Консона́нс (від лат. consonantia — гармонія, співзвуччя) — звучання, яке сприймається як благозвучне, узгоджене поєднання звуків в одночассі. В сучасній теорії музики до консонансів відносяться такі інтервали: пріма, мала та велика терції, кварта, квінта, мала та велика сексти та октава.
З точки зору акустики, консонансом є співзвуччя, співвідношення частот звукових коливань тонів якого є відношенням невеликих чисел, наприклад — квінта, або — велика терція (у натуральному строї, не в рівномірно-темперованому). Музичні звуки крім основного тону мають як правило гармонічні обертони. У консонансів деякі обертони звучать в унісон. Консонантність може бути кількісно визначена як доля спектральних компонентів, що збігаються, до загальної кількості спектральних компонентів, що діють на рецептор, тобто .
Коефіцієнт збігів має, зокрема, наступні значення для деяких інтервалів (в порядку зниження консонантності):
пріма — 1,000 | в. секста — 0,267 |
октава — 0,750 | в. терція — 0,224 |
квінта — 0,416 | в. секунда — 0,118 |
кварта — 0,292 | в. септима — 0,096 |
Протилежністю консонансу є дисонанс.
Примітки
- Юцевич Є. . term.in.ua. Архів оригіналу за 7 травня 2021. Процитовано 22 січня 2021.
- А. Володин (1972). . web.archive.org (рос.). Архів оригіналу за 20 лютого 2017. Процитовано 22 січня 2021.
Див. також
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Konsona ns vid lat consonantia garmoniya spivzvuchchya zvuchannya yake sprijmayetsya yak blagozvuchne uzgodzhene poyednannya zvukiv v odnochassi V suchasnij teoriyi muziki do konsonansiv vidnosyatsya taki intervali prima mala ta velika terciyi kvarta kvinta mala ta velika seksti ta oktava Z tochki zoru akustiki konsonansom ye spivzvuchchya spivvidnoshennya chastot zvukovih kolivan toniv yakogo ye vidnoshennyam nevelikih chisel napriklad 2 3 displaystyle 2 3 kvinta abo 4 5 displaystyle 4 5 velika terciya u naturalnomu stroyi ne v rivnomirno temperovanomu Muzichni zvuki krim osnovnogo tonu mayut yak pravilo garmonichni obertoni U konsonansiv deyaki obertoni zvuchat v unison Konsonantnist mozhe buti kilkisno viznachena yak dolya spektralnih komponentiv sho zbigayutsya do zagalnoyi kilkosti spektralnih komponentiv sho diyut na receptor tobto K m n 2 m n displaystyle K m n 2mn Koeficiyent zbigiv maye zokrema nastupni znachennya dlya deyakih intervaliv v poryadku znizhennya konsonantnosti prima 1 000 v seksta 0 267 oktava 0 750 v terciya 0 224 kvinta 0 416 v sekunda 0 118 kvarta 0 292 v septima 0 096 Protilezhnistyu konsonansu ye disonans PrimitkiYucevich Ye term in ua Arhiv originalu za 7 travnya 2021 Procitovano 22 sichnya 2021 A Volodin 1972 web archive org ros Arhiv originalu za 20 lyutogo 2017 Procitovano 22 sichnya 2021 Div takozhMuzichnij interval Muzichnij zvuk Konsonans i disonans Vid konsonansu