Луцька дієцезія — адміністративна одиниця Римо-католицької Церкви в Україні. Її юрисдикція поширюється на структури РКЦ у Волинській та Рівненській областях. Створена великим князем литовським Вітовтом у 1425 році.
Луцька | |
---|---|
Dioecesis Luceoriensis | |
Церква | католицька церква |
Обряд | Римсько-католицька |
Країна | Україна |
Головне місто | Луцьк |
Дата заснування | 28 жовтня 1925 |
Площа | 40 190 км² |
Населення | 2 млн. 203 тис. осіб |
Парафій | 36 |
Катедральний собор | Кафедральний костел Св. Петра і Павла в Луцьку |
Митрополія | Львівська |
Ієрарх | Віталій Скомаровський |
rkc.lviv.ua/Cx4.php?L | |
Луцька дієцезія у Вікісховищі |
Історія
У XIV столітті після смерті останнього короля Русі Юрія II Болеслава міста Луцьк та Володимир увійшли до складу Великого князівства Литовського. Наприкінці XIV століття у Володимирі була заснована католицька єпархія, яку в 1425 році перенесли до Луцька. За даними Владислава Абрагама, у 1404 році утворили окрему Луцьку дієцезію, але далі формальностей справа не пішла.
У 1795 році в результаті Третього поділу Речі Посполитої Луцьк увійшов до складу Російської імперії. Катерина II провела реорганізацію латинських єпархій на придбаних землях. Луцьк став центром Луцько-Житомирської дієцезії, до його складу увійшли території скасованих Київської та Житомирської дієцезій.
У 1925 році Луцько-Житомирська дієцезія була поділена на Луцьку і Житомирську, у зв'язку з тим, після закінчення радянсько-польської війни Луцьк опинився у складі Польщі, а Житомир у радянській Україні. У вересні 1939 року Луцьк було приєднано до СРСР.
4 січня 1945 був заарештований єпископ Луцька Адольф Шельонжек разом з групою священників. Священники були репресовані, а єпископ завдяки активному втручанню американських дипломатів був засуджений до випровадження за межі СРСР. Після звільнення з-під варти єпископ Шельонжек виїхав до Польщі, після чого Луцька дієцезія фактично припинила своє існування.
Відновлення Луцької дієцезії сягає середини 90-х років. 18 травня 1996 року — папа Іван Павло ІІ відновив луцьку дієцезію, її апостольським адміністратором призначено митрополита Мар'яна Яворського. 25 березня 1998 р. Маркіяна Трофим'яка призначено першим ординарієм відновленої дієцезії, а 16 травня 1998 року відбувся його інгрес до луцького кафедрального собору.
24 липня 2012 року Папа Римський Бенедикт XVI прийняв зречення Маркіяна Трофим'яка з уряду ординарія Луцької дієцезії, призначивши натомість апостольського адміністратора єпископа Станіслава Широкорадюка. Від 12 квітня 2014 року дієцезію очолює єпископ Віталій Скомаровський.
В жовтні 2019 року у Горохові було освячено місце під будівництво храму на честь блаженного Владислава Буковинського, який планують побудувати на місці, де було католицьке кладовище.
Адміністративно-територіальна структура
Кафедра єпископа знаходиться у Луцьку. Кафедральний собор дієцезії — Собор Апостолів Петра і Павла. Діоцез входить до складу Львівській митрополії. Складається з двох деканатів — Луцького (Волинська область) та Рівненського (Рівненська область) Територія дієцезії має площу 40 300 км ². Згідно з даними довідника catholic-hierarchy станом на 2004 рік в дієцезії нараховувалося близько 30 тисяч католиків, 36 парафій, 22 священники і 19 ченців.
Покровитель
Покровителькою дієцезії з 1927 року є Свята Тереза з Лізьє.
Єпископи
Історичні костели
- Берестечко, Костел Св. Трійці, 1711—1733
- Великі Межирічі, Руїни костелу Св. Антонія Падуанського, 1725
- Володимир, Костел Розіслання Апостолів, 1755—1766 (нині православний собор)
- Володимир, Костел Св. Йоакима і Анни, 1752
- Дубровиця, Костел Св. Іоанна Хрестителя, 1740
- Дубно, Костел Непорочного Зачаття Пресвятої Діви Марії, 1629 (нині православна церква)
- Голоби, Костел Св. Архангела Михаїла, 1711—1728
- Затурці, Костел Святої Трійці, 1642.
- Кисилин, Руїни кармелітського костелу та монастиря, 1720
- Клевань, Костел Благовіщення Пресвятої Діви Марії, 1630
- Корець, Костел Успіння Пресвятої Діви Марії та Св. Антонія, 1706
- Ковель, Костел Успіння Пресвятої Діви Марії (тепер парафія Св. Анни), 1771
- Любешів, Костел Св. Кирила і Мефодія, 1768
- Любомль, Костел Св. Трійці, 1412
- Луцьк, Бернардинський костел і монастир, 1752—1792 (нині православний кафедральний Свято-Троїцький собор)
- Луцьк, Кафедральний собор Св. Апостолів Петра і Павла, 1616—1637
- Луків, Руїни костелу Св. Станіслава і Анни, 1596
- Моквин, Руїни костелу Воздвиження Святого Хреста, 1750
- Олика, Колегіальний костел Святої Трійці, 1635—1640
- Олика, Костел Св. Апостолів Петра і Павла, 1460
- Острог, Костел Успіння Пресвятої Діви Марії, 1582
- Острог, Костел Святої Трійці, 1769 (нині православна академічна церква)
- Радехів, Костел Св. Михайла, 1701 (нині православна церква)
- Рівне, Костел Різдва Пресвятої Діви Марії та Св. Антонія, 1899 (нині концертний зал)
- Старий Чорторийськ, Домініканський костел, 1741—1753 (нині православний монастир)
- Тайкури, Руїни костелу Св. Лаврентія, 1710
- Шпанів, Руїни костелу Св. апостолів Петра і Павла, 1726
Примітки
- Władysław Abraham. Andrzej, łaciński biskup łucki // Polski Słownik Biograficzny. — Kraków : Polska Akademia Umiejętności — Skład Główny w Księgarniach Gebethnera i Wolffa, 1935. — T. 1. — S. 106. — Reprint. Kraków: Zakład Narodowy im. Ossolińskich, 1989. — . (пол.)
- . https://risu.org.ua/. Релігійно-інформаційна служба України. 9 жовтня 2019. Архів оригіналу за 9 жовтня 2019. Процитовано 9 жовтня 2019.
Посилання
- Офіційний сайт Луцької дієцезії (укр.)
- Статистика Луцької дієцезії [ 16 червня 2010 у Wayback Machine.] (англ.)
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Lucka diyeceziya administrativna odinicya Rimo katolickoyi Cerkvi v Ukrayini Yiyi yurisdikciya poshiryuyetsya na strukturi RKC u Volinskij ta Rivnenskij oblastyah Stvorena velikim knyazem litovskim Vitovtom u 1425 roci LuckaDioecesis LuceoriensisKafedralnij kostel Sv Petra i Pavla v LuckuKafedralnij kostel Sv Petra i Pavla v LuckuCerkva katolicka cerkvaObryad Rimsko katolickaKrayina UkrayinaGolovne misto LuckData zasnuvannya 28 zhovtnya 1925Plosha 40 190 km Naselennya 2 mln 203 tis osibParafij 36Katedralnij sobor Kafedralnij kostel Sv Petra i Pavla v LuckuMitropoliya LvivskaIyerarh Vitalij Skomarovskijrkc lviv ua Cx4 php L Lucka diyeceziya u VikishovishiIstoriyaU XIV stolitti pislya smerti ostannogo korolya Rusi Yuriya II Boleslava mista Luck ta Volodimir uvijshli do skladu Velikogo knyazivstva Litovskogo Naprikinci XIV stolittya u Volodimiri bula zasnovana katolicka yeparhiya yaku v 1425 roci perenesli do Lucka Za danimi Vladislava Abragama u 1404 roci utvorili okremu Lucku diyeceziyu ale dali formalnostej sprava ne pishla U 1795 roci v rezultati Tretogo podilu Rechi Pospolitoyi Luck uvijshov do skladu Rosijskoyi imperiyi Katerina II provela reorganizaciyu latinskih yeparhij na pridbanih zemlyah Luck stav centrom Lucko Zhitomirskoyi diyeceziyi do jogo skladu uvijshli teritoriyi skasovanih Kiyivskoyi ta Zhitomirskoyi diyecezij U 1925 roci Lucko Zhitomirska diyeceziya bula podilena na Lucku i Zhitomirsku u zv yazku z tim pislya zakinchennya radyansko polskoyi vijni Luck opinivsya u skladi Polshi a Zhitomir u radyanskij Ukrayini U veresni 1939 roku Luck bulo priyednano do SRSR 4 sichnya 1945 buv zaareshtovanij yepiskop Lucka Adolf Shelonzhek razom z grupoyu svyashennikiv Svyashenniki buli represovani a yepiskop zavdyaki aktivnomu vtruchannyu amerikanskih diplomativ buv zasudzhenij do viprovadzhennya za mezhi SRSR Pislya zvilnennya z pid varti yepiskop Shelonzhek viyihav do Polshi pislya chogo Lucka diyeceziya faktichno pripinila svoye isnuvannya Vidnovlennya Luckoyi diyeceziyi syagaye seredini 90 h rokiv 18 travnya 1996 roku papa Ivan Pavlo II vidnoviv lucku diyeceziyu yiyi apostolskim administratorom priznacheno mitropolita Mar yana Yavorskogo 25 bereznya 1998 r Markiyana Trofim yaka priznacheno pershim ordinariyem vidnovlenoyi diyeceziyi a 16 travnya 1998 roku vidbuvsya jogo ingres do luckogo kafedralnogo soboru 24 lipnya 2012 roku Papa Rimskij Benedikt XVI prijnyav zrechennya Markiyana Trofim yaka z uryadu ordinariya Luckoyi diyeceziyi priznachivshi natomist apostolskogo administratora yepiskopa Stanislava Shirokoradyuka Vid 12 kvitnya 2014 roku diyeceziyu ocholyuye yepiskop Vitalij Skomarovskij V zhovtni 2019 roku u Gorohovi bulo osvyacheno misce pid budivnictvo hramu na chest blazhennogo Vladislava Bukovinskogo yakij planuyut pobuduvati na misci de bulo katolicke kladovishe Administrativno teritorialna strukturaKafedra yepiskopa znahoditsya u Lucku Kafedralnij sobor diyeceziyi Sobor Apostoliv Petra i Pavla Diocez vhodit do skladu Lvivskij mitropoliyi Skladayetsya z dvoh dekanativ Luckogo Volinska oblast ta Rivnenskogo Rivnenska oblast Teritoriya diyeceziyi maye ploshu 40 300 km Zgidno z danimi dovidnika catholic hierarchy stanom na 2004 rik v diyeceziyi narahovuvalosya blizko 30 tisyach katolikiv 36 parafij 22 svyashenniki i 19 chenciv PokrovitelPokrovitelkoyu diyeceziyi z 1927 roku ye Svyata Tereza z Lizye YepiskopiDokladnishe Lucki rimsko katolicki yepiskopiIstorichni kosteliKolegialnij kostel v OliciKostel ta dzvinicya v BerestechkuKostel v KorciBerestechko Kostel Sv Trijci 1711 1733 Veliki Mezhirichi Ruyini kostelu Sv Antoniya Paduanskogo 1725 Volodimir Kostel Rozislannya Apostoliv 1755 1766 nini pravoslavnij sobor Volodimir Kostel Sv Joakima i Anni 1752 Dubrovicya Kostel Sv Ioanna Hrestitelya 1740 Dubno Kostel Neporochnogo Zachattya Presvyatoyi Divi Mariyi 1629 nini pravoslavna cerkva Golobi Kostel Sv Arhangela Mihayila 1711 1728 Zaturci Kostel Svyatoyi Trijci 1642 Kisilin Ruyini karmelitskogo kostelu ta monastirya 1720 Klevan Kostel Blagovishennya Presvyatoyi Divi Mariyi 1630 Korec Kostel Uspinnya Presvyatoyi Divi Mariyi ta Sv Antoniya 1706 Kovel Kostel Uspinnya Presvyatoyi Divi Mariyi teper parafiya Sv Anni 1771 Lyubeshiv Kostel Sv Kirila i Mefodiya 1768 Lyuboml Kostel Sv Trijci 1412 Luck Bernardinskij kostel i monastir 1752 1792 nini pravoslavnij kafedralnij Svyato Troyickij sobor Luck Kafedralnij sobor Sv Apostoliv Petra i Pavla 1616 1637 Lukiv Ruyini kostelu Sv Stanislava i Anni 1596 Mokvin Ruyini kostelu Vozdvizhennya Svyatogo Hresta 1750 Olika Kolegialnij kostel Svyatoyi Trijci 1635 1640 Olika Kostel Sv Apostoliv Petra i Pavla 1460 Ostrog Kostel Uspinnya Presvyatoyi Divi Mariyi 1582 Ostrog Kostel Svyatoyi Trijci 1769 nini pravoslavna akademichna cerkva Radehiv Kostel Sv Mihajla 1701 nini pravoslavna cerkva Rivne Kostel Rizdva Presvyatoyi Divi Mariyi ta Sv Antoniya 1899 nini koncertnij zal Starij Chortorijsk Dominikanskij kostel 1741 1753 nini pravoslavnij monastir Tajkuri Ruyini kostelu Sv Lavrentiya 1710 Shpaniv Ruyini kostelu Sv apostoliv Petra i Pavla 1726PrimitkiWladyslaw Abraham Andrzej lacinski biskup lucki Polski Slownik Biograficzny Krakow Polska Akademia Umiejetnosci Sklad Glowny w Ksiegarniach Gebethnera i Wolffa 1935 T 1 S 106 Reprint Krakow Zaklad Narodowy im Ossolinskich 1989 ISBN 83 04 03484 0 pol https risu org ua Religijno informacijna sluzhba Ukrayini 9 zhovtnya 2019 Arhiv originalu za 9 zhovtnya 2019 Procitovano 9 zhovtnya 2019 PosilannyaOficijnij sajt Luckoyi diyeceziyi ukr Statistika Luckoyi diyeceziyi 16 chervnya 2010 u Wayback Machine angl