Azərbaycanca AzərbaycancaБеларускі БеларускіDansk DanskDeutsch DeutschEspañola EspañolaFrançais FrançaisIndonesia IndonesiaItaliana Italiana日本語 日本語Қазақ ҚазақLietuvos LietuvosNederlands NederlandsPortuguês PortuguêsРусский Русскийසිංහල සිංහලแบบไทย แบบไทยTürkçe TürkçeУкраїнська Українська中國人 中國人United State United StateAfrikaans Afrikaans
Підтримка
www.wikidata.uk-ua.nina.az

Запит Ріель перенаправляє сюди про валюту Камбоджі див камбоджійський рієль Луї Дави д Ріе ль 22 жовтня 1844 16 листопад

Луї Ріель

Луї Ріель
Запит «Ріель» перенаправляє сюди; про валюту Камбоджі див. камбоджійський рієль.

Луї Дави́д Ріе́ль (22 жовтня 1844 — 16 листопада 1885) — канадський політик, його вважають одним із засновників провінції Манітоба, лідер метисного населення канадських прерій. Був лідером двох рухів опору проти Канадського уряду, прагнув зберегти права і культуру канадських метисів, коли їхній спосіб життя та культура в Північно-західних територіях опинилися під загрозою від поширення канадських володінь на заході країни. Є національним народним героєм Канади.

Луї Ріель
фр. Louis Riel
image
Народився22 жовтня 1844(1844-10-22)[2][4]
d, d, Британська імперія[6]
Помер16 листопада 1885(1885-11-16)[1][2][…] (41 рік)
Реджайна, Північно-Західні території
·повішення
Похованняd
Країнаimage Сполучене Королівство
image Канада
Національністьканадські метиси[7]
Діяльністьполітик
Alma materd
Знання мованглійська і французька[8]
Посадачлен Палати громад Канади і d
Партіянезалежний політик
Конфесіякатолицька церква
Батькоd
Родичіd і Марі-Енн Ґабурі
Брати, сестриd
Автографimage

Біографія

Луї Ріель був найстаршим з одинадцяти дітей в шанованій, франкомовній родині метисів на заході Канади. Його батько мав неабиякий авторитет серед місцевих метисів завдяки своїй підтримці виступів метисів проти торговельної монополії Компанії Гудзонової Затоки. Родина Ріелів була дуже добре відома і шанована серед місцевого населення і відмічалася своєю набожністю. Луї спочатку навчався у священиків,— очікувалося що він теж прийме сан і стане священиком. В 1858 р. він поступив до духовної семінарії в Монреалі, де відзначився особливими здібностями в вивченні мов, науки, і філософії. По смерті батька в 1864 році в Луї залишив семінарію.

Деякий час Ріель продовжував своє навчання в жіночому монастирі Сірих Черниць в Монреалі, але його скоро виключили зі складу студентів за дисциплінарні провини. Протягом деякого періоду він залишався в Монреалі, жив в будинку своєї тітки, Люсі Ріель. Збіднівши після смерті свого батька, Ріель був вимушений знайти роботу клерка в юридичній конторі в Монреалі. Протягом цього часу він також познайомився з молодою жінкою Марі-Жюлі Ґернон і навіть заручився з нею, але сім'я нареченої була категорично проти шлюбу з метисом. Розчарований невдачею в приватному житті і неприємною для нього роботою в конторі, Ріель вирішив залишити Квебек в 1866 р. Перед тим, як повернутися в колонію Червоної Річки на території сучасної Манітоби, Ріель ще встиг попрацювати в США — в Чикаго і Сент-Луїс.

Повстання в колонії Ред-Рі́вер

В середині 19-го сторіччя більшість населення колонії Ред-Рівер були метиси або індіанці. По поверненню в регіон, Ріель бачив, що становище в поселенні через наплив англомовних поселенців з Онтаріо значно погіршувалося, зростали національні та расові протиріччя. Політична ситуація також була невпевнена, оскільки під час переговорів щодо передачі Рупертсленду з володіння Компанії Гудзонової Затоки, уряд Канади, попри застереження щодо невдоволення місцевого населення, вислав у регіон експедицію, яка почала проводити топографічну розвідку землі. Прибуття топографів викликало невдоволення багатьох метисів, оскільки багато з них не володіли правом на землю. До того ж земельні ділянки були поділені по старій французькій системі й відрізнялась від нового англійського стилю.

У кінці серпня 1869 р. Ріель в своїй промові піддав критиці наміри уряду проводити топографічну розвідку. 11 жовтня 1869 р. відбулися перші сутички з топографічною експедицією і її робота була припинена. 16 жовтня був створений Національний Комітет Метисів з Ріелем на чолі, який заявив, що уряд в Оттаві повинен був вести перемови безпосередньо з метисами, які висуватимуть свої права на землі в регіоні. Попри це, представник уряду, новопризначений губернатор Макдональд, зробив спробу увійти під охороною в поселення 2 листопада. Сформовані сили метисів вчинили опір біля американського кордону і без пролиття крові захопили Форт-Ґеррі (майбутній Вінніпеґ).

6 листопада, Ріель запросив представників уряду взяти участь у зустрічі з представниками метисів, щоб обговорити подальші дії. 1 грудня він висунув цілу низку вимог до канадського уряду, яку підтримали більшість франкомовних метисів. Проте серед англомовних метисів також виникла про-канадська фракція, яка намагалася озброїтися і встановити свою владу в поселенні. У збройному протистоянні з англомовними метисами їх було обеззброєно і взято під варту в в'язниці Форт-Ґеррі.

Тимчасовий Уряд

image
Тимчасовий Уряд

Дізнавшись про повстання, уряд в Оттаваі відправив трьох посланців до повстанців, зокрема представника Компанії Гудзонової Затоки Дональда Сміта. Поки посланці були в дорозі, Національний Комітет Метисів проголосив 8 грудня 1869 року Тимчасовий Уряд, президентом якого 27 грудня став Ріель. Зустріч між Ріелем і делегацією з Оттави відбулася 5 і 6 січня, 1870 р. Коли перемови не досягли успіху, Дональд Сміт вирішив звернутися безпосередньо до народу на публічному форумі, де Сміт намагався запевнити присутніх у доброзичливості уряду. У зустрічах 19 і 20 січня, було узгоджено, що англомовні і франкомовні метиси окремо обговорять пропозиції Сміта. 7 лютого, новий список вимог був поданий на розгляд делегації з Оттави, а Сміт і Ріель домовились відправити представників в Оттаву для участі в прямих перемовах.

Незважаючи на прогрес у розвитку подій, англомовна проканадська фракція продовжувала готувати повстання серед метисів спрямоване проти Тимчасового Уряду, сформованого Ріелем. 17 лютого було заарештовано 48 прихильників проканадської фракції, зокрема Бултона і Томаса Скотта, яких запровадили до в'язниці у Форт-Ґеррі. Бултон був відданий під суд і засуджений до смерті за втручання в дії Тимчасового Уряду. Хоча Бултона помилували від смертної кари, його товариш Скотт продовжував відноситися до Тимчасового Уряду з відкритим презирством і сперечатися з охоронцями. Це спонукало інших метисів наполягати на суді і над ним. Суд визнав Скотта винним і засудив його до смерті. Хоча Ріеля й просили пом'якшити кару і не страчувати Скотта, засуджений був все ж таки розстріляний 4 березня. Деякі вважають, що причиною страти Скотта було також намагання продемонструвати іншим супротивникам рішучість Тимчасового Уряду.

У березні делегати від Тимчасового Уряду прибули в Оттаву на зустріч із прем'єром Макдональдом та іншими урядовцями. В результаті перемов була досягнута угода, яка пізніше стала Манітобським Актом від 12 травня 1870 року, яка формально включила Манітобу в склад Канадської конфедерації. Незважаючи на успіхи в перемовах, посланцям не вдалося добитися амністії для членів Тимчасового Уряду.

Для охорони території країни переважно від зазіхань американців уряд відправив в поселення Ред-Рівер військову експедицію під керівництвом полковника Гарнета Вулсі. Хоча уряд і розцінював це як миротворчу ініціативу, в колонії поширювались чутки, що канадські добровольці в складі експедиції хотіли лінчувати Ріеля. Побоюючись розправи, Ріель утік з поселення до американського штату Північна Дакота ще до прибуття військових. 2 вересня 1870 р. з прибуттям нового губернатора була поновлена влада центрального уряду, а в грудні того ж року відбулися вибори, де в місцевих органах влади певні позиції здобули прихильники Тимчасового Уряду.

Заслання

Переховуючись в США, Луї Ріель продовжував цікавитися ситуацією в Манітобі — і зокрема брав участь в обороні поселень та навіть сформував окремий кавалерійський загін. Попри це, уряд Канади відносився до Ріеля з підозрою і питання його амністії все ще залишалося невирішеним. Центральний уряд країни робив все можливе для усунення Ріеля з політичного життя провінції, включаючи погрози та хабарі. У Манітобі й Онтаріо поширювались чутки про наміри помсти Ріелю за повстання в колонії Ред-Рівер і представники від уряду запропонували Ріелю хабар у розмірі тисячі доларів, щоб тільки він залишався в США. Після деяких вагань, Ріель погодився взяти гроші і залишився в місті Сент-Пол, США.

Проте в Манітобі політична ситуація швидко мінялася. Деякі прихильники Ріеля пропонували висунути його кандидатуру на виборах у канадський парламент. Побоюючись помсти, Ріель сам віддав свою кандидатуру товаришеві з Квебеку, який обіцяв сприяти амністії для Ріеля. Проте товариш, хоч і був обраний, але помер перш ніж встиг допомогти в питанні амністії. Коли кандидатуру Ріеля знову було висунуто на виборах, вона знову отримала більшість, але сам кандидат надалі побоювався їхати до Оттави, щоб зайняти місце в канадському парламенті. Поширювались чутки, що прем'єр Онтаріо запропонував винагороду в 5000 доларів за його арешт. Побоюючись за своє життя, Ріель залишався поблизу Пітсбурга в США у одному з франкомовних поселень. Новини про засудження на смерть одного з його прихильників за участь у повстанні та вбивстві Скотта переконали його в необхідності залишатися в США. Протягом певного часу, хоча його прихильникам і вдалося добитися амністії, її умовою була вимога Ріелю залишатися у вигнанні. Постійний психологічний тиск призвів до загострення психічної хвороби, від якої він можливо страждав вже декілька років. Психологічний стан здоров'я Ріеля погіршився до такої міри, що 6 березня 1876 року попри небезпеку його було переведено під вигаданим ім'ям до психіатричної клініки в Квебеку. Перебуваючи в клініці Ріель продовжував писати твори на релігійні теми, в яких він вважав себе месією. Поволі його стан покращився і Ріеля було виписано з клініки 23 січня 1878 року.

Повстання в Північно-західних територіях

Повернувшись до Манітоби зі Сполучених Штатів, Луї Ріель очолив повстання індіанців на заході Канади, яке, однак, швидко зазнало поразки. Після придушення повстання Ріеля було захоплено у полон та засуджено до страти. За вироком суду, незважаючи на протести адвокатів стосовно психічної хвороби Ріеля, його стратили повішенням 16 листопада 1885.

Ріелістська марсельєза (Marseillaise rielliste)

Страта Луї Ріеля викликала обурення серед франкомовних канадців (Ріель був франкомовним та католиком). Відбулися масові акції протесту. 22 листопада 1885 року, від 40 до 50 тисяч людей зібралися на мітинг на Марсових полях (фр. Champs de Mars) у Монреалі. Тоді ж з'явилася так звана Ріелістська марсельєза (фр. Marseillaise rielliste)

Enfants de la nouvelle France, Douter de nous est plus permis!

Au gibet Riel se balance, Victime de nos ennemis (bis).

Amis, pour nous, ah quel outrage!

Quels transports il doit exciter!

Celui qu'on vient d'exécuter

Nous anime de son courage.

Refrain: Courage! Canadiens! Tenons bien haut nos coeurs;

Un jour viendra (bis) Nous serons les vainqueurs.

Que veulent ces esclavagistes?

Que veut ce ministre étrangleur?

Pour qui ces menées orangistes, Pour qui ces cris, cette fureur ? (bis)

Pour nous, amis, pour nous, mes frères, Ils voudraient nous voir au cercueil, Ces tyrans que leur fol orgueil

Aveugle et rend sourds aux prières.

Refrain.

Honte à vous, ministres infâmes, Qui trahissez, oh! lâcheté!

¬Vous avez donc vendu vos âmes!

Judas! Que vous onti-ils payé? (bis)

Dans la campagne et dans la ville

Un jour le peuple vous dira: Au bagne, envoyez-moi tout ça!

La corde n'est pas assez vile!

Refrain.

Примітки

  1. Encyclopædia Britannica
    d:Track:Q5375741
  2. SNAC — 2010.
    d:Track:Q29861311
  3. Бібліотека парламенту — 1876.
    d:Track:Q1589289d:Track:Q1125633
  4. Find a Grave — 1996.
    d:Track:Q63056
  5. University of Toronto, Laval University Dictionary of Canadian Biography, Dictionnaire biographique du Canada / G. Brown, D. Hayne, F. Halpenny et al. — UTP, Presses de l'Université Laval, 1959. — ISSN 0420-0446; 0070-4717
    d:Track:Q1067935d:Track:Q180865d:Track:Q3101851d:Track:Q7896496d:Track:Q5546378d:Track:Q55723359d:Track:Q3402572d:Track:Q5479642d:Track:Q838302
  6. http://www.britannica.com/EBchecked/topic/503180/Louis-Riel
  7. Національна бібліотека Франції — 1537.
    d:Track:Q193563
  8. Bibliothèque nationale de France BNF: платформа відкритих даних — 2011.
    d:Track:Q19938912d:Track:Q54837d:Track:Q193563
  9. Seal, Graham. Encyclopedia of Folk Heroes. ABC-CLIO, 2001. 347 pages eBook (англ.)

Посилання

  • Офіційна біографія Луї Ріеля [ 26 вересня 2011 у Wayback Machine.](англ.)

Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет

Zapit Riel perenapravlyaye syudi pro valyutu Kambodzhi div kambodzhijskij riyel Luyi Davi d Rie l 22 zhovtnya 1844 16 listopada 1885 kanadskij politik jogo vvazhayut odnim iz zasnovnikiv provinciyi Manitoba lider metisnogo naselennya kanadskih prerij Buv liderom dvoh ruhiv oporu proti Kanadskogo uryadu pragnuv zberegti prava i kulturu kanadskih metisiv koli yihnij sposib zhittya ta kultura v Pivnichno zahidnih teritoriyah opinilisya pid zagrozoyu vid poshirennya kanadskih volodin na zahodi krayini Ye nacionalnim narodnim geroyem Kanadi Luyi Rielfr Louis RielNarodivsya22 zhovtnya 1844 1844 10 22 2 4 d d Britanska imperiya 6 Pomer16 listopada 1885 1885 11 16 1 2 41 rik Redzhajna Pivnichno Zahidni teritoriyi povishennyaPohovannyadKrayina Spoluchene Korolivstvo KanadaNacionalnistkanadski metisi 7 DiyalnistpolitikAlma materdZnannya movanglijska i francuzka 8 Posadachlen Palati gromad Kanadi i dPartiyanezalezhnij politikKonfesiyakatolicka cerkvaBatkodRodichid i Mari Enn GaburiBrati sestridAvtograf Mediafajli u VikishovishiBiografiyaLuyi Riel buv najstarshim z odinadcyati ditej v shanovanij frankomovnij rodini metisiv na zahodi Kanadi Jogo batko mav neabiyakij avtoritet sered miscevih metisiv zavdyaki svoyij pidtrimci vistupiv metisiv proti torgovelnoyi monopoliyi Kompaniyi Gudzonovoyi Zatoki Rodina Rieliv bula duzhe dobre vidoma i shanovana sered miscevogo naselennya i vidmichalasya svoyeyu nabozhnistyu Luyi spochatku navchavsya u svyashenikiv ochikuvalosya sho vin tezh prijme san i stane svyashenikom V 1858 r vin postupiv do duhovnoyi seminariyi v Monreali de vidznachivsya osoblivimi zdibnostyami v vivchenni mov nauki i filosofiyi Po smerti batka v 1864 roci v Luyi zalishiv seminariyu Deyakij chas Riel prodovzhuvav svoye navchannya v zhinochomu monastiri Sirih Chernic v Monreali ale jogo skoro viklyuchili zi skladu studentiv za disciplinarni provini Protyagom deyakogo periodu vin zalishavsya v Monreali zhiv v budinku svoyeyi titki Lyusi Riel Zbidnivshi pislya smerti svogo batka Riel buv vimushenij znajti robotu klerka v yuridichnij kontori v Monreali Protyagom cogo chasu vin takozh poznajomivsya z molodoyu zhinkoyu Mari Zhyuli Gernon i navit zaruchivsya z neyu ale sim ya narechenoyi bula kategorichno proti shlyubu z metisom Rozcharovanij nevdacheyu v privatnomu zhitti i nepriyemnoyu dlya nogo robotoyu v kontori Riel virishiv zalishiti Kvebek v 1866 r Pered tim yak povernutisya v koloniyu Chervonoyi Richki na teritoriyi suchasnoyi Manitobi Riel she vstig popracyuvati v SShA v Chikago i Sent Luyis Povstannya v koloniyi Red Ri ver V seredini 19 go storichchya bilshist naselennya koloniyi Red River buli metisi abo indianci Po povernennyu v region Riel bachiv sho stanovishe v poselenni cherez napliv anglomovnih poselenciv z Ontario znachno pogirshuvalosya zrostali nacionalni ta rasovi protirichchya Politichna situaciya takozh bula nevpevnena oskilki pid chas peregovoriv shodo peredachi Rupertslendu z volodinnya Kompaniyi Gudzonovoyi Zatoki uryad Kanadi popri zasterezhennya shodo nevdovolennya miscevogo naselennya vislav u region ekspediciyu yaka pochala provoditi topografichnu rozvidku zemli Pributtya topografiv viklikalo nevdovolennya bagatoh metisiv oskilki bagato z nih ne volodili pravom na zemlyu Do togo zh zemelni dilyanki buli podileni po starij francuzkij sistemi j vidriznyalas vid novogo anglijskogo stilyu U kinci serpnya 1869 r Riel v svoyij promovi piddav kritici namiri uryadu provoditi topografichnu rozvidku 11 zhovtnya 1869 r vidbulisya pershi sutichki z topografichnoyu ekspediciyeyu i yiyi robota bula pripinena 16 zhovtnya buv stvorenij Nacionalnij Komitet Metisiv z Rielem na choli yakij zayaviv sho uryad v Ottavi povinen buv vesti peremovi bezposeredno z metisami yaki visuvatimut svoyi prava na zemli v regioni Popri ce predstavnik uryadu novopriznachenij gubernator Makdonald zrobiv sprobu uvijti pid ohoronoyu v poselennya 2 listopada Sformovani sili metisiv vchinili opir bilya amerikanskogo kordonu i bez prolittya krovi zahopili Fort Gerri majbutnij Vinnipeg 6 listopada Riel zaprosiv predstavnikiv uryadu vzyati uchast u zustrichi z predstavnikami metisiv shob obgovoriti podalshi diyi 1 grudnya vin visunuv cilu nizku vimog do kanadskogo uryadu yaku pidtrimali bilshist frankomovnih metisiv Prote sered anglomovnih metisiv takozh vinikla pro kanadska frakciya yaka namagalasya ozbroyitisya i vstanoviti svoyu vladu v poselenni U zbrojnomu protistoyanni z anglomovnimi metisami yih bulo obezzbroyeno i vzyato pid vartu v v yaznici Fort Gerri Timchasovij Uryad Timchasovij Uryad Diznavshis pro povstannya uryad v Ottavai vidpraviv troh poslanciv do povstanciv zokrema predstavnika Kompaniyi Gudzonovoyi Zatoki Donalda Smita Poki poslanci buli v dorozi Nacionalnij Komitet Metisiv progolosiv 8 grudnya 1869 roku Timchasovij Uryad prezidentom yakogo 27 grudnya stav Riel Zustrich mizh Rielem i delegaciyeyu z Ottavi vidbulasya 5 i 6 sichnya 1870 r Koli peremovi ne dosyagli uspihu Donald Smit virishiv zvernutisya bezposeredno do narodu na publichnomu forumi de Smit namagavsya zapevniti prisutnih u dobrozichlivosti uryadu U zustrichah 19 i 20 sichnya bulo uzgodzheno sho anglomovni i frankomovni metisi okremo obgovoryat propoziciyi Smita 7 lyutogo novij spisok vimog buv podanij na rozglyad delegaciyi z Ottavi a Smit i Riel domovilis vidpraviti predstavnikiv v Ottavu dlya uchasti v pryamih peremovah Nezvazhayuchi na progres u rozvitku podij anglomovna prokanadska frakciya prodovzhuvala gotuvati povstannya sered metisiv spryamovane proti Timchasovogo Uryadu sformovanogo Rielem 17 lyutogo bulo zaareshtovano 48 prihilnikiv prokanadskoyi frakciyi zokrema Bultona i Tomasa Skotta yakih zaprovadili do v yaznici u Fort Gerri Bulton buv viddanij pid sud i zasudzhenij do smerti za vtruchannya v diyi Timchasovogo Uryadu Hocha Bultona pomiluvali vid smertnoyi kari jogo tovarish Skott prodovzhuvav vidnositisya do Timchasovogo Uryadu z vidkritim prezirstvom i sperechatisya z ohoroncyami Ce sponukalo inshih metisiv napolyagati na sudi i nad nim Sud viznav Skotta vinnim i zasudiv jogo do smerti Hocha Rielya j prosili pom yakshiti karu i ne strachuvati Skotta zasudzhenij buv vse zh taki rozstrilyanij 4 bereznya Deyaki vvazhayut sho prichinoyu strati Skotta bulo takozh namagannya prodemonstruvati inshim suprotivnikam rishuchist Timchasovogo Uryadu U berezni delegati vid Timchasovogo Uryadu pribuli v Ottavu na zustrich iz prem yerom Makdonaldom ta inshimi uryadovcyami V rezultati peremov bula dosyagnuta ugoda yaka piznishe stala Manitobskim Aktom vid 12 travnya 1870 roku yaka formalno vklyuchila Manitobu v sklad Kanadskoyi konfederaciyi Nezvazhayuchi na uspihi v peremovah poslancyam ne vdalosya dobitisya amnistiyi dlya chleniv Timchasovogo Uryadu Dlya ohoroni teritoriyi krayini perevazhno vid zazihan amerikanciv uryad vidpraviv v poselennya Red River vijskovu ekspediciyu pid kerivnictvom polkovnika Garneta Vulsi Hocha uryad i rozcinyuvav ce yak mirotvorchu iniciativu v koloniyi poshiryuvalis chutki sho kanadski dobrovolci v skladi ekspediciyi hotili linchuvati Rielya Poboyuyuchis rozpravi Riel utik z poselennya do amerikanskogo shtatu Pivnichna Dakota she do pributtya vijskovih 2 veresnya 1870 r z pributtyam novogo gubernatora bula ponovlena vlada centralnogo uryadu a v grudni togo zh roku vidbulisya vibori de v miscevih organah vladi pevni poziciyi zdobuli prihilniki Timchasovogo Uryadu Zaslannya Perehovuyuchis v SShA Luyi Riel prodovzhuvav cikavitisya situaciyeyu v Manitobi i zokrema brav uchast v oboroni poselen ta navit sformuvav okremij kavalerijskij zagin Popri ce uryad Kanadi vidnosivsya do Rielya z pidozroyu i pitannya jogo amnistiyi vse she zalishalosya nevirishenim Centralnij uryad krayini robiv vse mozhlive dlya usunennya Rielya z politichnogo zhittya provinciyi vklyuchayuchi pogrozi ta habari U Manitobi j Ontario poshiryuvalis chutki pro namiri pomsti Rielyu za povstannya v koloniyi Red River i predstavniki vid uryadu zaproponuvali Rielyu habar u rozmiri tisyachi dolariv shob tilki vin zalishavsya v SShA Pislya deyakih vagan Riel pogodivsya vzyati groshi i zalishivsya v misti Sent Pol SShA Prote v Manitobi politichna situaciya shvidko minyalasya Deyaki prihilniki Rielya proponuvali visunuti jogo kandidaturu na viborah u kanadskij parlament Poboyuyuchis pomsti Riel sam viddav svoyu kandidaturu tovarishevi z Kvebeku yakij obicyav spriyati amnistiyi dlya Rielya Prote tovarish hoch i buv obranij ale pomer persh nizh vstig dopomogti v pitanni amnistiyi Koli kandidaturu Rielya znovu bulo visunuto na viborah vona znovu otrimala bilshist ale sam kandidat nadali poboyuvavsya yihati do Ottavi shob zajnyati misce v kanadskomu parlamenti Poshiryuvalis chutki sho prem yer Ontario zaproponuvav vinagorodu v 5000 dolariv za jogo aresht Poboyuyuchis za svoye zhittya Riel zalishavsya poblizu Pitsburga v SShA u odnomu z frankomovnih poselen Novini pro zasudzhennya na smert odnogo z jogo prihilnikiv za uchast u povstanni ta vbivstvi Skotta perekonali jogo v neobhidnosti zalishatisya v SShA Protyagom pevnogo chasu hocha jogo prihilnikam i vdalosya dobitisya amnistiyi yiyi umovoyu bula vimoga Rielyu zalishatisya u vignanni Postijnij psihologichnij tisk prizviv do zagostrennya psihichnoyi hvorobi vid yakoyi vin mozhlivo strazhdav vzhe dekilka rokiv Psihologichnij stan zdorov ya Rielya pogirshivsya do takoyi miri sho 6 bereznya 1876 roku popri nebezpeku jogo bulo perevedeno pid vigadanim im yam do psihiatrichnoyi kliniki v Kvebeku Perebuvayuchi v klinici Riel prodovzhuvav pisati tvori na religijni temi v yakih vin vvazhav sebe mesiyeyu Povoli jogo stan pokrashivsya i Rielya bulo vipisano z kliniki 23 sichnya 1878 roku Povstannya v Pivnichno zahidnih teritoriyah Povernuvshis do Manitobi zi Spoluchenih Shtativ Luyi Riel ocholiv povstannya indianciv na zahodi Kanadi yake odnak shvidko zaznalo porazki Pislya pridushennya povstannya Rielya bulo zahopleno u polon ta zasudzheno do strati Za virokom sudu nezvazhayuchi na protesti advokativ stosovno psihichnoyi hvorobi Rielya jogo stratili povishennyam 16 listopada 1885 Rielistska marselyeza Marseillaise rielliste Strata Luyi Rielya viklikala oburennya sered frankomovnih kanadciv Riel buv frankomovnim ta katolikom Vidbulisya masovi akciyi protestu 22 listopada 1885 roku vid 40 do 50 tisyach lyudej zibralisya na miting na Marsovih polyah fr Champs de Mars u Monreali Todi zh z yavilasya tak zvana Rielistska marselyeza fr Marseillaise rielliste Enfants de la nouvelle France Douter de nous est plus permis Au gibet Riel se balance Victime de nos ennemis bis Amis pour nous ah quel outrage Quels transports il doit exciter Celui qu on vient d executer Nous anime de son courage Refrain Courage Canadiens Tenons bien haut nos coeurs Un jour viendra bis Nous serons les vainqueurs Que veulent ces esclavagistes Que veut ce ministre etrangleur Pour qui ces menees orangistes Pour qui ces cris cette fureur bis Pour nous amis pour nous mes freres Ils voudraient nous voir au cercueil Ces tyrans que leur fol orgueil Aveugle et rend sourds aux prieres Refrain Honte a vous ministres infames Qui trahissez oh lachete Vous avez donc vendu vos ames Judas Que vous onti ils paye bis Dans la campagne et dans la ville Un jour le peuple vous dira Au bagne envoyez moi tout ca La corde n est pas assez vile Refrain PrimitkiEncyclopaedia Britannica d Track Q5375741 SNAC 2010 d Track Q29861311 Biblioteka parlamentu 1876 d Track Q1589289d Track Q1125633 Find a Grave 1996 d Track Q63056 University of Toronto Laval University Dictionary of Canadian Biography Dictionnaire biographique du Canada G Brown D Hayne F Halpenny et al UTP Presses de l Universite Laval 1959 ISSN 0420 0446 0070 4717 d Track Q1067935d Track Q180865d Track Q3101851d Track Q7896496d Track Q5546378d Track Q55723359d Track Q3402572d Track Q5479642d Track Q838302 http www britannica com EBchecked topic 503180 Louis Riel Nacionalna biblioteka Franciyi 1537 d Track Q193563 Bibliotheque nationale de France BNF platforma vidkritih danih 2011 d Track Q19938912d Track Q54837d Track Q193563 Seal Graham Encyclopedia of Folk Heroes ABC CLIO 2001 347 pages eBook ISBN 978 1576072165 angl PosilannyaOficijna biografiya Luyi Rielya 26 veresnya 2011 u Wayback Machine angl

Дата публікації:
Топ