Azərbaycanca
Беларускі
Dansk
Deutsch
Española
Français
Indonesia
Italiana
日本語
Қазақ
Lietuvos
Nederlands
Português
Русский
සිංහල
แบบไทย
Türkçe
Українська
中國人
United State
Afrikaans
Земга́ли (латис. zemgaļi; лит. žiemgaliai) або Семига́ли (лат. semigalli, нім. Semgallen) — у X—XV століттях одне із балтських латиських племен. Мешкали в Семигалії (Земгалії), краю на півдні сучасної Латвії та півночі Литви, у басейні річок Лієлупе, Мемеле, Муса, на лівому березі Західної Двіни. Носії земгальської мови. Керувалися князями. Найбільші поселення — , Добеле, . Мали тісні мовні та культурні зв'язки із литовським племенем жмудинів (жемайтів). У руських джерелах називаються зиміголою (дав.-рус. зимѣгола). У 1219–1290 роках вели тривалу визвольну війну проти німецьких колоністів та хрестоносців. Наприкінці ХІІІ століття підкорені Лівонським орденом, частково переселені до Курляндії. У XV столітті разом із сусідніми балтійськими латгалами, куршами, селами, а також угро-фінськими лівами увійшли до складу нового латиського етносу. Наприкінці XIV — початку XV століття частина земгалів, що під тиском німців переселилися до Литви, стали частиною литовського народу.
| Земгали | |
|---|---|
 Балти в 1200 р. | |
| Близькі до: | |
| Мова | земгальська мова |
| Релігія | язичиники |
Історія
Князівства. Союзи
Земгали вперше постають в історичних джерелах в епоху вікінгів. У (ХІІ ст.) хроніст Саксон Граматик згадує, що легендарний герой-вікінг розбив у нижньому басейні Західної Двіни куршів, естів та земгалів. Руські літописи зазначають, що 1106 року земгали перемогли військо полоцького князя Рогволода Всеславича, що намагався підкорити Семигалію.
У ХІІ ст., з початоком німецької експансії в Лівонії, земгали мали декілька окремих князівств (вождівств), з центрами у містах-фортецях (Upmale), Добеле (Dobele), (Spārnene), (Dobe), (Rakte), (Silene) й (Tērvete).
Згідно з «Хронікою Лівонії», 1203 року земгали уклали союз із Ризьким єпископством проти лівів. Після замирення з останніми 1205 року земгальський князь Вестард отримав допомогу єпископа Альберта фон Буксгевдена й розбив 2-тисячне литовське військо при Роденпойсі; 1207 року він допоміг лівському князю-християнину Каупо відвоювати замок Турайда у лівів-язичників.
Земгальско-німецька війна
1219 року, в ході Лівонського хрестового походу, німці розпочали завоювання Семигалії, розірвавши німецько-земгальський союз. Вестард створив альянс із литовцями та куршами. 1228 року земгали атакували , основний форпост хрестоносців у дельті Західної Двіни. У відповідь німці помстилися й сплюндрували Семигалію. 1236 року об'єднане земигалсько-жмудське військо розбило німецький Орден мечоносців у битві при Сауле. Проте після регулярних хрестових походів до Семигалії німецький Лівонський орден підкорив земгалів у 1254 році.
1270 року литовський князь Тройден разом із земгалами атакував німецьку Лівонію та острів Езель. У битві при Карусе, що відбулася на замерзлій Ризькій затоці, балти розбили Лівонський орден й убили його магістра Отто фон Люттерберга. 1287 року земгали атакували замок і околиці Ікскюля й на зворотному шляху розбили лівонських хрестоноців на чолі із Вільгельмом фон Ніндорфом на річці .
1279 року земигали під проводом князя підняли повстання проти німців. Повсталих підтримав литовський князь Тройден. Того ж року союзне литовсько-земгальське військо перемогло Лівонський орден у битві при Ашерадені. У відповідь 1280 року німці на чолі із Конрадом фон Фойхтвангеном вдалися до тотального нищення господарства земгалів, спричинивши великий голод у Семигалії. Попри це земгали продовжували опір до 1290 року, коли Конрад фон Гаттштайн здобув останню земгальську фортецю . Згідно з «Римованою хронікою», близько 100 тисяч земгалів переселилося до Литовського князівства, звідки продовжили свою боротьбу проти німців. Останнє антинімецьке повстання земгалів спалахнуло 1321 року. Його придушили сили Лівонського ордену на чолі із Герхардом фон Йорком.
З XIV століття великі князі литовські прийняли титулатуру «князів і герцогів семигальських» (лат. princeps et dux Semigallie). Гедимін і Ольгерд за підтримки земгалів здійснювали походи до Лівонії. 1426 року Лівонський орден і Велике князівство Литовське поділили Семигалію між собою.
Галерея
-
![image]()
Руїни Тервете (2010) -
![image]()
Свяшенний камінь -
![image]()
Семигальський човен -
![image]()
Семигальське свято в Тервете
У літературі
На російську мову перекладена книга латиського письменника Лаймоніса Пурса «Палаюче городище» (видавництво «Liesma», 1972 (L.Purs «Degošais pilskalns»)), одна з книг тетралогії присвячена давній Семигалії. Вона розповідає про життя земгалів напередодні укладення миру з хрестоносцями в XIII ст.
Див. також
Примітки
- . Архів оригіналу за 27 квітня 2012. Процитовано 10 квітня 2017.
- М. І. Ермаловіч. Барыс Усяславіч // Энцыклапедыя гісторыі Беларусі. У 6 т. Т. 1: А — Беліца / Беларус. Энцыкл.; Рэдкал.: М. В. Біч і інш.; Прадм. М. Ткачова; Маст. Э. Э. Жакевіч. — Мн.: БелЭн, 1993. С. 315.
Посилання
- Каналі В., Степерманіс М. Історія Латвійської РСР. — Рига: Звайгзне, 1974.
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Zemga li latis zemgali lit ziemgaliai abo Semiga li lat semigalli nim Semgallen u X XV stolittyah odne iz baltskih latiskih plemen Meshkali v Semigaliyi Zemgaliyi krayu na pivdni suchasnoyi Latviyi ta pivnochi Litvi u basejni richok Liyelupe Memele Musa na livomu berezi Zahidnoyi Dvini Nosiyi zemgalskoyi movi Keruvalisya knyazyami Najbilshi poselennya Dobele Mali tisni movni ta kulturni zv yazki iz litovskim plemenem zhmudiniv zhemajtiv U ruskih dzherelah nazivayutsya zimigoloyu dav rus zimѣgola U 1219 1290 rokah veli trivalu vizvolnu vijnu proti nimeckih kolonistiv ta hrestonosciv Naprikinci HIII stolittya pidkoreni Livonskim ordenom chastkovo pereseleni do Kurlyandiyi U XV stolitti razom iz susidnimi baltijskimi latgalami kurshami selami a takozh ugro finskimi livami uvijshli do skladu novogo latiskogo etnosu Naprikinci XIV pochatku XV stolittya chastina zemgaliv sho pid tiskom nimciv pereselilisya do Litvi stali chastinoyu litovskogo narodu ZemgaliBalti v 1200 r Blizki do latishi kurshi latgali litovci zhmudini Mova zemgalska movaReligiya yazichinikiIstoriyaKnyazivstva Soyuzi Zemgalski knyazivstva Zemgali vpershe postayut v istorichnih dzherelah v epohu vikingiv U HII st hronist Sakson Gramatik zgaduye sho legendarnij geroj viking rozbiv u nizhnomu basejni Zahidnoyi Dvini kurshiv estiv ta zemgaliv Ruski litopisi zaznachayut sho 1106 roku zemgali peremogli vijsko polockogo knyazya Rogvoloda Vseslavicha sho namagavsya pidkoriti Semigaliyu U HII st z pochatokom nimeckoyi ekspansiyi v Livoniyi zemgali mali dekilka okremih knyazivstv vozhdivstv z centrami u mistah fortecyah Upmale Dobele Dobele Sparnene Dobe Rakte Silene j Tervete Zgidno z Hronikoyu Livoniyi 1203 roku zemgali uklali soyuz iz Rizkim yepiskopstvom proti liviv Pislya zamirennya z ostannimi 1205 roku zemgalskij knyaz Vestard otrimav dopomogu yepiskopa Alberta fon Buksgevdena j rozbiv 2 tisyachne litovske vijsko pri Rodenpojsi 1207 roku vin dopomig livskomu knyazyu hristiyaninu Kaupo vidvoyuvati zamok Turajda u liviv yazichnikiv Zemgalsko nimecka vijna Dvobij zemgala z hrestonoscem 1219 roku v hodi Livonskogo hrestovogo pohodu nimci rozpochali zavoyuvannya Semigaliyi rozirvavshi nimecko zemgalskij soyuz Vestard stvoriv alyans iz litovcyami ta kurshami 1228 roku zemgali atakuvali osnovnij forpost hrestonosciv u delti Zahidnoyi Dvini U vidpovid nimci pomstilisya j splyundruvali Semigaliyu 1236 roku ob yednane zemigalsko zhmudske vijsko rozbilo nimeckij Orden mechonosciv u bitvi pri Saule Prote pislya regulyarnih hrestovih pohodiv do Semigaliyi nimeckij Livonskij orden pidkoriv zemgaliv u 1254 roci 1270 roku litovskij knyaz Trojden razom iz zemgalami atakuvav nimecku Livoniyu ta ostriv Ezel U bitvi pri Karuse sho vidbulasya na zamerzlij Rizkij zatoci balti rozbili Livonskij orden j ubili jogo magistra Otto fon Lyutterberga 1287 roku zemgali atakuvali zamok i okolici Ikskyulya j na zvorotnomu shlyahu rozbili livonskih hrestonociv na choli iz Vilgelmom fon Nindorfom na richci Vidstup zemgaliv iz Sidrabene 1290 1279 roku zemigali pid provodom knyazya pidnyali povstannya proti nimciv Povstalih pidtrimav litovskij knyaz Trojden Togo zh roku soyuzne litovsko zemgalske vijsko peremoglo Livonskij orden u bitvi pri Asheradeni U vidpovid 1280 roku nimci na choli iz Konradom fon Fojhtvangenom vdalisya do totalnogo nishennya gospodarstva zemgaliv sprichinivshi velikij golod u Semigaliyi Popri ce zemgali prodovzhuvali opir do 1290 roku koli Konrad fon Gattshtajn zdobuv ostannyu zemgalsku fortecyu Zgidno z Rimovanoyu hronikoyu blizko 100 tisyach zemgaliv pereselilosya do Litovskogo knyazivstva zvidki prodovzhili svoyu borotbu proti nimciv Ostannye antinimecke povstannya zemgaliv spalahnulo 1321 roku Jogo pridushili sili Livonskogo ordenu na choli iz Gerhardom fon Jorkom Z XIV stolittya veliki knyazi litovski prijnyali titulaturu knyaziv i gercogiv semigalskih lat princeps et dux Semigallie Gedimin i Olgerd za pidtrimki zemgaliv zdijsnyuvali pohodi do Livoniyi 1426 roku Livonskij orden i Velike knyazivstvo Litovske podilili Semigaliyu mizh soboyu GalereyaRuyini Tervete 2010 Svyashennij kamin Semigalskij choven Semigalske svyato v TerveteU literaturiNa rosijsku movu perekladena kniga latiskogo pismennika Lajmonisa Pursa Palayuche gorodishe vidavnictvo Liesma 1972 L Purs Degosais pilskalns odna z knig tetralogiyi prisvyachena davnij Semigaliyi Vona rozpovidaye pro zhittya zemgaliv naperedodni ukladennya miru z hrestonoscyami v XIII st Div takozhZemgalska movaPrimitki Arhiv originalu za 27 kvitnya 2012 Procitovano 10 kvitnya 2017 M I Ermalovich Barys Usyaslavich Encyklapedyya gistoryi Belarusi U 6 t T 1 A Belica Belarus Encykl Redkal M V Bich i insh Pradm M Tkachova Mast E E Zhakevich Mn BelEn 1993 S 315 PosilannyaKanali V Stepermanis M Istoriya Latvijskoyi RSR Riga Zvajgzne 1974