Галімський Владислав Михайлович

Владислав Михайлович Галімський (27 червня 1860, Київ — 9 лютого 1940, Бидгощ) — український та польський живописець, пейзажист, педагог. Класний художник пейзажного живопису 1-го ступеня (1888). Академік живопису (1893).

Владислав Галімський
Народження	27 червня 1860(1860-06-27) Київ
Смерть	9 лютого 1940(1940-02-09) (79 років)
	Бидгощ
Навчання	Петербурзька академія мистецтв
Діяльність	художник
Відомі учні	Бушен Всеволод Дмитрович
Роботи в колекції	Національний музей у Варшаві
Галімський Владислав Михайлович у Вікісховищі

У Вікіпедії є статті про інших людей із прізвищем Галімський.

Біографія

Народився 27 червня 1860 року в Києві у сім'ї колезького секретаря Михайла Галімського.

Початкову освіту здобув в Київській гімназії та Київському реальному училищі. У 1878—1888 роках навчався в Петербурзькій академії мистецтв.

У 1888 році повертається до Києва, де засновує школу живопису та скульптури на Львівській вулиці, 14. У Києві входить до складу художнього об'єднання південно-руських художників, яке було започатковане Віктором Васнєцовим. Художник брав участь у виставках товариства та у академічних виставках у 1887, 1889, 1891 рр., в Петербурзькій академії мистецтв у 1898 та 1903 рр., Київського товариства підтримки мистецтв у 1890-х рр., Київського товариства художніх виставок, Київського товариства художників, Товариства підтримки художників у Варшаві.

Художник побував у Африці, на Близькому Сході, на Кавказі, в Сибіру та Західній Європі, побував у США, де у 1893 році, брав участь у художній виставці в Чикаго.

У грудні 1908 року був членом журі ІІ Міжнародної фотовиставки у Києві, яку організувало Київське товариство фотографів-аматорів «Дагер».

У 1921 році він переїжджає до Кременця, де у 1924—1932 рр. працював у Кременецькому ліцеї.

Твори

• «Ніч» (1884),
• «Полудень в Малоросії» (1886),
• «Вид з околиць Києва» (1887),
• «Вид водяного млина» (1887),
• «У лісі» (1888),
• «Ранок у лісі» (1891),
• «Бабине літо» (1898),
• «Нічний пейзаж»,
• «Щекавицький цвинтар» (1913).
• «Дощь у степу» (1928)
• Твори художника зберігаються у колекціях Музею українського образотворчого мистецтва у Києві, Полтавському художньому музеї, Державному російському музеї, зібранні (колекції) образотворчого мистецтва Градобанку (Київ).

Нагороди та відзнаки

• 1882 — друга срібна медаль,
• 1884 — дві других срібні медалі,
• 1885 — перша срібна медаль,
• 1886 — перша та друга срібна медалі,
• 1887 — мала золота медаль.

Примітки

1. Рибаков М. О. Невідомі та маловідомі сторінки історії Києва [ 9 травня 2013 у Wayback Machine.]. — К. : Кий, 1997. — 374 с. — С. . — .
2. . Архів оригіналу за 2 квітня 2015. Процитовано 21 березня 2015.
3. . Архів оригіналу за 6 листопада 2020. Процитовано 21 березня 2015.

Посилання

• Українська Радянська Енциклопедія [ 2 квітня 2015 у Wayback Machine.]
• КРЕМЕНЕЦЬКО-ПОЧАЇВСЬКИЙ ДЕРЖАВНИЙ ІСТОРИКО-АРХІТЕКТУРНИЙ ЗАПОВІДНИК [ 2 квітня 2015 у Wayback Machine.]