Маршалок надвірний коронний пол Marszałek nadworny koronny лат mareschalus curiae уряд центральний Корони Королівства По

Маршалок надвірний коронний (пол. Marszałek nadworny koronny, лат. mareschalus curiae) — уряд центральний Корони Королівства Польського та Речі Посполитої.

Історія

Уряд був створений після 1409 року, коли тодішній надвірний маршалок польського короля став великим коронним маршалком. Потім, коли була розширена компетенція коронного маршалка, йому було надано на допомогу надвірного маршалка.

Маршалок надвірний коронний був заступником Великого маршалка коронного й міг діяти самостійно тільки за відсутності останнього. До його звичайних повноважень входив нагляд за королівським двором. Як один з 10 міністрів Речі Посполитої, він був членом Сенату.

Ознакою влади маршалка була велика палиця (жезл, скіпетр), яку він урочисто завжди носив перед королем, коли останній відвідував службу в костелі, ходив на засідання Посольської Ізби, до реляційних судів чи під час інших публічних виступів. За відсутності маршалків великого та надвірного, жезл перед королем носив канцлер або (маршалок примаса).

Список маршалків надвірних коронних

(Пашек із Богуміловиців) (1410)
(Пйотр Нєджьвєдзький) (1410—1413)
(Анджей Брохоцький) (1414–1419)
Вавжинець Заремба з Калінової (1420–1426)
(Домарат Кобилянський) (1427—1430)
(Анджей Брохоцький) (1428-1429)
(Якуб Пшекора з Моравян) (1431)
(Миколай Лянцкоронський) (1432—1434)
(1439)
(1439)
(Ян Лянцкоронський) (1441)
(1442)
(1443—1444)
(1444)
(Ян Лянцкоронський) (1448—1450)
(1449–1461)
(1454–1455)
(1455—1459)
(1459–1463)
(1462–1472)
(1472—1474)
(1474—1478)
(Станіслав Лянцкоронський) (1479—1489)
(1489—1501)
(1501)
(1501—1505)
(Станіслав Лянцкоронський) (1503—1504)
(Януш Свєрчовський) (1505)
(1505—1515)
(Пйотр Кміта Собенський) (1518—1529)
(1529—1552)
(1553—1563)
Станіслав Вольський (1564—1566)
(Станіслав Бажий) (1568—1570)
(Анджей Опалінський) (1572—1574)
(1574—1588)
Станіслав Пшиємський (1588—1593)
(Прокоп Сенявський) (1594—1596)
Миколай Вольський (1600—1616)
(Анджей Пшиємський) (1616—1618)
(Лукаш Опалінський) (1620—1630)
(Станіслав Пшиємський) (1630—1642)
(Адам Казановський) (1642—1649)
(Єжи Себастьян Любомирський) (1650)
(Лукаш Опалінський) (1650—1662)
(1662—1673)
Станіслав Іраклій Любомирський (1673—1676)
Микола-Єронім Сенявський (1676—1683)
(Ієронім Августин Любомирський) (1683—1692)
Юзеф Кароль Любомирський (1692—1702)
(Казімєж Людвік Бєлінський) (1702)
(1702—1725)
(1707)
(Станіслав Хоментовський) (1725—1726)
(Стефан Потоцький) (1726—1730)
(Францішек Бєлінський) (1732—1742)
Єжи Август Мнішек (1742—1767)
(1767—1775)
(Франциск Жевуський) (1775—1783)
(1783—1793)
(Станіслав Костка Белінський) (1793—1795)

Примітки

Urzędnicy dawnej Rzeczypospolitej XII—XVIII wieku: spisy. T. X, Urzędnicy centralni i nadworni Polski XIV—XVIII wieku: spisy / pod red. Antoniego Gąsiorowskiego ; oprac. Krzysztof Chłapowski [et al] ; Polska Akademia Nauk. Biblioteka Kórnicka. Instytut Historii. Kórnik: Biblioteka Kórnicka, 1992, s. 82-89.
номінований Станіславом Лещинським

Див. також

Джерела та література

Gloger Z. Encyklopedja staropolska ilustrowana (tom III — Marszałek wielki koronny i litewski, marszałkowie nadworni i inni). Warszawa: Druk P. Laskauer, W. Babicki, 1902.(пол.)

[1] Urzędnicy dawnej Rzeczypospolitej XII—XVIII wieku: spisy. T. X, Urzędnicy centralni i nadworni Polski XIV—XVIII wieku: spisy / pod red. Antoniego Gąsiorowskiego ; oprac. Krzysztof Chłapowski [et al] ; Polska Akademia Nauk. Biblioteka Kórnicka. Instytut Historii. Kórnik: Biblioteka Kórnicka, 1992, s. 82-89.

[2] номінований Станіславом Лещинським