Кароль Юзеф Ліпінський (пол. Karol Józef Lipiński, 30 жовтня 1790, Радинь-Підляський, Люблінське воєводство, Польща — 16 грудня 1861, Вірлів, нині — Зборівський район, Тернопільська область) — польський скрипаль, віолончеліст, композитор і педагог, один із найвідоміших скрипалів того часу.
Кароль Ліпінський | |
---|---|
пол. Karol Józef Lipiński | |
Народився | 30 жовтня 1790[1][2][3] Радинь-Підляський, Седлецька губернія, Королівство Польське, Російська імперія[3] |
Помер | 16 грудня 1861[1][2][3] (71 рік) Вірлів, Австрійська імперія[3] |
Країна | Річ Посполита Варшавське герцогство Королівство Польське Австрійська імперія |
Діяльність | композитор, диригент, скрипаль |
Знання мов | польська[1] |
Батько | d |
|
Біографія
Народився 1790 року в родині скрипаля, капельмейстера оркестру при дворі Потоцьких, у містечку Радині Підляськім. Музичні здібності Кароля виявилися в ранньому віці. Його батько Фелікс Ліпінський (1765—1847) прищепив Каролю любов до скрипки. До десятирічного віку Кароль володів інструментом досконало. Згодом він змінив скрипку на віолончель, грати на якій вчився самотужки .
1799 року родина Ліпінських переїхала до Львова, тут прожив наступні 20 років. У Львові при дворі графа Адама Стаженського батько Кароля працював вчителем музики, а також очолював невеличкий оркестр. Маючи у своєму розпорядженні доволі хороших музикантів, він організував ансамбль камерної музики, часткове керівництво яким доручив молодому Каролю. Незабаром Кароль приєднався до оркестру як скрипаль. 1809 року він став першою скрипкою (концертмейстером) оркестру у місцевому театрі, а за три роки (тоді йому було лише 22 роки) — диригентом і музичним директором театру. Завоювавши серця публіки у Львові, 1812 року їде до Варшави і знайомиться з оперним мистецтвом, а 1814 року до Відня, де зустрівся з відомим німецьким скрипалем Людвігом Шпором. Шпор порадив Ліпінському покинути диригування і зосередитись на вдосконаленні гри на скрипці. Кароль прислухався до поради. Повернувшись до Львова, він звільнився з театру і наступні три роки присвятив грі на скрипці й творенню музики.
У 1817 Ліпінський дав серію скрипкових концертів у Львові. Окрилений успіхом, Кароль вирушив у перші європейські гастролі. 1818 познайомився з Ніколо Паганіні, якого тоді вважали найкращим скрипалем Європи. 1818 Паґаніні і Ліпінський виступали разом в П'яченці. Ці виступи увійшли до музичної історії, як великі дуелі скрипалів. Ліпінський з величезним успіхом виступав у європейських столицях. Виконав власний концерт для скрипки перед королівським двором в Лондоні. У Відні був визнаний почесним громадянином австрійської столиці. Був першим виконавцем в Європі української народної пісні «Їхав козак за Дунай» — мелодія була представлена під час виступів у Парижі.
У 1818 році, захоплений віртуозною грою К. Ліпінського відомий і вже старий на той час італійський скрипаль дарує йому скрипку Страдіварі виготовлену 1715 , яка згодом отримує назву Страдіварі-Ліпінського[недоступне посилання з липня 2019]. Ось як про це згадує сам К. Ліпінський: «Сальвіні зустрів мене дуже тепло. Щойно я приготувався грати, як він зупинив мене і сказав: „Будь ласка, дайте мені свою скрипку“. Я підкорився. Сальвіні схопив мою скрипку за гриф і зі всієї сили вдарив нею об стіл. Я був шокований — вона розлетілася на друзки. Потім він холоднокровно попрямував до футляра, що лежав на тому ж столі, витяг з нього скрипку і вручив її мені: Спробуй цей інструмент». Так став володарем однієї з найвідоміших скрипок у світі, виготовленої 1715 року великим італійським майстром Страдіварі, яка належала великому скрипалеві і вчителеві Сальвіні — Джузеппе Тартіні. Ліпінський володів цією скрипкою до кінця свого життя. Нині скрипка знаходиться в приватній колекції в США. 2008 року колекціонер передав її у позику філармонії Мілвокі. Кароль Ліпінський мав також скрипку роботи Джузеппе Ґварнері.
У 1819–1824 виступає в Києві де 1823 року дає концерт з Марією Шимановською, Кракові, Познані, Берліні, Ліпську i Вроцлаві, Вільні, Кременці і Кам'янці-Подільскім, Одесі. 1829 року разом з Паганіні виступає під час коронації російського царя Миколи І (Романова).
1835 їде до Парижа, виступає в Лондоні і Манчестері. У 1839 році стає концертмейстером оркестру в Дрездені. Підтримував стосунки з провідними музикантами того часу. Молодий Фредерік Шопен був у захваті від майстерності Ліпінського, допомагав організувати його концерти у Парижі. У Дрездені Ліпінський виступав з Ференцом Лістом. Прихильниками Ліпінського були Ваґнер, Шуман (він присвятив свій «Карнавал» Ліпінському), Берліоз. Відомий вислів Ніколо Паганіні після того, як його стосунки з Ліпінським затьмарились: «Я не знаю, хто найкращий скрипаль, але я точно знаю, хто другий — Кароль Ліпінський».
1839 р. коли Ліпінський працював у Дрездені, в нього три роки навчався геніальний український скрипаль самородок Артем з кріпаків, котрий став прототипом Тараса у повісті «Музикант» [ 22 березня 2018 у Wayback Machine.] Тараса Шевченка.
Останньою артистичною подорожжю скрипаля була подорож до Києва 1846 року.
1845 року він придбав маєток в селі Вірлів (Урлів), нині Зборівського району (колись родинному селі його предків), де й оселився на постійне проживання. Заснував тут однокласну музичну школу для селянських дітей з українською мовою навчання. Дбав про забезпечення учнів інструментами (замовляв скрипки у львівських майстрів), добирав викладачів і сам давав уроки скрипкової гри.
У 1859 Ліпінський захворів і переїхав до Вірлова, куди до цього навідувався періодично на відпочинок.
Помер у Вірлові 16 грудня 1861 від астми. За його заповітом, прибуток від маєтку у Вірлові мав іти на утримання фонду, з якого мали виплачуватися стипендії для молодих обдарованих скрипалів для навчання у Львові, Відні, Неаполі тощо. Фонд діяв до початку Першої світової війни.
На старому католицькому цвинтарі в центрі Вірлова поруч із церквою Св. Михаїла є могила Ліпінського [ 29 грудня 2011 у Wayback Machine.]. Колись це була родинна каплиця родини зі склепом. За переказами старожилів, спочилих клали у труни зі скла. На могилі 1863 року було встановлено пам'ятник за проектом архітектора Т.Єзовського. Каплицю зруйнували, на місці склепу нині пагорб.
Творчість
Свої найвідоміші концерти для скрипки Ліпінський написав у Львові між 1814 і 1817 роками. Перші його авторські твори датуються 1810 роком — три симфонії Es-dur, B-dur, Увертюра D-dur. Був безпосередньо причетним до виникнення великої фольклористичної хвилі, що прокотилася по Україні в першій половині XIX ст. Брав участь в укладанні збірника народних пісень Вацлава з Олеська (Вацлава Залеського) «Пісні польські і руські галицького люду», надрукованого у Львові 1833 р. З вміщених тут і опрацьованих Ліпінським для голосу з фортепіано 160-ти пісенних мелодій 76 — українські. Серед них три обрядові, одна історична (варіант поширеної по всій Україні пісні про Нечая), багато романсово-ліричних і коломийок. Поряд з автентичними народними в збірнику є чимало пісень літературного походження, які набули в побуті широкої популярності, як от «Дай же, Боже, добрий час» [ 8 грудня 2011 у Wayback Machine.] та «Станьмо, браття, в коло», що протягом усього XIX ст. постійно звучали на товариських вечірках, концертах аматорських хорів і навіть виконували свого часу роль національних гімнів. Вони створені на вірші поета-ченця з Підгірців о. Юліяна Добриловського, ЧСВВ (1760—1825), який задовго до Маркіяна Шашкевича і «Руської Трійці» почав писати народною українською мовою.
Музичні твори (вибрані)
- Варіації на теми з опери «Попелюшка» Д.Россіні op. 10
- Rondo alla polacca op. 13
- I Концерт для скрипки fis-moll op. 14
- II Концерт для скрипки D-dur (Concerto militaire; Військовий) op. 21
- Variations de Bravoure op. 22
- Фантазія і варіації на теми з опери «Сомнамбула» Белліні op. 23
- Фантазія за мотивами опери «Krakowiacy i Górale» Jan Stefani op. 33
- III Концерт для скрипки e-moll op.24
- IV Концерт для скрипки A-dur op.32
- Повний список творів К. Ліпінського [ 7 липня 2012 у Wayback Machine.].
Дискографія
- I Koncert skrzypcowy fis-moll op. 14, Rondo alla polacca op. 13, Variations de Bravoure op. 22 (2001, CPO 999 912-2) — Albrecht Breuninger — скрипка, Polska Orkiestra Radiowa, Wojciech Rajski — диригент.
- II Koncert skrzypcowy D-dur op. 21, III Koncert skrzypcowy e-moll op.24, IV Koncert skrzypcowy A-dur op.32 (CPO 999 787-2) — Albrecht Breuninger, Polska Orkiestra Radiowa, Wojciech Rajski — диригент
- Symfonia B-dur op. 2 nr 3, Uwertura D-dur, II Koncert skrzypcowy (2003, DUX 0432) — Dominika Falger, Filharmonia Lubelska, Piotr Wijatkowski — диригент ()
- Trio A-dur op. 12, Polonezy op. 9 (Selene Records 2005, CD-s 0501.72)[недоступне посилання з червня 2019] — Konstanty Andrzej Kulka — скрипка, Andrzej Gębski- скрипка, Grzegorz Chmielewski -альт, Andrzej Wróbel — віолончель. ([2] [ 9 січня 2022 у Wayback Machine.])
- Fantazja na motywach opery Krakowiacy i Górale Stefaniego op. 33, Fantazja i wariacje na tematy z opery Lunatyczka Belliniego op. 23, Kaprys D-dur op. 29 nr 3, Impromptu op. 34 nr 1, Trio g-moll op. 8 (Selene Records 1998, CD-s 9808.44)[недоступне посилання з червня 2019] — Konstanty Andrzej Kulka — скрипка, Aurelia Liwanowska — скрипка, Andrzej Wróbel — віолончель..
Див. також
Примітки
- Bibliothèque nationale de France BNF: платформа відкритих даних — 2011.
- Musicalics
- Archivio Storico Ricordi — 1808.
- Кароль Ліпіньський: львів’янин, який грав на одній скрипці з дияволом - lviv-trend.in.ua (укр.). Процитовано 30 січня 2023.
Джерела та література
- П.Медведик, Б.Пиндус, Г.Чернихівський, В.Ханас. Ліпінський Кароль-Юзеф // Тернопільський енциклопедичний словник : у 4 т. / редкол.: Г. Яворський та ін. — Тернопіль : Видавничо-поліграфічний комбінат «Збруч», 2005. — Т. 2 : К — О. — С. 374. — .
- Польська сторінка, присвячена К.Ліпінському [ 7 липня 2012 у Wayback Machine.]
- Діяльність Кароля Ліпінського в контексті української культури[недоступне посилання з липня 2019]
- Ігор Мельник. Другий після Паганіні // Zbruch, 30.10.2015 [ 21 листопада 2015 у Wayback Machine.]
- Фото скрипки Страдіварі-Ліпінського[недоступне посилання з липня 2019].
- Могила К.Ліпінського у Вірлові (фото). [ 29 грудня 2011 у Wayback Machine.]
Посилання
- Ліпіньський Кароль Юзеф // Українська музична енциклопедія / Гол. редкол. Г. Скрипник. — Київ : ІМФЕ НАНУ, 2011. — Т. 3 : [Л – М]. — С. 155-156.
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Karol Yuzef Lipinskij pol Karol Jozef Lipinski 30 zhovtnya 1790 Radin Pidlyaskij Lyublinske voyevodstvo Polsha 16 grudnya 1861 Virliv nini Zborivskij rajon Ternopilska oblast polskij skripal violonchelist kompozitor i pedagog odin iz najvidomishih skripaliv togo chasu Karol Lipinskijpol Karol Jozef LipinskiNarodivsya 30 zhovtnya 1790 1790 10 30 1 2 3 Radin Pidlyaskij Sedlecka guberniya Korolivstvo Polske Rosijska imperiya 3 Pomer 16 grudnya 1861 1861 12 16 1 2 3 71 rik Virliv Avstrijska imperiya 3 Krayina Rich Pospolita Varshavske gercogstvo Korolivstvo Polske Avstrijska imperiyaDiyalnist kompozitor dirigent skripalZnannya mov polska 1 Batko d Mediafajli u Vikishovishi U Vikipediyi ye statti pro inshih lyudej iz prizvishem Lipinskij Karol LipinskiBiografiyaNarodivsya 1790 roku v rodini skripalya kapelmejstera orkestru pri dvori Potockih u mistechku Radini Pidlyaskim Muzichni zdibnosti Karolya viyavilisya v rannomu vici Jogo batko Feliks Lipinskij 1765 1847 prishepiv Karolyu lyubov do skripki Do desyatirichnogo viku Karol volodiv instrumentom doskonalo Zgodom vin zminiv skripku na violonchel grati na yakij vchivsya samotuzhki 1799 roku rodina Lipinskih pereyihala do Lvova tut prozhiv nastupni 20 rokiv U Lvovi pri dvori grafa Adama Stazhenskogo batko Karolya pracyuvav vchitelem muziki a takozh ocholyuvav nevelichkij orkestr Mayuchi u svoyemu rozporyadzhenni dovoli horoshih muzikantiv vin organizuvav ansambl kamernoyi muziki chastkove kerivnictvo yakim doruchiv molodomu Karolyu Nezabarom Karol priyednavsya do orkestru yak skripal 1809 roku vin stav pershoyu skripkoyu koncertmejsterom orkestru u miscevomu teatri a za tri roki todi jomu bulo lishe 22 roki dirigentom i muzichnim direktorom teatru Zavoyuvavshi sercya publiki u Lvovi 1812 roku yide do Varshavi i znajomitsya z opernim mistectvom a 1814 roku do Vidnya de zustrivsya z vidomim nimeckim skripalem Lyudvigom Shporom Shpor poradiv Lipinskomu pokinuti diriguvannya i zosereditis na vdoskonalenni gri na skripci Karol prisluhavsya do poradi Povernuvshis do Lvova vin zvilnivsya z teatru i nastupni tri roki prisvyativ gri na skripci j tvorennyu muziki U 1817 Lipinskij dav seriyu skripkovih koncertiv u Lvovi Okrilenij uspihom Karol virushiv u pershi yevropejski gastroli 1818 poznajomivsya z Nikolo Paganini yakogo todi vvazhali najkrashim skripalem Yevropi 1818 Paganini i Lipinskij vistupali razom v P yachenci Ci vistupi uvijshli do muzichnoyi istoriyi yak veliki dueli skripaliv Lipinskij z velicheznim uspihom vistupav u yevropejskih stolicyah Vikonav vlasnij koncert dlya skripki pered korolivskim dvorom v Londoni U Vidni buv viznanij pochesnim gromadyaninom avstrijskoyi stolici Buv pershim vikonavcem v Yevropi ukrayinskoyi narodnoyi pisni Yihav kozak za Dunaj melodiya bula predstavlena pid chas vistupiv u Parizhi U 1818 roci zahoplenij virtuoznoyu groyu K Lipinskogo vidomij i vzhe starij na toj chas italijskij skripal daruye jomu skripku Stradivari vigotovlenu 1715 yaka zgodom otrimuye nazvu Stradivari Lipinskogo nedostupne posilannya z lipnya 2019 Os yak pro ce zgaduye sam K Lipinskij Salvini zustriv mene duzhe teplo Shojno ya prigotuvavsya grati yak vin zupiniv mene i skazav Bud laska dajte meni svoyu skripku Ya pidkorivsya Salvini shopiv moyu skripku za grif i zi vsiyeyi sili vdariv neyu ob stil Ya buv shokovanij vona rozletilasya na druzki Potim vin holodnokrovno popryamuvav do futlyara sho lezhav na tomu zh stoli vityag z nogo skripku i vruchiv yiyi meni Sprobuj cej instrument Tak stav volodarem odniyeyi z najvidomishih skripok u sviti vigotovlenoyi 1715 roku velikim italijskim majstrom Stradivari yaka nalezhala velikomu skripalevi i vchitelevi Salvini Dzhuzeppe Tartini Lipinskij volodiv ciyeyu skripkoyu do kincya svogo zhittya Nini skripka znahoditsya v privatnij kolekciyi v SShA 2008 roku kolekcioner peredav yiyi u poziku filarmoniyi Milvoki Karol Lipinskij mav takozh skripku roboti Dzhuzeppe Gvarneri U 1819 1824 vistupaye v Kiyevi de 1823 roku daye koncert z Mariyeyu Shimanovskoyu Krakovi Poznani Berlini Lipsku i Vroclavi Vilni Kremenci i Kam yanci Podilskim Odesi 1829 roku razom z Paganini vistupaye pid chas koronaciyi rosijskogo carya Mikoli I Romanova 1835 yide do Parizha vistupaye v Londoni i Manchesteri U 1839 roci staye koncertmejsterom orkestru v Drezdeni Pidtrimuvav stosunki z providnimi muzikantami togo chasu Molodij Frederik Shopen buv u zahvati vid majsternosti Lipinskogo dopomagav organizuvati jogo koncerti u Parizhi U Drezdeni Lipinskij vistupav z Ferencom Listom Prihilnikami Lipinskogo buli Vagner Shuman vin prisvyativ svij Karnaval Lipinskomu Berlioz Vidomij visliv Nikolo Paganini pislya togo yak jogo stosunki z Lipinskim zatmarilis Ya ne znayu hto najkrashij skripal ale ya tochno znayu hto drugij Karol Lipinskij 1839 r koli Lipinskij pracyuvav u Drezdeni v nogo tri roki navchavsya genialnij ukrayinskij skripal samorodok Artem z kripakiv kotrij stav prototipom Tarasa u povisti Muzikant 22 bereznya 2018 u Wayback Machine Tarasa Shevchenka Ostannoyu artistichnoyu podorozhzhyu skripalya bula podorozh do Kiyeva 1846 roku 1845 roku vin pridbav mayetok v seli Virliv Urliv nini Zborivskogo rajonu kolis rodinnomu seli jogo predkiv de j oselivsya na postijne prozhivannya Zasnuvav tut odnoklasnu muzichnu shkolu dlya selyanskih ditej z ukrayinskoyu movoyu navchannya Dbav pro zabezpechennya uchniv instrumentami zamovlyav skripki u lvivskih majstriv dobirav vikladachiv i sam davav uroki skripkovoyi gri U 1859 Lipinskij zahvoriv i pereyihav do Virlova kudi do cogo naviduvavsya periodichno na vidpochinok Pomer u Virlovi 16 grudnya 1861 vid astmi Za jogo zapovitom pributok vid mayetku u Virlovi mav iti na utrimannya fondu z yakogo mali viplachuvatisya stipendiyi dlya molodih obdarovanih skripaliv dlya navchannya u Lvovi Vidni Neapoli tosho Fond diyav do pochatku Pershoyi svitovoyi vijni Na staromu katolickomu cvintari v centri Virlova poruch iz cerkvoyu Sv Mihayila ye mogila Lipinskogo 29 grudnya 2011 u Wayback Machine Kolis ce bula rodinna kaplicya rodini zi sklepom Za perekazami starozhiliv spochilih klali u truni zi skla Na mogili 1863 roku bulo vstanovleno pam yatnik za proektom arhitektora T Yezovskogo Kaplicyu zrujnuvali na misci sklepu nini pagorb TvorchistSvoyi najvidomishi koncerti dlya skripki Lipinskij napisav u Lvovi mizh 1814 i 1817 rokami Pershi jogo avtorski tvori datuyutsya 1810 rokom tri simfoniyi Es dur B dur Uvertyura D dur Buv bezposeredno prichetnim do viniknennya velikoyi folkloristichnoyi hvili sho prokotilasya po Ukrayini v pershij polovini XIX st Brav uchast v ukladanni zbirnika narodnih pisen Vaclava z Oleska Vaclava Zaleskogo Pisni polski i ruski galickogo lyudu nadrukovanogo u Lvovi 1833 r Z vmishenih tut i opracovanih Lipinskim dlya golosu z fortepiano 160 ti pisennih melodij 76 ukrayinski Sered nih tri obryadovi odna istorichna variant poshirenoyi po vsij Ukrayini pisni pro Nechaya bagato romansovo lirichnih i kolomijok Poryad z avtentichnimi narodnimi v zbirniku ye chimalo pisen literaturnogo pohodzhennya yaki nabuli v pobuti shirokoyi populyarnosti yak ot Daj zhe Bozhe dobrij chas 8 grudnya 2011 u Wayback Machine ta Stanmo brattya v kolo sho protyagom usogo XIX st postijno zvuchali na tovariskih vechirkah koncertah amatorskih horiv i navit vikonuvali svogo chasu rol nacionalnih gimniv Voni stvoreni na virshi poeta chencya z Pidgirciv o Yuliyana Dobrilovskogo ChSVV 1760 1825 yakij zadovgo do Markiyana Shashkevicha i Ruskoyi Trijci pochav pisati narodnoyu ukrayinskoyu movoyu Muzichni tvori vibrani Variaciyi na temi z operi Popelyushka D Rossini op 10 Rondo alla polacca op 13 I Koncert dlya skripki fis moll op 14 II Koncert dlya skripki D dur Concerto militaire Vijskovij op 21 Variations de Bravoure op 22 Fantaziya i variaciyi na temi z operi Somnambula Bellini op 23 Fantaziya za motivami operi Krakowiacy i Gorale Jan Stefani op 33 III Koncert dlya skripki e moll op 24 IV Koncert dlya skripki A dur op 32 Povnij spisok tvoriv K Lipinskogo 7 lipnya 2012 u Wayback Machine DiskografiyaI Koncert skrzypcowy fis moll op 14 Rondo alla polacca op 13 Variations de Bravoure op 22 2001 CPO 999 912 2 Albrecht Breuninger skripka Polska Orkiestra Radiowa Wojciech Rajski dirigent II Koncert skrzypcowy D dur op 21 III Koncert skrzypcowy e moll op 24 IV Koncert skrzypcowy A dur op 32 CPO 999 787 2 Albrecht Breuninger Polska Orkiestra Radiowa Wojciech Rajski dirigent Symfonia B dur op 2 nr 3 Uwertura D dur II Koncert skrzypcowy 2003 DUX 0432 Dominika Falger Filharmonia Lubelska Piotr Wijatkowski dirigent Trio A dur op 12 Polonezy op 9 Selene Records 2005 CD s 0501 72 nedostupne posilannya z chervnya 2019 Konstanty Andrzej Kulka skripka Andrzej Gebski skripka Grzegorz Chmielewski alt Andrzej Wrobel violonchel 2 9 sichnya 2022 u Wayback Machine Fantazja na motywach operyKrakowiacy i GoraleStefaniego op 33 Fantazja i wariacje na tematy z operyLunatyczkaBelliniego op 23 Kaprys D dur op 29 nr 3 Impromptu op 34 nr 1 Trio g moll op 8 Selene Records 1998 CD s 9808 44 nedostupne posilannya z chervnya 2019 Konstanty Andrzej Kulka skripka Aurelia Liwanowska skripka Andrzej Wrobel violonchel Div takozhLipi LipinskogoPrimitkiBibliotheque nationale de France BNF platforma vidkritih danih 2011 d Track Q19938912d Track Q54837d Track Q193563 Musicalics d Track Q63484499 Archivio Storico Ricordi 1808 d Track Q3621644 Karol Lipinskij lviv yanin yakij grav na odnij skripci z diyavolom lviv trend in ua ukr Procitovano 30 sichnya 2023 Dzherela ta literaturaP Medvedik B Pindus G Chernihivskij V Hanas Lipinskij Karol Yuzef Ternopilskij enciklopedichnij slovnik u 4 t redkol G Yavorskij ta in Ternopil Vidavnicho poligrafichnij kombinat Zbruch 2005 T 2 K O S 374 ISBN 966 528 199 2 Polska storinka prisvyachena K Lipinskomu 7 lipnya 2012 u Wayback Machine Diyalnist Karolya Lipinskogo v konteksti ukrayinskoyi kulturi nedostupne posilannya z lipnya 2019 Igor Melnik Drugij pislya Paganini Zbruch 30 10 2015 21 listopada 2015 u Wayback Machine Foto skripki Stradivari Lipinskogo nedostupne posilannya z lipnya 2019 Mogila K Lipinskogo u Virlovi foto 29 grudnya 2011 u Wayback Machine PosilannyaLipinskij Karol Yuzef Ukrayinska muzichna enciklopediya Gol redkol G Skripnik Kiyiv IMFE NANU 2011 T 3 L M S 155 156