Кре́менець (у давніших джерелах Кремінець, також Крем'янець) — місто в Тернопільській області України, центр Кременецької міської громади і Кременецького району. Адміністративний, економічний і культурний осередок півночі Тернопілля. Розташоване біля підніжжя Кременецьких гір. Відстань до Тернополя — 60 км. Є залізнична станція.
Кременець | |||||||||
---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|
| |||||||||
Основні дані | |||||||||
Країна | Україна | ||||||||
Регіон | Тернопільська область | ||||||||
Громада | Кременецька міська громада | ||||||||
Засноване | — | ||||||||
Перша згадка | 1227 (797 років) | ||||||||
Магдебурзьке право | 1431 р. | ||||||||
Населення | ▼ 20 476 (01.01.2022) | ||||||||
- повне | ▼ 20 476 (01.01.2022) | ||||||||
Площа | 18,138 км² | ||||||||
Поштові індекси | 47002—47004 | ||||||||
Телефонний код | +380-3546 | ||||||||
Координати | H G O | ||||||||
Висота над рівнем моря | 329 м | ||||||||
Водойма | потік Ірва | ||||||||
Назва мешканців | кременча́нин, кременча́нка, кременча́ни | ||||||||
Міста-побратими | Констанцин-Єзьорна Томашів Свьонтники-Ґурне Кілгор Арцвіллер | ||||||||
День міста | 27 червня | ||||||||
Відстань | |||||||||
Найближча залізнична станція | Кременець | ||||||||
До обл./респ. центру | |||||||||
- залізницею | 218 км | ||||||||
- автошляхами | 60 км | ||||||||
До Києва | |||||||||
- автошляхами | 416 км | ||||||||
Міська влада | |||||||||
Адреса | Тернопільська обл., Кременецький р-н, м. Кременець, вул. Шевченка, 67 | ||||||||
Вебсторінка | Кременецька міська рада | ||||||||
Кременець у Вікісховищі
|
Назва
Цей розділ потребує доповнення. |
Географія
Місто Кременець знаходиться в північній частині Тернопільської області, містом тече потік Ірва, яка через 2,5 км впадає в річку Іква. На відстані до 1 км від міста розташовані села Великі Млинівці, Білокриниця, Зеблози, Бонівка і Жолоби.
Історія
Давньоруський період
За деякими джерелами, Кременецька твердиня була збудована за дохристиянських часів у VIII—IX століттях; існує гіпотеза, що після утворення в IX столітті Київської держави, поселення увійшло до її складу. У деяких польських енциклопедичних словниках перша згадка про Кременець датована 1064 роком, проте ця дата має пізнє легендарне походження. 2007 року в центрі міста археологи розкопали залишки давньої будівлі, датованої Х століттям. Із Кременецьким замком пов'язана легенда про дівчину Ірву, згідно з якою авари штурмували фортецю, яку обороняли дуліби.
Перша достеменна писемна згадка — 1227 р.: тогочасний володар замку князь Мстислав Удатний ущент розбив під містом війська угорського короля Андрія ІІ.
На початку 1241 року Кременець вистояв перед ордами хана Батия (безпосередньо військо очолював хан Ґуюк). У 1254 році місто витримало облогу беклярибека Куремси. У 1259 (або 1261) році на вимогу темника Бурундая оборонні споруди Кременця розібрали.
Литовський період
Після занепаду Галицько-Волинської держави Волинь та, зокрема, місто завоював великий литовський князь Гедимін, який віддав його князю Юрію Наримунтовичу. За умовами литовсько-польського договору 1352 року Крем'янець залишився надалі у Юрія. Місто невдовзі забрав собі князь Любарт та передав полякам. Після смерті короля Людвіка І Угорського у 1382 р. місто остаточно відійшло до литовських князів.
У 2-й половині XIV ст. замість дерев'яно-земляних укріплень збудовано кам'яний замок.
На початку XV ст. у місті деякий час разом зі своїм двором перебував великий князь литовський Вітовт, сидів у в'язниці його суперник — великий князь литовський Свидригайло, який у 1438 р. надав Кременцю магдебурзьке право. У цей час тут почали облаштовуватися євреї. Чисельність єврейського населення Кременця: 240 осіб (48 дворів) у 1552 році, 500 осіб у 1578 році, 854 (15 % загального населення) у 1629 році.
Наприкінці XV ст. внаслідок нападів татар місто знелюдніло, у 2-й третині XVI ст., під час перебування у власності віленського біскупа [pl] (позашлюбного сина короля Сигізмунда І Старого, 1529—1535 рр.[]) та королеви Бони (1536—1556 рр.) відродилося й перетворилося на один із провідних економічних центрів регіону. Король польський і великий князь литовський Сигізмунд I Старий передає 4 квітня 1536 року Кременецький замок із селами своїй дружині Боні Сфорці, яка володіє замком у 1536—1556 роках. На її честь, за однією з версій, названа замкова гора. Бона суттєво зміцнила замок, який на той час мав 3 вежі і досить високі стіни з гарматами. У середині замку були розташовані казарми для гарнізону, різні господарські споруди, порохівниці тощо. За 20 років «Сфорцової доби», місто Кременець і всі його околиці помітно розквітли.
Польський період
1569 р. в результаті Люблінської унії Кременець відійшов до Польщі, а разом із нею до Речі Посполитої.
Король Сигізмунд III Ваза:
- 29 серпня 1598 видав у місті грамоту Кременецькому земському писарю Макару Гнівошовичу Лідихівському.
- у 1615 році затвердив створення у місті третього органу магістрату — колегії 24 мужів (її аналоги — колегія 40-ка мужів у Львові, колегія 30-ти — в Олиці), яка, однак, не почала діяти.
У 1-й половині XVII ст. місто стало важливим осередком культурного й релігійного життя Південної Волині.
Восени 1648 р. козаки під проводом козацького полковника Максима Кривоноса підійшли до Кременецького замку, взявши його у облогу. У жовтні після шеститижневої облоги із тривалими запеклими боями твердиню було здобуто, польський гарнізон взято у полон, замок повністю зруйновано, єврейське населення дуже постраждало від знущань козаків. Із того часу Кременецька твердиня не була відбудована.
За Вічним миром 1686 р. Кременець залишився в Речі Посполитій. 1692 р. в усіх установах впровадили польську мову, а на початку XVIII ст. православні храми стали греко-католицькими.
У 1734 році Верлан став очільником повстанців-гайдамаків, пізніше вони захопили місто.
У 2-й половині XVIII ст. в Кременці діяли греко-католицький (василіянський) і 4 римо-католицькі (францисканський, єзуїтський, реформатський і ) монастирі та кілька греко-католицьких церков.
Російський період
За 3-м поділом Речі Посполитої (1795) Кременець відійшов до Російської імперії. Спочатку місто включили в Подільську, а 1796 р. — Волинську губернії. 1805 р. тут відкрилася Вища Волинська гімназія, 1819 р. реорганізована у Волинський ліцей (діяв до 1833). Ліцей мав велику бібліотеку (понад 50000 томів), у тому числі 1500 інкунабул (першодруків, надрукованих до 1500 р.).
Місто стало авторитетним центром освіти й науки й отримало образну назву «Волинські Афіни». у 1830-ті рр. внаслідок запровадження у державних установах російської мови, заміни Литовського Статуту російським законодавством, закриття ліцею, францисканського й василіянського монастирів Кременець остаточно втратив риси повітового центру Речі Посполитої і перетворився на провінційне місто Російської імперії. На базі закритого ліцею у 1834 р. створений Київський університет. У той час, коли Шевченко відвідав Кременець, це було одне з найбільших повітових міст Волинської губернії.
У 1897 році єврейська громада Кременця налічувала 6539 осіб (37 % населення).
Промислове піднесення останніх десятиліть XIX ст. мало позначилося на житті міста. Найбільше підприємство 1899 р. — сірникова фабрика, де працювало 25 робітників. Завдяки відкриттю покладів бурого вугілля, на розробку якого покладали великі надії, наприкінці XIX ст. проклали державним коштом Російської імперії колію-відгалуження Радивилівської гілки залізниці Кам'яниця — Кременець (введена в експлуатацію у 1896 р.).
Із освітніх закладів на початку XX ст. діяли Волинська духовна семінарія (1838—1902 рр.), жіноче єпархіальне (1836—1921 рр.), чоловіче духовне (1885—1921 рр.), комерційне (1904—1921 рр.), двокласне міське училища, приватна жіноча гімназія, 6 початкових шкіл.
Перша світова війна та Українська революція
Улітку 1916 р. тут була одна з вузлових ділянок Брусиловського прориву.
У часи Української революції діяв Український військовий клуб імені гетьмана Павла Полуботка.
Упродовж 1917—1920 рр. місто 7 разів переходило з рук у руки. Українській державній владі воно підпорядковувалося від початку 1918 до червня 1919 р.
Міжвоєнний період
Від жовтня 1920 р. до вересня 1939 р. Кременець належав до Польщі і входив у Волинське воєводство. Керівні кола Польщі відвели місту роль одного з опорних пунктів закріплення своєї влади на «Східних кресах». Великі надії покладали на Кременецький ліцей, відкритий 1921 р.
1 жовтня 1933 року вилучено із міської ґміни Кременець села Чугалі, Зеблози Великі, Зеблози Малі, Білецька Долина та Бонівка, натомість включено села Сичівка, Грабівка, Андруга Велика та Білокриниця зі зліквідованої Білокриницької волості..
У міжвоєнні роки збудовано ватну фабрику (1936) й тютюновий завод (1938 р.), упорядковано вулиці, заліснено схили гір. Основні осередки національного життя українського населення 1920—1930-ті — товариство «Просвіта», , православна духовна семінарія. У міжвоєнні роки Кременець — центр Волинської єпархії.
Під час Другої світової війни з 11 по 14 вересня 1939 р. Кременець був осідком польського міністерства закордонних справ та послів інших держав.
Восени 1939 р. місто зайняла Червона армія. Під час запровадження нового адміністративно-територіального устрою місто було розділено з історичною Волинню, отримало статус міста обласного підпорядкування й відійшло до Тернопільської області. Радянська влада відкрила кілька загальноосвітніх українських шкіл, обласний учительський інститут, фельдшерсько-акушерську школу, забезпечила населення безплатним медичним обслуговуванням. Також встановила жорсткий ідеологічний контроль за всіма культурно-освітніми закладами й розгорнула масштабні політичні репресії.
Гітлерівська окупація
- 3 липня 1941 р. Кременець зайняли гітлерівські війська, які масово розстрілювали мирне населення.
- 1 вересня 1941 місто стало адміністративним центром нацистської округи.
- 7 липня 1941 розстріляна група викладачів Кременецького ліцею, зокрема, — діячка руху харцерів.
- 1 березня 1942 в Кременці було організоване єврейське гетто, куди зібрали біля 9340 євреїв із Кременця та навколишніх міст.
- 22 липня 1942 євреї Кременецького гетто вчинили збройний опір проти німців, які намагалися їх винищити. Кременецьке гетто протрималось два тижні, 9000 євреїв загинуло.
- 10 серпня 1942 німці ініціювали двотижневу акцію зі знищення євреїв, підпаливши гетто, щоб вигнати тих, хто переховувався. Пожежа, що тривала кілька днів, знищила історичний центр міста. П'ятнадцять тисяч працездатних євреїв були відправлені невільниками в Білокриницю, де вони пізніше зустріли свою смерть. Лише 14 євреїв із Кременецької громади пережили Голокост.
- В ніч з 19 на 20 лютого 1943 на місто напала боївка ОУН під проводом Івана Климишина (Крука), націоналісти здійснили наліт на місцеву в'язницю звільнили всіх ув'язнених і без втрат покинули місто.
- В ніч з 21 на 22 березня дезертирувала вся українська допоміжна поліція в Кременці. Втікачі забрали зі складів зброю і боєприпаси і зникли в лісі. Частина міліціонерів розійшлася по домівках, інші приєдналися до мельниківського загону «Хрону» (Миколи Недзведського) і бандерівського відділу «Крука» (Івана Климишина).
Кременчани активно включалися в рух опору. У роки війни в околицях міста діяло 4 українські збройні формування різної політичної орієнтації. 19 березня 1944 в місто увійшли війська 1-го Українського фронту, а саме 24 стрілецький корпус 13 загальновійськової армії (117 стрілецька дивізія під керівництвом генерал-майора П. М. Бежка, яка йшла в авангарді наступу, яким командував генерал Кірюхін, 287 стрілецька дивізія, 1645 винищувальний протитанковий артилерійський, 802 зенітний, і 35 штурмовий інженерно—саперний батальйон, і 350 стрілецька дивізія під керівництвом генерала Г. І. Вєхіна). Перемога «пришвидшувалась». Про здобуття міста був оперативно проінформований Сталін. Це свідчить про стратегічне значення Кременця, за яким найкоротші підступи до Бродів і Львова. Людські втрати під час боїв становили близько шестисот осіб. У наступні десятиліття після оволодіння містом пошуковці з'ясували, що шістнадцять осіб, чиї імена викарбувані на пам'ятній плиті, живі. При переслідувані ворога за межами Кременця у найближчих двох селах Бережці і Крижі загинуло ще близько вісімдесяти осіб. Військові з'єднання і частини, які брали участь у захопленні Кременця, отримали найменування Кременецьких і були нагороджені орденами. На їхню честь 19 березня о 12-й годині Москва салютувала дванадцятьма артилерійськими залпами із 124-х гармат. Після захоплення понад 2 тисяч кременчан мобілізовано до лав ЧА.
Рух опору
Із приходом у 1939 році більшовиків на теренах міста активно діяв рух опору.
Радянський період
За післявоєнні десятиліття збудовано низку нових підприємств, найбільшими серед них були цукровий завод (1965) і фабрика ватину (1980), споруджено масиви багатоповерхових будинків. Учительський інститут 1950 р. реорганізовано у педагогічний і перенесено у м. Тернопіль (1969). 1 грудня 1973 року з Тернополя в приміщення колишнього сільськогосподарського технікуму переведений Тернопільський навчально-курсовий комбінат.
Період Незалежності
У перші роки після проголошення незалежності України переважна більшість підприємств значно звузила або зовсім згорнула свою діяльність, унаслідок чого загострювалися старі й з'явилися нові соціальні проблеми. Відновлено Кременецький ботанічний сад (1991), створено Кременецько-Почаївський державний історико-архітектурний заповідник (2001), відкрито Кременецький обласний гуманітарно-педагогічний інститут ім. Т. Шевченка (2002), Кременецький обласний музей Юліуша Словацького (2003), Кременецький районний краєзнавчий музей (1937 р.); зростає потік туристів.
У 1991 році на базі педагогічного коледжу імені Т. Г. Шевченка створено Кременецький ліцей.
Освіта
- Кременецька обласна гуманітарно-педагогічна академія імені Тараса Шевченка
- Кременецький педагогічний коледж
- Кременецький медичний коледж імені Арсена Річинського
- Кременецький лісотехнічний коледж (у приміському с. Білокриниця)
- Кременецький професійний ліцей
- Тернопільський навчально-курсовий комбінат
- Кременецьке богословсько-регентське училище Почаївської духовної семінарії
- Загальноосвітні заклади:
- Кременецький академічний ліцей імені Уласа Самчука
- Кременецька класична гімназія
- Кременецька ЗОШ № 1 імені Галини Гордасевич
- Кременецька гімназія № 2 з поглибленим вивченням іноземних мов
- Кременецька гімназія № 3
- Кременецька ЗОШ № 4
- НВК «Кременецька ЗОШ І-ІІІ ступенів №5 - ДНЗ»
- Волинський ліцей імені Нестора Літописця
- Кременецька школа мистецтв імені Михайла Вериківського
- Кременецька дитячо-юнацька спортивна школа імені Андрія Пушкара
Визначні місця та пам'ятки архітектури
У межах міста розташована визначна археологічна пам'ятка (від пізнього палеоліту до залізної доби) — гора Куличівка. Знахідки розкопок містяться в Тернопільському краєзнавчому музеї. У місті діє свій районний краєзнавчий музей.
Замкова гора Бона
Замок у Кременці побудовано у XII столітті. У XIII столітті колишні дерев'яні укріплення було замінено на кам'яні. Узимку 1240 року орда хана Батия не спромоглася оволодіти цією фортецею на Замковій горі. До Люблінської унії замок належав литовським князям, далі — польським королям. Тривалий час цю видатну оборонну споруду ніхто не міг здобути. Завдяки неймовірним зусиллям і півторамісячній облозі в жовтні 1648 року замок взято козацькими загонами під орудою Максима Кривоноса та зруйновано. З того часу замок вже не відбудовували. До наших днів збереглися башта з брамою та оборонні мури.
Будинок родини Словацьких
Будинок по вул. Ю. Словацького, 16 побудований наприкінці XIX століття у стилі класицизму. Ця садиба належала колись Евзебіушу Словацькому — батькові видатного польського поета Юліуша Словацького. Юліуш Словацький жив тут у 1810—1811 рр. У 1969 році на подвір'ї встановлено мармурове погруддя поета (скульптор В. З. Бородай). У 2002 році закінчена реставрація будівлі і з 2004 року тут діє літературно-меморіальний музей Юліуша Словацького.
Споруди колишнього Василіанського монастиря XVII ст.
Із 1636 року при монастирі діяло братство, з ініціативи якого заснована школа від Києво-Могилянської Академії. При монастирі функціювала друкарня, де була надрукована «Кременецька граматика».
Миколаївський собор із келіями, спорудження якого тривало протягом XVI—XVII століть. Храм побудовано для католицького францисканського монастиря в готично—ренесансному стилі, у середині XVII століття костьол реконструйовано та розширено, доповнено бароковим декором (кошти надав, зокрема, Станіслав Потоцький; тут було поховано його серце). У формах Миколаївського собору поєднані тип тридільної української церкви з формами польських костьолів епохи Відродження. На початку XX століття зведено величну монастирську дзвіницю.
Житловий будинок «Близнюки»
Унікальна барокова споруда XVII—XVIII століть, що складається із двох однакових з'єднаних будинків з окремими двосхилими дахами.
Комплекс колегіуму чину єзуїтів
Коштом родини Вишневецьких у місті розпочато будівлю колегіуму ордену єзуїтів. Проект створив архітектор Паоло Фонтана. Будівництво тривало у 1731—1743 роках. Комплекс поєднав костел і келії в єдиному ансамблі. Єзуїти присвятили костел засновнику ордена Ігнацію Лойолі та святому Станіславу Костці. Наприкінці 20 століття комплекс колегіуму визнано видатною пам'яткою архітектури України. Костел — тринавовий із трансептом, у перехресті — висока гранчаста баня, укрита бароковим куполом із ліхтариком. Вівтарна частина і крила трансепту трохи заокруглені, що значно посилило красу і виразність будівлі. Від підлоги до вищої позначки в інтер'єрі костел має 28 метрів. Бічні нави за єзуїтів були відведені під каплиці.
Коридорною системою костел поєднано з корпусами келій, що в зимову пору давало змогу дістатися всіх частин комплексу без виходу на подвір'я. Бічні крила комплексу попереду мають наріжні башти та утворюють парадний двір на зразок палацового курдонеру. Ухил земельної ділянки спонукав архітектора до створення штучної тераси, вдало прикрашеної парадними сходами, балюстрадами та кам'яними ліхтарями в стилі рококо. Обриси балюстрад і ліхтарів не мають аналогів в Україні. Фасади комплексу розділені на барокові частини-«дзеркала». Контрастне фарбування «дзеркал» і деталей фасадів надає комплексу палацової краси та вишуканості, більш притаманних світським будівлям доби пізнього бароко чи рококо.
У 1803—1805 рр. поляк Тадеуш Чацький разом з уславленим діячем Речі Посполитої Гуґо Коллонтаєм на базі колегіуму заснували Вищу Волинську гімназію (з 1819 року ліцей) на зразок університету. Фундацією Т. Чацького для ліцею придбано бібліотеку екскороля Польщі Станіслава Августа Понятовського та колекцію наукових приладів. За участь студентів колегіуму у визвольному повстанні в 1831 р. Колегіум ліквідовано царем, а бібліотека і наукові прилади конфісковані і передані новоствореному університету Святого Володимира в місті Києві.
Костел було продано Православній Церкві й 1840 року освячено як Преображенський собор.
За часів СРСР храм було закрито й переобладнано на спортивне приміщення Кременецького педучилища.
1992 р. храм передано громаді Української Автокефальної Церкви, яка у 2004 році приєдналася до Української Православної Церкви Київського патріархату.
Після об'єднавчого собору 15 грудня 2018 р. — це собор Преображення Господнього Православної Церкви України.
Збудований у 1853—1857 роках. Був єдиним римо-католицьким парафіяльним храмом на Волині, який діяв у більшовицько-радянський час.
Палац Кароліни Дзембовської
Палац збудований у стилі класицизму в першій половині XVIII століття архітектором Ю. Гофманом. Навколо нього в 1809 році англійським садівником Діонісієм Міклером розбито чудовий парк.
Храми
- Церква Різдва Пресвятої Богородиці
- Церква Святого Миколая (Кременець)
- Церква Святої Тройці
- Церква святого рівноапостольного князя Володимира Великого
- Церква Воздвиження Чесного Хреста Господнього
Некрополі
У Кременці є кілька некрополів, зокрема, П'ятницький (Козацький) цвинтар із могилами українських козаків, що загинули в боях за звільнення Кременця від влади Польщі (1648—51 рр.), Монастирське кладовище, старовинний польський цвинтар, військове кладовище.
Військове кладовище розташоване у сквері перед педінститутом. 19 березня 1944 р. в Кременець увійшли підрозділи Червоної армії. Частина бійців, загиблих під час боїв за місто (200 осіб), похована у сквері перед колишнім ліцеєм (тепер педучилище) в 10 індивідуальних могилах та одній братській. Імена воїнів відомі. 10 могил із надгробними плитами, на яких викарбувано імена полеглих. На братській могилі пам'ятник — скульптурна фігура воїна на постаменті.
На Туницькому кладовищі похований радянський воїн В. Я. Медведєв, який загинув у 1944 р. під час боїв за Кременець. На могилі встановлений пам'ятник у вигляді стели, що закінчується вгорі п'ятикутною зіркою. У Кременці під час Другої світової війни було єврейське ґетто. Нацисти розстріляли 15000 євреїв і закопали на місці колишнього тиру 42-го Якутського полку. Сьогодні на цьому місці розташований пам'ятник жертвам нацизму, але через недбалість місцевої влади і нехтування місцевих жителів пам'ятник постійно паплюжать.
Пам'ятки природи
- Національний природний парк «Кременецькі гори»
- Кременецький ботанічний сад
- Геологічні пам'ятки природи: Відслонення крейди, Відслонення крем'яних утворень
- Гідрологічна пам'ятка природи «Джерело „Корито“»
- Ботанічні пам'ятки природи бук пурпуролистий, ясен однолистий, ялиця каліфорнійська, кедр сибірський, «Джерельна».
Кулінарія
Кременецькі гречані вареники з сиром — самобутня і цікава місцева страва яку зазвичай готують «на Андрія» і як святкову під час різдвяно-новорічного святкування. У Кременці налагоджене виготовлення і продаж для мешканців та гостей міста напівфабрикатів гречаних вареників. Крім того, відвідуючи туристичні об'єкти Кременеччини, можна придбати на згадку свистунці у формі вареників. Автентичні гречані вареники роблять лише з гречаного борошна. Але тоді тісто не розкачують, а вареницю виліплюють на руці з невеликого шматка тіста. Якщо гречане борошно вимішати наполовину з пшеничним, їх легше ліпити і менше варити.
Транспорт
Територією міста проходить автошлях E85.
Автотранспортне сполучення з іншими регіонами України забезпечує .
Містом курсують маршрутні таксі (автобуси).
Засоби масової інформації
Кременець.City [ 5 травня 2020 у Wayback Machine.] — інтернет видання, створене у грудні 2017 року колективом Інформаційного центру «Діалог» та .
Радіостанції
- Говорить Кременець — районна комунальна радіостанція. Засновник — Кременецька районна рада. В ефірі — інформаційні, культурологічні, просвітницькі, розважальні програми та передачі для дітей. Веде мовлення на 1-му каналі проводової мережі за наступним графіком: понеділок, середа, четвер, п'ятниця — 06:30-06:44; вівторок — 10:30-10:59 (час мовлення не використовується під час трансляції пленарних засідань Верховної Ради України); п'ятниця — 11:40-11:59. Блог радіостанції в Інтернеті — kremenetsradio.blogspot.com [ 25 лютого 2022 у Wayback Machine.] (не оновлюється).
Колишні періодичні видання
- газета «Будівничий церкви Божої» — євангельсько-християнський місячник. Виходив 1935—1936 за редакцією Д. Гарасевича у співпраці з американською місією Церкви Божої. Друкував богословські статті, історико-статистичні матеріали про євангельський рух в Україні, поезії, біблійні оповідання для дітей, афоризми тощо. Політичні проблеми журнал принципово не висвітлював
- церковно-народний ілюстрований двотижневий часопис «Духовний сіяч»
- християнський щомісячник «Євангельський голос» — виходить від 1936 р. Видавці — М. Вербицький і Г. Федишин.
- газета «Крем'янецький вісник» — виходила 2-3 рази на тиждень у м. Крем'янець від 20 липня 1941 до 3 лютого 1944 р. Редактор — А. Трачук
- літературний журнал «Хвиля» — виходив від 12 лютого 1923 р. Друкувався на літографі. Вийшло два числа. Видавець — Ф. Півниченко, редактор Улас Самчук (під псевдонімом А. Офіренко), В. Данильченко й А. Гайовий.
- (ід. Голос Кременця) — єврейський часопис.
Сучасні періодичні видання
- Діалог — щотижнева газета Кременецької районної ради і райдержадміністрації.
- — найбільша інтернет спільнота.
Населення
Національний склад
Розподіл населення за національністю за даними перепису 2001 року:
Національність | Відсоток |
---|---|
українці | 96.45% |
росіяни | 2.50% |
поляки | 0.52% |
білоруси | 0.21% |
інші/не вказали | 0.32% |
Усього | 100% |
Мова
Розподіл населення за рідною мовою за даними перепису 2001 року:
Мова | Кількість | Відсоток |
---|---|---|
українська | 21351 | 97.58% |
російська | 465 | 2.13% |
польська | 24 | 0.11% |
білоруська | 12 | 0.05% |
румунська | 7 | 0.03% |
вірменська | 2 | 0.01% |
інші/не вказали | 19 | 0.09% |
Усього | 21880 | 100% |
Відомі люди пов'язані з містом
Почесні громадяни Кременця
Народилися
- Авідар Йосеф — ізраїльський генерал та державний діяч;
- Валентина Адамович — українська літераторка, педагог, краєзнавець;
- — український правник;
- Неоніла Бабій-Очеретовська — український музикознавець, філософ;
- Іцхак Бер-Левінзон — єврейський просвітитель;
- Михайло Вериківський — український композитор;
- Андрій Вериківський — український музичний педагог;
- Моріс Караш — американський хімік-органік єврейського походження;
- Михайло Васірук — заслужений тренер України з легкої атлетики;
- Гіпський Іван Іванович (1901—1978) — диригент, композитор, педагог, фольклорист.
- Галина Гордасевич — українська поетеса;
- Неоніла Крем'янчанка — українська письменниця, журналіст, краєзнавець;
- Михайло Данилюк — український повстанець, в еміграції лікар і громадський діяч;
- Любов Єрусалимець — українська майстриня вишивання;
- Олеся Жуковська — українська медсестра-волонтер, учасниця Революції гідності;
- — український мовознавець та педагог;
- Марк Кац — польський та американський математик єврейського походження, представник Львівської математичної школи.Колега Станіслава Уляма;
- Іванна Дуда-Гвязда — польська громадська діячка, журналістка та письменниця, активістка руху «Солідарність»;
- Єжи Літвінюк — польський перекладач;
- Наталія Баліцька — польський мікробіолог;
- Ян Туркевич — польський фізик-ядерник;
- Микола Кашуба — український лікар, вчений у галузі медицини;
- Микола Коробка — російський та український літературознавець і фольклорист;
- Дмитро Лабуткін — офіцер ВМС ЗС України, військовий журналіст загиблий в зоні АТО на сході України;
- Віталій Фурсик — сержант ЗС України, учасник АТО на сході України;
- Микола Мамчур — український художник;
- Віктор Морозов — український співак, композитор, перекладач. Мистецький керівник театру-студії «Не журись!»(1988—1992,м. Львів);
- Олександр Осецький — український генерал доби УНР;
- Юрій Покальчук — український письменник та перекладач;
- Андрій Пушкар — український спортсмен-рукоборець, багаторазовий чемпіон світу;
- Олександр Сальський — український офіцер, учасник Другого Зимового походу;
- — українська історикиня, дослідниця Волині;
- Юліуш Словацький — видатний польський поет і драматург доби романтизму;
- Айзек Стерн — всесвітньовідомий американський скрипаль єврейського походження;
- Олександр Чекановський — російський геолог та географ польського походження, дослідник Східного Сибіру;
- Чеслав Ястшембець-Козловський — польський поет, критик і перекладач;
- Казимир Урбанік — польський математик;
- Роман Кравченко-Бережний — радянський та російський учений-фізик українського походження, чий підлітковий щоденник часів окупації Кременця гітлерівською Німеччиною було використано серед доказів на Нюрнберзькому процесі;
- Олександр Хотовицький — православний священик, місіонер. Жертва сталінських репресій. Канонізований РПЦ як священномученик;
- Моше Каґан — ізраїльський художник;
- Владислав Тарківський — український вчений-гідролог, гідрохімік, гідроеколог, доктор географічних наук;
- Любов Бурак (Дзвінка Торохтушко) — українська письменниця та перекладачка.
Проживали
- Свидригайло Ольгердович — великий князь литовський та руський, князь волинський. Був ув'язнений у Кременецькому замку, надав місту Магдебурзьке право;
- Павел Гіжицький — польський бароковий архітектор, скульптор, різьбяр і художник. Будівничий кременецької базиліки святих Ігнатія Лойоли і Станіслава Костки (нині Преображенський собор) за проектом італійця Паоло Фонтана та дзвіниці кременецького костелу Успіння Діви Марії (нині Миколаївський собор). Єзуїт;
- Мордехай з Кременця — хасидський цадик XVIII століття. Син цадика Іехіеля Міхаеля з Золочева;
- Яків Ізраїль бен Цві га-Леві — юдейський проповідник (магід). Опонент хасида цадика Мордехая;
- Вілібальд Бессер — австрійський ботанік, ентомолог, лікар;
- Джозеф Сандерс — польський та російський художник англійського походження;
- Йозеф Пічман — австрійський художник;
- Юзеф Антоній Бопре — польський лікар французького походження, видавець та громадський діяч. Учасник польського повстання (1830—1831);
- Юзеф Крафт — польський архітектор німецького походження. Архітектор кременецького костелу Святого Станіслава;
- Борис Козубський — український адвокат, громадський і політичний діяч, журналіст;
- Роман Бжеський — державний діяч доби УНР, ідеолог модерного українського націоналізму;
- Ростислав Глувко — український художник-емігрант, графік та іконописець;
- Михайло Тучемський — український церковний та громадський діяч, краєзнавець. Православний священик;
- Сергій Міляшкевич — український педагог, директор Кременецької української гімназії імені Івана Стешенка;
- Никанор Вишневський — український мовознавець та педагог;
- Лев Данилевич — український мовознавець та педагог;
- Вацлав Северин Жевуський («Отаман Ревуха») — польський шляхтич, визначна постать доби романтизму, один з започатківців українофільства в польській культурі;
- Лука Скібінецький — український педагог (природничі науки);
- Францішек Мончак — польський географ, археолог та мандрівник. Засновник краєзнавчого музею у Кременці;.
- Здіслав Опольський — польський педагог (природничі науки), краєзнавець;
- Октавіан Дуда — польський педагог (природничі науки) та ентомолог;
- Іван Гарасевич — український художник та поет;
- Марія Кремінярівська — українська письменниця;
- Зигмунт Румель — польський офіцер та поет. Прототип капітана Зигмунта Кшеменецького з польського художнього фільму «Волинь»(2016);
- Жак Берж'є — французький інженер-хімік та письменник-фантаст єврейського походження;
- Ірена Сандецька — польська та українська громадська діячка, поетеса, педагог;
- Микола Матерський — український диригент, фольклорист, педагог;
- Степан Турик — український фольклорист, педагог;
- Олександр Вітенко — український фольклорист, краєзнавець, просвітянин;
- Маркіян Трофим'як — римо-католицький єпископ Луцький. Багато років був парохом у Кременці;
- Гаврило Чернихівський — український історик, волинський краєзнавець, громадський діяч;
- Микола Чорний — український волонтер загиблий в зоні АТО на сході України;
- Василь Жданкін — український бард, кобзар, бандурист. Лауреат гран-прі І-го фестивалю «Червона Рута»(1989). Артист театру-студії «Не журись!» (1988—1990, м. Львів);
Працювали
- Андрій Голота — український гравер;
- Йосиф Моргулець — греко-католицький церковний діяч та педагог. Василіянин;
- — італійський архітектор, придворний архітектор Собеських. Автор проекту монастиря реформатів у Кременці (нині Богоявленський монастир)
- Григорій Пірамович — римо-католицький церковний діяч, польський поет та перекладач вірменського походження. Єзуїт;
- Деніс Макклер (анг. Denis McClair) або Діонісій Міклер — ірландський ботанік та садівник, майстер садово-паркового мистецтва;
- Юліян Добриловський — греко-католицький церковний діяч, український поет та перекладач. Василіянин;
- Гуго Коллонтай — польський освітній та державний діяч, публіцист, один з авторів Конституції 3 травня. Католицький священик;
- Степан Білинкевич — греко-католицький церковний та освітній діяч. Василіянин;
- Тадеуш Чацький — польський освітянин, історик, громадський діяч. Засновник Волинської гімназії (Кременецького ліцею);
- Йоахім Лелевель — польський історик, революціонер-демократ;
- Євзебіуш Словацький — польський поет, драматург, перекладач. Батько Юліуша Словацького;
- Юзеф Коженьовський — польський драматург і повістяр;
- Маттео Баччеллі — італійський художник та педагог;
- Олександр Міцкевич — польський правознавець. Брат Адама Міцкевича;
- Антоній Анджейовський (творчий псевдонім Старий Дитюк) — польський ботанік, зоолог, письменник;
- Юзеф Чех — польський математик, філософ, перекладач, педагог. Перший директор Волинської гімназії (Кременецького ліцею);
- Ігнатій Абламович — польський фізик;
- Павел Ярковський — польський бібліотекар та бібліограф:
- Алоїз Фелінський — польський поет, драматург, перекладач, історик та теоретик літератури;
- — польський філософ;
- Ян Куліковський — польський теолог і педагог. Католицький священик;
- Алоїз Осінський — польський філолог. Католицький священик:
- Міхал Вишневський — польський філософ, психолог та історик літератури;
- Міхал Хонський — польський економіст та правознавець;
- Домінік Бартошевич — польський мовознавець та письменник;
- Микола Петров — російський та український історик, літературознавець, етнограф;
- Микола Теодорович — російський історик українського походження, волинський краєзнавець;
- Амвросій Ждаха — український художник;
- — поет;
- Тимофій Сафонов — український та російський художник;
- Андроник Лазарчук — український художник, педагог;
- Сергій Бачинський — український політичний та громадський діяч, публіцист;
- Михайло Кобрин — український богослов та освітянин, знавець стародавніх мов, перекладач;
- Василь Біднов — український історик, педагог, громадський діяч;
- Іван Власовський — український історик, церковний та громадський діяч;
- Филимон Кульчинський — український богослов та педагог. Православний священик;
- Василь Кархут — український лікар та громадський діяч, особистий лікар митрополита УГКЦ Андрея Шептицького;
- Семен Кивелюк — український лікар та громадський діяч, стрілець УГА;
- Григорій Березовський — український театральний актор та режисер. Грав у театрі Миколи Садовського;
- Владислав Галімський — польський та український живописець, педагог;
- Еміль Крча — польський художник-постімпресіоніст;
- Генрик Германович — видатний польський фотограф;
- Станіслав Шейбал — польський фотограф, художник;
- Людвік Ґроновський — польський фотограф та педагог;
- Станіслав Осостович — польський художник;
- Сергій Даушков — український письменник;
- Антон Хижняк — український радянський письменник, автор історичного роману «Данило Галицький»;
- Олексій Харсекін — радянський лінгвіст, один з провідних спеціалістів з етруської мови;
- Костянтин Татаринов — радянський та український зоолог, палеонтолог;
- Володимир Покальчук — український учений-філолог. Батько письменників Юрія та Олега Покальчуків;
- Борис (Бума) Ельгорт — український історик, краєзнавець, музейник;
- Віктор Андрієвський — український історик, етнограф та педагог;
- Лідія Юрчук — український мовознавець;
- Володимир Чопик — український ботанік;
- Леся Романчук — українська лікарка, письменниця, бард;
Навчалися
- Станіслав Ворцель — польський революціонер-демократ;
- Томаш Август Олізаровський — польський письменник, представник української школи в польській літературі;
- Ян Ксаверій Каневський — польський художник;
- Томаш Падура — польський поет та музикант, представник української школи в польській літературі, автор відомої пісні «Гей, соколи»;
- Стефан Вітвіцький — польський поет;
- Фелікс Бернатович — польський письменник;
- Пйотр Хлебовський — польський математик і педагог. Вчитель Зигмунта Красінського;
- Маврицій Гославський — польський поет, представник української школи в польській літературі;
- Євстахій Івановський — польський письменник, публіцист, історик, мемуарист, благодійник.
- Каетан Марцінковський — польський поет, перекладач та педагог;
- Миколай Єловіцький — польський письменник;
- Францішек Ковальський — польський поет і перекладач;
- Антоній Мальчевський — польський поет, альпініст. Представник української школи в польській літературі;
- Костянтин Мальчевський — польський військовик, офіцер російської армії, генерал мексиканської армії;
- Нарцис Олізар — польський політичний діяч, письменник і художник. Граф;
- Густав Олізар — польський поет та публіцист. Граф;
- Спиридон Осташевський — польський іполог, письменник. Вірогідний прототип Лонгинуса Підбийп'ятки з роману «Вогнем і мечем» польського письменника Генрика Сенкевича;
- Олександр Пржездзецький — польський історик-медієвіст та видавець. Граф;
- Тимон Заборовський — польський поет, драматург, перекладач і літературний критик;
- Арсен Річинський — український лікар, громадський та церковний діяч, композитор, публіцист, фотограф, волинський краєзнавець. Канонізований ПЦУ як святий сповідник;
- Ян Весоловський — польський фізик;
- Віталій Маслюк — український вчений-філолог та перекладач, знавець давньогрецької та латинської мов;
- Іван Сойко — український історик. Колега Івана Крип'якевича;
- Юрій Шумовський — український археолог та палеонтолог. Православний священик;
- Авенір Коломиєць — український поет, письменник, журналіст, театральний режисер;
- Лев Нікулін — російський радянський письменник та журналіст;
- Улас Самчук — український письменник та журналіст;
- Оксана Лятуринська — українська поетеса, художниця та скульпторка;
- Юрій Горошко — український громадський діяч, літератор, педагог;
- Борис Харчук — український письменник;
- Володимира Чайка — українська оперна співачка;
- Іван Гнатюк — український поет, прозаїк, перекладач;
- Ігор Юхновський — український фізик-теоретик, громадський та державний діяч, Герой України:
- Степан Генсірук — український вчений в галузі лісівництва;
- Георгій Петрук-Попик — український лікар, публіцист, громадський діяч, поет. Один із засновників партії Народний рух України;
- Юрій Рамський — український математик;
- Михайло Брик — український хімік;
- Сергій Долгіх — солдат ЗС України загиблий у зоні АТО на сході України;
- Дмитро Напрієнко — молодший сержант ЗС України загиблий у зоні АТО на сході України.
Проходили військову службу
- В'ячеслав Липинський — український політичний діяч, історик, теоретик українського консерватизму;
- Микола Пржевальський — російський офіцер, мандрівник та дослідник Азії українського походження;
- Борис Макаревич — офіцер ЗС України загиблий у зоні АТО на сході України.
Відвідували
- Григорій Сковорода
- Тарас Шевченко — відвідав Кременеччину восени 1846 року. На основі зібраних матеріалів про гайдамацьке повстання XVIII ст. написав повість «Варнак» та однойменну поему.
- Ференц Ліст
- Марія Шимановська
- Кароль Ліпінський
- Анджеліка Каталані
- Леся Українка — відвідала місто у 1891 та 1907 роках гостюючи у подруги Марії Биковської.
- Олена Пчілка
- Михайло Коцюбинський
- Оноре де Бальзак
- Микола Мушинка
- Марія Конопницька
- Феофан Прокопович
- Дмитро Павличко
- Максим Рильський
- Павло Тичина
- Микола Бажан
- Андрій Малишко
- Євген Адамцевич
- Андрій Кузьменко
Мер міста Кременець
Проживають та працюють у наш час
- Олександр Смик — бард, поет, драматург;
- Валентин Величко — художник;
- Юрій Камаєв — письменник;
- Сергій Синюк — письменник, краєзнавець, бард;
- Ніл Зварунчик — скульптор;
- Олег Вартабедян — художник, краєзнавець;
- Володимир Собчук — історик, фахівець у галузі генеалогії, історичної географії та історії культури;
- Іван Потій — поет.
Кременецькі старости
- Федір Несвізький
- Станко Юрша
- Михайло Друцький-Болобан
- Федір Острозький
- Петро Данилович
- Іван Монивидович
- Юрій Монтовтович
- Якуб Монтовтович
- Олександр Сангушкович
- Семен Несвицький
- Іван Богушевич — у грудні 1548
- Петро Семашко — староста луцький 1551, писар литовський 1552, дружина — Боговитинівна
- Дахнович
- (продав маєток Ісерни (частина спадку збіднілого роду Ісернських) у 1543 році князю Івану Федоровичу Масальському «Мунчі», дружиною якого була Богдана Боговитинівна
- (зокрема, 1545), мав суперечку з Грицьком Сенютою
- Михайло Мишка
- Микола Збаразький
- Януш Вишневецький
- Костянтин Вишневецький
- Януш Збаразький
- Криштоф Збаразький
- Маріуш Станіслав Яскульський
- Михайло Юрій Чорторийський
- Ян Карл Чорторийський
- Антоній Міхал Потоцький
- Михайло Казимир Радзивілл
- Юзеф Паулін Санґушко
- Януш Модест Санґушко
- Януш Антоній Вишневецький
- Павел Кароль Санґушко
Єпископи Кременецькі
Із 1873 року тут була резиденція вікарного єпископа православної Волинської єпархія, до 1902 року з титулом єпископа Острозького, а від 1902 року — єпископа Кременецького.
- Паїсій(Виноградов) — єпископ Кременецький, вікарій Волинської єпархії;
- Димитрій (Сперовський) — єпископ Кременецький, вікарій Волинської єпархії;
- Амвросій(Гудко) — єпископ Кременецький, вікарій Волинської єпархії;
- Никон(Безсонов) — єпископ Кременецький, вікарій Волинської єпархії. Автор проекту дзвіниці Кременецького Богоявленського монастиря;
- Діонісій (Велединський) — єпископ Кременецький, вікарій Волинської єпархії. Згодом правлячий архієпископ Волинський і Кременецький із резиденцією у Кременці;
- Амвросій (Казанський) — єпископ Кременецький, вікарій Волинської єпархії;
- Симон (Івановський) — єпископ Кременецький, вікарій Волинської єпархії;
- Олексій(Громадський) — архієпископ Волинський і Кременецький, митрополит Волинський і Житомирський, екзарх України, що мав резиденцію в Кременці;
- Йов (Кресович) — правлячий єпископ Кременецький і Дубенський;
- Дамаскін (Малюта) — єпископ Кременецький і Дубенський;
- Дорофей (Філіп) — єпископ Кременецький;
- Марк (Петровцій) — єпископ Кременецький, вікарій Львівської єпархії. Згодом перший правлячий єпископ Тернопільський і Кременецький(УПЦ МП);
- Іов (Павлишин) — єпископ Кременецький і Збаразький. Згодом перший архієпископ Тернопільський і Кременецький(УПЦ КП);
- Нестор (Писик) — архієпископ Тернопільський і Кременецький
Відомі кременецькі рабини
- Абрахам Хаззан (помер у 1510 р.)
- Мордехай Яффе(1533—1612 рр.) — видатний учений-талмудист, кабаліст.
- Шимшон бен Бецалель(XVI ст.) — брат празького рабина Іегуди Льов бен Бецалеля(відомого також як Махараль із Праги та рабі Льов), видатного вченого та героя європейських легенд.
Князі кременецькі
- Юрій Наримунтович — князь кременецький, белзький, холмський. Онук великого князя литовського Гедиміна;
- Федір Корибутович — князь кременецький, подільський. Онук великого князя литовського Ольгерда.
Власники замку
- Ян із княжат литовських (Ян Охстат, Ян Тельнич, біскуп Януш) — римо-католицький єпископ віленський, познанський. Позашлюбний син короля Сигізмунда I та Катажини з Охстатів Тельничанки;
- Бона Сфорца — королева польська та велика княгиня литовська. Дружина короля Сигізмунда I Старого, мати короля Сигізмунда II Августа.
Примітки
- http://db.ukrcensus.gov.ua/PXWEB2007/ukr/publ_new1/2022/zb_Сhuselnist.pdf
- . Архів оригіналу за 30 січня 2022. Процитовано 11 січня 2012.
{{}}
: Обслуговування CS1: Сторінки з текстом «archived copy» як значення параметру title () - . Архів оригіналу за 5 січня 2012. Процитовано 11 січня 2012.
{{}}
: Обслуговування CS1: Сторінки з текстом «archived copy» як значення параметру title () - . Архів оригіналу за 9 серпня 2011. Процитовано 21 серпня 2021.
{{}}
: Обслуговування CS1: Сторінки з текстом «archived copy» як значення параметру title () - Аркас М. Історія України-Русі. — К. : Вища школа, 1990. — іл. — С. 86.
- Грушевський М. Історія України-Руси. — Т. IV. — С. 47, 54, 56, 165, 168, 193, 217 тощо.
- Брайчевський Михайло. Конспект історії України. — К. : ВПК «Знання», 1993. — С. 66.
- . Архів оригіналу за 24 липня 2015. Процитовано 26 листопада 2014.
- Мірчук П. Концентраційний табір Береза Картузька / V частина: Розділ 7. Ув'язнення і засуди за два роки (від січня 1933 до грудня 1934) [ 18 листопада 2008 у Wayback Machine.] // Нарис історії ОУН.
- Верига В. Нариси з історії України (кінець XVIII — початок ХІХ ст.). — Львів : Світ, 1996. — С. 31, 105, 110. — .
- Гаврилюк О., Крочак І., Петровський О. Тернопіль: сторінки минулого і сьогодення. — Тернопіль : Астон, 2010. — С. 46. — .
- Krzemieniec // Słownik geograficzny Królestwa Polskiego. — Warszawa : Druk «Wieku», 1883. — Т. IV. — S. 777. (пол.)
- Лавренюк В. Авари (обри) // Тернопільський енциклопедичний словник : у 4 т. / редкол.: Г. Яворський та ін. — Тернопіль : Видавничо-поліграфічний комбінат «Збруч», 2004. — Т. 1 : А — Й. — С. 19. — .
- Krzemieniec // Słownik geograficzny Królestwa Polskiego. — Warszawa : Druk «Wieku», 1883. — Т. IV. — S. 777. (пол.) — S. 777. (пол.)
- щоправда, тут він названий його сином, чого, вочевидь, не було
- Таємнича королева Бона Сфорца та її володіння у Кременці Тернопіль (укр.). 19 серпня 2022. Процитовано 22 серпня 2022.
- Barącz S. Pamiętnik szlachetnego Ledochowskich domu [ 18 січня 2015 у Wayback Machine.]. — Lwów, 1879. — S. 8—9. (пол.)
- М. Грушевський. Історія України-Руси. — Т. V. — С. 349.
- Там само. — Т. V. — С. 352.
- . Архів оригіналу за 11 вересня 2007. Процитовано 4 листопада 2008.
- Гуржій О. І. Верлан [ 12 жовтня 2016 у Wayback Machine.] // Енциклопедія історії України : у 10 т. / редкол.: В. А. Смолій (голова) та ін. ; Інститут історії України НАН України. — К. : Наукова думка, 2003. — Т. 1 : А — В. — С. 484. — .
- Тарас Григорович Шевченко і Тернопільщина - iternopolyanyn.com (укр.). 6 липня 2022. Процитовано 7 липня 2022.
- Томін Ю., Романишин Ю., Коритко Р., Паращак І. Перша колія: до 150-річчя Львівської залізниці. — Львів : ТзОВ «Західноукраїнський Консалтинговий Центр» (ЗУКЦ), 2011. — С. 52. — .
- Rozporządzenie Ministra Spraw Wewnętrznych z dnia 14 sierpnia 1933 r. w sprawie zmiany granic miasta Krzemieńca i gmin wiejskich w powiecie krzemienieckim, województwie wołyńskiem. [ 26 жовтня 2016 у Wayback Machine.] (пол.)
- . Архів оригіналу за 3 червня 2016. Процитовано 23 травня 2016.
- Кременець // Электронная еврейская энциклопедия. (рос.)
- Maria Trojanowska. Paliwodzianka Helena (1894—1941) / Polski Słownik Biograficzny. — Wrocław — Warszawa — Kraków — Gdańsk: Zakład Narodowy Imienia Ossolińskich, Wydawnictwo Polskiej Akademii Nauk, 1980. — T. XXV/1, zeszyt 104. — S. 92. (пол.)
- . Архів оригіналу за 15 листопада 2021. Процитовано 15 серпня 2021.
- Motyka Grzegorz. Ukraińska partyzantka, 1942—1960. — Warszawa, 2006. — S. 197
- Обласний літературно-меморіальний музей Юліуша Словацького в м. Кременці. Архів оригіналу за 2 серпня 2012. Процитовано 4 жовтня 2011.
- H.Dymnicka-Wołoszyńska. Stanisław Potocki h. Pilawa (1698—1760) // Polski Słownik Biograficzny. — Wrocław — Warszawa — Kraków — Gdańsk — Łódź, 1984. — T. XXVIII/1, zeszyt 116. — S. 158. (пол.)
- Korpysz E. Polskie kościoły na terenie północno-zachodniej Ukrainy. Stan zachowania [ 18 квітня 2016 у Wayback Machine.]. — S. 45. (пол.)
- Зник старовинний купол з хрестом: Поліція взялася за церковників УПЦ (МП), котрі безплатно користувалися заповідним храмом Кременеця
- Справа УПЦ МП на Тернопільщині: суддю просять повідомити про його релігійні погляди
- Б. Андрушків. Некрополі Тернопільщини, або про що розповідають мовчазні могили. — Тернопіль: «Підручники і посібники», 1998.
- . Архів оригіналу за 28 грудня 2010. Процитовано 2 січня 2010.
- Кременецькі гречані вареники
- . Кременець.City (укр.). Архів оригіналу за 16 січня 2020. Процитовано 16 січня 2020.
- Павлюк І. «Будівничий церкви Божої» // Тернопільський енциклопедичний словник : у 4 т. / редкол.: Г. Яворський та ін. — Тернопіль : Видавничо-поліграфічний комбінат «Збруч», 2004. — Т. 1 : А — Й. — С. 194. — .
- Ханас В. «Євангельський голос» // Тернопільський енциклопедичний словник : у 4 т. / редкол.: Г. Яворський та ін. — Тернопіль : Видавничо-поліграфічний комбінат «Збруч», 2004. — Т. 1 : А — Й. — С. 561. — .
- Гуцал П.' «Крем'янецький вісник» // Тернопільський енциклопедичний словник : у 4 т. / редкол.: Г. Яворський та ін. — Тернопіль : Видавничо-поліграфічний комбінат «Збруч», 2008. — Т. 3 : П — Я. — С. 232. — .
- Гуцал П. «Хвиля» // Тернопільський енциклопедичний словник : у 4 т. / редкол.: Г. Яворський та ін. — Тернопіль : Видавничо-поліграфічний комбінат «Збруч», 2008. — Т. 3 : П — Я. — С. 544. — .
- Національний склад міст України за переписом 2001 року — datatowel.in.ua
- . Архів оригіналу за 20 лютого 2016. Процитовано 21 вересня 2018.
- Дем'янова І. Васірук Михайло Степанович // Тернопільський енциклопедичний словник : у 4 т. / редкол.: Г. Яворський та ін. — Тернопіль : Видавничо-поліграфічний комбінат «Збруч», 2010. — Т. 4 : А — Я (додатковий). — С. 91. — .
- іноді Антоніо Кастелло → Романченко О. (Київ). Архітектурно-стильові особливості монастирських комплексів Руської провінції Реформатів у XVII—XVIII століть [ 24 вересня 2016 у Wayback Machine.]. — С. 236, 238.
- Ціборовська-Римарович І. Стародруки… // Наукові праці Національної бібліотеки України імені В. І. Вернадського. — 2013. — Вип. 37. — С. 319.
- Клим'юк М. Академік Гнатюк завжди з нами // «Вільне життя». — 2013. — № 80 (4 жовт.). — С. 5.
- Pociecha W. Dybowski Sebastian († przed 1676) // Polski Słownik Biograficzny. — Kraków : Polska Akademia Umiejętności, 1948. — T. VI. — S. 181. (пол.)
- Niesiecki K. Korona Polska przy Złotey Wolności Starożytnemi Wszystkich Kathedr, Prowincyi y Rycerstwa Kleynotami Heroicznym Męstwem y odwagą, Naywyższemi Honorami a naypierwey Cnotą, Pobożnością y Swiątobliwością Ozdobiona… [ 25 травня 2015 у Wayback Machine.] — Lwów : w drukarni Collegium Lwowskiego Societatis Jesu, 1743. — T. 4. — S. 80. (пол.)
- Boniecki A. Herbarz polski: wiadomości historyczno-genealogiczne o rodach szlacheckich. — Warszawa : Warszawskie Towarzystwo Akcyjne S. Orgelbranda S[yn]ów), 1908. — Cz. 1. — T. 7. — S. 399. (пол.)
- у польських джерелах — Хвальчевський
- Chwalczewski Jerzy, h. Trąby (†1549) // Polski Słownik Biograficzny. — Kraków, 1938. — T. IV, zeszyt 14. — S. 1. (пол.)
- Поліщук В. Городенська гілка князів Масальських на Волині у XVI ст. (руська титулована знать Великого князівства Литовського у структурі шляхетського землеволодіння) // Український історичний журнал, № 2 (479) за 2008. — С. 7—8.
- Boniecki A. Herbarz polski: wiadomości historyczno-genealogiczne o rodach szlacheckich. — Warszawa : Warszawskie Towarzystwo Akcyjne Artystyczno-Wydawnicze, 1904. — Cz. 1. — T. 7. — S. 264. (пол.)
- Поліщук В. Городенська гілка князів Масальських… — С. 7.
Джерела
- Гуцал П. З. Кременець [ 17 серпня 2016 у Wayback Machine.] // Енциклопедія історії України : у 10 т. / редкол.: В. А. Смолій (голова) та ін. ; Інститут історії України НАН України. — К. : Наукова думка, 2009. — Т. 5 : Кон — Кю. — С. 312. — .
- Івахів Г., Собчук В., Чернихівський Г. Кременець // Тернопільщина. Історія міст і сіл : у 3 т. — Тернопіль : ТзОВ «Терно-граф», 2014. — T. 2 : Г — Л. — С. 194-195. — .
- Крем'янець // Енциклопедія українознавства : Словникова частина : [в 11 т.] / Наукове товариство імені Шевченка ; гол. ред. проф., д-р Володимир Кубійович. — Париж — Нью-Йорк : Молоде життя, 1955—1995. — .. — Т. 3. — С. 1168—1169.
- Крем'янець [ 9 листопада 2016 у Wayback Machine.] // Українська мала енциклопедія : 16 кн. : у 8 т. / проф. Є. Онацький. — Накладом Адміністратури УАПЦ в Аргентині. — 1960. — Т. 3, кн. VI : Літери Ком — Ле. — С. 758. — 1000 екз.
- Крем'янець // УМЕ: у 4 т. / Євген Онацький; упоряд., наук. ред. С. І. Білокінь. — К. : унів. в-во «Пульсари», 2018. — Т. 2 : Ї — На. — С. 207. — , (том 2).
- Собчук В. (упорядник та автор тексту). — Кременець : Путівник. — Львів: Манускрипт, 2003.
- Собчук В., Чернихівський Г. Кременець // Тернопільський енциклопедичний словник : у 4 т. / редкол.: Г. Яворський та ін. — Тернопіль : Видавничо-поліграфічний комбінат «Збруч», 2005. — Т. 2 : К — О. — С. 223-225. — .
- Чернихівський Г. І., Данилюк О. М. Кременець [ 18 серпня 2016 у Wayback Machine.] // Енциклопедія сучасної України / ред. кол.: І. М. Дзюба [та ін.] ; НАН України, НТШ. — К. : Інститут енциклопедичних досліджень НАН України, 2001–2023. — .
- Чернихівський Г. Кременеччина від давнини до сучасності. Історична монографія. — Кременець, 1999.
- Baliński М., Lipiński T. Krzemieniec // Starożytna Polska pod względem historycznym, jeograficznym i statystycznym opisana. — Warszawa : nakład i druk S. Orgelbranda, 1845. — Т. ІІ. — Cz. 2. — 1442 s. — S. 892—901. (пол.)
- Krzemieniec // Słownik geograficzny Królestwa Polskiego. — Warszawa : Druk «Wieku», 1883. — Т. IV. — S. 776. (пол.) — S. 776—780. (пол.)
Посилання
У Вікісловнику є сторінка Кременець. |
Вікісховище має мультимедійні дані за темою: Category:Kremenets |
- Кременець — минуле та сучасність [ 9 грудня 2014 у Wayback Machine.]
- Кременець (фото та описи) [ 15 березня 2008 у Wayback Machine.]
- Історичний портал міста history.kremenets.net.ua [ 18 грудня 2014 у Wayback Machine.]
- Кременець і район [ 3 березня 2008 у Wayback Machine.] // Замки і храми України.
- Історична довідка та мапа Кременця [ 30 листопада 2010 у Wayback Machine.]
- Знай свій край. Фотоальбоми (Крем'янець, гора Бона, Радивилів, Броди, Дубно та ін.) [ 26 жовтня 2020 у Wayback Machine.]
- Сергій Махун. Кременець: Її Величність Історія на Замковій горі[недоступне посилання з липня 2019] // Дзеркало тижня. — № 40. — 2005. — 15 жовтня.
- Вірші та пісні про Кременець [ 21 вересня 2013 у Wayback Machine.] // Історико-краєзнавчий проект «Жнибороди — Бучаччина — Тернопілля».
- Кременец // Электронная еврейская энциклопедия. (рос.)
- Теодорович Н. История города Кременца Вольшской губернии. — 2-е изд., перераб. — Седлец, 1904. (рос.)
- Кременецький земський суд [ 4 лютого 2015 у Wayback Machine.]
- Пішохідний відео маршрут по Кременцю: топ 10 локацій і брендова страва міста [ 28 червня 2020 у Wayback Machine.]
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Kre menec u davnishih dzherelah Kreminec takozh Krem yanec misto v Ternopilskij oblasti Ukrayini centr Kremeneckoyi miskoyi gromadi i Kremeneckogo rajonu Administrativnij ekonomichnij i kulturnij oseredok pivnochi Ternopillya Roztashovane bilya pidnizhzhya Kremeneckih gir Vidstan do Ternopolya 60 km Ye zaliznichna stanciya Kremenec Gerb Kremencya Panorama centralnoyi chastini Kremencya iz Zamkovoyu goroyu Vid na Zamkovu goru z monastirya Osnovni dani Krayina Ukrayina Region Ternopilska oblast Gromada Kremenecka miska gromada Zasnovane Persha zgadka 1227 797 rokiv Magdeburzke pravo 1431 r Naselennya 20 476 01 01 2022 povne 20 476 01 01 2022 Plosha 18 138 km Poshtovi indeksi 47002 47004 Telefonnij kod 380 3546 Koordinati 50 06 29 pn sh 25 43 39 sh d H G O Visota nad rivnem morya 329 m Vodojma potik Irva Nazva meshkanciv kremencha nin kremencha nka kremencha ni Mista pobratimi Konstancin Yezorna Tomashiv Svontniki Gurne Kilgor Arcviller Den mista 27 chervnya Vidstan Najblizhcha zaliznichna stanciya Kremenec Do obl resp centru zalizniceyu 218 km avtoshlyahami 60 km Do Kiyeva avtoshlyahami 416 km Miska vlada Adresa Ternopilska obl Kremeneckij r n m Kremenec vul Shevchenka 67 Vebstorinka Kremenecka miska rada Kremenec u Vikishovishi Mapa Kremenec U Vikipediyi ye statti pro inshi znachennya cogo termina Kremenec znachennya NazvaCej rozdil potrebuye dopovnennya GeografiyaMisto Kremenec znahoditsya v pivnichnij chastini Ternopilskoyi oblasti mistom teche potik Irva yaka cherez 2 5 km vpadaye v richku Ikva Na vidstani do 1 km vid mista roztashovani sela Veliki Mlinivci Bilokrinicya Zeblozi Bonivka i Zholobi IstoriyaDavnoruskij period Za deyakimi dzherelami Kremenecka tverdinya bula zbudovana za dohristiyanskih chasiv u VIII IX stolittyah isnuye gipoteza sho pislya utvorennya v IX stolitti Kiyivskoyi derzhavi poselennya uvijshlo do yiyi skladu U deyakih polskih enciklopedichnih slovnikah persha zgadka pro Kremenec datovana 1064 rokom prote cya data maye piznye legendarne pohodzhennya 2007 roku v centri mista arheologi rozkopali zalishki davnoyi budivli datovanoyi H stolittyam Iz Kremeneckim zamkom pov yazana legenda pro divchinu Irvu zgidno z yakoyu avari shturmuvali fortecyu yaku oboronyali dulibi Persha dostemenna pisemna zgadka 1227 r togochasnij volodar zamku knyaz Mstislav Udatnij ushent rozbiv pid mistom vijska ugorskogo korolya Andriya II Na pochatku 1241 roku Kremenec vistoyav pered ordami hana Batiya bezposeredno vijsko ocholyuvav han Guyuk U 1254 roci misto vitrimalo oblogu beklyaribeka Kuremsi U 1259 abo 1261 roci na vimogu temnika Burundaya oboronni sporudi Kremencya rozibrali Litovskij period Koroleva Bona Sforca na kameyi Bilya 1540 roku Pislya zanepadu Galicko Volinskoyi derzhavi Volin ta zokrema misto zavoyuvav velikij litovskij knyaz Gedimin yakij viddav jogo knyazyu Yuriyu Narimuntovichu Za umovami litovsko polskogo dogovoru 1352 roku Krem yanec zalishivsya nadali u Yuriya Misto nevdovzi zabrav sobi knyaz Lyubart ta peredav polyakam Pislya smerti korolya Lyudvika I Ugorskogo u 1382 r misto ostatochno vidijshlo do litovskih knyaziv U 2 j polovini XIV st zamist derev yano zemlyanih ukriplen zbudovano kam yanij zamok Na pochatku XV st u misti deyakij chas razom zi svoyim dvorom perebuvav velikij knyaz litovskij Vitovt sidiv u v yaznici jogo supernik velikij knyaz litovskij Svidrigajlo yakij u 1438 r nadav Kremencyu magdeburzke pravo U cej chas tut pochali oblashtovuvatisya yevreyi Chiselnist yevrejskogo naselennya Kremencya 240 osib 48 dvoriv u 1552 roci 500 osib u 1578 roci 854 15 zagalnogo naselennya u 1629 roci Naprikinci XV st vnaslidok napadiv tatar misto znelyudnilo u 2 j tretini XVI st pid chas perebuvannya u vlasnosti vilenskogo biskupa pl pozashlyubnogo sina korolya Sigizmunda I Starogo 1529 1535 rr dzherelo ta korolevi Boni 1536 1556 rr vidrodilosya j peretvorilosya na odin iz providnih ekonomichnih centriv regionu Korol polskij i velikij knyaz litovskij Sigizmund I Starij peredaye 4 kvitnya 1536 roku Kremeneckij zamok iz selami svoyij druzhini Boni Sforci yaka volodiye zamkom u 1536 1556 rokah Na yiyi chest za odniyeyu z versij nazvana zamkova gora Bona suttyevo zmicnila zamok yakij na toj chas mav 3 vezhi i dosit visoki stini z garmatami U seredini zamku buli roztashovani kazarmi dlya garnizonu rizni gospodarski sporudi porohivnici tosho Za 20 rokiv Sforcovoyi dobi misto Kremenec i vsi jogo okolici pomitno rozkvitli Polskij period 1569 r v rezultati Lyublinskoyi uniyi Kremenec vidijshov do Polshi a razom iz neyu do Rechi Pospolitoyi Korol Sigizmund III Vaza 29 serpnya 1598 vidav u misti gramotu Kremeneckomu zemskomu pisaryu Makaru Gnivoshovichu Lidihivskomu u 1615 roci zatverdiv stvorennya u misti tretogo organu magistratu kolegiyi 24 muzhiv yiyi analogi kolegiya 40 ka muzhiv u Lvovi kolegiya 30 ti v Olici yaka odnak ne pochala diyati U 1 j polovini XVII st misto stalo vazhlivim oseredkom kulturnogo j religijnogo zhittya Pivdennoyi Volini Vid na Kremenec XIX stolittya Voseni 1648 r kozaki pid provodom kozackogo polkovnika Maksima Krivonosa pidijshli do Kremeneckogo zamku vzyavshi jogo u oblogu U zhovtni pislya shestitizhnevoyi oblogi iz trivalimi zapeklimi boyami tverdinyu bulo zdobuto polskij garnizon vzyato u polon zamok povnistyu zrujnovano yevrejske naselennya duzhe postrazhdalo vid znushan kozakiv Iz togo chasu Kremenecka tverdinya ne bula vidbudovana Za Vichnim mirom 1686 r Kremenec zalishivsya v Rechi Pospolitij 1692 r v usih ustanovah vprovadili polsku movu a na pochatku XVIII st pravoslavni hrami stali greko katolickimi U 1734 roci Verlan stav ochilnikom povstanciv gajdamakiv piznishe voni zahopili misto U 2 j polovini XVIII st v Kremenci diyali greko katolickij vasiliyanskij i 4 rimo katolicki franciskanskij yezuyitskij reformatskij i monastiri ta kilka greko katolickih cerkov Rosijskij period Za 3 m podilom Rechi Pospolitoyi 1795 Kremenec vidijshov do Rosijskoyi imperiyi Spochatku misto vklyuchili v Podilsku a 1796 r Volinsku guberniyi 1805 r tut vidkrilasya Visha Volinska gimnaziya 1819 r reorganizovana u Volinskij licej diyav do 1833 Licej mav veliku biblioteku ponad 50000 tomiv u tomu chisli 1500 inkunabul pershodrukiv nadrukovanih do 1500 r Napoleon Orda Zamkova gora Bona Misto stalo avtoritetnim centrom osviti j nauki j otrimalo obraznu nazvu Volinski Afini u 1830 ti rr vnaslidok zaprovadzhennya u derzhavnih ustanovah rosijskoyi movi zamini Litovskogo Statutu rosijskim zakonodavstvom zakrittya liceyu franciskanskogo j vasiliyanskogo monastiriv Kremenec ostatochno vtrativ risi povitovogo centru Rechi Pospolitoyi i peretvorivsya na provincijne misto Rosijskoyi imperiyi Na bazi zakritogo liceyu u 1834 r stvorenij Kiyivskij universitet U toj chas koli Shevchenko vidvidav Kremenec ce bulo odne z najbilshih povitovih mist Volinskoyi guberniyi U 1897 roci yevrejska gromada Kremencya nalichuvala 6539 osib 37 naselennya Promislove pidnesennya ostannih desyatilit XIX st malo poznachilosya na zhitti mista Najbilshe pidpriyemstvo 1899 r sirnikova fabrika de pracyuvalo 25 robitnikiv Zavdyaki vidkrittyu pokladiv burogo vugillya na rozrobku yakogo pokladali veliki nadiyi naprikinci XIX st proklali derzhavnim koshtom Rosijskoyi imperiyi koliyu vidgaluzhennya Radivilivskoyi gilki zaliznici Kam yanicya Kremenec vvedena v ekspluataciyu u 1896 r Iz osvitnih zakladiv na pochatku XX st diyali Volinska duhovna seminariya 1838 1902 rr zhinoche yeparhialne 1836 1921 rr choloviche duhovne 1885 1921 rr komercijne 1904 1921 rr dvoklasne miske uchilisha privatna zhinocha gimnaziya 6 pochatkovih shkil Persha svitova vijna ta Ukrayinska revolyuciya Ulitku 1916 r tut bula odna z vuzlovih dilyanok Brusilovskogo prorivu U chasi Ukrayinskoyi revolyuciyi diyav Ukrayinskij vijskovij klub imeni getmana Pavla Polubotka Uprodovzh 1917 1920 rr misto 7 raziv perehodilo z ruk u ruki Ukrayinskij derzhavnij vladi vono pidporyadkovuvalosya vid pochatku 1918 do chervnya 1919 r Mizhvoyennij period Vid zhovtnya 1920 r do veresnya 1939 r Kremenec nalezhav do Polshi i vhodiv u Volinske voyevodstvo Kerivni kola Polshi vidveli mistu rol odnogo z opornih punktiv zakriplennya svoyeyi vladi na Shidnih kresah Veliki nadiyi pokladali na Kremeneckij licej vidkritij 1921 r 1 zhovtnya 1933 roku vilucheno iz miskoyi gmini Kremenec sela Chugali Zeblozi Veliki Zeblozi Mali Bilecka Dolina ta Bonivka natomist vklyucheno sela Sichivka Grabivka Andruga Velika ta Bilokrinicya zi zlikvidovanoyi Bilokrinickoyi volosti U mizhvoyenni roki zbudovano vatnu fabriku 1936 j tyutyunovij zavod 1938 r uporyadkovano vulici zalisneno shili gir Osnovni oseredki nacionalnogo zhittya ukrayinskogo naselennya 1920 1930 ti tovaristvo Prosvita pravoslavna duhovna seminariya U mizhvoyenni roki Kremenec centr Volinskoyi yeparhiyi Pid chas Drugoyi svitovoyi vijni z 11 po 14 veresnya 1939 r Kremenec buv osidkom polskogo ministerstva zakordonnih sprav ta posliv inshih derzhav Voseni 1939 r misto zajnyala Chervona armiya Pid chas zaprovadzhennya novogo administrativno teritorialnogo ustroyu misto bulo rozdileno z istorichnoyu Volinnyu otrimalo status mista oblasnogo pidporyadkuvannya j vidijshlo do Ternopilskoyi oblasti Radyanska vlada vidkrila kilka zagalnoosvitnih ukrayinskih shkil oblasnij uchitelskij institut feldshersko akushersku shkolu zabezpechila naselennya bezplatnim medichnim obslugovuvannyam Takozh vstanovila zhorstkij ideologichnij kontrol za vsima kulturno osvitnimi zakladami j rozgornula masshtabni politichni represiyi Gitlerivska okupaciya Golovna Kremenecka sinagoga spalena nacistami Do vijni yevrejske naselennya stanovilo 7256 osib U 1942 roci bulo organizovano yevrejske getto zhiteli yakogo buli rozstrilyani 18 19 serpnya 3 lipnya 1941 r Kremenec zajnyali gitlerivski vijska yaki masovo rozstrilyuvali mirne naselennya 1 veresnya 1941 misto stalo administrativnim centrom nacistskoyi okrugi 7 lipnya 1941 rozstrilyana grupa vikladachiv Kremeneckogo liceyu zokrema diyachka ruhu harceriv 1 bereznya 1942 v Kremenci bulo organizovane yevrejske getto kudi zibrali bilya 9340 yevreyiv iz Kremencya ta navkolishnih mist 22 lipnya 1942 yevreyi Kremeneckogo getto vchinili zbrojnij opir proti nimciv yaki namagalisya yih vinishiti Kremenecke getto protrimalos dva tizhni 9000 yevreyiv zaginulo 10 serpnya 1942 nimci iniciyuvali dvotizhnevu akciyu zi znishennya yevreyiv pidpalivshi getto shob vignati tih hto perehovuvavsya Pozhezha sho trivala kilka dniv znishila istorichnij centr mista P yatnadcyat tisyach pracezdatnih yevreyiv buli vidpravleni nevilnikami v Bilokrinicyu de voni piznishe zustrili svoyu smert Lishe 14 yevreyiv iz Kremeneckoyi gromadi perezhili Golokost V nich z 19 na 20 lyutogo 1943 na misto napala boyivka OUN pid provodom Ivana Klimishina Kruka nacionalisti zdijsnili nalit na miscevu v yaznicyu zvilnili vsih uv yaznenih i bez vtrat pokinuli misto V nich z 21 na 22 bereznya dezertiruvala vsya ukrayinska dopomizhna policiya v Kremenci Vtikachi zabrali zi skladiv zbroyu i boyepripasi i znikli v lisi Chastina milicioneriv rozijshlasya po domivkah inshi priyednalisya do melnikivskogo zagonu Hronu Mikoli Nedzvedskogo i banderivskogo viddilu Kruka Ivana Klimishina Kremenchani aktivno vklyuchalisya v ruh oporu U roki vijni v okolicyah mista diyalo 4 ukrayinski zbrojni formuvannya riznoyi politichnoyi oriyentaciyi 19 bereznya 1944 v misto uvijshli vijska 1 go Ukrayinskogo frontu a same 24 strileckij korpus 13 zagalnovijskovoyi armiyi 117 strilecka diviziya pid kerivnictvom general majora P M Bezhka yaka jshla v avangardi nastupu yakim komanduvav general Kiryuhin 287 strilecka diviziya 1645 vinishuvalnij protitankovij artilerijskij 802 zenitnij i 35 shturmovij inzhenerno sapernij bataljon i 350 strilecka diviziya pid kerivnictvom generala G I Vyehina Peremoga prishvidshuvalas Pro zdobuttya mista buv operativno proinformovanij Stalin Ce svidchit pro strategichne znachennya Kremencya za yakim najkorotshi pidstupi do Brodiv i Lvova Lyudski vtrati pid chas boyiv stanovili blizko shestisot osib U nastupni desyatilittya pislya ovolodinnya mistom poshukovci z yasuvali sho shistnadcyat osib chiyi imena vikarbuvani na pam yatnij pliti zhivi Pri peresliduvani voroga za mezhami Kremencya u najblizhchih dvoh selah Berezhci i Krizhi zaginulo she blizko visimdesyati osib Vijskovi z yednannya i chastini yaki brali uchast u zahoplenni Kremencya otrimali najmenuvannya Kremeneckih i buli nagorodzheni ordenami Na yihnyu chest 19 bereznya o 12 j godini Moskva salyutuvala dvanadcyatma artilerijskimi zalpami iz 124 h garmat Pislya zahoplennya ponad 2 tisyach kremenchan mobilizovano do lav ChA Ruh oporu Iz prihodom u 1939 roci bilshovikiv na terenah mista aktivno diyav ruh oporu Radyanskij period Za pislyavoyenni desyatilittya zbudovano nizku novih pidpriyemstv najbilshimi sered nih buli cukrovij zavod 1965 i fabrika vatinu 1980 sporudzheno masivi bagatopoverhovih budinkiv Uchitelskij institut 1950 r reorganizovano u pedagogichnij i pereneseno u m Ternopil 1969 1 grudnya 1973 roku z Ternopolya v primishennya kolishnogo silskogospodarskogo tehnikumu perevedenij Ternopilskij navchalno kursovij kombinat Period Nezalezhnosti U pershi roki pislya progoloshennya nezalezhnosti Ukrayini perevazhna bilshist pidpriyemstv znachno zvuzila abo zovsim zgornula svoyu diyalnist unaslidok chogo zagostryuvalisya stari j z yavilisya novi socialni problemi Vidnovleno Kremeneckij botanichnij sad 1991 stvoreno Kremenecko Pochayivskij derzhavnij istoriko arhitekturnij zapovidnik 2001 vidkrito Kremeneckij oblasnij gumanitarno pedagogichnij institut im T Shevchenka 2002 Kremeneckij oblasnij muzej Yuliusha Slovackogo 2003 Kremeneckij rajonnij krayeznavchij muzej 1937 r zrostaye potik turistiv U 1991 roci na bazi pedagogichnogo koledzhu imeni T G Shevchenka stvoreno Kremeneckij licej OsvitaKremenecka oblasna gumanitarno pedagogichna akademiya imeni Tarasa Shevchenka Kremeneckij pedagogichnij koledzh Kremeneckij medichnij koledzh imeni Arsena Richinskogo Kremeneckij lisotehnichnij koledzh u primiskomu s Bilokrinicya Kremeneckij profesijnij licej Ternopilskij navchalno kursovij kombinat Kremenecke bogoslovsko regentske uchilishe Pochayivskoyi duhovnoyi seminariyi Zagalnoosvitni zakladi Kremeneckij akademichnij licej imeni Ulasa Samchuka Kremenecka klasichna gimnaziya Kremenecka ZOSh 1 imeni Galini Gordasevich Kremenecka gimnaziya 2 z pogliblenim vivchennyam inozemnih mov Kremenecka gimnaziya 3 Kremenecka ZOSh 4 NVK Kremenecka ZOSh I III stupeniv 5 DNZ Volinskij licej imeni Nestora Litopiscya Kremenecka shkola mistectv imeni Mihajla Verikivskogo Kremenecka dityacho yunacka sportivna shkola imeni Andriya PushkaraViznachni miscya ta pam yatki arhitekturiU mezhah mista roztashovana viznachna arheologichna pam yatka vid piznogo paleolitu do zaliznoyi dobi gora Kulichivka Znahidki rozkopok mistyatsya v Ternopilskomu krayeznavchomu muzeyi U misti diye svij rajonnij krayeznavchij muzej Zamkova gora Bona Rumovisha Kremeneckogo zamku Dokladnishe Kremeneckij zamok Zamok u Kremenci pobudovano u XII stolitti U XIII stolitti kolishni derev yani ukriplennya bulo zamineno na kam yani Uzimku 1240 roku orda hana Batiya ne spromoglasya ovoloditi ciyeyu forteceyu na Zamkovij gori Do Lyublinskoyi uniyi zamok nalezhav litovskim knyazyam dali polskim korolyam Trivalij chas cyu vidatnu oboronnu sporudu nihto ne mig zdobuti Zavdyaki nejmovirnim zusillyam i pivtoramisyachnij oblozi v zhovtni 1648 roku zamok vzyato kozackimi zagonami pid orudoyu Maksima Krivonosa ta zrujnovano Z togo chasu zamok vzhe ne vidbudovuvali Do nashih dniv zbereglisya bashta z bramoyu ta oboronni muri Budinok rodini Slovackih Budinok po vul Yu Slovackogo 16 pobudovanij naprikinci XIX stolittya u stili klasicizmu Cya sadiba nalezhala kolis Evzebiushu Slovackomu batkovi vidatnogo polskogo poeta Yuliusha Slovackogo Yuliush Slovackij zhiv tut u 1810 1811 rr U 1969 roci na podvir yi vstanovleno marmurove pogruddya poeta skulptor V Z Borodaj U 2002 roci zakinchena restavraciya budivli i z 2004 roku tut diye literaturno memorialnij muzej Yuliusha Slovackogo Inter yer Kabinetu zhinochoyi skorboti Muzej Yuliusha Slovackogo Sporudi kolishnogo Vasilianskogo monastirya XVII st Dokladnishe Bogoyavlenskij monastir Kremenec Iz 1636 roku pri monastiri diyalo bratstvo z iniciativi yakogo zasnovana shkola vid Kiyevo Mogilyanskoyi Akademiyi Pri monastiri funkciyuvala drukarnya de bula nadrukovana Kremenecka gramatika Mikolayivskij sobor iz keliyami sporudzhennya yakogo trivalo protyagom XVI XVII stolit Hram pobudovano dlya katolickogo franciskanskogo monastirya v gotichno renesansnomu stili u seredini XVII stolittya kostol rekonstrujovano ta rozshireno dopovneno barokovim dekorom koshti nadav zokrema Stanislav Potockij tut bulo pohovano jogo serce U formah Mikolayivskogo soboru poyednani tip tridilnoyi ukrayinskoyi cerkvi z formami polskih kostoliv epohi Vidrodzhennya Na pochatku XX stolittya zvedeno velichnu monastirsku dzvinicyu Zhitlovij budinok Bliznyuki Dokladnishe Zhitlovij budinok Bliznyuki v Kremenci Unikalna barokova sporuda XVII XVIII stolit sho skladayetsya iz dvoh odnakovih z yednanih budinkiv z okremimi dvoshilimi dahami Kompleks kolegiumu chinu yezuyitiv Dokladnishe Bazilika svyatih Ignatiya Lojoli i Stanislava Kostki Kremenec Kostel oo Yezuyitiv Krayevid Kremencya vid kostelu Yezuyitiv Koshtom rodini Vishneveckih u misti rozpochato budivlyu kolegiumu ordenu yezuyitiv Proekt stvoriv arhitektor Paolo Fontana Budivnictvo trivalo u 1731 1743 rokah Kompleks poyednav kostel i keliyi v yedinomu ansambli Yezuyiti prisvyatili kostel zasnovniku ordena Ignaciyu Lojoli ta svyatomu Stanislavu Kostci Naprikinci 20 stolittya kompleks kolegiumu viznano vidatnoyu pam yatkoyu arhitekturi Ukrayini Kostel trinavovij iz transeptom u perehresti visoka granchasta banya ukrita barokovim kupolom iz lihtarikom Vivtarna chastina i krila transeptu trohi zaokrugleni sho znachno posililo krasu i viraznist budivli Vid pidlogi do vishoyi poznachki v inter yeri kostel maye 28 metriv Bichni navi za yezuyitiv buli vidvedeni pid kaplici Koridornoyu sistemoyu kostel poyednano z korpusami kelij sho v zimovu poru davalo zmogu distatisya vsih chastin kompleksu bez vihodu na podvir ya Bichni krila kompleksu poperedu mayut narizhni bashti ta utvoryuyut paradnij dvir na zrazok palacovogo kurdoneru Uhil zemelnoyi dilyanki sponukav arhitektora do stvorennya shtuchnoyi terasi vdalo prikrashenoyi paradnimi shodami balyustradami ta kam yanimi lihtaryami v stili rokoko Obrisi balyustrad i lihtariv ne mayut analogiv v Ukrayini Fasadi kompleksu rozdileni na barokovi chastini dzerkala Kontrastne farbuvannya dzerkal i detalej fasadiv nadaye kompleksu palacovoyi krasi ta vishukanosti bilsh pritamannih svitskim budivlyam dobi piznogo baroko chi rokoko U 1803 1805 rr polyak Tadeush Chackij razom z uslavlenim diyachem Rechi Pospolitoyi Gugo Kollontayem na bazi kolegiumu zasnuvali Vishu Volinsku gimnaziyu z 1819 roku licej na zrazok universitetu Fundaciyeyu T Chackogo dlya liceyu pridbano biblioteku ekskorolya Polshi Stanislava Avgusta Ponyatovskogo ta kolekciyu naukovih priladiv Za uchast studentiv kolegiumu u vizvolnomu povstanni v 1831 r Kolegium likvidovano carem a biblioteka i naukovi priladi konfiskovani i peredani novostvorenomu universitetu Svyatogo Volodimira v misti Kiyevi Kostel bulo prodano Pravoslavnij Cerkvi j 1840 roku osvyacheno yak Preobrazhenskij sobor Za chasiv SRSR hram bulo zakrito j pereobladnano na sportivne primishennya Kremeneckogo peduchilisha 1992 r hram peredano gromadi Ukrayinskoyi Avtokefalnoyi Cerkvi yaka u 2004 roci priyednalasya do Ukrayinskoyi Pravoslavnoyi Cerkvi Kiyivskogo patriarhatu Pislya ob yednavchogo soboru 15 grudnya 2018 r ce sobor Preobrazhennya Gospodnogo Pravoslavnoyi Cerkvi Ukrayini Kostel svyatogo Stanislava Zbudovanij u 1853 1857 rokah Buv yedinim rimo katolickim parafiyalnim hramom na Volini yakij diyav u bilshovicko radyanskij chas Palac Karolini Dzembovskoyi Palac zbudovanij u stili klasicizmu v pershij polovini XVIII stolittya arhitektorom Yu Gofmanom Navkolo nogo v 1809 roci anglijskim sadivnikom Dionisiyem Miklerom rozbito chudovij park Hrami Cerkva Rizdva Presvyatoyi Bogorodici Cerkva Svyatogo Mikolaya Kremenec Cerkva Svyatoyi Trojci Cerkva svyatogo rivnoapostolnogo knyazya Volodimira Velikogo Cerkva Vozdvizhennya Chesnogo Hresta Gospodnogo Nekropoli U Kremenci ye kilka nekropoliv zokrema P yatnickij Kozackij cvintar iz mogilami ukrayinskih kozakiv sho zaginuli v boyah za zvilnennya Kremencya vid vladi Polshi 1648 51 rr Monastirske kladovishe starovinnij polskij cvintar vijskove kladovishe Vijskove kladovishe roztashovane u skveri pered pedinstitutom 19 bereznya 1944 r v Kremenec uvijshli pidrozdili Chervonoyi armiyi Chastina bijciv zagiblih pid chas boyiv za misto 200 osib pohovana u skveri pered kolishnim liceyem teper peduchilishe v 10 individualnih mogilah ta odnij bratskij Imena voyiniv vidomi 10 mogil iz nadgrobnimi plitami na yakih vikarbuvano imena poleglih Na bratskij mogili pam yatnik skulpturna figura voyina na postamenti Na Tunickomu kladovishi pohovanij radyanskij voyin V Ya Medvedyev yakij zaginuv u 1944 r pid chas boyiv za Kremenec Na mogili vstanovlenij pam yatnik u viglyadi steli sho zakinchuyetsya vgori p yatikutnoyu zirkoyu U Kremenci pid chas Drugoyi svitovoyi vijni bulo yevrejske getto Nacisti rozstrilyali 15000 yevreyiv i zakopali na misci kolishnogo tiru 42 go Yakutskogo polku Sogodni na comu misci roztashovanij pam yatnik zhertvam nacizmu ale cherez nedbalist miscevoyi vladi i nehtuvannya miscevih zhiteliv pam yatnik postijno paplyuzhat Derev yana cerkva Vozdvizhennya Chesnogo i Zhivotvornogo Hresta Gospodnogo u misti Kremenec Pam yatki prirodi Nacionalnij prirodnij park Kremenecki gori Kremeneckij botanichnij sad Geologichni pam yatki prirodi Vidslonennya krejdi Vidslonennya krem yanih utvoren Gidrologichna pam yatka prirodi Dzherelo Korito Botanichni pam yatki prirodi buk purpurolistij yasen odnolistij yalicya kalifornijska kedr sibirskij Dzherelna KulinariyaKremenecki grechani vareniki z sirom samobutnya i cikava misceva strava yaku zazvi chaj gotuyut na An driya i yak svyatkovu pid chas rizdvyano novorichnogo svyatku vannya U Kremenci nalagodzhe ne vigotovlennya i prodazh dlya meshkanciv ta gostej mista na pivfabrikativ grechanih vare nikiv Krim togo vidviduyuchi turistichni ob yekti Kremenech chini mozhna pridbati na zgad ku svistunci u formi varenikiv Avtentichni grechani vareniki roblyat lishe z grechanogo bo roshna Ale todi tisto ne rozka chuyut a varenicyu viliplyuyut na ruci z nevelikogo shmatka tista Yaksho grechane boroshno vimishati napolovinu z pshe nichnim yih legshe lipiti i men she variti TransportKremeneckij avtovokzal kolishnya Kremenecka sinagoga Teritoriyeyu mista prohodit avtoshlyah E85 Avtotransportne spoluchennya z inshimi regionami Ukrayini zabezpechuye Mistom kursuyut marshrutni taksi avtobusi Zasobi masovoyi informaciyiKremenec City 5 travnya 2020 u Wayback Machine internet vidannya stvorene u grudni 2017 roku kolektivom Informacijnogo centru Dialog ta Agenciyeyu rozvitku lokalnogo media Abo Radiostanciyi Govorit Kremenec rajonna komunalna radiostanciya Zasnovnik Kremenecka rajonna rada V efiri informacijni kulturologichni prosvitnicki rozvazhalni programi ta peredachi dlya ditej Vede movlennya na 1 mu kanali provodovoyi merezhi za nastupnim grafikom ponedilok sereda chetver p yatnicya 06 30 06 44 vivtorok 10 30 10 59 chas movlennya ne vikoristovuyetsya pid chas translyaciyi plenarnih zasidan Verhovnoyi Radi Ukrayini p yatnicya 11 40 11 59 Blog radiostanciyi v Interneti kremenetsradio blogspot com 25 lyutogo 2022 u Wayback Machine ne onovlyuyetsya Kolishni periodichni vidannya gazeta Budivnichij cerkvi Bozhoyi yevangelsko hristiyanskij misyachnik Vihodiv 1935 1936 za redakciyeyu D Garasevicha u spivpraci z amerikanskoyu misiyeyu Cerkvi Bozhoyi Drukuvav bogoslovski statti istoriko statistichni materiali pro yevangelskij ruh v Ukrayini poeziyi biblijni opovidannya dlya ditej aforizmi tosho Politichni problemi zhurnal principovo ne visvitlyuvav cerkovno narodnij ilyustrovanij dvotizhnevij chasopis Duhovnij siyach hristiyanskij shomisyachnik Yevangelskij golos vihodit vid 1936 r Vidavci M Verbickij i G Fedishin gazeta Krem yaneckij visnik vihodila 2 3 razi na tizhden u m Krem yanec vid 20 lipnya 1941 do 3 lyutogo 1944 r Redaktor A Trachuk literaturnij zhurnal Hvilya vihodiv vid 12 lyutogo 1923 r Drukuvavsya na litografi Vijshlo dva chisla Vidavec F Pivnichenko redaktor Ulas Samchuk pid psevdonimom A Ofirenko V Danilchenko j A Gajovij id Golos Kremencya yevrejskij chasopis Suchasni periodichni vidannya Dialog shotizhneva gazeta Kremeneckoyi rajonnoyi radi i rajderzhadministraciyi najbilsha internet spilnota NaselennyaNacionalnij sklad Rozpodil naselennya za nacionalnistyu za danimi perepisu 2001 roku Nacionalnist Vidsotok ukrayinci 96 45 rosiyani 2 50 polyaki 0 52 bilorusi 0 21 inshi ne vkazali 0 32 Usogo 100 Mova Rozpodil naselennya za ridnoyu movoyu za danimi perepisu 2001 roku Mova Kilkist Vidsotok ukrayinska 21351 97 58 rosijska 465 2 13 polska 24 0 11 biloruska 12 0 05 rumunska 7 0 03 virmenska 2 0 01 inshi ne vkazali 19 0 09 Usogo 21880 100 Vidomi lyudi pov yazani z mistomPam yatnik Villibaldu Besseru v Kremeneckomu botanichnomu sadu Pam yatnik Yuliushu Slovackomu Pochesni gromadyani Kremencya Andrij Pushkar Vasil Zhdankin Afanasij Lomakovich Petro Mazur Dmitro Pavlichko Igor Yuhnovskij Narodilisya Avidar Josef izrayilskij general ta derzhavnij diyach Valentina Adamovich ukrayinska literatorka pedagog krayeznavec ukrayinskij pravnik Neonila Babij Ocheretovska ukrayinskij muzikoznavec filosof Ichak Ber Levinzon yevrejskij prosvititel Mihajlo Verikivskij ukrayinskij kompozitor Andrij Verikivskij ukrayinskij muzichnij pedagog Moris Karash amerikanskij himik organik yevrejskogo pohodzhennya Mihajlo Vasiruk zasluzhenij trener Ukrayini z legkoyi atletiki Gipskij Ivan Ivanovich 1901 1978 dirigent kompozitor pedagog folklorist Galina Gordasevich ukrayinska poetesa Neonila Krem yanchanka ukrayinska pismennicya zhurnalist krayeznavec Mihajlo Danilyuk ukrayinskij povstanec v emigraciyi likar i gromadskij diyach Lyubov Yerusalimec ukrayinska majstrinya vishivannya Olesya Zhukovska ukrayinska medsestra volonter uchasnicya Revolyuciyi gidnosti ukrayinskij movoznavec ta pedagog Mark Kac polskij ta amerikanskij matematik yevrejskogo pohodzhennya predstavnik Lvivskoyi matematichnoyi shkoli Kolega Stanislava Ulyama Ivanna Duda Gvyazda polska gromadska diyachka zhurnalistka ta pismennicya aktivistka ruhu Solidarnist Yezhi Litvinyuk polskij perekladach Nataliya Balicka polskij mikrobiolog Yan Turkevich polskij fizik yadernik Mikola Kashuba ukrayinskij likar vchenij u galuzi medicini Mikola Korobka rosijskij ta ukrayinskij literaturoznavec i folklorist Dmitro Labutkin oficer VMS ZS Ukrayini vijskovij zhurnalist zagiblij v zoni ATO na shodi Ukrayini Vitalij Fursik serzhant ZS Ukrayini uchasnik ATO na shodi Ukrayini Mikola Mamchur ukrayinskij hudozhnik Viktor Morozov ukrayinskij spivak kompozitor perekladach Misteckij kerivnik teatru studiyi Ne zhuris 1988 1992 m Lviv Oleksandr Oseckij ukrayinskij general dobi UNR Yurij Pokalchuk ukrayinskij pismennik ta perekladach Andrij Pushkar ukrayinskij sportsmen rukoborec bagatorazovij chempion svitu Oleksandr Salskij ukrayinskij oficer uchasnik Drugogo Zimovogo pohodu ukrayinska istorikinya doslidnicya Volini Yuliush Slovackij vidatnij polskij poet i dramaturg dobi romantizmu Ajzek Stern vsesvitnovidomij amerikanskij skripal yevrejskogo pohodzhennya Oleksandr Chekanovskij rosijskij geolog ta geograf polskogo pohodzhennya doslidnik Shidnogo Sibiru Cheslav Yastshembec Kozlovskij polskij poet kritik i perekladach Kazimir Urbanik polskij matematik Roman Kravchenko Berezhnij radyanskij ta rosijskij uchenij fizik ukrayinskogo pohodzhennya chij pidlitkovij shodennik chasiv okupaciyi Kremencya gitlerivskoyu Nimechchinoyu bulo vikoristano sered dokaziv na Nyurnberzkomu procesi Oleksandr Hotovickij pravoslavnij svyashenik misioner Zhertva stalinskih represij Kanonizovanij RPC yak svyashennomuchenik Moshe Kagan izrayilskij hudozhnik Vladislav Tarkivskij ukrayinskij vchenij gidrolog gidrohimik gidroekolog doktor geografichnih nauk Lyubov Burak Dzvinka Torohtushko ukrayinska pismennicya ta perekladachka Prozhivali Svidrigajlo Olgerdovich velikij knyaz litovskij ta ruskij knyaz volinskij Buv uv yaznenij u Kremeneckomu zamku nadav mistu Magdeburzke pravo Pavel Gizhickij polskij barokovij arhitektor skulptor rizbyar i hudozhnik Budivnichij kremeneckoyi baziliki svyatih Ignatiya Lojoli i Stanislava Kostki nini Preobrazhenskij sobor za proektom italijcya Paolo Fontana ta dzvinici kremeneckogo kostelu Uspinnya Divi Mariyi nini Mikolayivskij sobor Yezuyit Mordehaj z Kremencya hasidskij cadik XVIII stolittya Sin cadika Iehielya Mihaelya z Zolocheva Yakiv Izrayil ben Cvi ga Levi yudejskij propovidnik magid Oponent hasida cadika Mordehaya Vilibald Besser avstrijskij botanik entomolog likar Dzhozef Sanders polskij ta rosijskij hudozhnik anglijskogo pohodzhennya Jozef Pichman avstrijskij hudozhnik Yuzef Antonij Bopre polskij likar francuzkogo pohodzhennya vidavec ta gromadskij diyach Uchasnik polskogo povstannya 1830 1831 Yuzef Kraft polskij arhitektor nimeckogo pohodzhennya Arhitektor kremeneckogo kostelu Svyatogo Stanislava Boris Kozubskij ukrayinskij advokat gromadskij i politichnij diyach zhurnalist Roman Bzheskij derzhavnij diyach dobi UNR ideolog modernogo ukrayinskogo nacionalizmu Rostislav Gluvko ukrayinskij hudozhnik emigrant grafik ta ikonopisec Mihajlo Tuchemskij ukrayinskij cerkovnij ta gromadskij diyach krayeznavec Pravoslavnij svyashenik Sergij Milyashkevich ukrayinskij pedagog direktor Kremeneckoyi ukrayinskoyi gimnaziyi imeni Ivana Steshenka Nikanor Vishnevskij ukrayinskij movoznavec ta pedagog Lev Danilevich ukrayinskij movoznavec ta pedagog Vaclav Severin Zhevuskij Otaman Revuha polskij shlyahtich viznachna postat dobi romantizmu odin z zapochatkivciv ukrayinofilstva v polskij kulturi Luka Skibineckij ukrayinskij pedagog prirodnichi nauki Francishek Monchak polskij geograf arheolog ta mandrivnik Zasnovnik krayeznavchogo muzeyu u Kremenci Zdislav Opolskij polskij pedagog prirodnichi nauki krayeznavec Oktavian Duda polskij pedagog prirodnichi nauki ta entomolog Ivan Garasevich ukrayinskij hudozhnik ta poet Mariya Kreminyarivska ukrayinska pismennicya Zigmunt Rumel polskij oficer ta poet Prototip kapitana Zigmunta Kshemeneckogo z polskogo hudozhnogo filmu Volin 2016 Zhak Berzh ye francuzkij inzhener himik ta pismennik fantast yevrejskogo pohodzhennya Irena Sandecka polska ta ukrayinska gromadska diyachka poetesa pedagog Mikola Materskij ukrayinskij dirigent folklorist pedagog Stepan Turik ukrayinskij folklorist pedagog Oleksandr Vitenko ukrayinskij folklorist krayeznavec prosvityanin Markiyan Trofim yak rimo katolickij yepiskop Luckij Bagato rokiv buv parohom u Kremenci Gavrilo Chernihivskij ukrayinskij istorik volinskij krayeznavec gromadskij diyach Mikola Chornij ukrayinskij volonter zagiblij v zoni ATO na shodi Ukrayini Vasil Zhdankin ukrayinskij bard kobzar bandurist Laureat gran pri I go festivalyu Chervona Ruta 1989 Artist teatru studiyi Ne zhuris 1988 1990 m Lviv Pracyuvali Andrij Golota ukrayinskij graver Josif Morgulec greko katolickij cerkovnij diyach ta pedagog Vasiliyanin italijskij arhitektor pridvornij arhitektor Sobeskih Avtor proektu monastirya reformativ u Kremenci nini Bogoyavlenskij monastir Grigorij Piramovich rimo katolickij cerkovnij diyach polskij poet ta perekladach virmenskogo pohodzhennya Yezuyit Denis Makkler ang Denis McClair abo Dionisij Mikler irlandskij botanik ta sadivnik majster sadovo parkovogo mistectva Yuliyan Dobrilovskij greko katolickij cerkovnij diyach ukrayinskij poet ta perekladach Vasiliyanin Gugo Kollontaj polskij osvitnij ta derzhavnij diyach publicist odin z avtoriv Konstituciyi 3 travnya Katolickij svyashenik Stepan Bilinkevich greko katolickij cerkovnij ta osvitnij diyach Vasiliyanin Tadeush Chackij polskij osvityanin istorik gromadskij diyach Zasnovnik Volinskoyi gimnaziyi Kremeneckogo liceyu Joahim Lelevel polskij istorik revolyucioner demokrat Yevzebiush Slovackij polskij poet dramaturg perekladach Batko Yuliusha Slovackogo Yuzef Kozhenovskij polskij dramaturg i povistyar Matteo Bachchelli italijskij hudozhnik ta pedagog Oleksandr Mickevich polskij pravoznavec Brat Adama Mickevicha Antonij Andzhejovskij tvorchij psevdonim Starij Dityuk polskij botanik zoolog pismennik Yuzef Cheh polskij matematik filosof perekladach pedagog Pershij direktor Volinskoyi gimnaziyi Kremeneckogo liceyu Ignatij Ablamovich polskij fizik Pavel Yarkovskij polskij bibliotekar ta bibliograf Aloyiz Felinskij polskij poet dramaturg perekladach istorik ta teoretik literaturi polskij filosof Yan Kulikovskij polskij teolog i pedagog Katolickij svyashenik Aloyiz Osinskij polskij filolog Katolickij svyashenik Mihal Vishnevskij polskij filosof psiholog ta istorik literaturi Mihal Honskij polskij ekonomist ta pravoznavec Dominik Bartoshevich polskij movoznavec ta pismennik Mikola Petrov rosijskij ta ukrayinskij istorik literaturoznavec etnograf Mikola Teodorovich rosijskij istorik ukrayinskogo pohodzhennya volinskij krayeznavec Amvrosij Zhdaha ukrayinskij hudozhnik poet Timofij Safonov ukrayinskij ta rosijskij hudozhnik Andronik Lazarchuk ukrayinskij hudozhnik pedagog Sergij Bachinskij ukrayinskij politichnij ta gromadskij diyach publicist Mihajlo Kobrin ukrayinskij bogoslov ta osvityanin znavec starodavnih mov perekladach Vasil Bidnov ukrayinskij istorik pedagog gromadskij diyach Ivan Vlasovskij ukrayinskij istorik cerkovnij ta gromadskij diyach Filimon Kulchinskij ukrayinskij bogoslov ta pedagog Pravoslavnij svyashenik Vasil Karhut ukrayinskij likar ta gromadskij diyach osobistij likar mitropolita UGKC Andreya Sheptickogo Semen Kivelyuk ukrayinskij likar ta gromadskij diyach strilec UGA Grigorij Berezovskij ukrayinskij teatralnij aktor ta rezhiser Grav u teatri Mikoli Sadovskogo Vladislav Galimskij polskij ta ukrayinskij zhivopisec pedagog Emil Krcha polskij hudozhnik postimpresionist Genrik Germanovich vidatnij polskij fotograf Stanislav Shejbal polskij fotograf hudozhnik Lyudvik Gronovskij polskij fotograf ta pedagog Stanislav Osostovich polskij hudozhnik Sergij Daushkov ukrayinskij pismennik Anton Hizhnyak ukrayinskij radyanskij pismennik avtor istorichnogo romanu Danilo Galickij Oleksij Harsekin radyanskij lingvist odin z providnih specialistiv z etruskoyi movi Kostyantin Tatarinov radyanskij ta ukrayinskij zoolog paleontolog Volodimir Pokalchuk ukrayinskij uchenij filolog Batko pismennikiv Yuriya ta Olega Pokalchukiv Boris Buma Elgort ukrayinskij istorik krayeznavec muzejnik Viktor Andriyevskij ukrayinskij istorik etnograf ta pedagog Lidiya Yurchuk ukrayinskij movoznavec Volodimir Chopik ukrayinskij botanik Lesya Romanchuk ukrayinska likarka pismennicya bard Navchalisya Stanislav Vorcel polskij revolyucioner demokrat Tomash Avgust Olizarovskij polskij pismennik predstavnik ukrayinskoyi shkoli v polskij literaturi Yan Ksaverij Kanevskij polskij hudozhnik Tomash Padura polskij poet ta muzikant predstavnik ukrayinskoyi shkoli v polskij literaturi avtor vidomoyi pisni Gej sokoli Stefan Vitvickij polskij poet Feliks Bernatovich polskij pismennik Pjotr Hlebovskij polskij matematik i pedagog Vchitel Zigmunta Krasinskogo Mavricij Goslavskij polskij poet predstavnik ukrayinskoyi shkoli v polskij literaturi Yevstahij Ivanovskij polskij pismennik publicist istorik memuarist blagodijnik Kaetan Marcinkovskij polskij poet perekladach ta pedagog Mikolaj Yelovickij polskij pismennik Francishek Kovalskij polskij poet i perekladach Antonij Malchevskij polskij poet alpinist Predstavnik ukrayinskoyi shkoli v polskij literaturi Kostyantin Malchevskij polskij vijskovik oficer rosijskoyi armiyi general meksikanskoyi armiyi Narcis Olizar polskij politichnij diyach pismennik i hudozhnik Graf Gustav Olizar polskij poet ta publicist Graf Spiridon Ostashevskij polskij ipolog pismennik Virogidnij prototip Longinusa Pidbijp yatki z romanu Vognem i mechem polskogo pismennika Genrika Senkevicha Oleksandr Przhezdzeckij polskij istorik mediyevist ta vidavec Graf Timon Zaborovskij polskij poet dramaturg perekladach i literaturnij kritik Arsen Richinskij ukrayinskij likar gromadskij ta cerkovnij diyach kompozitor publicist fotograf volinskij krayeznavec Kanonizovanij PCU yak svyatij spovidnik Yan Vesolovskij polskij fizik Vitalij Maslyuk ukrayinskij vchenij filolog ta perekladach znavec davnogreckoyi ta latinskoyi mov Ivan Sojko ukrayinskij istorik Kolega Ivana Krip yakevicha Yurij Shumovskij ukrayinskij arheolog ta paleontolog Pravoslavnij svyashenik Avenir Kolomiyec ukrayinskij poet pismennik zhurnalist teatralnij rezhiser Lev Nikulin rosijskij radyanskij pismennik ta zhurnalist Ulas Samchuk ukrayinskij pismennik ta zhurnalist Oksana Lyaturinska ukrayinska poetesa hudozhnicya ta skulptorka Yurij Goroshko ukrayinskij gromadskij diyach literator pedagog Boris Harchuk ukrayinskij pismennik Volodimira Chajka ukrayinska operna spivachka Ivan Gnatyuk ukrayinskij poet prozayik perekladach Igor Yuhnovskij ukrayinskij fizik teoretik gromadskij ta derzhavnij diyach Geroj Ukrayini Stepan Gensiruk ukrayinskij vchenij v galuzi lisivnictva Georgij Petruk Popik ukrayinskij likar publicist gromadskij diyach poet Odin iz zasnovnikiv partiyi Narodnij ruh Ukrayini Yurij Ramskij ukrayinskij matematik Mihajlo Brik ukrayinskij himik Sergij Dolgih soldat ZS Ukrayini zagiblij u zoni ATO na shodi Ukrayini Dmitro Napriyenko molodshij serzhant ZS Ukrayini zagiblij u zoni ATO na shodi Ukrayini Prohodili vijskovu sluzhbu V yacheslav Lipinskij ukrayinskij politichnij diyach istorik teoretik ukrayinskogo konservatizmu Mikola Przhevalskij rosijskij oficer mandrivnik ta doslidnik Aziyi ukrayinskogo pohodzhennya Boris Makarevich oficer ZS Ukrayini zagiblij u zoni ATO na shodi Ukrayini Vidviduvali Grigorij Skovoroda Taras Shevchenko vidvidav Kremenechchinu voseni 1846 roku Na osnovi zibranih materialiv pro gajdamacke povstannya XVIII st napisav povist Varnak ta odnojmennu poemu Ferenc List Mariya Shimanovska Karol Lipinskij Andzhelika Katalani Lesya Ukrayinka vidvidala misto u 1891 ta 1907 rokah gostyuyuchi u podrugi Mariyi Bikovskoyi Olena Pchilka Mihajlo Kocyubinskij Onore de Balzak Mikola Mushinka Mariya Konopnicka Feofan Prokopovich Dmitro Pavlichko Maksim Rilskij Pavlo Tichina Mikola Bazhan Andrij Malishko Yevgen Adamcevich Andrij Kuzmenko Mer mista Kremenec Smaglyuk Andrij Mikolajovich Prozhivayut ta pracyuyut u nash chas Oleksandr Smik bard poet dramaturg Valentin Velichko hudozhnik Yurij Kamayev pismennik Sergij Sinyuk pismennik krayeznavec bard Nil Zvarunchik skulptor Oleg Vartabedyan hudozhnik krayeznavec Volodimir Sobchuk istorik fahivec u galuzi genealogiyi istorichnoyi geografiyi ta istoriyi kulturi Ivan Potij poet Kremenecki starosti Fedir Nesvizkij Stanko Yursha Mihajlo Druckij Boloban Fedir Ostrozkij Petro Danilovich Ivan Monividovich Yurij Montovtovich Yakub Montovtovich Oleksandr Sangushkovich Semen Nesvickij Ivan Bogushevich u grudni 1548 Petro Semashko starosta luckij 1551 pisar litovskij 1552 druzhina Bogovitinivna Dahnovich prodav mayetok Iserni chastina spadku zbidnilogo rodu Isernskih u 1543 roci knyazyu Ivanu Fedorovichu Masalskomu Munchi druzhinoyu yakogo bula Bogdana Bogovitinivna zokrema 1545 mav superechku z Grickom Senyutoyu Mihajlo Mishka Mikola Zbarazkij Yanush Vishneveckij Kostyantin Vishneveckij Yanush Zbarazkij Krishtof Zbarazkij Mariush Stanislav Yaskulskij Mihajlo Yurij Chortorijskij Yan Karl Chortorijskij Antonij Mihal Potockij Mihajlo Kazimir Radzivill Yuzef Paulin Sangushko Yanush Modest Sangushko Yanush Antonij Vishneveckij Pavel Karol Sangushko Yepiskopi Kremenecki Iz 1873 roku tut bula rezidenciya vikarnogo yepiskopa pravoslavnoyi Volinskoyi yeparhiya do 1902 roku z titulom yepiskopa Ostrozkogo a vid 1902 roku yepiskopa Kremeneckogo Payisij Vinogradov yepiskop Kremeneckij vikarij Volinskoyi yeparhiyi Dimitrij Sperovskij yepiskop Kremeneckij vikarij Volinskoyi yeparhiyi Amvrosij Gudko yepiskop Kremeneckij vikarij Volinskoyi yeparhiyi Nikon Bezsonov yepiskop Kremeneckij vikarij Volinskoyi yeparhiyi Avtor proektu dzvinici Kremeneckogo Bogoyavlenskogo monastirya Dionisij Veledinskij yepiskop Kremeneckij vikarij Volinskoyi yeparhiyi Zgodom pravlyachij arhiyepiskop Volinskij i Kremeneckij iz rezidenciyeyu u Kremenci Amvrosij Kazanskij yepiskop Kremeneckij vikarij Volinskoyi yeparhiyi Simon Ivanovskij yepiskop Kremeneckij vikarij Volinskoyi yeparhiyi Oleksij Gromadskij arhiyepiskop Volinskij i Kremeneckij mitropolit Volinskij i Zhitomirskij ekzarh Ukrayini sho mav rezidenciyu v Kremenci Jov Kresovich pravlyachij yepiskop Kremeneckij i Dubenskij Damaskin Malyuta yepiskop Kremeneckij i Dubenskij Dorofej Filip yepiskop Kremeneckij Mark Petrovcij yepiskop Kremeneckij vikarij Lvivskoyi yeparhiyi Zgodom pershij pravlyachij yepiskop Ternopilskij i Kremeneckij UPC MP Iov Pavlishin yepiskop Kremeneckij i Zbarazkij Zgodom pershij arhiyepiskop Ternopilskij i Kremeneckij UPC KP Nestor Pisik arhiyepiskop Ternopilskij i Kremeneckij Vidomi kremenecki rabini Abraham Hazzan pomer u 1510 r Mordehaj Yaffe 1533 1612 rr vidatnij uchenij talmudist kabalist Shimshon ben Becalel XVI st brat prazkogo rabina Iegudi Lov ben Becalelya vidomogo takozh yak Maharal iz Pragi ta rabi Lov vidatnogo vchenogo ta geroya yevropejskih legend Knyazi kremenecki Yurij Narimuntovich knyaz kremeneckij belzkij holmskij Onuk velikogo knyazya litovskogo Gedimina Fedir Koributovich knyaz kremeneckij podilskij Onuk velikogo knyazya litovskogo Olgerda Vlasniki zamku Yan iz knyazhat litovskih Yan Ohstat Yan Telnich biskup Yanush rimo katolickij yepiskop vilenskij poznanskij Pozashlyubnij sin korolya Sigizmunda I ta Katazhini z Ohstativ Telnichanki Bona Sforca koroleva polska ta velika knyaginya litovska Druzhina korolya Sigizmunda I Starogo mati korolya Sigizmunda II Avgusta Primitkihttp db ukrcensus gov ua PXWEB2007 ukr publ new1 2022 zb Shuselnist pdf Arhiv originalu za 30 sichnya 2022 Procitovano 11 sichnya 2012 a href wiki D0 A8 D0 B0 D0 B1 D0 BB D0 BE D0 BD Cite web title Shablon Cite web cite web a Obslugovuvannya CS1 Storinki z tekstom archived copy yak znachennya parametru title posilannya Arhiv originalu za 5 sichnya 2012 Procitovano 11 sichnya 2012 a href wiki D0 A8 D0 B0 D0 B1 D0 BB D0 BE D0 BD Cite web title Shablon Cite web cite web a Obslugovuvannya CS1 Storinki z tekstom archived copy yak znachennya parametru title posilannya Arhiv originalu za 9 serpnya 2011 Procitovano 21 serpnya 2021 a href wiki D0 A8 D0 B0 D0 B1 D0 BB D0 BE D0 BD Cite web title Shablon Cite web cite web a Obslugovuvannya CS1 Storinki z tekstom archived copy yak znachennya parametru title posilannya Arkas M Istoriya Ukrayini Rusi K Visha shkola 1990 il S 86 Grushevskij M Istoriya Ukrayini Rusi T IV S 47 54 56 165 168 193 217 tosho Brajchevskij Mihajlo Konspekt istoriyi Ukrayini K VPK Znannya 1993 S 66 Arhiv originalu za 24 lipnya 2015 Procitovano 26 listopada 2014 Mirchuk P Koncentracijnij tabir Bereza Kartuzka V chastina Rozdil 7 Uv yaznennya i zasudi za dva roki vid sichnya 1933 do grudnya 1934 18 listopada 2008 u Wayback Machine Naris istoriyi OUN Veriga V Narisi z istoriyi Ukrayini kinec XVIII pochatok HIH st Lviv Svit 1996 S 31 105 110 ISBN 5 7773 0359 5 Gavrilyuk O Krochak I Petrovskij O Ternopil storinki minulogo i sogodennya Ternopil Aston 2010 S 46 ISBN 978 966 308 349 0 Krzemieniec Slownik geograficzny Krolestwa Polskiego Warszawa Druk Wieku 1883 T IV S 777 pol Lavrenyuk V Avari obri Ternopilskij enciklopedichnij slovnik u 4 t redkol G Yavorskij ta in Ternopil Vidavnicho poligrafichnij kombinat Zbruch 2004 T 1 A J S 19 ISBN 966 528 197 6 Krzemieniec Slownik geograficzny Krolestwa Polskiego Warszawa Druk Wieku 1883 T IV S 777 pol S 777 pol shopravda tut vin nazvanij jogo sinom chogo vochevid ne bulo Tayemnicha koroleva Bona Sforca ta yiyi volodinnya u Kremenci Ternopil ukr 19 serpnya 2022 Procitovano 22 serpnya 2022 Baracz S Pamietnik szlachetnego Ledochowskich domu 18 sichnya 2015 u Wayback Machine Lwow 1879 S 8 9 pol M Grushevskij Istoriya Ukrayini Rusi T V S 349 Tam samo T V S 352 Arhiv originalu za 11 veresnya 2007 Procitovano 4 listopada 2008 Gurzhij O I Verlan 12 zhovtnya 2016 u Wayback Machine Enciklopediya istoriyi Ukrayini u 10 t redkol V A Smolij golova ta in Institut istoriyi Ukrayini NAN Ukrayini K Naukova dumka 2003 T 1 A V S 484 ISBN 966 00 0734 5 Taras Grigorovich Shevchenko i Ternopilshina iternopolyanyn com ukr 6 lipnya 2022 Procitovano 7 lipnya 2022 Tomin Yu Romanishin Yu Koritko R Parashak I Persha koliya do 150 richchya Lvivskoyi zaliznici Lviv TzOV Zahidnoukrayinskij Konsaltingovij Centr ZUKC 2011 S 52 ISBN 978 617 655 000 6 Rozporzadzenie Ministra Spraw Wewnetrznych z dnia 14 sierpnia 1933 r w sprawie zmiany granic miasta Krzemienca i gmin wiejskich w powiecie krzemienieckim wojewodztwie wolynskiem 26 zhovtnya 2016 u Wayback Machine pol Arhiv originalu za 3 chervnya 2016 Procitovano 23 travnya 2016 Kremenec Elektronnaya evrejskaya enciklopediya ros Maria Trojanowska Paliwodzianka Helena 1894 1941 Polski Slownik Biograficzny Wroclaw Warszawa Krakow Gdansk Zaklad Narodowy Imienia Ossolinskich Wydawnictwo Polskiej Akademii Nauk 1980 T XXV 1 zeszyt 104 S 92 pol Arhiv originalu za 15 listopada 2021 Procitovano 15 serpnya 2021 Motyka Grzegorz Ukrainska partyzantka 1942 1960 Warszawa 2006 S 197 Oblasnij literaturno memorialnij muzej Yuliusha Slovackogo v m Kremenci Arhiv originalu za 2 serpnya 2012 Procitovano 4 zhovtnya 2011 H Dymnicka Woloszynska Stanislaw Potocki h Pilawa 1698 1760 Polski Slownik Biograficzny Wroclaw Warszawa Krakow Gdansk Lodz 1984 T XXVIII 1 zeszyt 116 S 158 pol Korpysz E Polskie koscioly na terenie polnocno zachodniej Ukrainy Stan zachowania 18 kvitnya 2016 u Wayback Machine S 45 pol Znik starovinnij kupol z hrestom Policiya vzyalasya za cerkovnikiv UPC MP kotri bezplatno koristuvalisya zapovidnim hramom Kremenecya Sprava UPC MP na Ternopilshini suddyu prosyat povidomiti pro jogo religijni poglyadi B Andrushkiv Nekropoli Ternopilshini abo pro sho rozpovidayut movchazni mogili Ternopil Pidruchniki i posibniki 1998 Arhiv originalu za 28 grudnya 2010 Procitovano 2 sichnya 2010 Kremenecki grechani vareniki Kremenec City ukr Arhiv originalu za 16 sichnya 2020 Procitovano 16 sichnya 2020 Pavlyuk I Budivnichij cerkvi Bozhoyi Ternopilskij enciklopedichnij slovnik u 4 t redkol G Yavorskij ta in Ternopil Vidavnicho poligrafichnij kombinat Zbruch 2004 T 1 A J S 194 ISBN 966 528 197 6 Hanas V Yevangelskij golos Ternopilskij enciklopedichnij slovnik u 4 t redkol G Yavorskij ta in Ternopil Vidavnicho poligrafichnij kombinat Zbruch 2004 T 1 A J S 561 ISBN 966 528 197 6 Gucal P Krem yaneckij visnik Ternopilskij enciklopedichnij slovnik u 4 t redkol G Yavorskij ta in Ternopil Vidavnicho poligrafichnij kombinat Zbruch 2008 T 3 P Ya S 232 ISBN 978 966 528 279 2 Gucal P Hvilya Ternopilskij enciklopedichnij slovnik u 4 t redkol G Yavorskij ta in Ternopil Vidavnicho poligrafichnij kombinat Zbruch 2008 T 3 P Ya S 544 ISBN 978 966 528 279 2 Nacionalnij sklad mist Ukrayini za perepisom 2001 roku datatowel in ua Ridni movi v ob yednanih teritorialnih gromadah Ukrayini Ukrayinskij centr suspilnih danih Arhiv originalu za 20 lyutogo 2016 Procitovano 21 veresnya 2018 Dem yanova I Vasiruk Mihajlo Stepanovich Ternopilskij enciklopedichnij slovnik u 4 t redkol G Yavorskij ta in Ternopil Vidavnicho poligrafichnij kombinat Zbruch 2010 T 4 A Ya dodatkovij S 91 ISBN 978 966 528 318 8 inodi Antonio Kastello Romanchenko O Kiyiv Arhitekturno stilovi osoblivosti monastirskih kompleksiv Ruskoyi provinciyi Reformativ u XVII XVIII stolit 24 veresnya 2016 u Wayback Machine S 236 238 Ciborovska Rimarovich I Starodruki Naukovi praci Nacionalnoyi biblioteki Ukrayini imeni V I Vernadskogo 2013 Vip 37 S 319 Klim yuk M Akademik Gnatyuk zavzhdi z nami Vilne zhittya 2013 80 4 zhovt S 5 Pociecha W Dybowski Sebastian przed 1676 Polski Slownik Biograficzny Krakow Polska Akademia Umiejetnosci 1948 T VI S 181 pol Niesiecki K Korona Polska przy Zlotey Wolnosci Starozytnemi Wszystkich Kathedr Prowincyi y Rycerstwa Kleynotami Heroicznym Mestwem y odwaga Naywyzszemi Honorami a naypierwey Cnota Poboznoscia y Swiatobliwoscia Ozdobiona 25 travnya 2015 u Wayback Machine Lwow w drukarni Collegium Lwowskiego Societatis Jesu 1743 T 4 S 80 pol Boniecki A Herbarz polski wiadomosci historyczno genealogiczne o rodach szlacheckich Warszawa Warszawskie Towarzystwo Akcyjne S Orgelbranda S yn ow 1908 Cz 1 T 7 S 399 pol u polskih dzherelah Hvalchevskij Chwalczewski Jerzy h Traby 1549 Polski Slownik Biograficzny Krakow 1938 T IV zeszyt 14 S 1 pol Polishuk V Gorodenska gilka knyaziv Masalskih na Volini u XVI st ruska titulovana znat Velikogo knyazivstva Litovskogo u strukturi shlyahetskogo zemlevolodinnya Ukrayinskij istorichnij zhurnal 2 479 za 2008 S 7 8 Boniecki A Herbarz polski wiadomosci historyczno genealogiczne o rodach szlacheckich Warszawa Warszawskie Towarzystwo Akcyjne Artystyczno Wydawnicze 1904 Cz 1 T 7 S 264 pol Polishuk V Gorodenska gilka knyaziv Masalskih S 7 DzherelaGucal P Z Kremenec 17 serpnya 2016 u Wayback Machine Enciklopediya istoriyi Ukrayini u 10 t redkol V A Smolij golova ta in Institut istoriyi Ukrayini NAN Ukrayini K Naukova dumka 2009 T 5 Kon Kyu S 312 ISBN 978 966 00 0855 4 Ivahiv G Sobchuk V Chernihivskij G Kremenec Ternopilshina Istoriya mist i sil u 3 t Ternopil TzOV Terno graf 2014 T 2 G L S 194 195 ISBN 978 966 457 228 3 Krem yanec Enciklopediya ukrayinoznavstva Slovnikova chastina v 11 t Naukove tovaristvo imeni Shevchenka gol red prof d r Volodimir Kubijovich Parizh Nyu Jork Molode zhittya 1955 1995 ISBN 5 7707 4049 3 T 3 S 1168 1169 Krem yanec 9 listopada 2016 u Wayback Machine Ukrayinska mala enciklopediya 16 kn u 8 t prof Ye Onackij Nakladom Administraturi UAPC v Argentini 1960 T 3 kn VI Literi Kom Le S 758 1000 ekz Krem yanec UME u 4 t Yevgen Onackij uporyad nauk red S I Bilokin K univ v vo Pulsari 2018 T 2 Yi Na S 207 ISBN 978 617 615 060 2 ISBN 978 617 615 084 8 tom 2 Sobchuk V uporyadnik ta avtor tekstu Kremenec Putivnik Lviv Manuskript 2003 Sobchuk V Chernihivskij G Kremenec Ternopilskij enciklopedichnij slovnik u 4 t redkol G Yavorskij ta in Ternopil Vidavnicho poligrafichnij kombinat Zbruch 2005 T 2 K O S 223 225 ISBN 966 528 199 2 Chernihivskij G I Danilyuk O M Kremenec 18 serpnya 2016 u Wayback Machine Enciklopediya suchasnoyi Ukrayini red kol I M Dzyuba ta in NAN Ukrayini NTSh K Institut enciklopedichnih doslidzhen NAN Ukrayini 2001 2023 ISBN 966 02 2074 X Chernihivskij G Kremenechchina vid davnini do suchasnosti Istorichna monografiya Kremenec 1999 Balinski M Lipinski T Krzemieniec Starozytna Polska pod wzgledem historycznym jeograficznym i statystycznym opisana Warszawa naklad i druk S Orgelbranda 1845 T II Cz 2 1442 s S 892 901 pol Krzemieniec Slownik geograficzny Krolestwa Polskiego Warszawa Druk Wieku 1883 T IV S 776 pol S 776 780 pol PosilannyaPortal Ternopilshina U Vikislovniku ye storinka Kremenec Vikishovishe maye multimedijni dani za temoyu Category Kremenets Kremenec minule ta suchasnist 9 grudnya 2014 u Wayback Machine Kremenec foto ta opisi 15 bereznya 2008 u Wayback Machine Istorichnij portal mista history kremenets net ua 18 grudnya 2014 u Wayback Machine Kremenec i rajon 3 bereznya 2008 u Wayback Machine Zamki i hrami Ukrayini Istorichna dovidka ta mapa Kremencya 30 listopada 2010 u Wayback Machine Znaj svij kraj Fotoalbomi Krem yanec gora Bona Radiviliv Brodi Dubno ta in 26 zhovtnya 2020 u Wayback Machine Sergij Mahun Kremenec Yiyi Velichnist Istoriya na Zamkovij gori nedostupne posilannya z lipnya 2019 Dzerkalo tizhnya 40 2005 15 zhovtnya Virshi ta pisni pro Kremenec 21 veresnya 2013 u Wayback Machine Istoriko krayeznavchij proekt Zhniborodi Buchachchina Ternopillya Kremenec Elektronnaya evrejskaya enciklopediya ros Teodorovich N Istoriya goroda Kremenca Volshskoj gubernii 2 e izd pererab Sedlec 1904 ros Kremeneckij zemskij sud 4 lyutogo 2015 u Wayback Machine Pishohidnij video marshrut po Kremencyu top 10 lokacij i brendova strava mista 28 chervnya 2020 u Wayback Machine