Дзвіниця Почаївської лаври — головна велика дзвіниця Почаївської лаври. Має висоту 65 м і є третьою за висотою дзвіницею в Україні.
Дзвіниця Почаївської лаври | |
---|---|
Дзвіниця Почаївської лаври | |
50°00′17″ пн. ш. 25°30′25″ сх. д. / 50.00472° пн. ш. 25.50694° сх. д.Координати: 50°00′17″ пн. ш. 25°30′25″ сх. д. / 50.00472° пн. ш. 25.50694° сх. д. | |
Тип споруди | дзвіниця |
Розташування | Україна, Почаїв, Тернопільська область |
Архітектор | Раструханов |
Початок будівництва | 1861 |
Кінець будівництва | 1871 |
Стиль | Ранній історизм з переважанням барокової стилістики |
Належність | Українська православна церква |
Стан | пам'ятка архітектури національного значення України |
Дзвіниця Почаївської лаври (Україна) | |
Дзвіниця Почаївської лаври у Вікісховищі |
Історія
На тому місці, де є нинішня дзвіниця, до того стояла дзвіничка, побудована ще при василіянах у 1771 році. Необхідність спорудження нової дзвіниці була обумовлена тим, що спроби привести до ладу попередню стару дзвіницю шляхом заміни даху й покрівлі не дали бажаних результатів. Через організаційні та фінансові обставини знадобилося ще декілька років, перш ніж справа дійшла до початку будівництва. 25 червня 1861 року архієпископ Антоній (Павлинський) відслужив літургію в Печерній церкві, вийшов з хресним ходом на лаврський двір і після водосвяття та інших молитов поклав перший камінь в основу нової лаврської дзвіниці. 1862 року було споруджено фундаменти та зміцнення їх контрфорсами; 1863 — зведення цокольної частини; 1864 — улаштування баз колон та пілястр; 1865 — будівництво першого двоповерхового ярусу; 1866-1868 — спорудження другого, третього та четвертого ярусів; 1869 — улаштування даху й покрівлі; 1871 — повне завершення будівництва. Загалом будівництво дзвіниці тривало 10 років і було завершене при архієпископі Агафангелі (Соловйові). Дзвіниця була побудована під наглядом і керівництвом Волинського єпархіального архітектора Раструханова. Архітектор спроектував її так, щоб вона гармонізувала з головним Успенським собором.
Під час Першої світової війни) дзвони кілька разів вручну піднімали і опускали з дзвіниці. У 1915 році, при відступі російських військ з Почаєва, як згадує архієпископ Євлогій (Георгієвський): «Скоро прийшло циркулярне розпорядження від військового керівництва спішно зібрати в прикордонних областях цінне церковне начиння і все церковне майно з металу і направити його всередину Росії. Постало питання: як бути з почаївськими дзвонами? Головний дзвін з пристосуваннями важив близько 900 пудів. Спустити його здавалося нездоланною трудністю. Прибули з штабу воєнні техніки, оглянули дзвони, і вирішили розрізати їх на куски за допомогою електричних приладів. Монахи повстали: „не дамо! Не дамо! Самі впораємося!“ І дійсно, — впоралися.». Його поступово опускали на канатах з дзвіниці, розбираючи східці та підлогу. Але, від великої ваги загорівся один канат і через це дзвін з висоти 10 м зірвався і впав. Проте, монахи це передбачили і внизу настелили багато хмизу, тому завдяки цьому він не розбився. З тим, дзвін став овальнішої форми і тому зменшився тон його звучання. За гарної погоди раніше його було чути у Кременці, а в наш час лише у селі за 10 кілометрів від Почаєва. Під час війни дзвін переховували в одному з вагонів у Житомирі. Монахи так хотіли врятувати дзвін від переплавки на зброю.
Архітектура. Інтер'єр
Місце спорудження нової дзвіниці співпало з колишнім розташуванням старої. Тому, збереглося вдале архітектурно-просторове співвідношення з основними лаврськими будівлями, за якого дзвіниця (новоутворений найвищий елемент архітектурного ансамблю) не тяжіла над Успенським собором високою масою. Також важливо, що вільним залишався простір між головною лаврською брамою та головним входом до Успенського собору. Помітним є наполегливе прагнення архітектора стилістично наблизити архітектурні форми дзвіниці до форм Успенського собору. Тож фасадна композиція дзвіниці розчленована по вертикалі на чотири яруси, кожен із яких оформлено композитним ордером. Пластика ордера трансформується в міру висотного розкриття: від пілястрового типу (перший та другий яруси) через тричетвертні пристінні колони (третій ярус) до повних об'ємних колон у найвищому підбаневому рівні. Лаврська дзвіниця своєю витонченістю доповнила архітектурний ансамбль Почаївської лаври. Дзвіниця є чотириповерховою спорудою, перший поверх якої має форму хреста, а інші чотирикутні.
Нижній ярус — тридільний, верхні — четверики, наріжні частини яких акцентовано пучками півколон, а грані прорізано арковими отворами дзвонів. Північний та південний фронтони прикрашені масивними колонами, над вхідними дверима — напівкруглий вирізьблений карниз, над яким знаходиться копія Почаївської ікони Божої Матері, яка неначе осяює увесь лаврський двір. Північний бік прикрашено іконою преподобного Іова Почаївського — стража святої обителі. Дзвіницю увінчує позолочена баня.
На третьому поверсі розміщено 25 дзвонів. Найбільший дзвін важить 11 тонн 504 кг. Його відлив у 1886 році в Москві майстер Аким Воробйов. На ньому зображено чотирьох євангелістів і поясок з надписом: «Благовестите день от дне спасения Бога нашего», а також трьох Почаївських святинь: Явління Божої Матері, Чудотворної Почаївської ікони та преподобного Іова. Також, на дзвіниці розміщується 5 середніх дзвонів вагою від 2 до 3,5 тонн. Два з них мають назви Троїцький і Похвальний в честь храмів, на бік яких вони виходять. Маленьких дзвонів є 18 (вага від кількох кілограмів до півтонни). Окрім цього, є задзвоння — маленькі дзвіночки діаметром до 15 см. Вони додають церковному передзвону особливого тону звучання. Здебільшого у них дзвонять на святкові літургії. У неділю та великі свята монахи відбивають у дзвони святкову мелодію, а у піст вона більш стримана і, навіть, трохи сумна. Через це задіюють не всі дзвони. Виняток роблять лише у неділю, яку вважають маленьким Великоднем.
Цікаві факти
За словами старшого дзвонаря Почаївської лаври, монаха Іринарха, церковний дзвін монастирської дзвіниці зцілює та зберігає від хвороб (навіть, тяжко хворих). Для цього віряни, навіть, збираються під дзвіницею, коли в неї дзвонять. Також, монах зазначив і про зцілення передзвоном біснуватих. З благословіння намісника митрополита Володимира таким людям дозволяють піднятися на дзвіницю для зцілення, хоча там перебувати стороннім заборонено. Доступ до дзвіниці дозволяють усім бажаючим лише на Пасху і впродовж тижня до Проводів.
Примітки
- . Архів оригіналу за 3 серпня 2018. Процитовано 13 лютого 2017.
{{}}
: Обслуговування CS1: Сторінки з текстом «archived copy» як значення параметру title () - Рожко В. Є. Українське православне церковне мистецтво Волині (ІХ — ХХ ст.). Історико-краєзн. нарис / В. Є. Рожко. — Луцьк : Волинська обласна друкарня, 2006. С. 207.
- Амвросий (Лотоцкий). Сказание историческое о Почаевской Успенской лавре. — Почаев, 1886. — С. 74. (рос.)
- . Архів оригіналу за 7 червня 2016. Процитовано 13 лютого 2017.
- Оксана Смільська. «В Почаєві дзвонами виганяють бісів і вбивають віруси» [ 15 липня 2018 у Wayback Machine.] // Нова Тернопільська газета. — 2014. — 4 травня.
- Ричков П. Д. Почаївська Свято-Успенська лавра… — С. 99.
- Ричков П. А., Луц В. Д. Почаївська Свято-Успенська лавра… — С. 105.
- Вортман Д., Мицик Ю. Почаївська Свято-Успенська лавра [ 16 листопада 2016 у Wayback Machine.] // Енциклопедія історії України : у 10 т. / редкол.: В. А. Смолій (голова) та ін. ; Інститут історії України НАН України. — К. : Наукова думка, 2011. — Т. 8 : Па — Прик. — С. 468—470. — .
- Ричков П. А., Луц В. Д. Почаївська Свято-Успенська лавра… — С. 106.
- . Архів оригіналу за 15 липня 2018. Процитовано 13 лютого 2017.
Джерела
- Антонович С. Короткий історичний нарис Почаївської Успенської лаври. — Кременець, 1938.
- Вортман Д., Мицик Ю. Почаївська Свято-Успенська лавра [ 16 листопада 2016 у Wayback Machine.] // Енциклопедія історії України : у 10 т. / редкол.: В. А. Смолій (голова) та ін. ; Інститут історії України НАН України. — К. : Наукова думка, 2011. — Т. 8 : Па — Прик. — С. 468—470. — .
- Мартинів Ю. // Схід. — 2014. — № 1.
- Огієнко І. І. Свята Почаївська лавра / І. І. Огієнко ; [упоряд., авт. передмови М. С. Тимошик]. — К. : Наша культура і наука, 2004.
- Ричков П. А., Луц В. Д. Почаївська Свято-Успенська лавра. — К., 2000.
- Ричков П. До історії формування архітектурного ансамблю Почаївської лаври // Архітектурна спадщина України. — 1995. — Вип. 2.
- Ричков П. Д. Почаївська Свято-Успенська лавра / П. Д. Ричков, В. Д. Луц. — К. : Техніка, 2000.
- Чернихівський Г. Почаївська Свято-Успенська Лавра [Текст] / Г. І. Чернихівський, В. О. Балюх. — Тернопіль : Збруч, 2006.
- Зелинский Владимир, священник. «Объятия Отча. Очерки по истории Почаевской Лавры». — Свято-Успенская Почаевская Лавра, 2000. (рос.)
- Амвросий (Лотоцкий). Сказание историческое о Почаевской Успенской лавре. — Почаев, 1886. (рос.)
Посилання
- Лаврские Сооружения. Сайт Почаевской лавры [ 28 червня 2017 у Wayback Machine.].
- Свято-Успенська Почаївська лавра. Сайт Кременецько-Почаївського державного історико-архітектурного заповідника [ 6 квітня 2017 у Wayback Machine.].
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Dzvinicya Pochayivskoyi lavri golovna velika dzvinicya Pochayivskoyi lavri Maye visotu 65 m i ye tretoyu za visotoyu dzviniceyu v Ukrayini Dzvinicya Pochayivskoyi lavriDzvinicya Pochayivskoyi lavri50 00 17 pn sh 25 30 25 sh d 50 00472 pn sh 25 50694 sh d 50 00472 25 50694 Koordinati 50 00 17 pn sh 25 30 25 sh d 50 00472 pn sh 25 50694 sh d 50 00472 25 50694Tip sporudidzvinicyaRoztashuvannya Ukrayina Pochayiv Ternopilska oblastArhitektorRastruhanovPochatok budivnictva1861Kinec budivnictva1871StilRannij istorizm z perevazhannyam barokovoyi stilistikiNalezhnistUkrayinska pravoslavna cerkvaStanpam yatka arhitekturi nacionalnogo znachennya UkrayiniDzvinicya Pochayivskoyi lavri Ukrayina Dzvinicya Pochayivskoyi lavri u VikishovishiIstoriyaNa tomu misci de ye ninishnya dzvinicya do togo stoyala dzvinichka pobudovana she pri vasiliyanah u 1771 roci Neobhidnist sporudzhennya novoyi dzvinici bula obumovlena tim sho sprobi privesti do ladu poperednyu staru dzvinicyu shlyahom zamini dahu j pokrivli ne dali bazhanih rezultativ Cherez organizacijni ta finansovi obstavini znadobilosya she dekilka rokiv persh nizh sprava dijshla do pochatku budivnictva 25 chervnya 1861 roku arhiyepiskop Antonij Pavlinskij vidsluzhiv liturgiyu v Pechernij cerkvi vijshov z hresnim hodom na lavrskij dvir i pislya vodosvyattya ta inshih molitov poklav pershij kamin v osnovu novoyi lavrskoyi dzvinici 1862 roku bulo sporudzheno fundamenti ta zmicnennya yih kontrforsami 1863 zvedennya cokolnoyi chastini 1864 ulashtuvannya baz kolon ta pilyastr 1865 budivnictvo pershogo dvopoverhovogo yarusu 1866 1868 sporudzhennya drugogo tretogo ta chetvertogo yarusiv 1869 ulashtuvannya dahu j pokrivli 1871 povne zavershennya budivnictva Zagalom budivnictvo dzvinici trivalo 10 rokiv i bulo zavershene pri arhiyepiskopi Agafangeli Solovjovi Dzvinicya bula pobudovana pid naglyadom i kerivnictvom Volinskogo yeparhialnogo arhitektora Rastruhanova Arhitektor sproektuvav yiyi tak shob vona garmonizuvala z golovnim Uspenskim soborom Pid chas Pershoyi svitovoyi vijni dzvoni kilka raziv vruchnu pidnimali i opuskali z dzvinici U 1915 roci pri vidstupi rosijskih vijsk z Pochayeva yak zgaduye arhiyepiskop Yevlogij Georgiyevskij Skoro prijshlo cirkulyarne rozporyadzhennya vid vijskovogo kerivnictva spishno zibrati v prikordonnih oblastyah cinne cerkovne nachinnya i vse cerkovne majno z metalu i napraviti jogo vseredinu Rosiyi Postalo pitannya yak buti z pochayivskimi dzvonami Golovnij dzvin z pristosuvannyami vazhiv blizko 900 pudiv Spustiti jogo zdavalosya nezdolannoyu trudnistyu Pribuli z shtabu voyenni tehniki oglyanuli dzvoni i virishili rozrizati yih na kuski za dopomogoyu elektrichnih priladiv Monahi povstali ne damo Ne damo Sami vporayemosya I dijsno vporalisya Jogo postupovo opuskali na kanatah z dzvinici rozbirayuchi shidci ta pidlogu Ale vid velikoyi vagi zagorivsya odin kanat i cherez ce dzvin z visoti 10 m zirvavsya i vpav Prote monahi ce peredbachili i vnizu nastelili bagato hmizu tomu zavdyaki comu vin ne rozbivsya Z tim dzvin stav ovalnishoyi formi i tomu zmenshivsya ton jogo zvuchannya Za garnoyi pogodi ranishe jogo bulo chuti u Kremenci a v nash chas lishe u seli za 10 kilometriv vid Pochayeva Pid chas vijni dzvin perehovuvali v odnomu z vagoniv u Zhitomiri Monahi tak hotili vryatuvati dzvin vid pereplavki na zbroyu Arhitektura Inter yerDzvoni Misce sporudzhennya novoyi dzvinici spivpalo z kolishnim roztashuvannyam staroyi Tomu zbereglosya vdale arhitekturno prostorove spivvidnoshennya z osnovnimi lavrskimi budivlyami za yakogo dzvinicya novoutvorenij najvishij element arhitekturnogo ansamblyu ne tyazhila nad Uspenskim soborom visokoyu masoyu Takozh vazhlivo sho vilnim zalishavsya prostir mizh golovnoyu lavrskoyu bramoyu ta golovnim vhodom do Uspenskogo soboru Pomitnim ye napoleglive pragnennya arhitektora stilistichno nabliziti arhitekturni formi dzvinici do form Uspenskogo soboru Tozh fasadna kompoziciya dzvinici rozchlenovana po vertikali na chotiri yarusi kozhen iz yakih oformleno kompozitnim orderom Plastika ordera transformuyetsya v miru visotnogo rozkrittya vid pilyastrovogo tipu pershij ta drugij yarusi cherez trichetvertni pristinni koloni tretij yarus do povnih ob yemnih kolon u najvishomu pidbanevomu rivni Lavrska dzvinicya svoyeyu vitonchenistyu dopovnila arhitekturnij ansambl Pochayivskoyi lavri Dzvinicya ye chotiripoverhovoyu sporudoyu pershij poverh yakoyi maye formu hresta a inshi chotirikutni Nizhnij yarus tridilnij verhni chetveriki narizhni chastini yakih akcentovano puchkami pivkolon a grani prorizano arkovimi otvorami dzvoniv Pivnichnij ta pivdennij frontoni prikrasheni masivnimi kolonami nad vhidnimi dverima napivkruglij virizblenij karniz nad yakim znahoditsya kopiya Pochayivskoyi ikoni Bozhoyi Materi yaka nenache osyayuye uves lavrskij dvir Pivnichnij bik prikrasheno ikonoyu prepodobnogo Iova Pochayivskogo strazha svyatoyi obiteli Dzvinicyu uvinchuye pozolochena banya Na tretomu poversi rozmisheno 25 dzvoniv Najbilshij dzvin vazhit 11 tonn 504 kg Jogo vidliv u 1886 roci v Moskvi majster Akim Vorobjov Na nomu zobrazheno chotiroh yevangelistiv i poyasok z nadpisom Blagovestite den ot dne spaseniya Boga nashego a takozh troh Pochayivskih svyatin Yavlinnya Bozhoyi Materi Chudotvornoyi Pochayivskoyi ikoni ta prepodobnogo Iova Takozh na dzvinici rozmishuyetsya 5 serednih dzvoniv vagoyu vid 2 do 3 5 tonn Dva z nih mayut nazvi Troyickij i Pohvalnij v chest hramiv na bik yakih voni vihodyat Malenkih dzvoniv ye 18 vaga vid kilkoh kilogramiv do pivtonni Okrim cogo ye zadzvonnya malenki dzvinochki diametrom do 15 sm Voni dodayut cerkovnomu peredzvonu osoblivogo tonu zvuchannya Zdebilshogo u nih dzvonyat na svyatkovi liturgiyi U nedilyu ta veliki svyata monahi vidbivayut u dzvoni svyatkovu melodiyu a u pist vona bilsh strimana i navit trohi sumna Cherez ce zadiyuyut ne vsi dzvoni Vinyatok roblyat lishe u nedilyu yaku vvazhayut malenkim Velikodnem Cikavi faktiZa slovami starshogo dzvonarya Pochayivskoyi lavri monaha Irinarha cerkovnij dzvin monastirskoyi dzvinici zcilyuye ta zberigaye vid hvorob navit tyazhko hvorih Dlya cogo viryani navit zbirayutsya pid dzviniceyu koli v neyi dzvonyat Takozh monah zaznachiv i pro zcilennya peredzvonom bisnuvatih Z blagoslovinnya namisnika mitropolita Volodimira takim lyudyam dozvolyayut pidnyatisya na dzvinicyu dlya zcilennya hocha tam perebuvati storonnim zaboroneno Dostup do dzvinici dozvolyayut usim bazhayuchim lishe na Pashu i vprodovzh tizhnya do Provodiv Primitki Arhiv originalu za 3 serpnya 2018 Procitovano 13 lyutogo 2017 a href wiki D0 A8 D0 B0 D0 B1 D0 BB D0 BE D0 BD Cite web title Shablon Cite web cite web a Obslugovuvannya CS1 Storinki z tekstom archived copy yak znachennya parametru title posilannya Rozhko V Ye Ukrayinske pravoslavne cerkovne mistectvo Volini IH HH st Istoriko krayezn naris V Ye Rozhko Luck Volinska oblasna drukarnya 2006 S 207 Amvrosij Lotockij Skazanie istoricheskoe o Pochaevskoj Uspenskoj lavre Pochaev 1886 S 74 ros Arhiv originalu za 7 chervnya 2016 Procitovano 13 lyutogo 2017 Oksana Smilska V Pochayevi dzvonami viganyayut bisiv i vbivayut virusi 15 lipnya 2018 u Wayback Machine Nova Ternopilska gazeta 2014 4 travnya Richkov P D Pochayivska Svyato Uspenska lavra S 99 Richkov P A Luc V D Pochayivska Svyato Uspenska lavra S 105 Vortman D Micik Yu Pochayivska Svyato Uspenska lavra 16 listopada 2016 u Wayback Machine Enciklopediya istoriyi Ukrayini u 10 t redkol V A Smolij golova ta in Institut istoriyi Ukrayini NAN Ukrayini K Naukova dumka 2011 T 8 Pa Prik S 468 470 ISBN 978 966 00 1142 7 Richkov P A Luc V D Pochayivska Svyato Uspenska lavra S 106 Arhiv originalu za 15 lipnya 2018 Procitovano 13 lyutogo 2017 DzherelaAntonovich S Korotkij istorichnij naris Pochayivskoyi Uspenskoyi lavri Kremenec 1938 Vortman D Micik Yu Pochayivska Svyato Uspenska lavra 16 listopada 2016 u Wayback Machine Enciklopediya istoriyi Ukrayini u 10 t redkol V A Smolij golova ta in Institut istoriyi Ukrayini NAN Ukrayini K Naukova dumka 2011 T 8 Pa Prik S 468 470 ISBN 978 966 00 1142 7 Martiniv Yu Shid 2014 1 Ogiyenko I I Svyata Pochayivska lavra I I Ogiyenko uporyad avt peredmovi M S Timoshik K Nasha kultura i nauka 2004 Richkov P A Luc V D Pochayivska Svyato Uspenska lavra K 2000 Richkov P Do istoriyi formuvannya arhitekturnogo ansamblyu Pochayivskoyi lavri Arhitekturna spadshina Ukrayini 1995 Vip 2 Richkov P D Pochayivska Svyato Uspenska lavra P D Richkov V D Luc K Tehnika 2000 Chernihivskij G Pochayivska Svyato Uspenska Lavra Tekst G I Chernihivskij V O Balyuh Ternopil Zbruch 2006 Zelinskij Vladimir svyashennik Obyatiya Otcha Ocherki po istorii Pochaevskoj Lavry Svyato Uspenskaya Pochaevskaya Lavra 2000 ros Amvrosij Lotockij Skazanie istoricheskoe o Pochaevskoj Uspenskoj lavre Pochaev 1886 ros PosilannyaLavrskie Sooruzheniya Sajt Pochaevskoj lavry 28 chervnya 2017 u Wayback Machine Svyato Uspenska Pochayivska lavra Sajt Kremenecko Pochayivskogo derzhavnogo istoriko arhitekturnogo zapovidnika 6 kvitnya 2017 u Wayback Machine