Azərbaycanca
Беларускі
Dansk
Deutsch
Española
Français
Indonesia
Italiana
日本語
Қазақ
Lietuvos
Nederlands
Português
Русский
සිංහල
แบบไทย
Türkçe
Українська
中國人
United State
Afrikaans
Акт про відновлення незалежності Литовської держави або Закон від 11 березня (лит. Aktas dėl Lietuvos nepriklausomos valstybės atstatymo) — це декларація про незалежність Литви, прийнята 11 березня 1990 р., підписана усіма членами Верховної Ради Литовської Республіки на чолі з Саюдісом. Закон наголошував на відновленні та правовій безперервности Литви міжвоєнного періоду, яка була окупована СРСР і втратила незалежність у червні 1940 року. Вперше окупована держава проголосила незалежність від розпаду СРСР.
Передумови
Втрата незалежности
Після поділів Речі Посполитої у 18 столітті Литва була частиною Російської імперії. Після російської революції 1917 р. Рада Литви під головуванням Йонаса Басанавічюса проголосила Акт про незалежність Литви 16 лютого 1918 р. Литва двадцять два роки користувалася незалежністю. У серпні 1939 р. Радянський Союз та нацистська Німеччина підписали пакт Молотова – Ріббентропа, який розділив Східну Європу на сфери впливу. Прибалтійські держави (Литва, Латвія та Естонія) були віднесені до радянської сфери впливу, а згодом були окуповані в червні 1940 року і перетворені в радянські соціалістичні республіки.
У випадку Литви президент Антанас Смятона покинув країну, а не прийняв окупацію. Він не подав у відставку, а передав свої президентські обов'язки прем'єр-міністру Антанасу Мяркісу згідно з конституцією. Наступного дня Мяркис оголосив себе президентом. Через два дні під тиском СРСР він призначив прем'єр-міністром Юстаса Палецкіса, лівого журналіста і давнього противника режиму Смятони. Тоді Мяркіс подав у відставку за наполяганням Москви, зробивши Палецкіса також виконувачем обов'язків президента. Потім Ради використали уряд Палецкіса, щоб надати остаточному радянському поглинанню вигляд законности.
Уряд Палецкіса влаштував сильно сфальсифіковані вибори до «Народного сейму», на яких виборцям був представлений єдиний список, в якому домінували комуністи. Новообраний Народний сейм 21 липня зустрівся лише з одним бізнесом — резолюцією, яка оголосила Литву радянською республікою та клопотанням про вступ до Радянського Союзу, яка відбулася одноголосно. Радянський Союз належним чином «схвалив» запит 3 серпня. З тих пір радянські джерела стверджували, що клопотання Литви про вступ до Радянського Союзу означало кульмінацію литовської соціалістичної революції і, таким чином, представляло законне бажання литовського народу приєднатися до Радянського Союзу.
Радянська влада проводила політику : націоналізацію всієї приватної власности, колективізацію сільського господарства, придушення католицької церкви та встановлення тоталітарного контролю. Одночасно було запроваджено безкоштовну освіту та безкоштовну національну систему охорони здоров'я. Збройні антирадянські партизани були ліквідовані до 1953 року. Приблизно 130 000 литовців, яких охрестили «ворогами народу», було депортовано до Сибіру (див. Червнева депортація та березнева депортація). Після смерті Йосипа Сталіна в 1953 р. Радянський Союз прийняв політику десталінізації та припинив масові переслідування. Ненасильницький опір тривав як у Литві, так і серед литовської діаспори. Ці рухи були таємними, нелегальними та більше зосередженими на соціальних питаннях, правах людини та культурі, а не на політичних вимогах.
Рухи за незалежність
Коли Михайло Горбачов намагався відродити економіку Радянського Союзу, він ввів гласність (відкритість) та перебудову (реструктуризацію).
Політичний порядок денний Горбачова йшов на великі та глибокі зміни в рамках радянського уряду, тому Горбачов запросив радянську громадськість до відкритих та невидимих раніше публічних дискусій.
Для радянських литовських дисидентів та активістів це була золота можливість, яку не можна було пропустити, залучити свої рухи з підпілля у суспільне життя.
23 серпня 1987 р. (48-та річниця підписання пакту Молотова — Ріббентропа) Литовська ліга свободи організувала перший публічний мітинг протесту, який не призвів до арештів.
Підбадьорені не арештованими, до середини 1988 року група з 35 інтелектуалів організувала Реформаторський рух Санджуса з початковою метою підтримати, обговорити та здійснити реформи Горбачова, але не мала відкрито підтримати незалежність від СРСР.
Однак популярність Санджудіса зростала, залучаючи до мітингів у парку Вінґіс великі натовпи і, отже, радикалізуючи порядок денний, використовуючи пасивність Горбачова.
До 1989 р. Санджудіс, не боячись розлютити Москву і не викликати жорстокого придушення, постійно рухався далі своїми вимогами: від обмежених дискусій щодо реформ Горбачова, до вимоги більшої участі в економічних рішеннях, до політичної автономії в Радянському Союзі.
До часів Балтійського шляху людський ланцюг охоплював понад 600 кілометрів (370 ми) у трьох прибалтійських державах на відзначення 50-ї річниці пакту Молотова — Ріббентропа офіційною метою Санджуса тепер була незалежність Литви.
Демократичні вибори
Парламентські вибори в лютому 1990 року були першими вільними та демократичними виборами в Литві після Другої світової війни. Люди в переважній більшості голосували за кандидатів, схвалених Санджудісом, хоча рух не діяв як політична партія. Результатом став перший післявоєнний некомуністичний уряд. Під час свого першого зібрання 11 березня 1990 року Верховна Рада Литовської РСР обрала своїм головою Вітовта Ландсбергіса і відновила довоєнну назву Литви Литовська Республіка. Потім вона змінила свою назву на Верховна Рада Литовської Республіки і офіційно оголосила про відновлення незалежности Литви. Закон був затверджений о 22:44 124 членами ради, а шість утримались. Голосів проти не було.
Закон
ВЕРХОВА РАДА РЕСПУБЛІКИ ЛИТВА АКТ
Про відновлення Литовської держави, висловлюючи волю нації, декретує та урочисто проголошує, що виконання суверенних повноважень Держави Литва, скасованих іноземними силами в 1940 році, відновлюється, і відтепер Литва знову є незалежною державою.
Декрет та від 15 травня 1920 р. Про відновлення Демократичної Держави Литви ніколи не втрачав юридичної сили і становить конституційну основу Литовської держави.
Територія Литви ціла і неподільна, і на ній не діє конституція жодної іншої держави.
Держава Литва наголошує на дотриманні загальновизнаних принципів міжнародного права, визнає принцип недоторканності кордонів, сформульований у Заключному акті Конференція з питань безпеки та співробітництва в Європа в Гельсінкі в 1975 році, і гарантує людські, громадянські та етнічні права.
Верховна Рада Литовської Республіки, виражаючи суверенну владу, цим Актом починає реалізовувати повний суверенітет держави.
Верховна Рада визнала, що первісне проголошення незалежности Литви в 1918 р. все ще було чинним, і вважала Закон підтвердженням незалежности, яка все ще юридично існувала за міжнародним правом. Він базувався на передумові, що Смятона ніколи не подавав у відставку, а вступ Мяркіса на посаду президента був незаконним та неконституційним. З тих пір офіційна позиція Литви щодо цього питання полягає в тому, що всі наступні акти, що призвели до анексії СРСР, були ipso facto недійсними.
Наслідки
Акт про відновлення Литовської держави послужив зразком і натхненням для інших радянських республік. Однак питання незалежності не було вирішено відразу, а визнання іншими країнами не було певним.
Михайло Горбачов назвав Акт проголошення незалежности незаконним, а СРСР вимагав його скасування і почав застосовувати санкції проти Литви, включаючи економічну блокаду. Крім того, 13 січня 1991 року радянські війська штурмували будівлю LRT у Вільнюсі разом із Вільнюською телевежею. Беззбройні цивільні литовці протистояли радянським солдатам. У результаті подій, що стали відомими як Січневі події, було вбито чотирнадцять людей та сімсот поранено.
31 травня 1990 року Верховна Рада Молдавської РСР проголосувала за визнання Відновлення незалежности Литви. Парламент Молдавії першим у світі визнав незалежність Литви, але Молдова все ще була частиною Радянського Союзу].
11 лютого 1991 р. Парламент Ісландії проголосував за підтвердження того, що визнання Ісландією незалежності Литви в 1922 р. все ще діє, оскільки воно ніколи офіційно не визнавало контроль Радянського Союзу над Литвою і що повні дипломатичні відносини повинні бути встановлені якнайшвидше. За ними слідували Данія, Словенія та Хорватія (у складі Югославії), Латвія.
Після невдалого серпневого перевороту 2 вересня США підтвердили визнання незалежності Литви.
Президент Джордж Буш оголосив, що якщо Радянський Союз застосує збройну силу проти Литви, США зреагують відповідним чином.
Нарешті, 6 вересня 1991 р., незалежність Литви була визнана Радянським Союзом.
Потім визнання незалежності Литви швидко висловили кілька країн, включаючи Китай, Індію та Білорусь, а також Туркменістан та Узбекистан.
17 вересня 1991 р. Литву прийняли як члена ООН разом з Естонією та Латвією.
З 2004 року Литва разом з Естонією та Латвією стали членами Європейського Союзу та НАТО. Врешті-решт країна заборонила демонстрацію радянської та нацистської символіки в 2008 році.
| Дата | Держава |
|---|---|
| Травня 31, 1990 |  Молдавська РСР |
| Лютого 11, 1991 |  Ісландія |
| Лютого 28, 1991 |  Данія |
| Травня 16, 1991 |  Словенія |
| Липня 27, 1991 |  РРФСР |
| Серпня 3, 1991 |  Хорватія |
| Серпня 23, 1991 |  Латвія |
| Серпня 24, 1991 |  Норвегія |
| Серпня 24, 1991 |  Угорщина |
| Серпня 25, 1991 |  Аргентина |
| Серпня 25, 1991 |  Франція |
| Серпня 26, 1991 |  Болгарія |
| Серпня 26, 1991 |  Італія |
| Серпня 26, 1991 |  Канада |
| Серпня 26, 1991 |  Польща |
| Серпня 26, 1991 |  Мальта |
| Серпня 26, 1991 |  Португалія |
| Серпня 26, 1991 |  Румунія |
| Серпня 26, 1991 |  Сан-Марино |
| Серпня 26, 1991 |  Україна |
| Серпня 27, 1991 |  Албанія |
| Серпня 27, 1991 |  Австралія |
| Серпня 27, 1991 |  Бельгія |
| Серпня 27, 1991 |  Велика Британія |
| Серпня 27, 1991 |  Грузія |
| Серпня 27, 1991 |  Іспанія |
| Серпня 27, 1991 |  Люксембург |
| Серпня 27, 1991 |  Швеція |
| Серпня 27, 1991 |  Німеччина |
| Серпня 27, 1991 |  Ірландія |
| Серпня 27, 1991 |  Естонія |
| Серпня 28, 1991 |  Австрія |
| Серпня 28, 1991 |  Чилі |
| Серпня 28, 1991 |  Нова Зеландія |
| Серпня 28, 1991 |  ПАР |
| Серпня 28, 1991 |  Фінляндія |
| Серпня 28, 1991 |  Швейцарія |
| Серпня 28, 1991 |  Уругвай |
| Серпня 29, 1991 |  Чехословаччина |
| Серпня 29, 1991 |  Монголія |
| Серпня 30, 1991 |  Ватикан |
| Серпня 31, 1991 |  Киргизстан |
| Вересня 2, 1991 |  Еквадор |
| Вересня 2, 1991 |  Нідерланди |
| Вересня 2, 1991 |  США |
| Вересня 3, 1991 |  Греція |
| Вересня 3, 1991 |  Лівія |
| Вересня 3, 1991 |  Нікарагуа |
| Вересня 3, 1991 |  Туреччина |
| Вересня 4, 1991 |  Бразилія |
| Вересня 4, 1991 |  Ізраїль |
| Вересня 4, 1991 |  Туніс |
| Вересня 5, 1991 |  Південна Корея |
| Вересня 5, 1991 |  Мексика |
| Вересня 6, 1991 |  Гвінея |
| Вересня 6, 1991 |  Японія |
| Вересня 6, 1991 |  Колумбія |
| Вересня 6, 1991 |  Сінгапур |
| Вересня 6, 1991 |  Єгипет |
| Вересня 6, 1991 |  СРСР |
| Вересня 7, 1991 |  Демократична Республіка Афганістан |
| Вересня 7, 1991 | Чилі |
| Вересня 7, 1991 |  Північна Корея |
| Вересня 7, 1991 |  Перу |
| Вересня 7, 1991 |  Сенегал |
| Вересня 7, 1991 |  Бангладеш |
| Вересня 8, 1991 |  Пакистан |
| Вересня 9, 1991 |  Болівія |
| Вересня 9, 1991 |  Індія |
| Вересня 9, 1991 |  Куба |
| Вересня 9, 1991 |  Сирія |
| Вересня 9, 1991 |  Таїланд |
| Вересня 9, 1991 |  В'єтнам |
| Вересня 9, 1991 |  Кабо-Верде |
| Вересня 10, 1991 |  Азербайджан |
| Вересня 10, 1991 |  Іран |
| Вересня 10, 1991 |  Непал |
| Вересня 11, 1991 |  Мадагаскар |
| Вересня 12, 1991 |  Вірменська РСР |
| Вересня 12, 1991 |  Кіпр |
| Вересня 13, 1991 |  Ємен |
| Вересня 15, 1991 |  Бахрейн |
| Вересня 15, 1991 |  Йорданія |
| Вересня 15, 1991 |  Кувейт |
| Вересня 15, 1991 |  Філіппіни |
| Вересня 16, 1991 |  Саудівська Аравія |
| Вересня 17, 1991 |  Індонезія |
| Вересня 19, 1991 |  ОАЕ |
| Вересня 20, 1991 |  Лаос |
| Вересня 24, 1991 |  Туркменська РСР |
| Вересня 25, 1991 |  Панама |
| Вересня 30, 1991 |  Узбекистан |
| Вересня 30, 1991 |  Намібія |
| Жовтня 22, 1991 |  Мавританія |
| Жовтня 22, 1991 |  Югославія |
| Листопада 2, 1991 |  Шрі-Ланка |
| Грудня 23, 1991 |  Гана |
| Грудня 23, 1991 |  Казахстан |
| Грудня 24, 1991 |  Мозамбік |
| Грудня 25, 1991 |  Таджикистан |
| Грудня 27, 1991 |  Алжир |
| Грудня 27, 1991 |  Білорусь |
| Грудня 30, 1991 |  Ліван |
| Січня 2, 1992 |  Ірак |
| Січня 6, 1992 |  Бурунді |
| Січня 16, 1992 |  Буркіна-Фасо |
| Січня 25, 1992 |  Малі |
| Січня 31, 1992 |  Бенін |
| Лютого 21, 1992 |  Коста-Рика |
| Березня 17, 1992 |  Зімбабве |
| Вересня 25, 1992 |  Сальвадор |
| Листопада 6, 1992 |  Боснія і Герцеговина |
| Листопада 10, 1992 |  Нігерія |
| Січня 12, 1993 |  Чад |
Див. також
- Акт про незалежність Литви — Акт від 16 лютого 1918 року;
- Декларація про відновлення незалежності Латвійської Республіки — подібний закон у Латвійській РСР;
- Відновлення незалежності Естонії — подібний акт в Естонській РСР.
Примітки
- . Lietuvos Respublikos Seimas. Архів оригіналу за 1 липня 2003. Процитовано 19 березня 2021.
- Supreme Council - Reconstituent Seimas 1990 - 1992. Lietuvos Respublikos Seimas. Архів оригіналу за 31 жовтня 2010. Процитовано 22 травня 2022.
- . (ісл.). 12 лютого 1991. Архів оригіналу за 13 квітня 2019. Процитовано 28 жовтня 2018.
- . (ісл.). 12 лютого 1991. Архів оригіналу за 13 квітня 2019. Процитовано 28 жовтня 2018.
- . (ісл.). 12 лютого 1991. Архів оригіналу за 13 квітня 2019. Процитовано 28 жовтня 2018.
- . Архів оригіналу за 15 березня 2015. Процитовано 7 квітня 2015.
Подальше читання
- Оксфордський супутник у світовій політиці (с. 69, 70), Джоель Крігер (редактор), Оксфордський університет, 1993.
- Довідкові примітки про країни світу 2003; Вересень 2003 р., Литва, (с. 12)
- Балтійська революція; Естонія, Латвія, Литва та шлях до незалежности, Анатоль Лівен, 1993.
- Крах імперії, уроки сучасної Росії (с. 175, 214, 217 – 219), Єгор Гайдар, Інститут Брукінгса, 2007.
- Чому Радянський Союз розпався, Розуміння історичних змін, (с. 152 – 155), Роберт Штраєр, MESharpe, 1998.
- Ilgūnas, Gediminas. . Lietuvos Respublikos Seimas. Архів оригіналу за 22 червня 2021. Процитовано 19 березня 2021.
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Akt pro vidnovlennya nezalezhnosti Litovskoyi derzhavi abo Zakon vid 11 bereznya lit Aktas del Lietuvos nepriklausomos valstybes atstatymo ce deklaraciya pro nezalezhnist Litvi prijnyata 11 bereznya 1990 r pidpisana usima chlenami Verhovnoyi Radi Litovskoyi Respubliki na choli z Sayudisom Zakon nagoloshuvav na vidnovlenni ta pravovij bezperervnosti Litvi mizhvoyennogo periodu yaka bula okupovana SRSR i vtratila nezalezhnist u chervni 1940 roku Vpershe okupovana derzhava progolosila nezalezhnist vid rozpadu SRSR Akt pro vidnovlennya Litovskoyi derzhavi z pidpisami delegativPeredumoviVtrata nezalezhnosti Pislya podiliv Rechi Pospolitoyi u 18 stolitti Litva bula chastinoyu Rosijskoyi imperiyi Pislya rosijskoyi revolyuciyi 1917 r Rada Litvi pid golovuvannyam Jonasa Basanavichyusa progolosila Akt pro nezalezhnist Litvi 16 lyutogo 1918 r Litva dvadcyat dva roki koristuvalasya nezalezhnistyu U serpni 1939 r Radyanskij Soyuz ta nacistska Nimechchina pidpisali pakt Molotova Ribbentropa yakij rozdiliv Shidnu Yevropu na sferi vplivu Pribaltijski derzhavi Litva Latviya ta Estoniya buli vidneseni do radyanskoyi sferi vplivu a zgodom buli okupovani v chervni 1940 roku i peretvoreni v radyanski socialistichni respubliki U vipadku Litvi prezident Antanas Smyatona pokinuv krayinu a ne prijnyav okupaciyu Vin ne podav u vidstavku a peredav svoyi prezidentski obov yazki prem yer ministru Antanasu Myarkisu zgidno z konstituciyeyu Nastupnogo dnya Myarkis ogolosiv sebe prezidentom Cherez dva dni pid tiskom SRSR vin priznachiv prem yer ministrom Yustasa Paleckisa livogo zhurnalista i davnogo protivnika rezhimu Smyatoni Todi Myarkis podav u vidstavku za napolyagannyam Moskvi zrobivshi Paleckisa takozh vikonuvachem obov yazkiv prezidenta Potim Radi vikoristali uryad Paleckisa shob nadati ostatochnomu radyanskomu poglinannyu viglyad zakonnosti Uryad Paleckisa vlashtuvav silno sfalsifikovani vibori do Narodnogo sejmu na yakih viborcyam buv predstavlenij yedinij spisok v yakomu dominuvali komunisti Novoobranij Narodnij sejm 21 lipnya zustrivsya lishe z odnim biznesom rezolyuciyeyu yaka ogolosila Litvu radyanskoyu respublikoyu ta klopotannyam pro vstup do Radyanskogo Soyuzu yaka vidbulasya odnogolosno Radyanskij Soyuz nalezhnim chinom shvaliv zapit 3 serpnya Z tih pir radyanski dzherela stverdzhuvali sho klopotannya Litvi pro vstup do Radyanskogo Soyuzu oznachalo kulminaciyu litovskoyi socialistichnoyi revolyuciyi i takim chinom predstavlyalo zakonne bazhannya litovskogo narodu priyednatisya do Radyanskogo Soyuzu Radyanska vlada provodila politiku nacionalizaciyu vsiyeyi privatnoyi vlasnosti kolektivizaciyu silskogo gospodarstva pridushennya katolickoyi cerkvi ta vstanovlennya totalitarnogo kontrolyu Odnochasno bulo zaprovadzheno bezkoshtovnu osvitu ta bezkoshtovnu nacionalnu sistemu ohoroni zdorov ya Zbrojni antiradyanski partizani buli likvidovani do 1953 roku Priblizno 130 000 litovciv yakih ohrestili vorogami narodu bulo deportovano do Sibiru div Chervneva deportaciya ta berezneva deportaciya Pislya smerti Josipa Stalina v 1953 r Radyanskij Soyuz prijnyav politiku destalinizaciyi ta pripiniv masovi peresliduvannya Nenasilnickij opir trivav yak u Litvi tak i sered litovskoyi diaspori Ci ruhi buli tayemnimi nelegalnimi ta bilshe zoseredzhenimi na socialnih pitannyah pravah lyudini ta kulturi a ne na politichnih vimogah Ruhi za nezalezhnist Karta Shidnogo bloku Koli Mihajlo Gorbachov namagavsya vidroditi ekonomiku Radyanskogo Soyuzu vin vviv glasnist vidkritist ta perebudovu restrukturizaciyu Politichnij poryadok dennij Gorbachova jshov na veliki ta gliboki zmini v ramkah radyanskogo uryadu tomu Gorbachov zaprosiv radyansku gromadskist do vidkritih ta nevidimih ranishe publichnih diskusij Dlya radyanskih litovskih disidentiv ta aktivistiv ce bula zolota mozhlivist yaku ne mozhna bulo propustiti zaluchiti svoyi ruhi z pidpillya u suspilne zhittya 23 serpnya 1987 r 48 ta richnicya pidpisannya paktu Molotova Ribbentropa Litovska liga svobodi organizuvala pershij publichnij miting protestu yakij ne prizviv do areshtiv Pidbadoreni ne areshtovanimi do seredini 1988 roku grupa z 35 intelektualiv organizuvala Reformatorskij ruh Sandzhusa z pochatkovoyu metoyu pidtrimati obgovoriti ta zdijsniti reformi Gorbachova ale ne mala vidkrito pidtrimati nezalezhnist vid SRSR Odnak populyarnist Sandzhudisa zrostala zaluchayuchi do mitingiv u parku Vingis veliki natovpi i otzhe radikalizuyuchi poryadok dennij vikoristovuyuchi pasivnist Gorbachova Do 1989 r Sandzhudis ne boyachis rozlyutiti Moskvu i ne viklikati zhorstokogo pridushennya postijno ruhavsya dali svoyimi vimogami vid obmezhenih diskusij shodo reform Gorbachova do vimogi bilshoyi uchasti v ekonomichnih rishennyah do politichnoyi avtonomiyi v Radyanskomu Soyuzi Do chasiv Baltijskogo shlyahu lyudskij lancyug ohoplyuvav ponad 600 kilometriv 370 mi u troh pribaltijskih derzhavah na vidznachennya 50 yi richnici paktu Molotova Ribbentropa oficijnoyu metoyu Sandzhusa teper bula nezalezhnist Litvi Demokratichni viboriParlamentski vibori v lyutomu 1990 roku buli pershimi vilnimi ta demokratichnimi viborami v Litvi pislya Drugoyi svitovoyi vijni Lyudi v perevazhnij bilshosti golosuvali za kandidativ shvalenih Sandzhudisom hocha ruh ne diyav yak politichna partiya Rezultatom stav pershij pislyavoyennij nekomunistichnij uryad Pid chas svogo pershogo zibrannya 11 bereznya 1990 roku Verhovna Rada Litovskoyi RSR obrala svoyim golovoyu Vitovta Landsbergisa i vidnovila dovoyennu nazvu Litvi Litovska Respublika Potim vona zminila svoyu nazvu na Verhovna Rada Litovskoyi Respubliki i oficijno ogolosila pro vidnovlennya nezalezhnosti Litvi Zakon buv zatverdzhenij o 22 44 124 chlenami radi a shist utrimalis Golosiv proti ne bulo ZakonVERHOVA RADA RESPUBLIKI LITVA AKT Pro vidnovlennya Litovskoyi derzhavi vislovlyuyuchi volyu naciyi dekretuye ta urochisto progoloshuye sho vikonannya suverennih povnovazhen Derzhavi Litva skasovanih inozemnimi silami v 1940 roci vidnovlyuyetsya i vidteper Litva znovu ye nezalezhnoyu derzhavoyu Dekret ta vid 15 travnya 1920 r Pro vidnovlennya Demokratichnoyi Derzhavi Litvi nikoli ne vtrachav yuridichnoyi sili i stanovit konstitucijnu osnovu Litovskoyi derzhavi Teritoriya Litvi cila i nepodilna i na nij ne diye konstituciya zhodnoyi inshoyi derzhavi Derzhava Litva nagoloshuye na dotrimanni zagalnoviznanih principiv mizhnarodnogo prava viznaye princip nedotorkannosti kordoniv sformulovanij u Zaklyuchnomu akti Konferenciya z pitan bezpeki ta spivrobitnictva v Yevropa v Gelsinki v 1975 roci i garantuye lyudski gromadyanski ta etnichni prava Verhovna Rada Litovskoyi Respubliki virazhayuchi suverennu vladu cim Aktom pochinaye realizovuvati povnij suverenitet derzhavi Verhovna Rada viznala sho pervisne progoloshennya nezalezhnosti Litvi v 1918 r vse she bulo chinnim i vvazhala Zakon pidtverdzhennyam nezalezhnosti yaka vse she yuridichno isnuvala za mizhnarodnim pravom Vin bazuvavsya na peredumovi sho Smyatona nikoli ne podavav u vidstavku a vstup Myarkisa na posadu prezidenta buv nezakonnim ta nekonstitucijnim Z tih pir oficijna poziciya Litvi shodo cogo pitannya polyagaye v tomu sho vsi nastupni akti sho prizveli do aneksiyi SRSR buli ipso facto nedijsnimi NaslidkiPam yatna moneta Litas prisvyachena 10 j richnici Nezalezhnosti Akt pro vidnovlennya Litovskoyi derzhavi posluzhiv zrazkom i nathnennyam dlya inshih radyanskih respublik Odnak pitannya nezalezhnosti ne bulo virisheno vidrazu a viznannya inshimi krayinami ne bulo pevnim Mihajlo Gorbachov nazvav Akt progoloshennya nezalezhnosti nezakonnim a SRSR vimagav jogo skasuvannya i pochav zastosovuvati sankciyi proti Litvi vklyuchayuchi ekonomichnu blokadu Krim togo 13 sichnya 1991 roku radyanski vijska shturmuvali budivlyu LRT u Vilnyusi razom iz Vilnyuskoyu televezheyu Bezzbrojni civilni litovci protistoyali radyanskim soldatam U rezultati podij sho stali vidomimi yak Sichnevi podiyi bulo vbito chotirnadcyat lyudej ta simsot poraneno 31 travnya 1990 roku Verhovna Rada Moldavskoyi RSR progolosuvala za viznannya Vidnovlennya nezalezhnosti Litvi Parlament Moldaviyi pershim u sviti viznav nezalezhnist Litvi ale Moldova vse she bula chastinoyu Radyanskogo Soyuzu Parlament Islandiyi viznav progoloshennya nezalezhnosti Litvi v lyutomu 1991 roku pidtverdivshi viznannya Islandiyi 1922 roku stavshi takim chinom pershoyu derzhavoyu za mezhami Radyanskogo Soyuzu yaka zrobila ce 11 lyutogo 1991 r Parlament Islandiyi progolosuvav za pidtverdzhennya togo sho viznannya Islandiyeyu nezalezhnosti Litvi v 1922 r vse she diye oskilki vono nikoli oficijno ne viznavalo kontrol Radyanskogo Soyuzu nad Litvoyu i sho povni diplomatichni vidnosini povinni buti vstanovleni yaknajshvidshe Za nimi sliduvali Daniya Sloveniya ta Horvatiya u skladi Yugoslaviyi Latviya Pislya nevdalogo serpnevogo perevorotu 2 veresnya SShA pidtverdili viznannya nezalezhnosti Litvi Prezident Dzhordzh Bush ogolosiv sho yaksho Radyanskij Soyuz zastosuye zbrojnu silu proti Litvi SShA zreaguyut vidpovidnim chinom Nareshti 6 veresnya 1991 r nezalezhnist Litvi bula viznana Radyanskim Soyuzom Potim viznannya nezalezhnosti Litvi shvidko vislovili kilka krayin vklyuchayuchi Kitaj Indiyu ta Bilorus a takozh Turkmenistan ta Uzbekistan 17 veresnya 1991 r Litvu prijnyali yak chlena OON razom z Estoniyeyu ta Latviyeyu Z 2004 roku Litva razom z Estoniyeyu ta Latviyeyu stali chlenami Yevropejskogo Soyuzu ta NATO Vreshti resht krayina zaboronila demonstraciyu radyanskoyi ta nacistskoyi simvoliki v 2008 roci Hronologiya viznannya vidnovlennya Litovskoyi derzhavi Data DerzhavaTravnya 31 1990 Moldavska RSRLyutogo 11 1991 IslandiyaLyutogo 28 1991 DaniyaTravnya 16 1991 SloveniyaLipnya 27 1991 RRFSRSerpnya 3 1991 HorvatiyaSerpnya 23 1991 LatviyaSerpnya 24 1991 NorvegiyaSerpnya 24 1991 UgorshinaSerpnya 25 1991 ArgentinaSerpnya 25 1991 FranciyaSerpnya 26 1991 BolgariyaSerpnya 26 1991 ItaliyaSerpnya 26 1991 KanadaSerpnya 26 1991 PolshaSerpnya 26 1991 MaltaSerpnya 26 1991 PortugaliyaSerpnya 26 1991 RumuniyaSerpnya 26 1991 San MarinoSerpnya 26 1991 UkrayinaSerpnya 27 1991 AlbaniyaSerpnya 27 1991 AvstraliyaSerpnya 27 1991 BelgiyaSerpnya 27 1991 Velika BritaniyaSerpnya 27 1991 GruziyaSerpnya 27 1991 IspaniyaSerpnya 27 1991 LyuksemburgSerpnya 27 1991 ShveciyaSerpnya 27 1991 NimechchinaSerpnya 27 1991 IrlandiyaSerpnya 27 1991 EstoniyaSerpnya 28 1991 AvstriyaSerpnya 28 1991 ChiliSerpnya 28 1991 Nova ZelandiyaSerpnya 28 1991 PARSerpnya 28 1991 FinlyandiyaSerpnya 28 1991 ShvejcariyaSerpnya 28 1991 UrugvajSerpnya 29 1991 ChehoslovachchinaSerpnya 29 1991 MongoliyaSerpnya 30 1991 VatikanSerpnya 31 1991 KirgizstanVeresnya 2 1991 EkvadorVeresnya 2 1991 NiderlandiVeresnya 2 1991 SShAVeresnya 3 1991 GreciyaVeresnya 3 1991 LiviyaVeresnya 3 1991 NikaraguaVeresnya 3 1991 TurechchinaVeresnya 4 1991 BraziliyaVeresnya 4 1991 IzrayilVeresnya 4 1991 TunisVeresnya 5 1991 Pivdenna KoreyaVeresnya 5 1991 MeksikaVeresnya 6 1991 GvineyaVeresnya 6 1991 YaponiyaVeresnya 6 1991 KolumbiyaVeresnya 6 1991 SingapurVeresnya 6 1991 YegipetVeresnya 6 1991 SRSRVeresnya 7 1991 Demokratichna Respublika AfganistanVeresnya 7 1991 ChiliVeresnya 7 1991 Pivnichna KoreyaVeresnya 7 1991 PeruVeresnya 7 1991 SenegalVeresnya 7 1991 BangladeshVeresnya 8 1991 PakistanVeresnya 9 1991 BoliviyaVeresnya 9 1991 IndiyaVeresnya 9 1991 KubaVeresnya 9 1991 SiriyaVeresnya 9 1991 TayilandVeresnya 9 1991 V yetnamVeresnya 9 1991 Kabo VerdeVeresnya 10 1991 AzerbajdzhanVeresnya 10 1991 IranVeresnya 10 1991 NepalVeresnya 11 1991 MadagaskarVeresnya 12 1991 Virmenska RSRVeresnya 12 1991 KiprVeresnya 13 1991 YemenVeresnya 15 1991 BahrejnVeresnya 15 1991 JordaniyaVeresnya 15 1991 KuvejtVeresnya 15 1991 FilippiniVeresnya 16 1991 Saudivska AraviyaVeresnya 17 1991 IndoneziyaVeresnya 19 1991 OAEVeresnya 20 1991 LaosVeresnya 24 1991 Turkmenska RSRVeresnya 25 1991 PanamaVeresnya 30 1991 UzbekistanVeresnya 30 1991 NamibiyaZhovtnya 22 1991 MavritaniyaZhovtnya 22 1991 YugoslaviyaListopada 2 1991 Shri LankaGrudnya 23 1991 GanaGrudnya 23 1991 KazahstanGrudnya 24 1991 MozambikGrudnya 25 1991 TadzhikistanGrudnya 27 1991 AlzhirGrudnya 27 1991 BilorusGrudnya 30 1991 LivanSichnya 2 1992 IrakSichnya 6 1992 BurundiSichnya 16 1992 Burkina FasoSichnya 25 1992 MaliSichnya 31 1992 BeninLyutogo 21 1992 Kosta RikaBereznya 17 1992 ZimbabveVeresnya 25 1992 SalvadorListopada 6 1992 Bosniya i GercegovinaListopada 10 1992 NigeriyaSichnya 12 1993 ChadDiv takozhAkt pro nezalezhnist Litvi Akt vid 16 lyutogo 1918 roku Deklaraciya pro vidnovlennya nezalezhnosti Latvijskoyi Respubliki podibnij zakon u Latvijskij RSR Vidnovlennya nezalezhnosti Estoniyi podibnij akt v Estonskij RSR Primitki Lietuvos Respublikos Seimas Arhiv originalu za 1 lipnya 2003 Procitovano 19 bereznya 2021 Supreme Council Reconstituent Seimas 1990 1992 Lietuvos Respublikos Seimas Arhiv originalu za 31 zhovtnya 2010 Procitovano 22 travnya 2022 isl 12 lyutogo 1991 Arhiv originalu za 13 kvitnya 2019 Procitovano 28 zhovtnya 2018 isl 12 lyutogo 1991 Arhiv originalu za 13 kvitnya 2019 Procitovano 28 zhovtnya 2018 isl 12 lyutogo 1991 Arhiv originalu za 13 kvitnya 2019 Procitovano 28 zhovtnya 2018 Arhiv originalu za 15 bereznya 2015 Procitovano 7 kvitnya 2015 Podalshe chitannyaOksfordskij suputnik u svitovij politici s 69 70 Dzhoel Kriger redaktor Oksfordskij universitet 1993 Dovidkovi primitki pro krayini svitu 2003 Veresen 2003 r Litva s 12 Baltijska revolyuciya Estoniya Latviya Litva ta shlyah do nezalezhnosti Anatol Liven 1993 Krah imperiyi uroki suchasnoyi Rosiyi s 175 214 217 219 Yegor Gajdar Institut Brukingsa 2007 Chomu Radyanskij Soyuz rozpavsya Rozuminnya istorichnih zmin s 152 155 Robert Shtrayer MESharpe 1998 Ilgunas Gediminas Lietuvos Respublikos Seimas Arhiv originalu za 22 chervnya 2021 Procitovano 19 bereznya 2021