Ка́упо (лів. Kaupo; ? — 22 вересня 1217) — лівський князь з Таарської (Турайдської) землі, господар замку Таара (Турайда, Торейда, Трейден). У «Хроніці Лівонії» згадується як «квазі-король і старший лівів Торейди» (лат. quasi rex et senior Lyvonum de Thoreida). Володів землями на правому березі річки Гауя. Був політичним опонентом лівського князя , що панував на лівому березі.
Каупо латис. Kaupo | ||
Пам'ятник Каупо | ||
| ||
---|---|---|
? — 22 вересня 1217 | ||
Попередник: | Вождь Ако | |
Наступник: | Весіке | |
Народження: | невідомо Лівонія | |
Смерть: | 22 вересня 1217 Вільянді, Естонія | |
Причина смерті: | загиблий у бою | |
Національність: | лів | |
Країна: | Латвія | |
Релігія: | католик |
Біографія
Пращур шляхетного роду (Лівів). Одним із перших лівських правителів прийняв християнство (бл. 1192 або 1200; ймовірно, від німецького католицького ченця-цистеріанця Теодоріха Трейденського; отримав хрещене ім’я — Яків (Якоб)). Був союзником німецьких колоністів та ризького єпископа Альберта фон Буксгевдена. У 1203—1204 рр. у супроводі Теодоріха відвідав Німеччину і Рим. Був на аудієнції папи римського Інокентія ІІІ (1203), який надав йому щедрі подарунки і лицарський титул з прізвищем Ліве. 1206 року втратив свої володіння внаслідок повстання лівів під проводом , який захопив Таарську землю й спалив княжий замок; повернув отчину завдяки німецькій військовій допомозі (1212). Брав участь у хрестових походах проти балтів та естів. Допоміг рижанам зняти куршів (1210), відзначився у та (1210; в останній втратив свого сина Бертольда). Під час 1212 року безуспішно намагався замирити єпископа Альберта з балтійськими племенами. Здійснив виправи до (1211) та (1211). Отримав тяжке поранення в бою при з естами князя Лембіту (21 вересня 1217); помер наступного дня. Похований у Крімулдській церкві. Заповідав своє майно Католицькій церкві у Лівонії; його нащадки були васалами ризьких єпископів. В романтичній історіографії ХІХ ст. оцінювався по-різному: як зрадник власного народу і німецький запроданць, або як видатний діяч, що прагнув долучити свій народ до надбань християнської європейської цивілізації. Сучасні історики відзначають, що німці використовували Каупо для утвердження своїх позицій в Лівонії; так само і лівський князь користувався їхньою військово-політичною потугою для консолідації особистої влади серед лівів.
Примітки
- . Архів оригіналу за 14 квітня 2017. Процитовано 14 квітня 2017.
- . Архів оригіналу за 14 квітня 2017. Процитовано 14 квітня 2017.
{{}}
: Обслуговування CS1: Сторінки з текстом «archived copy» як значення параметру title () - Heinrici Chronicon Livoniae... VII: 3; VIII 2.
- Heinrici Chronicon Livoniae... X 10; X 13.
- Heinrici Chronicon Livoniae... XXI: 4.
Джерела
- Heinrici Chronicon Livoniae / Heinrichs Livländische Chronik. (Monumenta Germaniae Historica; SS rer. Germ.; 31). Leonid Arbusow, Albert Bauer (Hrsg.) 2. Auflage. Hahn, Hannover, 1955.
- Arbusov, Leonid. Grundriss der Geschichte Liv-, Est- und Kurlands. — Riga: Jonck und Poliewsky, 1918.
- Indriķa hronika. Tulk.: Feldhūns, Ā.; Priekšv. Un koment. Mugurēvičs, Ē. Rīga: Zinātne, 1993. (VII, 4. XI 3. IX 3. XV 3. IV 4. I 10. XII 5.6. VIII 3. X 10. 14. XXI 2. Xa 13. XIV 5.8.10. XV 1.2.7. XVI 3. XXI 4)
- Šterns, I. Kaupo - Senlatvijas trimdinieks. Latvijas Zinātņu Akadēmijas Vēstis. 1998. 3, 12.-13.lpp.
- Zemītis, G. Kaupo - nodevējs vai laikmeta pretrunu upuris? Pārrunu kārtībā. Latvijas Zinātņu Akadēmijas Vēstis. 1995. 11/12, 27.-33.lpp.
- Caesarii Heisterbacensis Miracula I. 32, p. 49 (ed. Romae 1901), Bruiningk, Livl. Gueterurkunden (II nr. 5.p.6)
- Moora H. Eesti biograafiline leksikon (II) 1927. S. 209-210.
- Kenkman R. Sitzungsberichte der Gelehrten Estnischen Gesellschaft. Dorpat, 1931. S. 202-251.
Посилання
- Kaupo,
- Kaupo, Historia.lv [ 24 лютого 2014 у Wayback Machine.]
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Ka upo liv Kaupo 22 veresnya 1217 livskij knyaz z Taarskoyi Turajdskoyi zemli gospodar zamku Taara Turajda Torejda Trejden U Hronici Livoniyi zgaduyetsya yak kvazi korol i starshij liviv Torejdi lat quasi rex et senior Lyvonum de Thoreida Volodiv zemlyami na pravomu berezi richki Gauya Buv politichnim oponentom livskogo knyazya sho panuvav na livomu berezi Kaupo latis KaupoKaupoPam yatnik Kaupotaarskij turajdskij knyaz 22 veresnya 1217Poperednik Vozhd AkoNastupnik Vesike Narodzhennya nevidomo LivoniyaSmert 22 veresnya 1217 1217 09 22 Vilyandi EstoniyaPrichina smerti zagiblij u boyuNacionalnist livKrayina LatviyaReligiya katolikBiografiyaPrashur shlyahetnogo rodu Liviv Odnim iz pershih livskih praviteliv prijnyav hristiyanstvo bl 1192 abo 1200 jmovirno vid nimeckogo katolickogo chencya cisteriancya Teodoriha Trejdenskogo otrimav hreshene im ya Yakiv Yakob Buv soyuznikom nimeckih kolonistiv ta rizkogo yepiskopa Alberta fon Buksgevdena U 1203 1204 rr u suprovodi Teodoriha vidvidav Nimechchinu i Rim Buv na audiyenciyi papi rimskogo Inokentiya III 1203 yakij nadav jomu shedri podarunki i licarskij titul z prizvishem Live 1206 roku vtrativ svoyi volodinnya vnaslidok povstannya liviv pid provodom yakij zahopiv Taarsku zemlyu j spaliv knyazhij zamok povernuv otchinu zavdyaki nimeckij vijskovij dopomozi 1212 Brav uchast u hrestovih pohodah proti baltiv ta estiv Dopomig rizhanam znyati kurshiv 1210 vidznachivsya u ta 1210 v ostannij vtrativ svogo sina Bertolda Pid chas 1212 roku bezuspishno namagavsya zamiriti yepiskopa Alberta z baltijskimi plemenami Zdijsniv vipravi do 1211 ta 1211 Otrimav tyazhke poranennya v boyu pri z estami knyazya Lembitu 21 veresnya 1217 pomer nastupnogo dnya Pohovanij u Krimuldskij cerkvi Zapovidav svoye majno Katolickij cerkvi u Livoniyi jogo nashadki buli vasalami rizkih yepiskopiv V romantichnij istoriografiyi HIH st ocinyuvavsya po riznomu yak zradnik vlasnogo narodu i nimeckij zaprodanc abo yak vidatnij diyach sho pragnuv doluchiti svij narod do nadban hristiyanskoyi yevropejskoyi civilizaciyi Suchasni istoriki vidznachayut sho nimci vikoristovuvali Kaupo dlya utverdzhennya svoyih pozicij v Livoniyi tak samo i livskij knyaz koristuvavsya yihnoyu vijskovo politichnoyu potugoyu dlya konsolidaciyi osobistoyi vladi sered liviv Primitki Arhiv originalu za 14 kvitnya 2017 Procitovano 14 kvitnya 2017 Arhiv originalu za 14 kvitnya 2017 Procitovano 14 kvitnya 2017 a href wiki D0 A8 D0 B0 D0 B1 D0 BB D0 BE D0 BD Cite web title Shablon Cite web cite web a Obslugovuvannya CS1 Storinki z tekstom archived copy yak znachennya parametru title posilannya Heinrici Chronicon Livoniae VII 3 VIII 2 Heinrici Chronicon Livoniae X 10 X 13 Heinrici Chronicon Livoniae XXI 4 DzherelaHeinrici Chronicon Livoniae Heinrichs Livlandische Chronik Monumenta Germaniae Historica SS rer Germ 31 Leonid Arbusow Albert Bauer Hrsg 2 Auflage Hahn Hannover 1955 Arbusov Leonid Grundriss der Geschichte Liv Est und Kurlands Riga Jonck und Poliewsky 1918 Indrika hronika Tulk Feldhuns A Prieksv Un koment Mugurevics E Riga Zinatne 1993 VII 4 XI 3 IX 3 XV 3 IV 4 I 10 XII 5 6 VIII 3 X 10 14 XXI 2 Xa 13 XIV 5 8 10 XV 1 2 7 XVI 3 XXI 4 Sterns I Kaupo Senlatvijas trimdinieks Latvijas Zinatnu Akademijas Vestis 1998 3 12 13 lpp Zemitis G Kaupo nodevejs vai laikmeta pretrunu upuris Parrunu kartiba Latvijas Zinatnu Akademijas Vestis 1995 11 12 27 33 lpp Caesarii Heisterbacensis Miracula I 32 p 49 ed Romae 1901 Bruiningk Livl Gueterurkunden II nr 5 p 6 Moora H Eesti biograafiline leksikon II 1927 S 209 210 Kenkman R Sitzungsberichte der Gelehrten Estnischen Gesellschaft Dorpat 1931 S 202 251 PosilannyaKaupo Kaupo Historia lv 24 lyutogo 2014 u Wayback Machine