Azərbaycanca
Беларускі
Dansk
Deutsch
Española
Français
Indonesia
Italiana
日本語
Қазақ
Lietuvos
Nederlands
Português
Русский
සිංහල
แบบไทย
Türkçe
Українська
中國人
United State
Afrikaans
Координати: 57°10′56″ пн. ш. 24°51′01″ сх. д. / 57.18222° пн. ш. 24.85028° сх. д.
Тура́йдський за́мок (латис. Turaidas pils), або Тре́йденський за́мок (нім. Schloss Treiden) — німецький цегляний замок в Лівонії (сучасна Латвія, Сігулдський край, місто Сігулда, місцевість Турайда). Заснований 1214 року за наказом ризького єпископа Альберта фон Буксгевдена як форпост в лівській Турайдській землі (Трейдені). Завершений у XVI столітті. Згорів 1776 року. Сучасний вигляд — реставрація 1973 року.
| Турайдський замок | |
|---|---|
 | |
57°10′56″ пн. ш. 24°51′01″ сх. д. / 57.18222° пн. ш. 24.85028° сх. д. | |
| Тип | замок |
| Статус спадщини | Q23931115?[1] |
| Країна |  Латвія |
| Розташування | Сігулдський край, Сігулда, Турайда |
| Архітектурний стиль | готика |
| Матеріал | цегла |
| Засновано | 1214 |
| Перша згадка | 1214 |
| Будівництво | 1214 — XVI століття |
| Стан | Частково відновлений |
| Сайт | Вебсайт Турайди Турайдский музей-заповідник |
  Турайдський замок (Латвія) | |
 Турайдський замок у Вікісховищі | |
Історія
Побудований на місці зруйнованого лівами дерев'яного замку лівського князя Каупо. Замок будувався поступово (до XVI століття) і був однією з резиденцій ризького єпископа. Після розпаду Лівонської держави — частиною власності маєтку Турайда.
Замок згорів під час пожежі в 1776 році і більше не був відновлений. У дворі побудували житловий будинок для власників маєтку.
Романтичні руїни привертали увагу туристів XVIII і XIX століть . В 1936 році тут була вибудувана оглядовий майданчик у круглій башті. Відтворення замку було розпочато в 1953 році. В 1973 році почалися археологічні дослідження, реставрація та реконструкція замка, які тривають вже більше 25 років. Серед приблизно п'яти тисяч старовинних знахідок, зроблених в ході археологічних розкопок, найцікавішими представляються кілька древніх печей, пивоварня, лазня з колодязем, близько трьох десятків мідних і срібних монет і навіть один золотий дукат, металеві наконечники стріл, глиняний посуд, цвяхи для підков і інше.
Особливий інтерес викликають вищезгадані печі — гіпокауст, принцип обігріву яких використовувався ще в громадських лазнях в Стародавньому Римі. Тепле повітря печей Турайдського замка піднімався по спеціальних порожнечам в цегляній кладці і поширювався по стінах і під підлогами середньовічної фортеці, прекрасно обігріваючи приміщення.
Повністю відновлена головна вежа фортеці, що досягає у висоту 38 метрів , сьогодні використовується як оглядовий майданчик для численних туристів. З верхнього поверху цієї вежі відкривається вид на мальовничі околиці.
На оглядовий майданчик ведуть дуже вузькі і низькі ходи з кам'яними ступенями. Ширина цих ходів навряд чи перевищує 0,5 метра, а висота — не набагато більше 1,5 метра. Крім Оглядової вежі відновлені також фортечні стіни, Напівкругла вежа, Північна вежа і Південна баштова споруда. А у відновленій і відреставрованій колишній господарській будівлі з 1962 року розмістилася експозиція Турайдського музею-заповідника.
Реконструкція
З 1953 року на території замку йдуть відновлювальні роботи. Першою була відновлена 38-метрова Головна вежа. Наприкінці 1950-х були відновлені 2 споруди Західного корпусу, зокрема-Напівкругла Башта. На початку 1980-х була відтворена Південна вежа, в якій розміщувалася резиденція ризького єпископа. В середині 1980-х Південна вежа була з'єднана із Західним корпусом. Після розкопок були побудовані стіни висотою пару метрів від Головної вежі до центрального входу. В 1990-х були частково відновлені стіни (до 3 метрів) східного корпусу. Поки не планується відновлення всього корпусу. В 2000-х не проводилося широкомасштабних будівельних робіт. Тільки незначні на східному корпусі. У перспективі планується відновлення Надбрамної вежі, яка буде розташована між Західним корпусом і Головної вежею.
Музей-заповідник
Турайдський музей-заповідник, який є пам'яткою культури, що підлягає особливій охороні, було засновано в 1988 році. Він включає історичний центр Турайди, займається збереженням, вивченням і популяризацією культурно-історичної спадщини, яка тут формувалася протягом тисячоліття, починаючи з XI століття . Музей-заповідник займає територію 42 га, на якій знаходяться 39 історичних будівель і будов, його утворює комплекс пам'яток природи, історії та культури 11-20 століть: побудований в 1212 році Турайдський кам'яний замок з форбургами, Церковна гора з середньовічним цвинтарем, могила Турайдської Рози і побудована в 1750 році дерев'яна лютеранська церква, колишня господарська частина Турайдського маєтку з відновленими ставками, парк народних пісень з 26 скульптурами скульптора Індуліса Ранки і гора Дайн на місці стародавнього поселення гауйських лівів.
Див. Також
Примітки
- Latvijas Vēstnesis — Latvijas Vēstnesis, 1993.
- . Архів оригіналу за 2 квітня 2015. Процитовано 27 вересня 2014.
Посилання
Вікісховище має мультимедійні дані за темою: Турайдський замок
- Турайдский музей-заповідник
- Турайдский середньовічний замок[недоступне посилання з липня 2019]
- Сайт про середньовічні замки Латвії
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Koordinati 57 10 56 pn sh 24 51 01 sh d 57 18222 pn sh 24 85028 sh d 57 18222 24 85028 Tura jdskij za mok latis Turaidas pils abo Tre jdenskij za mok nim Schloss Treiden nimeckij ceglyanij zamok v Livoniyi suchasna Latviya Siguldskij kraj misto Sigulda miscevist Turajda Zasnovanij 1214 roku za nakazom rizkogo yepiskopa Alberta fon Buksgevdena yak forpost v livskij Turajdskij zemli Trejdeni Zavershenij u XVI stolitti Zgoriv 1776 roku Suchasnij viglyad restavraciya 1973 roku Turajdskij zamok57 10 56 pn sh 24 51 01 sh d 57 18222 pn sh 24 85028 sh d 57 18222 24 85028TipzamokStatus spadshiniQ23931115 1 Krayina Latviya ISO3166 1 alpha 3 LVA ISO3166 1 cifrovij 428 RoztashuvannyaSiguldskij kraj Sigulda TurajdaArhitekturnij stilgotikaMaterialceglaZasnovano1214Persha zgadka1214Budivnictvo1214 XVI stolittyaStanChastkovo vidnovlenijSajtVebsajt Turajdi Turajdskij muzej zapovidnikTurajdskij zamok Latviya Turajdskij zamok u VikishovishiIstoriyaPobudovanij na misci zrujnovanogo livami derev yanogo zamku livskogo knyazya Kaupo Zamok buduvavsya postupovo do XVI stolittya i buv odniyeyu z rezidencij rizkogo yepiskopa Pislya rozpadu Livonskoyi derzhavi chastinoyu vlasnosti mayetku Turajda Zamok zgoriv pid chas pozhezhi v 1776 roci i bilshe ne buv vidnovlenij U dvori pobuduvali zhitlovij budinok dlya vlasnikiv mayetku Romantichni ruyini privertali uvagu turistiv XVIII i XIX stolit V 1936 roci tut bula vibuduvana oglyadovij majdanchik u kruglij bashti Vidtvorennya zamku bulo rozpochato v 1953 roci V 1973 roci pochalisya arheologichni doslidzhennya restavraciya ta rekonstrukciya zamka yaki trivayut vzhe bilshe 25 rokiv Sered priblizno p yati tisyach starovinnih znahidok zroblenih v hodi arheologichnih rozkopok najcikavishimi predstavlyayutsya kilka drevnih pechej pivovarnya laznya z kolodyazem blizko troh desyatkiv midnih i sribnih monet i navit odin zolotij dukat metalevi nakonechniki stril glinyanij posud cvyahi dlya pidkov i inshe Osoblivij interes viklikayut vishezgadani pechi gipokaust princip obigrivu yakih vikoristovuvavsya she v gromadskih laznyah v Starodavnomu Rimi Teple povitrya pechej Turajdskogo zamka pidnimavsya po specialnih porozhnecham v ceglyanij kladci i poshiryuvavsya po stinah i pid pidlogami serednovichnoyi forteci prekrasno obigrivayuchi primishennya Povnistyu vidnovlena golovna vezha forteci sho dosyagaye u visotu 38 metriv sogodni vikoristovuyetsya yak oglyadovij majdanchik dlya chislennih turistiv Z verhnogo poverhu ciyeyi vezhi vidkrivayetsya vid na malovnichi okolici Na oglyadovij majdanchik vedut duzhe vuzki i nizki hodi z kam yanimi stupenyami Shirina cih hodiv navryad chi perevishuye 0 5 metra a visota ne nabagato bilshe 1 5 metra Krim Oglyadovoyi vezhi vidnovleni takozh fortechni stini Napivkrugla vezha Pivnichna vezha i Pivdenna bashtova sporuda A u vidnovlenij i vidrestavrovanij kolishnij gospodarskij budivli z 1962 roku rozmistilasya ekspoziciya Turajdskogo muzeyu zapovidnika RekonstrukciyaVid zamku z Golovnoyu vezheyu Z 1953 roku na teritoriyi zamku jdut vidnovlyuvalni roboti Pershoyu bula vidnovlena 38 metrova Golovna vezha Naprikinci 1950 h buli vidnovleni 2 sporudi Zahidnogo korpusu zokrema Napivkrugla Bashta Na pochatku 1980 h bula vidtvorena Pivdenna vezha v yakij rozmishuvalasya rezidenciya rizkogo yepiskopa V seredini 1980 h Pivdenna vezha bula z yednana iz Zahidnim korpusom Pislya rozkopok buli pobudovani stini visotoyu paru metriv vid Golovnoyi vezhi do centralnogo vhodu V 1990 h buli chastkovo vidnovleni stini do 3 metriv shidnogo korpusu Poki ne planuyetsya vidnovlennya vsogo korpusu V 2000 h ne provodilosya shirokomasshtabnih budivelnih robit Tilki neznachni na shidnomu korpusi U perspektivi planuyetsya vidnovlennya Nadbramnoyi vezhi yaka bude roztashovana mizh Zahidnim korpusom i Golovnoyi vezheyu Muzej zapovidnikVidviduvachi Turajdskogo muzeyu zapovidnika Turajdskij muzej zapovidnik yakij ye pam yatkoyu kulturi sho pidlyagaye osoblivij ohoroni bulo zasnovano v 1988 roci Vin vklyuchaye istorichnij centr Turajdi zajmayetsya zberezhennyam vivchennyam i populyarizaciyeyu kulturno istorichnoyi spadshini yaka tut formuvalasya protyagom tisyacholittya pochinayuchi z XI stolittya Muzej zapovidnik zajmaye teritoriyu 42 ga na yakij znahodyatsya 39 istorichnih budivel i budov jogo utvoryuye kompleks pam yatok prirodi istoriyi ta kulturi 11 20 stolit pobudovanij v 1212 roci Turajdskij kam yanij zamok z forburgami Cerkovna gora z serednovichnim cvintarem mogila Turajdskoyi Rozi i pobudovana v 1750 roci derev yana lyuteranska cerkva kolishnya gospodarska chastina Turajdskogo mayetku z vidnovlenimi stavkami park narodnih pisen z 26 skulpturami skulptora Indulisa Ranki i gora Dajn na misci starodavnogo poselennya gaujskih liviv Div TakozhLegenda pro Turajdsku TroyanduPrimitkiLatvijas Vestnesis Latvijas Vestnesis 1993 d Track Q6497517d Track Q27056014 Arhiv originalu za 2 kvitnya 2015 Procitovano 27 veresnya 2014 PosilannyaVikishovishe maye multimedijni dani za temoyu Turajdskij zamok Turajdskij muzej zapovidnik Turajdskij serednovichnij zamok nedostupne posilannya z lipnya 2019 Sajt pro serednovichni zamki Latviyi