Azərbaycanca AzərbaycancaБеларускі БеларускіDansk DanskDeutsch DeutschEspañola EspañolaFrançais FrançaisIndonesia IndonesiaItaliana Italiana日本語 日本語Қазақ ҚазақLietuvos LietuvosNederlands NederlandsPortuguês PortuguêsРусский Русскийසිංහල සිංහලแบบไทย แบบไทยTürkçe TürkçeУкраїнська Українська中國人 中國人United State United StateAfrikaans Afrikaans
Підтримка
www.wikidata.uk-ua.nina.az

Джузеппе Тартіні італ Giuseppe Tartini 8 квітня 1692 Піран неподалік від Трієсту 26 лютого 1770 Падуя італійський скрипа

Джузеппе Тартіні

Джузеппе Тартіні

Джузеппе Тартіні (італ. Giuseppe Tartini; 8 квітня 1692, Піран, неподалік від Трієсту — 26 лютого 1770, Падуя) — італійський скрипаль та композитор.

Джузеппе Тартіні
Giuseppe Tartini
image
Зображення
Основна інформація
Дата народження 8 квітня 1692(1692-04-08)
Місце народження Пиран, Венеційська республіка[2][2]
Дата смерті 26 лютого 1770(1770-02-26) (77 років)
Місце смерті Падуя, Венеційська республіка[3][2]
Поховання d
Громадянство image Італія
Професія композитор, скрипаль
Освіта Падуанський університет
Вчителі Богуслав Матей Чорногорський
Відомі учні d, d, Йоган Ґотліб Науман, d і d
Інструменти скрипка
Жанр класична музика
image Файли у Вікісховищі
image
Пам'ятник в базиліці Падуї.

З біографії

Джузеппе Тартіні був сином завідувача соляним млином у Пірано, який розраховував, що син стане священиком. Тартіні студіював гуманітарні науки, риторику та музику в Копері. 1709 року поступив до Падуанського університету, аби вивчати право, проте більшість часу займався фехтуванням. Тартіні виступив проти батькових планів зробити його священиком і 29 липня 1710 року одружився зі старшою за нього на два роки Елізабетою Премацоре, що була його ученицею. Елізабета походила з незаможної родини. Одруження призвело до труднощів із католицькою церквою. Тартіні був змушений втекти з міста й три року провести в монастирі Сан-Франческо в Ассізі. Тут він самостійно опанував гру на скрипці і, як припускають історики, брав уроки в богемського композитора Богуслава Матея Чорногорського. З 1714 року працював музикантом в оркестрі Ассізі та в театрі Анкони. 1721 року очолив оркестр Базиліки Святого Антонія в Падуї. Як керівник оркестру Тартіні багато подорожував і навіть провів кілька років у Празі, де був присутній при коронуванні Карла VI Габсбурга.

1728 року Тартіні заснував в Падуї школу для скрипалів, з якої вийшло багато першокласних музикантів. Після смерті дружини він мешкав у спільній квартирі з віолончелістом Антоніо Вандіні, якого знав з час перебування в Празі. Тартіні опублікував чимало теоретичних праць, які частово спиралися на хибні розрахунки й були жорстоко розкритиковані конкурентами. Пригнічений стан Тартіні сприяв ослабленню здоров'я, й 26 лютого 1770 року він помер.

Доробок

На думку відомого скрипаля Давида Ойстраха, «Тартіні належить до числа корифеїв італійської скрипкової школи XVIII століття, мистецтво яких зберігає своє художнє значення й донині».

Тартіні зробив істотний внесок у подальший розвиток мистецтва гри на скрипці. Він удосконалив конструкцію смичка, подовживши його, й виробив основні прийоми ведення смичка, визнані всіма сучасними йому скрипалями Італії, Франції. Ці прийоми стали загальновживаними. Його гру відрізняла чистота інтонації, прекрасна техніка лівої руки, а особливе звучання його скрипки стало вважатися еталонним. Йому приписують відкриття акустичного явища, яке полягає в тому, що два консонуючі верхні звуки дають нижній відзвук, з консонує з ними (напр. терція (музичний інтервал) мі-соль дає відзвук до на відстані Децим від верхньої ноти мі). Ці так звані комбінаційні диференційні тони, або тони Тартіні, розроблені згодом Гельмгольцем. Крім Тартіні, на диференційні комбінаційні тони звернув увагу німецький органіст Сорг (1740), якому теж приписують відкриття цих тонів.

Великий внесок Тартіні зробив і в розвиток жанрів сонати та концерту. Композитор створив величезну кількість творів. Серед них численні , близько 125 концертів, 175 сонат для скрипки та чембало. Найбільшою і, безперечно, заслуженою популярністю в сучасному репертуарі користується соната Тартіні «Sonate du diable» або «Trille du diable» ( або ), про яку він говорив, що почув її вперше уві сні у виконанні Диявола. «Диявольські трелі» можна розглядатися як художнє credo Тартіні, як творче узагальнення не лише образно-смислового й емоційного змісту його творчості, але і властивої йому мелодійної, гармонійної та ритмічної мови, а також окремих композиторських та виконавських прийомів.

Примітки

  1. Dr. Constant v. Wurzbach Tartini, Giuseppe // Biographisches Lexikon des Kaiserthums Oesterreich: enthaltend die Lebensskizzen der denkwürdigen Personen, welche seit 1750 in den österreichischen Kronländern geboren wurden oder darin gelebt und gewirkt haben — Wien: 1856. — Vol. 43. — S. 101.
    d:Track:Q90795069d:Track:Q665807
  2. Archivio Storico Ricordi — 1808.
    d:Track:Q3621644
  3. Тартини Джузеппе // Большая советская энциклопедия: [в 30 т.] / под ред. А. М. Прохоров — 3-е изд. — Москва: Советская энциклопедия, 1969.
    d:Track:Q649d:Track:Q17378135

Література

  • Minos Dounias: Die Violinkonzerte Giuseppe Tartinis als Ausdruck einer Künstlerpersönlichkeit und einer Kulturepoche. Edition Möseler, Wolfenbüttel 1966 (Repr. d. Ausg. Wolfenbüttel 1935)
  • Lew Ginsburg: Giuseppe Tartini. Eulenburg, Zürich 1976
  • Lew Ginsburg: Tartini. His Life and Times. Paganiniana Publicationc, Neptune City, N.Y. 1981,

Посилання

Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет

Dzhuzeppe Tartini ital Giuseppe Tartini 8 kvitnya 1692 Piran nepodalik vid Triyestu 26 lyutogo 1770 Paduya italijskij skripal ta kompozitor Dzhuzeppe TartiniGiuseppe TartiniZobrazhennyaOsnovna informaciyaData narodzhennya 8 kvitnya 1692 1692 04 08 Misce narodzhennya Piran Venecijska respublika 2 2 Data smerti 26 lyutogo 1770 1770 02 26 77 rokiv Misce smerti Paduya Venecijska respublika 3 2 Pohovannya dGromadyanstvo ItaliyaProfesiya kompozitor skripalOsvita Paduanskij universitetVchiteli Boguslav Matej ChornogorskijVidomi uchni d d Jogan Gotlib Nauman d i dInstrumenti skripkaZhanr klasichna muzika Fajli u Vikishovishi Pam yatnik v bazilici Paduyi Z biografiyiDzhuzeppe Tartini buv sinom zaviduvacha solyanim mlinom u Pirano yakij rozrahovuvav sho sin stane svyashenikom Tartini studiyuvav gumanitarni nauki ritoriku ta muziku v Koperi 1709 roku postupiv do Paduanskogo universitetu abi vivchati pravo prote bilshist chasu zajmavsya fehtuvannyam Tartini vistupiv proti batkovih planiv zrobiti jogo svyashenikom i 29 lipnya 1710 roku odruzhivsya zi starshoyu za nogo na dva roki Elizabetoyu Premacore sho bula jogo ucheniceyu Elizabeta pohodila z nezamozhnoyi rodini Odruzhennya prizvelo do trudnoshiv iz katolickoyu cerkvoyu Tartini buv zmushenij vtekti z mista j tri roku provesti v monastiri San Franchesko v Assizi Tut vin samostijno opanuvav gru na skripci i yak pripuskayut istoriki brav uroki v bogemskogo kompozitora Boguslava Mateya Chornogorskogo Z 1714 roku pracyuvav muzikantom v orkestri Assizi ta v teatri Ankoni 1721 roku ocholiv orkestr Baziliki Svyatogo Antoniya v Paduyi Yak kerivnik orkestru Tartini bagato podorozhuvav i navit proviv kilka rokiv u Prazi de buv prisutnij pri koronuvanni Karla VI Gabsburga 1728 roku Tartini zasnuvav v Paduyi shkolu dlya skripaliv z yakoyi vijshlo bagato pershoklasnih muzikantiv Pislya smerti druzhini vin meshkav u spilnij kvartiri z violonchelistom Antonio Vandini yakogo znav z chas perebuvannya v Prazi Tartini opublikuvav chimalo teoretichnih prac yaki chastovo spiralisya na hibni rozrahunki j buli zhorstoko rozkritikovani konkurentami Prignichenij stan Tartini spriyav oslablennyu zdorov ya j 26 lyutogo 1770 roku vin pomer DorobokNa dumku vidomogo skripalya Davida Ojstraha Tartini nalezhit do chisla korifeyiv italijskoyi skripkovoyi shkoli XVIII stolittya mistectvo yakih zberigaye svoye hudozhnye znachennya j donini Tartini zrobiv istotnij vnesok u podalshij rozvitok mistectva gri na skripci Vin udoskonaliv konstrukciyu smichka podovzhivshi jogo j virobiv osnovni prijomi vedennya smichka viznani vsima suchasnimi jomu skripalyami Italiyi Franciyi Ci prijomi stali zagalnovzhivanimi Jogo gru vidriznyala chistota intonaciyi prekrasna tehnika livoyi ruki a osoblive zvuchannya jogo skripki stalo vvazhatisya etalonnim Jomu pripisuyut vidkrittya akustichnogo yavisha yake polyagaye v tomu sho dva konsonuyuchi verhni zvuki dayut nizhnij vidzvuk z konsonuye z nimi napr terciya muzichnij interval mi sol daye vidzvuk do na vidstani Decim vid verhnoyi noti mi Ci tak zvani kombinacijni diferencijni toni abo toni Tartini rozrobleni zgodom Gelmgolcem Krim Tartini na diferencijni kombinacijni toni zvernuv uvagu nimeckij organist Sorg 1740 yakomu tezh pripisuyut vidkrittya cih toniv Velikij vnesok Tartini zrobiv i v rozvitok zhanriv sonati ta koncertu Kompozitor stvoriv velicheznu kilkist tvoriv Sered nih chislenni blizko 125 koncertiv 175 sonat dlya skripki ta chembalo Najbilshoyu i bezperechno zasluzhenoyu populyarnistyu v suchasnomu repertuari koristuyetsya sonata Tartini Sonate du diable abo Trille du diable abo pro yaku vin govoriv sho pochuv yiyi vpershe uvi sni u vikonanni Diyavola Diyavolski treli mozhna rozglyadatisya yak hudozhnye credo Tartini yak tvorche uzagalnennya ne lishe obrazno smislovogo j emocijnogo zmistu jogo tvorchosti ale i vlastivoyi jomu melodijnoyi garmonijnoyi ta ritmichnoyi movi a takozh okremih kompozitorskih ta vikonavskih prijomiv PrimitkiDr Constant v Wurzbach Tartini Giuseppe Biographisches Lexikon des Kaiserthums Oesterreich enthaltend die Lebensskizzen der denkwurdigen Personen welche seit 1750 in den osterreichischen Kronlandern geboren wurden oder darin gelebt und gewirkt haben Wien 1856 Vol 43 S 101 d Track Q90795069d Track Q665807 Archivio Storico Ricordi 1808 d Track Q3621644 Tartini Dzhuzeppe Bolshaya sovetskaya enciklopediya v 30 t pod red A M Prohorov 3 e izd Moskva Sovetskaya enciklopediya 1969 d Track Q649d Track Q17378135LiteraturaMinos Dounias Die Violinkonzerte Giuseppe Tartinis als Ausdruck einer Kunstlerpersonlichkeit und einer Kulturepoche Edition Moseler Wolfenbuttel 1966 Repr d Ausg Wolfenbuttel 1935 Lew Ginsburg Giuseppe Tartini Eulenburg Zurich 1976 Lew Ginsburg Tartini His Life and Times Paganiniana Publicationc Neptune City N Y 1981 ISBN 0 87666 590 3PosilannyaVilni noti avtorstva Dzhuzeppe Tartini na sajti International Music Score Library Project IMSLP

Дата публікації:
Топ