Azərbaycanca AzərbaycancaБеларускі БеларускіDansk DanskDeutsch DeutschEspañola EspañolaFrançais FrançaisIndonesia IndonesiaItaliana Italiana日本語 日本語Қазақ ҚазақLietuvos LietuvosNederlands NederlandsPortuguês PortuguêsРусский Русскийසිංහල සිංහලแบบไทย แบบไทยTürkçe TürkçeУкраїнська Українська中國人 中國人United State United StateAfrikaans Afrikaans
Підтримка
www.wikidata.uk-ua.nina.az

Марі Енн Лажимодьєр з дому Ґабурі 2 серпня 1780 в Квебек 14 грудня 1875 у Сен Боніфас Манітоба франкоканадка яка жила на

Марі-Енн Ґабурі

Марі-Енн Ґабурі

Марі-Енн Лажимодьєр, з дому Ґабурі (2 серпня 1780 в , Квебек — 14 грудня 1875 у Сен-Боніфас, Манітоба) — франкоканадка, яка жила на початку 19 століття. Наприкінці 19 століття вона була першою жінкою європейського походження, яка поїхала на територію сучасної Західної Канади й оселилася там. Їхня дочка Джулі була матір'ю Луї Ріеля, засновника провінції Манітоба.

Марі-Енн Ґабурі
Народилася15 серпня 1780(1780-08-15)[1]
d, d, Морісі, Квебек, Канада[3]
Померла14 грудня 1875(1875-12-14)[1](95 років)
d, Манітоба, Канада
Країнаimage Канада
Діяльністьфермерка
Родичіd
У шлюбі зd[3]
image
Марі-Енн і Жан-Батіст Лажимодьє зустрічаються з індіанцями, приблизно 1807 р.

Біографія

Ґабурі народилася в Маскінонж, селі поблизу Труа-Рів'єр. У молодості, після смерті батька, вела непомітне життя економки у сільського священника. 21 квітня 1806 року вона вийшла заміж за Жана-Батіста Лажимодьє, торговця хутром, який працював у компанії Гудзонової затоки на Землі Руперта. Відразу після весілля, і всупереч звичаям того часу, Ґабурі вирушила на захід зі своїм чоловіком. Вони пливли на каное з Монреаля до місця злиття річок Ассінібойн і Ред-Рівер (де сьогодні місто Вінніпеґ). Вони зимували в таборі метисів поблизу , штат Північна Дакота, де в січні 1807 року народилася перша з їхніх семи дітей.

Наступної весни сім'я вирушила в долину річки Саскачеван, де вони залишалися до 1811 року. Марі-Енн Ґабурі була першою жінкою європейського походження, яка оселилася в канадських преріях. Протягом цього часу вона вела напівкочовий спосіб життя, супроводжуючи свого чоловіка в численних траперських виїздах та полюваннях на бізонів, які привели їх до території сучасної Альберти. Під час однієї з цих експедицій сім'я на короткий час потрапила в полон до людей народу через їхні зв'язки з крі. Їм вдалося втекти верхи на конях, але місцеві воїни гнались за ними протягом п'ятьох днів, аж доки втікачі не знайшли прихисток у безпечному місці у Форт-де-Прері (на території сучасного Едмонтона). В інших випадках стосунки з першими народами були хорошими, і Ґабурі часто викликала цікавість корінного населення, оскільки вони вперше бачили білу жінку.

Коли стало відомо, що планує створити постійну колонію на Ред-Рівер, родина повернулася і була серед перших поселенців нової навесні 1812 року. Перші роки колонії були відзначені суперечками між Компанією Гудзонової затоки та конкуруючою Північно-Західною компанією, які переросли у Пемміканську війну. Пара трималася осторонь конфлікту, але потім Колін Робертсон доручив Жану-Батісту Лажимодьє відвезти повідомлення лорду Селкірку до Монреаля. Взимку 1815-16 років Марі-Енн Ґабурі залишилася сама й мусила знайти притулок у тубільців, коли зруйнувала Північно-Західна компанія.

На знак визнання його заслуг лорд Селкірк подарував Жану-Батисту Лажимодьє ділянку землі на Ред-Рівер, де він займався фермою до своєї смерті в 1855 році. Ґабурі померла у 1875 році у віці 95 років. Вона також пережила події повстання на Ред-Рівер, в якому її онук Луї Ріель (син її дочки Джулі, народився в 1822 році) відіграв провідну роль і зробив вагомий внесок у заснування провінції Манітоба.

École Marie-Anne-Gaboury, двомовна початкова школа у Вінніпезі, названа на її честь.

Уряд Канади в особі міністра, відповідального за Раду історичних місць і пам'яток Канади, вшанував Ґабурі (разом з її чоловіком) 15 січня 1981 року за її роботу та визнав її «Історичною особою національного значення».

Посилання

  • Marie-Anne Gaboury. In: Dictionary of Canadian Biography. 24 Bände, 1966—2018. University of Toronto Press, Toronto (englisch, französisch).
  • Centre culturel Marie-Anne Gaboury

Джерела

  1. Find a Grave — 1996.
    d:Track:Q63056
  2. University of Toronto, Laval University Dictionary of Canadian Biography, Dictionnaire biographique du Canada / G. Brown, D. Hayne, F. Halpenny et al. — UTP, Presses de l'Université Laval, 1959. — ISSN 0420-0446; 0070-4717
    d:Track:Q1067935d:Track:Q180865d:Track:Q3101851d:Track:Q7896496d:Track:Q5546378d:Track:Q55723359d:Track:Q3402572d:Track:Q5479642d:Track:Q838302
  3. https://www.thecanadianencyclopedia.ca/fr/article/lagemodiere-marie-anne
  4. Lagimodière, Jean-Baptiste and Marie-Anne Gaboury National Historic Persons.//Parks Canada. Directory of Federal Heritage Designations.

Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет

Mari Enn Lazhimodyer z domu Gaburi 2 serpnya 1780 v Kvebek 14 grudnya 1875 u Sen Bonifas Manitoba frankokanadka yaka zhila na pochatku 19 stolittya Naprikinci 19 stolittya vona bula pershoyu zhinkoyu yevropejskogo pohodzhennya yaka poyihala na teritoriyu suchasnoyi Zahidnoyi Kanadi j oselilasya tam Yihnya dochka Dzhuli bula matir yu Luyi Rielya zasnovnika provinciyi Manitoba Mari Enn GaburiNarodilasya15 serpnya 1780 1780 08 15 1 d d Morisi Kvebek Kanada 3 Pomerla14 grudnya 1875 1875 12 14 1 95 rokiv d Manitoba KanadaKrayina KanadaDiyalnistfermerkaRodichidU shlyubi zd 3 Mediafajli u VikishovishiMari Enn i Zhan Batist Lazhimodye zustrichayutsya z indiancyami priblizno 1807 r BiografiyaGaburi narodilasya v Maskinonzh seli poblizu Trua Riv yer U molodosti pislya smerti batka vela nepomitne zhittya ekonomki u silskogo svyashennika 21 kvitnya 1806 roku vona vijshla zamizh za Zhana Batista Lazhimodye torgovcya hutrom yakij pracyuvav u kompaniyi Gudzonovoyi zatoki na Zemli Ruperta Vidrazu pislya vesillya i vsuperech zvichayam togo chasu Gaburi virushila na zahid zi svoyim cholovikom Voni plivli na kanoe z Monrealya do miscya zlittya richok Assinibojn i Red River de sogodni misto Vinnipeg Voni zimuvali v tabori metisiv poblizu shtat Pivnichna Dakota de v sichni 1807 roku narodilasya persha z yihnih semi ditej Nastupnoyi vesni sim ya virushila v dolinu richki Saskachevan de voni zalishalisya do 1811 roku Mari Enn Gaburi bula pershoyu zhinkoyu yevropejskogo pohodzhennya yaka oselilasya v kanadskih preriyah Protyagom cogo chasu vona vela napivkochovij sposib zhittya suprovodzhuyuchi svogo cholovika v chislennih traperskih viyizdah ta polyuvannyah na bizoniv yaki priveli yih do teritoriyi suchasnoyi Alberti Pid chas odniyeyi z cih ekspedicij sim ya na korotkij chas potrapila v polon do lyudej narodu cherez yihni zv yazki z kri Yim vdalosya vtekti verhi na konyah ale miscevi voyini gnalis za nimi protyagom p yatoh dniv azh doki vtikachi ne znajshli prihistok u bezpechnomu misci u Fort de Preri na teritoriyi suchasnogo Edmontona V inshih vipadkah stosunki z pershimi narodami buli horoshimi i Gaburi chasto viklikala cikavist korinnogo naselennya oskilki voni vpershe bachili bilu zhinku Koli stalo vidomo sho planuye stvoriti postijnu koloniyu na Red River rodina povernulasya i bula sered pershih poselenciv novoyi navesni 1812 roku Pershi roki koloniyi buli vidznacheni superechkami mizh Kompaniyeyu Gudzonovoyi zatoki ta konkuruyuchoyu Pivnichno Zahidnoyu kompaniyeyu yaki pererosli u Pemmikansku vijnu Para trimalasya ostoron konfliktu ale potim Kolin Robertson doruchiv Zhanu Batistu Lazhimodye vidvezti povidomlennya lordu Selkirku do Monrealya Vzimku 1815 16 rokiv Mari Enn Gaburi zalishilasya sama j musila znajti pritulok u tubilciv koli zrujnuvala Pivnichno Zahidna kompaniya Na znak viznannya jogo zaslug lord Selkirk podaruvav Zhanu Batistu Lazhimodye dilyanku zemli na Red River de vin zajmavsya fermoyu do svoyeyi smerti v 1855 roci Gaburi pomerla u 1875 roci u vici 95 rokiv Vona takozh perezhila podiyi povstannya na Red River v yakomu yiyi onuk Luyi Riel sin yiyi dochki Dzhuli narodivsya v 1822 roci vidigrav providnu rol i zrobiv vagomij vnesok u zasnuvannya provinciyi Manitoba Ecole Marie Anne Gaboury dvomovna pochatkova shkola u Vinnipezi nazvana na yiyi chest Uryad Kanadi v osobi ministra vidpovidalnogo za Radu istorichnih misc i pam yatok Kanadi vshanuvav Gaburi razom z yiyi cholovikom 15 sichnya 1981 roku za yiyi robotu ta viznav yiyi Istorichnoyu osoboyu nacionalnogo znachennya PosilannyaMarie Anne Gaboury In Dictionary of Canadian Biography 24 Bande 1966 2018 University of Toronto Press Toronto englisch franzosisch Centre culturel Marie Anne GabouryDzherelaFind a Grave 1996 d Track Q63056 University of Toronto Laval University Dictionary of Canadian Biography Dictionnaire biographique du Canada G Brown D Hayne F Halpenny et al UTP Presses de l Universite Laval 1959 ISSN 0420 0446 0070 4717 d Track Q1067935d Track Q180865d Track Q3101851d Track Q7896496d Track Q5546378d Track Q55723359d Track Q3402572d Track Q5479642d Track Q838302 https www thecanadianencyclopedia ca fr article lagemodiere marie anne Lagimodiere Jean Baptiste and Marie Anne Gaboury National Historic Persons Parks Canada Directory of Federal Heritage Designations

Дата публікації:
Топ