Кременецько-Почаївський державний історико-архітектурний заповідник

Кремене́цько-Поча́ївський держа́вний істо́рико-архітекту́рний запові́дник — науково-дослідний і культурно-освітній заклад в Тернопільській області.

Кременецько-Почаївський державний історико-архітектурний заповідник
50°05′52″ пн. ш. 25°43′27″ сх. д. / 50.09799814582924427° пн. ш. 25.72422290003435563° сх. д. / 50.09799814582924427; 25.72422290003435563Координати: 50°05′52″ пн. ш. 25°43′27″ сх. д. / 50.09799814582924427° пн. ш. 25.72422290003435563° сх. д. / 50.09799814582924427; 25.72422290003435563
Тип	заповідник
Країна	Україна
Засновано	2001
Кременецько-Почаївський державний історико-архітектурний заповідник (Україна)
Кременецько-Почаївський державний історико-архітектурний заповідник у Вікісховищі

Історія створення

Заповідник засновано згідно з постановою Кабінету Міністрів України від 29 травня 2001 року для вивчення, охорони, реставрації та популяризації історико-архітектурної спадщини міст Кременець і Почаїв.

До 2011 підпорядковувався Міністерству регіонального розвитку і будівництва України (реорганізованому в грудні 2010 року в Міністерство регіонального розвитку, будівництва та житлово-комунального господарства України). Розпорядженням Кабінету Міністрів України від 20.10.2011 заповідник віднесений до сфери управління Міністерства культури України, є об'єктом державної власності.

Основні відомості

На балансі заповідника перебуває 17 пам'яток 14—20 століть, розташованих у містах Кременець і Почаїв. Найцікавішими серед них є: руїни Кременецького замку 14—16 століть, Свято-Миколаївський собор (споруда колишнього Кременецького францисканського монастиря, 17—18 століття), ансамблі архітектурних споруд Кременецького Свято-Богоявленського монастиря (18—20 століття), Кременецького єзуїтського монастиря (18 століття) та Почаївської Свято-Успенської лаври (18—20 століття).

Заповідник здійснює нагляд за пам'ятками, проводить наукові дослідження, формує фондові колекції рухомих пам'яток свого регіону.

Керівництво

• Микулич Вадим Володимирович (2010—2023);
• в. о. Ільчишин Василь Васильович (від 2023).

Галерея

• Кременецький замок
• Вигляд на колегіум єзуїтів з гори Бони
• Базиліка Святих Ігнатія Лойоли і Станіслава Костки
• Вид на Францисканський монастир з гори Бони
• Миколаївський собор
• Вигляд на Богоявленський монастир із Замкової гори
• Богоявленський собор (колишній костел)
• Дзвіниця Богоявленського монастиря
• Будинки-бзизнюки
• Будинки-бзизнюки
• Костел святого Станіслава
• Полкова церква
• Дерев'яна церква Воздвиження Чесного Хреста
• Почаївська Лавра
• Дзвіниця Почаївської лаври
• Троїцький собор Почаївської лаври
• Надбрамний корпус Почаївської Лаври
• Інтер'єр Успенського собору Почаївської лаври

Див. також

• Почаївська Успенська лавра

Примітки

1. Євгенія Перескокова (12 листопада 2023). «Кременець — клондайк для науковців»: Новий директор ДІАЗУ про себе та плани на майбутнє. Кременець.City.
2. У Кременецько-Почаївському ДІАЗі новий директор. Терміново. 3 листопада 2023.

Джерела

• Собчук В. Кременецько-Почаївський державний історико-архітектурний заповідник [ 17 серпня 2016 у Wayback Machine.] // Енциклопедія історії України : у 10 т. / редкол.: В. А. Смолій (голова) та ін. ; Інститут історії України НАН України. — К. : Наукова думка, 2009. — Т. 5 : Кон — Кю. — С. 319. — .
• Собчук В. Кременецько-Почаївський державний історико-архітектурний заповідник [ 18 серпня 2016 у Wayback Machine.] // Енциклопедія сучасної України / ред. кол.: І. М. Дзюба [та ін.] ; НАН України, НТШ. — К. : Інститут енциклопедичних досліджень НАН України, 2001­–2023. — .
• Собчук В. Перлина в короні України: Кременець. — Кременець, 2005.

Посилання

• офіційний сайт [ 22 грудня 2015 у Wayback Machine.]
• На території Кременецько-Почаївського заповідника знайшли порушення, – голова Тернопільської облради
• Докази для припинення оренди Почаївської лаври: відбулося виїзне засідання
• "Тут можуть бути останки тисяч людей": під собором на Тернопільщині знайшли розграбовані поховання