Azərbaycanca AzərbaycancaБеларускі БеларускіDansk DanskDeutsch DeutschEspañola EspañolaFrançais FrançaisIndonesia IndonesiaItaliana Italiana日本語 日本語Қазақ ҚазақLietuvos LietuvosNederlands NederlandsPortuguês PortuguêsРусский Русскийසිංහල සිංහලแบบไทย แบบไทยTürkçe TürkçeУкраїнська Українська中國人 中國人United State United StateAfrikaans Afrikaans
Підтримка
www.wikidata.uk-ua.nina.az

У Вікіпедії є статті про інших людей із прізвищем Огінський Іґнацій Ог ґ інський гербу власного нар бл 1698 пом 25 січня

Іґнацій Огінський

Іґнацій Огінський
У Вікіпедії є статті про інших людей із прізвищем Огінський.

Іґнацій Ог(ґ)інський гербу власного (нар. бл 1698 — пом. 25 січня 1775, Галле) — державний діяч, дипломат Великого князівства Литовського та Речі Посполитої, обозний великий литовський (1729—1744), маршалок надвірний (1744—1750) і великий (1750—1768) литовський, Віленський каштелян (1768—1775); маршалок Головного трибуналу Великого князівства Литовського (1732); староста борисовський, браславський, мацьковський, василіський, кадариський, козянський, куписький, пенянський, плотельський.

Іґнацій Огінський
пол. Ignacy Ogiński
image
родовий герб Оґінець (Оґінський)
Обозний великий литовський
6 червня 1729 — 19 вересня 1744
Монарх: Август II Фрідріх, Август III
Попередник: Антоній Потій
Наступник: Людовик Потій
Маршалок Головного трибуналу Великого князівства Литовського
травень 1732 — 11 серпня 1732
Попередник: Михайло Сервацій Вишневецький
Маршалок надвірний литовський
19 вересня 1744 — 21 серпня 1750
Монарх: Август III
Попередник:
Наступник: Януш Александр Санґушко
Маршалок великий литовський
21 серпня 1750 — 22 лютого 1768
Монарх: Август III, Станіслав-Август Понятовський
Попередник: Павло Карл Санґушко
Наступник: Юзеф Паулін Санґушко
Віленський каштелян
22 лютого 1768 — 25 січня 1775
Монарх: Станіслав-Август Понятовський
Попередник: Михайло Юзеф Масальський
Наступник: Михайло Єронім Радзивілл
 
Народження: 1698
Смерть: 26 лютого 1775(1775-02-26)[…]
Галле, d, Королівство Пруссія
Країна: Велике князівство Литовське і Річ Посполита
Рід: Оґінські
Батько: d
Мати: Тереза Берестовська
Шлюб: d
Нагороди:
image

Життєпис

Походив Іґнацій із найстаршої княжої гілки роду Огінських гербу власного Оґінець (Оґінський). Він народився близько 1698 року в сім'ї, на той час, мечника великого литовського [pl] та Терези з Берестовських (Бжостовських). Був найстаршим сином, мав 4 братів і 4 сестер.

Ймовірно, вже 1720 року Іґнацій отримав першу королівщину — негродове староство борисовське, починаючи з 1720-х років також володів Василіським староством у Лідському повіті. Обирався послом від Вітебського воєводства на сейми 1724 і 1726 років. Під час останнього з них Іґнацій Огінський був призначений до складу комісії для переговорів із міністром віденського двору та для перевірки надходжень від гіберни, чопового, шеляжного і єврейського подушного податку в Оршанському повіті.

Протягом 1728—1738 років був старостою браславським. 6 червня 1729 року був призначений королем Августом II на посаду обозного великого литовського.

Огінський був обраний послом вітебським на сейм 1729 року, належав до литовської опозиції, яка його зірвала. Обирався також послом на сейми 1730 року від Браславського повіту, 1733, 1736 і 1738 років від Інфлянтського воєводства.

1732 року був обраний депутатом Головного трибуналу Великого князівства Литовського від Вільна. На початку його роботи магнати, здебільшого Огінські та Сапіги, спираючись на принцип лат. Incompatibilitas ministerium (заборона поєднання посад міністра та маршалка трибунальського) і прихильність Трибуналу, переконали його маршалка та великого канцлера Міхала Сервація Вишневецького поступитися маршалківством на користь Іґнація Огінського. Фактично, останній був віцемаршалком Трибуналу, керуючи ним до 11 серпня, після чого він передав маршальський жезл своєму молодшому братові [pl]; депутатом цього Трибуналу був також їхній батько Марціян Міхал.

1733 року був електором Станіслава Лещинського від Віленського воєводства. Був членом Дзіковської конфедерації 1734 року.

1736 року був відзначений Орденом Білого Орла. На пацифікаційному сеймі 1736 року, разом з іншими «станіславчиками» визнав владу Августа III. Під час сейму, як підкоморій, увійшов до надзвичайного суду, який розглядав справи про злочини проти королівського маєстату.

З початку 1730-х років Іґнацій Огінський був хорунжим гусарів знаку королівського, з 1738 року був поручником п'ятигорським знаку королевича, що дозволяло йому називатися полковником Його Величності і Речі Посполитої. Передав у цесію Міхалу Казімєжу Огінському Василіське староство, продав Браславське староство, купив Мацьковське (у Троцькому повіті) і 1741 року називався старостою борисівським і мацьковським.

Завдяки великому впливу дружини [pl] при дворі російської імператриці Анни Іванівни, Іґнацій Огінський у січні 1740 року став надзвичайним послом Речі Посполитої в Петербурзі. Акредитовані там західні посли відмічали, що саме Гелена була фактичним дипломатом, а її чоловік виконував лише представницькі обов'язки. Посольство, яке тривало з січня по червень 1740 року, було абсолютно безрезультатним з точки зору інтересів Речі Посполитої. Огінський прагнув не допустити розгортання війська під проводом Бургарда-Крістофа Мініха на зимових квартирах у Польщі та вимагати відшкодування збитків, завданих цією армією під час її походу через Річ Посполиту 1738 року. Проте, посол отримав лише обіцянку скромної компенсації та комісійного розслідування подальших збитків, спричинених поверненням росіян, і нібито запевнення імператриці, що російські війська ніколи більше не перетнуть кордонів Речі Посполитої. Саме посольство принесло Огінським коштовні подарунки, власне, як і наступне, що тривало з березня 1743 по січень 1744 років за правління імператриці Єлизавети Петрівни. Цього разу, зокрема, посол намагався залагодити питання коригування кордонів і домогтися повернення на курляндський престол Ернста-Йоганна фон Бірона. У секретній частині виданої йому інструкції говорилося, щоб посол вимагав від Росії припинити напади січових козаків на польські землі. Проте, він нічого не домігся, тому що ці вимоги реально не підтримували Август III і Генріх фон Брюль, які хотіли будь-що уникнути роздратування Росії.

19 вересня 1744 року Іґнацій Огінський був призначений на вакантну посаду маршалка надвірного литовського. Це відбулося, зокрема, за рекомендацією російської цариці Єлизавети.

Огінський був членом масонських лож у Вишнівці та Дуклі (1742 і 1749 роки).

21 серпня 1750 року Іґнацій Огінський став маршалком великим литовським. 1752 року отримав у цесію староства купиське та пенянське, у травні 1758 року — староства кадариське та козянське у Браславському повіті.

Починаючи з 1760 року у своїй політичній діяльності великий маршалок підтримував «Фамілію» та Чорторийських, орієнтувався на Російську імперію, за що Катерина II зберегла за ним право на маєтки у східній Білорусі.

Під час конвокаційного сейму 1764 року Іґнацій Огінський як маршалок великий литовський виконував обов'язки маршалка великого коронного, оскільки Францішек Бєлінський був відсторонений від своїх обов'язків. Огінський увійшов також до ради Примаса. Під час елекції 1764 року став суддею Генерального каптурового суду, щоб стежити за дотриманням встановленого виборчого порядку. Він публічно оголосив результат виборів, а потім вислухав присягу нового монарха Станіслава-Августа Понятовського. Був членом Генеральної конфедерації Великого князівства Литовського 1764 року.

1766 року за королівським дозволом Огінський їздив за кордон лікуватися «на води». На переломі 1767/1768 років придбав у [pl] плотельське староство на Жмуді, а 22 лютого 1768 року став Віленським каштеляном після смерті Міхала Юзефа Масальського. Остаточно він припинив участь у політичному житті Речі Посполитої після її першого поділу 1772 року.

Іґнацій Огінський помер 1775 року в Галле. Тіло було перевезене до Вітебська й поховане у місцевому костелі єзуїтів.

Маєтності та фундації

Іґнацій Огінський володів значними маєтностями, більшість яких були зосереджені у Ошмянському, Оршанському та Браславському повітах Великого князівства Литовського. Вони складалися з палаців у Варшаві, Бобрі й Ів'ї, міста Соколув і фільварку Заборишкі у Підляському воєводстві (від 1767 року), фільварків Пошешупе (Троцький повіт) і Полєсьє (Новогрудське воєводство), дідичних маєтків Бобр (Оршанський повіт) і [be] (Новогрудське воєводство), [lt] і [lt] на Жмуді. Зокрема, маєток Ів'є налічував 2 міста (Ів'є та [be]), 4 фільварки та 43 села. Огінський також здавав в оренду королівщину [be] та декілька сіл в Гродненській економії, володів маєтком Пуща в Оршанському повіті, переданим йому в 1737 році батьком, також управляв маєтками [lt] і [lt].

Подружжя Огінських надало багато послуг костелам і монастирям, як у своїх литовських резиденціях, у своїх королівських маєтках (наприклад, у Борисові), так і у столицях Великого князівства Литовського та Речі Посполитої. Так, в Ів'є Ошмянського повіту вони фінансували перебудову костелу та кляштору бернардинів, заснували шпиталь на 8 осіб; у Бобрі фінансували будівництво костелу, фінансували також ремонти багатьох костелів у інших населених пунктах. Ними був фундований костел у Салантаї, протягом 1765—1771 років вони заснували будівництво костелу в Ґрушлавці (збудований 1778 р.). 1773 року вони фундували мурований кляштор тринітаріїв з костелом Святої Трійці на вулиці Солець у Варшаві. У 1768—1771 роках у Вільні Огінський збудував триповерхову будівлю [be] на вулиці Руднінку.

Сім'я

1739 року Іґнацій Огінський одружився з [pl], донькою Віленського воєводи Казімєжа Домініка Огінського. Шлюб був бездітним. За висловом видатного історика Владислава Конопчинського, Іґнацій Огінський «в очах своїх опонентів — „мішок беззаконня“, був би справді великим нулем, якби він не мав своєї дружини Гелени, красивої, розумної й атлетичної „ламачки підков“, поруч із ним».

Примітки

  1. К. Х. Огинские // Энциклопедический словарь — СПб: Брокгауз — Ефрон, 1897. — Т. XXIа. — С. 690.
    d:Track:Q656d:Track:Q602358d:Track:Q23892938d:Track:Q19908137d:Track:Q15720429d:Track:Q24464166
  2. Огинские // Ньюфаундленд — Отто — 1916. — Т. 29. — С. 236–237.
    d:Track:Q43198957d:Track:Q38772276d:Track:Q19190511
  3. NUKAT — 2002.
    d:Track:Q11789729
  4. . Архів оригіналу за 4 квітня 2016. Процитовано 5 червня 2024.{{}}: Обслуговування CS1: bot: Сторінки з посиланнями на джерела, де статус оригінального URL невідомий ()
  5. Tomasz Ciesielski, Ogiński Ignacy. Polski Petersburg.
  6. Zofia Zielińska, Ignacy Ogiński. Internetowy Polski Słownik Biograficzny.
  7. Urzędnicy Dawnej Rzeczypospolitej XII—XVIII wieku, Spisy, t. XI, Urzędnicy centralni i dostojnicy Wielkiego Księstwa Litewskiego XIV—XVIII wieku: Spisy, Polska Akademia Nauk. Biblioteka Kórnicka. Instytut Historii. Kórnik: Biblioteka Kórnicka, 1994, s. 103.
  8. Kuryer Polski. 1733, nr 173, s. 355.
  9. Kawalerowie i statuty Orderu Orła Białego 1705—2008, 2008, s. 166.
  10. Zofia Zelińska, Helena Ogińska (Z domu Ogińska). Internetowy Polski Słownik Biograficzny.
  11. Urzędnicy Dawnej Rzeczypospolitej XII—XVIII wieku, Spisy, t. XI, Urzędnicy centralni i dostojnicy Wielkiego Księstwa Litewskiego XIV—XVIII wieku: Spisy, Polska Akademia Nauk. Biblioteka Kórnicka. Instytut Historii. Kórnik: Biblioteka Kórnicka, 1994, s. 79.
  12. Stanisław Małachowski-Łempicki, Wykaz polskich lóż wolnomularskich oraz ich członków w latach 1738—1821, [w:] Archiwum Komisji Historycznej, t. XIV, Kraków 1930, s. 272.
  13. Urzędnicy Dawnej Rzeczypospolitej XII—XVIII wieku, Spisy, t. XI, Urzędnicy centralni i dostojnicy Wielkiego Księstwa Litewskiego XIV—XVIII wieku: Spisy, Polska Akademia Nauk. Biblioteka Kórnicka. Instytut Historii. Kórnik: Biblioteka Kórnicka, 1994, s. 75.
  14. Анатоль Грыцкевіч. Агінскія // Вялікае княства Літоўскае: Энцыклапедыя. У 3 т. / Рэдкал.: Г. П. Пашкоў (гал. рэд.) і інш.; маст. З. Э. Герасімовіч. — Мн.: Беларуская Энцыклапедыя, 2005. — Т. 1: Абаленскі — Кадэнцыя. — С. 203. — (т. 1), .
  15. Akt elekcyi Roku Tysiąć Siedemset Sześćdziesiątego Czwartego, Miesiąca Sierpnia, Dnia dwudziestego siódmego, s. 2.
  16. Volumina Legum, t. VII, Petersburg 1860, s. 73.
  17. Kazys Misius, Romualdas Šimkūnas. Lietuvos katalikų bažnyčios: žinynas. — Vilnius: Pradai, 1991. — P. 374ю
  18. . Архів оригіналу за 4 березня 2016. Процитовано 5 червня 2024.
  19. Complex Of Ignas Oginskis’ Palace Buildings. Lietuvos Architektūra.

Джерела

  • Historia Dyplomacji Polskiej, tom II 1572—1795 pod red. Zbigniewa Wójcika, PWN, Warszawa 1982, s. 383.
  • Грыцкевіч А. Агінскія // Вялікае княства Літоўскае: Энцыклапедыя. У 3 т. / Рэдкал.: Г. П. Пашкоў (гал. рэд.) і інш.; маст. З. Э. Герасімовіч. — Мн.: Беларуская Энцыклапедыя, 2005. — Т. 1: Абаленскі — Кадэнцыя. — С. 203. — 688 с. — (т. 1), .
  • Энцыклапедыя гісторыі Беларусі. У 6 т. Т. 1: А — Беліца / Рэдкал.: М. В. Біч і інш.; Прадм. М. Ткачова; Маст. Э. Э. Жакевіч. — Мн. : БелЭн, 1993. — 494 с. — 20 000 экз. — .

Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет

U Vikipediyi ye statti pro inshih lyudej iz prizvishem Oginskij Ignacij Og g inskij gerbu vlasnogo nar bl 1698 pom 25 sichnya 1775 Galle derzhavnij diyach diplomat Velikogo knyazivstva Litovskogo ta Rechi Pospolitoyi oboznij velikij litovskij 1729 1744 marshalok nadvirnij 1744 1750 i velikij 1750 1768 litovskij Vilenskij kashtelyan 1768 1775 marshalok Golovnogo tribunalu Velikogo knyazivstva Litovskogo 1732 starosta borisovskij braslavskij mackovskij vasiliskij kadariskij kozyanskij kupiskij penyanskij plotelskij Ignacij Oginskij pol Ignacy Oginski rodovij gerb Oginec Oginskij Oboznij velikij litovskij 6 chervnya 1729 19 veresnya 1744 Monarh Avgust II Fridrih Avgust III Poperednik Antonij Potij Nastupnik Lyudovik Potij Marshalok Golovnogo tribunalu Velikogo knyazivstva Litovskogo traven 1732 11 serpnya 1732 Poperednik Mihajlo Servacij Vishneveckij Marshalok nadvirnij litovskij 19 veresnya 1744 21 serpnya 1750 Monarh Avgust III Poperednik Nastupnik Yanush Aleksandr Sangushko Marshalok velikij litovskij 21 serpnya 1750 22 lyutogo 1768 Monarh Avgust III Stanislav Avgust Ponyatovskij Poperednik Pavlo Karl Sangushko Nastupnik Yuzef Paulin Sangushko Vilenskij kashtelyan 22 lyutogo 1768 25 sichnya 1775 Monarh Stanislav Avgust Ponyatovskij Poperednik Mihajlo Yuzef Masalskij Nastupnik Mihajlo Yeronim Radzivill Narodzhennya 1698Smert 26 lyutogo 1775 1775 02 26 Galle d Korolivstvo PrussiyaKrayina Velike knyazivstvo Litovske i Rich PospolitaRid OginskiBatko dMati Tereza BerestovskaShlyub d Nagorodi ZhittyepisPohodiv Ignacij iz najstarshoyi knyazhoyi gilki rodu Oginskih gerbu vlasnogo Oginec Oginskij Vin narodivsya blizko 1698 roku v sim yi na toj chas mechnika velikogo litovskogo pl ta Terezi z Berestovskih Bzhostovskih Buv najstarshim sinom mav 4 brativ i 4 sester Jmovirno vzhe 1720 roku Ignacij otrimav pershu korolivshinu negrodove starostvo borisovske pochinayuchi z 1720 h rokiv takozh volodiv Vasiliskim starostvom u Lidskomu poviti Obiravsya poslom vid Vitebskogo voyevodstva na sejmi 1724 i 1726 rokiv Pid chas ostannogo z nih Ignacij Oginskij buv priznachenij do skladu komisiyi dlya peregovoriv iz ministrom videnskogo dvoru ta dlya perevirki nadhodzhen vid giberni chopovogo shelyazhnogo i yevrejskogo podushnogo podatku v Orshanskomu poviti Protyagom 1728 1738 rokiv buv starostoyu braslavskim 6 chervnya 1729 roku buv priznachenij korolem Avgustom II na posadu oboznogo velikogo litovskogo Oginskij buv obranij poslom vitebskim na sejm 1729 roku nalezhav do litovskoyi opoziciyi yaka jogo zirvala Obiravsya takozh poslom na sejmi 1730 roku vid Braslavskogo povitu 1733 1736 i 1738 rokiv vid Inflyantskogo voyevodstva 1732 roku buv obranij deputatom Golovnogo tribunalu Velikogo knyazivstva Litovskogo vid Vilna Na pochatku jogo roboti magnati zdebilshogo Oginski ta Sapigi spirayuchis na princip lat Incompatibilitas ministerium zaborona poyednannya posad ministra ta marshalka tribunalskogo i prihilnist Tribunalu perekonali jogo marshalka ta velikogo kanclera Mihala Servaciya Vishneveckogo postupitisya marshalkivstvom na korist Ignaciya Oginskogo Faktichno ostannij buv vicemarshalkom Tribunalu keruyuchi nim do 11 serpnya pislya chogo vin peredav marshalskij zhezl svoyemu molodshomu bratovi pl deputatom cogo Tribunalu buv takozh yihnij batko Marciyan Mihal 1733 roku buv elektorom Stanislava Leshinskogo vid Vilenskogo voyevodstva Buv chlenom Dzikovskoyi konfederaciyi 1734 roku 1736 roku buv vidznachenij Ordenom Bilogo Orla Na pacifikacijnomu sejmi 1736 roku razom z inshimi stanislavchikami viznav vladu Avgusta III Pid chas sejmu yak pidkomorij uvijshov do nadzvichajnogo sudu yakij rozglyadav spravi pro zlochini proti korolivskogo mayestatu Z pochatku 1730 h rokiv Ignacij Oginskij buv horunzhim gusariv znaku korolivskogo z 1738 roku buv poruchnikom p yatigorskim znaku korolevicha sho dozvolyalo jomu nazivatisya polkovnikom Jogo Velichnosti i Rechi Pospolitoyi Peredav u cesiyu Mihalu Kazimyezhu Oginskomu Vasiliske starostvo prodav Braslavske starostvo kupiv Mackovske u Trockomu poviti i 1741 roku nazivavsya starostoyu borisivskim i mackovskim Zavdyaki velikomu vplivu druzhini pl pri dvori rosijskoyi imperatrici Anni Ivanivni Ignacij Oginskij u sichni 1740 roku stav nadzvichajnim poslom Rechi Pospolitoyi v Peterburzi Akreditovani tam zahidni posli vidmichali sho same Gelena bula faktichnim diplomatom a yiyi cholovik vikonuvav lishe predstavnicki obov yazki Posolstvo yake trivalo z sichnya po cherven 1740 roku bulo absolyutno bezrezultatnim z tochki zoru interesiv Rechi Pospolitoyi Oginskij pragnuv ne dopustiti rozgortannya vijska pid provodom Burgarda Kristofa Miniha na zimovih kvartirah u Polshi ta vimagati vidshkoduvannya zbitkiv zavdanih ciyeyu armiyeyu pid chas yiyi pohodu cherez Rich Pospolitu 1738 roku Prote posol otrimav lishe obicyanku skromnoyi kompensaciyi ta komisijnogo rozsliduvannya podalshih zbitkiv sprichinenih povernennyam rosiyan i nibito zapevnennya imperatrici sho rosijski vijska nikoli bilshe ne peretnut kordoniv Rechi Pospolitoyi Same posolstvo prineslo Oginskim koshtovni podarunki vlasne yak i nastupne sho trivalo z bereznya 1743 po sichen 1744 rokiv za pravlinnya imperatrici Yelizaveti Petrivni Cogo razu zokrema posol namagavsya zalagoditi pitannya koriguvannya kordoniv i domogtisya povernennya na kurlyandskij prestol Ernsta Joganna fon Birona U sekretnij chastini vidanoyi jomu instrukciyi govorilosya shob posol vimagav vid Rosiyi pripiniti napadi sichovih kozakiv na polski zemli Prote vin nichogo ne domigsya tomu sho ci vimogi realno ne pidtrimuvali Avgust III i Genrih fon Bryul yaki hotili bud sho uniknuti rozdratuvannya Rosiyi 19 veresnya 1744 roku Ignacij Oginskij buv priznachenij na vakantnu posadu marshalka nadvirnogo litovskogo Ce vidbulosya zokrema za rekomendaciyeyu rosijskoyi carici Yelizaveti Oginskij buv chlenom masonskih lozh u Vishnivci ta Dukli 1742 i 1749 roki 21 serpnya 1750 roku Ignacij Oginskij stav marshalkom velikim litovskim 1752 roku otrimav u cesiyu starostva kupiske ta penyanske u travni 1758 roku starostva kadariske ta kozyanske u Braslavskomu poviti Pochinayuchi z 1760 roku u svoyij politichnij diyalnosti velikij marshalok pidtrimuvav Familiyu ta Chortorijskih oriyentuvavsya na Rosijsku imperiyu za sho Katerina II zberegla za nim pravo na mayetki u shidnij Bilorusi Pid chas konvokacijnogo sejmu 1764 roku Ignacij Oginskij yak marshalok velikij litovskij vikonuvav obov yazki marshalka velikogo koronnogo oskilki Francishek Byelinskij buv vidstoronenij vid svoyih obov yazkiv Oginskij uvijshov takozh do radi Primasa Pid chas elekciyi 1764 roku stav suddeyu Generalnogo kapturovogo sudu shob stezhiti za dotrimannyam vstanovlenogo viborchogo poryadku Vin publichno ogolosiv rezultat viboriv a potim visluhav prisyagu novogo monarha Stanislava Avgusta Ponyatovskogo Buv chlenom Generalnoyi konfederaciyi Velikogo knyazivstva Litovskogo 1764 roku 1766 roku za korolivskim dozvolom Oginskij yizdiv za kordon likuvatisya na vodi Na perelomi 1767 1768 rokiv pridbav u pl plotelske starostvo na Zhmudi a 22 lyutogo 1768 roku stav Vilenskim kashtelyanom pislya smerti Mihala Yuzefa Masalskogo Ostatochno vin pripiniv uchast u politichnomu zhitti Rechi Pospolitoyi pislya yiyi pershogo podilu 1772 roku Ignacij Oginskij pomer 1775 roku v Galle Tilo bulo perevezene do Vitebska j pohovane u miscevomu kosteli yezuyitiv Mayetnosti ta fundaciyiIgnacij Oginskij volodiv znachnimi mayetnostyami bilshist yakih buli zoseredzheni u Oshmyanskomu Orshanskomu ta Braslavskomu povitah Velikogo knyazivstva Litovskogo Voni skladalisya z palaciv u Varshavi Bobri j Iv yi mista Sokoluv i filvarku Zaborishki u Pidlyaskomu voyevodstvi vid 1767 roku filvarkiv Posheshupe Trockij povit i Polyesye Novogrudske voyevodstvo didichnih mayetkiv Bobr Orshanskij povit i be Novogrudske voyevodstvo lt i lt na Zhmudi Zokrema mayetok Iv ye nalichuvav 2 mista Iv ye ta be 4 filvarki ta 43 sela Oginskij takozh zdavav v orendu korolivshinu be ta dekilka sil v Grodnenskij ekonomiyi volodiv mayetkom Pusha v Orshanskomu poviti peredanim jomu v 1737 roci batkom takozh upravlyav mayetkami lt i lt Podruzhzhya Oginskih nadalo bagato poslug kostelam i monastiryam yak u svoyih litovskih rezidenciyah u svoyih korolivskih mayetkah napriklad u Borisovi tak i u stolicyah Velikogo knyazivstva Litovskogo ta Rechi Pospolitoyi Tak v Iv ye Oshmyanskogo povitu voni finansuvali perebudovu kostelu ta klyashtoru bernardiniv zasnuvali shpital na 8 osib u Bobri finansuvali budivnictvo kostelu finansuvali takozh remonti bagatoh kosteliv u inshih naselenih punktah Nimi buv fundovanij kostel u Salantayi protyagom 1765 1771 rokiv voni zasnuvali budivnictvo kostelu v Grushlavci zbudovanij 1778 r 1773 roku voni funduvali murovanij klyashtor trinitariyiv z kostelom Svyatoyi Trijci na vulici Solec u Varshavi U 1768 1771 rokah u Vilni Oginskij zbuduvav tripoverhovu budivlyu be na vulici Rudninku Sim ya1739 roku Ignacij Oginskij odruzhivsya z pl donkoyu Vilenskogo voyevodi Kazimyezha Dominika Oginskogo Shlyub buv bezditnim Za vislovom vidatnogo istorika Vladislava Konopchinskogo Ignacij Oginskij v ochah svoyih oponentiv mishok bezzakonnya buv bi spravdi velikim nulem yakbi vin ne mav svoyeyi druzhini Geleni krasivoyi rozumnoyi j atletichnoyi lamachki pidkov poruch iz nim PrimitkiK H Oginskie Enciklopedicheskij slovar SPb Brokgauz Efron 1897 T XXIa S 690 d Track Q656d Track Q602358d Track Q23892938d Track Q19908137d Track Q15720429d Track Q24464166 Oginskie Nyufaundlend Otto 1916 T 29 S 236 237 d Track Q43198957d Track Q38772276d Track Q19190511 NUKAT 2002 d Track Q11789729 Arhiv originalu za 4 kvitnya 2016 Procitovano 5 chervnya 2024 a href wiki D0 A8 D0 B0 D0 B1 D0 BB D0 BE D0 BD Cite web title Shablon Cite web cite web a Obslugovuvannya CS1 bot Storinki z posilannyami na dzherela de status originalnogo URL nevidomij posilannya Tomasz Ciesielski Oginski Ignacy Polski Petersburg Zofia Zielinska Ignacy Oginski Internetowy Polski Slownik Biograficzny Urzednicy Dawnej Rzeczypospolitej XII XVIII wieku Spisy t XI Urzednicy centralni i dostojnicy Wielkiego Ksiestwa Litewskiego XIV XVIII wieku Spisy Polska Akademia Nauk Biblioteka Kornicka Instytut Historii Kornik Biblioteka Kornicka 1994 s 103 Kuryer Polski 1733 nr 173 s 355 Kawalerowie i statuty Orderu Orla Bialego 1705 2008 2008 s 166 Zofia Zelinska Helena Oginska Z domu Oginska Internetowy Polski Slownik Biograficzny Urzednicy Dawnej Rzeczypospolitej XII XVIII wieku Spisy t XI Urzednicy centralni i dostojnicy Wielkiego Ksiestwa Litewskiego XIV XVIII wieku Spisy Polska Akademia Nauk Biblioteka Kornicka Instytut Historii Kornik Biblioteka Kornicka 1994 s 79 Stanislaw Malachowski Lempicki Wykaz polskich loz wolnomularskich oraz ich czlonkow w latach 1738 1821 w Archiwum Komisji Historycznej t XIV Krakow 1930 s 272 Urzednicy Dawnej Rzeczypospolitej XII XVIII wieku Spisy t XI Urzednicy centralni i dostojnicy Wielkiego Ksiestwa Litewskiego XIV XVIII wieku Spisy Polska Akademia Nauk Biblioteka Kornicka Instytut Historii Kornik Biblioteka Kornicka 1994 s 75 Anatol Gryckevich Aginskiya Vyalikae knyastva Litoyskae Encyklapedyya U 3 t Redkal G P Pashkoy gal red i insh mast Z E Gerasimovich Mn Belaruskaya Encyklapedyya 2005 T 1 Abalenski Kadencyya S 203 ISBN 985 11 0314 4 t 1 ISBN 985 11 0315 2 Akt elekcyi Roku Tysiac Siedemset Szescdziesiatego Czwartego Miesiaca Sierpnia Dnia dwudziestego siodmego s 2 Volumina Legum t VII Petersburg 1860 s 73 Kazys Misius Romualdas Simkunas Lietuvos kataliku baznycios zinynas Vilnius Pradai 1991 P 374yu Arhiv originalu za 4 bereznya 2016 Procitovano 5 chervnya 2024 Complex Of Ignas Oginskis Palace Buildings Lietuvos Architektura DzherelaHistoria Dyplomacji Polskiej tom II 1572 1795 pod red Zbigniewa Wojcika PWN Warszawa 1982 s 383 Gryckevich A Aginskiya Vyalikae knyastva Litoyskae Encyklapedyya U 3 t Redkal G P Pashkoy gal red i insh mast Z E Gerasimovich Mn Belaruskaya Encyklapedyya 2005 T 1 Abalenski Kadencyya S 203 688 s ISBN 985 11 0314 4 t 1 ISBN 985 11 0315 2 Encyklapedyya gistoryi Belarusi U 6 t T 1 A Belica Redkal M V Bich i insh Pradm M Tkachova Mast E E Zhakevich Mn BelEn 1993 494 s 20 000 ekz ISBN 5 85700 074 2

Дата публікації:
Топ