinku v yakomu z 1912 roku diyalo Vishe pochatkove uchilishe 1824 1912 povitove uchilishe SportSportivnim vihovannyam molodi rajonu zajmayetsya Borznyanska rajonna dityacho yunacka sportivna shkola m Borzna vul Krasnosilskogo 33 Najpopulyarnishij vid sportu futbol Futbolnij klub Yednist z sela Pliski yedinij silskij klub sho graye na profesionalnomu rivni v chempionati Ukrayini z futbolu Najvishe dosyagnennya klubu v Kubku Ukrayini 1 8 finalu 2009 2010 Amatorski futbolni klubi Yednist 2 i Borzna Yunist uchasniki i prizeri chempionativ i kubkiv Chernigivskoyi oblasti sered amatoriv Bagato rokiv pospil organizovuvav u Borzni dityachi futbolni turniri velikij entuziast sportu deputat Borznyanskoyi rajonnoyi radi Mikola Majba Na jogo pam yat na rajonnomu stadioni Kolos provoditsya Vseukrayinskij turnir z futbolu pam yati Mikoli Majbi V turniri berut uchast dityachi futbolni komandi ne tilki z Chernigivskoyi oblasti a i z Brovariv Slavuticha tosho Borznyanska komanda z mini futbolu neodnorazovo vihodila v finalnu chastinu Vseukrayinskogo turniru Kubok Hyundaj V 2013 roci v rozigrashi Kubku Borznyanskogo rajonu z futbolu brali uchast 16 komand FK Horoshe Ozero Horoshe Ozero FK Yednist Pliski FK Zmina Borzna FK Yunist Borzna FK Berestovec Berestovec FK Olimpiya Olenivka FK Zirka Noselivka FK Yunist Zabilivshina FK Agrikor Hvilya Yaduti FK Petrivka Petrivka FK Vsevolozh Sivolozh FK Fortuna Komarivka FK Temp Veteran Borzna FK Zorya Mala Zagorivka FK Iskra Kinashivka FK Demetra Smolyazh Peremozhcem stala komanda FK Yednist z Plisok MedicinaMedichni poslugi nadayut Borznyanska centralna rajonna likarnya 4 dilnichnih likarni 6 likarskih ambulatorij ta 32 feldshersko akusherskih punkti Za danimi Chernigivskoyi ODA finansuvannya medichnih zakladiv u tomu chisli Borznyanskogo rajonu zdijsnyuyetsya centralizovano z oblasnogo byudzhetu u viglyadi kreditiv dlya vikonannya investicijnogo proyektu Zabezpechennya likuvalno profilaktichnih zakladiv obladnannyam transportnimi zasobami virobami medichnogo priznachennya ta likarskimi zasobami V rajoni zakupayutsya specializovani legkovi avtomobili medichne obladnannya i aparatura V toj zhe chas porivnyalnij analiz svidchit pro skorochennya zagalnoyi chiselnosti medichnih zakladiv rajonu nasampered silskih dilnichih likaren Dlya porivnyannya v 2007 roci v Borznyanskomu rajoni diyali centralna rajonna likarnya 8 dilnichnih likaren 3 ambulatoriyi ta 32 feldshersko akusherskih punkti Pam yatkiArhitektura V seli Novi Mlini znahoditsya murovana Svyato Troyicka cerkva 1800 roku yaka vnesena do spisku pam yatok istoriyi monumentalnogo mistectva ta arheologiyi nacionalnogo znachennya Derzhavnogo reyestru neruhomih pam yatok Ukrayini ob yekt 79 N 0 poryadkovij 3414 Cerkva diyucha nalezhit Svyato Troyickij parafiyi Borznyanskogo blagochinnya UPC MP Do pam yatok arhitekturi miscevogo znachennya vidnosyatsya murovani borznyanski Svyato Mikolayivskij hram 1768 r dzvinicya 1864 r dobudovanij v 1903 r vidrestavrovanij v 2009 r 1857 r vidrestavrovana na pochatku 2000 h i pochatok HH st vidrestavrovana na pochatku 2000 h cerkvi Usi hrami diyuchi UPC MP Vidbudovuyetsya 1905 r zbudovano na misti hramu 1788 roku V seli Komarivka Mihajlivska cerkva 1897 r V seli Golovenki znahoditsya perlina derev yanogo zodchestva pochatku XIX stolittya cerkva Arhistratiga Mihayila V Borzni i selah zbereglasya znachna kilkist budinkiv gospodarskih sporud mliniv XIX pochatku HH stolittya Deyaki z nih spravzhni vitvori mistectva Svyato Mikolayivska cerkva Borzna Svyato Mihajlivska cerkva Komarivka Svyato Troyicka cerkva Novi Mlini Cerkva Rizdva Hristovogo BorznaMuzeyi i zapovidniki U 2002 roci na hutori Motronivka pid Borznoyu de kolis prozhivav vidatnij pismennik i etnograf Pantelejmon Kulish stvorenij Oblasnij istoriko memorialnij muzej zapovidnik Gannina Pustin Borzna hut Motronivka Mayetok Kulishiv zajmaye 9 6 ga Centralne misce v muzejnomu kompleksi zajmaye hata sho ye tochnoyu kopiyeyu tiyeyi v yakij meshkali Kulishi V nomu rozmishena muzejna ekspoziciya Poryad z budinkom misce pohovannya podruzhzhya Kulishiv ta brata Oleksandri Bilozerskoyi Kulish Vasilya Bilozerskogo odnogo z organizatoriv Kirilo Mefodiyivskogo bratstva Na mogilah vstanovleni marmurovi pliti i hresti Navproti dubovij hrest majzhe 10 ti metrovoyi visoti i zolotoverha kaplicya Za lipovoyu aleyeyu vidtvorenoyu za starimi fotografiyami skulpturna kompoziciya z pam yatnikami Pantelejmonu Kulishu i Ganni Barvinok Do hutora chasto priyizdyat vidviduvachi Tut provodyatsya literaturni gostini istoriko kulturni konferenciyi mistecki zahodi Istoriko memorialnij muzej zapovidnik Gannina Pustin Pismennicya i gromadskij diyach Oleksandra Bilozerska Ganna Barvinok Pismennik poet dramaturg Pantelejmon Kulish Kolodyaz zhuravel v istoriko memorialnomu muzeyi Gannina Pustin Kaplicya na misci pohovannya P Kulisha O Bilozerskoyi Kulish i V M Bilozerskogo U 1996 roci v Borzni vidkrivsya pislya rekonstrukciyi Muzej sadiba narodnogo hudozhnika Ukrayini Oleksandra Sayenka Borzna vul Partizanska 58 yakij diye sogodni ne lishe yak muzej mitcya a i yak oseredok zberezhennya primnozhennya ta poshirennya istoriyi kulturi ta tradicij Borznyanshini Shoroku tut provodyatsya zustrichi z vidomimi lyudmi urodzhencyami borznyanskogo krayu yaki prozhivayut za mezhami Chernigivskoyi oblasti ta Ukrayini a takozh zi slavnimi zemlyakami rodinami sho zhivut tut nini i svoyeyu praceyu ta gromadskoyu diyalnistyu roblyat sogodni pomitnij vnesok u rozvitok istoriyi i tradicij ridnogo krayu U Borzni diye takozh Borzna vul Radyanska 4 z shirokoyu krayeznavchoyu ekspoziciyeyu Muzej 1922 roku zasnuvav hudozhnik i pedagog Andronik Lazarchuk V muzeyi predstavlena bagata kolekciya kartin hudozhnika Mikoli Ge Pam yatniki Pam yatnik getmanu B Hmelnickomu BorznaPam yatnik zagiblim zemlyakam Pliski Borzna Monument zemlyakam yaki zaginuli na frontah Velikoyi Vitchiznyanoyi vijni Pam yatnij znak zagiblim zemlyakam sho zaginuli vikonuyuchi internacionalnij obov yazok v Afganistani Pam yatnij znak geroyam borznyancyam vid vdyachnih nashadkiv Pam yatnik zasnovniku ukrayinskoyi getmanskoyi derzhavi getmanu B Hmelnickomu Monument bratska mogila zahisnikiv Borzni Pam yatnik T G Shevchenku i pam yatnij znak v pam yat pro perebuvannya poeta v misti Visoke Pam yatnik radyanskim voyinam yaki zaginuli v 1943 roci vizvolyayuchi Borznyanshinu Komarivka Pam yatnik bratska mogila radyanskih voyiniv yaki zaginuli v 1943 roci vizvolyayuchi Borznyanshinu Sered nih Geroj Radyanskogo Soyuzu gvardiyi kapitan Ksenofont Maksin Krasnosilske Pam yatnij znak zemlyakam yaki zaginuli na frontah Velikoyi Vitchiznyanoyi vijni Byust Geroya Radyanskogo Soyuzu Ivana Mihajlovicha Krasnosilskogo Kruti 2006 roku poryad iz zaliznichnoyu stanciyeyu vidkrili memorial pam yati Geroyiv Krut 300 yunakiv yaki zaginuli 29 sichnya 1918 roku zahishayuchi Ukrayinu vid bilshovickogo vijska Novi Mlini Pam yatnik bratska mogila radyanskih voyiniv yaki zaginuli v 1943 roci vizvolyayuchi Borznyanshinu Sered nih Geroj Radyanskogo Soyuzu starshij lejtenant Pavlo Yarcev Olenivka Pam yatniki na mogilah Pantelejmona Kulisha Oleksandri Bilozerskoyi Kulish Vasilya Bilozerskogo Pliski Monument zemlyakam yaki zaginuli na frontah Velikoyi Vitchiznyanoyi vijni Shapovalivka Pam yatnij znak borznyancyam rozstrilyanim fashistskimi zagarbnikami 18 sichnya 1942 roku Yaduti Bronzove pogruddya zemlyaka Geroya Radyanskogo Soyuzu Feodosiya Rodionovicha Gorbacha PersonaliyiDokladnishe Kategoriya Personaliyi Borznyanskij rajon V Borzni narodilisya odin z vatazhkiv nacionalno vizvolnoyi borotbi ukrayinskogo narodu proti polskoyi shlyahti na Pravoberezhnij Ukrayini v kinci XVII go na pochatku XVIII stolit polkovnik bilocerkivskij fastivskij Semen Palij bl 1640 h 1710 div takozh Povstanni Paliya nakaznij getman Ukrayini 1722 1724 po smerti Ivana Skoropadskogo chernigivskij polkovnik Pavlo Polubotok vidomij tim sho vistupav proti znishennya zalishkiv ukrayinskogo suverenitetu ta za obmezhennya carskogo vplivu v Ukrayini i za nakazom Petra I buv zagnoblenij u Petropavlovskij forteci Na hutori pid Borznoyu v 1770 roci narodivsya i tam samo pohovanij 1854 r geroj franko rosijskoyi vijni 1812 roku general major Andrij Glyebov Na hutori Kukurikivshina teper Zabilivshina narodivsya i tam samo proviv ostanni roki zhittya ukrayinskij poet romantik blizkij drug Tarasa Shevchenka Viktor Zabila Tut zhe na hutori Motronivka proviv ostanni roki zhittya inshij drug Shevchenka pismennik poet dramaturg Pantelejmon Kulish i jogo druzhina pismennicya Oleksandra Bilozerska Ganna Barvinok Taras Shevchenko buv boyarinom na yih vesilli v 1847 roci 2009 roku do 190 richchya z dnya narodzhennya Pantelejmona Kulisha v Motronivci vidkrivsya istoriko memorialnij kompleks Gannina pustin do vidkrittya yakogo doklav zusil inshij vidomij urodzhenec Borzni Narodnij deputat Ukrayini I IV sklikan Geroj Ukrayini Ivan Stepanovich Plyush U Borzni narodilisya istorik publicist derzhavoznavec perekladach Mihajlo Antonovskij 1759 1816 naturfilosof profesor fiziologiyi Danilo Vellanskij 1774 1847 ukrayinska pedagog organizator narodnoyi osviti Hristina Alchevska 1841 1920 Na Borznyanshini buvali zhili i tvorili Taras Shevchenko Marko Vovchok Lyubov Yanovska hudozhnik Mikola Ge ta inshi diyachi ukrayinskoyi kulturi U Borzni narodivsya zhiv i pracyuvav ukrayinskij mitec dekorator narodnij hudozhnik Ukrayini Oleksandr Ferapontovich Sayenko Nini v sadibi de zhiv mitec diye muzej Urodzhencyami borznyanskogo krayu buli botanik fiziolog roslin akademik AN URSR profesor Votchal Yevgen Pilipovich 1864 1937 movoznavci poeti Gladkij Mikola Dmitrovich 1885 1942 i Olijnik Anatol Andrijovich 1902 1936 mitci skulptor narodnij hudozhnik URSR laureat Derzhavnoyi premiyi im T G Shevchenka Fradkin Mojsej Zalmanovich 1904 1974 zhivopisec narodnij hudozhnik URSR chlen korespondent Akademiyi Mistectv SRSR Kosteckij Volodimir Mikolajovich 1905 1968 grafik i medalyer zasluzhenij hudozhnik URSR Hotinok Isak Pavlovich 1908 1980 skulptor narodnij hudozhnik URSR Kalchenko Galina Nikiforivna 1926 1975 Pam yatnij znak geroyam borznyancyam vid vdyachnih nashadkiv Na frontah Drugoyi svitovoyi vijni brali uchast urodzhenci borznyanshini Geroyi Radyanskogo Soyuzu Baranenko Volodimir Yakovich 1923 1975 Gorbach Feodosij Rodionovich 1912 1945 Illyushko Pavlo Ivanovich 1914 1996 Krasnosilskij Ivan Mihajlovich 1913 1941 Leshenko V yacheslav Sergijovich 1916 1978 Netreba Vasil Gavrilovich 1903 1975 Pokidko Vasil Markovich 1919 1991 Harchenko Ivan Ustinovich 1918 1989 ta povnij kavaler Ordena Slavi Yaremenko Illya Petrovich 1925 1967 U Borzni zhiv i navchavsya Geroj Radyanskogo Soyuzu lotchik kosmonavt Volodimir Georgijovich Titov Sered vidatnih lyudej minuvshini yaki ne buli urodzhencyami ale zhili i tvorili na Borznyanshini varto zgadati podruzhzhya pedagogiv etnografiv folkloristiv i gromadskih diyachiv Oleksandra i Sofiyu Rusovih zhili na hutori bilya Borzni v 1878 1880 rokah Trivalij chas na Borznyanshini zhiv i tvoriv biloruskij poet odin iz zasnovnikiv novoyi biloruskoyi literaturi Francishek Bogushevich Z 1915 roku do ostannih dniv zhittya v Borzni zhiv i pracyuvav hudozhnik i pedagog majster pobutovih kartin pejzazhiv ta portretiv Lazarchuk Andronik Grigorovich 1919 roku vin ocholiv hudozhni kursi a u 1922 roci stav iniciatorom zasnuvannya Borznyanskogo krayeznavchogo muzeyu de zibrav tvori Mikoli Ge Zaviduvav muzeyem u 1922 1925 rr Pomer u Borzni 6 veresnya 1934 roku pohovanij na miskomu cvintari PrimitkiRozporyadzhennya Prezidenta Ukrayini vid 19 bereznya 2020 roku 194 2020 rp Pro priznachennya L Osadchuk golovoyu Borznyanskoyi rajonnoyi derzhavnoyi administraciyi Chernigivskoyi oblasti Arhiv originalu za 22 lyutogo 2015 Procitovano 23 listopada 2009 Zakrevska G V Geologichnij ta geomorfologichnij naris Chernigivskogo Polissya mizh rr Desnoyu ta Dniprom K Vidavnictvo Ukrayinskoyi Akademiyi Nauk 1936 188 s Mala girnicha enciklopediya u 3 t za red V S Bileckogo D Donbas 2004 T 1 A K 640 s ISBN 966 7804 14 3 Informaciya Borznyanskoyi rajonnoyi derzhavnoyi administraciyi Arhiv originalu za 13 serpnya 2013 Procitovano 21 lyutogo 2015 Klimat Chernigovskoj oblasti Arhiv originalu za 20 chervnya 2013 Procitovano 24 sichnya 2011 ros Bojchenko S G Voloshuk V M Doroshenko I A Globalne poteplinnya ta jogo naslidki na teritoriyi Ukrayini Ukrayinskij geografichnij zhurnal 2000 3 S 59 68 Fizichna geografiya Ukrayinskoyi RSR Za red O M Marinicha Kiyiv Visha shkola 1982 207 s Diduh Ya P Shelyag Sosneko Yu R Nove geobotanichne rajonuvannya Ukrayini ta sumizhnih teritorij Ukrayinskij botanichnij zhurnal 2003 60 1 S 6 17 Arhiv originalu za 20 chervnya 2012 Procitovano 23 sichnya 2011 Smolyar O M Fitoriznomanittya Livoberezhnogo Pridniprov ya Avtoreferat Kiyiv Institutu botaniki im M G Holodnogo NAN Ukrayini 2000 Piddubna I L Adventivna flora Chernigivskoyi oblasti istoriya formuvannya ta suchasnij stan Diplomna robota Chernigiv Chernigivskij derzhavnij pedagogichnij universitet im T G Shevchenka 2004 Pavlovich A M Tvarinnij svit Chernigivshini dosit riznomanitnij Chernigivskij monitor 01 10 2009 nedostupne posilannya z chervnya 2019 Informaciya z ekspoziciyi zoologichnogo muzeyu Nizhinskogo derzhavnogo universitetu im M V Gogolya Arheologiya Ukrayinskoyi RSR V 3 h tomah T 2 Skifo sarmatska ta antichna arheologiya Redkol t V O Anohin ta in K Naukova dumka 1971 503 s Ilinskaya V A Terenozhkin A N Pamyatniki Lesostepnogo Levoberezhya Sejm Ilinskaya V A Terenozhkin A N Skifiya VII IV v v do n e K 1983 S 342 344 Dashkevich Ya Getmanska Ukrayina Polki Polkovniki Sotni Livoberezhzhya Pam yatki Ukrayini 1990 1 S 12 Nesterenko L Volosti Chernigivskoyi guberniyi v pershij polovini XIX st 21 sichnya 2021 u Wayback Machine Siveryanskij litopis 2010 4 S 100 104 Enciklopedicheskij slovar Izd F A Brokgauz I A Efron SPb Semenovskaya Tipo Litografiya I A Efrona 1890 1907 T 1 41A dop 1 2A Cit po Enciklopedicheskij Slovar F A Brokgauza i I A Efrona v 86 tomah s illyustraciyami i dopolnitelnymi materialami pod red I E Andreevskogo K K Arseneva F F Petrushevskogo Arhiv originalu za 6 chervnya 2012 Procitovano 26 sichnya 2011 ros Arhiv originalu za 27 listopada 2016 Procitovano 26 sichnya 2011 s Ukaz Prezidiyi VR URSR vid 21 01 1959 Pro likvidaciyu deyakih rajoniv Chernigivskoyi oblasti Arhiv originalu za 2 kvitnya 2015 Procitovano 26 sichnya 2011 Arhiv originalu za 1 lipnya 2018 Procitovano 7 listopada 2016 Koronavirus v Ukrayini dvi ditini znahodyatsya u vazhkomu stani 28 kvitnya 2020 u Wayback Machine Telekanal novin 24 29 bereznya 2020 Arhiv originalu za 22 lyutogo 2015 Procitovano 23 listopada 2009 Istoriya mist i sil Ukrayinskoyi RSR U 26 ti t Chernigivska oblast K Ukrayinska Radyanska Enciklopediya 1972 779 s Naselennya za stattyu ta vikom 2001 ukr Derzhavna sluzhba statistiki Ukrayini Arhiv originalu za 17 sichnya 2021 Arhiv originalu za 16 travnya 2022 Procitovano 18 travnya 2022 Informaciya Chernigivskoyi oblasnoyi derzhavnoyi administraciyi nedostupne posilannya z lyutogo 2019 Arhiv originalu za 04 08 2008 Procitovano 28 02 2011 Turnir pam yati Mikoli Majbi Andrij Donchenko nedostupne posilannya z lyutogo 2019 Borznyanci sribni prizeri Kubku HYUNDAI z mini futbolu Andrij Donchenko nedostupne posilannya z lyutogo 2019 Arhiv originalu za 04 03 2016 Procitovano 16 02 2011 Dani za 2007 rik buli vzyati z sajtu Borznyanskoyi RDA do onovlennya 2009 rik stanom na 2011 rik ye na sajti Upravlinnya kulturi i turizmu Chernigivskoyi oblderzhadministraciyi 23 lipnya 2011 u Wayback Machine Arhiv originalu za 22 bereznya 2012 Procitovano 26 sichnya 2011 Borznyanske blagochinnya Oficijnij sajt Chernigivskoyi yeparhiyi nedostupne posilannya z lyutogo 2019 Motronivka Shevchenkivska enciklopediya T 4 M Pa u 6 t Gol red M G Zhulinskij Kiyiv In t literaturi im T G Shevchenka 2013 S 343 Arhiv originalu za 2 kvitnya 2015 Procitovano 26 sichnya 2011 Arhiv originalu za 2 kvitnya 2015 Procitovano 26 sichnya 2011 Sadiba narodnogo hudozhnika Ukrayini Oleksandra Sayenka hudozhnij memorialnij muzej m Borzna Chernigivska obl Hudozhnij memorialnij muzej Sadiba narodnogo hudozhnika Ukrayini Oleksandra Sayenka 18 sichnya 2021 u Wayback Machine Elektronna kopiya putivnik avt ta uporyad N Sayenko Upr kulturi Chernigiv oblderzhadmin Borznyan rajderzhadmin Elektron tekst dani 1 fajl 11 8 Mb Kiyiv b v 2002 Kiyiv NBU im Yaroslava Mudrogo 2017 DzherelaIstoriya mist i sil Ukrayinskoyi RSR U 26 ti t Chernigivska oblast Kiyiv Ukrayinska Radyanska Enciklopediya 1972 Nesterenko L Volosti Chernigivskoyi guberniyi v pershij polovini XIX st Siveryanskij litopis 2010 4 S 100 104 PosilannyaVikishovishe maye multimedijni dani za temoyu Borznyanskij rajonOficijnij vebsajt Borznyanskoyi rajderzhadministraciyi nedostupne posilannya z lyutogo 2019 Storinka na vebsajti Chernigivskoyi oblderzhadministraciyi nedostupne posilannya z lyutogo 2019 Storinka na vebsajti upravlinnya kulturi i turizmu Chernigivskoyi oblderzhadministraciyi 17 chervnya 2008 u Wayback Machine Kulikivskij rajon Menskij rajon Sosnickij rajon Koropskij rajonNizhinskij rajon Bahmackij rajonIchnyanskij rajonCya stattya nalezhit do vibranih statej Ukrayinskoyi Vikipediyi