Децима

Не плутати з однойменним музичним інтервалом.

Децима (лат. decima — десята), або Еспінела (за прізвищем іспанського поета XVI ст. В. Еспінела) — десятирядкова строфа зі сталою схемою римування: аббааггддг. Перший чотиривірш мав зв'язку ліричної колізії, останні — її розв'язку. Децима вживалась в іспанській поезії і як віршована форма глоси. Подеколи, передусім у російській поезії (Г. Державін, О. Радищев), терміном «децима» називали десятирядкову одиничну строфу, найчастіше з чотиростопним хореєм, де сполучався чотиривірш (абаб) із шестивіршем (ггдеед). Нею користувались й українські поети, зокрема вона становить структурну основу поеми «Енеїда» Івана Котляревського, написаної чотиристопним ямбом. До децими звертались й інші українські поети, Юрій Клен в епопеї «Попіл імперій» (у 3-й ч.), що зумовлювалося композиційними потребами цього твору:

[…]Зі звички буду тільки ямбом

Вам баналюки тут плести.

Та й то лиш чотиристоповим:

пан Котляревський нам писав,

коли мене відн славословив,

коли гекзаметр занедбав.

Строфа — мій віз, рядки — колеса,

а тих коліс у возі десять.

Їх ритмом-ободом стягніть,

Мастіть їх дьогтем — серця кров'ю

і рими-шпиці яворові

мені крутити поможіть.

Ці слова Юрій Клен вкладає в уста Енеєві, котрий зголошується бути поводирем у радянських концтаборах.

Джерела та література

• О. Д. Огуй. Децима [ 16 червня 2016 у Wayback Machine.] // Енциклопедія історії України : у 10 т. / редкол.: В. А. Смолій (голова) та ін. ; Інститут історії України НАН України. — К. : Наукова думка, 2004. — Т. 2 : Г — Д. — С. 371. — .
• Літературознавча енциклопедія / Автор-укладач Ю.Ковалів: У 2 т. / К., 2007, том 1 — 273—274 с.

Посилання

• Децима // Лексикон загального та порівняльного літературознавства / голова ред. А. Волков. — Чернівці : Золоті литаври, 2001. — С. 146. — 634 с.