Януш Антоній Корибут Вишневецький гербу Корибут (пол. Janusz Antoni Wiśniowiecki, 1678 — 16 січня 1741) — князь, державний діяч Речі Посполитої. Меценат.
Януш Антоній Вишневецький | |
---|---|
Народився | 1678 Львів, Львівська земля, Руське воєводство, Малопольська провінція, Корона Королівства Польського, Річ Посполита |
Помер | 16 січня 1741 Львів |
Громадянство | Річ Посполита |
Діяльність | державний діяч, меценат |
Титул | князь |
Посада | воєвода Віленський[1], Віленський каштелян[2], d[3], Краківський воєвода[d], депутат[d], маршалок надвірний литовський[4], Краківський каштелян, великий литовський підчаший[5], кременецький староста[6], Q66200795?, Q66200822?, посол Сейму Речі Посполитої[d] і Q107617777?[7] |
Військове звання | Маршалок надворний литовський, воєвода віленський, краківський, каштелян краківський, каштелян вільненського сейму |
Конфесія | католик |
Рід | Вишневецькі |
Батько | Костянтин Криштоф Вишневецький |
Мати | Анна Ходоровська |
Брати, сестри | Михайло Сервацій Вишневецький |
У шлюбі з | Теофілія Лещинська |
Діти | Урсула-Франциска Радзивілл |
Нагороди | |
| |
|
Життєпис
Перший син воєводи руського, белзького Костянтина Христофора Вишневецького і його дружини Анни Ходоровської, брат Михайла Сервація Вишневецького.
З 1699 року маршалок надвірний литовський.
У 1700 році приєднався до антисапезької «партії».
Крем'янецький староста. З його ініціятиви тут заснували (монастир єзуїтів), при якому почали діяти школи (з 1750 року Кременецький колегіум). З 1704 року воєвода віленський, краківський (з 1706 р.), каштелян краківський (з 1727 р.), каштелян Вільненського сейму з 1703 р. В 1710 р. був маршалком у трибуналі коронному. Славився мужністю, яку проявив у битві під Конєцполем.
Надав кошти для заснування римо-католицького колегіуму в Крем'янці, прилучився до заснування, будівництва костелу святого Антонія Падуанського отців францисканців у Львові, перебудови (костелу) в містечку Білий Камінь (тепер Золочівського району Львівщини).
Коштом Януша Антонія Вишневецького та його дружини Теофілії Лещинської в 1737—1740 роках реконструювали родинну каплицю в Латинській катедрі Львова..
Його та дружини портрети знаходилися в презбітерії костелу святого Антонія.
Наприкінці життя проживав у монастирі францисканців поблизу фундованого ним костелу святого Антонія у Львові, де й помер 16 січня 1741 року. Був похований у крипті каплиці Вишневецьких (перебудованій колишній каплиці Бучацьких) у латинській катедрі у Львові.
Кавалер Ордену Білого Орла (1717 рік).
Сім'я
Дружина — Теофілія Лещинська (1680—1757), донька (Вацлава) — старости ковельського та кам'янського, шлюб 1704-го. Наприкінці життя стала черницею-домініканкою на ім'я Тайда у Львові в монастирі, який 1783 року передали УГКЦ. 1729 року записала фундуш для будівництва костелу при монастирі (потім (церква Святого Духа)). Записала фундуші для відновлення латинської катедри у Львові. Дитина:
- Урсула-Франциска Радзивілл — польськомовна поетка, дружина князя, польного гетьмана литовського Михайла Казимира Радзивілла «Рибоньки».
Примітки
- Senatorowie i dygnitarze Wielkiego Księstwa Litewskiego 1386—1795 / за ред. J. Wolff — Kraków: 1885. — С. 75.
- Senatorowie i dygnitarze Wielkiego Księstwa Litewskiego 1386—1795 / за ред. J. Wolff — Kraków: 1885. — С. 82.
- Urzędnicy Wielkiego Księstwa Litewskiego. Spisy, t. VIII, Ziemia brzeska i województwo brzeskie XIV‒XVIII wiek / за ред. A. Rachuba — Warszawa: 2020. — С. 306. —
- Senatorowie i dygnitarze Wielkiego Księstwa Litewskiego 1386—1795 / за ред. J. Wolff — Kraków: 1885. — С. 181.
- Senatorowie i dygnitarze Wielkiego Księstwa Litewskiego 1386—1795 / за ред. J. Wolff — Kraków: 1885. — С. 293.
- Urzędnicy wołyńscy XIV-XVIII wieku: spisy / за ред. M. Wolski — Kórnik: Biblioteka Kórnicka, 2007. — С. 64. — 188 с. —
- Urzędnicy Wielkiego Księstwa Litewskiego. Spisy, t. VIII, Ziemia brzeska i województwo brzeskie XIV‒XVIII wiek / за ред. A. Rachuba — Warszawa: 2020. — С. 326. —
- Marta Męclewska (oprac.). Kawalerowie i statuty Orderu Orła Białego 1705—2008. — Warszawa : Arx Regia. Ośrodek Wydawniczy Zamku Królewskiego, 2008. — S. . (пол.)
- . Архів оригіналу за 10 березня 2016. Процитовано 12 лютого 2016.
- Kuczman K. Kościoł parafialny p.w. Wniebowzięcia Najświętszej Panny Marii w Białym Kamieniu / opracowali J. Adamski, M. Biernat, J. K. Ostrowski, J. T. Petrus // Kościoły i klasztory rzymskokatolickie dawnego województwa ruskiego. Praca zbiorowa. — Kraków : Międzynarodowe Centrum Kultury, Drukarnia narodowa, 1996. — T. 4. — S. 13. — (Materiały do dziejów sztuki sakralnej na ziemiach wschodnich dawnej Rzeczypospolitej. Cz. I). — . (пол.)
- Betlej A.. Nagrobek Jabłonowskich w kościele Jezuitów we Lwowie [ 19 грудня 2019 у Wayback Machine.] // . — 2007. — SN 11. — S. 77. (пол.)
- Orłowicz M. Ilustrowany przewodnik po Lwowie ze 102 ilustracjami i planem miasta. — Lwów-Warszawa, 1925. — S. 188. (пол.)
- Pencakowski P. Kościół parafialny p. w. Św. Antoniego we Lwowie (dawniej klasztorny OO. Franciszkanów Konwentualnych) // Kościoły i klasztory rzymskokatolickie dawnego województwa ruskiego. — Kraków: Secesja, 1993. — Т. 1. — S. 39 (прим.). — (Materiały do dziejów sztuki sakralnej na ziemiach wschodnich dawnej Rzeczypospolitej; Cz. І). — .
- Зимницька С. Проблема зміни віри представниками роду князів Вишневецьких у вітчизняній та зарубіжній історіографії другої половини ХІХ — першої половини ХХ ст.… — С. 161.
- Jan Antoni ks. Wiśniowiecki h. Korybut (ID: 14.198.371) [ 12 жовтня 2016 у Wayback Machine.]. (пол.)
- є дата 18 лютого 1741 р. — без джерел
- Katedra łacińska we Lwowie // Kościoły i klasztory rzymskokatolickie dawnego województwa ruskiego. — Kraków : Secesja, 2013. — T. 21. — S. 27. — (Materiały do dziejów sztuki sakralnej na ziemiach wschodnich dawnej Rzeczypospolitej. Cz. I). — . (пол.)
- Kawalerowie i statuty Orderu Orła Białego 1705—2008 / oprac. Marta Męclewska. — Warszawa: Arx Regia. Ośrodek Wydawniczy Zamku Królewskiego, 2008. (пол.)
- Leszczyńscy h. Wieniawa (03) [ 30 жовтня 2013 у Wayback Machine.] (пол.)
- Orłowicz M. Ilustrowany przewodnik po Lwowie… — S. 162—163.
- Petrus J. Domus Sapientiae Leopoliensis [ 12 березня 2017 у Wayback Machine.] // Sztuka Kresów Wschodnich: materiały sesji naukowej. — Kraków, 1998. — № III. — S. 227. (пол.)
Джерела
- Зимницька С. Проблема зміни віри представниками роду князів Вишневецьких у вітчизняній та зарубіжній історіографії другої половини ХІХ — першої половини ХХ ст. [ 16 січня 2017 у Wayback Machine.] // Наукові записки. Серія «Історичні науки». — С. 157—162.
- Niesiecki K. Korona Polska przy Złotey Wolnosci Starożytnemi Wszystkich Kathedr, Prowincyi y Rycerstwa Kleynotami Heroicznym Męstwem y odwagą, Naywyższemi Honorami a naypierwey Cnotą, Pobożnością y Swiątobliwością Ozdobiona… [ 9 серпня 2014 у Wayback Machine.] — Lwów : w drukarni Collegium Lwowskiego Societatis Jesu, 1743. — T. 4. — S. 552—553. (пол.)
Посилання
- Jan Antoni ks. Wiśniowiecki h. Korybut (ID: 14.198.371) [ 12 жовтня 2016 у Wayback Machine.]. (пол.)
Попередник (Казимир Ян Сапєга) | (Воєвода віленський) 1704-1706 | Наступник (Казимир Ян Сапєга) |
Попередник (Ієронім Августин Любомирський) | Воєвода краківський 1706-1726 | Наступник (Єжи Домінік Любомирський) |
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет