Гли́нисті поро́ди — група порід, що складені головним чином глинистими мінералами (каолініт, гідрослюди, монтморилоніт, палигорськіт та інші), розмір часток яких не перевищує 0,01 мм у діаметрі, та тонкими уламками інших мінералів.
Загальний опис
Глинистими породами називається група осадових неметаморфізованих гірських порід, які складаються, в основному, з тонких (менше 0,01 мм) фракцій переважно глинистих мінералів.
Глини — осадові землисті гірські породи, які утворюють з водою тістообразну масу, яка зберігає при висиханні придану їй форму, а після випалення одержану твердість каменю. Глини складаються з глинистих мінералів (каолініту, галуазіту, монтморілоніту, гідрослюд і ін.) і домішків (кварц, гідроокиси заліза, карбонати і ін.). При значному вмісті піщаних зерен глини переходять в суглинки.
Суглинки — пухкі відклади, які містять 30–50 % частинок глинистої фракції і 70–50 % уламкуватого матеріалу фракцій крупніших за 0,01 мм. Переважно суглинки містять 10–30 % глинистих частинок менших 0,005 мм, які визначають їх пластичність.
Лес і лесовидні суглинки є дисперсними полімерними породами землистої структури. По механічному складу вони характеризуються перевагою фракцій з розміром частинок 0,05–0,01 мм і 0,01–0,005 мм.
Головними хімічними компонентами глинистих порід є SiO2, Al2O3, H2O, в підлеглих кількостях присутні TiO2, Fe2O3, FeO, MnO, MgO, CaO, Na2O, K2O, SO3 і органічні речовини.
По кількості глинозему (Al2O3) в прогартованому стані глинисті породи підрозділяються на високоглиноземні (>45 %), високо основні (38–45 %), основні (28–38 %), напівкислі (14–28 %) і кислі (<14 %).
Глинисті породи підрозділяються також на зцементовані і незцементовані. Цементування породи здійснюється в результаті дії на неї вапнякового, кременистого, залізистого, ґіпсового та інших цементів.
Найбільш затверділими і міцними глинистими породами є алеврити. Вони відносяться до древніших і залягають на значній глибині. Зцементовані алеврити називають алевролітами. Для алевролітів характерно слабке розмокання у воді. Але особливо важко розмиваються аргіліти — глинисті породи, що зцементовані кремнеземом.
Незцементовані пухкі глинисті породи, як правило, швидко розмокають у воді. Залежно від вмісту в цих породах частинок крупністю менше 5 мкм вони підрозділяються на супіски (3–10 %), суглинки (10–30 %) і глини (30 % і більше).
Крім глинистих мінералів, що представлені дрібнішими кристалами розміром до декількох мікронів, до складу глинистих ґрунтів входять уламки кварцу, польових шпатів та інших мінералів.
До складу глинистих ґрунтів у різних співвідношеннях входять глинисті, пилуваті та піщані частки. Властивості цих ґрунтів у багатьох випадках визначаються мінеральним складом саме глинистої фракції. Важливе значення мають такі глинисті мінерали, як каолініт, іліт і монтморилоніт.
Утворення
Аргілітизація (рос. аргилизация, англ. argillization, нім. Argillisation, Argillisierung) -
- Процес гідротермального метасоматичного заміщення глинистими силікатами мінералів магматичних комплексів під впливом постмагматичних розчинів.
- Перетворення гірських порід у глини при процесах хімічного вивітрювання.
Різновиди
Аргіліт (рос. аргиллит, англ. argillyte, нім. Tonschiefer, Argillit) — осадова гірська порода, що утворюється внаслідок ущільнення, зневоднювання та цементації глин. У воді не розмокає. Застосовується як сировина для виробництва цементу, керамзиту і (рідше) будівельної кераміки. Каолінові аргіліти з домішкою ґіббситу використовуються як вогнетриви (флінтклей).
Покривний суглинок — малопотужний шар безвалунного суглинку, який вкриває різні форми рельєфу в області плейстоценового зледеніння. Генезис вивчений недостатньо. Є думка про його формування у прильодовиковій області.
Мергелистий суглинок (рос. мергелистый суглинок, англ. marl, marly loam; нім. Mergellehm m) — суглинок, багатий на карбонати.
Суглинки валунні — містять значну домішку безладно розподілених валунів. Найчастіше являють собою морени, однак можуть мати й інший генезис, наприклад, селевий, делювіальний.
Суглинки лесовидні — пухкі породи схожі на лес (крупність зерен, пористість тощо), але для них характерна більша глинистість, присутність грубого піщаного й навіть галькового матеріалу, наявність шаруватості. Розрізняють суглинки лесовидні різного походження — річкового, озерного, алювіального, пролювіального та ін.
Родовища
За умовами утворення, речовинним і мінеральним складом промислові родовища глинистих порід, що забезпечують потреби ринку в глинистій сировині, поділяються на такі геолого-промислові типи:
- Елювіальні родовища, які сформувались внаслідок вивітрювання магматичних, метаморфічних і осадових порід та накопичення на їх місці глинистих продуктів вивітрювання цих гірських порід.
- Осадові родовища, що утворюються внаслідок перенесення та відкладення в іншому місці продуктів механічного та хімічного руйнування гірських порід, підрозділяються на континентальні і морські.
До континентальних осадових родовищ слід відносити:
- озерні й озерно-болотні родовища, які утворюються при відкладенні на дні прісноводних озер глинистих мінералів;
- схилові родовища глин, які утворюються на схилах річкових долин, пагорбів і гір у результаті сповзання продуктів вивітрювання корінних порід;
- алювіальні родовища, які сформувались у результаті зносу і відкладення глинистих продуктів вивітрювання в руслах річок;
- моренні родовища, які утворюються за рахунок глинистого матеріалу, захопленого і перенесеного льодовиками і відкладеного під час їхнього танення;
- пролювіальні, які утворюються в крайових частинах конусів виносу та біля підніжжя гір тимчасовими потоками;
- флювіогляціальні (озерно-льодовикові) родовища, які утворюються в результаті перемиву морени потоками талих вод льодовика і відкладів глинистих частинок у озерних западинах.
Морські родовища глин утворюються в порівняно мілководних зонах шельфу як у відкритому морі, так і у затоках та лагунах, на ділянках, що не піддаються інтенсивному і хвилеприбойному впливу та впливу хвиль, а також поза зонами інтенсивних придонних течій:
- родовища відкритих частин шельфу. Мають найбільше промислове значення. Вони сформовані за рахунок відкладень глинистих мінералів у відносно мілководних частинах шельфу;
- прибережно-морські родовища. Вони утворюються за рахунок відкладення глинистої речовини на глибинах до 50 м у бухтах, затоках, підводних частинах річкових дельт, між прибережними островами;
- вулканогенно-осадові родовища глин. Вони виникають шляхом підводного «розкладання» вулканічного попелу і туфів без їхнього суттєвого перевідкладання.
Метаморфогенні родовища глинистих порід утворюються внаслідок різних фізико-механічних факторів.
Види
Глинисті ґрунти розподіляють на різновиди за: показниками пластичності та текучості, відносними деформаціями набухання без навантаження, просідання та здіймання, відносним вмістом органічних речовин, ступенем засоленості, температурою.
У залежності від ступеня цементації й ущільнення серед глинистих порід слід виділяти:
- Глини — землисті незцементовані гірські породи, утворені частинками розміром менше 0,01 мм переважно глинистих, а також інших мінералів, що здатні з водою утворювати пластичну тістоподібну масу, яка при висиханні зберігає надану форму, а після випалювання набирає твердість каменю і міцність.
- Суглинки — пухкі відклади, що складаються із 30–50 % тонкодисперсних частинок розміром менших за 10 мкм (0,01 мм) та уламкового матеріалу фракцій більших за 0,01 мм.
- Супіски — пухкі відклади, що складаються на 70–90 % із алеврито-піщаного матеріалу та на 10–30 % із частинок розміром менше 0,01 мм.
- Глинисті сланці — метаморфічні щільні , що складаються з гідрослюд, хлориту, іноді каолініту, реліктів інших глинистих мінералів, кварцу, польового шпату та інших неглинистих мінералів.
- Аргіліти — каменеподібні породи, утворені внаслідок ущільнення, дегідратації та цементації глин, які розмочуються у воді лише після подрібнення.
- Алеврити (грец. αλευρον — борошно) — рихла уламкова осадова порода, за розміром окремих уламків проміжна між та глинистими породами. Переважний розмір зерен алевритів 0,1–0,01 мм. Алеврити виділено в окрему осадову породу за пропозицією рад. петрографа О. М. Заварицького.
- Алевроліти — зцементовані осадові породи, що складаються переважно з частинок алевритової фракції розміром 0,01–0,1 мм.
- Лес — пухка нешарувата осадова порода світло-жовтого кольору, яка складається переважно із зерен кварцу, польових шпатів, слюди і інших мінералів із загальною пористістю 40–55 %, вапнякувата.
Класифікація за мінеральним фракційним та хімічним складом глинистих порід
За мінеральним складом (вміст переважаючих мінералів більше 50 %) глинисту сировину належить поділяти (ДСТУ Б В. 2.7-60—97) на групи:
- каолінітові,
- монтморилонітові,
- гідрослюдисті,
- гідрослюдисто-каолінітові,
- монтморилоніто-каолінітові,
- монтморилоніто-гідрослюдисті
- полімінеральні (містять три і більше глинистих мінералів) глини.
У залежності від вмісту тонкодисперсних фракцій (вміст часток розміром менше 10 мкм (0,01 мм) і 1 мкм (0,001 мм) глинисту сировину слід поділяти (ДСТУ Б В. 2.7-60—97) на групи:
- грубо-,
- низько-,
- середньо-
- високодисперсні.
За вмістом оксиду алюмінію у прожареному стані глинисті породи слід розподіляти (ДСТУ Б В. 2.7-60—97) на:
- високоглиноземисті (Al2O3 понад 45 %);
- високоосновні (Al2O3 38–45 %);
- основні (Al2O3 28–38 %);
- напівкислі (Al2O3 14–28 %);
кислі (Al2O3 менше 14 %).
За вмістом барвних оксидів (TiO2, Fe2O3) у прожареному стані глинисті породи слід розподіляти (ДСТУ Б В. 2.7-60—97) на групи:
- з дуже низьким вмістом барвних оксидів (TiO2 і Fe2O3 — в сумі до 1,0 %);
- з низьким вмістом барвних оксидів (TiO2 — менше 1,0 %, Fe2O3 — менше 1,0 %);
- із середнім вмістом барвних оксидів (TiO2 — від 1,0 до 2,0 % включно, FFe2O3 — від 1,0 до 3,0 % включно);
- з високим вмістом барвних оксидів (TiO2 — більше 2,0 %, Fe2O3 — більше 3,0 %).
Склад
Головними хімічними компонентами глинистих порід є SiO2, Al2O3, H2O3, у підпорядкованих кількостях присутні TiO2, Fe2O3, FeO, MnO, MgO, CaO, NaO, KO, SO і органічні речовини.
Характеристики
Найважливішими технологічними властивостями глинистих порід, що визначають їхнє використання у промисловості, є
- пластичність,
- вогнетривкість,
- спікливість,
- спучування,
- набухання,
- ,
- повітряна усадка,
- ,
- сорбційна властивість,
- зв'язуюча властивість,
- ,
- ,
- властивість утворювати стійкі суспензії з надлишком води,
- відносна хімічна інертність.
Властивості
До фізико-механічних властивостей глин відносять: густину, пластичність, пористість, розмокання, набухання, , природну вологість, максимальну молекулярну вологоємність, структурну в'язкість, , липкість.
Господарське значення
Глинисті породи застосовуються практично у всіх галузях народного господарства.
Основна маса глинистих порід використовується у виробництві виробів будівельної, грубої і тонкої кераміки, вогнетривких і , цементу, а також для виробництва керамзиту, очищення нафтопродуктів і жирів, для обгрудкування залізорудних і , у ливарному виробництві, , хімічній промисловості.
Крім того, глинисті породи служать як будівельний матеріал під час будівництва невеликих споруд, як наповнювач у паперовій, фармацевтичній, парфумерній промисловості, у сільському господарстві, виноробній, , харчовій, текстильній промисловості.
Як сорбенти і відбілювачі глинисті породи (головним чином природні й активовані бентонітові глини) застосовуються для очищення та освітлення нафтопродуктів (бензину, гасу, мастильних олив, рослинних олій і тваринних жирів. Деякі види освітлюючих глин використовуються для очищення оцту, вина, фруктових соків тощо. Оцінка їхньої придатності проводиться за величиною сорбційної активності й індексу активності.
Глинисті породи, що використовуються як сорбенти і коагулянти у харчовій промисловості, оцінюються за зерновим складом, вологістю, вмістом вільної H2SO4, фільтрувальними й відбілювальними властивостями.
Деякі строкаті залізисті глини застосовуються у виробництві фарб як мінеральні пігменти. У залежності від кольору такі пігменти називаються вохра, мумія, , тощо. Властивість фарби робити невидимим (не просвічувати) колір поверхні, що фарбується, називається покриванням. Вона визначає витрати фарби і позначається в грамах на квадратний метр сухого пігменту або готової фарби.
Деякі різновиди глин (палигорськітові, монтморилонітові, бейделітові) мають властивість у природному стані утворювати з надлишком води стійкі суспензії, що перешкоджають осіданню великих частинок, які потрапили до них. На цьому ґрунтується застосування глинистих розчинів під час буріння свердловин, а також при виливанні , створенні пастоподібних мас, у виробництві тканин тощо.
В Україні
Враховані Державним балансом запасів України запаси суглинку категорій А+В+С1 складають 1 472 234 тис. м³, категорії С2 — 57 821 тис. м³. З них розробляються відповідно 648 923/16 456 тис. м³.
Див. також
Література
- Мала гірнича енциклопедія : у 3 т. / за ред. В. С. Білецького. — Д. : Донбас, 2004. — Т. 1 : А — К. — 640 с. — .
- Наказ «Про затвердження Інструкції із застосування Класифікації запасів і ресурсів корисних копалин державного фонду надр до родовищ глинистих порід» 17 грудня 2004.
Посилання
- Суглинок // Термінологічний словник-довідник з будівництва та архітектури / Р. А. Шмиг, В. М. Боярчук, І. М. Добрянський, В. М. Барабаш ; за заг. ред. Р. А. Шмига. — Львів, 2010. — С. 184. — .
Вікісховище має мультимедійні дані за темою: Глинисті породи |
- Wohnhäuser und andere Bauwerke aus Lehm [ 3 липня 2011 у Wayback Machine.]
- Residential houses in Austria built with loam and straw [ 17 липня 2011 у Wayback Machine.]
- Pizza oven built with loam [ 26 січня 2022 у Wayback Machine.]
- ГЛИНОЛІКУВАННЯ [ 10 березня 2016 у Wayback Machine.] //Фармацевтична енциклопедія
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Gli nisti poro di grupa porid sho skladeni golovnim chinom glinistimi mineralami kaolinit gidroslyudi montmorilonit paligorskit ta inshi rozmir chastok yakih ne perevishuye 0 01 mm u diametri ta tonkimi ulamkami inshih mineraliv Glinistij slanec Montana SShAGlinista rivninaZagalnij opisGlinistimi porodami nazivayetsya grupa osadovih nemetamorfizovanih girskih porid yaki skladayutsya v osnovnomu z tonkih menshe 0 01 mm frakcij perevazhno glinistih mineraliv Glini osadovi zemlisti girski porodi yaki utvoryuyut z vodoyu tistoobraznu masu yaka zberigaye pri visihanni pridanu yij formu a pislya vipalennya oderzhanu tverdist kamenyu Glini skladayutsya z glinistih mineraliv kaolinitu galuazitu montmorilonitu gidroslyud i in i domishkiv kvarc gidrookisi zaliza karbonati i in Pri znachnomu vmisti pishanih zeren glini perehodyat v suglinki Suglinki puhki vidkladi yaki mistyat 30 50 chastinok glinistoyi frakciyi i 70 50 ulamkuvatogo materialu frakcij krupnishih za 0 01 mm Perevazhno suglinki mistyat 10 30 glinistih chastinok menshih 0 005 mm yaki viznachayut yih plastichnist Les i lesovidni suglinki ye dispersnimi polimernimi porodami zemlistoyi strukturi Po mehanichnomu skladu voni harakterizuyutsya perevagoyu frakcij z rozmirom chastinok 0 05 0 01 mm i 0 01 0 005 mm Golovnimi himichnimi komponentami glinistih porid ye SiO2 Al2O3 H2O v pidleglih kilkostyah prisutni TiO2 Fe2O3 FeO MnO MgO CaO Na2O K2O SO3 i organichni rechovini Po kilkosti glinozemu Al2O3 v progartovanomu stani glinisti porodi pidrozdilyayutsya na visokoglinozemni gt 45 visoko osnovni 38 45 osnovni 28 38 napivkisli 14 28 i kisli lt 14 Glinisti porodi pidrozdilyayutsya takozh na zcementovani i nezcementovani Cementuvannya porodi zdijsnyuyetsya v rezultati diyi na neyi vapnyakovogo kremenistogo zalizistogo gipsovogo ta inshih cementiv Najbilsh zatverdilimi i micnimi glinistimi porodami ye alevriti Voni vidnosyatsya do drevnishih i zalyagayut na znachnij glibini Zcementovani alevriti nazivayut alevrolitami Dlya alevrolitiv harakterno slabke rozmokannya u vodi Ale osoblivo vazhko rozmivayutsya argiliti glinisti porodi sho zcementovani kremnezemom Nezcementovani puhki glinisti porodi yak pravilo shvidko rozmokayut u vodi Zalezhno vid vmistu v cih porodah chastinok krupnistyu menshe 5 mkm voni pidrozdilyayutsya na supiski 3 10 suglinki 10 30 i glini 30 i bilshe Krim glinistih mineraliv sho predstavleni dribnishimi kristalami rozmirom do dekilkoh mikroniv do skladu glinistih gruntiv vhodyat ulamki kvarcu polovih shpativ ta inshih mineraliv Do skladu glinistih gruntiv u riznih spivvidnoshennyah vhodyat glinisti piluvati ta pishani chastki Vlastivosti cih gruntiv u bagatoh vipadkah viznachayutsya mineralnim skladom same glinistoyi frakciyi Vazhlive znachennya mayut taki glinisti minerali yak kaolinit ilit i montmorilonit UtvorennyaArgilitizaciya ros argilizaciya angl argillization nim Argillisation Argillisierung Proces gidrotermalnogo metasomatichnogo zamishennya glinistimi silikatami mineraliv magmatichnih kompleksiv pid vplivom postmagmatichnih rozchiniv Peretvorennya girskih porid u glini pri procesah himichnogo vivitryuvannya RiznovidiGrubo rozmelenij argilit Argilit ros argillit angl argillyte nim Tonschiefer Argillit osadova girska poroda sho utvoryuyetsya vnaslidok ushilnennya znevodnyuvannya ta cementaciyi glin U vodi ne rozmokaye Zastosovuyetsya yak sirovina dlya virobnictva cementu keramzitu i ridshe budivelnoyi keramiki Kaolinovi argiliti z domishkoyu gibbsitu vikoristovuyutsya yak vognetrivi flintklej Pokrivnij suglinok malopotuzhnij shar bezvalunnogo suglinku yakij vkrivaye rizni formi relyefu v oblasti plejstocenovogo zledeninnya Genezis vivchenij nedostatno Ye dumka pro jogo formuvannya u prilodovikovij oblasti Mergelistij suglinok ros mergelistyj suglinok angl marl marly loam nim Mergellehm m suglinok bagatij na karbonati Suglinki valunni mistyat znachnu domishku bezladno rozpodilenih valuniv Najchastishe yavlyayut soboyu moreni odnak mozhut mati j inshij genezis napriklad selevij delyuvialnij Suglinki lesovidni puhki porodi shozhi na les krupnist zeren poristist tosho ale dlya nih harakterna bilsha glinistist prisutnist grubogo pishanogo j navit galkovogo materialu nayavnist sharuvatosti Rozriznyayut suglinki lesovidni riznogo pohodzhennya richkovogo ozernogo alyuvialnogo prolyuvialnogo ta in Rodovisha Za umovami utvorennya rechovinnim i mineralnim skladom promislovi rodovisha glinistih porid sho zabezpechuyut potrebi rinku v glinistij sirovini podilyayutsya na taki geologo promislovi tipi Elyuvialni rodovisha yaki sformuvalis vnaslidok vivitryuvannya magmatichnih metamorfichnih i osadovih porid ta nakopichennya na yih misci glinistih produktiv vivitryuvannya cih girskih porid Osadovi rodovisha sho utvoryuyutsya vnaslidok perenesennya ta vidkladennya v inshomu misci produktiv mehanichnogo ta himichnogo rujnuvannya girskih porid pidrozdilyayutsya na kontinentalni i morski Do kontinentalnih osadovih rodovish slid vidnositi ozerni j ozerno bolotni rodovisha yaki utvoryuyutsya pri vidkladenni na dni prisnovodnih ozer glinistih mineraliv shilovi rodovisha glin yaki utvoryuyutsya na shilah richkovih dolin pagorbiv i gir u rezultati spovzannya produktiv vivitryuvannya korinnih porid alyuvialni rodovisha yaki sformuvalis u rezultati znosu i vidkladennya glinistih produktiv vivitryuvannya v ruslah richok morenni rodovisha yaki utvoryuyutsya za rahunok glinistogo materialu zahoplenogo i perenesenogo lodovikami i vidkladenogo pid chas yihnogo tanennya prolyuvialni yaki utvoryuyutsya v krajovih chastinah konusiv vinosu ta bilya pidnizhzhya gir timchasovimi potokami flyuvioglyacialni ozerno lodovikovi rodovisha yaki utvoryuyutsya v rezultati peremivu moreni potokami talih vod lodovika i vidkladiv glinistih chastinok u ozernih zapadinah Morski rodovisha glin utvoryuyutsya v porivnyano milkovodnih zonah shelfu yak u vidkritomu mori tak i u zatokah ta lagunah na dilyankah sho ne piddayutsya intensivnomu i hvilepribojnomu vplivu ta vplivu hvil a takozh poza zonami intensivnih pridonnih techij rodovisha vidkritih chastin shelfu Mayut najbilshe promislove znachennya Voni sformovani za rahunok vidkladen glinistih mineraliv u vidnosno milkovodnih chastinah shelfu priberezhno morski rodovisha Voni utvoryuyutsya za rahunok vidkladennya glinistoyi rechovini na glibinah do 50 m u buhtah zatokah pidvodnih chastinah richkovih delt mizh priberezhnimi ostrovami vulkanogenno osadovi rodovisha glin Voni vinikayut shlyahom pidvodnogo rozkladannya vulkanichnogo popelu i tufiv bez yihnogo suttyevogo perevidkladannya Metamorfogenni rodovisha glinistih porid utvoryuyutsya vnaslidok riznih fiziko mehanichnih faktoriv VidiGlinisti grunti rozpodilyayut na riznovidi za pokaznikami plastichnosti ta tekuchosti vidnosnimi deformaciyami nabuhannya bez navantazhennya prosidannya ta zdijmannya vidnosnim vmistom organichnih rechovin stupenem zasolenosti temperaturoyu U zalezhnosti vid stupenya cementaciyi j ushilnennya sered glinistih porid slid vidilyati Glini zemlisti nezcementovani girski porodi utvoreni chastinkami rozmirom menshe 0 01 mm perevazhno glinistih a takozh inshih mineraliv sho zdatni z vodoyu utvoryuvati plastichnu tistopodibnu masu yaka pri visihanni zberigaye nadanu formu a pislya vipalyuvannya nabiraye tverdist kamenyu i micnist Suglinki puhki vidkladi sho skladayutsya iz 30 50 tonkodispersnih chastinok rozmirom menshih za 10 mkm 0 01 mm ta ulamkovogo materialu frakcij bilshih za 0 01 mm Supiski puhki vidkladi sho skladayutsya na 70 90 iz alevrito pishanogo materialu ta na 10 30 iz chastinok rozmirom menshe 0 01 mm Glinisti slanci metamorfichni shilni sho skladayutsya z gidroslyud hloritu inodi kaolinitu reliktiv inshih glinistih mineraliv kvarcu polovogo shpatu ta inshih neglinistih mineraliv Argiliti kamenepodibni porodi utvoreni vnaslidok ushilnennya degidrataciyi ta cementaciyi glin yaki rozmochuyutsya u vodi lishe pislya podribnennya Alevriti grec aleyron boroshno rihla ulamkova osadova poroda za rozmirom okremih ulamkiv promizhna mizh ta glinistimi porodami Perevazhnij rozmir zeren alevritiv 0 1 0 01 mm Alevriti vidileno v okremu osadovu porodu za propoziciyeyu rad petrografa O M Zavarickogo Alevroliti zcementovani osadovi porodi sho skladayutsya perevazhno z chastinok alevritovoyi frakciyi rozmirom 0 01 0 1 mm Les puhka nesharuvata osadova poroda svitlo zhovtogo koloru yaka skladayetsya perevazhno iz zeren kvarcu polovih shpativ slyudi i inshih mineraliv iz zagalnoyu porististyu 40 55 vapnyakuvata Klasifikaciya za mineralnim frakcijnim ta himichnim skladom glinistih porid Za mineralnim skladom vmist perevazhayuchih mineraliv bilshe 50 glinistu sirovinu nalezhit podilyati DSTU B V 2 7 60 97 na grupi kaolinitovi montmorilonitovi gidroslyudisti gidroslyudisto kaolinitovi montmorilonito kaolinitovi montmorilonito gidroslyudisti polimineralni mistyat tri i bilshe glinistih mineraliv glini U zalezhnosti vid vmistu tonkodispersnih frakcij vmist chastok rozmirom menshe 10 mkm 0 01 mm i 1 mkm 0 001 mm glinistu sirovinu slid podilyati DSTU B V 2 7 60 97 na grupi grubo nizko seredno visokodispersni Za vmistom oksidu alyuminiyu u prozharenomu stani glinisti porodi slid rozpodilyati DSTU B V 2 7 60 97 na visokoglinozemisti Al2O3 ponad 45 visokoosnovni Al2O3 38 45 osnovni Al2O3 28 38 napivkisli Al2O3 14 28 kisli Al2O3 menshe 14 Za vmistom barvnih oksidiv TiO2 Fe2O3 u prozharenomu stani glinisti porodi slid rozpodilyati DSTU B V 2 7 60 97 na grupi z duzhe nizkim vmistom barvnih oksidiv TiO2 i Fe2O3 v sumi do 1 0 z nizkim vmistom barvnih oksidiv TiO2 menshe 1 0 Fe2O3 menshe 1 0 iz serednim vmistom barvnih oksidiv TiO2 vid 1 0 do 2 0 vklyuchno FFe2O3 vid 1 0 do 3 0 vklyuchno z visokim vmistom barvnih oksidiv TiO2 bilshe 2 0 Fe2O3 bilshe 3 0 SkladGolovnimi himichnimi komponentami glinistih porid ye SiO2 Al2O3 H2O3 u pidporyadkovanih kilkostyah prisutni TiO2 Fe2O3 FeO MnO MgO CaO NaO KO SO i organichni rechovini HarakteristikiNajvazhlivishimi tehnologichnimi vlastivostyami glinistih porid sho viznachayut yihnye vikoristannya u promislovosti ye plastichnist vognetrivkist spiklivist spuchuvannya nabuhannya povitryana usadka sorbcijna vlastivist zv yazuyucha vlastivist vlastivist utvoryuvati stijki suspenziyi z nadlishkom vodi vidnosna himichna inertnist VlastivostiDo fiziko mehanichnih vlastivostej glin vidnosyat gustinu plastichnist poristist rozmokannya nabuhannya prirodnu vologist maksimalnu molekulyarnu vologoyemnist strukturnu v yazkist lipkist Gospodarske znachennyaGlinisti porodi zastosovuyutsya praktichno u vsih galuzyah narodnogo gospodarstva Osnovna masa glinistih porid vikoristovuyetsya u virobnictvi virobiv budivelnoyi gruboyi i tonkoyi keramiki vognetrivkih i cementu a takozh dlya virobnictva keramzitu ochishennya naftoproduktiv i zhiriv dlya obgrudkuvannya zalizorudnih i u livarnomu virobnictvi himichnij promislovosti Krim togo glinisti porodi sluzhat yak budivelnij material pid chas budivnictva nevelikih sporud yak napovnyuvach u paperovij farmacevtichnij parfumernij promislovosti u silskomu gospodarstvi vinorobnij harchovij tekstilnij promislovosti Yak sorbenti i vidbilyuvachi glinisti porodi golovnim chinom prirodni j aktivovani bentonitovi glini zastosovuyutsya dlya ochishennya ta osvitlennya naftoproduktiv benzinu gasu mastilnih oliv roslinnih olij i tvarinnih zhiriv Deyaki vidi osvitlyuyuchih glin vikoristovuyutsya dlya ochishennya octu vina fruktovih sokiv tosho Ocinka yihnoyi pridatnosti provoditsya za velichinoyu sorbcijnoyi aktivnosti j indeksu aktivnosti Glinisti porodi sho vikoristovuyutsya yak sorbenti i koagulyanti u harchovij promislovosti ocinyuyutsya za zernovim skladom vologistyu vmistom vilnoyi H2SO4 filtruvalnimi j vidbilyuvalnimi vlastivostyami Deyaki strokati zalizisti glini zastosovuyutsya u virobnictvi farb yak mineralni pigmenti U zalezhnosti vid koloru taki pigmenti nazivayutsya vohra mumiya tosho Vlastivist farbi robiti nevidimim ne prosvichuvati kolir poverhni sho farbuyetsya nazivayetsya pokrivannyam Vona viznachaye vitrati farbi i poznachayetsya v gramah na kvadratnij metr suhogo pigmentu abo gotovoyi farbi Deyaki riznovidi glin paligorskitovi montmorilonitovi bejdelitovi mayut vlastivist u prirodnomu stani utvoryuvati z nadlishkom vodi stijki suspenziyi sho pereshkodzhayut osidannyu velikih chastinok yaki potrapili do nih Na comu gruntuyetsya zastosuvannya glinistih rozchiniv pid chas burinnya sverdlovin a takozh pri vilivanni stvorenni pastopodibnih mas u virobnictvi tkanin tosho V UkrayiniVrahovani Derzhavnim balansom zapasiv Ukrayini zapasi suglinku kategorij A V S1 skladayut 1 472 234 tis m kategoriyi S2 57 821 tis m Z nih rozroblyayutsya vidpovidno 648 923 16 456 tis m Div takozhArgilitizaciya Argilit Lesovidnij suglinok Lesovidni porodi Glina Katlinit Spisok mineralivLiteraturaMala girnicha enciklopediya u 3 t za red V S Bileckogo D Donbas 2004 T 1 A K 640 s ISBN 966 7804 14 3 Nakaz Pro zatverdzhennya Instrukciyi iz zastosuvannya Klasifikaciyi zapasiv i resursiv korisnih kopalin derzhavnogo fondu nadr do rodovish glinistih porid 17 grudnya 2004 PosilannyaSuglinok Terminologichnij slovnik dovidnik z budivnictva ta arhitekturi R A Shmig V M Boyarchuk I M Dobryanskij V M Barabash za zag red R A Shmiga Lviv 2010 S 184 ISBN 978 966 7407 83 4 Vikishovishe maye multimedijni dani za temoyu Glinisti porodiWohnhauser und andere Bauwerke aus Lehm 3 lipnya 2011 u Wayback Machine Residential houses in Austria built with loam and straw 17 lipnya 2011 u Wayback Machine Pizza oven built with loam 26 sichnya 2022 u Wayback Machine GLINOLIKUVANNYa 10 bereznya 2016 u Wayback Machine Farmacevtichna enciklopediya