Кана́дці, або канаді́йці (англ. Canadian, фр. Canadiens), — сучасне населення Канади. З юридичної точки зору, канадці — це всі громадяни країни, незалежно від їхнього етнічного коріння чи віри. Аборигени-індіанці та ескімоси нині становлять не більше 2 % жителів Канади, решта — нащадки колонізаторів та переселенців.
Канадці Canadian | |
---|---|
Кількість | понад 34 млн. |
Ареал | Канада: 12 477 |
Близькі до: | Французи |
Мова | Англійська, французька |
Релігія | переважно християни |
Після відкриття Америки (в кінці XV століття) в Канаду почалося масове переселення європейців. Першими колонізацію Канади почали французи, які рухались зі сходу і закріпилися вздовж річки Святого Лаврентія. Так виникла «нижня» або французька Канада (нині — провінція Квебек). Англійці виявилися активнішими. Вони рухалися з півдня, з боку Великих озер, і утворили «верхню» або англійську Канаду (нині — провінція Онтаріо). Згодом вся Канада була захоплена Англією.
Канада — країна іммігрантів. Вона має репутацію високорозвинутої та вільної від етнічних конфліктів країни, що робить її привабливою для переселенців. Нові канадці, як заведено називати новоприбулих іммігрантів, найчастіше розселяються в великих містах, що зумовлено ситуацією на ринку праці. Через деякий час майже всі переїздять у передмістя.
Якщо за переписом 2006 року в країні нараховувалося понад 31 мільйона жителів, то за оцінкою 2010 року їх вже майже 34 мільйони (33 968 200), і 34 мільйони у 2014 році [1] [ 8 серпня 2014 у Wayback Machine.].
Поширення і чисельність
Населення Канади
Рік та млн осіб
Оцінка 2010 | 33,97 |
Оцінка 2007 | 32,62 |
Перепис 2006 | 31,61 |
Оцінка 1971 | 21,8 |
Канада є однією з найменш заселених країн світу. Пересічна густота населення на кінець 90-х років XX століття не досягала і 3 осіб на 1 км². Обжита Канада — це вузька смуга вздовж кордону з США. Але і вона не є одним цілим, а розривається на частини Аппалачськими горами, Канадським щитом і Кордильєрами. Провідну роль відіграють південні райони провінцій Онтаріо і Квебек. Звідси почалася колонізація. На кінець 90-х років там мешкало 2/3 населення країни і середня густота його перевищувала 150 осіб на 1 км². Двома другорядними ареалами скупчення населення є південь степових провінцій (Манітоба, Саскачеван і Альберта) та південний захід провінції Британська Колумбія.
Сучасне населення Канади складається з двох націй (франко-канадської та англо-канадської), кількох національних груп та індіансько-ескімоських національних меншин. На початку 70-х років XX століття франко-канадці становили близько 30 % всього населення країни і понад 80 % — провінції Квебек. До складу англо-канадців входять канадці англійського, ірландського, шотландського, а також валлійського, німецького, голландського та іншого походження; деякі відмінності між ними зберігаються до сьогодні.
Приблизно 1/4 населення Канади становлять національні меншини, в більшості своїй — порівняно недавні (XX століття) іммігранти і їхні нащадки. За переписом 2001 року найбільші групи меншин становили німці (3,6 % населення Канади), італійці (2,8 %), українці (1,7 %), китайці (1,4 %), голландці (1,4 %), поляки (0,9 %) та росіяни (0,1 %).
У Канаді також живуть аборигени-індіанці та ескімоси, які мають місцеву самоназву — інуїти. До початку колонізації Канади, за попередніми оцінками, у країні проживало до 200 тисяч індіанців (у тому числі алгонкіни, крі, ірокези, атапаски, , сіу, , цімшиани, хайда, , тлінкіти). Наступні війни й поширення хвороб призвели до скорочення їх чисельності. Але в XX столітті, з поліпшенням медичного обслуговування і зростанням народжуваності, почалося відродження індіанських племен. Статус індіанця юридично визначений Індіанським актом від 1876 року. Відповідно до нього більше 600 племен займають 2 370 резервацій на території Канади (станом на 2002 рік). Через обмеженість природних і виробничих ресурсів рівень життя в них нижчий, ніж у решти країни.
Ескімоси-інуїти — група народів, що розмовляють однією з палеоазійських мов, становлять не більше 27 000 осіб. У 1992 році інуїти домоглися своєї автономії — східну частину Північно-західних територій було виділено у окрему адміністративну одиницю — Нунавут, національну автономію інуїтів. Регіональний референдум підтримав цю ініціативу.
Аборигени-індіанці та інуїти разом становлять не більше 2 % населення країни. За переписом 1996 року в Канаді налічувалося трохи більше 1,1 мільйона осіб аборигенного населення — у порівнянні з попереднім переписом (в 1991) їх чисельність зросла приблизно на 100 тисяч. Основну частину так званого зареєстрованого аборигенного населення (близько 800 тисяч чоловік) становили індіанці (69 %), метисів (нащадків змішаних сімей індійців і європейців) було 26 %, а ескімосів-інуїтів — 5 %. Ці три основні групи аборигенного населення визначені конституцією як корінні жителі Канади, яких в країні заведено називати «першими націями» (англ. First Nations).
Етнонім
Назва «Канада» походить від слова kanata, що означає «селище» або «поселення». У 1535 році корінні жителі сучасного міста Квебек вживали це слово для назви селища Стадакона (Stadacona). Пізніше мореплавець Жак Картьє використовував слово Canada для позначення не лише даного селища, але й прилеглих до нього територій. У 1545 році в європейських книжках та мапах весь регіон почали називати Canada, а місцеве населення — канадцями.
З початку XVII століття частина Нової Франції, у тому числі землі вздовж річки Святого Лаврентія і північних берегів Великих озер, також почали називати «Канадою», а згодом цей регіон був розділений на дві британські колонії, Верхню Канаду і Нижню Канаду, доки у 1841 році вони знову не були об'єднані у одну провінцію Канада. За часів Конфедерації, у 1867 році, назва Канада була прийнята як правова назва для нової країни.
Історія
Походження
Після відкриття Америки в Канаду почалося масове переселення європейців. Першими колонізацію Канади почали французи, які згодом стали ядром франко-канадської нації, що склалася в кінці XVIII — на початку XIX століття. Вони рухалися зі сходу і закріпилися вздовж річки Святого Лаврентія. Так виникла «нижня», французька Канада або Нова Франція (нині — провінція Квебек). Англійці виявилися активнішими. Вони рухалися з півдня, з боку Великих озер, і утворили «верхню» або англійську Канаду (нині провінція Онтаріо). Згодом вся Канада була захоплена англійцями. У 1763 році Велика Британія перетворила Нову Францію на свою колонію. У боротьбі проти британського колоніалізму франко-канадці відстояли свою мову (французьку), яка в 1968 стала однією з двох офіційних мов країни; вони зберегли свою національну культуру і ставили питання про національне самовизначення. Питання відділення провінції Квебек від Канади кілька разів виносилося на референдум. Двічі для його позитивного вирішення не вистачало лише 1 % голосів.
Після перетворення Канади на британську колонію вона почала швидко заселятися емігрантами з Великої Британії і її американських колоній. Приплив нових поселенців створив чисельну перевагу англомовного населення над франкомовним. Пануюче положення в країні зайняли англо-канадці. Економічний розвиток країни, боротьба за незалежність від Великої Британії, озброєна боротьба проти неодноразових спроб США анексувати Канаду, а також проти економічного і політичного панування монополістичного капіталу США сприяли зростанню національної самосвідомості англо-канадців. До кінця XIX — початку XX століття англо-канадці сформувалися в націю зі своєю культурою. Вони становлять приблизно 44 % сучасного населення Канади. Етнічні компоненти англо-канадців:
- англійці,
- шотландці,
- ірландці
- інші асимільовані переселенці з країн континентальної Європи.
Окрім двох основних націй — франко- та англо-канадців — до складу населення Канади входять численні групи недавніх (XX століття) переселенців, що становлять приблизно 25 % населення, яке ще не асимілювалося.
Національну меншість населення Канади складають аборигени-індіанці та ескімоси. Припускають, що азійські предки індіанців перейшли на територію Північної Америки 60-35 тисяч років тому по існуючому у ті часи перешийкові між Сибіром і Аляскою, що опустився в океан під час останнього льодовикового періоду.
Заняття
Франко-канадці та англо-канадці
Традиційні заняття канадців-іммігрантів — землеробство, тваринництво, рибальство, торгівля хутром, а також виробництво цукру — з солодкого сиропу клена цукрового (Acer saccharum). До поширення в Південній Америці цукрової тростини (невдовзі після плавань Колумба) цей клен був головним джерелом цукру для аборигенів, а потім і для перших білих поселенців континенту. Виробництво кленового цукру, сиропу, патоки, а також кленового пива розвинулось в XIX столітті в окрему галузь промисловості, особливо поширену в Канаді. Нині добування цукру з клена скоротилося і стало типово туристичною галуззю. А листок цукрового клена став національним символом, він зображений на державному прапорі Канади і нанесений на куртки канадських хокеїстів.
Вирощували канадці і жито, пшеницю, ячмінь. На городах садили капусту, моркву, редьку, а згодом перейняли від індіанців обробіток кукурудзи (маїсу), картоплі, томату, соняшнику, маніоку, какао, бавовника (також був відомий в Індії, але індійські види зараз набагато менш поширені), тютюну, перцю, квасолі, арахісу, агави, бобів, кабачків та інших культур. У садах канадці вирощували яблуні, груші, вишні, персики, виноград.
Поселенці Нової Франції були, в основному, хліборобами. Згодом, в результаті політичних подій XVIII століття, позиції французів ослабли, англійці захопили спершу Акадію, а в середині XVIII століття — окупували і Нову Францію, перейменувавши її в провінцію Квебек. У нову колонію ринувся великий потік англійців, шотландців та ірландців. Британські іммігранти зайняли пануюче положення в класовій ієрархії суспільства. Франко-канадці у більшості залишалися селянським народом, а ті, хто переселився в місто — робітничим класом.
На початку XIX століття вся економіка Канади базувалася на рибальстві і торгівлі хутром (людей, що займалися транспортуванням хутра в каное під час розвитку хутряної торгівлі, називали ). А в середині 1990-х років обсяг продажу хутра вже не відігравав значної ролі в економіці. Переважну більшість хутровини, особливо шкурки норки і лисиці, тепер отримують на . Рибальство продовжує відігравати велику роль у господарстві Ньюфаундленду і Нової Шотландії (виловлюється, в основному, тріска), а також Британської Колумбії (переважно лосось).
Збір кленового соку пластиковими трубками, 2004 | «Вояжери на світанку» Анна Хопкінс, 1871 |
Аборигени
На початок європейської колонізації в Канаді склалося декілька культурно-історичних областей:
- Арктична область морського полювання (інуїти)
- Індіанці Субарктики — північ Канади, алгонкінські та атапаські племена, основне джерело існування яких — полювання на оленя-карибу і рибальство.
- — спеціалізувалися на рибальстві та морському полюванні (хайда, тлінкіти, , та інші).
Інуїти
Побутова культура інуїтів повністю пристосована до Арктики. Вони винайшли гарпун, що повертався, щоб полювати на морського звіра; каяк; сніговий будинок іглу; особливий глухий одяг з хутра та шкур. До середини XX століттях серед інуїтів були характерні поєднання полювання на морського звіра (тюлені, моржі, кити) — взимку і на оленя-карибу та іншу дичину — влітку. Морське і сухопутне полювання, рибальство були заняттями чоловіків. Жінки займалися збиранням, а також веслували на каяках під час полювання на китів.
Жовтень-листопад — перехідний період, коли інуїти готувалися до зими: тоді вони продовжували наземне полювання на песців та іншу дрібну дичину, займалися рибальством. Щоб встигнути до настання полярної ночі, жінки активно шили одяг, а чоловіки — виготовляли і лагодили мисливське спорядження та сани. У темний період року (кінець листопада-середина січня), жінкам заборонялося шити новий одяг — вони могли лише лагодити старий.
У кінці листопада-грудні інуїти перебиралися на морське узбережжя, де будували іглу. Після вдалого полювання на тюленя або в період негоди, коли полювання було неможливе, вони влаштовували общинні свята в одному з іглу, що супровододжувалися змаганнями, іграми, боротьбою, атлетичними вправами, співом, танцями, розповідями мисливських історій та легенд.
З переходом до осілого способу життя заняття інуїтів кардинально змінилися — значна їх частина перейшла від морського промислу до полювання на песців, ще частина — стала найманими робітниками.
Інуїти, що проживають в селищах, вже не можуть охопити значні території, які були місцем полювання в період кочівництва. Якщо взимку мисливці використовують снігоходи, то влітку і восени, коли снігу немає, їм доводиться добиратися до місця полювання на човнах. Довкола селищ будують спеціальні кабінки, де інуїти зберігають мисливське спорядження і можуть переночувати. Таким чином, полювання стало дуже дорогим заняттям — через високі ціни на пальне, що привозять з півдня країни; витрати на купівлю і ремонт снігоходів, човнів та причепів. Наразі скрізь по країні залишки традиційної культури ескімосів зникають.
Індіанці Субарктики
Індіанці Субарктики — алгонкінські та атапаські племена — мисливці і . Основою їх існування було полювання на лося і північного оленя-карибу. Після появи європейських скупників хутра широке поширення отримало трапперство — полювання на хутрових звірів: бобра, куницю, норку та інших. Протягом 5-6 зимових місяців (холоди часто наставали вже в жовтні, а закінчувалися лише в квітні) мисливці часто змінювали місця своїх стоянок, переміщаючись по тайзі у пошуках здобичі. Засобом пересування по засніженому лісу служили лижі-ракетки, схожі на тенісну ракетку — їх виготовляли з дерев'яного обруча, обтягнутого переплетеними між собою шкіряними ремінцями. Влітку й рано восени окрім полювання велике значення набувало рибальство в чисельних озерах і річках та збір лісових ягід і їстівних рослин: тоді основним засобом зв'язку і пересування ставали річки й озера. Ними плавали на каное — легких човнах, виготовлених з березової кори, яку пришивали до дерев'яного каркаса сосновим корінням, а шви заліплювали смолою. У виготовленні таких човнів індіанці (особливо алгонкіни) досягли великої майстерності. Перші європейські поселенці також користувалися ними під час освоєння країни. Тепер каное — невід'ємна частина канадської культури.
Індіанці північно-західного узбережжя
Племена, що населяли тихоокеанське узбережжя (хайда, , ), вели осілий спосіб життя. Їх головними заняттями були рибальство і полювання на морських тварин. У цих індіанців особливо розвинене різьблення по дереву (яскраво розфарбовані високі тотемні стовпи з вирізаними на них зображеннями міфічних прародителів і предків індіанських родів).
На південному сході країни, між озерами Гурон і Онтаріо, в селищах, оточених частоколом і полями кукурудзи, мешкало чисельне плем'я землеробів-гуронів, що належить до .
Кочові племена мисливців на бізонів — ассінібойни, чорноногі, , окремі групи крі і оджибва, а потім і метиси (нащадки від шлюбів білих мисливців з індіанськими жінками) за допомогою завезених європейцями коней швидко освоїли степові райони.
Навесні на півдні Канади індіанці займалися збиранням солодкого кленового соку, з якого виварювали сироп і отримували своєрідний цукор.
З приходом європейців велику кількість індіанців було винищено колонізаторами, багато племен — переселено з традиційних місць проживання в резервації США та Канади. Чисельність індіанців, що населяли нинішню територію цих країн, скоротилася з 2-4 мільйонів в період до початку масштабної європейської колонізації до 200 тисяч на початок XX століття. Лише на крайній півночі материка місцеві індіанці продовжують вести традиційне напівкочове життя: вони займаються звіроловством та залежать від скупників хутровини.
Нині в Канаді природні й сільськогосподарські зони різноманітні — від майже субтропіків, персикових садів і виноградників у низов'ях річки Фрейзер, через степові пшеничні поля на берегах Саскачевана до тундрових оленячих пасовищ у дельті річки Макензі.
Заняття і уклади Канади теж різі — від надурбанізованого індустріального південного Онтаріо до примітивного мисливського промислу північних індіанців і ескімосів.
Поселення та житло
Основні типи поселень канадців-імігрантів — ферми, селища та містечка. Сама назва «Канада» походить від слова kanata, що означає «селище» або «поселення». Найбільшого поширення набули ферми.
Інуїти
До середини XX століття канадські ескімоси-інуїти кочували у пошуках їжі. Після тривалої дороги по засніженій пустелі двоє людей могли за дві години побудувати іглу — зимову куполоподібну хижу з плит снігу або льоду діаметром 3-4 метри і висотою близько двох метрів. Зверху залишали відкритим отвір для повітря, усередині — снігові блоки вкривали шкурами тварин. Інколи декілька іглу з'єднували між собою тунелем, щоб сім'ї могли ходити один до одного в гості, не виходячи на вулицю. Поселення розташовувалися так, щоб було зручно спостерігати за пересуванням морського звіра — на галькових косах, на узвишшях. Мігрували інуїти слідом за тваринами, об'єднуючись взимку у великі громади і розбрідаючись сім'ями по Арктиці з настанням літа. У більшості общин не було вождів, але завжди великим авторитетом користувався один із старших, досвідчених мисливців, особливо якщо він до того ж був шаманом. Однак слідувати його порадам було не обов'язково, і він не мав владу змусити виконати свої накази.
Традиційне кочове життя закінчилося в 50-60-тих роках XX століття. Тепер інуїти живуть на Арктичному узбережжі країни в селищах американського типу чисельністю від 50 до 500 жителів, їздять на машинах, літають у південні регіони. Промисловий наступ на північ Канади наприкінці XX століття призвів до погіршення середовища їх проживання, а зниження цін на хутро ще більше ускладнило становище інуїтів. Сьогодні канадський уряд дотує соціальні та освітні програми для цієї громади.
Індіанці
Кожна група індіанців Канади мала свій тип житла.
Кочівники Субарктики жили в куренях-вігвамах, які влітку вкривали берестой, а взимку — шкурами.
Розбірні намети індіанців Великих рівнин називалися тіпі. Вони, як і вігвам, мали конічну основу з жердин, а вкривалися зшитими шкурами бізонів. Дим від багаття виходив через центральний отвір в покрівлі, який під час дощу — прикривали. Тіпі вождів вкривалися малюнками і відмінними знаками їх власників.
Житло ірокезів будувалось теж на основі каркаса з кори, але могло слугувати і 10-50 років, доки община, яка в ньому жила, не переносила на нове місце кукурудзяні поля. Його називали — «довгий будинок» або овачіра (самоназва ірокезів — ходеносауні, що в перекладі означає «люди довгого будинку»). В ньому жив окремий рід, який очолював старійшина (сахем або сашем). Будинок був до 25 метрів завдовжки, вхід знаходився у торці, а над ним — різьблене зображення тотема — тварини-покровителя роду. Всередині будинок був поділений на відсіки; кожна сімейна пара займала свій відсік і мала своє вогнище, дим від якого виходив в отвір у даху. Спали індіанці на нарах уздовж стіни. У селах ірокезів було по 20-100 таких будівель, тобто до 3 500 індіанців. Навколо поселення були розбиті сади та поля. Під час формування Ірокезької конфедерації села почали обносити частоколом для захисту від ворогів.
Сьогодні індіанців в Канаді фактично розділяються на дві групи: так звані статусні індіанці (англ. Status Indians), зареєстровані як такі і з усіма правами та пільгами за відповідним законодавством, і нестатусні індіанці (англ. Non-Status Indians), що заявляють про своє індіанське походження, але не мають достатніх підстав для його формальної реєстрації. Статусні індіанці формують племена або общини (англ. bands), їм виділяють фінансові ресурси і землі, якими керує федеральний уряд. Всього в Канаді (станом на 2002 рік) налічується трохи більше 600 племен, 137 з яких проживають в Британській Колумбії, 26 — на Північно-західних територіях. Проживають вони переважно в резерваціях, формальне число яких, станом на 2002 рік, становило 2 370, причому разом узяті вони займали площу в 27,5 тисяч км² (для порівняння, це відповідає лише третині такої невеликої провінції Канади, як Нью-Брансвік). Але реально заселено менш ніж 900 резервацій. Середній розмір однієї — 2 тисячі га, проте він варіюється в залежності від провінції: в Британській Колумбії, де знаходиться понад 70 % резервацій Канади, середній розмір однієї становить лише 20 гектарів, а загальна їх площа — близько 0,4 % території провінції. Причина цього — в господарській привабливості багатих лісовими ресурсами земель Британської Колумбії.
Нинішні общини аборигенів, зазначають дослідники, вже не відображають минулий соціально-етнічний устрій корінних народів Канади.
«Подвір'я ферми поселенців» Томас Мартін, 1909 | Індіанський табір у , 1847 |
Мова
На кінець 90-х років XX століття 63 % населення Канади було англомовним і 25 % — франкомовним. І англійська, і французька мова в Канаді — державні. Проте напруження між англомовним та франкомовним населенням зберігається. В основі його не стільки ентнічні, скільки економічні причини: господарство Квебеку розвивається не так швидко, як провінції, де кількісно переважають англо-канадці.
Французька, якою розмовляють у Канаді, відрізняється від мови, якою спілкуються у самій Франції. У Квебеці, населення якого має здебільшого французьке походження, місцевий діалект називається квебекським. Хоча майже всі місцеві жителі розуміють літературну французьку.
В одних районах Канади жителі розмовляють тільки французькою, в інших — тільки англійською, а в північних місцевостях більшість спілкується індіанськими та ескімоськими мовами.
Аборигенне населення Канади в лінгвістичному плані розділяється на 11 мовних сімей, що повністю відрізняються одна від одної. Найпоширенішою мовною групою є алгонкін (англ. Algonquain) — на діалектах цієї мови говорять індіанці крі (англ. Сгее), що живуть в преріях Онтаріо і в Квебеці, гурони (англ. Huron) з того ж Квебека, а також чорноногі (англ. Blackfoot) з південної Альберти, оджібве (англ. Ojibway) з Манітоби і Онтаріо та (англ. Mahseet) з Нью-Брансвік.
У 1996 році чверть всього аборигенного населення Канади говорила переважно на рідній мові, ще 15 % — використовували рідну мову в побуті. Найбільш високий рівень використання рідної мови був в інуїтів (75 %), серед індійців і метисів рівень володіння рідною мовою становив відповідно 35 і 9 %. На території Нунавут місцева мова інуїтів — інуктитут — стала третьою офіційною державною мовою.
Релігія
У Канаді представлена велика кількість різних релігій, але жодна з них не є офіційною в країні, оскільки в канадській політичній культурі велике значення має ідея релігійного плюралізму. Проте більшість жителів зараховують себе до християн, і це відображається в багатьох аспектах повсякденного життя.
Франко-канадці, а також більша частина англо-канадців ірландського походження — католики. Основна частина англо-канадців — протестанти різних церков (, Англіканська церква Канади та інші).
За переписом 2001 року в Канаді 72 % населення країни зарахували себе до католиків або протестантів. Ті, хто не зараховує себе ні до якої релігії, склали 16 % опитаних. Причому, в Британській Колумбії невіруючими назвали себе 35 % опитаних — їх виявилося більше за представників окремої релігії.
Інуїти
Вірування канадських ескімосів-інуїтів являли собою форму шаманізму, засновану на анімістичних принципах: вони вірили в духів, що живуть в різних явищах природи. Злих духів уявляли у вигляді неймовірних і страшних істот, які шкодять людям, насилаючи хвороби і завдаючи невдачі на полюванні. Захистом від них слугували різноманітні заборони, заклинання і амулети.
Велику роль в житті інуїтів відігравав шаман, що жив в кожному ескімоському селі, — посередник, що налагоджував контакт між світом духів і людей. Бубон для ескімосів — священний предмет.
Нині традиційні вірування і шаманство місцями зберігаються.
Індіанці
Релігійні вірування канадських індіанців являли собою різні родоплемінні культи: шаманізм, культ особистих духів-заступників, культ сонця, культ коня, пережитки тотемізму та інше. У сучасних індіанців ці культи збереглися лише у племен Південної Америки, що живуть у віддалених і малодоступних районах (басейн річки Амазонка та інші). Більшість індіанців прийняли християнство: у Північній Америці — це переважно різні напрями протестантизму.
Культура і національні особливості
Фактично культура Канади — це культура корінних жителів, оскільки всі інші канадці були іммігрантами. Вони привозили з собою манеру вдягатися, кулінарні традиції та звичаї, притаманні їхній колишній батьківщині. У 1988 році, після ухвалення урядом Законодавчого Акту про багатокультурність, багатоплановий культурний характер країни здобув офіційне визнання.
Представники кожного народу святкують власні свята і дотримуються традицій своєї батьківщини, а також святкують і державні свята Канади. Щороку в країні проводяться сотні національних фестивалів, що допомагають різним народам краще зрозуміти традиції один одного, спробувати страви національної кухні, послухати музику, побачити виступи артистів, костюми і зразки народного прикладного мистецтва.
Серед культурних заходів Канади виділяють:
- Шекспірівський фестиваль в Онтаріо,
- Фестиваль канадських культур в Оттаві,
- Міжнародний фестиваль фестивалів,
- Шербрукський «Фестиваль де Кантон» у Квебеці, на якому представлена культура і кухня канадських французів,
- український фестиваль у місті Дофін.
Загальнодержавні свята:
- 1 січня — Новий рік
- Березень-квітень (рухома дата, за два дні перед Великоднем) — Велика п'ятница
- Березень-квітень (рухома дата, в перший день Великого посту) — Чистий понеділок
- Понеділок перед 25 травня — День Вікторії
- 1 липня — День Канади
- Перший понеділок вересня — День праці
- Другий понеділок жовтня — День подяки
- 11 листопада — Поминальный День (День перемир'я, яке закінчило Першу світову війну)
- 25 грудня — Різдво
- 26 грудня — День Дароприношення
Серед аборигенного населення культура, соціальна організація (наприклад, матріархат у ряді індіанських племен), система управління (деякі племена зберігають традиційну систему самоврядування, деякі — знаходяться під федеральним управлінням) — також різні, змінюються від племені до племені.
Характерною формою ескімоського мистецтва є і . Художня творчість ескімосів знаходить також своє втілення в орнаментації хутряного одягу, в різних масках, виготовлених для свят, і візерунках татуювання.
Серед індіанців була поширена різьба по дереву, особливо різноманітна на північно-західному узбережжі (поліхромні тотемні і з переплетенням реальних і фантастичних зображень). Широко було поширене плетіння, ткацтво, вишивка, виготовлення прикрас з пір'я, керамічного та дерев'яного начиння і фігурок. У розписах відомі і фантастичні зображення, і багатий геометричний орнамент, і військові та мисливські сцени (малюнки індіанців Великих рівнин на тіпі, бубні, щитах, шкурах бізонів).
Нині самобутнє мистецтво індіанців у ряді країн — США, Уругвай, Аргентина та інших, в тому числі і в Канаді, — практично згасло.
Кухня
Національної страви в Канаді немає, оскільки це багатонаціональна країна. Майже у всіх великих містах є грецькі, італійські, східно-індійські та китайські ресторани. Головною складовою канадської кухні є квебекська кухня, оскільки рецепти французьких кулінарів історично і географічно Канаді ближче. У Квебеці готують французький цибулевий суп, tourtieres (пиріжки з м'ясом) і poutine (картопля фрі під соусом, запечена з сиром). Місто також відоме всьому світу як найбільший виробник кленового сиропу, що виготовляється з прокип'яченого соку цукрового клена.
У Атлантичних провінціях готують особливий пиріг — pate а la rapure, подібний до м'ясного пирога (з м'ясом, куркою або устрицями), вкритий зверху меленою до пастоподібного стану картоплею, з якої видалений весь крохмаль.
Серед повсякденних страв канадців багато — з натурального м'яса: біфштекси, ростбіфи rôti de porc, лангети. Перші страви — супи-пюре з овочів (найпоширеніший — з гарбуза), цвітної капусти, томатів і бульйони з , локшиною, зеленню.
Французький цибулевий суп з сиром та грінками |
Українці в Канаді
Канада — третя країна світу з найбільшим числом етнічних українців — після України та Росії. Протягом першої хвилі імміграції (1891-1914 роки) до Канади переселилося близько 170 тисяч українців, переважно селян із західних українських регіонів Галичини і Буковини у складі Австро-Угорської імперії. Вони оселилися в степах-преріях компактними групами, що сприяло збереженню їхньої мови та культури.
У міжвоєнні роки (Перша і Друга світові війни), впродовж другої хвилі, українська діаспора в Канаді поповнилася ще 68 тисячами переселенців, в основному — селянами із західних українських територій, на той період — частин Польщі і Румунії.
У третю хвилю до Канади переїхало близько 34 тисяч силоміць виселених українців і біженців війни між 1947 і 1954 роками.
За четвертої хвилі, у 1970-х і 1980-х роках, із Радянського Союзу та Польщі до Канади іммігрувало 10 тисяч етнічних українців і радянських українських євреїв.
Центром української імміграції стала столиця провінції Манітоба — місто Вінніпег, своєрідні «ворота в прерії». Загалом у провінції проживає одна з найчисленніших груп етнічних українців — близько 200 тисяч осіб. На площі Вінніпега, біля провінційного парламенту, встановлено пам'ятники Тарасу Шевченку та Івану Франку. Тут знаходиться і штаб-квартира Конґресу Українців Канади.
Майже 300-тисячна українська діаспора проживає у провінції Альберта. Столиця Альберти посідає перше місце серед інших міст Канади за чисельністю вихідців з України (більше 120 тисяч осіб).
Станом на 2006 рік українці були дев'ятою за чисельністю етнічною групою в багатокультурній Канаді, причому понад 85 % із 1 209 095 канадців з українським корінням народилося вже на Північноамериканському континенті. Це нащадки перших та пізніших переселенців. Живуть вони в містах, в тому числі і за межами степових провінцій.
У Канаді діє понад 1000 етнічних українських організацій, виходить 83 українських видання (станом на 1994 рік). На кінець 90-х років з 301 депутатського місця канадського парламенту чотири належали депутатам-україноканадцям. Це ліберал , представник , член , а також представник Канадського Альянсу . Троє з них — Волт Ластівка, Рік Бороцик та Джуді Василиця — були обрані в канадський парламент вже втретє. У попередньому канадському парламенті українців за походженням було шестеро.
Переселенці з України зробили вагомий внесок в освоєння степових районів і в розвиток інших сфер життя Канади.
З 23 червня по 8 липня 2011 року в Канаді проходили масштабні святкування з приводу 120-річчя приїзду перших українських імігрантів в країну.
Відомі канадці
Діячі мистецтв
- Ернест Сетон-Томпсон (*14 серпня 1860 — †23 жовтня 1946) — письменник, художник, один із засновників руху скаутів в США.
- Ґабрієль Руа (*22 березня 1909 — †13 липня 1983) — письменниця.
- Артур Хейлі (*5 квітня 1920 — †24 листопада 2004) — прозаїк.
- Крістофер Пламмер (*13 грудня 1929) — актор театра, кіно і телебачення.
- Дональд Сазерленд (*17 липня 1935) — актор та продюсер.
- Маргарет Етвуд (*18 листопада 1939) — письменниця, поет, літературний критик і феміністка.
- Девід Кроненберг (*15 березня 1943) — кінорежисер, сценарист.
- Ніл Янг (*12 листопада 1945) — рок-музикант, композитор, автор текстів, продюсер.
- Майкл Айронсайд (*12 лютого 1950) — актор.
- Браян Адамс (*5 листопада 1959) — рок-музикант, автор і виконавець пісень.
- (*19 липня 1960) — режисер, сценарист, продюсер, актор.
- Джим Керрі (*17 січня 1962) — кіноактор, сценарист, продюсер.
- Майк Майєрс (*25 травня 1963) — актор, комік, сценарист і продюсер.
- Кіфер Сазерленд (*21 грудня 1966) — актор кіно і телебачення.
- Селін Діон (*30 березня 1968) — співачка.
- Ґевін Макіннес (*17 липня 1970) — актор, письменник і комік:
- Майкл Шенкс (*15 грудня 1970) — актор.
- Раян Ґослінг (*12 листопада 1980) — актор.
- Еліша Катберт (*30 листопада 1982) — актриса.
Релігійні діячі
- Франсуа де Монморансі-Лаваль (*30 квітня 1623 — †6 травня 1708) — перший єпископ Квебеку (і Канади).
Політики
- Джон Александр Макдональд (*15 січня 1815 — †6 липня 1891) — прем'єр-міністр Канади.
- Джон Аббот (*12 березня 1821 — †30 жовтня 1893) — прем'єр-міністр Канади
- (*13 квітня 1825 — †7 квітня 1868) — ірландський та канадський політик, націоналіст.
- Луї Ріель (*22 жовтня 1844 — †16 лютого 1885) — політик, вважається одним із засновників провінції Манітоба, лідер метиського населення канадських прерій.
- (*1 вересня 1868 — †31 серпня 1952) — політичний лідер і публіцист, ідеолог канадського націоналізму.
- Джон Діфенбейкер (*18 вересня 1895 — †16 серпня 1979) — прем'єр-міністр Канади.
- Лестер Пірсон (*23 квітня 1897 — †27 грудня 1972) — 14-й прем'єр-міністр Канади, лауреат нобелівської Премії Миру.
- Дуглас Томмі (*20 жовтня 1904 — †24 лютого 1986) — політик.
- Жан Кретьєн (*11 січня 1934) — політик, 20-й прем'єр-міністр Канади.
- Пол Мартін (*28 серпня 1938) — 21-й прем'єр-міністр Канади.
Спортсмени
- Моріс Рішар (*4 серпня 1921 — †27 травня 2000) — хокеїст.
- Горді Хоу (*31 березня 1928) — хокеїст.
- Маріо Лем'є (*5 жовтня 1965) — хокеїст.
- Деніел Нестор (*4 вересня 1972) — тенісист.
- Стів Неш (*7 лютого 1974) — баскетболіст.
- Скотт Моїр або Мойр (*2 вересня 1987) — фігурист.
Науковці
- Фредерік Бантинг (*14 листопада 1891 — †21 лютого 1941) — фізіолог і лікар, один з відкривачів гормону інсуліну.
- Майкл Сміт (*26 квітня 1932 — †4 жовтня 2000) — біохімік англійського походження, лауреат Нобелівської премії з хімії.
- (*24 березня 1936) — генетик.
Примітки
- Canada's population clock.[недоступне посилання] Statistics Canada
- http://www.asiapacific.ca/sites/default/files/filefield/PP_09_5_DD_estimate.pdf[недоступне посилання з квітня 2019]
- Country-of-birth database. [ 17 червня 2009 у Wayback Machine.] Organisation for Economic Co-operation and Development
- . Архів оригіналу за 29 квітня 2010. Процитовано 29 червня 2010.
{{}}
: Обслуговування CS1: Сторінки з текстом «archived copy» як значення параметру title () - Канадці // Словник української мови : у 20 т. — К. : Наукова думка, 2010—2022.
- Канадійці // Словник української мови : у 20 т. — К. : Наукова думка, 2010—2022.
- Канада //Економічна і соціальна географія світу: Підручн. для 10 кл. серед. шк. / Б. П. Яценко, В. М. Юрківський, О. О. Любіцева, О. К. Кузьминська, О. О. Бейдик // За ред. Б. П. Яценка. — К.: Артек, 1999. — С. 257.
- Канадці[недоступне посилання з червня 2019]// Большая советская энциклопедия. — Т. 11. Италия — Кваркуш. — 1973. — 608 с. — 629000 екз.
- Численность и удельный вес украинцев в Канаде и в провинции Онтарио, 1901–2011 гг. [ 15 серпня 2017 у Wayback Machine.] // Завьялов А. В. Социальная адаптация украинских иммигрантов: монография / А. В. Завьялов. – Иркутск : Изд-во ИГУ, 2017. – 179 с.
- Соколов В. И. Глобализация и аборигенное население Канады. [ 27 жовтня 2011 у Wayback Machine.]// США-Канада. Экономика, политика-культура. — 2002. — № 5. — С. 47-59.
- Trigger, Bruce G.; Pendergast, James F. (1978). Saint-Lawrence Iroquoians. Handbook of North American Indians Volume 15. Washington: Smithsonian Institution. с. 357—361. OCLC 58762737.
- Jacques Cartier (1545). . Tross (1863 edition). Архів оригіналу за 1 березня 2007.
- Martin, Robert (1993). . The Machray Review. Prayer Book Society of Canada. Архів оригіналу за 17 жовтня 2005.
Strictly speaking, the official name of the new country was, simply, "Canada," but usage sanctioned "Dominion of Canada.
- Канада.[недоступне посилання з квітня 2019] Країни світу. // Проект інформагентства Укрінформ
- Гуляев В. Предки индейцев пришли из Азии.// Наука и жизнь. — 1964. — № 7. — С. 96-102.
- Берёзкин Ю. Е., Тишков В. А., Истомин А. А. Индейцы [ 5 червня 2013 у Wayback Machine.]// Народы и религии мира. Энциклопедия. — М., 2000. — С. 182—191.
- Феномен канадської політкультурності: становлення і розвиток в історії освітньої системи. Автореф. дис. аспіранта кафедри соціальної і корекційної педагогіки Погребняка В. А.; Полтавський держ. педагог. ун-т ім. В. Г. Короленка. — П., 2006. — С. 3.
- Украинская иммиграция в Канаду, 1891–1971 гг. [ 23 серпня 2017 у Wayback Machine.] // Завьялов А. В. Социальная адаптация украинских иммигрантов : монография / А. В. Завьялов. — Иркутск: Изд-во ИГУ, 2017. — 179 с.
- Географическое распределение канадцев украинского происхождения, переписи 1901–2011 гг. [ 23 серпня 2017 у Wayback Machine.] // Завьялов А. В. Социальная адаптация украинских иммигрантов : монография / А. В. Завьялов. — Иркутск: Изд-во ИГУ, 2017. — 179 с.
- Population by selected ethnic origins, by province and territory (2006 Census) (Canada) [ 18 серпня 2016 у Wayback Machine.] — Процитовано 18 лютого 2010 року
- Украинским иммигрантам Канады 120 лет! [ 15 травня 2012 у Wayback Machine.]// Сайт про іміграцію в канадську провінцію Квебек: quebec-canada.ru (рос.)
Джерела
- Берзина М. Я. Формирование этнического состава населения Канады: Этностатистическое исследование. — М., 1971.
- Берёзкин Ю. Е., Тишков В. А., Истомин А. А. Индейцы [ 5 червня 2013 у Wayback Machine.]// Народы и религии мира. Энциклопедия/ Ин-т этнологии и антропологии им. Н. Н. Миклухо-Маклая Рос. Акад. Наук (Москва); Гл. ред. В. А. Тишков; Редкол.: О. Ю. Артемова, С. А. Арутюнов, А. Н. Кожановский, В. М. Макаревич (зам. гл. ред.), В. А. Попов, П. И. Пучков (зам. гл. ред.), Г. Ю. Ситнянский. — М.: Большая Российская энциклопедия, 1998. — С. 182—191.: ил.; 27 см. —
- Канада //Економічна і соціальна географія світу: Підручн. для 10 кл. серед. шк. / Б. П. Яценко, В. М. Юрківський, О. О. Любіцева, О. К. Кузьминська, О. О. Бейдик // За ред. Б. П. Яценка. — К.: Артек, 1999. — С. 255—260.
- Канада.[недоступне посилання з квітня 2019] Країни світу. // Проект інформагентства Укрінформ: svit.ukrinform.ua/Canada (укр.)
- Канадці[недоступне посилання з червня 2019]// Большая советская энциклопедия. — Т. 11. Италия — Кваркуш. — 1973. — 608 с. — 629000 екз.
- Соколов В. И. Глобализация и аборигенное население Канады. [ 27 жовтня 2011 у Wayback Machine.]// США-Канада. Экономика, политика-культура. — 2002. — № 5. — С. 47-59.
- Феномен канадської політкультурності: становлення і розвиток в історії освітньої системи. Автореф. дис. аспіранта кафедри соціальної і корекційної педагогіки Погребняка В. А.; Полтавський держ. педагог. ун-т ім. В. Г. Короленка. — П., 2006. — 3 с. — укр.
- Эскимосы [ 3 червня 2015 у Wayback Machine.]// Народы и религии мира: Энциклопедия/ Ин-т этнологии и антропологии им. Н. Н. Миклухо-Маклая Рос. Акад. Наук (Москва); Гл. ред. В. А. Тишков; Редкол.: О. Ю. Артемова, С. А. Арутюнов, А. Н. Кожановский, В. М. Макаревич (зам. гл. ред.), В. А. Попов, П. И. Пучков (зам. гл. ред.), Г. Ю. Ситнянский. — М.: Большая Российская энциклопедия, 1998. — 928 с.: ил.; 27 см. —
- Зав'ялов А. В. Соціальна адаптація українських іммігрантів : монографія / А. В. Зав'ялов. — Київ : Саміт-книга, 2020. — 180 с. [ 20 квітня 2021 у Wayback Machine.]
- Завьялов А. В. Социальная адаптация украинских иммигрантов : монография / А. В. Завьялов. – Иркутск : Изд-во ИГУ, 2017. – 179 с. [ 23 квітня 2021 у Wayback Machine.]
Див. також
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Kana dci abo kanadi jci angl Canadian fr Canadiens suchasne naselennya Kanadi Z yuridichnoyi tochki zoru kanadci ce vsi gromadyani krayini nezalezhno vid yihnogo etnichnogo korinnya chi viri Aborigeni indianci ta eskimosi nini stanovlyat ne bilshe 2 zhiteliv Kanadi reshta nashadki kolonizatoriv ta pereselenciv Kanadci CanadianErnest Seton Tompson Moris Rishar Dzhek Keruak Pol Martin Dzhim Kerri Selin DionKilkist ponad 34 mln Areal Kanada 33 968 200 SShA 1 003 850 Gonkong 200 000 Velika Britaniya 72 518 Tajvan 52 500 KNR 40 000 Livan 40 000 Avstraliya 27 289 Italiya 23 487 Franciya 18 913 Greciya 12 477Blizki do Indoyevropejci Anglijci FrancuziMova Anglijska francuzkaReligiya perevazhno hristiyani Pislya vidkrittya Ameriki v kinci XV stolittya v Kanadu pochalosya masove pereselennya yevropejciv Pershimi kolonizaciyu Kanadi pochali francuzi yaki ruhalis zi shodu i zakripilisya vzdovzh richki Svyatogo Lavrentiya Tak vinikla nizhnya abo francuzka Kanada nini provinciya Kvebek Anglijci viyavilisya aktivnishimi Voni ruhalisya z pivdnya z boku Velikih ozer i utvorili verhnyu abo anglijsku Kanadu nini provinciya Ontario Zgodom vsya Kanada bula zahoplena Angliyeyu Kanada krayina immigrantiv Vona maye reputaciyu visokorozvinutoyi ta vilnoyi vid etnichnih konfliktiv krayini sho robit yiyi privablivoyu dlya pereselenciv Novi kanadci yak zavedeno nazivati novopribulih immigrantiv najchastishe rozselyayutsya v velikih mistah sho zumovleno situaciyeyu na rinku praci Cherez deyakij chas majzhe vsi pereyizdyat u peredmistya Yaksho za perepisom 2006 roku v krayini narahovuvalosya ponad 31 miljona zhiteliv to za ocinkoyu 2010 roku yih vzhe majzhe 34 miljoni 33 968 200 i 34 miljoni u 2014 roci 1 8 serpnya 2014 u Wayback Machine Poshirennya i chiselnistNaselennya Kanadi Rik ta mln osib Ocinka 2010 33 97 Ocinka 2007 32 62 Perepis 2006 31 61 Ocinka 1971 21 8 Etnichnij rozpodil v Kanadi Kanada ye odniyeyu z najmensh zaselenih krayin svitu Peresichna gustota naselennya na kinec 90 h rokiv XX stolittya ne dosyagala i 3 osib na 1 km Obzhita Kanada ce vuzka smuga vzdovzh kordonu z SShA Ale i vona ne ye odnim cilim a rozrivayetsya na chastini Appalachskimi gorami Kanadskim shitom i Kordilyerami Providnu rol vidigrayut pivdenni rajoni provincij Ontario i Kvebek Zvidsi pochalasya kolonizaciya Na kinec 90 h rokiv tam meshkalo 2 3 naselennya krayini i serednya gustota jogo perevishuvala 150 osib na 1 km Dvoma drugoryadnimi arealami skupchennya naselennya ye pivden stepovih provincij Manitoba Saskachevan i Alberta ta pivdennij zahid provinciyi Britanska Kolumbiya Suchasne naselennya Kanadi skladayetsya z dvoh nacij franko kanadskoyi ta anglo kanadskoyi kilkoh nacionalnih grup ta indiansko eskimoskih nacionalnih menshin Na pochatku 70 h rokiv XX stolittya franko kanadci stanovili blizko 30 vsogo naselennya krayini i ponad 80 provinciyi Kvebek Do skladu anglo kanadciv vhodyat kanadci anglijskogo irlandskogo shotlandskogo a takozh vallijskogo nimeckogo gollandskogo ta inshogo pohodzhennya deyaki vidminnosti mizh nimi zberigayutsya do sogodni Priblizno 1 4 naselennya Kanadi stanovlyat nacionalni menshini v bilshosti svoyij porivnyano nedavni XX stolittya immigranti i yihni nashadki Za perepisom 2001 roku najbilshi grupi menshin stanovili nimci 3 6 naselennya Kanadi italijci 2 8 ukrayinci 1 7 kitajci 1 4 gollandci 1 4 polyaki 0 9 ta rosiyani 0 1 U Kanadi takozh zhivut aborigeni indianci ta eskimosi yaki mayut miscevu samonazvu inuyiti Do pochatku kolonizaciyi Kanadi za poperednimi ocinkami u krayini prozhivalo do 200 tisyach indianciv u tomu chisli algonkini kri irokezi atapaski siu cimshiani hajda tlinkiti Nastupni vijni j poshirennya hvorob prizveli do skorochennya yih chiselnosti Ale v XX stolitti z polipshennyam medichnogo obslugovuvannya i zrostannyam narodzhuvanosti pochalosya vidrodzhennya indianskih plemen Status indiancya yuridichno viznachenij Indianskim aktom vid 1876 roku Vidpovidno do nogo bilshe 600 plemen zajmayut 2 370 rezervacij na teritoriyi Kanadi stanom na 2002 rik Cherez obmezhenist prirodnih i virobnichih resursiv riven zhittya v nih nizhchij nizh u reshti krayini Eskimosi inuyiti grupa narodiv sho rozmovlyayut odniyeyu z paleoazijskih mov stanovlyat ne bilshe 27 000 osib U 1992 roci inuyiti domoglisya svoyeyi avtonomiyi shidnu chastinu Pivnichno zahidnih teritorij bulo vidileno u okremu administrativnu odinicyu Nunavut nacionalnu avtonomiyu inuyitiv Regionalnij referendum pidtrimav cyu iniciativu Aborigeni indianci ta inuyiti razom stanovlyat ne bilshe 2 naselennya krayini Za perepisom 1996 roku v Kanadi nalichuvalosya trohi bilshe 1 1 miljona osib aborigennogo naselennya u porivnyanni z poperednim perepisom v 1991 yih chiselnist zrosla priblizno na 100 tisyach Osnovnu chastinu tak zvanogo zareyestrovanogo aborigennogo naselennya blizko 800 tisyach cholovik stanovili indianci 69 metisiv nashadkiv zmishanih simej indijciv i yevropejciv bulo 26 a eskimosiv inuyitiv 5 Ci tri osnovni grupi aborigennogo naselennya viznacheni konstituciyeyu yak korinni zhiteli Kanadi yakih v krayini zavedeno nazivati pershimi naciyami angl First Nations EtnonimNazva Kanada pohodit vid slova kanata sho oznachaye selishe abo poselennya U 1535 roci korinni zhiteli suchasnogo mista Kvebek vzhivali ce slovo dlya nazvi selisha Stadakona Stadacona Piznishe moreplavec Zhak Kartye vikoristovuvav slovo Canada dlya poznachennya ne lishe danogo selisha ale j prileglih do nogo teritorij U 1545 roci v yevropejskih knizhkah ta mapah ves region pochali nazivati Canada a misceve naselennya kanadcyami Z pochatku XVII stolittya chastina Novoyi Franciyi u tomu chisli zemli vzdovzh richki Svyatogo Lavrentiya i pivnichnih beregiv Velikih ozer takozh pochali nazivati Kanadoyu a zgodom cej region buv rozdilenij na dvi britanski koloniyi Verhnyu Kanadu i Nizhnyu Kanadu doki u 1841 roci voni znovu ne buli ob yednani u odnu provinciyu Kanada Za chasiv Konfederaciyi u 1867 roci nazva Kanada bula prijnyata yak pravova nazva dlya novoyi krayini IstoriyaDokladnishe Franko kanadci anglo kanadci eskimosi ta indianci Pohodzhennya Zhak Kartye pershij yevropeyec sho pidnyavsya Svyatim Lavrentiyem 1844 Pislya vidkrittya Ameriki v Kanadu pochalosya masove pereselennya yevropejciv Pershimi kolonizaciyu Kanadi pochali francuzi yaki zgodom stali yadrom franko kanadskoyi naciyi sho sklalasya v kinci XVIII na pochatku XIX stolittya Voni ruhalisya zi shodu i zakripilisya vzdovzh richki Svyatogo Lavrentiya Tak vinikla nizhnya francuzka Kanada abo Nova Franciya nini provinciya Kvebek Anglijci viyavilisya aktivnishimi Voni ruhalisya z pivdnya z boku Velikih ozer i utvorili verhnyu abo anglijsku Kanadu nini provinciya Ontario Zgodom vsya Kanada bula zahoplena anglijcyami U 1763 roci Velika Britaniya peretvorila Novu Franciyu na svoyu koloniyu U borotbi proti britanskogo kolonializmu franko kanadci vidstoyali svoyu movu francuzku yaka v 1968 stala odniyeyu z dvoh oficijnih mov krayini voni zberegli svoyu nacionalnu kulturu i stavili pitannya pro nacionalne samoviznachennya Pitannya viddilennya provinciyi Kvebek vid Kanadi kilka raziv vinosilosya na referendum Dvichi dlya jogo pozitivnogo virishennya ne vistachalo lishe 1 golosiv Pislya peretvorennya Kanadi na britansku koloniyu vona pochala shvidko zaselyatisya emigrantami z Velikoyi Britaniyi i yiyi amerikanskih kolonij Pripliv novih poselenciv stvoriv chiselnu perevagu anglomovnogo naselennya nad frankomovnim Panuyuche polozhennya v krayini zajnyali anglo kanadci Ekonomichnij rozvitok krayini borotba za nezalezhnist vid Velikoyi Britaniyi ozbroyena borotba proti neodnorazovih sprob SShA aneksuvati Kanadu a takozh proti ekonomichnogo i politichnogo panuvannya monopolistichnogo kapitalu SShA spriyali zrostannyu nacionalnoyi samosvidomosti anglo kanadciv Do kincya XIX pochatku XX stolittya anglo kanadci sformuvalisya v naciyu zi svoyeyu kulturoyu Voni stanovlyat priblizno 44 suchasnogo naselennya Kanadi Etnichni komponenti anglo kanadciv anglijci shotlandci irlandci inshi asimilovani pereselenci z krayin kontinentalnoyi Yevropi Okrim dvoh osnovnih nacij franko ta anglo kanadciv do skladu naselennya Kanadi vhodyat chislenni grupi nedavnih XX stolittya pereselenciv sho stanovlyat priblizno 25 naselennya yake she ne asimilyuvalosya Nacionalnu menshist naselennya Kanadi skladayut aborigeni indianci ta eskimosi Pripuskayut sho azijski predki indianciv perejshli na teritoriyu Pivnichnoyi Ameriki 60 35 tisyach rokiv tomu po isnuyuchomu u ti chasi pereshijkovi mizh Sibirom i Alyaskoyu sho opustivsya v okean pid chas ostannogo lodovikovogo periodu Zanyattya Franko kanadci ta anglo kanadci Tradicijni zanyattya kanadciv immigrantiv zemlerobstvo tvarinnictvo ribalstvo torgivlya hutrom a takozh virobnictvo cukru z solodkogo siropu klena cukrovogo Acer saccharum Do poshirennya v Pivdennij Americi cukrovoyi trostini nevdovzi pislya plavan Kolumba cej klen buv golovnim dzherelom cukru dlya aborigeniv a potim i dlya pershih bilih poselenciv kontinentu Virobnictvo klenovogo cukru siropu patoki a takozh klenovogo piva rozvinulos v XIX stolitti v okremu galuz promislovosti osoblivo poshirenu v Kanadi Nini dobuvannya cukru z klena skorotilosya i stalo tipovo turistichnoyu galuzzyu A listok cukrovogo klena stav nacionalnim simvolom vin zobrazhenij na derzhavnomu prapori Kanadi i nanesenij na kurtki kanadskih hokeyistiv Viroshuvali kanadci i zhito pshenicyu yachmin Na gorodah sadili kapustu morkvu redku a zgodom perejnyali vid indianciv obrobitok kukurudzi mayisu kartopli tomatu sonyashniku manioku kakao bavovnika takozh buv vidomij v Indiyi ale indijski vidi zaraz nabagato mensh poshireni tyutyunu percyu kvasoli arahisu agavi bobiv kabachkiv ta inshih kultur U sadah kanadci viroshuvali yabluni grushi vishni persiki vinograd Poselenci Novoyi Franciyi buli v osnovnomu hliborobami Zgodom v rezultati politichnih podij XVIII stolittya poziciyi francuziv oslabli anglijci zahopili spershu Akadiyu a v seredini XVIII stolittya okupuvali i Novu Franciyu perejmenuvavshi yiyi v provinciyu Kvebek U novu koloniyu rinuvsya velikij potik anglijciv shotlandciv ta irlandciv Britanski immigranti zajnyali panuyuche polozhennya v klasovij iyerarhiyi suspilstva Franko kanadci u bilshosti zalishalisya selyanskim narodom a ti hto pereselivsya v misto robitnichim klasom Na pochatku XIX stolittya vsya ekonomika Kanadi bazuvalasya na ribalstvi i torgivli hutrom lyudej sho zajmalisya transportuvannyam hutra v kanoe pid chas rozvitku hutryanoyi torgivli nazivali A v seredini 1990 h rokiv obsyag prodazhu hutra vzhe ne vidigravav znachnoyi roli v ekonomici Perevazhnu bilshist hutrovini osoblivo shkurki norki i lisici teper otrimuyut na Ribalstvo prodovzhuye vidigravati veliku rol u gospodarstvi Nyufaundlendu i Novoyi Shotlandiyi vilovlyuyetsya v osnovnomu triska a takozh Britanskoyi Kolumbiyi perevazhno losos Zbir klenovogo soku plastikovimi trubkami 2004 Listok cukrovogo klena na prapori Kanadi Voyazheri na svitanku Anna Hopkins 1871 Aborigeni Na pochatok yevropejskoyi kolonizaciyi v Kanadi sklalosya dekilka kulturno istorichnih oblastej Arktichna oblast morskogo polyuvannya inuyiti Indianci Subarktiki pivnich Kanadi algonkinski ta atapaski plemena osnovne dzherelo isnuvannya yakih polyuvannya na olenya karibu i ribalstvo specializuvalisya na ribalstvi ta morskomu polyuvanni hajda tlinkiti ta inshi Inuyiti Pobutova kultura inuyitiv povnistyu pristosovana do Arktiki Voni vinajshli garpun sho povertavsya shob polyuvati na morskogo zvira kayak snigovij budinok iglu osoblivij gluhij odyag z hutra ta shkur Do seredini XX stolittyah sered inuyitiv buli harakterni poyednannya polyuvannya na morskogo zvira tyuleni morzhi kiti vzimku i na olenya karibu ta inshu dichinu vlitku Morske i suhoputne polyuvannya ribalstvo buli zanyattyami cholovikiv Zhinki zajmalisya zbirannyam a takozh vesluvali na kayakah pid chas polyuvannya na kitiv Zhovten listopad perehidnij period koli inuyiti gotuvalisya do zimi todi voni prodovzhuvali nazemne polyuvannya na pesciv ta inshu dribnu dichinu zajmalisya ribalstvom Shob vstignuti do nastannya polyarnoyi nochi zhinki aktivno shili odyag a choloviki vigotovlyali i lagodili mislivske sporyadzhennya ta sani U temnij period roku kinec listopada seredina sichnya zhinkam zaboronyalosya shiti novij odyag voni mogli lishe lagoditi starij U kinci listopada grudni inuyiti perebiralisya na morske uzberezhzhya de buduvali iglu Pislya vdalogo polyuvannya na tyulenya abo v period negodi koli polyuvannya bulo nemozhlive voni vlashtovuvali obshinni svyata v odnomu z iglu sho suprovododzhuvalisya zmagannyami igrami borotboyu atletichnimi vpravami spivom tancyami rozpovidyami mislivskih istorij ta legend Z perehodom do osilogo sposobu zhittya zanyattya inuyitiv kardinalno zminilisya znachna yih chastina perejshla vid morskogo promislu do polyuvannya na pesciv she chastina stala najmanimi robitnikami Inuyiti sho prozhivayut v selishah vzhe ne mozhut ohopiti znachni teritoriyi yaki buli miscem polyuvannya v period kochivnictva Yaksho vzimku mislivci vikoristovuyut snigohodi to vlitku i voseni koli snigu nemaye yim dovoditsya dobiratisya do miscya polyuvannya na chovnah Dovkola selish buduyut specialni kabinki de inuyiti zberigayut mislivske sporyadzhennya i mozhut perenochuvati Takim chinom polyuvannya stalo duzhe dorogim zanyattyam cherez visoki cini na palne sho privozyat z pivdnya krayini vitrati na kupivlyu i remont snigohodiv chovniv ta prichepiv Narazi skriz po krayini zalishki tradicijnoyi kulturi eskimosiv znikayut Indianci Subarktiki Indianci Subarktiki algonkinski ta atapaski plemena mislivci i Osnovoyu yih isnuvannya bulo polyuvannya na losya i pivnichnogo olenya karibu Pislya poyavi yevropejskih skupnikiv hutra shiroke poshirennya otrimalo trapperstvo polyuvannya na hutrovih zviriv bobra kunicyu norku ta inshih Protyagom 5 6 zimovih misyaciv holodi chasto nastavali vzhe v zhovtni a zakinchuvalisya lishe v kvitni mislivci chasto zminyuvali miscya svoyih stoyanok peremishayuchis po tajzi u poshukah zdobichi Zasobom peresuvannya po zasnizhenomu lisu sluzhili lizhi raketki shozhi na tenisnu raketku yih vigotovlyali z derev yanogo obrucha obtyagnutogo perepletenimi mizh soboyu shkiryanimi remincyami Vlitku j rano voseni okrim polyuvannya velike znachennya nabuvalo ribalstvo v chiselnih ozerah i richkah ta zbir lisovih yagid i yistivnih roslin todi osnovnim zasobom zv yazku i peresuvannya stavali richki j ozera Nimi plavali na kanoe legkih chovnah vigotovlenih z berezovoyi kori yaku prishivali do derev yanogo karkasa sosnovim korinnyam a shvi zaliplyuvali smoloyu U vigotovlenni takih chovniv indianci osoblivo algonkini dosyagli velikoyi majsternosti Pershi yevropejski poselenci takozh koristuvalisya nimi pid chas osvoyennya krayini Teper kanoe nevid yemna chastina kanadskoyi kulturi Indianci pivnichno zahidnogo uzberezhzhya Plemena sho naselyali tihookeanske uzberezhzhya hajda veli osilij sposib zhittya Yih golovnimi zanyattyami buli ribalstvo i polyuvannya na morskih tvarin U cih indianciv osoblivo rozvinene rizblennya po derevu yaskravo rozfarbovani visoki totemni stovpi z virizanimi na nih zobrazhennyami mifichnih praroditeliv i predkiv indianskih rodiv Na pivdennomu shodi krayini mizh ozerami Guron i Ontario v selishah otochenih chastokolom i polyami kukurudzi meshkalo chiselne plem ya zemlerobiv guroniv sho nalezhit do Kochovi plemena mislivciv na bizoniv assinibojni chornonogi okremi grupi kri i odzhibva a potim i metisi nashadki vid shlyubiv bilih mislivciv z indianskimi zhinkami za dopomogoyu zavezenih yevropejcyami konej shvidko osvoyili stepovi rajoni Navesni na pivdni Kanadi indianci zajmalisya zbirannyam solodkogo klenovogo soku z yakogo vivaryuvali sirop i otrimuvali svoyeridnij cukor Z prihodom yevropejciv veliku kilkist indianciv bulo vinisheno kolonizatorami bagato plemen pereseleno z tradicijnih misc prozhivannya v rezervaciyi SShA ta Kanadi Chiselnist indianciv sho naselyali ninishnyu teritoriyu cih krayin skorotilasya z 2 4 miljoniv v period do pochatku masshtabnoyi yevropejskoyi kolonizaciyi do 200 tisyach na pochatok XX stolittya Lishe na krajnij pivnochi materika miscevi indianci prodovzhuyut vesti tradicijne napivkochove zhittya voni zajmayutsya zvirolovstvom ta zalezhat vid skupnikiv hutrovini Nini v Kanadi prirodni j silskogospodarski zoni riznomanitni vid majzhe subtropikiv persikovih sadiv i vinogradnikiv u nizov yah richki Frejzer cherez stepovi pshenichni polya na beregah Saskachevana do tundrovih olenyachih pasovish u delti richki Makenzi Zanyattya i ukladi Kanadi tezh rizi vid nadurbanizovanogo industrialnogo pivdennogo Ontario do primitivnogo mislivskogo promislu pivnichnih indianciv i eskimosiv Inuyiti na tradicijnih sanyah poselennya Kejp Dorset Baffinova Zemlya 1999 Polyuvannya indianciv na bizoniv mizh 1880 1910 Assinibojni polyuyut bizona mizh 1851 1856 Poselennya ta zhitlo Osnovni tipi poselen kanadciv imigrantiv fermi selisha ta mistechka Sama nazva Kanada pohodit vid slova kanata sho oznachaye selishe abo poselennya Najbilshogo poshirennya nabuli fermi Inuyiti Do seredini XX stolittya kanadski eskimosi inuyiti kochuvali u poshukah yizhi Pislya trivaloyi dorogi po zasnizhenij pusteli dvoye lyudej mogli za dvi godini pobuduvati iglu zimovu kupolopodibnu hizhu z plit snigu abo lodu diametrom 3 4 metri i visotoyu blizko dvoh metriv Zverhu zalishali vidkritim otvir dlya povitrya useredini snigovi bloki vkrivali shkurami tvarin Inkoli dekilka iglu z yednuvali mizh soboyu tunelem shob sim yi mogli hoditi odin do odnogo v gosti ne vihodyachi na vulicyu Poselennya roztashovuvalisya tak shob bulo zruchno sposterigati za peresuvannyam morskogo zvira na galkovih kosah na uzvishshyah Migruvali inuyiti slidom za tvarinami ob yednuyuchis vzimku u veliki gromadi i rozbridayuchis sim yami po Arktici z nastannyam lita U bilshosti obshin ne bulo vozhdiv ale zavzhdi velikim avtoritetom koristuvavsya odin iz starshih dosvidchenih mislivciv osoblivo yaksho vin do togo zh buv shamanom Odnak sliduvati jogo poradam bulo ne obov yazkovo i vin ne mav vladu zmusiti vikonati svoyi nakazi Tradicijne kochove zhittya zakinchilosya v 50 60 tih rokah XX stolittya Teper inuyiti zhivut na Arktichnomu uzberezhzhi krayini v selishah amerikanskogo tipu chiselnistyu vid 50 do 500 zhiteliv yizdyat na mashinah litayut u pivdenni regioni Promislovij nastup na pivnich Kanadi naprikinci XX stolittya prizviv do pogirshennya seredovisha yih prozhivannya a znizhennya cin na hutro she bilshe uskladnilo stanovishe inuyitiv Sogodni kanadskij uryad dotuye socialni ta osvitni programi dlya ciyeyi gromadi Indianci Kozhna grupa indianciv Kanadi mala svij tip zhitla Kochivniki Subarktiki zhili v kurenyah vigvamah yaki vlitku vkrivali berestoj a vzimku shkurami Rozbirni nameti indianciv Velikih rivnin nazivalisya tipi Voni yak i vigvam mali konichnu osnovu z zherdin a vkrivalisya zshitimi shkurami bizoniv Dim vid bagattya vihodiv cherez centralnij otvir v pokrivli yakij pid chas doshu prikrivali Tipi vozhdiv vkrivalisya malyunkami i vidminnimi znakami yih vlasnikiv Zhitlo irokeziv buduvalos tezh na osnovi karkasa z kori ale moglo sluguvati i 10 50 rokiv doki obshina yaka v nomu zhila ne perenosila na nove misce kukurudzyani polya Jogo nazivali dovgij budinok abo ovachira samonazva irokeziv hodenosauni sho v perekladi oznachaye lyudi dovgogo budinku V nomu zhiv okremij rid yakij ocholyuvav starijshina sahem abo sashem Budinok buv do 25 metriv zavdovzhki vhid znahodivsya u torci a nad nim rizblene zobrazhennya totema tvarini pokrovitelya rodu Vseredini budinok buv podilenij na vidsiki kozhna simejna para zajmala svij vidsik i mala svoye vognishe dim vid yakogo vihodiv v otvir u dahu Spali indianci na narah uzdovzh stini U selah irokeziv bulo po 20 100 takih budivel tobto do 3 500 indianciv Navkolo poselennya buli rozbiti sadi ta polya Pid chas formuvannya Irokezkoyi konfederaciyi sela pochali obnositi chastokolom dlya zahistu vid vorogiv Sogodni indianciv v Kanadi faktichno rozdilyayutsya na dvi grupi tak zvani statusni indianci angl Status Indians zareyestrovani yak taki i z usima pravami ta pilgami za vidpovidnim zakonodavstvom i nestatusni indianci angl Non Status Indians sho zayavlyayut pro svoye indianske pohodzhennya ale ne mayut dostatnih pidstav dlya jogo formalnoyi reyestraciyi Statusni indianci formuyut plemena abo obshini angl bands yim vidilyayut finansovi resursi i zemli yakimi keruye federalnij uryad Vsogo v Kanadi stanom na 2002 rik nalichuyetsya trohi bilshe 600 plemen 137 z yakih prozhivayut v Britanskij Kolumbiyi 26 na Pivnichno zahidnih teritoriyah Prozhivayut voni perevazhno v rezervaciyah formalne chislo yakih stanom na 2002 rik stanovilo 2 370 prichomu razom uzyati voni zajmali ploshu v 27 5 tisyach km dlya porivnyannya ce vidpovidaye lishe tretini takoyi nevelikoyi provinciyi Kanadi yak Nyu Bransvik Ale realno zaseleno mensh nizh 900 rezervacij Serednij rozmir odniyeyi 2 tisyachi ga prote vin variyuyetsya v zalezhnosti vid provinciyi v Britanskij Kolumbiyi de znahoditsya ponad 70 rezervacij Kanadi serednij rozmir odniyeyi stanovit lishe 20 gektariv a zagalna yih plosha blizko 0 4 teritoriyi provinciyi Prichina cogo v gospodarskij privablivosti bagatih lisovimi resursami zemel Britanskoyi Kolumbiyi Ninishni obshini aborigeniv zaznachayut doslidniki vzhe ne vidobrazhayut minulij socialno etnichnij ustrij korinnih narodiv Kanadi Vid na Iglulik suchasne poselennya inuyitiv Baffinova zemlya Nunavut 2002 Podvir ya fermi poselenciv Tomas Martin 1909 Indianskij tabir u 1847 Indianskij tabir na ozeri Guron Pol Kejn 1848 1850 Tabir odzhibva pivnichnij bereg ozera Guron 1873MovaNa kinec 90 h rokiv XX stolittya 63 naselennya Kanadi bulo anglomovnim i 25 frankomovnim I anglijska i francuzka mova v Kanadi derzhavni Prote napruzhennya mizh anglomovnim ta frankomovnim naselennyam zberigayetsya V osnovi jogo ne stilki entnichni skilki ekonomichni prichini gospodarstvo Kvebeku rozvivayetsya ne tak shvidko yak provinciyi de kilkisno perevazhayut anglo kanadci Francuzka yakoyu rozmovlyayut u Kanadi vidriznyayetsya vid movi yakoyu spilkuyutsya u samij Franciyi U Kvebeci naselennya yakogo maye zdebilshogo francuzke pohodzhennya miscevij dialekt nazivayetsya kvebekskim Hocha majzhe vsi miscevi zhiteli rozumiyut literaturnu francuzku V odnih rajonah Kanadi zhiteli rozmovlyayut tilki francuzkoyu v inshih tilki anglijskoyu a v pivnichnih miscevostyah bilshist spilkuyetsya indianskimi ta eskimoskimi movami Aborigenne naselennya Kanadi v lingvistichnomu plani rozdilyayetsya na 11 movnih simej sho povnistyu vidriznyayutsya odna vid odnoyi Najposhirenishoyu movnoyu grupoyu ye algonkin angl Algonquain na dialektah ciyeyi movi govoryat indianci kri angl Sgee sho zhivut v preriyah Ontario i v Kvebeci guroni angl Huron z togo zh Kvebeka a takozh chornonogi angl Blackfoot z pivdennoyi Alberti odzhibve angl Ojibway z Manitobi i Ontario ta angl Mahseet z Nyu Bransvik U 1996 roci chvert vsogo aborigennogo naselennya Kanadi govorila perevazhno na ridnij movi she 15 vikoristovuvali ridnu movu v pobuti Najbilsh visokij riven vikoristannya ridnoyi movi buv v inuyitiv 75 sered indijciv i metisiv riven volodinnya ridnoyu movoyu stanoviv vidpovidno 35 i 9 Na teritoriyi Nunavut misceva mova inuyitiv inuktitut stala tretoyu oficijnoyu derzhavnoyu movoyu ReligiyaDokladnishe Religiya v Kanadi U Kanadi predstavlena velika kilkist riznih religij ale zhodna z nih ne ye oficijnoyu v krayini oskilki v kanadskij politichnij kulturi velike znachennya maye ideya religijnogo plyuralizmu Prote bilshist zhiteliv zarahovuyut sebe do hristiyan i ce vidobrazhayetsya v bagatoh aspektah povsyakdennogo zhittya Franko kanadci a takozh bilsha chastina anglo kanadciv irlandskogo pohodzhennya katoliki Osnovna chastina anglo kanadciv protestanti riznih cerkov Anglikanska cerkva Kanadi ta inshi Za perepisom 2001 roku v Kanadi 72 naselennya krayini zarahuvali sebe do katolikiv abo protestantiv Ti hto ne zarahovuye sebe ni do yakoyi religiyi sklali 16 opitanih Prichomu v Britanskij Kolumbiyi neviruyuchimi nazvali sebe 35 opitanih yih viyavilosya bilshe za predstavnikiv okremoyi religiyi Inuyiti Viruvannya kanadskih eskimosiv inuyitiv yavlyali soboyu formu shamanizmu zasnovanu na animistichnih principah voni virili v duhiv sho zhivut v riznih yavishah prirodi Zlih duhiv uyavlyali u viglyadi nejmovirnih i strashnih istot yaki shkodyat lyudyam nasilayuchi hvorobi i zavdayuchi nevdachi na polyuvanni Zahistom vid nih sluguvali riznomanitni zaboroni zaklinannya i amuleti Veliku rol v zhitti inuyitiv vidigravav shaman sho zhiv v kozhnomu eskimoskomu seli poserednik sho nalagodzhuvav kontakt mizh svitom duhiv i lyudej Bubon dlya eskimosiv svyashennij predmet Nini tradicijni viruvannya i shamanstvo miscyami zberigayutsya Indianci Religijni viruvannya kanadskih indianciv yavlyali soboyu rizni rodopleminni kulti shamanizm kult osobistih duhiv zastupnikiv kult soncya kult konya perezhitki totemizmu ta inshe U suchasnih indianciv ci kulti zbereglisya lishe u plemen Pivdennoyi Ameriki sho zhivut u viddalenih i malodostupnih rajonah basejn richki Amazonka ta inshi Bilshist indianciv prijnyali hristiyanstvo u Pivnichnij Americi ce perevazhno rizni napryami protestantizmu Kultura i nacionalni osoblivostiFaktichno kultura Kanadi ce kultura korinnih zhiteliv oskilki vsi inshi kanadci buli immigrantami Voni privozili z soboyu maneru vdyagatisya kulinarni tradiciyi ta zvichayi pritamanni yihnij kolishnij batkivshini U 1988 roci pislya uhvalennya uryadom Zakonodavchogo Aktu pro bagatokulturnist bagatoplanovij kulturnij harakter krayini zdobuv oficijne viznannya Predstavniki kozhnogo narodu svyatkuyut vlasni svyata i dotrimuyutsya tradicij svoyeyi batkivshini a takozh svyatkuyut i derzhavni svyata Kanadi Shoroku v krayini provodyatsya sotni nacionalnih festivaliv sho dopomagayut riznim narodam krashe zrozumiti tradiciyi odin odnogo sprobuvati stravi nacionalnoyi kuhni posluhati muziku pobachiti vistupi artistiv kostyumi i zrazki narodnogo prikladnogo mistectva Sered kulturnih zahodiv Kanadi vidilyayut Shekspirivskij festival v Ontario Festival kanadskih kultur v Ottavi Mizhnarodnij festival festivaliv Sherbrukskij Festival de Kanton u Kvebeci na yakomu predstavlena kultura i kuhnya kanadskih francuziv ukrayinskij festival u misti Dofin Zagalnoderzhavni svyata 1 sichnya Novij rik Berezen kviten ruhoma data za dva dni pered Velikodnem Velika p yatnica Berezen kviten ruhoma data v pershij den Velikogo postu Chistij ponedilok Ponedilok pered 25 travnya Den Viktoriyi 1 lipnya Den Kanadi Pershij ponedilok veresnya Den praci Drugij ponedilok zhovtnya Den podyaki 11 listopada Pominalnyj Den Den peremir ya yake zakinchilo Pershu svitovu vijnu 25 grudnya Rizdvo 26 grudnya Den Daroprinoshennya Feyerverk na Den Viktoriyi v Toronto 2010 Aviashou na svyatkuvanni Dnya Kanadi v Ottavi 2008 Diti divlyatsya parad na Den Kanadi v Monreali 2004 Garbuzi vistavleni na prodazh do Dnya podyaki v Ottavi 1991 Sered aborigennogo naselennya kultura socialna organizaciya napriklad matriarhat u ryadi indianskih plemen sistema upravlinnya deyaki plemena zberigayut tradicijnu sistemu samovryaduvannya deyaki znahodyatsya pid federalnim upravlinnyam takozh rizni zminyuyutsya vid plemeni do plemeni Harakternoyu formoyu eskimoskogo mistectva ye i Hudozhnya tvorchist eskimosiv znahodit takozh svoye vtilennya v ornamentaciyi hutryanogo odyagu v riznih maskah vigotovlenih dlya svyat i vizerunkah tatuyuvannya Sered indianciv bula poshirena rizba po derevu osoblivo riznomanitna na pivnichno zahidnomu uzberezhzhi polihromni totemni i z perepletennyam realnih i fantastichnih zobrazhen Shiroko bulo poshirene pletinnya tkactvo vishivka vigotovlennya prikras z pir ya keramichnogo ta derev yanogo nachinnya i figurok U rozpisah vidomi i fantastichni zobrazhennya i bagatij geometrichnij ornament i vijskovi ta mislivski sceni malyunki indianciv Velikih rivnin na tipi bubni shitah shkurah bizoniv Nini samobutnye mistectvo indianciv u ryadi krayin SShA Urugvaj Argentina ta inshih v tomu chisli i v Kanadi praktichno zgaslo Kuhnya Nacionalnoyi stravi v Kanadi nemaye oskilki ce bagatonacionalna krayina Majzhe u vsih velikih mistah ye grecki italijski shidno indijski ta kitajski restorani Golovnoyu skladovoyu kanadskoyi kuhni ye kvebekska kuhnya oskilki recepti francuzkih kulinariv istorichno i geografichno Kanadi blizhche U Kvebeci gotuyut francuzkij cibulevij sup tourtieres pirizhki z m yasom i poutine kartoplya fri pid sousom zapechena z sirom Misto takozh vidome vsomu svitu yak najbilshij virobnik klenovogo siropu sho vigotovlyayetsya z prokip yachenogo soku cukrovogo klena U Atlantichnih provinciyah gotuyut osoblivij pirig pate a la rapure podibnij do m yasnogo piroga z m yasom kurkoyu abo ustricyami vkritij zverhu melenoyu do pastopodibnogo stanu kartopleyu z yakoyi vidalenij ves krohmal Sered povsyakdennih strav kanadciv bagato z naturalnogo m yasa bifshteksi rostbifi roti de porc langeti Pershi stravi supi pyure z ovochiv najposhirenishij z garbuza cvitnoyi kapusti tomativ i buljoni z lokshinoyu zelennyu Francuzkij cibulevij sup z sirom ta grinkami Poutine kartoplya fri pid sousom zapechena z sirom Plyashka klenovogo siropu vigotovlenogo v KvebeciUkrayinci v KanadiMarka do storichchya poselennya ukrayinciv u Kanadi 1991 Dokladnishe Ukrayinci Kanadi Kanada tretya krayina svitu z najbilshim chislom etnichnih ukrayinciv pislya Ukrayini ta Rosiyi Protyagom pershoyi hvili immigraciyi 1891 1914 roki do Kanadi pereselilosya blizko 170 tisyach ukrayinciv perevazhno selyan iz zahidnih ukrayinskih regioniv Galichini i Bukovini u skladi Avstro Ugorskoyi imperiyi Voni oselilisya v stepah preriyah kompaktnimi grupami sho spriyalo zberezhennyu yihnoyi movi ta kulturi U mizhvoyenni roki Persha i Druga svitovi vijni vprodovzh drugoyi hvili ukrayinska diaspora v Kanadi popovnilasya she 68 tisyachami pereselenciv v osnovnomu selyanami iz zahidnih ukrayinskih teritorij na toj period chastin Polshi i Rumuniyi U tretyu hvilyu do Kanadi pereyihalo blizko 34 tisyach silomic viselenih ukrayinciv i bizhenciv vijni mizh 1947 i 1954 rokami Za chetvertoyi hvili u 1970 h i 1980 h rokah iz Radyanskogo Soyuzu ta Polshi do Kanadi immigruvalo 10 tisyach etnichnih ukrayinciv i radyanskih ukrayinskih yevreyiv Centrom ukrayinskoyi immigraciyi stala stolicya provinciyi Manitoba misto Vinnipeg svoyeridni vorota v preriyi Zagalom u provinciyi prozhivaye odna z najchislennishih grup etnichnih ukrayinciv blizko 200 tisyach osib Na ploshi Vinnipega bilya provincijnogo parlamentu vstanovleno pam yatniki Tarasu Shevchenku ta Ivanu Franku Tut znahoditsya i shtab kvartira Kongresu Ukrayinciv Kanadi Majzhe 300 tisyachna ukrayinska diaspora prozhivaye u provinciyi Alberta Stolicya Alberti posidaye pershe misce sered inshih mist Kanadi za chiselnistyu vihidciv z Ukrayini bilshe 120 tisyach osib Stanom na 2006 rik ukrayinci buli dev yatoyu za chiselnistyu etnichnoyu grupoyu v bagatokulturnij Kanadi prichomu ponad 85 iz 1 209 095 kanadciv z ukrayinskim korinnyam narodilosya vzhe na Pivnichnoamerikanskomu kontinenti Ce nashadki pershih ta piznishih pereselenciv Zhivut voni v mistah v tomu chisli i za mezhami stepovih provincij U Kanadi diye ponad 1000 etnichnih ukrayinskih organizacij vihodit 83 ukrayinskih vidannya stanom na 1994 rik Na kinec 90 h rokiv z 301 deputatskogo miscya kanadskogo parlamentu chotiri nalezhali deputatam ukrayinokanadcyam Ce liberal predstavnik chlen a takozh predstavnik Kanadskogo Alyansu Troye z nih Volt Lastivka Rik Borocik ta Dzhudi Vasilicya buli obrani v kanadskij parlament vzhe vtretye U poperednomu kanadskomu parlamenti ukrayinciv za pohodzhennyam bulo shestero Pereselenci z Ukrayini zrobili vagomij vnesok v osvoyennya stepovih rajoniv i v rozvitok inshih sfer zhittya Kanadi Z 23 chervnya po 8 lipnya 2011 roku v Kanadi prohodili masshtabni svyatkuvannya z privodu 120 richchya priyizdu pershih ukrayinskih imigrantiv v krayinu Vidomi kanadciDiyachi mistectv Ernest Seton Tompson Dzhim Kerri Selin Dion Moris Rishar Frederik Banting Ernest Seton Tompson 14 serpnya 1860 23 zhovtnya 1946 pismennik hudozhnik odin iz zasnovnikiv ruhu skautiv v SShA Gabriyel Rua 22 bereznya 1909 13 lipnya 1983 pismennicya Artur Hejli 5 kvitnya 1920 24 listopada 2004 prozayik Kristofer Plammer 13 grudnya 1929 aktor teatra kino i telebachennya Donald Sazerlend 17 lipnya 1935 aktor ta prodyuser Margaret Etvud 18 listopada 1939 pismennicya poet literaturnij kritik i feministka Devid Kronenberg 15 bereznya 1943 kinorezhiser scenarist Nil Yang 12 listopada 1945 rok muzikant kompozitor avtor tekstiv prodyuser Majkl Ajronsajd 12 lyutogo 1950 aktor Brayan Adams 5 listopada 1959 rok muzikant avtor i vikonavec pisen 19 lipnya 1960 rezhiser scenarist prodyuser aktor Dzhim Kerri 17 sichnya 1962 kinoaktor scenarist prodyuser Majk Majyers 25 travnya 1963 aktor komik scenarist i prodyuser Kifer Sazerlend 21 grudnya 1966 aktor kino i telebachennya Selin Dion 30 bereznya 1968 spivachka Gevin Makinnes 17 lipnya 1970 aktor pismennik i komik Majkl Shenks 15 grudnya 1970 aktor Rayan Gosling 12 listopada 1980 aktor Elisha Katbert 30 listopada 1982 aktrisa Religijni diyachi Fransua de Monmoransi Laval 30 kvitnya 1623 6 travnya 1708 pershij yepiskop Kvebeku i Kanadi Politiki Dzhon Aleksandr Makdonald 15 sichnya 1815 6 lipnya 1891 prem yer ministr Kanadi Dzhon Abbot 12 bereznya 1821 30 zhovtnya 1893 prem yer ministr Kanadi 13 kvitnya 1825 7 kvitnya 1868 irlandskij ta kanadskij politik nacionalist Luyi Riel 22 zhovtnya 1844 16 lyutogo 1885 politik vvazhayetsya odnim iz zasnovnikiv provinciyi Manitoba lider metiskogo naselennya kanadskih prerij 1 veresnya 1868 31 serpnya 1952 politichnij lider i publicist ideolog kanadskogo nacionalizmu Dzhon Difenbejker 18 veresnya 1895 16 serpnya 1979 prem yer ministr Kanadi Lester Pirson 23 kvitnya 1897 27 grudnya 1972 14 j prem yer ministr Kanadi laureat nobelivskoyi Premiyi Miru Duglas Tommi 20 zhovtnya 1904 24 lyutogo 1986 politik Zhan Kretyen 11 sichnya 1934 politik 20 j prem yer ministr Kanadi Pol Martin 28 serpnya 1938 21 j prem yer ministr Kanadi Sportsmeni Moris Rishar 4 serpnya 1921 27 travnya 2000 hokeyist Gordi Hou 31 bereznya 1928 hokeyist Mario Lem ye 5 zhovtnya 1965 hokeyist Deniel Nestor 4 veresnya 1972 tenisist Stiv Nesh 7 lyutogo 1974 basketbolist Skott Moyir abo Mojr 2 veresnya 1987 figurist Naukovci Frederik Banting 14 listopada 1891 21 lyutogo 1941 fiziolog i likar odin z vidkrivachiv gormonu insulinu Majkl Smit 26 kvitnya 1932 4 zhovtnya 2000 biohimik anglijskogo pohodzhennya laureat Nobelivskoyi premiyi z himiyi 24 bereznya 1936 genetik PrimitkiCanada s population clock nedostupne posilannya Statistics Canada http www asiapacific ca sites default files filefield PP 09 5 DD estimate pdf nedostupne posilannya z kvitnya 2019 Country of birth database 17 chervnya 2009 u Wayback Machine Organisation for Economic Co operation and Development Arhiv originalu za 29 kvitnya 2010 Procitovano 29 chervnya 2010 a href wiki D0 A8 D0 B0 D0 B1 D0 BB D0 BE D0 BD Cite web title Shablon Cite web cite web a Obslugovuvannya CS1 Storinki z tekstom archived copy yak znachennya parametru title posilannya Kanadci Slovnik ukrayinskoyi movi u 20 t K Naukova dumka 2010 2022 Kanadijci Slovnik ukrayinskoyi movi u 20 t K Naukova dumka 2010 2022 Kanada Ekonomichna i socialna geografiya svitu Pidruchn dlya 10 kl sered shk B P Yacenko V M Yurkivskij O O Lyubiceva O K Kuzminska O O Bejdik Za red B P Yacenka K Artek 1999 S 257 Kanadci nedostupne posilannya z chervnya 2019 Bolshaya sovetskaya enciklopediya T 11 Italiya Kvarkush 1973 608 s 629000 ekz Chislennost i udelnyj ves ukraincev v Kanade i v provincii Ontario 1901 2011 gg 15 serpnya 2017 u Wayback Machine Zavyalov A V Socialnaya adaptaciya ukrainskih immigrantov monografiya A V Zavyalov Irkutsk Izd vo IGU 2017 179 s Sokolov V I Globalizaciya i aborigennoe naselenie Kanady 27 zhovtnya 2011 u Wayback Machine SShA Kanada Ekonomika politika kultura 2002 5 S 47 59 Trigger Bruce G Pendergast James F 1978 Saint Lawrence Iroquoians Handbook of North American Indians Volume 15 Washington Smithsonian Institution s 357 361 OCLC 58762737 Jacques Cartier 1545 Tross 1863 edition Arhiv originalu za 1 bereznya 2007 Martin Robert 1993 The Machray Review Prayer Book Society of Canada Arhiv originalu za 17 zhovtnya 2005 Strictly speaking the official name of the new country was simply Canada but usage sanctioned Dominion of Canada Kanada nedostupne posilannya z kvitnya 2019 Krayini svitu Proekt informagentstva Ukrinform Gulyaev V Predki indejcev prishli iz Azii Nauka i zhizn 1964 7 S 96 102 Beryozkin Yu E Tishkov V A Istomin A A Indejcy 5 chervnya 2013 u Wayback Machine Narody i religii mira Enciklopediya M 2000 S 182 191 Fenomen kanadskoyi politkulturnosti stanovlennya i rozvitok v istoriyi osvitnoyi sistemi Avtoref dis aspiranta kafedri socialnoyi i korekcijnoyi pedagogiki Pogrebnyaka V A Poltavskij derzh pedagog un t im V G Korolenka P 2006 S 3 Ukrainskaya immigraciya v Kanadu 1891 1971 gg 23 serpnya 2017 u Wayback Machine Zavyalov A V Socialnaya adaptaciya ukrainskih immigrantov monografiya A V Zavyalov Irkutsk Izd vo IGU 2017 179 s Geograficheskoe raspredelenie kanadcev ukrainskogo proishozhdeniya perepisi 1901 2011 gg 23 serpnya 2017 u Wayback Machine Zavyalov A V Socialnaya adaptaciya ukrainskih immigrantov monografiya A V Zavyalov Irkutsk Izd vo IGU 2017 179 s Population by selected ethnic origins by province and territory 2006 Census Canada 18 serpnya 2016 u Wayback Machine Procitovano 18 lyutogo 2010 roku Ukrainskim immigrantam Kanady 120 let 15 travnya 2012 u Wayback Machine Sajt pro imigraciyu v kanadsku provinciyu Kvebek quebec canada ru ros DzherelaBerzina M Ya Formirovanie etnicheskogo sostava naseleniya Kanady Etnostatisticheskoe issledovanie M 1971 Beryozkin Yu E Tishkov V A Istomin A A Indejcy 5 chervnya 2013 u Wayback Machine Narody i religii mira Enciklopediya In t etnologii i antropologii im N N Mikluho Maklaya Ros Akad Nauk Moskva Gl red V A Tishkov Redkol O Yu Artemova S A Arutyunov A N Kozhanovskij V M Makarevich zam gl red V A Popov P I Puchkov zam gl red G Yu Sitnyanskij M Bolshaya Rossijskaya enciklopediya 1998 S 182 191 il 27 sm ISBN 5 85270 155 6 Kanada Ekonomichna i socialna geografiya svitu Pidruchn dlya 10 kl sered shk B P Yacenko V M Yurkivskij O O Lyubiceva O K Kuzminska O O Bejdik Za red B P Yacenka K Artek 1999 S 255 260 Kanada nedostupne posilannya z kvitnya 2019 Krayini svitu Proekt informagentstva Ukrinform svit ukrinform ua Canada ukr Kanadci nedostupne posilannya z chervnya 2019 Bolshaya sovetskaya enciklopediya T 11 Italiya Kvarkush 1973 608 s 629000 ekz Sokolov V I Globalizaciya i aborigennoe naselenie Kanady 27 zhovtnya 2011 u Wayback Machine SShA Kanada Ekonomika politika kultura 2002 5 S 47 59 Fenomen kanadskoyi politkulturnosti stanovlennya i rozvitok v istoriyi osvitnoyi sistemi Avtoref dis aspiranta kafedri socialnoyi i korekcijnoyi pedagogiki Pogrebnyaka V A Poltavskij derzh pedagog un t im V G Korolenka P 2006 3 s ukr Eskimosy 3 chervnya 2015 u Wayback Machine Narody i religii mira Enciklopediya In t etnologii i antropologii im N N Mikluho Maklaya Ros Akad Nauk Moskva Gl red V A Tishkov Redkol O Yu Artemova S A Arutyunov A N Kozhanovskij V M Makarevich zam gl red V A Popov P I Puchkov zam gl red G Yu Sitnyanskij M Bolshaya Rossijskaya enciklopediya 1998 928 s il 27 sm ISBN 5 85270 155 6 Zav yalov A V Socialna adaptaciya ukrayinskih immigrantiv monografiya A V Zav yalov Kiyiv Samit kniga 2020 180 s 20 kvitnya 2021 u Wayback Machine Zavyalov A V Socialnaya adaptaciya ukrainskih immigrantov monografiya A V Zavyalov Irkutsk Izd vo IGU 2017 179 s 23 kvitnya 2021 u Wayback Machine Div takozhKanada Istoriya Kanadi Ekonomika Kanadi Provinciyi Kanadi Korisni kopalini Kanadi Ukrayinci Kanadi