Azərbaycanca
Беларускі
Dansk
Deutsch
Española
Français
Indonesia
Italiana
日本語
Қазақ
Lietuvos
Nederlands
Português
Русский
සිංහල
แบบไทย
Türkçe
Українська
中國人
United State
Afrikaans
Січневі події у Вільнюсі, або штурм Вільнюської телевежі — події, що мали місце 8—13 січня 1991 у столиці Литовської РСР Вільнюсі; інтервенція — спроба вищого радянського керівництва військовими методами повернути Литву, яка ще у березні 1990 вийшла зі складу СРСР, проголосивши свою незалежність. Кульмінацією протистояння став штурм радянськими військами та спецпризначенцями вільнюського телецентру, під час якого загинуло 15 осіб — 14 з-поміж захисників телевежі та один офіцер спецпідрозділу «Альфа».
| Січневі події у Вільнюсі лит. Sausio įvykiai | |||||||
|---|---|---|---|---|---|---|---|
| Співоча революція | |||||||
 Чоловік з литовським прапором біля радянського танку. 13 січня 1991 | |||||||
| |||||||
| Сторони | |||||||
 Литва
|  СРСР | ||||||
| Командувачі | |||||||
Вітаутас Ландсберґіс Ґядімінас Вагнорюс | Михайло Горбачов Владислав Ачалов | ||||||
| Втрати | |||||||
| 14 цивільних мешканців ~800—1000 поранено | 1 спецпризначенець «Альфи» | ||||||
Хід подій
Шлях до здобуття незалежності від СРСР Литва розпочала ще 1988 року зі створення суспільно-політичного руху «Саюдіс». Саме цей рух став предтечею та локомотивом національно-визвольних змагань Литовської РСР у 1990 — на початку 1991 року. Створення «Саюдіса» спричинило відповідну реакцію з боку місцевих комуністів та інших прорадянських сил, які започаткували рух під назвою «Vienybė-Единство-Jedność»; метою цього руху вони оголосили боротьбу з проявами литовського націоналізму та добробут у сфері економіки. «Єдінство» користувалося певною підтримкою серед місцевих національних меншин — насамперед росіян та поляків. Велику підтримку «Єдінство» чекало від народу Литви, незадоволеного погіршенням економічного становища, російськомовного населення та військових, чиї права були обмежені деякими литовськими законами. Для цього литовські комуністи використовували пропаганду — ними штучно створювалася ворожнеча між населенням і радянською армією.
Литва першою з усіх республік СРСР стала незалежною державою — це відбулося 11 березня 1990 року, коли Верховна Рада Литовської РСР ухвалила рішення про вихід республіки зі складу СРСР. Натомість рішення Народного сейму щодо приєднання Литви до СРСР, прийняте у 1940 році, було визнано таким, що втратило чинність. Незадовго до цього, у березні 1990 року, відбулися вибори до Верховної Ради Литви, за результатами яких перемогли сили, що виступали за державну незалежність Литви. СРСР відповів на дії Литви економічною блокадою, розпочатою у квітні 1990 року.
У січні 1991 під керівництвом руху «Єдінство» відбулися масові акції протесту проти підвищення цін — коли уряд Казимири Прунскене відпустив ціни на продукти, що спричинило їх стрімкий ріст. У ході демонстрацій здійснювалися також спроби штурму Верховної ради Литовської РСР.
Велику занепокоєність ситуацією у Вільнюсі висловила Рада Національностей Верховної Ради СРСР, заявивши при цьому, що отримує від мешканців Литви телеграми, адресовані керівництву СРСР, у яких ті закликають навести порядок на території республіки.
8—9 січня 1991 року на територію Литви було введено загін спецпідрозділу «Альфа» КДБ СРСР та 76-ту повітряно-десантну дивізію зі Пскова. Вже наступного дня, 10 січня, голова Верховної ради Литви Вітаутас Ландсберґіс отримав звернення від Михайла Горбачова, в якому останній вимагав відновити Литовську РСР. Горбачов відкрито заявив Ландсберґісу та всьому керівництву й народу Литви: «Нікуди ви не дінетеся, нікуди ви не підете!»
11 січня 1991 року секретарем ЦК комуністичної партії Литви Юозасом Єрмалавічюсом та іншими було створено Комітет національного порятунку Литовської РСР. Ландсберґіс, своєю чергою, не пристав на умови ультиматуму та закликав мешканців Литви відстоювати молоду державу. Цього ж дня радянські війська та спецпризначенці встановили контроль над вільнюським Будинком друку та іншими стратегічно важливими пунктами, такими як вільнюський аеропорт. У зв'язку із загарбницькими діями військ СРСР на території Литви Вільнюс направив у Москву ноту протесту.
У цей же день залізничне сполучення з Вільнюсом було заблоковано; у ніч на 12 січня Департамент охорони краю й телефонна станція опинилися під контролем радянської армії. З «Північного містечка» — місця дислокації радянських військових — на вулиці Вільнюса періодично виїжджали колони радянської бронетехніки.
На початку доби 13 січня війська СРСР здійснили штурм телевізійного центру, телевежі та ряду об'єктів у Вільнюсі. На той час жителі Литви протягом кількох днів, у кількості від кількох десятків тисяч до кількох сотень тисяч осіб, стояли навколо парламенту, побудувавши біля нього барикади. Радянські війська штурм парламенту Литви так і не здійснили. В результаті захоплення осередків телевізійного та радіомовлення загинуло 14 простих литовців та один боєць «Альфи», поранено близько 800 осіб. Загиблий лейтенант «Альфи» став випадковою жертвою власних людей (дружній вогонь командира) та помер через те, що совєти не надали йому вчасно першу допомогу. Найбільше жертв серед мирних мешканців було біля телевежі. За іншими даними, які наводить влада Литви, загальна кількість поранених сягає 1000 осіб, серед них 31 — важко поранені.
У вільнюських січневих подіях 1991 року брав участь також ЗМОП литовської столиці — після захоплення телецентру його частини намагалися здійснити штурм вільнюських об'єктів.
Після захоплення радянськими військами вільнюських телецентру й телевежі, телебачення Литви продовжило свою діяльність у Каунасі. Невдовзі ретрансляцію програм литовського телебачення почав проводити один з телевізійних каналів Швеції, завдяки чому про ситуацію у Литві стало відомо телеглядачам у всьому світі.
В обороні вільнюського Парламенту та, частково, інших об'єктів брали участь також українці Литви й добровольці з України, у тому числі студенти.
Реакція світу
Світова спільнота різко негативно відреагувала на донесену шведським телебаченням інформацію про стан справ у Литві. Події у Литві та Вільнюсі висвітлювали провідні світові ЗМІ. Керівники СРСР на чолі з Михайлом Горбачовим заперечували те, що мають відношення до подій у Литві. Горбачов також заявив, що йому лише вранці доповіли про хід подій у Вільнюсі — до цього він начебто не знав про акції радянської армії в Литві. Жителі Москви, своєю чергою, висловили підтримку литовцям — 14 січня 1991 відбувся багатолюдний мітинг на Манежній площі під гаслами «Горбачев — убийца» та «Прости нас, Литва». За словами політолога Андрєя Піонтковського, мітинг на Манежній площі нараховував близько півмільйона осіб та був найбільшим за весь час радянської «перебудови».
Негативно відреагували на введення радянських військ до Литви також уряди країн Скандинавії та Папа Римський.
Радянська агресія в Литві була засуджена також парламентами Росії, України, Білорусі, Казахстану, Московською та Ленінградською міськими радами.
Проте колишній голова МЗС Литви Альгірдас Саударґас припускає, що держави Заходу не чинили б спротиву повторному встановленню радянської влади на території Литви; на його думку, незалежність Литви вдалося відстояти саме завдяки зусиллям її простих громадян.
Розслідування подій у Вільнюсі
Під час розслідування вільнюських подій з боку литовської влади у злочині проти людяності було звинувачено 69 громадян Росії, України та Білорусі, які в цей період проходили у Вільнюсі військову службу. Однак покарано було лише двох із них — лідерів литовських комуністів Міколаса Бурокявічюса та Юозаса Єрмалавічюса, які просили Михайла Горбачова ввести до Вільнюса війська СРСР. Вони отримали дванадцять та вісім років позбавлення волі відповідно — після арешту спецслужбами Литви в Мінську. До білоруської столиці вони втекли ще на початку 1991 року.
За словами радянського та російського пропагандиста Александра Нєвзорова, який у січні 1991 року проводив репортажі з місця подій, у протестувальників стріляли самі ж литовці, а частина людських тіл, виявлених у місцях найзапекліших протистоянь, була привезена туди з моргів. Згодом цей фейк було спростовано, але російські ЗМІ масово продовжили сіяти неправдиву інформацію про протести в Литві.
У листопаді 2014 року прокуратурою Литви було завершено досудове слідство стосовно подій у Вільнюсі.
У січні 2016 року, у межах справи щодо подій у Вільнюсі 1991 року, Генеральною прокуратурою Литви у злочинах проти людяності був звинувачений колишній міністр оборони СРСР Дмитро Язов.
У Литві був суд стосовно Михайла Горбачова через події 1991 року.
Також, станом на січень 2022, відкрита справа проти учасника АТО, українця Олександра Радкевича, який проходив службу в Радянській армії в 1991 році й був направлений водієм-механіком танку, який знаходився поряд з Будинком друку у Вільнюсі, за який йшла боротьба. 9 лютого суд Афін звільнив затриманого з-під варти в Греції за запитом Литви та ухвалив рішення про повернення Олександра в Україну.
Пам'ять
13 січня є пам'ятним днем; ця дата відзначається у Литві як День захисників свободи.
Примітки
- “Литва, будь вільною!” Спогади учасника студзагону оборони Вільнюса 1991 року. Історична правда. Процитовано 13 серпня 2023.
- 1991: радянські війська штурмують телевежу в Вільнюсі — Українська Правда (укр.)
- Маховик завертелся: Литва припомнила России военные преступления СССР — Обозреватель (рос.)
- Цена свободы: 25 лет назад Литва первой вышла из СССР и заплатила за это кровью — Новое Время (рос.)
- Аушра Радзявичюте. Вильнюс: вспоминая кровавый январь 1991 года — Русская служба BBC (рос.)
- Ирина Петерс. Литва, прости нас! — сегодня мы начинаем серию репортажей о событиях в Вильнюсе в январе 1991 года — Радио Свобода (рос.)
- Литва обвинила советского генерала Язова в военных преступлениях — Дзеркало тижня (рос.)
- У Литві закрили одну зі справ щодо штурму телевежі у 1991 році. Історична правда. Процитовано 13 січня 2023.
- Суд у Литві відклав розгляд скарги засудженого за воєнні злочини 1991 року ветерана АТО. www.eurointegration.com.ua (укр.). Процитовано 13 січня 2023.
- Суд Греції звільнив ветерана АТО Олександра Радкевича, якого хотіли передати Литві. www.unian.ua (укр.). Процитовано 23 січня 2023.
Посилання
- Газета «Українська правда»
- Сайт «Новое время»
- Русская служба BBC (рос.)
- Сайт Радіо «Свобода»
- Сайт газети «Зеркало недели».
- Глубоцкий Алексей, Тюков Никита Пятнадцать независимых республик, 1991—1997: история, биографии, телефоны. — СПИК-Центр, 1997. — С. 35. (рос.)
- Казаков А. Литва. Янтарный край. — Издательство Вече. (рос.)
- Новейшая история. 20 век.: В 2 кн. Кн. 1. — ОЛМА Медиа Групп — С. 289.
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Sichnevi podiyi u Vilnyusi abo shturm Vilnyuskoyi televezhi podiyi sho mali misce 8 13 sichnya 1991 u stolici Litovskoyi RSR Vilnyusi intervenciya sproba vishogo radyanskogo kerivnictva vijskovimi metodami povernuti Litvu yaka she u berezni 1990 vijshla zi skladu SRSR progolosivshi svoyu nezalezhnist Kulminaciyeyu protistoyannya stav shturm radyanskimi vijskami ta specpriznachencyami vilnyuskogo telecentru pid chas yakogo zaginulo 15 osib 14 z pomizh zahisnikiv televezhi ta odin oficer specpidrozdilu Alfa Sichnevi podiyi u Vilnyusilit Sausio įvykiai Spivocha revolyuciya Cholovik z litovskim praporom bilya radyanskogo tanku 13 sichnya 1991 Cholovik z litovskim praporom bilya radyanskogo tanku 13 sichnya 1991 Data 11 13 sichnya 1991 Misce Litva Rezultat Peremoga litovskih gromadyan Storoni Litva Civilni gromadyani Ukrayinski dobrovolci SRSR Radyanska armiya en 76 a povitryano desantna diviziya Pskov Komitet nacionalnogo poryatunku Litovskoyi RSR ru Komanduvachi Vitautas Landsbergis Gyadiminas Vagnoryus Mihajlo Gorbachov Vladislav Achalov Vtrati 14 civilnih meshkanciv 800 1000 poraneno 1 specpriznachenec Alfi Hid podijShlyah do zdobuttya nezalezhnosti vid SRSR Litva rozpochala she 1988 roku zi stvorennya suspilno politichnogo ruhu Sayudis Same cej ruh stav predtecheyu ta lokomotivom nacionalno vizvolnih zmagan Litovskoyi RSR u 1990 na pochatku 1991 roku Stvorennya Sayudisa sprichinilo vidpovidnu reakciyu z boku miscevih komunistiv ta inshih proradyanskih sil yaki zapochatkuvali ruh pid nazvoyu Vienybe Edinstvo Jednosc metoyu cogo ruhu voni ogolosili borotbu z proyavami litovskogo nacionalizmu ta dobrobut u sferi ekonomiki Yedinstvo koristuvalosya pevnoyu pidtrimkoyu sered miscevih nacionalnih menshin nasampered rosiyan ta polyakiv Veliku pidtrimku Yedinstvo chekalo vid narodu Litvi nezadovolenogo pogirshennyam ekonomichnogo stanovisha rosijskomovnogo naselennya ta vijskovih chiyi prava buli obmezheni deyakimi litovskimi zakonami Dlya cogo litovski komunisti vikoristovuvali propagandu nimi shtuchno stvoryuvalasya vorozhnecha mizh naselennyam i radyanskoyu armiyeyu Litva pershoyu z usih respublik SRSR stala nezalezhnoyu derzhavoyu ce vidbulosya 11 bereznya 1990 roku koli Verhovna Rada Litovskoyi RSR uhvalila rishennya pro vihid respubliki zi skladu SRSR Natomist rishennya Narodnogo sejmu shodo priyednannya Litvi do SRSR prijnyate u 1940 roci bulo viznano takim sho vtratilo chinnist Nezadovgo do cogo u berezni 1990 roku vidbulisya vibori do Verhovnoyi Radi Litvi za rezultatami yakih peremogli sili sho vistupali za derzhavnu nezalezhnist Litvi SRSR vidpoviv na diyi Litvi ekonomichnoyu blokadoyu rozpochatoyu u kvitni 1990 roku U sichni 1991 pid kerivnictvom ruhu Yedinstvo vidbulisya masovi akciyi protestu proti pidvishennya cin koli uryad Kazimiri Prunskene vidpustiv cini na produkti sho sprichinilo yih strimkij rist U hodi demonstracij zdijsnyuvalisya takozh sprobi shturmu Verhovnoyi radi Litovskoyi RSR Veliku zanepokoyenist situaciyeyu u Vilnyusi vislovila Rada Nacionalnostej Verhovnoyi Radi SRSR zayavivshi pri comu sho otrimuye vid meshkanciv Litvi telegrami adresovani kerivnictvu SRSR u yakih ti zaklikayut navesti poryadok na teritoriyi respubliki 8 9 sichnya 1991 roku na teritoriyu Litvi bulo vvedeno zagin specpidrozdilu Alfa KDB SRSR ta 76 tu povitryano desantnu diviziyu zi Pskova Vzhe nastupnogo dnya 10 sichnya golova Verhovnoyi radi Litvi Vitautas Landsbergis otrimav zvernennya vid Mihajla Gorbachova v yakomu ostannij vimagav vidnoviti Litovsku RSR Gorbachov vidkrito zayaviv Landsbergisu ta vsomu kerivnictvu j narodu Litvi Nikudi vi ne dinetesya nikudi vi ne pidete 11 sichnya 1991 roku sekretarem CK komunistichnoyi partiyi Litvi Yuozasom Yermalavichyusom ta inshimi bulo stvoreno Komitet nacionalnogo poryatunku Litovskoyi RSR Landsbergis svoyeyu chergoyu ne pristav na umovi ultimatumu ta zaklikav meshkanciv Litvi vidstoyuvati molodu derzhavu Cogo zh dnya radyanski vijska ta specpriznachenci vstanovili kontrol nad vilnyuskim Budinkom druku ta inshimi strategichno vazhlivimi punktami takimi yak vilnyuskij aeroport U zv yazku iz zagarbnickimi diyami vijsk SRSR na teritoriyi Litvi Vilnyus napraviv u Moskvu notu protestu U cej zhe den zaliznichne spoluchennya z Vilnyusom bulo zablokovano u nich na 12 sichnya Departament ohoroni krayu j telefonna stanciya opinilisya pid kontrolem radyanskoyi armiyi Z Pivnichnogo mistechka miscya dislokaciyi radyanskih vijskovih na vulici Vilnyusa periodichno viyizhdzhali koloni radyanskoyi bronetehniki Na pochatku dobi 13 sichnya vijska SRSR zdijsnili shturm televizijnogo centru televezhi ta ryadu ob yektiv u Vilnyusi Na toj chas zhiteli Litvi protyagom kilkoh dniv u kilkosti vid kilkoh desyatkiv tisyach do kilkoh soten tisyach osib stoyali navkolo parlamentu pobuduvavshi bilya nogo barikadi Radyanski vijska shturm parlamentu Litvi tak i ne zdijsnili V rezultati zahoplennya oseredkiv televizijnogo ta radiomovlennya zaginulo 14 prostih litovciv ta odin boyec Alfi poraneno blizko 800 osib Zagiblij lejtenant Alfi stav vipadkovoyu zhertvoyu vlasnih lyudej druzhnij vogon komandira ta pomer cherez te sho sovyeti ne nadali jomu vchasno pershu dopomogu Najbilshe zhertv sered mirnih meshkanciv bulo bilya televezhi Za inshimi danimi yaki navodit vlada Litvi zagalna kilkist poranenih syagaye 1000 osib sered nih 31 vazhko poraneni U vilnyuskih sichnevih podiyah 1991 roku brav uchast takozh ZMOP litovskoyi stolici pislya zahoplennya telecentru jogo chastini namagalisya zdijsniti shturm vilnyuskih ob yektiv Pislya zahoplennya radyanskimi vijskami vilnyuskih telecentru j televezhi telebachennya Litvi prodovzhilo svoyu diyalnist u Kaunasi Nevdovzi retranslyaciyu program litovskogo telebachennya pochav provoditi odin z televizijnih kanaliv Shveciyi zavdyaki chomu pro situaciyu u Litvi stalo vidomo teleglyadacham u vsomu sviti V oboroni vilnyuskogo Parlamentu ta chastkovo inshih ob yektiv brali uchast takozh ukrayinci Litvi j dobrovolci z Ukrayini u tomu chisli studenti Reakciya svituSvitova spilnota rizko negativno vidreaguvala na donesenu shvedskim telebachennyam informaciyu pro stan sprav u Litvi Podiyi u Litvi ta Vilnyusi visvitlyuvali providni svitovi ZMI Kerivniki SRSR na choli z Mihajlom Gorbachovim zaperechuvali te sho mayut vidnoshennya do podij u Litvi Gorbachov takozh zayaviv sho jomu lishe vranci dopovili pro hid podij u Vilnyusi do cogo vin nachebto ne znav pro akciyi radyanskoyi armiyi v Litvi Zhiteli Moskvi svoyeyu chergoyu vislovili pidtrimku litovcyam 14 sichnya 1991 vidbuvsya bagatolyudnij miting na Manezhnij ploshi pid gaslami Gorbachev ubijca ta Prosti nas Litva Za slovami politologa Andryeya Piontkovskogo miting na Manezhnij ploshi narahovuvav blizko pivmiljona osib ta buv najbilshim za ves chas radyanskoyi perebudovi Negativno vidreaguvali na vvedennya radyanskih vijsk do Litvi takozh uryadi krayin Skandinaviyi ta Papa Rimskij Radyanska agresiya v Litvi bula zasudzhena takozh parlamentami Rosiyi Ukrayini Bilorusi Kazahstanu Moskovskoyu ta Leningradskoyu miskimi radami Prote kolishnij golova MZS Litvi Algirdas Saudargas pripuskaye sho derzhavi Zahodu ne chinili b sprotivu povtornomu vstanovlennyu radyanskoyi vladi na teritoriyi Litvi na jogo dumku nezalezhnist Litvi vdalosya vidstoyati same zavdyaki zusillyam yiyi prostih gromadyan Rozsliduvannya podij u VilnyusiPid chas rozsliduvannya vilnyuskih podij z boku litovskoyi vladi u zlochini proti lyudyanosti bulo zvinuvacheno 69 gromadyan Rosiyi Ukrayini ta Bilorusi yaki v cej period prohodili u Vilnyusi vijskovu sluzhbu Odnak pokarano bulo lishe dvoh iz nih lideriv litovskih komunistiv Mikolasa Burokyavichyusa ta Yuozasa Yermalavichyusa yaki prosili Mihajla Gorbachova vvesti do Vilnyusa vijska SRSR Voni otrimali dvanadcyat ta visim rokiv pozbavlennya voli vidpovidno pislya areshtu specsluzhbami Litvi v Minsku Do biloruskoyi stolici voni vtekli she na pochatku 1991 roku Za slovami radyanskogo ta rosijskogo propagandista Aleksandra Nyevzorova yakij u sichni 1991 roku provodiv reportazhi z miscya podij u protestuvalnikiv strilyali sami zh litovci a chastina lyudskih til viyavlenih u miscyah najzapeklishih protistoyan bula privezena tudi z morgiv Zgodom cej fejk bulo sprostovano ale rosijski ZMI masovo prodovzhili siyati nepravdivu informaciyu pro protesti v Litvi U listopadi 2014 roku prokuraturoyu Litvi bulo zaversheno dosudove slidstvo stosovno podij u Vilnyusi U sichni 2016 roku u mezhah spravi shodo podij u Vilnyusi 1991 roku Generalnoyu prokuraturoyu Litvi u zlochinah proti lyudyanosti buv zvinuvachenij kolishnij ministr oboroni SRSR Dmitro Yazov U Litvi buv sud stosovno Mihajla Gorbachova cherez podiyi 1991 roku Takozh stanom na sichen 2022 vidkrita sprava proti uchasnika ATO ukrayincya Oleksandra Radkevicha yakij prohodiv sluzhbu v Radyanskij armiyi v 1991 roci j buv napravlenij vodiyem mehanikom tanku yakij znahodivsya poryad z Budinkom druku u Vilnyusi za yakij jshla borotba 9 lyutogo sud Afin zvilniv zatrimanogo z pid varti v Greciyi za zapitom Litvi ta uhvaliv rishennya pro povernennya Oleksandra v Ukrayinu Pam yat13 sichnya ye pam yatnim dnem cya data vidznachayetsya u Litvi yak Den zahisnikiv svobodi Primitki Litva bud vilnoyu Spogadi uchasnika studzagonu oboroni Vilnyusa 1991 roku Istorichna pravda Procitovano 13 serpnya 2023 1991 radyanski vijska shturmuyut televezhu v Vilnyusi Ukrayinska Pravda ukr Mahovik zavertelsya Litva pripomnila Rossii voennye prestupleniya SSSR Obozrevatel ros Cena svobody 25 let nazad Litva pervoj vyshla iz SSSR i zaplatila za eto krovyu Novoe Vremya ros Aushra Radzyavichyute Vilnyus vspominaya krovavyj yanvar 1991 goda Russkaya sluzhba BBC ros Irina Peters Litva prosti nas segodnya my nachinaem seriyu reportazhej o sobytiyah v Vilnyuse v yanvare 1991 goda Radio Svoboda ros Litva obvinila sovetskogo generala Yazova v voennyh prestupleniyah Dzerkalo tizhnya ros U Litvi zakrili odnu zi sprav shodo shturmu televezhi u 1991 roci Istorichna pravda Procitovano 13 sichnya 2023 Sud u Litvi vidklav rozglyad skargi zasudzhenogo za voyenni zlochini 1991 roku veterana ATO www eurointegration com ua ukr Procitovano 13 sichnya 2023 Sud Greciyi zvilniv veterana ATO Oleksandra Radkevicha yakogo hotili peredati Litvi www unian ua ukr Procitovano 23 sichnya 2023 PosilannyaGazeta Ukrayinska pravda Sajt Novoe vremya Russkaya sluzhba BBC ros Sajt Radio Svoboda Sajt gazeti Zerkalo nedeli Glubockij Aleksej Tyukov Nikita Pyatnadcat nezavisimyh respublik 1991 1997 istoriya biografii telefony SPIK Centr 1997 S 35 ros Kazakov A Litva Yantarnyj kraj Izdatelstvo Veche ros Novejshaya istoriya 20 vek V 2 kn Kn 1 OLMA Media Grupp S 289