Михайло Сервацій Корибут Вишневецький (пол. Michał Serwacy Wiśniowiecki; 13 травня 1680, Львів — 16 вересня 1744, Мереч) — польський магнат з династії Вишневецьких, державний і військовий діяч Речі Посполитої.
Життєпис
![image](https://www.wikidata.uk-ua.nina.az/image/aHR0cHM6Ly93d3cud2lraWRhdGEudWstdWEubmluYS5hei9pbWFnZS9hSFIwY0hNNkx5OTFjR3h2WVdRdWQybHJhVzFsWkdsaExtOXlaeTkzYVd0cGNHVmthV0V2WTI5dGJXOXVjeTkwYUhWdFlpOWpMMk5pTDB0eVpXMWxibVZqSlRKRFgxVnJjbUZxYVc1emF5VkRNeVZDUkY5dmNuUnZaRzk0YmlWRE15VkJSRjlyYjNOMFpXeGZNREV1YW5Cbkx6SXdNSEI0TFV0eVpXMWxibVZqSlRKRFgxVnJjbUZxYVc1emF5VkRNeVZDUkY5dmNuUnZaRzk0YmlWRE15VkJSRjlyYjNOMFpXeGZNREV1YW5Cbi5qcGc=.jpg)
Другий син воєводи руського, белзького (Константина Кшиштофа Вишневецького) і його дружини Анни з Ходоровських.
Михайло Сервацій був польним гетьманом литовським (з 1702), великим гетьманом литовським (з 1703), великим канцлером литовським (з 1720), воєводою віленським (з 1735). Також був:
- маршалком Великого князівства Литовського (1700, захищав права та вольності князівства)
- маршалком сейму Речі Посполитої (1703)
- маршалком Головного литовського трибуналу (1724, 1732)
- реґіментарем війська Великого князівства.
До 1707 року підтримував польського короля, саксонця Августа ІІ Сильного, потім перейшов на бік Станіслава Лещинського.
У 1709 роув потрапив у полон до російських військ під Скоморохами, перевезений до Глухова, звідки втік за кордон за допомогою монахів — послідовників святого (Андрія Боболі). В 1716 р. повернувся до Вишнівця, та займався проектуванням і будівництвом палацу, який був зведений між 1731—1744 роками.
Близько 1720 року князь заснував колегіум єзуїтів у Крем'янці, який діяв до 1773 року. Був головним меценатом його розбудови за проектами (Павла Гіжицького) та Паоло Фонтани у 1731—1744 роках.
Помер у 1744 р. в Меречі (нині Мяркінє, Литва), був похований у Вишневці в кармелітському монастирі. На ньому згас рід князів Вишневецьких. Після смерті Михайла Сервація володіння Вишневецьких перейшли до його зятів Огінських та Замойських.
Сім'я
Дружина — княжна Катерина Дольська, донька Яна Кароля Дольського.
Діти:
- Анна Вишневецька (1700—1732), з 1721 року дружина троцького воєводи (бл. 1693—1736);
- Барбара-Єлизавета Вишневецька (1701—1770), з 1722 року дружина ловчого великого коронного і смоленського воєводи Міхала Здзіслава Замойського (бл. 1679—1735)
Джерела
- Мицик Ю. Вишневецькі [ 2 червня 2016 у Wayback Machine.] // Енциклопедія історії України : у 10 т. / редкол.: В. А. Смолій (голова) та ін. ; Інститут історії України НАН України. — К. : Наукова думка, 2003. — Т. 1 : А — В. — С. 519—520. — .
- Anusik Z. O książętach Wiśniowieckich i czasach, w których żyli. Suplement do monografii rodu // Przegląd nauk historycznych. — 2009 (R. VIII). — № 2. — S. 149—244. (пол.)
- Niesiecki K. Korona Polska przy Złotey Wolności Starożytnemi Wszystkich Kathedr, Prowincyi y Rycerstwa Kleynotami Heroicznym Męstwem y odwagą, Naywyższemi Honorami a naypierwey Cnotą, Pobożnością y Swiątobliwością Ozdobiona… [ 9 серпня 2014 у Wayback Machine.] — Lwów : w drukarni Collegium Lwowskiego Societatis Jesu, 1743. — T. IV. — 820 s. — S. 553. (пол.)
Примітки
- Senatorowie i dygnitarze Wielkiego Księstwa Litewskiego 1386—1795 / за ред. J. Wolff — Kraków: 1885. — С. 152.
- S....ki Dostojnicy Litewscy: rozbiór krytyczny i uzupełnienie dzieła Józefa Wolffa "Senatorowie i dygnitarze Wielkiego Księstwa Litewskiego (1388―1795)", Kraków, 1885 // Ateneum: Pismo naukowe i literackie — Warszawa: 1886. — С. 9. — 16 с.
- Senatorowie i dygnitarze Wielkiego Księstwa Litewskiego 1386—1795 / за ред. J. Wolff — Kraków: 1885. — С. 153.
- Senatorowie i dygnitarze Wielkiego Księstwa Litewskiego 1386—1795 / за ред. J. Wolff — Kraków: 1885. — С. 157.
- Senatorowie i dygnitarze Wielkiego Księstwa Litewskiego 1386—1795 / за ред. J. Wolff — Kraków: 1885. — С. 83.
- Senatorowie i dygnitarze Wielkiego Księstwa Litewskiego 1386—1795 / за ред. J. Wolff — Kraków: 1885. — С. 162.
- Senatorowie i dygnitarze Wielkiego Księstwa Litewskiego 1386—1795 / за ред. J. Wolff — Kraków: 1885. — С. 76.
- Urzędnicy Wielkiego Księstwa Litewskiego. Spisy, t. VIII, Ziemia brzeska i województwo brzeskie XIV‒XVIII wiek / за ред. A. Rachuba — Warszawa: 2020. — С. 306. —
- Senatorowie i dygnitarze Wielkiego Księstwa Litewskiego 1386—1795 / за ред. J. Wolff — Kraków: 1885. — С. 75–76.
- Urzędnicy Wielkiego Księstwa Litewskiego. Spisy, t. VIII, Ziemia brzeska i województwo brzeskie XIV‒XVIII wiek / за ред. A. Rachuba — Warszawa: 2020. — С. 326. —
- . Архів оригіналу за 5 лютого 2016. Процитовано 16 липня 2014.
- Boniecki A. Herbarz polski: wiadomości historyczno-genealogiczne o rodach szlacheckich[недоступне посилання з листопадаа 2019]. — Warszawa : Warszawskie Towarzystwo Akcyjne Artystyczno-Wydawnicze, 1901. — Cz. 1. — T. 4. — S. 351. (пол.)
Посилання
- Галицький сайт. Вишневецький замок [ 4 березня 2016 у Wayback Machine.]
- Експерт
Попередник Казимир Домінік Оґіньський | ![]() | (Воєвода віленський) 1735-1744 | ![]() | Наступник Михайло Казимир Радзивілл «Рибонька» |
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет