Azərbaycanca
Беларускі
Dansk
Deutsch
Española
Français
Indonesia
Italiana
日本語
Қазақ
Lietuvos
Nederlands
Português
Русский
සිංහල
แบบไทย
Türkçe
Українська
中國人
United State
Afrikaans
Іван Устинович Харченко (*23 вересня 1918, с. Комарівка, Ніжинський повіт, Чернігівська область — †1 липня 1989, Київ) — учасник Другої Світової війни, Герой Радянського Союзу (1944). Заслужений працівник МВС СРСР.
| Іван Устинович Харченко | ||||||||||
|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|
| Народження | 23 вересня 1918 с. Комарівка | |||||||||
| Смерть | 1 липня 1989 (70 років) м. Київ | |||||||||
| Поховання | Берковецьке кладовище | |||||||||
| Країна |  Українська Держава УНР СРСР | |||||||||
| Роки служби | 1938—1964 | |||||||||
| Партія | ВКП(б) | |||||||||
| Звання |  Полковник | |||||||||
| Війни / битви | Німецько-радянська війна | |||||||||
| Нагороди |
| |||||||||
Біографія
Народився у селищі Комарівка, Ніжинського повіту (зараз Борзнянський район, Чернігівська область) у багатодітній селянській родині, мав дві старші та одну молодшу за нього сестер. Українець. В 1933 році, коли батько Івана, Устин Петрович, помер під час голодомору, старша сестра забрала 15-річного брата Івана до Москви. Іван Устинович почав свою трудову діяльність на авіазаводі імені Чкалова столяром.
В 1938 році його викликав до лав Червоної Армії Кунцевський РВК. Службу почав проходити у військах Місцевої Протиповітряної оборони НКВС у м. Запоріжжі. Після 3 років строкової служби Іван Устинович повинен був демобілізуватись з посади старшини роти, але відразу після початку Німецько-радянської війни був направлений до проходження курсів молодших лейтенантів, м. Ленінград.
Після важких боїв другої половини 1941 року, 31 Окремий Інженерно-протихімічний батальйон військ МППО НКВС, після доформування, був направлений до Сталінграду. Молодшим лейтенантом Іван Устинович повернувся до своєї частини на посаду командира взводу.
Під час Сталінградської битви німецька авіація безперервно бомбардувала місто. Чимало бомб лишалось непідірваними. Також Люфтваффе використовували бомби з затримкою підриву — підрив через півгодини, годину чи довше після закінчення авіанальоту, це деморалізувало цивільне населення та військових. Іван Устинович керував роботами з розмінування та особисто розміновував непідірвані бомби та снаряди.
Після відвоювання Києва, Іван Устинович розміновував Київ та центральні райони України. В архівах Національного музею історії України у Другій світовій війні зберігається фотографія зруйнованого Хрещатика с надписом на дерев'яній дощечці «Проверено — мин нет. Л-т Харченко». Член ВКП(б) с вересня 1943 года.
2 листопада 1944 року був виданий указ Президії Верховної Ради СРСР про присвоєння Івану Устиновичу Харченку звання Героя Радянського Союзу з врученням ордена Леніна та медалі Золотої Зірки (№ 5573). На той момент Іван Устинович ліквідував понад 1500 бомб калібру більше 500 кг та більш ніж 25 000 інших вибухонебезпечних предметів.
Після закінчення Німецько-радянської війни, Іван Устинович продовжував ліквідацію небезпечної спадщини війни. За розмінування у мирний час Іван Устинович був нагороджений орденами Червоного Прапора, Червоної Зірки та медаллю «За бойові заслуги». В 1950 році Іван Устинович закінчив Вищу офіцерську інженерну школу, м. Москва. Він особисто розміновував до 1956 року, після чого керував роботами по розмінуванню та ділився багатим бойовим досвідом з офіцерами підрозділів військ Цивільної оборони. В 1961 році командував батальйоном, що ліквідовував наслідки Куренівської трагедії.
Після звільнення в запас в 1964 році, Іван Устинович працював на інженерних посадах в Міністерстві монтажних та спеціальних будівельних робіт УРСР до 1986 року, коли він пішов на пенсію.
Іван Устинович Харченко помер в Києві 1 липня 1989 року. Похований в Києві на Міському кладовищі «Берківці».
Військова служба
- 1938—1941 — 31 Окремий Інженерно-протихімічний батальйон військ МППО НКВС (Запоріжжя), курсант, командир відділення, старшина роти
- 1941 — Курси молодших лейтенантів при Ленінградській школі вдосконалення командного составу Головного управління інженерних військ (Ленінград), курсант
- 1941—1942 — 22 Окремий Інженерно-протихімічний батальйон військ МППО НКВС (Горький), командир взводу
- 1942—1943 — 31 Окремий Інженерно-протихімічний батальйон військ МППО НКВС (Сталінград), командир взводу
- 1943—1945 — 6 Інженерно-протихімічний полк військ МППО НКВС Київ, командир взводу
- 1945—1951 — 6 Інженерно-протихімічний полк військ МППО МВС Київ, командир роти
- 1951—1955 — 3 загін служби МПВО МВС Київ, командир піротехнічної команди
- 1955—1956 — 6 Інженерно-протихімічний полк військ МППО МВС Київ, начальник піротехнічної служби
- 1956—1960 — 6 Інженерно-протихімічний полк військ МППО МВС Київ, командир інженерного батальйону
- 1960—1962 — 120 Окремий Інженерно-протихімічний полк військ МППО Київського військового округу, командир інженерного батальйону
- 1962—1964 — Штаб Цивільної Оборони УРСР Київ, офіцер з організації бойової підготовки
Нагороди
Нагороди наводяться в хронологічному порядку нагородження (за винятком ювілейних медалей та медалей за вислугу років).
Особисте життя
В 1942 році одружився з Ніною Степанівною Гордєевою (1926—2014). Виховав сина Валентина (1945-2016) і дочку Людмилу (н. 1947). З воєнних років і до кінця життя дружив з власним кореспондентом газети «Правда» Александром Степановичем Богмою.
Примітки
- Фонди Національного музею історії України у Другій світовій війні, м. Київ
- Дані з архиву МО СРСР
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Ivan Ustinovich Harchenko 23 veresnya 1918 s Komarivka Nizhinskij povit Chernigivska oblast 1 lipnya 1989 Kiyiv uchasnik Drugoyi Svitovoyi vijni Geroj Radyanskogo Soyuzu 1944 Zasluzhenij pracivnik MVS SRSR Ivan Ustinovich HarchenkoNarodzhennya23 veresnya 1918 1918 09 23 s KomarivkaSmert1 lipnya 1989 1989 07 01 70 rokiv m KiyivPohovannyaBerkovecke kladovisheKrayina Ukrayinska Derzhava UNR SRSRRoki sluzhbi1938 1964PartiyaVKP b Zvannya PolkovnikVijni bitviNimecko radyanska vijnaNagorodiMedal Za bojovi zaslugi Medal Za oboronu Stalingrada U Vikipediyi ye statti pro inshih lyudej iz prizvishem Harchenko BiografiyaNarodivsya u selishi Komarivka Nizhinskogo povitu zaraz Borznyanskij rajon Chernigivska oblast u bagatoditnij selyanskij rodini mav dvi starshi ta odnu molodshu za nogo sester Ukrayinec V 1933 roci koli batko Ivana Ustin Petrovich pomer pid chas golodomoru starsha sestra zabrala 15 richnogo brata Ivana do Moskvi Ivan Ustinovich pochav svoyu trudovu diyalnist na aviazavodi imeni Chkalova stolyarom V 1938 roci jogo viklikav do lav Chervonoyi Armiyi Kuncevskij RVK Sluzhbu pochav prohoditi u vijskah Miscevoyi Protipovitryanoyi oboroni NKVS u m Zaporizhzhi Pislya 3 rokiv strokovoyi sluzhbi Ivan Ustinovich povinen buv demobilizuvatis z posadi starshini roti ale vidrazu pislya pochatku Nimecko radyanskoyi vijni buv napravlenij do prohodzhennya kursiv molodshih lejtenantiv m Leningrad Pislya vazhkih boyiv drugoyi polovini 1941 roku 31 Okremij Inzhenerno protihimichnij bataljon vijsk MPPO NKVS pislya doformuvannya buv napravlenij do Stalingradu Molodshim lejtenantom Ivan Ustinovich povernuvsya do svoyeyi chastini na posadu komandira vzvodu Pid chas Stalingradskoyi bitvi nimecka aviaciya bezperervno bombarduvala misto Chimalo bomb lishalos nepidirvanimi Takozh Lyuftvaffe vikoristovuvali bombi z zatrimkoyu pidrivu pidriv cherez pivgodini godinu chi dovshe pislya zakinchennya avianalotu ce demoralizuvalo civilne naselennya ta vijskovih Ivan Ustinovich keruvav robotami z rozminuvannya ta osobisto rozminovuvav nepidirvani bombi ta snaryadi Pislya vidvoyuvannya Kiyeva Ivan Ustinovich rozminovuvav Kiyiv ta centralni rajoni Ukrayini V arhivah Nacionalnogo muzeyu istoriyi Ukrayini u Drugij svitovij vijni zberigayetsya fotografiya zrujnovanogo Hreshatika s nadpisom na derev yanij doshechci Provereno min net L t Harchenko Chlen VKP b s veresnya 1943 goda 2 listopada 1944 roku buv vidanij ukaz Prezidiyi Verhovnoyi Radi SRSR pro prisvoyennya Ivanu Ustinovichu Harchenku zvannya Geroya Radyanskogo Soyuzu z vruchennyam ordena Lenina ta medali Zolotoyi Zirki 5573 Na toj moment Ivan Ustinovich likviduvav ponad 1500 bomb kalibru bilshe 500 kg ta bilsh nizh 25 000 inshih vibuhonebezpechnih predmetiv Pislya zakinchennya Nimecko radyanskoyi vijni Ivan Ustinovich prodovzhuvav likvidaciyu nebezpechnoyi spadshini vijni Za rozminuvannya u mirnij chas Ivan Ustinovich buv nagorodzhenij ordenami Chervonogo Prapora Chervonoyi Zirki ta medallyu Za bojovi zaslugi V 1950 roci Ivan Ustinovich zakinchiv Vishu oficersku inzhenernu shkolu m Moskva Vin osobisto rozminovuvav do 1956 roku pislya chogo keruvav robotami po rozminuvannyu ta dilivsya bagatim bojovim dosvidom z oficerami pidrozdiliv vijsk Civilnoyi oboroni V 1961 roci komanduvav bataljonom sho likvidovuvav naslidki Kurenivskoyi tragediyi Pislya zvilnennya v zapas v 1964 roci Ivan Ustinovich pracyuvav na inzhenernih posadah v Ministerstvi montazhnih ta specialnih budivelnih robit URSR do 1986 roku koli vin pishov na pensiyu Nadgrobok na mogili Ivan Ustinovich Harchenko pomer v Kiyevi 1 lipnya 1989 roku Pohovanij v Kiyevi na Miskomu kladovishi Berkivci Vijskova sluzhba1938 1941 31 Okremij Inzhenerno protihimichnij bataljon vijsk MPPO NKVS Zaporizhzhya kursant komandir viddilennya starshina roti 1941 Kursi molodshih lejtenantiv pri Leningradskij shkoli vdoskonalennya komandnogo sostavu Golovnogo upravlinnya inzhenernih vijsk Leningrad kursant 1941 1942 22 Okremij Inzhenerno protihimichnij bataljon vijsk MPPO NKVS Gorkij komandir vzvodu 1942 1943 31 Okremij Inzhenerno protihimichnij bataljon vijsk MPPO NKVS Stalingrad komandir vzvodu 1943 1945 6 Inzhenerno protihimichnij polk vijsk MPPO NKVS Kiyiv komandir vzvodu 1945 1951 6 Inzhenerno protihimichnij polk vijsk MPPO MVS Kiyiv komandir roti 1951 1955 3 zagin sluzhbi MPVO MVS Kiyiv komandir pirotehnichnoyi komandi 1955 1956 6 Inzhenerno protihimichnij polk vijsk MPPO MVS Kiyiv nachalnik pirotehnichnoyi sluzhbi 1956 1960 6 Inzhenerno protihimichnij polk vijsk MPPO MVS Kiyiv komandir inzhenernogo bataljonu 1960 1962 120 Okremij Inzhenerno protihimichnij polk vijsk MPPO Kiyivskogo vijskovogo okrugu komandir inzhenernogo bataljonu 1962 1964 Shtab Civilnoyi Oboroni URSR Kiyiv oficer z organizaciyi bojovoyi pidgotovkiNagorodiNagorodi navodyatsya v hronologichnomu poryadku nagorodzhennya za vinyatkom yuvilejnih medalej ta medalej za vislugu rokiv Medal Za oboronu Stalingrada Zolota Zirka Geroya Radyanskogo Soyuzu ta Orden Lenina Medal Za peremogu nad Nimechchinoyu Medal Za bojovi zaslugi Orden Chervonoyi Zirki Orden Chervonogo Prapora Orden Vitchiznyanoyi vijni I stupenyaOsobiste zhittyaV 1942 roci odruzhivsya z Ninoyu Stepanivnoyu Gordyeevoyu 1926 2014 Vihovav sina Valentina 1945 2016 i dochku Lyudmilu n 1947 Z voyennih rokiv i do kincya zhittya druzhiv z vlasnim korespondentom gazeti Pravda Aleksandrom Stepanovichem Bogmoyu PrimitkiFondi Nacionalnogo muzeyu istoriyi Ukrayini u Drugij svitovij vijni m Kiyiv Dani z arhivu MO SRSR