Azərbaycanca
Беларускі
Dansk
Deutsch
Española
Français
Indonesia
Italiana
日本語
Қазақ
Lietuvos
Nederlands
Português
Русский
සිංහල
แบบไทย
Türkçe
Українська
中國人
United State
Afrikaans
Жмудь, також Жема́йтія (лит. Žemaitija, жумуд. Žemaitėjė) — регіон на північному заході Литви, на березі Балтійського моря. Історична батьківщина жмудинів, носіїв жмудської мови, діалекту литовської. Займає терени Тельшайського і Шяуляйського повіту. У Середньовіччі стало Жмудським князівством, що було інкорпороване до Великого князівства Литовського й перетворене на староство. Центральне місто — Тяльшяй. Найбільше місто — Шяуляй. Площа — близько 21 тис. км². Населення — близько 500 тис. осіб.
| Жмудь | |||||
|---|---|---|---|---|---|
| лит. Žemaitija | |||||
| |||||
 | |||||
| Розташування Жемайтії в межах Литовської Республіки | |||||
| Адм. центр | Тельшяй | ||||
| Найбільше місто | Шяуляй | ||||
| Країна | Литва | ||||
| Номерний знак | LT | ||||
| Офіційна мова | Жмудське | ||||
| Населення | |||||
| - повне | ≈ 0,5 млн. | ||||
| Площа | |||||
| - повна | ≈ 21 000 км² км² | ||||
| Часовий пояс | UTC +2 | ||||
| Вебсайт | samogitia.mch.mii.lt | ||||
 | |||||
| |||||
Назва
- Жема́йтія (лит. Žemaitija, жмуд. Žemaitėjė) — литовська назва
- Жемотська земля (ст.-укр. Жемотьская земля), Жемойтська земля (ст.-укр. Жемоитская земля), Жомойтська земля (ст.-укр. Жомоитская земля) — староукраїнська назва; походить від литовської, яка в перекладі слов'янською означає «Побережна земля».
- Жемоїть, або Жомойтія — староукраїнська назва
- Жмудь (пол. Żmudź, біл. Жмудзь) — польська назва, що походить від староукраїнської.
- Ни́жня Литва́
- Самейтія (нім. Sameiten, Samaythen) — стара німецька назва.
- Самогітія (лат. Samogitia), або Самогетія (лат. Samogetia) — латинські назви.
Історія
Жмудь (Жемайтія) в XIII і навіть у XIV століттях займала великий простір. Достовірна (писемна) історія Жмуді починається з XIII століття, з часу появи в сусідстві німців, і наповнена, головним чином, звістками про боротьбу з останніми, що тривала до початку XV століття.
У руських (українських) джерелах першу згадку про Жемайтію знаходим у Волинському літописі в подіях 1215–1219 років, коли до князя Романа Мстиславича приїхали посли від литовських та жемайтійських князів За літописом мирний договір прийняли обоє жемайтійських князів — Гердвілас і Вікінтас.
Перший наступ хрестоносців (1208—1236)
На початку XIII століття експансія німецьких херстоносців і поневолення почало загрожувати всім балтським племенам. Завойовники намагалися силою навернути місцеве населення до католицтва і, з часом, підкорили цілий ряд племен. Однак жемайти вперто та довго відстоювали свою релігію та свою незалежність від німців; у їх країні знаходилося литовське святилище Ромува, і гнані з Литви волхви знаходили у них притулок ще в XV столітті. Окрім того, Жемайтія була ретельною берегинею національних переказів і звичаїв, ревно відстоювала їх проти всіх спроб великих князів литовських ввести будь-які нововведення.
Після підкорення естів, хрестоностці пішли війною на земгалів (1219—1290), які жили на південь і на захід від Даугави. Земгали були етнічно споріднені з жемайтами і пов'язані з ними політично. Відтак, жемайти і литовці часто виступали їх союзниками у боротьбі із завойовниками. У відповідь у 1234 хрестоносці Тевтонського ордену і меченосців оголосили об'єднання у «вічну лігу», направлену проти жемайтів і литовців, після чого набіги на них хрестоносців почастішали.
У другій половині літа 1236 року був організований хрестовий похід на Жемайтію, у якому брав участь Орден мечоносців та лицарі із Західної Європи. У війську хрестоносців були також християнізовані ести, ліви, латгали, а також 200 вояків із Пскова. Але об'єднане військо жемайтів і земгалів на чолі з князем Вікінтом здобуло важливу перемогу при Сауле. Орден мечоносців був дуже послаблений поразкою і просування загарбників було тимчасово зупинено.
Другий наступ хрестоносців (1250—1261)
У 1250 Лівонський орден організував черговий великий похід на землі литовців і жемайтів. Великому князю Міндовгу вдалося зупинити хрестоносців лише шляхом підкупу їхнього магістра (англ. Andreas von Stierland) та значними поступками.
В 1251 Міндовг пішов війною на непокірного жемайтіського князя Вікінта і взяв в облогу його столицю — замок Твиреметь (суч. Тверай). Але захопити замок не зміг і був змушений відступити.
За договором 1253, литовський князь Міндовг отримав титул короля, але віддав частину Жемантії Лівонському ордену. Втім, жемайти не скорилися: у 1255 рада жемайтійських князів обрала своїм лідером князя , який розпочав енергійну боротьбу проти хрестоносців. В той час, як Міндовг прийняв християнство (1251) і визнав зверхність Папи Римського, жемайтіські князі міцно трималися своїх традицій язичництва і продовжували опиратися завойовникам.
У 1259, після спустошення Литви монголами, князь Міндовг вимушено відмовився від прав на всю Жемайтію на користь хрестоносців. Однак, жемайти підняли повстання і на чолі з князем Альмінасом завдали лицарям Лівонського ордену поразки у [en]. Цю битву самі хрестоносці оцінили як восьму найважчу поразку за всю історію ордену. В битві загинуло 33 лицарі та багато простих воїнів.
Наступного року жемайти перейшли у наступ і завдали хрестоносцям Тевтонського ордену поразки біля озера Дурбе (1260). В битві загинуло багато простих вояків та 150 з 200 лицарів ордену, включаючи магістра Буркхарда фон Горнгаузена і маршала . Ще близько 15-ти лицарів потрапили в полон. Після цього повстання підтримали князь Тройнат та король Міндовг і за допомогою литовців жемайти і курші звільнилися від влади лівонських лицарів (1261).
Важка поразка дуже послабила Тевтонський орден, що спричинило численні повстання підкорених балтських народів, в першу чергу, прусів. Завдяки цим перемогам було зупинено просування німецьких лицарів на два десятиліття, що дало змогу зміцнитися Литовській державі.
100-літня війна з Тевтонським орденом (1283—1411)
З 1283 розпочинається 100-літня війна вже з Тевтонським орденом. Особливо часті і небезпечні були напади німців у XIV столітті, лише за Кейстута вони перейшли в партизанську війну. Після смерті Кейстута 1382 року великий князь литовський Ягайло віддав Жмудь лівонцям; але жмуди незабаром повстали і скинули цю залежність. 1398 року за Салинським договором Жмудь знову була віддана лівонцям Вітовтом, який повернув її німцям вдруге після повстання 1400—1401 років.
Автономія у складі ВКЛ (1411—1795)
Після 1410 року закінчилися вторгнення Тевтонського ордену у Жмудь зв'язку з її приєднанням до Литви. Вітовт і Ягайло почали посилено насаджувати тут християнство, що внаслідок опору жителів затверджується остаточно тільки у XVI столітті за допомогою єзуїтів.
Тут існувала особлива автономна одиниця — Жмудське староство. Із самого початку Жемайтія мала особливого князя, в основному підручного великого князя литовського; столицею його були . Привілей 1441 року легалізував автономію Жемайтії — відтоді староста став призначатися лише за згодою місцевої шляхти і лише з місцевих мешканців. 1495 року великий князь Олександр Ягеллончик дав Жмуді «земельний привілей» (руською мовою), що стало початком утворення станів у країні. За привілеєм 1495 року жемайти отримали право обирати старосту (великий князь лише затверджував його), мати власний суд, великий князь отримав заборону засновувати нові маєтки на Жемайтії. Навіть після судово-адміністративної реформи 1566 року Жмудь зберегла свою автономію як староство, яким було і перед тим. 1575 року Жемайтію почали іменувати князівством
У складі Російської імперії (1795—1917)
1795 року після Третього поділу Речі Посполитої більшу частину Литви окупувала Російська імперія, незначна частина Жемайтії відійшла до Прусського королівства (південно-східні райони). Невдовзі Жмудь було приєднано до Литовської, з 1801 року увійшла до складу Віленської, і 1843 року до Ковенської губерній.
XX—XXI століття
З 1918 року землі Жемайтії входили до складу міжвоєнної Литовської республіки (1918—1940), а столиця колишньої Ковенської губернії (Жмуді), місто Каунас (Ковно, пол. Kowno), де-юре став центром нової держави. 3 серпня 1940 року після окупації СРСР Литви відбулося подальше нівелювання регіональних особливостей і введення російської мови в освітній процес і державний ужиток. Після відновлення Литвою незалежності 1990 року (вихід з СРСР) Жемайтію продовжили розглядати виключно як етнографічний (етнокультурний) регіон на північному заході країни, жителі якого говорять одним із двох діалектів литовської мови — жмудським. Межі етнографічного регіону не збігаються з межами Жемайтійського староства, Жемайтійського єпископства, Ковенської губернії або із сучасними адміністративними кордонами Литовської республіки, але були визначені на підставі поширення жемайтського діалекту. Найбільшим містом етнографічного регіону є Шяуляй, а історичною столицею — місто Тельшяй.
Див. також
Адміністративний поділ
Примітки
- Лѣтописець Великого князьства Литовъского и Жомоицьского [ 8 липня 2020 у Wayback Machine.] (за рукописом Красинського; ПСРЛ, Т. 35)
- ЭСБЕ та 1890—1907, с. 27, Жмудь.
- У рік 6723 [1215]. У той же час за Божим повелінням прислали князі литовські [послів] до великої княгині Романової, і до Данила, і до Василька, мир даючи. А жемайтські князі. — [це] Єрдивил, Викинт. Галицько-Волинський літопис. Переклад Л. Махновця [ 16 травня 2013 у Wayback Machine.]
- Хроніка Стрийковського, 1582, том 1.
- ПАКАЛЕННЕ ПЕРШАЕ: МІНДОЎГ (1230-ыя - 1250-ыя гады). Персональный сайт белорусского историка Вячеслава Носевича (біл.). Процитовано 30 грудня 2023.
- The Crusades: An Encyclopedia, 2006, page 643, «Mindaugas».
- Dr. Edvardas GUDAVIČIUS. Treniota //«Voruta» Nr. 5 (23) 1991 m. kovo 1-15 d.(лит.)
- А.Бумблаускас, А.Ейдинтас, А.Кулакаускас, М.Тамошайтис. Історія Литви кожному. — К.: «Балтія-Друк», 2018. — сс. 42-43.
Джерела
Довідники
- Mindaugas (d. 1263). — Alan V. Murray. The Crusades: An Encyclopedia. — ABC-CLIO, 2006. — 1314 с. — . (англ.)
- Жмудь // Энциклопедический словарь : в 86 т. (82 т. и 4 доп.). — СПб. : Ф. А. Брокгауз, И. А. Ефрон, 1890—1907.
Книжки
- А.Бумблаускас, А.Ейдинтас, А.Кулакаускас, М.Тамошайтис. Історія Литви кожному. — К.: «Балтія-Друк», 2018. — сс. 38-46.
- Гудавичюс Э. Том I: С древнейших времен до 1569 года // История Литвы. Том I. — М : Фонд имени И. Д.Сытина, BALTRUS, 2005. — Т. 1. — 680 с. — . (рос.)
Історичні джерела
- Галицько-Волинський літопис. Іпатіївський список [ 16 березня 2015 у Wayback Machine.]
- Мацей Стрийковський. Хроніка польська, литовська, жмудська і всієї Русі. — Королевець (нині Калінінград, РФ), 1582. Переклад російською мовою (Игнатьев А., 2014)
 | Це незавершена стаття з історії Литви. Ви можете проєкту, виправивши або дописавши її. |
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Zhmud takozh Zhema jtiya lit Zemaitija zhumud Zemaiteje region na pivnichnomu zahodi Litvi na berezi Baltijskogo morya Istorichna batkivshina zhmudiniv nosiyiv zhmudskoyi movi dialektu litovskoyi Zajmaye tereni Telshajskogo i Shyaulyajskogo povitu U Serednovichchi stalo Zhmudskim knyazivstvom sho bulo inkorporovane do Velikogo knyazivstva Litovskogo j peretvorene na starostvo Centralne misto Tyalshyaj Najbilshe misto Shyaulyaj Plosha blizko 21 tis km Naselennya blizko 500 tis osib Zhmudlit ZemaitijaGerb PraporRoztashuvannya Zhemajtiyi v mezhah Litovskoyi RespublikiRoztashuvannya Zhemajtiyi v mezhah Litovskoyi RespublikiAdm centr TelshyajNajbilshe misto ShyaulyajKrayina LitvaNomernij znak LTOficijna mova ZhmudskeNaselennya povne 0 5 mln Plosha povna 21 000 km km Chasovij poyas UTC 2Vebsajt samogitia mch mii ltVikishovishe maye multimedijni dani za temoyu ZhmudNazvaZhema jtiya lit Zemaitija zhmud Zemaiteje litovska nazva Zhemotska zemlya st ukr Zhemotskaya zemlya Zhemojtska zemlya st ukr Zhemoitskaya zemlya Zhomojtska zemlya st ukr Zhomoitskaya zemlya staroukrayinska nazva pohodit vid litovskoyi yaka v perekladi slov yanskoyu oznachaye Poberezhna zemlya Zhemoyit abo Zhomojtiya staroukrayinska nazva Zhmud pol Zmudz bil Zhmudz polska nazva sho pohodit vid staroukrayinskoyi Ni zhnya Litva Samejtiya nim Sameiten Samaythen stara nimecka nazva Samogitiya lat Samogitia abo Samogetiya lat Samogetia latinski nazvi IstoriyaZhmud Zhemajtiya v XIII i navit u XIV stolittyah zajmala velikij prostir Dostovirna pisemna istoriya Zhmudi pochinayetsya z XIII stolittya z chasu poyavi v susidstvi nimciv i napovnena golovnim chinom zvistkami pro borotbu z ostannimi sho trivala do pochatku XV stolittya U ruskih ukrayinskih dzherelah pershu zgadku pro Zhemajtiyu znahodim u Volinskomu litopisi v podiyah 1215 1219 rokiv koli do knyazya Romana Mstislavicha priyihali posli vid litovskih ta zhemajtijskih knyaziv Za litopisom mirnij dogovir prijnyali oboye zhemajtijskih knyaziv Gerdvilas i Vikintas Pershij nastup hrestonosciv 1208 1236 Na pochatku XIII stolittya ekspansiya nimeckih herstonosciv i ponevolennya pochalo zagrozhuvati vsim baltskim plemenam Zavojovniki namagalisya siloyu navernuti misceve naselennya do katolictva i z chasom pidkorili cilij ryad plemen Odnak zhemajti vperto ta dovgo vidstoyuvali svoyu religiyu ta svoyu nezalezhnist vid nimciv u yih krayini znahodilosya litovske svyatilishe Romuva i gnani z Litvi volhvi znahodili u nih pritulok she v XV stolitti Okrim togo Zhemajtiya bula retelnoyu beregineyu nacionalnih perekaziv i zvichayiv revno vidstoyuvala yih proti vsih sprob velikih knyaziv litovskih vvesti bud yaki novovvedennya Pislya pidkorennya estiv hrestonostci pishli vijnoyu na zemgaliv 1219 1290 yaki zhili na pivden i na zahid vid Daugavi Zemgali buli etnichno sporidneni z zhemajtami i pov yazani z nimi politichno Vidtak zhemajti i litovci chasto vistupali yih soyuznikami u borotbi iz zavojovnikami U vidpovid u 1234 hrestonosci Tevtonskogo ordenu i mechenosciv ogolosili ob yednannya u vichnu ligu napravlenu proti zhemajtiv i litovciv pislya chogo nabigi na nih hrestonosciv pochastishali U drugij polovini lita 1236 roku buv organizovanij hrestovij pohid na Zhemajtiyu u yakomu brav uchast Orden mechonosciv ta licari iz Zahidnoyi Yevropi U vijsku hrestonosciv buli takozh hristiyanizovani esti livi latgali a takozh 200 voyakiv iz Pskova Ale ob yednane vijsko zhemajtiv i zemgaliv na choli z knyazem Vikintom zdobulo vazhlivu peremogu pri Saule Orden mechonosciv buv duzhe poslablenij porazkoyu i prosuvannya zagarbnikiv bulo timchasovo zupineno Drugij nastup hrestonosciv 1250 1261 U 1250 Livonskij orden organizuvav chergovij velikij pohid na zemli litovciv i zhemajtiv Velikomu knyazyu Mindovgu vdalosya zupiniti hrestonosciv lishe shlyahom pidkupu yihnogo magistra angl Andreas von Stierland ta znachnimi postupkami V 1251 Mindovg pishov vijnoyu na nepokirnogo zhemajtiskogo knyazya Vikinta i vzyav v oblogu jogo stolicyu zamok Tviremet such Tveraj Ale zahopiti zamok ne zmig i buv zmushenij vidstupiti Za dogovorom 1253 litovskij knyaz Mindovg otrimav titul korolya ale viddav chastinu Zhemantiyi Livonskomu ordenu Vtim zhemajti ne skorilisya u 1255 rada zhemajtijskih knyaziv obrala svoyim liderom knyazya yakij rozpochav energijnu borotbu proti hrestonosciv V toj chas yak Mindovg prijnyav hristiyanstvo 1251 i viznav zverhnist Papi Rimskogo zhemajtiski knyazi micno trimalisya svoyih tradicij yazichnictva i prodovzhuvali opiratisya zavojovnikam U 1259 pislya spustoshennya Litvi mongolami knyaz Mindovg vimusheno vidmovivsya vid prav na vsyu Zhemajtiyu na korist hrestonosciv Odnak zhemajti pidnyali povstannya i na choli z knyazem Alminasom zavdali licaryam Livonskogo ordenu porazki u en Cyu bitvu sami hrestonosci ocinili yak vosmu najvazhchu porazku za vsyu istoriyu ordenu V bitvi zaginulo 33 licari ta bagato prostih voyiniv Nastupnogo roku zhemajti perejshli u nastup i zavdali hrestonoscyam Tevtonskogo ordenu porazki bilya ozera Durbe 1260 V bitvi zaginulo bagato prostih voyakiv ta 150 z 200 licariv ordenu vklyuchayuchi magistra Burkharda fon Gorngauzena i marshala She blizko 15 ti licariv potrapili v polon Pislya cogo povstannya pidtrimali knyaz Trojnat ta korol Mindovg i za dopomogoyu litovciv zhemajti i kurshi zvilnilisya vid vladi livonskih licariv 1261 Vazhka porazka duzhe poslabila Tevtonskij orden sho sprichinilo chislenni povstannya pidkorenih baltskih narodiv v pershu chergu prusiv Zavdyaki cim peremogam bulo zupineno prosuvannya nimeckih licariv na dva desyatilittya sho dalo zmogu zmicnitisya Litovskij derzhavi 100 litnya vijna z Tevtonskim ordenom 1283 1411 Z 1283 rozpochinayetsya 100 litnya vijna vzhe z Tevtonskim ordenom Osoblivo chasti i nebezpechni buli napadi nimciv u XIV stolitti lishe za Kejstuta voni perejshli v partizansku vijnu Pislya smerti Kejstuta 1382 roku velikij knyaz litovskij Yagajlo viddav Zhmud livoncyam ale zhmudi nezabarom povstali i skinuli cyu zalezhnist 1398 roku za Salinskim dogovorom Zhmud znovu bula viddana livoncyam Vitovtom yakij povernuv yiyi nimcyam vdruge pislya povstannya 1400 1401 rokiv Avtonomiya u skladi VKL 1411 1795 Pislya 1410 roku zakinchilisya vtorgnennya Tevtonskogo ordenu u Zhmud zv yazku z yiyi priyednannyam do Litvi Vitovt i Yagajlo pochali posileno nasadzhuvati tut hristiyanstvo sho vnaslidok oporu zhiteliv zatverdzhuyetsya ostatochno tilki u XVI stolitti za dopomogoyu yezuyitiv Tut isnuvala osobliva avtonomna odinicya Zhmudske starostvo Iz samogo pochatku Zhemajtiya mala osoblivogo knyazya v osnovnomu pidruchnogo velikogo knyazya litovskogo stoliceyu jogo buli Privilej 1441 roku legalizuvav avtonomiyu Zhemajtiyi vidtodi starosta stav priznachatisya lishe za zgodoyu miscevoyi shlyahti i lishe z miscevih meshkanciv 1495 roku velikij knyaz Oleksandr Yagellonchik dav Zhmudi zemelnij privilej ruskoyu movoyu sho stalo pochatkom utvorennya staniv u krayini Za privileyem 1495 roku zhemajti otrimali pravo obirati starostu velikij knyaz lishe zatverdzhuvav jogo mati vlasnij sud velikij knyaz otrimav zaboronu zasnovuvati novi mayetki na Zhemajtiyi Navit pislya sudovo administrativnoyi reformi 1566 roku Zhmud zberegla svoyu avtonomiyu yak starostvo yakim bulo i pered tim 1575 roku Zhemajtiyu pochali imenuvati knyazivstvom U skladi Rosijskoyi imperiyi 1795 1917 1795 roku pislya Tretogo podilu Rechi Pospolitoyi bilshu chastinu Litvi okupuvala Rosijska imperiya neznachna chastina Zhemajtiyi vidijshla do Prusskogo korolivstva pivdenno shidni rajoni Nevdovzi Zhmud bulo priyednano do Litovskoyi z 1801 roku uvijshla do skladu Vilenskoyi i 1843 roku do Kovenskoyi gubernij XX XXI stolittya Z 1918 roku zemli Zhemajtiyi vhodili do skladu mizhvoyennoyi Litovskoyi respubliki 1918 1940 a stolicya kolishnoyi Kovenskoyi guberniyi Zhmudi misto Kaunas Kovno pol Kowno de yure stav centrom novoyi derzhavi 3 serpnya 1940 roku pislya okupaciyi SRSR Litvi vidbulosya podalshe nivelyuvannya regionalnih osoblivostej i vvedennya rosijskoyi movi v osvitnij proces i derzhavnij uzhitok Pislya vidnovlennya Litvoyu nezalezhnosti 1990 roku vihid z SRSR Zhemajtiyu prodovzhili rozglyadati viklyuchno yak etnografichnij etnokulturnij region na pivnichnomu zahodi krayini zhiteli yakogo govoryat odnim iz dvoh dialektiv litovskoyi movi zhmudskim Mezhi etnografichnogo regionu ne zbigayutsya z mezhami Zhemajtijskogo starostva Zhemajtijskogo yepiskopstva Kovenskoyi guberniyi abo iz suchasnimi administrativnimi kordonami Litovskoyi respubliki ale buli viznacheni na pidstavi poshirennya zhemajtskogo dialektu Najbilshim mistom etnografichnogo regionu ye Shyaulyaj a istorichnoyu stoliceyu misto Telshyaj Div takozhZhemajtijske knyazivstvoAdministrativnij podilTelshyajskij povit Shyaulyajskij povitPrimitkiLѣtopisec Velikogo knyazstva Litovskogo i Zhomoicskogo 8 lipnya 2020 u Wayback Machine za rukopisom Krasinskogo PSRL T 35 ESBE ta 1890 1907 s 27 Zhmud U rik 6723 1215 U toj zhe chas za Bozhim povelinnyam prislali knyazi litovski posliv do velikoyi knyagini Romanovoyi i do Danila i do Vasilka mir dayuchi A zhemajtski knyazi ce Yerdivil Vikint Galicko Volinskij litopis Pereklad L Mahnovcya 16 travnya 2013 u Wayback Machine Hronika Strijkovskogo 1582 tom 1 PAKALENNE PERShAE MINDOЎG 1230 yya 1250 yya gady Personalnyj sajt belorusskogo istorika Vyacheslava Nosevicha bil Procitovano 30 grudnya 2023 The Crusades An Encyclopedia 2006 page 643 Mindaugas Dr Edvardas GUDAVICIUS Treniota Voruta Nr 5 23 1991 m kovo 1 15 d lit A Bumblauskas A Ejdintas A Kulakauskas M Tamoshajtis Istoriya Litvi kozhnomu K Baltiya Druk 2018 ss 42 43 DzherelaDovidniki Mindaugas d 1263 Alan V Murray The Crusades An Encyclopedia ABC CLIO 2006 1314 s ISBN 978 1576078624 angl Zhmud Enciklopedicheskij slovar v 86 t 82 t i 4 dop SPb F A Brokgauz I A Efron 1890 1907 Knizhki A Bumblauskas A Ejdintas A Kulakauskas M Tamoshajtis Istoriya Litvi kozhnomu K Baltiya Druk 2018 ss 38 46 Gudavichyus E Tom I S drevnejshih vremen do 1569 goda Istoriya Litvy Tom I M Fond imeni I D Sytina BALTRUS 2005 T 1 680 s ISBN 5 94953 029 2 ros Istorichni dzherela Galicko Volinskij litopis Ipatiyivskij spisok 16 bereznya 2015 u Wayback Machine Macej Strijkovskij Hronika polska litovska zhmudska i vsiyeyi Rusi Korolevec nini Kaliningrad RF 1582 Pereklad rosijskoyu movoyu Ignatev A 2014 Ce nezavershena stattya z istoriyi Litvi Vi mozhete dopomogti proyektu vipravivshi abo dopisavshi yiyi