Azərbaycanca
Беларускі
Dansk
Deutsch
Española
Français
Indonesia
Italiana
日本語
Қазақ
Lietuvos
Nederlands
Português
Русский
සිංහල
แบบไทย
Türkçe
Українська
中國人
United State
Afrikaans
Коломи́йки — традиційний жанр української фольк-музики і хореографії, дворядкова народна пісня (співанка), кожен рядок якої має 14 складів з обов'язковою цезурою (паузою) після восьмого складу. Коломийками також називають коротенькі пісеньки, що можуть виступати як приспівки до танцю. Часто вони об'єднуються у в'язанки, які не мають, проте, сталого змісту, а залежать від уподобання співака та обставин виконання. Він охоплює різновид сценічного танцю, розробленого українською діаспорою в Північній Америці.
Історія вивчення
Активний процес творення і функціонування коломийок свідчить про життєвість цього жанру.
Специфіку коломийки свого часу визначив відомий фольклорист Ф. Колесса:
 | Коломийка — це початково танцювальна пісня, яку й досі співають до танцю, стала улюбленою формою ліричної пісні на західноукраїнській території, особливо на Покутті, де поступово витіснила з ужитку інші пісенні форми. Вона має танцювальний характер і вільне сполучення строф спільного або спорідненого змісту, іноді на підставі тільки ближчої або дальшої асоціації думок і поетичних образів" |  |
Проте, на думку В. Гошовського, коломийка — це пісенний тип, значно старший за сам жанр: своїм корінням він сягає XVII століття. Спираючись на відкриття Ф. Колесси, В. Гошовський досліджував пісні коломийкового типу, які були поширені не тільки в Західній, але і в Східній Україні. Коломийка є одним з популярних і улюблених жанрів у Західній Україні.
Час виникнення цього жанру невідомий. Його назва вказує на місце фіксування: місто Коломия Івано-Франківської області (Покуття). Коломийки були історично популярні серед поляків, українців та євреїв. Також відомий танець на північному сході Словенії з назвою kalamajka. Залишаючись на перших порах місцевим, танець набув особливої популярності серед міського населення прилеглих областей у середині XIX-го століття.
Заданість розміру коломийки (лише два рядки, в яких слова мають розміститися так, щоб у кожному рядку було по чотирнадцять складів) сприяла виробленню лаконізму, сталих поетичних формул, економічному і точному використанню тропів — рис, властивих майстерно відточеним художнім мініатюрам. Завдяки багатству внутрішнього римування й анонсів коломийки ніколи не справляють враження одноманітних.
Коломийки мають двопланову будову: образ природи першого рядка за аналогією або контрастом підсилює смислове й емоційне значення думки, висловленої в другому рядку. Іноді перший рядок виконує роль традиційного зачину, зміст якого не завжди пов'язаний із наступним рядком. Найчастіше це зачин «Ой летіла зозулиця (пава, ластівочка)», «На високій полині», «Ой дубику зелененький» та ін. У новотворах помітна тенденція до уникнення подібних звичаїв, що пояснюється публіцистичним спрямуванням більшості сучасних коломийок.
Ой кувала зазуленька, кувала, кувала,
Дякую ти, маму ненько, щось мє годувала
Ой кувала зазуленька на хаті на латі
Нараз би сі наплакати в свекрушиній хаті
Зміст коломийок
У коломийках про минуле народу чується нарікання на підневільну працю, гірку солдатчину, на бідняцьке безхліб'я, вимушену еміграцію, протест проти селянського безправ'я, звучать бунтарські молитви. Найбільший масив становлять пісеньки, в яких ідеться про особисте в житті людей, їх переживання, настрої — це твори на так звані «вічні теми», однаково актуальні для різних епох, але й у них легко виловити ознаки часу, бо ж людські стосунки розвиваються на тлі певного родинного і соціального побуту.
Схарактеризувати тематичні розгалуження жанру коломийок дуже важко, тому що "коломийки перекочують й мерехтять, наче перли розсипаного намиста, і тільки «зведені докупи в систему, що гуртує їх відповідно до змісту, вони складаються на широкий образ нашого сучасного народного життя, безмірно багатий деталями й кольорами, де бачимо сльози, й радощі, і спочивки, турботи і забави, серйозні думки й жанри нашого народу в різних його розверстуваннях, його сусідів, його соціальний стан, його життя громадське й індивідуальне від колиски до могили, його традиції і вірування, його громадські і етнічні ідеали».
У коломийках розкривається світ дзвінкої краси, чистих, піднесених почуттів, дотепів, іронії, жартів — доброзичливих або й дошкульних, — влучних спостережень побутового характеру, глибоких соціальних узагальнень.
У задиристих строфах, що звучать на молодіжних гулянках, осуджується зарозумілість, лінощі, пихатість.
- Котра дівка напереді стоїть пишно вбрана,
- Не беріть ї, хлопці, в танець, най чекає пана!
Дістається й парубкам, які, залицяються до дівчат, шукають вигоди, багатого віна (приданого), — «брали би по штири морги, хоч би й за сліпою» (морг — 0,5 га землі).
Лаконічно, але дуже виразно, рельєфно змальований буденний і святковий побут; в коломийках-приспівках до танцю ряхтять деталі яскравого гуцульського одягу: ґердани, Тибетові хустки, капці з волочками, камізельки, вишиванки, крисані з червоною китайкою, писані ташки, дротові запаски, коралі.
Дослідження й оцінка коломийок
Перші відомі записи коломийкових зразків належать до XVII сторіччя, але є документальні свідчення про їхнє існування ще в давніші часи. Цей оригінальний різновид пісенної народної творчості українців здавна привертав увагу слов'янських учених. Починаючи з першої третини XIX сторіччя, з'являються в українській, російській та польській пресі переклади коломийок, наукові розвідки про них. Серйозні дослідження, присвячені цьому жанрові, належать І. Франку, Ф. Колессі, В. Гнатюкові, М. Жініку, М. Грінченкові та іншим фольклористам.
В. М. Гнатюк радив письменникам учитися на коломийках створювати високомистецькі художні образи, використовуючи народну мову, її характерні звороти, порівняння. Ідейно-естетичні якості коломийок були високо оцінені Лесею Українкою та М. Коцюбинським. Коломийки навіювали теми, образи, мотиви для багатьох літературних творів. Особливо органічні вони в оповіданнях та повістях І. Франка, Л. Мартовича, П. Козланюка.
Коломийка має певні характерні риси спільні для народної творчості мешканців цілого Карпатського регіону. Зокрема це відмічав угорський композитор Бела Барток:
«Для західноукраїнської народної танцювальної музики найбільш характерна так звана коломийка… Так звані чабанські (вівчарські) пісні угорського матеріалу зіставляються з українськими коломийками і є їх більш-менш зміненими формами»
Бела Барток, ґрунтуючись на аналізі зборів українських пісень Ф. Колесси, відзначає запозичення як українцями, так і словаками досить великої кількості новоугорських пісень. Він дає декілька пояснень цьому факту, серед яких «деяка взаємосхильність, душевна спорідненість між жителями угорських сіл, з одного боку, і, з іншого боку, — словацьких та українських». Цей факт контрастує з тим, що не було жодного зв'язку між угорською та німецькою (австрійською) музикою, при тому, що вплив німецької музики на чеську та особливо словацьку був дуже великий. Шлях розвитку угорської музики Бела Барток інтуїтивно визначав так:
українська коломийка → угорська чабанська пісня → рекрутська музика → новоугорська народна пісня.
Барток особливу роль відводив рекрутській музиці, що має своє пояснення в тому, що в багатонаціональній австро-угорській державі під час служби в армії відбувався інтенсивний культурний обмін між солдатами різних національностей.
Спорідненість коломийок
Певну спільність з коломийками мають пісеньки, які поєднують спів із танцем у колі, — сербські «коло», словеньські та словацькі «каламайки» та «карічки», чеські «до колочка», болгарський «хоро».
Зразки коломийок
Коломийки — залицяння та сватання
Болить мене головонька, як вечір настане,
Прийди, прийди, мій миленький — може, перестане.Ой не спали чорні очі, не спали, не спали,
Бо сиділи на порозі, милого чекали.Ой я би ся не здрімала, хоч би засвітало,
Якби прийшло солов'ятко та й защебетало.Я калину гну в долину, а калина вгору,
Коли ж я ся, мій миленький, з тобов наговорюГей якби я була знала, що прийде Микула,
Я би була із всіх стільців порошок іздула.Гей якби я була знала, що прийде Михайло,
Я би була кучерики зачесала файно.Ой який ти, мій миленький, ти ладний на вроду
Та як ясний місяченько зійде на погоду.Я гадала, молоденька, що то вже зоріло,
А то ж мого миленького личенько яріло.Я гадала, молоденька, що сонечко сходить,
А то милий, чорнобривий, по городі ходить.Ой дощ іде, роса паде на білу березу,
Я ж своєму миленькому сорочку мережу.Я до тебе козака, ти до мене польки,
Приїдь, приїдь, мій миленький, зварю ті фасольки.Ом місяцю-перекрою, не світи нікому,
Тільки мому миленькому, як іде додому.Ніхто такий не файненький, та як мій миленький,
Ой як іде через село, як сосна, тоненький.Ой чи ти, удовин сину, у меду купався,
Що ти мені, вдовин сину, дуже сподобався?Ой того я хлопця люблю, ото моя душка,
Що червона китаєчка коло капелюшка.Ой гайові горішеньки, гайові, гайові,
Ой то мі ся сподобали очка Івасьові.Ой кувала зозуленька та й на конюшині,
В тебе, милий, очка сиві, а у мене сині.
Див.також
Джерела
Примітки
- Колесса Ф.М. Музикознавчі праці. – К. : Наукова думка, 1970. – 592 с.
- Тормахова Вероніка Миколаївна, кандидат мистецтвознавства, доцент кафедри джазу та естрадного співу Київського національного університету культури і мистецтв // ОСОБЛИВОСТІ ВЗАЄМОДІЇ РОК-МУЗИКИ ТА ФОЛЬКЛОРУ (на прикладі творчості гурту «Брати Гадюкіни») [ 26 лютого 2022 у Wayback Machine.]
- Baš, Angelos. 1980. Slovensko ljudsko izročilo: pregled etnologije Slovencev. Ljubljana: Cankarjeva založba, p. 228.
- Франко І. Літературно-науковий вісник. — 1906. — Кн. 7.- С. 502—503
- Барток Бела. 1966. Народная музыка Венгрии и соседних народов. Москва. Музыка. Стор. 27
- там же, стор. 29
Посилання
| Вікіцитати містять висловлювання на тему: Коломийка |
- 14-складовий вірш // Шевченківська енциклопедія : у 6 т. / Гол. ред. М. Г. Жулинський. — Київ : Ін-т літератури ім. Т. Г. Шевченка, 2015. — Т. 6: Т—Я. — С. 804-805.
- Коломийка // Українська музична енциклопедія. У 2 т. Т. 2. [Е – К] / гол. редкол. Г. Скрипник. — Київ : Видавництво Інституту мистецтвознавства, фольклористики та етнології НАН України, 2008. — С. 504-505.
- [https://archive.org/stream/literaturoznavchat1#page/n499/mode/2up Коломийки] // Літературознавча енциклопедія : у 2 т. / авт.-уклад. Ю. І. Ковалів. — Київ : ВЦ «Академія», 2007. — Т. 1 : А — Л. — С. 499-500.
- Коломийки // Літературознавчий словник-довідник / За ред. Р. Т. Гром'яка, Ю. І. Коваліва, В. І. Теремка. — К.: ВЦ «Академія», 2007. — С. 353—354.
- Коломийка; Співанка // Лексикон загального та порівняльного літературознавства / голова ред. А. Волков. — Чернівці : Золоті литаври, 2001. — С. 257; 542. — 634 с.
- Коломийки // Народные песни Галицкой и Угорской Руси: в 3 ч. — Ч. 2: Обрядные песни / собрал Я. Ф. Головацкий. — Москва: Изд. Имп. ОИДР при Моск. Ун-те, 1878. — С. 247—459. (рос. дореф.)(укр.)
- Коломийки на сайті «НАШЕ (текст пісень)» [ 18 лютого 2013 у Wayback Machine.]
- Коломийки на сайті «Українські пісні» [ 16 січня 2010 у Wayback Machine.]
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Kolomi jki tradicijnij zhanr ukrayinskoyi folk muziki i horeografiyi dvoryadkova narodna pisnya spivanka kozhen ryadok yakoyi maye 14 skladiv z obov yazkovoyu cezuroyu pauzoyu pislya vosmogo skladu Kolomijkami takozh nazivayut korotenki pisenki sho mozhut vistupati yak prispivki do tancyu Chasto voni ob yednuyutsya u v yazanki yaki ne mayut prote stalogo zmistu a zalezhat vid upodobannya spivaka ta obstavin vikonannya Vin ohoplyuye riznovid scenichnogo tancyu rozroblenogo ukrayinskoyu diasporoyu v Pivnichnij Americi Kolomijka Teodor Aksentovich Istoriya vivchennyaAktivnij proces tvorennya i funkcionuvannya kolomijok svidchit pro zhittyevist cogo zhanru Specifiku kolomijki svogo chasu viznachiv vidomij folklorist F Kolessa Kolomijka ce pochatkovo tancyuvalna pisnya yaku j dosi spivayut do tancyu stala ulyublenoyu formoyu lirichnoyi pisni na zahidnoukrayinskij teritoriyi osoblivo na Pokutti de postupovo vitisnila z uzhitku inshi pisenni formi Vona maye tancyuvalnij harakter i vilne spoluchennya strof spilnogo abo sporidnenogo zmistu inodi na pidstavi tilki blizhchoyi abo dalshoyi asociaciyi dumok i poetichnih obraziv Prote na dumku V Goshovskogo kolomijka ce pisennij tip znachno starshij za sam zhanr svoyim korinnyam vin syagaye XVII stolittya Spirayuchis na vidkrittya F Kolessi V Goshovskij doslidzhuvav pisni kolomijkovogo tipu yaki buli poshireni ne tilki v Zahidnij ale i v Shidnij Ukrayini Kolomijka ye odnim z populyarnih i ulyublenih zhanriv u Zahidnij Ukrayini Chas viniknennya cogo zhanru nevidomij Jogo nazva vkazuye na misce fiksuvannya misto Kolomiya Ivano Frankivskoyi oblasti Pokuttya Kolomijki buli istorichno populyarni sered polyakiv ukrayinciv ta yevreyiv Takozh vidomij tanec na pivnichnomu shodi Sloveniyi z nazvoyu kalamajka Zalishayuchis na pershih porah miscevim tanec nabuv osoblivoyi populyarnosti sered miskogo naselennya prileglih oblastej u seredini XIX go stolittya Zadanist rozmiru kolomijki lishe dva ryadki v yakih slova mayut rozmistitisya tak shob u kozhnomu ryadku bulo po chotirnadcyat skladiv spriyala viroblennyu lakonizmu stalih poetichnih formul ekonomichnomu i tochnomu vikoristannyu tropiv ris vlastivih majsterno vidtochenim hudozhnim miniatyuram Zavdyaki bagatstvu vnutrishnogo rimuvannya j anonsiv kolomijki nikoli ne spravlyayut vrazhennya odnomanitnih Kolomijki mayut dvoplanovu budovu obraz prirodi pershogo ryadka za analogiyeyu abo kontrastom pidsilyuye smislove j emocijne znachennya dumki vislovlenoyi v drugomu ryadku Inodi pershij ryadok vikonuye rol tradicijnogo zachinu zmist yakogo ne zavzhdi pov yazanij iz nastupnim ryadkom Najchastishe ce zachin Oj letila zozulicya pava lastivochka Na visokij polini Oj dubiku zelenenkij ta in U novotvorah pomitna tendenciya do uniknennya podibnih zvichayiv sho poyasnyuyetsya publicistichnim spryamuvannyam bilshosti suchasnih kolomijok Oj kuvala zazulenka kuvala kuvala Dyakuyu ti mamu nenko shos mye goduvala Oj kuvala zazulenka na hati na lati Naraz bi si naplakati v svekrushinij hatiZmist kolomijokU kolomijkah pro minule narodu chuyetsya narikannya na pidnevilnu pracyu girku soldatchinu na bidnyacke bezhlib ya vimushenu emigraciyu protest proti selyanskogo bezprav ya zvuchat buntarski molitvi Najbilshij masiv stanovlyat pisenki v yakih idetsya pro osobiste v zhitti lyudej yih perezhivannya nastroyi ce tvori na tak zvani vichni temi odnakovo aktualni dlya riznih epoh ale j u nih legko viloviti oznaki chasu bo zh lyudski stosunki rozvivayutsya na tli pevnogo rodinnogo i socialnogo pobutu Sharakterizuvati tematichni rozgaluzhennya zhanru kolomijok duzhe vazhko tomu sho kolomijki perekochuyut j merehtyat nache perli rozsipanogo namista i tilki zvedeni dokupi v sistemu sho gurtuye yih vidpovidno do zmistu voni skladayutsya na shirokij obraz nashogo suchasnogo narodnogo zhittya bezmirno bagatij detalyami j kolorami de bachimo slozi j radoshi i spochivki turboti i zabavi serjozni dumki j zhanri nashogo narodu v riznih jogo rozverstuvannyah jogo susidiv jogo socialnij stan jogo zhittya gromadske j individualne vid koliski do mogili jogo tradiciyi i viruvannya jogo gromadski i etnichni ideali U kolomijkah rozkrivayetsya svit dzvinkoyi krasi chistih pidnesenih pochuttiv dotepiv ironiyi zhartiv dobrozichlivih abo j doshkulnih vluchnih sposterezhen pobutovogo harakteru glibokih socialnih uzagalnen U zadiristih strofah sho zvuchat na molodizhnih gulyankah osudzhuyetsya zarozumilist linoshi pihatist Kotra divka naperedi stoyit pishno vbrana Ne berit yi hlopci v tanec naj chekaye pana Distayetsya j parubkam yaki zalicyayutsya do divchat shukayut vigodi bagatogo vina pridanogo brali bi po shtiri morgi hoch bi j za slipoyu morg 0 5 ga zemli Lakonichno ale duzhe virazno relyefno zmalovanij budennij i svyatkovij pobut v kolomijkah prispivkah do tancyu ryahtyat detali yaskravogo guculskogo odyagu gerdani Tibetovi hustki kapci z volochkami kamizelki vishivanki krisani z chervonoyu kitajkoyu pisani tashki drotovi zapaski korali Doslidzhennya j ocinka kolomijokPershi vidomi zapisi kolomijkovih zrazkiv nalezhat do XVII storichchya ale ye dokumentalni svidchennya pro yihnye isnuvannya she v davnishi chasi Cej originalnij riznovid pisennoyi narodnoyi tvorchosti ukrayinciv zdavna privertav uvagu slov yanskih uchenih Pochinayuchi z pershoyi tretini XIX storichchya z yavlyayutsya v ukrayinskij rosijskij ta polskij presi perekladi kolomijok naukovi rozvidki pro nih Serjozni doslidzhennya prisvyacheni comu zhanrovi nalezhat I Franku F Kolessi V Gnatyukovi M Zhiniku M Grinchenkovi ta inshim folkloristam V M Gnatyuk radiv pismennikam uchitisya na kolomijkah stvoryuvati visokomistecki hudozhni obrazi vikoristovuyuchi narodnu movu yiyi harakterni zvoroti porivnyannya Idejno estetichni yakosti kolomijok buli visoko ocineni Leseyu Ukrayinkoyu ta M Kocyubinskim Kolomijki naviyuvali temi obrazi motivi dlya bagatoh literaturnih tvoriv Osoblivo organichni voni v opovidannyah ta povistyah I Franka L Martovicha P Kozlanyuka Kolomijka maye pevni harakterni risi spilni dlya narodnoyi tvorchosti meshkanciv cilogo Karpatskogo regionu Zokrema ce vidmichav ugorskij kompozitor Bela Bartok Dlya zahidnoukrayinskoyi narodnoyi tancyuvalnoyi muziki najbilsh harakterna tak zvana kolomijka Tak zvani chabanski vivcharski pisni ugorskogo materialu zistavlyayutsya z ukrayinskimi kolomijkami i ye yih bilsh mensh zminenimi formami Bela Bartok gruntuyuchis na analizi zboriv ukrayinskih pisen F Kolessi vidznachaye zapozichennya yak ukrayincyami tak i slovakami dosit velikoyi kilkosti novougorskih pisen Vin daye dekilka poyasnen comu faktu sered yakih deyaka vzayemoshilnist dushevna sporidnenist mizh zhitelyami ugorskih sil z odnogo boku i z inshogo boku slovackih ta ukrayinskih Cej fakt kontrastuye z tim sho ne bulo zhodnogo zv yazku mizh ugorskoyu ta nimeckoyu avstrijskoyu muzikoyu pri tomu sho vpliv nimeckoyi muziki na chesku ta osoblivo slovacku buv duzhe velikij Shlyah rozvitku ugorskoyi muziki Bela Bartok intuyitivno viznachav tak ukrayinska kolomijka ugorska chabanska pisnya rekrutska muzika novougorska narodna pisnya Bartok osoblivu rol vidvodiv rekrutskij muzici sho maye svoye poyasnennya v tomu sho v bagatonacionalnij avstro ugorskij derzhavi pid chas sluzhbi v armiyi vidbuvavsya intensivnij kulturnij obmin mizh soldatami riznih nacionalnostej Sporidnenist kolomijokPevnu spilnist z kolomijkami mayut pisenki yaki poyednuyut spiv iz tancem u koli serbski kolo slovenski ta slovacki kalamajki ta karichki cheski do kolochka bolgarskij horo Zrazki kolomijokKolomijki zalicyannya ta svatannya Bolit mene golovonka yak vechir nastane Prijdi prijdi mij milenkij mozhe perestane Oj ne spali chorni ochi ne spali ne spali Bo sidili na porozi milogo chekali Oj ya bi sya ne zdrimala hoch bi zasvitalo Yakbi prijshlo solov yatko ta j zashebetalo Ya kalinu gnu v dolinu a kalina vgoru Koli zh ya sya mij milenkij z tobov nagovoryu Gej yakbi ya bula znala sho prijde Mikula Ya bi bula iz vsih stilciv poroshok izdula Gej yakbi ya bula znala sho prijde Mihajlo Ya bi bula kucheriki zachesala fajno Oj yakij ti mij milenkij ti ladnij na vrodu Ta yak yasnij misyachenko zijde na pogodu Ya gadala molodenka sho to vzhe zorilo A to zh mogo milenkogo lichenko yarilo Ya gadala molodenka sho sonechko shodit A to milij chornobrivij po gorodi hodit Oj dosh ide rosa pade na bilu berezu Ya zh svoyemu milenkomu sorochku merezhu Ya do tebe kozaka ti do mene polki Priyid priyid mij milenkij zvaryu ti fasolki Om misyacyu perekroyu ne sviti nikomu Tilki momu milenkomu yak ide dodomu Nihto takij ne fajnenkij ta yak mij milenkij Oj yak ide cherez selo yak sosna tonenkij Oj chi ti udovin sinu u medu kupavsya Sho ti meni vdovin sinu duzhe spodobavsya Oj togo ya hlopcya lyublyu oto moya dushka Sho chervona kitayechka kolo kapelyushka Oj gajovi gorishenki gajovi gajovi Oj to mi sya spodobali ochka Ivasovi Oj kuvala zozulenka ta j na konyushini V tebe milij ochka sivi a u mene sini Div takozhShumkaDzherelaKolomijki Peredm N S Shumadi K Nauk dumka 1969 603 s Gumenyuk A Instrumentalna muzika Kiyiv Naukova dumka 1972 Savchuk M Kishenkovij dovidnik kolomijki Kolomiya Vik 2008 PrimitkiKolessa F M Muzikoznavchi praci K Naukova dumka 1970 592 s Tormahova Veronika Mikolayivna kandidat mistectvoznavstva docent kafedri dzhazu ta estradnogo spivu Kiyivskogo nacionalnogo universitetu kulturi i mistectv OSOBLIVOSTI VZAYeMODIYi ROK MUZIKI TA FOLKLORU na prikladi tvorchosti gurtu Brati Gadyukini 26 lyutogo 2022 u Wayback Machine Bas Angelos 1980 Slovensko ljudsko izrocilo pregled etnologije Slovencev Ljubljana Cankarjeva zalozba p 228 Franko I Literaturno naukovij visnik 1906 Kn 7 S 502 503 Bartok Bela 1966 Narodnaya muzyka Vengrii i sosednih narodov Moskva Muzyka Stor 27 tam zhe stor 29PosilannyaVikicitati mistyat vislovlyuvannya na temu Kolomijka 14 skladovij virsh Shevchenkivska enciklopediya u 6 t Gol red M G Zhulinskij Kiyiv In t literaturi im T G Shevchenka 2015 T 6 T Ya S 804 805 Kolomijka Ukrayinska muzichna enciklopediya U 2 t T 2 E K gol redkol G Skripnik Kiyiv Vidavnictvo Institutu mistectvoznavstva folkloristiki ta etnologiyi NAN Ukrayini 2008 S 504 505 https archive org stream literaturoznavchat1 page n499 mode 2up Kolomijki Literaturoznavcha enciklopediya u 2 t avt uklad Yu I Kovaliv Kiyiv VC Akademiya 2007 T 1 A L S 499 500 Kolomijki Literaturoznavchij slovnik dovidnik Za red R T Grom yaka Yu I Kovaliva V I Teremka K VC Akademiya 2007 S 353 354 Kolomijka Spivanka Leksikon zagalnogo ta porivnyalnogo literaturoznavstva golova red A Volkov Chernivci Zoloti litavri 2001 S 257 542 634 s Kolomijki Narodnye pesni Galickoj i Ugorskoj Rusi v 3 ch Ch 2 Obryadnye pesni sobral Ya F Golovackij Moskva Izd Imp OIDR pri Mosk Un te 1878 S 247 459 ros doref ukr Kolomijki na sajti NAShE tekst pisen 18 lyutogo 2013 u Wayback Machine Kolomijki na sajti Ukrayinski pisni 16 sichnya 2010 u Wayback Machine