Свьо́нтники-Гу́рне (пол. Świątniki Górne) — місто в південній Польщі. Належить до Краківського повіту Малопольського воєводства. Географічно воно розташоване на Велицькому Передгір’ї. Відомий осередок слюсарного ремесла (замки, художні слюсарні вироби).
Свьонтники-Гурне Świątniki Górne | ||||
---|---|---|---|---|
| ||||
Основні дані | ||||
49°56′ пн. ш. 19°57′ сх. д. / 49.933° пн. ш. 19.950° сх. д.Координати: 49°56′ пн. ш. 19°57′ сх. д. / 49.933° пн. ш. 19.950° сх. д. | ||||
Країна | Польща | |||
Регіон | Малопольське воєводство | |||
Столиця для | Ґміна Сьвйонтники-Ґурне (місько-сільська гміна) | |||
Статус міста | 1997 | |||
Площа | 4,44 км² | |||
Населення | 2280 (2011) | |||
· густота | 479 (2008) осіб/км² | |||
Телефонний код | (48) 12 | |||
Часовий пояс | і | |||
Номери автомобілів | KRA | |||
GeoNames | 3084107 | |||
OSM | ↑2645060 ·R (Ґміна Сьвйонтники-Ґурне) | |||
SIMC | 0337774 | |||
Поштові індекси | 32-040 | |||
Міська влада | ||||
Вебсайт | swiatniki-gorne.pl | |||
Мапа | ||||
| ||||
| ||||
Свьонтники-Гурне у Вікісховищі |
Історія
Свьонтники-Гурне було засновано, ймовірно, в XI столітті як службове поселення, що належало капітулу Краківського собору. Відібрані жителі були зобов’язані служити в соборі в Кракові на богослужіннях, стежити за порядком, дзвонити (у тому числі в дзвін Зигмунта в певний період). Першу збережену згадку про Свьонтники-Гурне можна знайти в "Liber beneficiorum" Яна Длугоша, де згадується, серед іншого, про поділ села на 12 дворів, про кордони.
У 1590–1600 рр. краківський єпископ кардинал Єжи Радзивілл залучив італійських зброярів для оснащення єпископських хоругв. Це дало поштовх ковальській та зброярській діяльності у Свьонтниках. Коли наприкінці XVIII століття не було ринку збуту гусарських обладунків і шабель, жителі села перенесли свій досвід на виробництво переважно замків і навісних замків.
З 1772 року Свьонтники-Гурне перебували під владою Австрії. Турбуючись про технічний і промисловий розвиток Галичини, на прохання сейму у Львові цісарська влада у 1888 році заснувала Слюсарну школу для навчання майбутніх слюсарів і запровадження нової технології виробництва замків (наприклад, ручні та парові преси).
Жителі Свьонтників-Гурне брали участь у боротьбі за волю 1846 р. (в Угорщині) та в Січневому повстанні. Вони також воювали в лавах польських легіонів і призивалися до австрійської армії під час Першої світової війни, а потім і під час польсько-радянської війни 1920-1921 рр. У міжвоєнний період у Свьонтниках-Гурне припадає пік розвитку слюсарної справи. Крім Слюсарної фірми, що діяла при Слюсарній школі, діяли також невеликі промислові фірми – «Haszpień» Станіслава Квінтовського, "Mazur» і фірма «Polonez». Після Другої світової війни нова влада, обклавши приватні підприємства величезними податками, призвела до припинення їхньої діяльності та створила на їхньому місці кооператив металістів «Przyszłość».
У 1975-1998 рр. містечко знаходилося в краківському воєводстві. Свьонтники-Гурне отримали права міста у 1997 р.
З 2001 р. діє . Костьол св. Станіслава внесено до воєводського реєстру пам’яток.
Музей слюсарної справи
В атмосферному, приємному музеї невеликих розмірів ми дізнаємось більше про польських гусар, а також побачимо дивовижні колекції інструментів та слюсарних виробів. Виставка в Музеї слюсарного мистецтва неодмінно зацікавить усіх чоловіків, а особливо любителів саморобки. Це чудова можливість здійснити подорож у часі та дізнатися багато цікавинок. Музей єдиний у своєму роді і є унікальною пам'яткою, якої немає в жодному іншому регіоні країни.
Історична будівля імператорсько-королівського слюсарного училища була побудована в 1888-1894 рр. Збудована з червоної цегли, в стилі галицької архітектури, двоповерхова. Будівлю спроектував Юзеф Сари. У підвалі школи розташована «Півниця під таємним замком», унікальне місце зустрічі жителів та прихильників ґміни, де організовуються історичні майстерні, мистецькі вистави та інші культурні заходи. На розі будинку встановлено кований орел-прапор 1912 р. поряд із шкільною брамою у вигляді переплетених гілок троянд і винограду. Ініціатором та їх автором був перший випускник, а згодом викладач Слюсарної школи Станіслав Квінтовський. На шкільному подвір’ї стоїть ковальський фрикційний прес ХІХ ст. як пам’ятка про неіснуючі шкільні майстерні. Це пам'ятка і символ багатовікових ковальських і слюсарних традицій. Нині будівля є частиною шкільного комплексу.
Демографія
Демографічна структура станом на 31 березня 2011 року:
Загалом | Допрацездатний вік | Працездатний вік | Постпрацездатний вік | |
---|---|---|---|---|
Чоловіки | 1128 | 228 | 797 | 103 |
Жінки | 1152 | 232 | 690 | 230 |
Разом | 2280 | 460 | 1487 | 333 |
Міста-побратими
Примітки
- GUS. Ludność w miejscowościach statystycznych według ekonomicznych grup wieku. Stan w dniu 31.03.2011 r. [Населення статистичних місцевостей за економічними групами віку. Стан на 31.03.2011]. Процитовано 12 серпня 2018.
- Населення, площа та густота за даними Центрального статистичного офісу Польщі. Powierzchnia i ludność w przekroju terytorialnym w 2007. [1]. [недоступне посилання]
- Świątniki Górne. Wikipedia, wolna encyklopedia (пол.). 25 листопада 2022. Процитовано 13 лютого 2023.
- Згідно з методологією GUS працездатний вік для чоловіків становить 18-64 років, для жінок — 18-59 років GUS. [Терміни, які використовуються в публічній статистиці]. Архів оригіналу за 20 вересня 2018. Процитовано 14 серпня 2018.
Це незавершена стаття з географії Польщі. Ви можете проєкту, виправивши або дописавши її. |
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Svo ntniki Gu rne pol Swiatniki Gorne misto v pivdennij Polshi Nalezhit do Krakivskogo povitu Malopolskogo voyevodstva Geografichno vono roztashovane na Velickomu Peredgir yi Vidomij oseredok slyusarnogo remesla zamki hudozhni slyusarni virobi Svontniki Gurne Swiatniki Gorne GerbOsnovni dani49 56 pn sh 19 57 sh d 49 933 pn sh 19 950 sh d 49 933 19 950 Koordinati 49 56 pn sh 19 57 sh d 49 933 pn sh 19 950 sh d 49 933 19 950 Krayina PolshaRegion Malopolske voyevodstvoStolicya dlya Gmina Svjontniki Gurne misko silska gmina Status mista 1997Plosha 4 44 km Naselennya 2280 2011 gustota 479 2008 osib km Telefonnij kod 48 12Chasovij poyas UTC 1 i UTC 2Nomeri avtomobiliv KRAGeoNames 3084107OSM 2645060 R Gmina Svjontniki Gurne SIMC 0337774Poshtovi indeksi 32 040 Miska vlada Vebsajt swiatniki gorne pl Mapa Svontniki Gurne u Vikishovishi Plan Svontniki Gurne Golovna vulicya Svontniki Gurne Kostol parafialnij sv Stanislava Budinok upravlinnya gminiIstoriyaSvontniki Gurne bulo zasnovano jmovirno v XI stolitti yak sluzhbove poselennya sho nalezhalo kapitulu Krakivskogo soboru Vidibrani zhiteli buli zobov yazani sluzhiti v sobori v Krakovi na bogosluzhinnyah stezhiti za poryadkom dzvoniti u tomu chisli v dzvin Zigmunta v pevnij period Pershu zberezhenu zgadku pro Svontniki Gurne mozhna znajti v Liber beneficiorum Yana Dlugosha de zgaduyetsya sered inshogo pro podil sela na 12 dvoriv pro kordoni U 1590 1600 rr krakivskij yepiskop kardinal Yezhi Radzivill zaluchiv italijskih zbroyariv dlya osnashennya yepiskopskih horugv Ce dalo poshtovh kovalskij ta zbroyarskij diyalnosti u Svontnikah Koli naprikinci XVIII stolittya ne bulo rinku zbutu gusarskih obladunkiv i shabel zhiteli sela perenesli svij dosvid na virobnictvo perevazhno zamkiv i navisnih zamkiv Z 1772 roku Svontniki Gurne perebuvali pid vladoyu Avstriyi Turbuyuchis pro tehnichnij i promislovij rozvitok Galichini na prohannya sejmu u Lvovi cisarska vlada u 1888 roci zasnuvala Slyusarnu shkolu dlya navchannya majbutnih slyusariv i zaprovadzhennya novoyi tehnologiyi virobnictva zamkiv napriklad ruchni ta parovi presi Zhiteli Svontnikiv Gurne brali uchast u borotbi za volyu 1846 r v Ugorshini ta v Sichnevomu povstanni Voni takozh voyuvali v lavah polskih legioniv i prizivalisya do avstrijskoyi armiyi pid chas Pershoyi svitovoyi vijni a potim i pid chas polsko radyanskoyi vijni 1920 1921 rr U mizhvoyennij period u Svontnikah Gurne pripadaye pik rozvitku slyusarnoyi spravi Krim Slyusarnoyi firmi sho diyala pri Slyusarnij shkoli diyali takozh neveliki promislovi firmi Haszpien Stanislava Kvintovskogo Mazur i firma Polonez Pislya Drugoyi svitovoyi vijni nova vlada obklavshi privatni pidpriyemstva velicheznimi podatkami prizvela do pripinennya yihnoyi diyalnosti ta stvorila na yihnomu misci kooperativ metalistiv Przyszlosc U 1975 1998 rr mistechko znahodilosya v krakivskomu voyevodstvi Svontniki Gurne otrimali prava mista u 1997 r Z 2001 r diye Kostol sv Stanislava vneseno do voyevodskogo reyestru pam yatok Muzej slyusarnoyi spraviV atmosfernomu priyemnomu muzeyi nevelikih rozmiriv mi diznayemos bilshe pro polskih gusar a takozh pobachimo divovizhni kolekciyi instrumentiv ta slyusarnih virobiv Vistavka v Muzeyi slyusarnogo mistectva neodminno zacikavit usih cholovikiv a osoblivo lyubiteliv samorobki Ce chudova mozhlivist zdijsniti podorozh u chasi ta diznatisya bagato cikavinok Muzej yedinij u svoyemu rodi i ye unikalnoyu pam yatkoyu yakoyi nemaye v zhodnomu inshomu regioni krayini Istorichna budivlya imperatorsko korolivskogo slyusarnogo uchilisha bula pobudovana v 1888 1894 rr Zbudovana z chervonoyi cegli v stili galickoyi arhitekturi dvopoverhova Budivlyu sproektuvav Yuzef Sari U pidvali shkoli roztashovana Pivnicya pid tayemnim zamkom unikalne misce zustrichi zhiteliv ta prihilnikiv gmini de organizovuyutsya istorichni majsterni mistecki vistavi ta inshi kulturni zahodi Na rozi budinku vstanovleno kovanij orel prapor 1912 r poryad iz shkilnoyu bramoyu u viglyadi perepletenih gilok troyand i vinogradu Iniciatorom ta yih avtorom buv pershij vipusknik a zgodom vikladach Slyusarnoyi shkoli Stanislav Kvintovskij Na shkilnomu podvir yi stoyit kovalskij frikcijnij pres HIH st yak pam yatka pro neisnuyuchi shkilni majsterni Ce pam yatka i simvol bagatovikovih kovalskih i slyusarnih tradicij Nini budivlya ye chastinoyu shkilnogo kompleksu DemografiyaDemografichna struktura stanom na 31 bereznya 2011 roku Zagalom Dopracezdatnij vik Pracezdatnij vik Postpracezdatnij vik Choloviki 1128 228 797 103 Zhinki 1152 232 690 230 Razom 2280 460 1487 333Mista pobratimiBozhansi Kremenec MuchonPrimitkiGUS Ludnosc w miejscowosciach statystycznych wedlug ekonomicznych grup wieku Stan w dniu 31 03 2011 r Naselennya statistichnih miscevostej za ekonomichnimi grupami viku Stan na 31 03 2011 Procitovano 12 serpnya 2018 Naselennya plosha ta gustota za danimi Centralnogo statistichnogo ofisu Polshi Powierzchnia i ludnosc w przekroju terytorialnym w 2007 1 nedostupne posilannya Swiatniki Gorne Wikipedia wolna encyklopedia pol 25 listopada 2022 Procitovano 13 lyutogo 2023 Zgidno z metodologiyeyu GUS pracezdatnij vik dlya cholovikiv stanovit 18 64 rokiv dlya zhinok 18 59 rokiv GUS Termini yaki vikoristovuyutsya v publichnij statistici Arhiv originalu za 20 veresnya 2018 Procitovano 14 serpnya 2018 Ce nezavershena stattya z geografiyi Polshi Vi mozhete dopomogti proyektu vipravivshi abo dopisavshi yiyi