Маршалок надвірний литовський пол Marszałek nadworny litewski лат mareschalus curiae уряд центральний Великого князівств

Маршалок надвірний литовський (пол. Marszałek nadworny litewski, лат. mareschalus curiae) — уряд центральний Великого князівства Литовського Речі Посполитої, заступник маршалка великого литовського.

Історія

Спочатку маршалком дворським або господарським називали управителя двору великого князя литовського (господаря), однак з часом (від 1569 р.) ця посада стала називатися маршалок великий литовський, а уряд маршалка дворського (або надвірного) був створений в якості його заступника. За правління Владислава IV Вази посада маршалка надвірного стала сенаторською.

Обов'язки

Був заступником маршалка великого литовського й міг діяти самостійно лише за його відсутності. Завідував господарськими справами великого князя, наглядав за великокнязівським двором, керував маршалками господарськими.

Список маршалків надвірних литовських

Маршалки дворські литовські

Радзивілл Остікович (1440—1466)
(1494—1500)
Глинський Михайло Львович (1500—1507)
(Олександр Іванович Ходкевич) (згадується один разу 1508 року, можливо помилково)
Іван Остафійович Горностай (1508)
(1509—1518)
(1518—1526)
Юрій Радзивілл (Геркулес) (1528—1541)
Іван Остафійович Горностай (1542—1551)
Остафій Богданович Волович (1552—1569)

Маршалки надвірні литовські

Миколай-Криштоф Радзивілл (Сирітка) (1569—1579)
(Ольбрахт Радзивілл) (1579—1586)
(1588—1596)
(Христофор Миколай Дорогостайський) (1596—1597)
Пйотр Вєсьоловський (1598—1617)
(Ян Станіслав Сапіга) (1617—1621)
(Кшиштоф Вєсьоловський) (1622—1635)
(Олександр Людовик Радзивілл) (1635—1637)
(Казимир Лев Сапега) (1637—1645)
(Антоній-Ян Тишкевич) (1645—1649)
Кшиштоф Кезгайло Завіша (1649—1654)
(1654—1683)
(Юзеф Богуслав Слушка) (1683—1685)
Ян Кароль Дольський (1685—1691)
(Александр Павел Сапіга) (1692—1699)
Януш Антоній Вишневецький (1699—1702)
(Казімєж Антоній Санґушко) (1702—1706)
Юзеф Вандалін Мнішек (1706—1713)
(1705/1706-1709, призначений Станіславом Лещинським)
Павло Карл Санґушко (1713—1734)
(Михайло Казимир Радзивілл (Рибонька)) (1734—1736)
(Іґнацій Аніцета Кезгайло Завіша) (1736—1738)
(1738—1739)
(1739—1743)
Іґнацій Огінський (1744—1750)
Януш Олександр Санґушко (1750—1760)
Юзеф Паулін Санґушко (1760—1768)
Владислав Рох Ґуровський (1768—1781)
Міхал Єжи Вандалін Мнішек (1781—1783)
Іґнацій Роман Потоцький (1783—1791)
(Станіслав Солтан) (1791—1792)
(1792—1795)

Див. також

Джерела та література

Wolff J. Senatorowie i dygnitarze Wielkiego Księstwa Litewskiego: 1385—1795. Kraków, 1885. S. 178.
Żychliński T. Złota księga szlachty polskiej. T. 1—31. — Poznań, 1879—1908.
Вялікае княства Літоўскае: Энцыклапедыя. У 3 т. / рэд. Г. П. Пашкоў і інш. Т. 2: Кадэцкі корпус — Яцкевіч. — Мінск: Беларуская Энцыклапедыя, 2005. — 788 с.: іл. .
Маршалок // Довідник з історії України. — 2-е видання. — К., 2001. — С. 455.
Маршалок // Енциклопедія українознавства. Словникова частина. — Т. 4. — С. 1482.
Маршалок // Словник української мови: в 11 томах. — Том 4, 1973. — Стор. 635.
Маршалок // Энциклопедический словарь Ф. А. Брокгауза и И. А. Ефрона. — С.-Пб.: Брокгауз-Ефрон. 1890—1907.
Шевченко Н. В.. Маршалок // Енциклопедія історії України: у 10 т. / редкол.: В. А. Смолій (голова) та ін. ; Інститут історії України НАН України. — К. : Наук. думка, 2009. — Т. 6 : Ла — Мі. — С. 541. — .
Энцыклапедыя гісторыі Беларусі. У 6 т. Т. 5: М — Пуд / Беларус. Энцыкл.; Рэдкал.: Г. П. Пашкоў (галоўны рэд.) і інш.; Маст. Э. Э. Жакевіч. — Мн.: БелЭн, 1999. — 592 с.: іл. .

Посилання

Маршалок // Українська мала енциклопедія : 16 кн. : у 8 т. / проф. Є. Онацький. — Буенос-Айрес, 1960. — Т. 4, кн. VII : Літери Ле — Ме. — С. 926. — 1000 екз.