Станіслав Вольський

Станіслав «на Підгайцях» Вольський гербу Півкозич (1523—1566) — польський шляхтич, урядник Речі Посполитої, власник маєтностей.

Станіслав Вольський
Народився	1523
Помер	25 вересня 1566^[1]
Поховання	катедра Івана Хрестителя (Варшава)
Країна	Королівство Польське
Alma mater	Ягеллонський університет
Знання мов	польська
Посада	маршалок надвірний коронний^[1], ^d, Q64760333?, Q65112917?, ^d, Q66200903? і Q64850122?
Рід	^d
Батько	Миколай Вольський
Брати, сестри	^d
Діти	Миколай Вольський
Медіафайли у Вікісховищі

У Вікіпедії є статті про інших людей із прізвищем Вольський.

Життєпис

Народився 1523 року. Батько — Миколай Вольський (пом. 1548)  — син Миколая, равського каштеляна, закінчив Краківський університет. Мати — Анна з Глінок, донька віського каштеляна.

Дідич Підгайців, каштелян бжезінський, равський, сандомирський, староста . Посівши посаду каштеляна сандомирського, отримав місце в Сенаті Речі Посполитої.

У 1563—1566 надвірний коронний маршалок, близький до короля Зиґмунта ІІ Августа.

Підписав унію Освенцімського та Заторського князівств.

Як і батько, був ревним католиком; під час Реформації, коли перехід шляхетських родин у протестантство набув загрозливих масштабів, залишився вірним папському престолові. На засіданні Сенату в 1565 році, коли обговорювалося питання розриву з Римом, Станіслав єдиний виступив проти.

Помер 1566 року, був похований у Варшаві в (костелі Івана Хрестителя) (згодом став катедральним); надгробок встановили дружина Барбара з Тарновських, яка померла 1570 року, і син Міколай.

Сім'я

Був одружений двічі. Перша дружина — можливо, сєрадзька воєводичка Ласька, донька (Альбрехта), друга — Барбара з Тарновських гербу Леліва (?—1570), донька сандомирського воєводи (Станіслава «Спитка» Тарновського) (1514—1568).

Діти — від першого шлюбу:

• Барбара — перша дружина бжесць-куявського воєводи Рафала Лещинського (1526—1592), їхній син (Анджей Лещинський) (1559—1606). Лещинські були лідерами польської Реформації, кальвіністами, у своєму родинному маєтку Лєшно надали притулок Богемським (чеським) братам; — від другого шлюбу з Барбарою з Тарновських:
• Міколай (1553—1630) — алхімік, дідич Підгайців, у 1605 продав місто (Станіславові Ґольському); разом з матір'ю поставили батьку надгробок у (базиліці св. Яна) Варшави.
•  — зять Єжи Язловецького, у 1583 згаданий як дідич Підгайців;
• Зофія — перша дружина київського підкоморія Дмитра Скуміна-Тишкевича (†1609)
• Катажина

Примітки

1. Urzędnicy centralni i nadworni Polski XIV-XVIII wieku / за ред. A. Gąsiorowski — Kórnik: Biblioteka Kórnicka, 1992. — С. 87. — 220 с. —
   d:Track:Q6453758d:Track:Q11686403d:Track:Q123985090
2. Leszczyńscy h. Wieniawa (01) [ 30 жовтня 2013 у Wayback Machine.] (пол.)
3. Несецький К. Korona Polska przy Złotey Wolności… [ 2015-04-27 у Wayback Machine.] — Т. IV. — S. 589. (пол.)
4. Jazłowieccy (01) [ 21 вересня 2013 у Wayback Machine.] (пол.)
5. Tyszkiewiczowie (01) [ 21 вересня 2013 у Wayback Machine.] (пол.)

Джерела

• Niesiecki К. Korona Polska przy Złotey Wolności Starożytnemi Wszystkich Kathedr, Prowincyi y Rycerstwa Kleynotami Heroicznym Męstwem y odwagą, Naywyższemi Honorami a naypierwey Cnotą, Pobożnością y Swiątobliwością Ozdobiona… — Lwów : w drukarni Collegium Lwowskiego Societatis Jesu, 1743. — Т. IV. — 822 s. — S. 589. (пол.)